11 лютого провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук зробив публічну доповідь у Гарвардському університеті (США) на тему “Перепрочитання “двох Україн”: що Революція гідності та російсько-українська війна змінили, а що – ні”. На його думку, війна суттєво вплинула на політичні погляди й геополітичні орієнтації багатьох українців, зокрема й на характер їхньої національної самоідентифікації та пов’язані з цим ціннісні пріоритети. Особливим випробуванням стала війна для російськомовних та російськоетнічних громадян України, яких Росія зробила головним об’єктом своїх пропаґандистських маніпуляцій. Більшість із них, поза межами окупованих Росією Криму й частини Донбасу, виявили несподіваний для Кремля високий рівень українського патріотизму і громадянської лояльності до своєї політичної батьківщини. Аналіз суспільних процесів, дискурсів та емпіричних соціологічних даних показує поступову консолідацію української нації як спільноти насамперед політичної, об’єднаної спільними цінностями та візією майбутнього. Водночас доповідач відзначив труднощі цієї консолідації, пов’язані з давніми реґіональними поділами, етнокультурними упередженнями, неефективними інституціями та все ще незавершеною емансипацією багатьох українців від уявної панслов’янської/пострадянської спільноти «наших». Відеозапис лекції (англійською мовою) доступний за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=9dGIfN919Wo

 

 

 

12 березня 2019 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбудеться круглий стіл на тему “Президентські вибори – 2019 в умовах суспільно-політичних суперечностей і зовнішніх впливів”.

Питання для обговорення

  • Демократичні виборчі практики в умовах війни
  • Мотивація електоральної участі: соціологічний та політологічний виміри
  • Російський і євроатлантичний впливи на українські вибори
  • Виборчі технології в Україні: старі методи й нові форми
  • Післявиборчі сценарії національного розвитку

Початок об 11.00 за адресою: м.Київ, вул. Генерала Алмазова, 8, 2-й поверх, каб. 202.

Проїзд: ст.. метро “Печерська” або від  ст. метро “Арсенальна” трол. №38, авт.. №55, 62 до зупинки “Вулиця Генерала Алмазова.

Бажаючі можуть підтвердити свою участь у круглому столі до 7 березня 2019 р. на електронну адресу sl@ipiend.gov.ua  , або телефоном 285-77-22 (Лобода Світлана Іванівна), зазначивши прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи і посаду, науковий ступінь (за наявності), контакти.

(більше…)

 

24-25 січня 2019 р. у польському Жешуві відбувся XII форум «Європа – Україна». Цьогоріч у зібранні взяли участь близько 800 політиків, парламентарів, економістів, дипломатів, представників місцевої влади, експертів з неурядових організацій та журналістів з Польщі, України інших європейських країн та США.

Одну з панельних дискусій «Вибори 2019 в Україні та їх вплив на Україну й Європу» модерувала головний науковий співробітник Інституту Г. І. Зеленько.

Панель «Вибори 2019 в Україні та їх вплив на Україну й Європу»

Галина Зеленько

Підсумком Форуму було пленарне засідання “Центральна та Східна Європа перед лицем політичних та економічних викликів” за участю спікера Сейму Республіки Польща Марека Кучинського.

Учасники Форуму

22 січня 2019 р. в Залі засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) відбудеться Урочиста Академія  «Акт Злуки УНР і ЗУНР – втілення ідеї соборності й національної консолідації України: досвід та уроки. До 100-річчя Акту Злуки». Співорганізатори заходу: Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

З ПРОГРАМОЮ ЗАХОДУ МОЖНА ОЗНАЙОМИТИСЯ ТУТ. (більше…)

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

з 3 січня 2019 року

оголошує конкурс на заміщення  посади (більше…)

17 грудня на базі Національного заповідника «Глухів» відбулося друге спільне виїзне засідання Експертної ради з питань етнополітики та Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій Міністерства культури України. Учасники заходу: міський голова Глухова Мішель Терещенко, заступник голови Сумської облдержадміністрації Іван Боршош, вчені провідних наукових установ і вишів країни (Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка), представники релігійних та національно-культурних організацій, громадські активісти, співробітники управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської облдержадміністрації, департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України обговорили актуальні проблеми державно-церковних та етнонаціональних відносин в Україні та їх регіональні особливості на прикладі Сумської області.

У своєму виступі заступник голови Експертної ради з питань етнополітики, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України  Олег Калакура відзначив важливість моніторингу етнополітичних процесів насамперед в регіонах, в яких введено військовий стан, зокрема, на Чернігівщині та Сумщині, роль співпраці науковців, державних службовців та представників громадянського суспільства у формуванні політики національної єдності, консолідації українського суспільства.

Виступає Олег Калакура

Учасники загальної дискусії

Учасники засідання зустрілись з мером Новгород-Сіверського Олегом Бондаренком,  ознайомилися із ситуацією на місцях – у Козельці, Ніжині, Батурині.

У палаці гетьмана України Кирила Розумовського в Батурині (Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»)

 

 

 

У Брюсселі (Бельгія) Представництво України при Європейському Союзі спільно з Європейським Парламентом організувало міжнародну конференцію “Голодомор 1932-1933 років в Україні: трагічні сторінки європейської історії”. Конференція відбулася у Будинку європейської історії при Європейському Парламенті

В роботі конференції взяли участь голова Представництва України при ЄС Микола Точицький, віце-президент Європарламента професор Здіслав Краснодембський, члени Європарламента Сандра Калніете і Ребекка Гармс, директор Будинку європейської історії при Європейському Парламенті Тая Вовк ван Ґаал

Від науковців нашого Інституту на конференцію був запрошений і виступив з доповіддю професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал

Крім нього, з науковими доповідями виступили ґенеральний директор Національного музею “Меморіал жертв Голодомору” в Києві Олеся Стасюк і відомий німецький дослідник, професор Гергард Зімон.

(зліва направо) Гергард Зімон, Юрій Шаповал, Олеся Стасюк.

Всі промовці підкреслювали важливість розглядати трагедію, що сталася в Україні у 1932-1933 роках, як частину європейської історії, довкола якої радянською Росією на довгі десятиліття було зведено стіну замовчування і брехні.

4 грудня старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Микола Рябчук прочитав публічну лекцію у Реґенсбурзькому університеті на тему “Наскільки громадянським є громадянське суспільство в сьогоднішій Україні?” У своїй презентації він відзначив вагому роль українського громадянського суспільства у подіях Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013-2014, і особливо – у відбудові зруйнованих інституцій та налагодженні волонтерського руху у перші місяці російської агресії. В подальші роки громадянське суспільство відіграло важливу роль також у промоції багатьох політичних та економічних реформ, спонукаючи українські владні структури до рішучіших і послідовніших дій, зокрема щодо боротьби з корупцією.

Водночас загальна картина, на думку доповідача, залишається неоднозначною й потребує докладнішого обговорення принаймні трьох проблем. По-перше, це проблема внутрішньої вразливості багатьох груп та лідерів громадянського суспільства перед спокусами корупції й кооптації, що вміло використовується владною олігархією для дискредитації конкретних осіб і громадянського руху загалом. По-друге, – це проблема надто великої залежності неурядових організацій від міжнародних ґрантів та спонсорів, часто на шкоду повсякденній діяльності серед ширших мас населення, особливо поза великими містами. І по-третє, це проблема амбівалентного, часто ухильного ставлення громадських лідерів та активістів до організацій так званого “негромадянського суспільства”, яким революція і війна теж дали потужний поштовх до розвитку. Сьогодні вони становлять істотну загрозу для безпеки країни та її ліберально-демократично устрою – не так своєю чисельністю й електоральною силою, як радикальною ідеологією, мовою ненависті та повсякчасною й безоглядною готовністю до насильства. Ці проблеми, підкреслив промовець, заслуговують відвертого і збалансованого висвітлення не тільки тому, що часто замовчуються або применшуються симпатиками України, а й тому, що так само часто і тенденційно перебільшуються її неприятелями.

30 листопада 2018 року на базі історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася науково-практична конференція «Трансформація національної ідеї відповідно до викликів часу». Організаторами заходу виступили: історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр досліджень політичних цінностей, Міжнародний Фонд «Відродження».

Конференція відбувалася у форматі чотирьох сесій: І сесія «Козацька Україна: кланово-станове суспільства чи народження нації?», ІІ сесія «У пошуках нової України (національна ідея в спадщині мислителів XIX– першої половини ХХ століття)», ІІІ сесія «Українська національна ідея: методологічний аналіз», IV сесія «Виклики часу і модерна візія національної ідеї».

З доповіддю «Множинність “українських ідей”: твоя,  моя.. Наша?» на IV сесії  виступила доктор політичних наук, професор, завідувачка відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Марія Кармазіна.

В дискусіях взяла участь доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Тетяна Бевз.

28 листопада – 1 грудня 2018 р. головний науковий співробітник Інституту Галина Зеленько разом з делегацією викладачів Київського національного університету імені Тараса Шевченка перебувала у Центрі польських та європейських студій Варшавського університету. Під час поїздки учасники делегації також відвідали Європейський коледж в Натоліні, Фонд Баторія та Варшавське відділення Європейської Ради з питань Зовнішніх відносини. Однак головною причиною відрядження була участь у міжнародній науковій конференції “Європейські студії у Польщі та в Україні”, що відбулася у Варшавському університеті.  Члени української делегації отримали унікальну можливість діалогу з польськими науковцями і студентами, які цікавляться та професійно займаються українською проблематикою.  Одним з безперечних позитивів цієї поїздки вітчизняних вчених стало зміцнення українсько-польської наукової комунікації.

Галина Зеленько презентує доповідь “Зовнішні фактори внутрішньої політики України” під час конференції у Варшавському університеті

 

Робоча зустріч у Європейському коледжі у Натоліні

28 листопада Волинська обласна державна адміністрація, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Волинський осередок Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Василя Стуса започаткували новий майданчик українсько-польської співпраці – науковий форум «Волинська платформа діалогу». Завданням заходу став пошук складових конструктивного діалогу з метою досягнення порозуміння в питанні національної пам’яті та українсько-польської історії. До участі у роботі форуму, що відбувся у Волинському краєзнавчому музеї, були запрошені співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук, професор, головний співробітник відділу теорії та історії політичної науки Юрій Шаповал та доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Олег Калакура. В роботі форуму брали участь відомі дослідники та громадські діячі з Луцька, Рівного, Острога, Львова та Києва, віце-консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Запур. Він, зокрема, нагадав, що в Україні вступає в дію воєнний стан і у цей момент слід подумати, хто є справжнім ворогом, а хто є справжнім другом, наскільки Україна з Польщею – історично пов’язані. Він думає, що зараз хороший час, щоб відірватися від наших сперечань та подивитися на польсько-українські відносини з перспективи майбутнього.

Виступає Марек Запур

Виступає Марек Запур 

Виступає декан факультету історії, політології та національної безпеки, доктор історичних наук, професор СНУ ім. Л.Українки Анатолій Шваб 

На першому засіданні Волинської платформи діалогу, яке модерував декан історичного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Іван Патриляк, з доповіддю «Третя сила» в нагнітанні польсько-українського протистояння» виступив провідний науковий співробітник ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України Олег Калакура. Він проаналізував роль третіх сил – Радянського Союзу та Німеччини у провокації польсько-українського збройного конфлікту на вирішальному етапі Другої світової війни. Довів, що польські та українські національно-визвольні рухи стали заручниками геополітичних інтересів третіх сил. У виступі було систематизовано факти «підігрівання» польсько-української конфронтації країнами-агресорами. Наголошено, що, окрім неприйняття польською стороною українського самостійницького руху, причиною конфлікту стала співпраця великої кількості поляків з окупаційним німецьким режимом та радянськими партизанами. Було показано, що трагедія була не запланована, а спровокована. Доповідач відзначив роль польсько-українського порозуміння в умовах сучасної експансії Путінської Росії проти України, Польщі та інших пострадянських країн.

Доповідає Олег Калакура 

 

Доповідає доктор історичних наук, професор Володимир Трофимович (Національний університет «Острозька академія») 

 

Дискутує Іван Патриляк 

Модератором третього засідання форуму був головний науковий співробітник ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України Юрій Шаповал. Він наголосив, що перший крок до порозуміння це вміння вести діалог та вислуховувати аргументи один одного. Тема Волинської трагедії потребує дуже делікатного обговорення, з’ясування, яку роль зіграли нацисти і сталінський режим у розпалюванні польсько-українського конфлікту, який мав фатальні наслідки. Він запропонував доповідачам обговорити план дій, щоб фаза польсько-українського протистояння залишилась у минулому, як жити далі разом не зациклюючись на проблемах, які нас не зближують, а розділяють. 

Виступає кандидат історичних наук, професор кафедри нової та новітньої історії України СНУ ім. Л.Українки Микола Кучерепа 

Доповідає модератор другого засідання, доктор історичних наук, професор Микола Литвин (Інститут українознавства імені Івана Крипякевича НАН України, Львів) 

Учасники загальної дискусії: Іван Патриляк, Юрій Шаповал, Олег Калакура

За підсумками роботи форуми учасники ухвалили резолюцію, в якій запропонували конкретні кроки до українсько-польського порозуміння.

28 листопада в Інституті перебувала делегація Академії суспільних наук Китайської народної Республіки (АСН КНР) у складі наукових співробітників Інституту Росії, Східної Європи та Центральної Азії АСН КНР Чжан Хун та Ван Гуйсян.

Під час зустрічі з директором Інституту Олегом Рафальським китайські гості обговорили проблеми внутрішньої та зовнішньої політики України, участь української наукової спільноти у їх розв’язанні. Великий інтерес у китайських колег викликали наукові розробки співробітників  ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса,  у яких аналізуються процеси соціально-політичних трансформацій українського суспільства. Чжан Хун наголосив на важливості підтримки міжнародних наукових контактів між українськими та китайськими вченими, виразив сподівання на можливість укладення договору про співробітництво між ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса та Інститутом Росії, Східної Європи та Центральної Азії АСН КНР.

Зліва направо: Чжан Хун, Ван Гуйсян, Олег Рафальський

З 15 листопада 2018 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН    України оголошує конкурс на заміщення вакантної посади:

  • провідного наукового співробітника (кандидат наук) відділу  теорії та історії   політичної науки;
  • провідного наукового співробітника (кандидат наук) відділу  етнополітології.

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.

Житловою площею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

відділ кадрів

01011 м. Київ вул. Генерала Алмазова, 8

довідки за телефоном 285-61-59

 

 

 

Головний науковий співробітник нашого Інституту, професор, доктор історичних наук Юрій Шаповал на запрошення Національного інституту східних мов і цивілізацій (Institut National des Langues et Civilisations Orientales, скорочено INALCO) перебував в Парижі. (більше…)

15 листопада 2018 р. у Львові в Українському католицькому університеті старший науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАНУ Микола Рябчук виступив із публічною лекцією на тему “Європейці мимоволі? Про ціннісний вимір української ідентичності”.

Доповідач розглянув вплив неоголошеної російсько-української війни на суспільно-політичні орієнтації населення та його самоідентифікацію. Зокрема він проаналізував ціннісний вимір цих змін під кутом зору гаданої приналежності українців до «Європи» як певної системи норм, ідеалів і принципів поведінки, що видаються слушними й бажаними для всієї спільноти. На думку доповідача, в українському суспільстві в останні роки справді відбувся зсув у бік виразнішої проєвропейської орієнтації, проте цей зсув має насамперед нормативний характер і значно меншою мірою стосується повсякденних суспільних практик та індивідуальної поведінки. Причиною цього є почасти вимушений і тому поверховий характер «європейської» переорієнтації частини населення, зумовлений головно зовнішнім чинником – російською агресією; а почасти також значною невідповідністю наявних інституцій суспільним уявленням про «європейськість».

Повний текст доповіді М. Рябчука друкуватиметься в одному з найближчих випусків Наукових записок ІПІЕНД.

 

6 листопада 2018 р. у рамках Школи практичної політики, заснованої кафедрою політології,  перед студентами, аспірантами та викладачами Київського національного університету імені Тараса Шевченка з публічною лекцією на тему «Обираючи професію політолога: політична наука у світовому вимірі» виступила головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Галина Іванівна Зеленько. (більше…)

На зустріч 100-річчю заснування Національної академії наук України

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

проводить 15 листопада 2018 р. з 11-00 до 17-00

ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ

Гості Інституту матимуть можливість отримати інформацію про здобутки науковців, про перспективи подальших досліджень, про умови роботи колективу, про проблеми у розвитку політологічного знання.

Запрошуються усі бажаючі.

Будемо вдячні за попередню інформацію щодо бажання відвідати Інститут.

Дирекція.

 

18 жовтня 2018 р. у Києві в приміщенні Музею Української революції 1917-1921 років (Київський міський будинок вчителя) відбулася презентація 4-томного комплексного дослідження «Паризький процес: причини, наслідки, реалії, перспективи. Документи і матеріали (1917-2017 рр.)» (колектив упорядників – Л. Рябошапко, О. Ярмиш, В. Яремчук, О. Кучерук). (більше…)

30 жовтня у Запоріжжі відбулося спільне виїзне засідання Експертної ради з питань етнополітики та Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій Міністерства культури України. У заході, що пройшов у Запорізькій облдержадміністрації, брали участь співробітники департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України та департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації, провідні науковці, фахівці з питань етнополітики та міжнаціональних відносин різних науково-дослідних установ, вишів, представники інститутів громадянського суспільства та релігійних громад. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України на засіданні представляли заступник голови Експертної ради з питань етнополітики, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу національних меншин Олег Калакура  та керівник робочі групи Експертної ради з питань етнополітики, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології Віктор Войналович.

(більше…)

Журнал "Наукові записки"

Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. – 2018 / 2 (94) – 311с.

Новини

Анонси подій