Редакція журналу „Політичні дослідження” завершила приймання рукописів статей для публікації в № 1 (7)’ 2024. Оприлюднення часопису – до 30 травня 2024 року.

Журнал виходить друком двічі на рік.

Інформація про приймання рукописів статей до чергового номера журналу  (№ 2 (8)’ 2024) та вимоги до оформлення рукописів буде розміщено на сайті Інституту в розділі „Оголошення” в червні 2024 року.

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:

• Теорія та історія політичної науки.
• Політична філософія.
• Політичні інститути та процеси.
• Політична соціологія.
• Політична культура та ідеологія.
• Політична психологія.
• Проблеми світового політичного розвитку.
• Основи національної безпеки держави.
• Етнополітологія та етнодержавознавство.

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320); індексується наукометричними базами Index Copernicus, ERIH PLUS, представлено в базі журналів відкритого доступу DOAJ (Directory of Open Access Journals) та на платформі „Наукова періодика” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Здійснюється обов’язкове розсилання періодичного видання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року № 608 „Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів”. Примірники журналу надсилаються у всі обласні універсальні наукові бібліотеки України, у бібліотеки ЗВО державної форми власності, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю 052 „Політологія”.

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію монографії Олексія Ляшенка „Державний устрій України: простір інтеракції національно-громадянського та етнічного”.

У монографії проаналізовано динаміку інтеракції національно-громадянського та етнічного в державному будівництві в Україні починаючи з часу її суверенізації наприкінці 1980-х рр. та проголошення незалежності у 1991 р. до 2022 р. – першого року повномасштабної російської воєнної агресії проти України.

Проаналізовано вплив етнонаціонального чинника на процеси державотворення. Розглянуто передумови, рушійні сили, процес, результати і наслідки спроб автономізації окремих українських регіонів чи федералізації Української держави. Книга розрахована на науковців, викладачів і студентів, політиків і державних службовців та широке коло читачів, які цікавляться процесами сучасного державотворення та етнополітикою в Україні.

З метою підвищення рівня фундаментальних та прикладних наукових досліджень, ефективного використання професійного та експертного потенціалу у створенні  науково-дослідних, інформаційно-аналітичних та експертних матеріалів між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Українським центром економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова укладено Угоду про співробітництво.

Угода спрямована на поглиблення спільної діяльності з реалізації наукових та дослідницьких проєктів. Нею визначено напрями та окреслено форми співпраці.

Від Інституту Угода була підписана директором Олегом Рафальським, від Центру – його президентом Юрієм Якименком.

Олег Рафальський та Юрій Якименко під час підписання Угоди

Провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю на каналі „10 запитань історику”. Цей канал – відомий просвітницький ресурс українського YouTube, створений командою каналу „Історія без міфів” та присвячений історії. До участі в його роботі залучаються кращі вітчизняні та зарубіжні фахівці.

Інтерв’ю А. Подольського було присвячене історії табору смерті Аушвіц, який став символом злочинів нацистів у Другій світовій війні.

У своєму інтерв’ю, науковець зокрема зауважив, що історія табору смерті Аушвіц, це – трагічна історія того, як одні люди (освічені та, здавалося б, психічно здорові) вбивали інших людей в незнаних раніше масштабах і системності. „Банальність зла” полягала в тому, що чеснота відданості перетворила бюрократів на заповзятих виконавців геноциду. Яскравим прикладом такого функціонера був комендант Аушвіцу Рудольф Гьосс. Його образ фігурує у багатьох мистецьких роботах. Наприклад, фільму „Зона інтересу”, який отримав дві премії “Оскар” (зокрема, як найкращий повнометражний фільм).

Анатолій Подольський під час інтерв’ю

Аушвіц, наголосив А. Подольський, це також частина історії України. Протягом Другої світової війни в’язнями та жертвами цього нацистського табору смерті ставали військовополонені-українці, діячі українського руху опору, українські євреї депортовані окупантами влітку 1944 року до табору із Закарпаття.

Нинішня російська окупаційна влада на тимчасово захоплених українських землях також здійснює жахливі злочини проти громадян України, проти цивільних, також створює табори  та в’язниці – у Донецьку, Маріуполі, інших містах. Злочини рашистів мають бути покарані так само, як злочини німецьких націонал-соціалістів часів Другої світової війни.

Відеозапис інтерв’ю

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію колективної монографії „Політична безпека України: проблеми політичного і державного правління. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”.

Монографія містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – пропозиції з їх нейтралізації. Увага авторів проведеного аналізу ситуації воєнного часу зосереджена на проблемах, які найімовірніше можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії “центр-регіони”, у стосунках між суб’єктами політичного поля країни. Розглянуто симптоми проблем, які спостерігаються у зусиллях з мобілізації країни на опір агресору, у міжцерковному протистоянні у православному середовищі, у міжетнічних відносинах, у геостратегічних зусиллях держави.

В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) конференція „XIII драгоманівські читання:  „Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс”. У цей день професорсько-викладацький склад та студентство факультету зібралися задля спільної мети – реалізації наукової діяльності, що так важливо, особливо під час війни.

До участі в роботі конференції долучилися науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал та  провідний науковий співробітник відділу етнополітології кандидат історичних наук Анатолій Подольський.

Виступає Анатолій Подольський

Анатолій Подольський виступив на пленарному засіданні конференції з доповіддю „Пам’ять про жертви Другої світової війни як зброя проти російської агресії (на прикладі вивчення історії Голокосту в Україні)”. У своїй доповіді науковець акцентував на тому, що за роки державної суверенності України, громадянське суспільство разом з державними інституціями повільно, але поступово створили культуру пам’яті про українських євреїв, жертв Голокосту. Це і меморіальні місця, вшанування пам’яті жертв масових вбивств, вчинених нацистами на нашій землі, це музейні експозиції, освітня і наукова робота. Загалом, сьогодні на теренах сучасної України дослідниками визначено близько 2000 місць масових поховань українських євреїв, що були вбиті нацистською окупаційною владою у 1941–1944 роках. Не менше ніж 1300 з цих місць саме за період суверенності України облаштовані, встановлені пам’ятні знаки, меморіали тощо. Все те, що неможливо було уявити в часи комуністичної диктатури на наших теренах. А диктаторський, тоталітарний режим сучасної росії  логічним і жахливим продовженням сталінського комуністичного режиму, який як і його злочинні попередники є за своєю суттю антиукраїнським і антисемітським, а, загалом, просто ксенофобським. На початку повномасштабної війни це було яскраво продемонстровано самими російськими агресорами, коли протягом березня 2022 року російські ракети руйнували меморіали жертвам Голокосту. Таким чином, російські загарбники і окупанти руйнують українську культуру пам’яті про жертви Голокосту, що була з повагою та дбайливо створена саме в роки незалежності, після падіння комуністичного режиму. Тим самим сьогоднішня російська злочинна влада і таке ж злочинне російське суспільство демонструє свою відверту українофобію та антисемітизм, продовжуючи найгірші традиції сталінізму.

Під час роботи конференції

На пленарному засіданні були також проголошені наукові доповіді Даріуша Рогута (Польща), Олександра Лисенка, Дмітрія Фролова (Фінляндія), Карена Нікіфорова, Михайла Журби, Андрія Бульвінського. Доповіді інших спікерів будуть опубліковані в онлайн-збірнику матеріалів конференції.

Програма конференції

Відеозапис доповідей конференції

09 квітня 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл-презентація результатів наукового дослідження „Політична система України: конституційна модель та політичні практики”. Дослідження було проведено під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.

У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на актуальності основних результатів дослідження, яке спрямоване на вивчення особливостей становлення політичної системи України в умовах російсько-української війни.

Олег Рафальський та Галина Зеленько

Завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, презентуючи доробок колег зазначила, що монографія присвячена дослідженню інституційної, нормативно-правової та інформативно-комунікативної підсистем політичної системи України з точки зору поєднання формального та реального конституціоналізму. Досліджуються неполітичні інститути – організації громадянського суспільства, фінансово-промислові групи, медіа, які безпосередньо впливають на характер політичної системи та політичні практики. Колектив авторів намагався детально розібратися і структурувати усі підсистеми політичної системи й проаналізувати її прикладні прояви в Україні, давши відповідь на ряд нагальних питань, серед яких, зокрема такі: упущення, які практично унеможливили дієвість окремих елементів встановленої конституційної моделі та, як наслідок, генерували їх слабку інституційну спроможність; правильність та доцільність зробленого політичного вибору при здійсненні інституційного будівництва тощо. Однак головне, це пошук інструментів усунення наявних проблем, які наразі унеможливлюють подальший повноцінний демократичний розвиток України.

Під час презентації результатів дослідження

У ході проведення круглого столу виконавці проєкту виступили з короткими презентаціями своїх розділів:

• „Форма державного правління: семіпрезиденталізм в українському варіанті” (виконавець – Олександр Майборода, заступник директора Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України);
• „Функціональна спроможність українського парламенту” (виконавець – Віталій Перевезій, вчений секретар, кандидат історичних наук, доцент);
• „Проблема структурної когерентності у політичній системі України” (виконавець – Тетяна Бевз, головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор);
• „Правлячий клас як продуцент змін у політичній системі” (виконавець – Тетяна Ляшенко, провідний науковий співробітник, доктор політичних наук);
• „Вплив фінансово-промислових груп на функціонування політичної системи України” (виконавець – Світлана Брехаря, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук);
• „Політичні аспекти функціонування судової гілки влади в Україні” (виконавець – Юрій Ніколаєць, завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор);
• „Масмедіа в Україні: структура, функції та політичний вплив” (виконавець – Максим Кияк, старший науковий співробітник, кандидат філософських наук);
• „Суспільно-політичні завдання повоєнного відновлення України” (виконавець – Наталія Кононенко, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук).

Під час роботи круглого столу

У роботі круглого столу взяли участь науковці Інституту: головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Василь Козьма, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Ірина Овчар, аспірант Ігор Цигвінцев та ін. Долучилися до обговорення тематики дослідження і 50 гостей в онлайн-режимі. Серед них представники наукових установ, викладачі та студенти вищих закладів освіти, представники медіасфери та ін.

Публічне обговорення інституційної, нормативно-правової та інформативно-комунікативної підсистем політичної системи України стало своєрідним заходом концентрації інтелектуальних ресурсів науковців, громадських експертів, засвідчило важливість фахової дискусії з розв’язання інституційних проблем розвитку України.

Микола Рябчук, провідний науковий працівник відділу політичної культури та ідеології, отримав у Любліні медаль Люблінської Унії від президента міста та премію ім. Єжи Ґедройця від університету Марії Склодовської-Кюрі за наукову й публіцистичну діяльність, спрямовану зокрема на зміцнення польсько-українських взаємин.

Премію Єжи Ґєдройця засновано 2001 року. Серед її лавреатів – Даніель Бовуа, Ярослав Грицак, Єжи Помяновський.

На церемонії вручення у люблінському Старому театрі Микола Рябчук виголосив доповідь (польською мовою) „Що залишилось від «двох Україн»? Українська ідентичність по двох революціях і десяти роках війни”.

Віцепрезидент міста Люблін Беата Степанюк-Кусьмєрчак вручає Миколі Рябчуку медаль Люблінської Унії

21 березня 2024 р. в Українському Інституті майбутнього відбулася міжнародна експертна дискусія: „Президенталізм VS парламентаризм для України”. У дискусії взяли участь ініціатор серії публічних дискусій на тему суспільного договору та очільник Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко, суддя Конституційного суду України Сергій Головатий, представники УІМ Максим Андрущенко та Марія Чумак, професор права та професор політичних наук в університеті Дюка (США) Дональд Горовіц та професор конституційного права в Індіанському університеті (США) Девід Вільямс.

На заході з доповіддю „Конституція як суспільний договір: яким він має бути у повоєнній Україні?” виступила доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, зав. відділу політичних інститутів та процесів Інституту Галина Зеленько.

Виступає Гвлина Зеленько

У своїй доповіді Г. Зеленько схарактеризувала передумови та обставини конституційного процесу в Україні, причини утвердження телеологічного конституціоналізму та його вади. Зокрема причини утворення своєрідних «ножиць» між формальним і реальним конституціоналізмом. Також проаналізувала якісні зміни, які відбулися у самій владі та суспільстві під впливом війни. З огляду на це застерегла від спокуси президентських інституцій посилювати централізацію влади та персоніфікований вплив на шкоду парламентаризму та місцевому самоврядуванню. Адже, як свідчать дослідження, хибною є думка, що війни виграють централізовані і авторитарні країни. Крім того, централізація влади створює передумови для політичної напруги в суспільстві і не є органічною для українського суспільства, яке вчергове продемонструвало здатність до самоорганізації. Натомість суспільство потребує порядку, але порядку, який би мав інституціоналізовані форми – диктатура закону, правова держава, соціальна справедливість, зрозуміла інформаційна політика тощо.

Також у дискусії взяли участь співробітники Інституту: провідний науковий співробітник Наталія Кононенко, старші наукові співробітники Світлана Ситник та Ірина Овчар.

21 березня відбулася зустріч директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олега Рафальського з директором Представництва Польської академії наук (ПАН) у Києві Матеушем Бяласом. Представництво ПАН у Києві є унікальною інституцією, яка володіє колосальними можливостями у налагоджувані наукової комунікації між українськими та польськими вченими. З огляду на реалії, в яких опинилася українська наука в умовах війни ця співпраця є одним з основних мостів, які єднають українську і світову науку. Під час зустрічі обговорювалися нагальні проблеми та напрями їх розв’язання, можливості форми співпраці у науковій сфері.

Олег Рафальський та Матеуш Бялас

14–15 березня 2024 р. у Ягеллонському університеті (м. Краків, Польща) відбулася міжнародна наукова конференція „Нові підходи в науках про політику”, організаторами якої були Польська асоціація політичних наук та Міжнародна асоціація політичної науки (IPSA).

В центрі уваги учасників конференції: проблеми використання даних у політологічних дослідженнях; нові підходи і методи досліджень, обумовлені розвитком штучного інтелекту та засобів комунікацій; міждисциплінарні дослідження, які набувають дедалі більшої популярності; медіатизація політики, використання цифрових технологій у політологічних дослідженнях.

У роботі конференції взяла участь доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, перший віцепрезидент Асоціації політичних наук України Галина Зеленько. Під час конференції Г. Зеленько прочитала установчу лекцію на тему: „Російська військова агресія проти України як каталізатор політичних змін: регіональний та український виміри”. Лекцію було підготовлено за результатами досліджень, виконаних директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАН України Олегом Рафальським „Війна і цивілізаційний вибір України” і оприлюдненому у монографії „Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни”, а також дослідження „Удавана Росія: імітація величі і могутності”, підготовленого групою дослідників на чолі з Г. Зеленько за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.

Виступає Галина Зеленько

Г. Зеленько схарактеризувала релевантність емпіричної бази, яка дає можливість адекватної оцінки стану справ у РФ, окреслила як трансформувався політичний режим у РФ під впливом військової агресії проти України, проаналізувала перспективи т. зв. „світопорядку Z” та підстави дезінтеграції РФ, які явно неочевидні, що обумовлює необхідність адекватної оцінки ймовірних сценаріїв розвитку російсько-української війни й такої ж адекватної політики задля протистояння у цій війні.

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію колективної монографії „Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни”.

Монографія містить аналіз змін, що відбулися у політичному полі України під впливом розв’язаної Росією війни. Авторський колектив зосередив увагу на ключових аспектах політичних змін в Україні викликаних умовами воєнного стану – на функціональних змінах у політичній системі країни, на нових форматах взаємовідносин влади та суспільства, на новаціях у реалізації євроатлантичного курсу Української держави. Предметною сферою аналізу політичних змін у країні є функціонування політичних і владних інститутів, характер політичного правління відповідно до активізації суспільних процесів у духовній, культурній, етнополітичній сферах, пошук шляхів інтеграції України у світовий демократичний простір.

Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, аналітиків, для всіх, хто цікавиться розвитком політичних процесів у країні.

13 березня 2024 року підписано Договір про співпрацю між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Державним торговельно-економічним університетом.

Угодою про співробітництво  передбачено налагодження спільної роботи за окремими напрямами діяльності установ. Зокрема, – співпраця зі створення науково-дослідних, інформаційно-аналітичних та експертних матеріалів, організація наукових заходів, виконання спільних проєктів за грантами, конкурсами, організація та проведення практик,  стажувань, консультацій.

Під час підписання Угоди

Договір підписали: директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський та ректор Державного торговельно-економічного університету, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України Анатолій Мазаракі.

Олег Рафальський та Анатолій Мазаракі

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію збірника наукових праць „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”.

Збірник містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”, яка відбулася в м. Києві 15 грудня 2023 року.

Науковий захід організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в межах науково-дослідної роботи „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572) спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціацією політичних наук України та Асоціацією політичних психологів України.

26 квітня 2024 року  відбудеться XIV Міжнародна науково-практична конференція „Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього країни: відновлення в умовах глобальних ризиків та невизначеностей”.

Запрошуємо до участі в роботі науково-практичного заходу.

Інформаційний лист

Information letter

24-25 лютого провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук взяв участь у дводенній конференції „Виклики української культури: поза часом потрясінь”, організованій університетом Кейо в Йокогамі. На другий день заходу він представив доповідь „Україна: здобуття голосу”, у якій головну увагу зосередив на процесах демонтажу російської імперської спадщини в Україні та за її межами – у ментальних і мовних кліше, в академічних програмах, у механізмах продукції та поширення знань.

Оскільки всяка колоніальна влада, наголосив доповідач, позбавляє підкорені нації політичної суб’єктності, культурної вітальності та психологічної впевненості в собі, то головна мета й водночас засіб національного визволення, на думку дослідника, полягає у відновленні власного голосу, осягненні політичної суб’єктності й утвердженні геополітичної присутності поза колоніальними „сферами впливу”.

Програма конфенеції

Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є наш Інститут, проіндексовано в DOAJ (Directory of Open Access Journals) – міжнародному мультидисциплінарному каталозі журналів відкритого доступу.

Місія DOAJ полягає у поширенні надійної інформації про наукові рецензовані журнали відкритого доступу в Інтернеті, наданні можливості науковцям, бібліотекам, університетам та іншим зацікавленим сторонам отримати якісну та достовірну інформацію  про результати наукових досліджень, сприяти інтеграції журналів до міжнародного наукового простору. Завдяки цій роботі DOAJ сприяє розвиткові науки та освіти.

До каталогу DOAJ вносяться журнали, які відповідають низці вимог. Ці вимоги стосуються зокрема:

• складу редакційної колегії;
• організації роботи редакції;
• процесу рецензування;
• дотримання авторських прав;
• дотримання періодичності виходу журналу;
• процесу виявлення за запобігання академічній недоброчесності;
• дотримання політики довгострокового архівування;
• використання цифрових ідентифікаторів статей (DOI);
• доступності та змістовності вебсайта журналу тощо.

Редактори DOAJ здійснюють постійний моніторинг якості видань, внесених до бази.

Внесення журналу „Політичні дослідження” до DOAJ сприятиме популяризації видання, розширенню читацької аудиторії та ознайомленню наукової громадськості з публікаціями вітчизняних вчених.

Наприкінці січня в Києві, з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту,  відбувся XVII щорічний науковий круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України”. Організатором заходу виступив Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки Goethe-Institut Ukraine та House of Europe, єврейської громади м. Дюссельдорф, а також Української асоціації юдаїки й Магістерської програми з юдаїки НаУКМА.

На відкритті щорічного круглого столу виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук, Анатолій Подольський.

Виступає Анатолій Подольський

У своїй доповіді науковець звернув увагу на важливість академічних студій та викладання історії Голокосту, як складової частини історії України доби Другої світової війни, під час російської агресії проти нашої держави. За два роки повномасштабної війни російського агресора проти  України, ворожа пропаганда весь час займається інструменталізацією  історичного минулого, зокрема фальсифікацією подій Другої світової війни, історії Голокосту на українських теренах. Тому історична доля євреїв України, вшанування пам’яті жертв Голокосту сьогодні є також полем битви з московськими загарбниками і окупантами. Сформована, за роки суверенності, культура та політика пам’яті щодо жертв Другої світової війни в Україні, сьогодні є нашою зброєю в боротьбі проти російських фальсифікацій минулого, які в тому числі спрямовані на паплюження історії українського єврейства та розпалювання антисемітизму в Україні, якій насправді разом з українофобією та ксенофобією загалом є характеристикою сучасного злочинного російського політичного режиму.

Робота цьогорічного наукового круглого столу була присвячена двом актуальним та важливим аспектам вивчення історії Голокосту на сучасному етапі, які відображені в назвах двох сесій столу:

• „Вища школа та виклики у викладанні історії Голокосту під час війни”
• „Пам’ять і досвід війни, що триває”

Учасники круглого столу

На круглому столі виступили відомі та молоді українські історики, політологи, що студіюють дану проблематику: Павло Худіш з Ужгородського національного університету, Сергій Гірік з Національного університету „Києво-Могилянська академія”, Євген Захарченко з Харківського національного університету, Роман Шляхтич з Державного університету економіки і технологій (м. Кривий Ріг), Віталій Нахманович з Музею історії міста Києва та інші.

Програма круглого столу 

Відеозапис доповідей круглого столу

Фотогалерея

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію аналітичної записки „Політична безпека України: проблеми політичного і державного правління. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”.

Аналітична записка містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – окремі пропозиції щодо їх подолання. Дослідницьку увагу зосереджено на проблемах, які можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії „центр-регіони”, у стосунках між суб’єктами політичного поля країни. Виокремлено та проаналізовано проблеми, які пов’язані з реалізацією завдань з мобілізації країни на опір воєнній агресії, а також – наявні суперечності в міжетнічних відносинах, в міжцерковному протистоянні у православному середовищі, у геостратегічних зусиллях держави. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науководослідної роботи „Прогнозування безпекового середовища України в політичній сфері” (державний реєстраційний номер 0123U102067).

15–16 лютого 2024 року у столиці федеральної землі Райнланд-Пфальц місті Майнц (Німеччина) відбувся міжнародний робочий семінар (workshop) на тему „Європейська історія(ї) України. Про цінність та цінності європейського минулого”. Організаторами конференції були Інститут європейської історії у Майнці та Інститут імені Ґеорґа Еккерта у Брауншвайґу. Обидві установи входять до позауніверситетського (публічного) сектора наукових досліджень. Він включає інститути усіх великих національних науково-дослідних організацій, зокрема Обʼєднання Ляйбніца. Завдяки такому обʼєднанню забезпечується стале і достатнє, для здійснення дослідницької роботи, фінансування.

У минулі роки у громадській думці Німеччини домінував образ України як пострадянської, нефункціональної держави з великою корупцією. Після 24 лютого 2022 року  європейські політики почали наголошувати на тому, що Україна є „членом європейської сім’ї”. Інтелектуали, медіа та значна частина громадських активістів  почали відрізняти українську історію від історії Росії та Радянського Союзу, зазначаючи, що минуле і сучасне України тривалий час було в тіні Росії, наголошуючи на європейській перспективі України.

Як Україна стала частиною Європи? Яку цінність має європейське минуле для соціальних акторів в Україні та за її межами? Які цінності вони вписують у європейське минуле?

Ці та інші питання стали предметом обговорення учасниками семінару. Серед них був головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Разом зі співробітницею Київського університету імені Бориса Грінченка Юлією Остропальченко він підготував і виголосив доповідь „Російські підручники з історії 2023 року видання: стереотипи і нові акценти”.

Група українських учасників семінару: Юлія Остропальченко, Юрій Шаповал, Марія Ковальчук, Тетяна Портнова