Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф.Кураса


Новини

http://ipiend.gov.ua?mid=16&action=news_detail&new_id=259


Наукова конференція "Україна і Росія: що далі?"

30-11-2014 05:09

21 листопада 2014 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України у співпраці з Національним інститутом стратегічних досліджень та Асоціацією політичних наук України провели наукову конференцію на тему: «Україна і Росія: що далі?». Основними темами для обговорення стали наступні:

  • проблеми цивілізаційної ідентифікації України і Росії;
  • історичні витоки формування політичної культури України і Росії;
  • пострадянські інформації в Україні і Росії;
  • наслідки нинішнього конфлікту для історичних доль України і Росії;
  • перспективи створення контактної зони у взаємовідносинах двох країн;
  • вплив українсько-російського конфлікту на міжнародні процеси;

У роботі конференції взяли участі відомі вчені та експерти, спеціалісти у сфері російсько-українських відносин. Більшість доповідачів зійшлися на тому, що схема майбутніх міждержавних відносин двох країн-сусідів, за якої одна виступає в ролі зовнішнього військового, політичного, загалом гуманітарного агресора і носія неототалітарної, неоімперської парадигми, а друга – переживає трансформаційні цивілізаційні зміни і якісно новий період консолідації суспільства, має надважливе значення не лише для двосторонніх відносин, а й загалом для всієї архітектури європейської і світової безпеки.

У вступному слові науковий керівник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса д.і.н. О. О. Рафальський підкреслив динамічність змін, що відбуваються в суспільстві, їх певну неочікуваність, а також наголосив на необхідності глибокого і всебічного, у тому числі й політологічного, аналізу.

Д.ф.н., член-кореспондент НАН України М. І. Михальченко приділив увагу, зокрема, проблемам цивілізаційної ідентифікації України і Росії, наслідкам нинішнього конфлікту для історичних доль України і Росії, впливу українсько-російського конфлікту на міжнародні процеси.

Історичні витоки формування політичної культури України і Росії у своїх доповідях висвітлювали к.і.н Горєлов М. Є., д.і.н. Моця О. П.

Учасники конференції у своїх доповідях порушували цілий ряд важливих питань, починаючи від переосмислення під новим кутом зору Переяславського проекту, і закінчуючи глобальним контекстом відносин України і Росії. Окрема увага була приділена так званій російській гібридній війні проти України, зокрема, аналізу політичних, міжнародних, економічних, фінансових, правових, релігійних наслідків.

Учасники конференції, відзначаючи позитивний вплив нинішньої ситуації на суспільно-політичні процеси, що відбуваються в Україні, і головним чином – ідентифікаційні, окремо наголошували на необхідності розробки та реалізації комплексу реформ (політичних, економічних, соціальних, соціокультурних) задля консолідації українського суспільства, подолання зовнішніх та внутрішніх загроз і викликів. І значну роль у цьому процесі мають відігравати саме науковці, працівники освітньої сфери, щоб використовувати свій авторитет, знання та експертний потенціал для якісного, ефективного розв’язання внутрішніх проблем соціально-політичного та економічного розвитку нашої держави.

За підсумками дискусії учасниками конференції було прийнято Резолюцію, яка надіслана науковим установам, інформаційним агентствам, громадським організаціям, органам державної влади.

 

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

Національний інститут стратегічних досліджень

Асоціація політичних наук України

Проект

РЕЗОЛЮЦІЯ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

«УКРАЇНА І РОСІЯ: ЩО ДАЛІ?»

21 листопада 2014 року, м. Київ

Рівно рік тому, 21 листопада 2013 року, мільйони громадян України вийшли на майдани й вулиці своїх міст на підтримку європейського шляху розвитку Української держави, протестуючи проти корупції, свавілля органів влади, порушення прав та свобод людини, вимагаючи утвердження принципів демократії, цінностей соціальної та правової держави, в якій свобода та гідність людини мають бути найвищими пріоритетами. Народ України повстав проти несправедливості, корупції, хабарництва, проти лицемірства політиків, протиставляючи злочинному режиму власну гідність, патріотизм і самоорганізованість.

Перемога українського народу над тоталітарним режимом налякали керівництво Російської Федерації. Імперські плани Росії призвели до анексії Криму – частини території нашої держави, до провокації сепаратистських настроїв, намагання зруйнувати територіальну цілісність та політичну незалежність України, зрештою, – до фінансування тероризму і відкритої військової агресії на Сході України.

За цих умов відбулося небачене єднання країни, консолідація її громадян. Зовнішньому тиску, військовій агресії, політичному дворушництву український народ протиставив витримку і мужність, готовність до самопожертви і боротьби за свої права.

Заслухавши й обговоривши наукові доповіді, присвячені аналізу та розв’язанню проблем сучасного стану і перспектив українсько-російських відносин, учасники конференції відзначають:

  • імперська, загарбницька політика Російської Федерації спричинила нове цивілізаційне протистояння;
  • виникла реальна загроза всій системі світової безпеки, що побудована на принципах визнання непорушності існуючих кордонів, територіальної цілісності й невтручання у внутрішні справи інших держав. Водночас, свою недостатню ефективність демонструють міжнародні інститути, котрі саме і створені задля запобігання територіальним і військовим конфліктам, іх врегулювання;
  • порушуючи норми мирного співіснування держав, принципи міжнародного права, міжнародні договори і статут ООН, Росія за допомогою зброї намагається зруйнувати територіальну цілісність і політичну незалежність України;
  • за таких умов повернення України до «політики дружби» з Російською Федерацією є неможливим. Лише повномасштабна деескалація конфлікту, кардинальна зміна зовнішньо- і внутрішньополітичних векторів у самій Російській Федерації, переформатування влади в цій країні на демократичних принципах, на основі загальнолюдських цінностей може бути підставою для перегляду нашою країною і всім цивілізованим світом оцінки Росії як військового агресора, фактора світової небезпеки.

Учасники конференції:

  • рішуче засуджують агресивну політику Російської Федерації проти України. Використовуючи регулярні війська й підтримуючи терористичні угруповання,  російське керівництво створює загрозу не тільки єдності та незалежності нашої держави, але й усьому європейському континенту;
  • відзначають позитивний вплив на суспільно-політичні процеси стрімкого розвитку громадянського суспільства в Україні, посилення ролі громадськості у відстоюванні інтересів держави та суспільства;
  • занепокоєні низькою ефективністю діяльності політичних і державних інститутів, що зумовлює брак довіри громадян до нової влади, уможливлює відновлення масових протестних акцій.

Учасники конференції висловлюються за необхідне і доцільне:

  1. Вважати проголошений владою України курс на євроінтеграцію й здійснення реальних кроків на цьому шляху єдино можливим напрямом подолання зовнішньої загрози, внутрішньополітичних, фінансово-економічних та соціокультурних проблем.
  2. Наголосити на необхідності розробки та реалізації комплексу політичних, економічних, соціальних і соціокультурних реформ задля консолідації українського суспільства, подолання зовнішньої загрози та внутрішніх ціннісних суперечностей, реалізації політичних і соціальних прав громадян.
  3. Зазначити необхідність поглиблення розвитку зовнішньоекономічного та міжнародно-політичного співробітництва з тими державами та міжнародними організаціями, які заявили про однозначну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в нинішніх умовах військово-політичної агресії з боку Російської Федерації.
  4. Підкреслити, що попри всі суперечності політичного й організаційного характеру саме від Верховної Ради України, її здатності створити коаліцію й сформувати ефективний уряд, налагодити конструктивну співпрацю із Президентом, запропонувати суспільству нові консолідаційні смисли, напрями, зміст і шляхи реформ – залежатиме доля країни.
  5. Звернутися до науковців, працівників освітньої сфери, усіх, кому не байдужий сучасний стан і майбутнє України, застосувати свої знання, свій авторитет та експертний потенціал задля подолання зовнішньої агресії, розв’язання внутнішньополітичних проблем соціально-політичного й економічного розвитку нашої держави.

Резолюція конференції ухвалена одноголосно.

За дорученням учасників –

перший заступник голови оргкомітету,

доктор філософських наук,

член-кореспондент НАН України                                    М. І. Михальченко