У Брюсселі (Бельгія) Представництво України при Європейському Союзі спільно з Європейським Парламентом організувало міжнародну конференцію “Голодомор 1932-1933 років в Україні: трагічні сторінки європейської історії”. Конференція відбулася у Будинку європейської історії при Європейському Парламенті

В роботі конференції взяли участь голова Представництва України при ЄС Микола Точицький, віце-президент Європарламента професор Здіслав Краснодембський, члени Європарламента Сандра Калніете і Ребекка Гармс, директор Будинку європейської історії при Європейському Парламенті Тая Вовк ван Ґаал

Від науковців нашого Інституту на конференцію був запрошений і виступив з доповіддю професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал

Крім нього, з науковими доповідями виступили ґенеральний директор Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” в Києві Олеся Стасюк і відомий німецький дослідник, професор Гергард Зімон.

(зліва направо) Гергард Зімон, Юрій Шаповал, Олеся Стасюк.

Всі промовці підкреслювали важливість розглядати трагедію, що сталася в Україні у 1932-1933 роках, як частину європейської історії, довкола якої радянською Росією на довгі десятиліття було зведено стіну замовчування і брехні.

4 грудня старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук прочитав публічну лекцію у Реґенсбурзькому університеті на тему “Наскільки громадянським є громадянське суспільство в сьогоднішій Україні?” У своїй презентації він відзначив вагому роль українського громадянського суспільства у подіях Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013-2014, і особливо – у відбудові зруйнованих інституцій та налагодженні волонтерського руху у перші місяці російської агресії. В подальші роки громадянське суспільство відіграло важливу роль також у промоції багатьох політичних та економічних реформ, спонукаючи українські владні структури до рішучіших і послідовніших дій, зокрема щодо боротьби з корупцією.

Водночас загальна картина, на думку доповідача, залишається неоднозначною й потребує докладнішого обговорення принаймні трьох проблем. По-перше, це проблема внутрішньої вразливості багатьох груп та лідерів громадянського суспільства перед спокусами корупції й кооптації, що вміло використовується владною олігархією для дискредитації конкретних осіб і громадянського руху загалом. По-друге, – це проблема надто великої залежності неурядових організацій від міжнародних ґрантів та спонсорів, часто на шкоду повсякденній діяльності серед ширших мас населення, особливо поза великими містами. І по-третє, це проблема амбівалентного, часто ухильного ставлення громадських лідерів та активістів до організацій так званого “негромадянського суспільства”, яким революція і війна теж дали потужний поштовх до розвитку. Сьогодні вони становлять істотну загрозу для безпеки країни та її ліберально-демократично устрою – не так своєю чисельністю й електоральною силою, як радикальною ідеологією, мовою ненависті та повсякчасною й безоглядною готовністю до насильства. Ці проблеми, підкреслив промовець, заслуговують відвертого і збалансованого висвітлення не тільки тому, що часто замовчуються або применшуються симпатиками України, а й тому, що так само часто і тенденційно перебільшуються її неприятелями.

30 листопада 2018 року на базі історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася науково-практична конференція «Трансформація національної ідеї відповідно до викликів часу». Організаторами заходу виступили: історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр досліджень політичних цінностей, Міжнародний Фонд «Відродження».

Конференція відбувалася у форматі чотирьох сесій: І сесія «Козацька Україна: кланово-станове суспільства чи народження нації?», ІІ сесія «У пошуках нової України (національна ідея в спадщині мислителів XIX– першої половини ХХ століття)», ІІІ сесія «Українська національна ідея: методологічний аналіз», IV сесія «Виклики часу і модерна візія національної ідеї».

З доповіддю «Множинність “українських ідей”: твоя,  моя.. Наша?» на IV сесії  виступила доктор політичних наук, професор, завідувачка відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Марія Кармазіна.

В дискусіях взяла участь доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Тетяна Бевз.

28 листопада – 1 грудня 2018 р. головний науковий співробітник Інституту Галина Зеленько разом з делегацією викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка перебувала у Центрі польських та європейських студій Варшавського університету. Під час поїздки учасники делегації також відвідали Європейський коледж в Натоліні, Фонд Баторія та Варшавське відділення Європейської Ради з питань Зовнішніх відносини. Однак головною причиною відрядження була участь у міжнародній науковій конференції “Європейські студії у Польщі та в Україні”, що відбулася у Варшавському університеті.  Члени української делегації отримали унікальну можливість діалогу з польськими науковцями і студентами, які цікавляться та професійно займаються українською проблематикою.  Одним з безперечних позитивів цієї поїздки вітчизняних вчених стало зміцнення українсько-польської наукової комунікації.

Галина Зеленько презентує доповідь “Зовнішні фактори внутрішньої політики України” під час конференції у Варшавському університеті

 

Робоча зустріч у Європейському коледжі у Натоліні

28 листопада Волинська обласна державна адміністрація, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Волинський осередок Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса започаткували новий майданчик українсько-польської співпраці – науковий форум «Волинська платформа діалогу». Завданням заходу став пошук складових конструктивного діалогу з метою досягнення порозуміння в питанні національної пам’яті та українсько-польської історії. До участі у роботі форуму, що відбувся у Волинському краєзнавчому музеї, були запрошені співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук, професор, головний співробітник відділу теорії та історії політичної науки Юрій Шаповал та доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Олег Калакура. В роботі форуму брали участь відомі дослідники та громадські діячі з Луцька, Рівного, Острога, Львова та Києва, віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Запур. Він, зокрема, нагадав, що в Україні вступає в дію воєнний стан і у цей момент слід подумати, хто є справжнім ворогом, а хто є справжнім другом, наскільки Україна з Польщею – історично пов’язані. Він думає, що зараз хороший час, щоб відірватися від наших сперечань та подивитися на польсько-українські відносини з перспективи майбутнього.

Виступає Марек Запур

Виступає Марек Запур 

Виступає декан факультету історії, політології та національної безпеки, доктор історичних наук, професор СНУ ім. Л.Українки Анатолій Шваб 

На першому засіданні Волинської платформи діалогу, яке модерував декан історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Іван Патриляк, з доповіддю «Третя сила» в нагнітанні польсько-українського протистояння» виступив провідний науковий співробітник ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України Олег Калакура. Він проаналізував роль третіх сил – Радянського Союзу та Німеччини у провокації польсько-українського збройного конфлікту на вирішальному етапі Другої світової війни. Довів, що польські та українські національно-визвольні рухи стали заручниками геополітичних інтересів третіх сил. У виступі було систематизовано факти «підігрівання» польсько-української конфронтації країнами-агресорами. Наголошено, що, окрім неприйняття польською стороною українського самостійницького руху, причиною конфлікту стала співпраця великої кількості поляків з окупаційним німецьким режимом та радянськими партизанами. Було показано, що трагедія була не запланована, а спровокована. Доповідач відзначив роль польсько-українського порозуміння в умовах сучасної експансії Путінської Росії проти України, Польщі та інших пострадянських країн.

Доповідає Олег Калакура 

 

Доповідає доктор історичних наук, професор Володимир Трофимович (Національний університет «Острозька академія») 

 

Дискутує Іван Патриляк 

Модератором третього засідання форуму був головний науковий співробітник ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Шаповал. Він наголосив, що перший крок до порозуміння це вміння вести діалог та вислуховувати аргументи один одного. Тема Волинської трагедії потребує дуже делікатного обговорення, з’ясування, яку роль зіграли нацисти і сталінський режим у розпалюванні польсько-українського конфлікту, який мав фатальні наслідки. Він запропонував доповідачам обговорити план дій, щоб фаза польсько-українського протистояння залишилась у минулому, як жити далі разом не зациклюючись на проблемах, які нас не зближують, а розділяють. 

Виступає кандидат історичних наук, професор кафедри нової та новітньої історії України СНУ ім. Л.Українки Микола Кучерепа 

Доповідає модератор другого засідання, доктор історичних наук, професор Микола Литвин (Інститут українознавства імені Івана Крипякевича НАН України, Львів) 

Учасники загальної дискусії: Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Олег Калакура

За підсумками роботи форуми учасники ухвалили резолюцію, в якій запропонували конкретні кроки до українсько-польського порозуміння.

28 листопада в Інституті перебувала делегація Академії суспільних наук Китайської народної Республіки (АСН КНР) у складі наукових співробітників Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії АСН КНР Чжан Хун та Ван Гуйсян.

Під час зустрічі з директором Інституту Олегом Рафальським китайські гості обговорили проблеми внутрішньої та зовнішньої політики України, участь української наукової спільноти у їх розв’язанні. Великий інтерес у китайських колег викликали наукові розробки співробітників  ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса,  у яких аналізуються процеси соціально-політичних трансформацій українського суспільства. Чжан Хун наголосив на важливості підтримки міжнародних наукових контактів між українськими та китайськими вченими, виразив сподівання на можливість укладення договору про співробітництво між ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса та Інститутом Росії, Східної Європи та Центральної Азії АСН КНР.

Зліва направо: Чжан Хун, Ван Гуйсян, Олег Рафальський

З 15 листопада 2018 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН    України оголошує конкурс на заміщення вакантної посади:

  • провідного наукового співробітника (кандидат наук) відділу  теорії та історії   політичної науки;
  • провідного наукового співробітника (кандидат наук) відділу  етнополітології.

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.

Житловою площею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

відділ кадрів

01011 м. Київ вул. Генерала Алмазова, 8

довідки за телефоном 285-61-59

 

 

 

Головний науковий співробітник нашого Інституту, професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал на запрошення Національного інституту східних мов і цивілізацій (Institut National des Langues et Civilisations Orientales, скорочено INALCO) перебував в Парижі. (більше…)

15 листопада 2018 р. у Львові в Українському католицькому університеті старший науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАНУ Микола Рябчук виступив із публічною лекцією на тему “Європейці мимоволі? Про ціннісний вимір української ідентичності”.

Доповідач розглянув вплив неоголошеної російсько-української війни на суспільно-політичні орієнтації населення та його самоідентифікацію. Зокрема він проаналізував ціннісний вимір цих змін під кутом зору гаданої приналежності українців до «Європи» як певної системи норм, ідеалів і принципів поведінки, що видаються слушними й бажаними для всієї спільноти. На думку доповідача, в українському суспільстві в останні роки справді відбувся зсув у бік виразнішої проєвропейської орієнтації, проте цей зсув має насамперед нормативний характер і значно меншою мірою стосується повсякденних суспільних практик та індивідуальної поведінки. Причиною цього є почасти вимушений і тому поверховий характер «європейської» переорієнтації частини населення, зумовлений головно зовнішнім чинником – російською агресією; а почасти також значною невідповідністю наявних інституцій суспільним уявленням про «європейськість».

Повний текст доповіді М. Рябчука друкуватиметься в одному з найближчих випусків Наукових записок ІПІЕНД.

 

6 листопада 2018 р. у рамках Школи практичної політики, заснованої кафедрою політології,  перед студентами, аспірантами та викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка з публічною лекцією на тему «Обираючи професію політолога: політична наука у світовому вимірі» виступила головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Галина Іванівна Зеленько. (більше…)

На зустріч 100-річчю заснування Національної академії наук України

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

проводить 15 листопада 2018 р. з 11-00 до 17-00

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ

Гості Інституту матимуть можливість отримати інформацію про здобутки науковців, про перспективи подальших досліджень, про умови роботи колективу, про проблеми у розвитку політологічного знання.

Запрошуються усі бажаючі.

Будемо вдячні за попередню інформацію щодо бажання відвідати Інститут.

Дирекція.

 

18 жовтня 2018 р. у Києві в приміщенні Музею Української революції 1917-1921 років (Київський міський будинок вчителя) відбулася презентація 4-томного комплексного дослідження «Паризький процес: причини, наслідки, реалії, перспективи. Документи і матеріали (1917-2017 рр.)» (колектив упорядників – Л. Рябошапко, О. Ярмиш, В. Яремчук, О. Кучерук). (більше…)

30 жовтня у Запоріжжі відбулося спільне виїзне засідання Експертної ради з питань етнополітики та Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій Міністерства культури України. У заході, що пройшов у Запорізькій облдержадміністрації, брали участь співробітники департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України та департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації, провідні науковці, фахівці з питань етнополітики та міжнаціональних відносин різних науково-дослідних установ, вишів, представники інститутів громадянського суспільства та релігійних громад. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України на засіданні представляли заступник голови Експертної ради з питань етнополітики, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Олег Калакура  та керівник робочі групи Експертної ради з питань етнополітики, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології Віктор Войналович.

(більше…)

На сайті інституту розміщена повна версія монографії Нагорної Л.П. «Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлективний потенціал»

Детальніше

 

У Канадському інституті українських студій (Едмонтон) у відрядженні перебував Юрій Шаповал.

(більше…)

9 жовтня 2018 року відбулося засідання Приймальної комісії Інституту.
За результатами вступного іспиту зі спеціальності, іноземної мови та науковими здобутками на основі середнього балу Приймальна комісія ухвалила наступне рішення: (більше…)

 

18-20 вересня у Любліні відбувся IV Всепольський конгрес політологів, на тему «Суспільство в часи змін». Українську асоціацію політичних наук на ньому представляла головний науковий співробітник інституту, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько, яка під час пленарного засідання зачитала вітального листа до польських колег від Президента Асоціації політичних наук України Олега Рафальського. Вона також виступила з доповіддю «Зовнішні чинники у внутрішній політиці країн Центрально-Східної Європи». Загалом у конгресі взяли участь більше 700 учасників з Польщі та зарубіжних країн.
(більше…)

20-23 вересня під патронатом українсько-польського форуму партнерства МЗС України та Республіки Польща відбулася XІ українсько-польська зустріч в Яремче. Вже традиційно її співорганізаторами стали Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, редакція газети «Kurier Galicyjski» та Фонд «Wolność i Demokracja». (більше…)

19 вересня 2018 року у Львові, в рамках ХХV Форуму видавців, відбулася панельна дискусія з приводу виходу у світ двох видань:

Степан Величенко. Імперіалізм і націоналізм по-червоному: українська марксистська критика російського комуністичного панування в Україні (1918-1925) / пер. з англ. С. Сєряков, наук. ред. В. Склокін, С. Сєряков. Львів: Видавництво УКУ, 2017.

 Юрій Шаповал. Олександр Шумський. Життя, доля, невідомі документи: дослідження, архівні матеріали. – Київ-Львів, Україна модерна, Українські пропілеї, 2017.

Тема дискусії “Націонал-комунізм 20-х років – прообраз деколонізаційних рухів 50-60 рр.” (більше…)

7-8 вересня 2018 р. у Національній академії державного управління при Президентові України відбулася дводенна науково-практична конференція за міжнародною участю «Публічне управління та публічна служба в Україні: стан проблем та перспективи розвитку». (більше…)

Журнал "Наукові записки"

Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. – 2018 / 2 (94) – 311с.

Новини

Анонси подій