Національний «круглий стіл»: «Україна і Захід: сучасна динаміка та перспектива»
23 червня Інститут політичних і етнонаціональний досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України спільно з Асоціацію політичних наук України та Українською академією політичних наук провели загальнонаціональний «круглий стіл» на тему: «Україна і Захід: сучасна динаміка та перспектива».
В обговоренні взяли участь відомі дослідники, експерти, представники громадського сектору тощо. «Круглий стіл» є другим етапом обговорення Стратегії розвитку України з урахуванням наявних та потенційних викликів, загроз, перспектив та тенденцій. На першому етапі, у листопаді 2014 року фахівці обговорювали питання взаємодії з Російською Федерацією, зважаючи на реальний стан політики, економіки та військових дій, що розгортаються на Сході України. Цього разу експерти обговорювали альтернативи «російському вектору», реальні виклики та можливості, які спостерігаються сьогодні у відносинах України із Заходом (включаючи країни ЄС, США, Канади тощо).
Дискусія розпочалася вступним виступом директора Інституту, члена-кореспондента НАН України Рафальського Олега Олексійовича, який окреслив категоріальне поле та межі предмета обговорення, його складності та потенціал. Активну участь в роботі «круглого столу» взяли такі відомі вчені та експерти, як Михальченко М.І. з темою: «Наступні президентські виборі в США і вступ України в НАТО як проблемні вузли сучасної української політики»; Ткаченко В.М. з темою: «Європа: повернення геополітики»; Рудич Ф.М. з темою: «Україна має стати самостійним геополітичним гравцем»; Здіорук С.І. з темою «Релігійний контекст європейської інтеграції України як реальний поступ демократії» та інші.
У підсумку обговорення більшість експертів виокремили наступні висновки:
1. Політика Заходу щодо конфлікту навколо України може бути визначена двома напрямками:
a) двоїста і непослідовна країн ЄС;
b) більш рішуча США і Канади «покарати Росію» за анексію.
2. Ситуація «ні війни, ні миру» в Донбасі є неприйнятною для України, тому що «заморожує» конфлікт, виснажує країну, заважає євроатлантичному співробітництву. Тому можливе його розв’язання політичним або силовим шляхом.
3. Підтримка України Заходом може мінімізуватись, тому що в Україні немає справжньої боротьби з корупцією, «пробуксовують» усі реформи.
4. Стратегія розвитку України повинна будуватися на внутрішніх можливостях. Допомога Заходу є допоміжним чинником.
5. В Україні відбувається розчарування діями влади із реалізації європейського вибору з боротьбою з корупцією та з проведення реформ. У результаті зростає прірва між владою і народом. Це може призвести до нового стихійного вибуху.
За результати роботи «круглого столу» планується видання чергового збірника «Наукові записки».