Укр | Рус | Eng

 

Про Інститут

ІнститутІнститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України – науково-дослідна установа, утворена рішенням Президії АН України у грудні 1991. Перед Інститутом було поставлено завдання поглибленої і всебічної розробки проблем, що набули особливого значення з проголошенням незалежності України і пов'язані з потребами і процесами становлення, розвитку та функціонування української державності і громадянського суспільства. Це – історія і сучасна динаміка політичних інститутів і процесів, взаємовпливи політики, політичної культури, етнонаціональних, міжрелігійних та міжконфесійних, регіональних відносин і факторів суспільного життя, вироблення нових парадигм етнонаціонального розвитку, запобігання конфліктності в етнонаціональній сфері, моделювання оптимальних варіантів етнополітики, розроблення технологій управління в системі політичних і міжетнічних відносин, експертиза законопроектів, державних і недержавних програм у різних галузях суспільного життя, теоретико-методологічні аспекти політичних і етнополітичних досліджень та впровадження їх результатів.

До 1997 мав назву Інститут національних відносин і політології НАН України. Від початку утворення Інституту до жовтня 2005 його директором був академік НАН України, віце-президент НАН України І. Ф. Курас (1939-2005). Після його смерті постановою Президії НАН України Інституту присвоєно його ім'я. У 2006 році директором Інституту був обраний доктор політичних наук Ю. А. Левенець. Після смерті  у жовтні 2013 р. академіка Ю. А. Левенця Постановою Президії Національної Академії Наук України від 13 листопада 2013 року виконувачем обов'язки директора Інституту призначено доктора історичних наук, професора О. М. Майбороду,  а науковим керівником установи доктора історичних наук  Олега Олексійовича Рафальського. З грудня 2014 року О. О. Рафальський обіймає посаду  директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, а в 2015 р. обраний членом-кореспондентом НАН України.

У складі Інституту працюють відділи: теоретичних та прикладних проблем політології, етнополітології, національних меншин, соціально-політичної історії, теорії та історії політичної науки, а також створені при цих відділах дослідні Центри: історичної політології, вивчення історії Голокосту. Науковці інституту досягли вагомих успіхів у теоретико-методологічному обґрунтуванні нового напряму соціогуманітарних наук – етнополітології, розробці об'єктно-предметної зони політології та етнополітології і вдосконаленні понятійно-категоріального апарату цих наук, осмисленні діалектики взаємодії етнічних і політичних, етнічних і регіональних факторів. Досліджувались етнонаціональна специфіка, характер та особливості політичного процесу і політичної культури в минулому і сучасному України, релігійна ситуація і взаємовідносини різних конфесій. Вагомим є внесок Інституту у розвиток досліджень єврейської та інших національних меншин України.

Інститут продемонстрував здатність реалізовувати великі колективні наукові проекти, які стали свідченням потенціалу вітчизняної політичної наук. Найуспішніші з них: Політична історія України. ХХ століття. У 6 томах (1999-2002); Політична енциклопедія (2011); Політична наука в Україні. 1991–2016. У 2 т.  (2016); серія наукових досліджень етнополітичних процесів в регіонах України: Крим в етнополітичному вимірі / за ред. М. І. Панчука (2004), Закарпаття в етнополітичному вимірі / за ред. М. І. Панчука (2008), Донбас в етнополітичному вимірі / керівник авторського колективу В. О. Котигоренко (2014), Галичина в етнополітичному вимірі / керівник авторського колективу В.О. Котигоренко (2017).

Науково-дослідні роботи відомчої тематики НАН України, як правило, завершуються публікацією колективних монографій, серед яких, останніми роками побачили світ такі книги: Світоглядно-теоретичний вимір сучасної української політики / за ред. М. І. Михальченка. (2010). Етнополітична культура в Україні: реалії та виклики часу/ за ред.. Ю. І. Шаповала (2010); Етнополітичні процеси в Україні: регіональні особливості / за ред.. М. І. Панчука (2011); Єврейська громадсько-політична думка ХХ – початку ХХІ сторіччя в Україні (2011); Політичний режим і народовладдя в Україні: політологічний аналіз / за ред. Ф. М. Рудича (2011); Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980 - х – початок 2012 рр.) / за ред. М. С. Кармазіної (2012);  Політичні партії України у парламентській виборчій кампанії 2012 року / за ред. М. С. Кармазіної (2013); Політико-ідеологічний процес в українському суспільстві в умовах модернізації: порівняльний аналіз / за ред. Ф. М. Рудича (2013); Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід / за ред. Ю. І. Шаповала (2013); Єврейська національна спільнота в контексті інтеграції українського суспільства (2012); Суспільні цінності населення України в теоретичних і практичних вимірах / за ред. М. І. Михальченка  (2013);  Політичні ідентичності в сучасній Україні / за ред. М. С. Кармазіної (2015); Трансформація політичних інститутів України: проблеми теорії і практики/ за ред. М. І. Михальченка (2016); Політична влада і опозиція в Україні: порівняльний аналіз із зарубіжними країнами / за  ред. Ф. М. Рудича (2016); Етнополітичний контекст соціокультурних трансформацій в сучасній Україні / за ред. В. А. Войналовича (2017).

Важливе місце у структурі наукових досліджень Інституту займають науково-дослідні роботи програмно-цільової та конкурсної тематики НАН України, спрямовані, насамперед, на стимулювання розвитку прикладних досліджень у НАН України. Ці проекти, як правило, короткострокові, і завершуються підготовкою невеликих за обсягом, але наповнених практичними рекомендаціями науково-аналітичних матеріалів. Найбільш знакові проекти такого рангу спрямовані на підготовку національних доповідей НАН України, у них беруть участь учені багатьох академічних установ. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України був базовою установою у підготовці національних доповідей: Національний суверенітет України в умовах глобалізації (2011) та Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії  (2016).

Крім того, в Інституті реалізуються більш локальні  проекти цієї категорії, які, як правило, завершуються підготовкою аналітичних доповідей. З 2010 р. було видано цілу низку таких матеріалів: Проблеми української політики. Аналітичні доповіді ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса (2010);  Політичні проблеми сучасної України. Аналітичні доповіді ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України (2012); Суспільна солідарність в Україні: проблеми і політичні засоби їх вирішення. Аналітична доповідь / за ред. О. М. Майбороди (2012); Адаптація України до переходу світ – системи від одно – до багатополюсності. Аналітична доповідь / за ред. М. І. Михальченка (2012); Держава і громадянське суспільство в Україні: пошук концепції співпраці. Аналітична доповідь / за ред. О. М. Майбороди (2013); Влада, суспільство, громадянин: проблеми взаємодії в сучасній Україні Аналітична доповідь / за ред. О. М. Майбороди (2013); Інноваційна перспектива у стратегії національної консолідації в Україні. Аналітична доповідь / за ред. О. М. Майбороди (2013).; Політичні технології регулювання міжетнічної та міжконфесійної взаємодії у новітніх українських реаліях. Аналітична доповідь / за ред. С. Ю. Римаренка (2014).; Інституційні зміни політичної системи сучасної України: оцінка стану та напрями оптимізації. Аналітична доповідь / за ред. Г. І. Зеленько (2014); Політичні механізми формування громадянської ідентичності в сучасному українському суспільстві. Аналітична доповідь (2014).; Суперечності ідентичностей в Україні та шляхи їх регулювання в контекстах політики громадянської консолідації української нації. Аналітична доповідь (2015); Донбас у системі інформаційної безпеки держави: регіональні особливості, зовнішні виклики, інструменти боротьби з антиукраїнською пропагандою. Аналітична доповідь (2015); Політичні аспекти кризи на Донбасі: діагностика стану та напрями врегулювання. Аналітична доповідь (2015); Суспільні інтереси в Україні: груповий вимір, зміст, шляхи узгодження. Аналітична доповідь / за ред. О. М. Майбороди (2016); Політичний процес в Автономній Республіці Крим: особливості, суперечності, прорахунки (1991-2014 рр.). Аналітична доповідь (2016).

Важливим кластером наукових досліджень Інституту є персональні наукові розробки його співробітників, більшість з яких завершуються публікаціями індивідуальних монографій, серед яких  привертають увагу праці останніх років: Горбань Т. Ю. Еволюція ідеї національного самовизначення в українській суспільно-політичній думці кінця ХІХ – першої чверті ХХ століть (2010); Солдатенко В. Ф., Любовець О. М. Революційні альтернативи 1917 року й Україна (2010); Ковалевський В. О. Інформаційна взаємодія у політико-владному полі великого міста (2010); Нагорна Л. П. Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань (2011); Мандебура О. С. Микола Сумцов і проблеми соціокультурної ідентичності (2011); Ляшенко Т. М. Трансформація політичних систем в країнах Центральної Азії: національний та регіональний аспекти (2011); Нагорна Л. П. Історична пам'ять: теорії, дискурси, рефлексії (2012); Ніколаєць Ю. О. Поселенська структура населення Донбасу: (етнополітичний аспект динаміки).(2012); Поліщук Ю. М. Національні меншини Правобережжя України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець XVIII – початок XX ст.) (2012); Михальченко Н.И., Андрущенко В. П. Украина разделенная в себе: от Леонидии к Виктории. В двух томах. (2012); Яремчук В. Д. Українська багатопартійність Наддніпрянської і Західної України: компаративний аналіз (1899 – 1918 рр.) (2012);  Білошицький С. В. Ліберальна демократія в ХХІ столітті: ресурси, виклики, перспективи (2012);  Кочубей Л. О. PR у політичній сфері (2013); Михальченко Н. И. Украинская региональная цивилизация: прошлое, настоящее, будущее (2013);  Коцур В. В. Етнополітичний конфлікт у Придністров’ї у контексті українсько-молдовських міждержавних відносин (2013);  Нагорна Л. П. Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлективний потенціал (2014);  Войналович В. А., Кочан Н. І. Релігійний чинник етнополітичних процесів на Донбасі: історія і сучасність. (2015); Кармазіна М. С. Між історією і політикою (2015); Кривицька О. В. Демаркаційні лінії в етнополітичному просторі України (2015);  Майборода О. М. Етнічність у міжнародній системі (2015 і 2017); Калакура Я. С., Рафальський О. О., Юрій М. Ф. Українська культура: цивілізаційний вимір (2015); Кармазіна М. С. Політичні ідентичності в сучасній Україні: міська громада Донецька (2016);  Михальченко Н. И. Великий цивилизационный взрыв на рубеже XX–XXI веков (2016);  Бевз Т. А. Політичні ідентичності в сучасній Україні: міська громада Одеси (2016);  Ротар Н. Ю. Політичні ідентичності в сучасній Україні: міська громада Чернівців (2016); Калакура Я. С., Рафальський О. О., Юрій М. Ф.  Ментальний вимір української цивілізації (2017).

Інститут плідно співпрацює з університетськими науковими центрами з реалізації спільних наукових проектів.  Як визнаний центр політичної науки України  Інститут здійснює координацію діяльності Української академії політичних наук та Асоціації політичної науки України.

Науковці Інституту підтримують наукові зв'язки з дослідницькими і навчальними закладами Великобританії, Ізраїлю, Ісландії, Італії, Канади, Китаю, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Росії, США, Туреччини, Франції, Швеції, здійснюються спільні міжнародні дослідні проекти. Інститут розвиває співпрацю з державними та громадськими організаціями, веде активний діалог з представниками різних політичних партій, рухів, релігійних конфесій щодо оптимальних шляхів розвитку України, функціонування її політичних інститутів тощо.

Підготовка наукових кадрів в Інституті здійснюється через аспірантуру й докторантуру. В Інституті функціонує спеціалізована вчена рада  із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Наукова бібліотека Інституту нараховує понад 100 тис. одиниць. Інститут регулярно видає періодичне наукове видання "Наукові записки Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України",  є співзасновником відомих журналів: "Український історичний журнал", "Людина і політика", «Політичний менеджмент», «Сучасна українська політика: політики і політологи про неї»  та інші.

Версія для друкуПечать

На головну сторінку Карта сайту Контакти