Гриневич Владислав Анатолійович

Провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук, старший науковий співробітник.
Народився 10 серпня 1959 у Києві. У 1977-1979 рр. служив у Радянській армії. У 1986 році з відзнакою закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю „історія і суспільствознавство”. Протягом 1988–1991 рр. навчався в аспірантурі Інститут історії України НАН України.
У 1994 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 07.00.01 – історія України та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. У 2008 році в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України захистив докторську дисертацію на тему „Суспільно-політичні настрої населення України у роки Другої світової війни” за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Присуджено науковий ступінь доктора політичних наук.
Протягом 1991–1997 рр. працював в Інституті історії України НАН України на посадах наукового, старшого наукового співробітника.
В Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України працює з 1997 року на посаді старшого, а з 2012 – провідного наукового співробітника.
Неодноразово проходив стажування закордоном: в Центрі університетського викладання „Сефер” (Москва, 1998, 2000); в Центральному європейському літньому університеті за курсом єврейської історії (Будапешт, 1998); в Єврейському університеті Єрусалиму (2003); за проєктом професійного обміну „США Перспективи вивчення Голокосту та Голодомору” (2006); в межах стипендіального дослідження в Центрі досліджень Голокосту та геноциду в Амстердамському університеті (Нідерланди, 2006); за програмою Петра Яцика в Торонто (2006); в центрі Вудро Вільсона (Вашингтон, США, 2008); в Канадському інституті українознавства (2012, 2015–2016); в Гарвардському українському науково-дослідному інституті (2013). Був стипендіатом Університету Джорджа Вашингтона за програмою Карнегі.
Директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру „Меморіального центру Голокосту „Бабин Яр”, член Академічної ради гуманітарного проєкту „Українсько-єврейська ініціатива” (Канада–США–Україна), The Ukrainian Jewish Encounter Canada-USA, член Німецько-української комісії істориків (DUHK), член редакційної колегії наукового журналу „WROCŁAWSKIE STUDIA NAD POSTTOTALITARYZMAMI” (Вроцлав, Польща).
Нагороджений почесною грамотою Президії НАН України до 100-річчя НАНУ.
Викладав у Київському інституті військово-повітряних сил (1993–1996), у Міжнародному Соломонові університеті (1997–2005), в Національному університеті „Києво-Могилянська академія” (2005-2016).
Коло наукових інтересів: історія України часів Другої світової війни, громадська думка за часів сталінізму, національна політика та історія українського єврейства, геноциди тоталітарних режимів, Голокост, історична пам’ять та політика історії тощо.
Ідентифікатор в міжнародному реєстрі ORCID