Володимир Кулик “Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки”.

Зміст

Вступ

1.   Дискурс

   1.1.   Поняття дискурсу

   1.2.   Дискурс, текст і контекст

   1.3.   Дискурс і суспільні стосунки

      1.3.1.   Влада

      1.3.2.   Інституції та еліти

      1.3.3.   Ідентичності

   1.4.   Дискурс та ідеологія

      1.4.1.   Тлумачення ідеології

      1.4.2.   Гегемонія та здоровий глузд

      1.4.3.   Знання та класифікація

      1.4.4.   Норма та нормальність

   1.5.   Деякі аспекти аналізу дискурсу

      1.5.1.   Головні засади аналізу

      1.5.2.   Текстуалізація та контекстуалізація

      1.5.3.   Текстові рівні ідеологічного впливу

      1.5.4.   Називання

      1.5.5.   Представляння процесів і статусу знання

      1.5.6.   Інтертекстуальність

2.   Медії та медійний дискурс

   2.1.   Особливості медійної комунікації

   2.2.   Медії як суспільна інституція

      2.2.1.   Розвиток  медійного виробництва

      2.2.2.   Медії, держава та суспільство

      2.2.3.   Споживання медійних продуктів

   2.3.   Вплив медій на аудиторію

      2.3.1.   Плюралістичні дослідження та критичні теорії

      2.3.2.   Концептуалізація когнітивного впливу

   2.4.   Головні складники ідеологічного впливу медій

      2.4.1.   Демонстрування об’єктивності

      2.4.2.   Підтримування статус-кво

      2.4.3.   Творення національної ідентичності

      2.4.4.   Утверджування нормалізму

   2.5.   Методи аналізу медійного дискурсу

      2.5.1.   Вибір об’єктів і методів

      2.5.2.   Контент-аналіз

      2.5.3.   Якісний аналіз текстів

      2.5.4.   Якісний аналіз дискурсивних практик

      2.5.5.   Поєднання методів у конкретних дослідженнях

3.   Медії в сучасній Україні

   3.1.   Від радянських до пострадянських медій

      3.1.1.   Становище медій в СРСР

      3.1.2.   Зміни часів «гласности»

   3.2.   Українські медії як бізнес

      3.2.1.   Запити споживачів

      3.2.2.   Преса

      3.2.3.   Телебачення та радіо

   3.3.   Медії та політика

      3.3.1.   Від демократизації до «кланізації»

      3.3.2.   Репресії та цензура

      3.3.3.   «Помаранчева» свобода та її межі

4.   Загальний огляд українського медійного дискурсу

   4.1.   Жанрово-тематична структура

      4.1.1.   Телебачення

      4.1.2.   Газети

   4.2.   Пріоритети і стратегії в новинах

      4.2.1.   Порядок денний

      4.2.2.   Головні стратегії обрамлювання

   4.3.   Статус-кво та нормальність

      4.3.1.   Новинні тексти

      4.3.2.   Структура новинного дискурсу

      4.3.3.   Інші медійні жанри

   4.4.   Національна й наднаціональні ідентичності

      4.4.1.   Українське проти східнослов’янського

      4.4.2.   Радянське проти нерадянського

   4.5.   Висновки

5.   Творення ідентичностей, означування події: вибори

   5.1.   Передвиборний дискурс і його медійний складник

   5.2.   Вибори в центристському дискурсі: «потрібна стабільність»

   5.3.   Вибори в націонал-демократичному дискурсі: «ситуацію можна змінити»

   5.4.   Дискурсивні засоби творення ідентичностей

   5.5.   Ефект невиборчого тла

   5.6.   Висновки

6.   Влада/знання/мова: перепис населення

   6.1.   Перепис як технологія та дискурс

   6.2.   Загальна характеристика українського перепису 2001 року

      6.2.1.   Традиція

      6.2.2.   Контекст

      6.2.3.   Результати

   6.3.   Дискурс щодо подій перепису: держава переписує громадян

      6.3.1.   Важливість, легітимність, неуникність

      6.3.2.   Нормальний перепис і його вороги

   6.4.   Дискурс щодо результатів: об’єктивне знання про нормальну реальність

      6.4.1.   Нецікаве знання – непомітна влада

      6.4.2.   Нормальність звична й екзотична

   6.5.   Коментарі: есенціялізм, іншування, метафори

      6.5.1.   Есенціялізм і його метафори

      6.5.2.   Іншування чужинців

      6.5.3.   Іншування етнічних меншин

   6.6.   Висновки

7.   Нормалізація амбівалентности, ігнорування різноманітности: мова та мововжиток

   7.1.   Мовні ідеології, нормальність та медії

   7.2.   Сучасні українські ідеології щодо мови та мововжитку

      7.2.1.   Українофони та русофони

      7.2.2.   Центристська альтернатива

   7.3.   Представлення питань мововжитку в центристських медіях

      7.3.1.   Нормальність україномовности

      7.3.2.   Нормальність російськомовности

      7.3.3.   Поза межами нормальности

   7.4.   Власний мововжиток (центристських) медій

      7.4.1.   Практики використання української та російської мов

      7.4.2.   Медійний дискурс щодо медійної мови

   7.5.   Вплив центризму на альтернативні дискурси

   7.6.   Висновки

   7.7.   Після висновків

8.   Творення ненормальности: планована реформа правопису

   8.1.   Моральні паніки, дискурсивні кризи, ненормальності

   8.2.   Правопис та мовні ідеології

      8.2.1.   Ідеологічні чинники правописного вибору

      8.2.2.   Ідеологічна історія правопису української мови

   8.3.   Дискурсивна структура медійної кампанії кінця 2000 – початку 2001 року

      8.3.1.   Вибір способу представлення планової реформи

      8.3.2.   Перше повідомлення про незвичайну подію

      8.3.3.   Продовження розмови на актуальну тему

   8.4.   Аргументи й ідеології критичного наративу

   8.5.   Висновки

9.   Прикінцеві зауваги

   9.1.   Українські медії за Кучми та Ющенка

   9.2.   Медійний дискурс між відбиванням і творенням

   9.3.   Що далі?

Джерела й оригінали іншомовних цитат

Література

Покажчики

Список таблиць, малюнків та ілюстрацій

На сайт завантажена Передмова автора до книги.