Укр | Рус | Eng

 

Новини

V Конгрес політологів України «Стратегічний курс України: політологічний дискурс»

02-04-2014 17:18

28 березня 2014 року в місті Києві відбувся V Конгрес політологів України «Стратегічний курс України: політологічний дискурс»

Ініціаторами проведення Конгресу є Національна академія наук України, Асоціація політичних наук України, Українська академія політичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

За результатами V Конгресу політологів України "Стратегічний курс України: політологічний дискурс" було прийнято Резолюцію та Звернення

Резолюція
V Конгресу політологів України
«Стратегічний курс України: політологічний дискурс»

Заслухавши та обговоривши наукові доповіді з актуальних проблем сучасного стану та перспектив державно-політичного розвитку, учасники Конгресу:

  • відзначають стрімкий розвиток громадянського суспільства в Україні, його позитивний вплив на суспільно-політичні процеси, а також посилення ролі громадськості у  відстоюванні інтересів  держави та суспільства; водночас
  • висловлюють занепокоєння відсутністю чіткої, зрозумілої і несуперечливої стратегії суспільно-політичного розвитку країни, ступенем обґрунтованості й ефективності заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації та започаткування  позитивної динаміки розвитку держави та суспільства;
  • відзначають наявність і, почасти, – наростання тенденцій поглиблення ціннісних розколів у суспільстві, що унеможливлюють подолання гострої політичної й економічної кризи;
  • висловлюють занепокоєння низькою ефективністю діяльності політичних інститутів, що зумовлює брак достатнього рівня довіри громадян, який є необхідним  для реалізації нагальних суспільно-політичних змін;
  • наголошують на необхідності розробки та реалізації комплексу політичних, економічних, соціальних і соціокультурних трансформацій задля консолідації українського суспільства, подолання ціннісних суперечностей і соціального розшарування.

Учасники Конгресу вважають за необхідне і доцільне:

  1. Підтримати, проголошений владою України, курс  на євроінтеграцію, внутрішньополітичну, фінансово-економічну та соціокультурну стабілізацію, а також – створення умов для консолідації українського суспільства та подолання кризового стану, реалізації необхідних заходів соціально-економічного характеру.
  2. Привернути особливу увагу політичного керівництва України, Національної академії наук України, Міністерства освіти та науки України та інших центральних органів виконавчої влади до необхідності всебічного розвитку політичної освіти та культури в Україні як передумови формування відкритого, дієвого й ефективного громадянського суспільства. У зв’язку з цим, пропонуємо МОН України розглянути доцільність запровадження  обов’язкових програм і курсів з політології, основ держави і права в усіх навчальних закладах України, всіляко підтримувати заходи, спрямовані на формування політичної культури та патріотизму.
  3. Закликати науковців, працівників освітньої  сфери, активістів просвітницьких організацій, усіх, кому не байдужий сучасний стан і майбутнє України, зайняти чітку патріотичну позицію, використати свої знання, свій авторитет та експертний потенціал задля подолання існуючих проблем, суспільно-політичного й економічного розвитку  держави.
  4. Органам влади розробити і впровадити ефективну систему моніторингу інформаційного  простору України, що є передумовою вироблення адекватного впливу на процес формування ціннісно-смислових  установок суспільства. Адже саме в межах цього простору, здебільшого,  відбуваються процеси маніпуляції свідомістю, посилення агресивності, загострення політичного й міжетнічного  протистояння, руйнування національної свідомості з боку наших недругів. У цьому контексті, важливим є об’єднання зусиль і координація  дій вітчизняних науковців і практиків у галузі інформаційного виробництва.
  5. Зазначити – ситуація, що склалася,  виявила ненадійність окремих зовнішньополітичних партнерів України, їхню неготовність діяти відповідно до за декларативних заяв і міжнародних угод. Ця ситуація зумовлює необхідність розвитку зовнішньоекономічного та мінарордно-політичного співробітництва саме з тими  державами та міжнародними організаціями, котрі заявили про неоднозначну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в умовах військово-політичної агресії Російської Федерації.

У роботі V Конгресу політологів України, який відбувся 28 березня 2014 року, взяли участь провідні вчені – фахівці соціогуманітарних наук, члени Асоціації політичних наук України, Української академії політичних наук, представники наукової громадськості з усіх регіонів України.
Резолюція Конгресу прийнята одноголосно.

За дорученням учасників зібрання:
Заступник голови оргкомітету
V Конгресу політологів України,
член-кореспондент НАН України,
почесний президент Української
академії політичних наук                                           М. І. Михальченко

28 березня 2014 р.
м. Київ

ЗВЕРНЕННЯ

учасників V Конгресу політологів України

до наукової спільноти

У 1991 році український народ зробив історичний вибір – Україна стала незалежною, юридично оформленою шляхом всенародного референдуму у повній відповідності до міжнародних правових норм, державою. За роки незалежності утвердилося непохитне переконання, що лише шляхом діалогу мають вирішуватися будь-які суперечності, у тому числі – мовні та культурні. Жива пам’ять про жахи громадянської війни, Голодомори, Другу світову війну, Голокост і депортацію кримськотатарського народу є основою неприйняття українським народом будь-яких форм насилля над особистістю, передумовою співіснування на засадах гуманізму та законності, збереження суспільної злагоди, миру і непорушності міждержавних кордонів.
Масові політичні протести в Україні, які розпочалися 21 листопада 2013 року, увійдуть в історію Української держави як день започаткування нового єднання її громадян. Мільйони киян та мешканців інших регіонів країни вийшли на майдани й вулиці свої міст на підтримку європейського шляху розвитку, протестуючи проти корупції,  свавілля органів влади, порушення прав та свобод людини, вимагаючи утвердження принципів демократії, реалізації в Україні проголошених Конституцією цінностей соціальної та правової держави, в якій свобода та гідність людини будуть найвищими пріоритетами.
Нині Україна стоїть перед необхідністю докорінних політичних, економічних і соціальних трансформацій. Процес формування заснованого на демократичних принципах громадянського суспільства дається нелегко. Однак, український народ вистояв у боротьбі за власну гідність. Зітнувшись з випробуваннями, він усвідомив свою силу і здатність самостійно творити історію – історію багатонаціональної, багатоконфесійної, але толерантної, миролюбивої європейської країни. 
Україна повстала до боротьби за власну гідність, за право жити у країні,  вільній від свавілля влади, хабарників і корупціонерів, лицемірства політиків,  які загубилися у соціальному просторі і часі, а тому й не здатні  слухати і чути свій народ, забезпечити розвиток держави і безпеку її громадян. Влада не усвідомлювала ступеню розвитку громадянського суспільства, представники якого виявили високі людські якості – гідність, патріотизм, самоорганізованість і взаємодопомогу.
Панічний страх перед перемогою народу над тоталітарним режимом, імперські марення керівництва Росії призвели до відкритої військової та інформаційної агресії проти української держави.  Армійськими чоботами розтоптано міф про «дружбу слов’янських народів». Агресор продемонстрував власне розуміння «стратегії добросусідства», яка є нічим іншим, як порушенням міжнародних договорів і статуту ООН, намаганням зруйнувати територіальну цілісність та політичну незалежність України за допомогою зброї.
Країна, яка добровільно відмовилася від третього у світі ядерного арсеналу, стала жертвою військової агресії. Світ постав перед очевидним руйнуванням самих основ світової безпеки. Після українського прецеденту подальше провадження політики нерозповсюдження  ядерної зброї та забезпечення правомочності міжнародних договорів опиняються під загрозою.
Багаторічна бездіяльність влади, байдужість політиків до суспільних перетворень призвели до того, що Україна виявилася неготовою до відсічі російської агресії. Але, якщо брутальні порушення українською владою  прав свої громадян розбудили гідність українців, то російське вторгнення – їхній патріотизм. Україна не хоче війни з російським народом, але український народ змушений захищати суверенітет і територіальну цілісність своєї держави. Україна й весь цивілізований світ, говорить – ні агресії!
У незалежній України не було жодного міжнаціонального конфлікту. Не було таких конфліктів і в Криму. Саме тому рішення політичного керівництва Росії та її державних органів вважаємо такими, що порушують міжнародні договори, а військові дії Збройних Сил РФ на території Кримського півострова – актом неспровокованої агресії щодо суверенної держави.

Шановні колеги! Цілком усвідомлюючи власну відповідальність за об’єктивність і неупередженість оцінювання соціально-політичної ситуації в Україні, вважаємо за необхідне наголосити, що сьогодні, можливо як ніколи, важливою є роль науковців у розбудові нашої держави, відстоюванні її цілісності, єдності її народу. Закликаємо вас використовувати весь свій авторитет для того, щоб зупинити братовбивство, розпалювання конфлікту, штучне міжнаціональне протистояння.
Звертаємося до наших колег – науковців Російської Федерації! Не втрачайте свій авторитет, будьте об’єктивними. Якщо ви хочете добра російському народу, докладіть всіх зусиль для деескалації конфлікту, повернення суспільного розвитку на мирні рейки.

Учасники V Конгресу політологів України
28 березня 2014 р.
м. Київ

Заява щодо інформаційної політики Росії

V Конгрес політологів України звертає увагу на багаторічну традицію абсолютно неадекватного висвітлення українських реалій в російських ЗМІ, оскільки найбільш впливові з них, включаючи як традиційні, так і нові (електронні) повністю контролюються державою. У сюжетах про Україну важливими є навіть не стільки оцінки російських аналітиків, а скільки сама  собою викривлена інформація. Український глядач не може зрозуміти, чи про ту Україну йдеться чи існує інша країна з такою ж назвою. Російські ЗМІ стали справжньою школою формування ненависті щодо України для російської аудиторії. Ми розуміємо, що вирватися з полону стійких стереотипів нелегко. І все ж просимо повірити: Україна є толерантною країною, у нас не має етнічних та релігійних конфліктів, погромів, нацистських маршів, проповідування нетерпимості.

Порушення норм міжнародного права, агресія у відношенні до України, неадекватне висвітлення українських подій російськими ЗМІ можуть мати довгострокові негативні наслідки для самої Росії.Смерть українських та російських громадян, руйнування економік, втрата престижу РФ у міжнародній політиці, суттєве порушення міждержавних та міжособистісних україно-російських зв’язків. Це вже стає реальністю. За один день – 3 березня 2014 року – за результатами біржових торгів – російська економіка втратила більше, ніж було витрачено на проведення Зимової олімпіади в Сочі.

Кожний громадянин, який підтримує авантюри російської влади, чи не висловлює свою позицію, автоматично солідаризується з нею і проявляє готовність розділити з нею моральну та юридичну відповідальність.

Мета Путіна полягає в тому, щоб не допустити входження України до  Європи, це є частиною його планів з відтворення «величної Росії». У Росії прокремлівські ЗМІ повідомили про крайнощі активістів з Майдану. Телеканал «Россия» у матеріалах, присвячених Україні, повідомляв про те, що «над Майданом ставлять експеримент».

«Фашисти керують Києвом», «маса біженців рушила з України в Росію», «розгул антисемітських нападів», «атаки на православні церкви». Це лише частина із спотворених історій, котрі російські ЗМІ поширили в останні дні, намагаючись якомога більше нагнітати ситуацію довкола України. Експерти розглядають цю інформаційну війну Кремля як спроби закласти основи для повзучого військового втручання режиму Путіна в Україні.  Вся ця пропаганда потрібна російським законодавцям для виправдання ухвалення підтримки агресії Путіна в Україні та прикриття перед світом агресивних дій Росії.

Російські ЗМІ мають нині на меті підтримати версії Кремля з виправдання військового втручання військ Путіна в Криму та можливого розширення фронту російської інвазії на східні області України. Тому й чути щодня з телеканалів Москви й інших російських ЗМІ про нібито «напади на етнічних росіян в Україні», «масовий наплив біженців з України до Росії», «антисемітські напади», «прихід до влади у Києві фашистів».
Але, як видно, більша частина з цієї інформації очевидна брехня, коли вона з’являється з невідомих джерел у ЗМІ та використовується російськими політичними лідерами і навіть західними ЗМІ.

Російська пропаганда все робить для того, щоб розпалити ксенофобію та шовінізм. Парадокс: офіційна Москва та російські ЗМІ зробили для розвитку українського націоналізму набагато більше, ніж радянська влада за весь час свого існування.

Україна отримала шанс стати європейською країною, а ось Росія його втратила, не зважаючи на те, що ментально народи досить близькі.

У той же час Конгрес політологів України наголошує, що в умовах тотального інформаційного пресингу в Росії є декілька ЗМІ, які відстоюють об’єктивну позицію, не сповзаючи на технології брехні та дезінформації. Це залишає надію, що епоха мракобісся в Росії минеться і Росія знову буде мати шанс увійти в стан цивілізованих країн.

Учасники V Конгресу політологів України
28 березня 2014 р.
м. Київ

 

На головну сторінку Карта сайту Контакти