ПРЕДСТАВНИКИ ІНСТИТУТУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ ЩОДО ПОДОЛАННЯ РАДЯНСЬКОЇ СПАДЩИНИ

19 лютого 2026 року на базі Університет Григорія Сковороди в Переяславі відбулася V Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокультурні трансформації в Україні ХХ–ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності». Захід об’єднав науковців і викладачів із різних регіонів України для обговорення змін у суспільстві впродовж ХХ–ХХІ століть, впливу радянського минулого на сучасні інституції та пошуку підходів до його подолання в освітній, культурній і політичній сферах. Учасники зосередилися на аналізі соціокультурних процесів, що відбуваються в умовах війни, трансформації ідентичності, мовної політики та інституційних реформ.

У роботі конференції взяли участь заступник директора Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць та провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.

У своїй доповіді Юрій Ніколаєць проаналізував вплив соціокультурного середовища на поведінку громадян в умовах сучасної російсько-української війни. Він звернув увагу на те, що спосіб життя, система цінностей, соціальні ролі та ідентичність суттєво вплинули на ставлення громадян до організації спротиву агресії. Водночас наявні в суспільстві відмінності в оцінках політичних сил, історичних постатей, економічного розвитку чи мовної політики не призвели до внутрішнього збройного протистояння. За його словами, залучення громадян України до бойових дій по різні сторони фронту стало наслідком дій Російської Федерації, спрямованих на реалізацію власних зовнішньополітичних цілей.

Окрему увагу доповідач приділив появі нового соціального статусу — внутрішньо переміщених осіб. Переміщення громадян зі східних регіонів до центральних і західних областей створило передумови для ширшого використання української мови в побутовому спілкуванні. Водночас він відзначив наявність проблем у реалізації державної мовної політики, збереження впливу російського соціокультурного середовища, зокрема через соціальні мережі та месенджери, а також ефект звикання до війни. Це, за його спостереженнями, зумовило збереження значної кількості російськомовних громадян і навіть певне зростання цього показника у 2025 році.

Ростислав Балабан у своїй доповіді зосередився на чинниках, які упродовж тривалого часу ускладнювали подолання радянської політичної парадигми. Серед них він назвав одержавлення економіки, поширені патерналістські установки та відсутність у більшості громадян досвіду економічної діяльності в ринкових умовах. У суспільстві тривалий час зберігалися уявлення про «справедливий розподіл», «народне майно» і провідну роль держави у забезпеченні добробуту. Політичні кампанії 1990-х років, на його думку, посилювали такі настрої через численні соціально-економічні обіцянки, що сприяло формуванню моделі пасивної політичної поведінки.

Доповідач також зауважив, що в Україні не відбулося повноцінної політичної люстрації, а значна частина радянської партійної еліти певний час залишалася при владі. Зберігалися риси «демократичного централізму» з жорсткою вертикаллю підпорядкування та обмеженими можливостями для управлінської модернізації. Помітні зміни, за його оцінкою, розпочалися з упровадженням реформи децентралізації.

Обговорення доповідей відбулося у форматі відкритої дискусії. За підсумками роботи учасники конференції узгодили спільні підходи до оцінки сучасних соціокультурних трансформацій та ролі інституційних реформ у подоланні радянської спадщини.