Укр | Рус | Eng

 

Новини

ХІІ Жовтневі читання на тему «Політичний процес і політика реформ у сучасній Україні»

12-10-2016 12:23

11 жовтня 2016 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулися ХІІ Жовтневі читання на тему «Політичний процес і політика реформ у сучасній Україні».

О. О. Рафальський (ліворуч) та О. М. Майборода

О. О. Рафальський (ліворуч) та О. М. Майборода

У вступному слові директор Інституту доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Рафальський О. О. зазначив, що однією з давніх традицій установи є проведення у жовтні наукової конференції, приуроченої пам’яті двох директорів Інституту. Десять перших читань за ім’ям першого директора Інституту називалися Курасівськими, однак після того, як у жовтні 2013 р. пішов із життя Юрій Анатолійович Левенець, колектив Інституту прийняв рішення про перейменування читань у Жовтневі. Тематика цьогорічного заходу торкається вкрай актуальної для сучасної України проблеми політики реформ, що мають охопити усі найважливіші сфери життя українського суспільства. Намагаючись обговорити цю проблему комплексно, організатори читань запросили виступити із доповідями провідних українських учених різних наукових спеціальностей: філософії, права, економіки, політології тощо.

О.О. Рафальський запросив до доповіді на тему «Політик як інтелігент: межі необхідного й можливого» доктора філософських наук, провідного наукового співробітника Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Хамітова Назіпа Віленовича

Н. В. Хамітов

Н. В. Хамітов

Під час виступу з доповіддю промовець розмірковував над сенсами понять «інтелігент» та «інтелектуал», охарактеризувавши власне розуміння терміна «інтелігент»: той, хто актуалізував у собі душевність і духовність одночасно. І саме інтелігентність – та риса, яка робить політика державним діячем, що, якщо бути відвертими, – не дуже реально в умовах сучасної України, коли вкрай гостро стоїть проблема актуалізації нових людей, нових ідей у політиці. З одного боку, інтелігентність певною мірою виштовхує інтелігента з політики, але політик може і здатен бути інтелігентом. І саме той політик, який у кризові моменти включає опції душевності і духовності, стає державним діячем, що змінює історію країни.

О.В. Батанов

О.В. Батанов

З доповіддю на тему «Актуальні проблеми реформи конституційної моделі місцевого самоврядування в Україні» виступив Батанов Олександр Васильович – доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Зазначивши, що Україна сьогодні переживає новий виток конституційної реформи, доповідач виокремив ряд принципових фундаментальних завдань, серед яких провідне місце посідають напрацювання конституційно-проектних пропозицій у частині прав людини, правосуддя, децентралізації і розвитку місцевого самоврядування, і необхідність у змінах відповідної конституційної регламентації. Проблеми реформи конституційної моделі місцевого самоврядування – одні з основних і ключових на сучасному етапі розвитку України, адже місцеве самоврядування – необхідний атрибут демократії. Доповідач, який є членом конституційної комісії,  окремо зупинився на потребі кардинальної трансформації відносин між державою і місцевим самоврядуванням, адже закріплена в сучасній Конституції модель не дозволяє регіональним осередкам якісно функціонувати. Окремо доповідач зупинився на наявних законодавчих проблемах, зокрема, проблемі адекватного тлумачення і змістовного наповнення терміна «об’єкти місцевого самоврядування», потребі нової редакції закону про місцеве самоврядування та деяких інших. Доповідь викликала великий інтерес і жваву дискусію науковців.

Г. І. Зеленько

Г. І. Зеленько

З доповіддю на тему «Система державного управління в Україні: динаміка змін 2014–2016 рр.» виступила Зеленько Галина Іванівна – доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. У своїй промові доповідач окремо зупинилася на тих змінах, які відбулися в системі державного управління України протягом останніх 2,5 років, виділивши найголовніші проблеми. Однією з таких є проблема політичної корупції, специфіка якої в Україні полягає в тому, що має місце «горизонтальна корупція», яка будується за мережевим принципом. Одна з найбільших небезпек такого принципу пов’язана з поширеним в країні кримінальним мисленням. Серед інших проблемних питань виділено наступні: спротив реформам представників і влади, і бізнесу; відсутність консолідованої позиції парламенту щодо реформ; не відповідність рівня розвитку владних інституцій рівню розвитку громадського суспільства – а отже, актуалізується питання зростання політичної активності громадян, наслідком чого будуть політичні потрясіння в країні; проблема впорядкування політичного простору; і окремо – незадовільна структуризація українського парламенту, коли має місце так звана ситуативна більшість, що сприяє збільшенню і розмірів ставок у політичних торгах, і розвитку політичної корупції.

І. Ю. Єгоров

І. Ю. Єгоров

Доповідь на тему «Інноваційна та науково-технічна діяльність в Україні в контексті політики євроінтеграції: тенденції та проблеми» виголосив Єгоров Ігор Юрійович – доктор економічних наук, завідувач відділу Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України». Доповідь була присвячена проблемам української науки на сучасному етапі її розвитку, серед яких не останнє місце посідає проблема недостатнього фінансування – особливо порівнянно з деякими іншими статтями видатків державного бюджету. Серед інших проблем – труднощі українських науковців на шляху до євроінтеграції, практичне знищення галузевої науки, низький рівень університетської науки.

Окремими виступами представили результати своїх наукових пошуків також інші фахівці. Зокрема, з виступом на тему «Зовнішньоекономічна стратегія України: основні тренди та сучасні виклики» слово мала Оніщенко Ірина Григорівна – доктор політичних наук, професор кафедри міжнародної економіки Національного університету харчових технологій. Доповідач наголосила на кількох найважливіших, з її погляду, моментах: недосконалості структури системи зовнішньоекономічної діяльності та необхідності акцентуалізації уваги на економізації зовнішньої політики, адже діяльність у цьому напрямі вкрай недостатня, а також – на необхідності різкого збільшення ефективності використання економічних важелів у політиці.

Виступ на тему «Чисельність та етномовний склад населення не підпорядкованих Україні територій Донецької та Луганської областей» виголосив Скляр Володимир Миколайович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії науки і техніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Промовець наводив різноманітні цифри, які характеризують результати окупації, чисельність населення Луганської та Донецької областей, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях, етномовний склад тимчасово окупованих областей. Доповідач окремо звернув увагу присутніх, що чим довше окуповані території будуть перебувати під окупацією, тим важче буде інтегрувати населення уже звільнених територій в український соціум.

У своєму виступі на тему «Консолідаційний потенціал інституційних реформ: стратегія, принципи, напрями» доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури Перегуда Євген Вікторович наголосив, що консолідація не обмежується лише символічними конструктами, а передбачає, зокрема, й економічну інтеграцію, конкурентоспроможність держави тощо.

У виступі Павка Анатолія Івановича‚ доктора історичних наук‚ професора‚ завідувача кафедри суспільних та політичних наук Національної академії управління на тему «Основні тенденції та наслідки неопатримоніальної політики знання в пострадянській Україні» увага зосереджувалася на багатьох проблемах наукової сфери країни, пов’язаних з наявною практикою неопатримоніалізму, що має місце на сучасному етапі розвитку України. Це і сучасна практика здобуття наукових ступенів, і гостра проблема плагіату у науковій сфері, і деякі інші. Сама ж проблема тенденції та наслідків неопатримоніальної політики знання в пострадянській Україні є вкрай актуальною з точки зору суспільствознавчих галузей науки, у тому числі – і в міждисциплінарному дискурсі.

У виступі на тему «Проблеми реалізації політичних реформ в Україні» доповідач Пилипенко Олександр Євгенійович, доктор історичних наук, професор кафедри українознавства Національного університету харчових технологій окреслив загальні тенденції політики реформ у період після Революції Гідності.

Заступник директора Інституту Майборода Олександр Микитович висловив вдячність учасникам Читань за змістовні доповіді та виступи, наголосив, що більш детально результати роботи учасників заходу будуть відображені у наукових публікаціях, що готуються до друку у черговому випуску Наукових записок ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Програма XII Жовтневич читань

На головну сторінку Карта сайту Контакти