Програма вступного випробування зі спеціальності 052 – політологія підготовки здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії (PhD)

ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ C2 – ПОЛІТОЛОГІЯ ПІДГОТОВКИ ЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ ОСВІТИ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ (PHD)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програму вступного випробування до аспірантури із спеціальності 052 «Політологія» розроблено в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з даної спеціальності та призначено особам, які здобули вищу освіту за ступенем магістра або спеціаліста, і які мають достатній рівень теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, для продукування нових ідей, оволодіння освітньо-науковою програмою підготовки здобувача вищої освіти ступеня доктора філософії, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та/або практичне значення.

Вступний іспит зі спеціальності проводиться в усній формі за екзаменаційними білетами, кожний з яких складається з 3-х питань.

Вступник до аспірантури повинен показати знання закономірностей розвитку політичної теорії; основних тенденцій розвитку політичних процесів; методології, принципів і методів політичної науки; основних етапів розвитку світової політичної думки, її основних теорій, концепцій і доктрин; історії політичної думки України; сучасного стану і перспектив розвитку політичної науки в Україні; основних шкіл та напрямків сучасної вітчизняної та зарубіжної політичної науки. Вступник до аспірантури повинен також продемонструвати здатність аналізувати проблему з різних точок зору, методичну грамотність, зокрема сформованість конструктивно- планувальних, проектувальних, комунікативно-навчальних і дослідницьких умінь.

Рівень знань, умінь і навичок вступників до аспірантури оцінюється балами відповідно до критеріїв оцінювання.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Оцінювання знань вступників відбувається за 100-бальною шкалою та національною шкалою. Загальна оцінка за вступне випробування складається із суми балів, виставлених за відповіді на кожне з питань екзаменаційного білету, з використанням еквівалента оцінки за національною шкалою: «відмінно», «добре», «задовільно»,

«незадовільно».

«Відмінно» (90-100 балів) виставляється вступникам, які показали вміння самостійно характеризувати основні закономірності державно-правових    явищ    та    вільно    оперувати    категоріальним апаратом; вміння давати послідовні, чіткі і логічно побудовані відповіді на основні та додаткові питання; продемонстрували обізнаність з усіма поняттями, фактами, термінами; аргументовано використовувати їх, уміють застосовувати матеріал для винесення власних суджень.

«Добре» (75-89 балів) виставляється за правильне і логічне відтворення матеріалу, розуміння основоположних теорій і фактів, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними з несуттєвими помилками; вільне оперування понятійним апаратом з окремими неточностями; має місце недостатня аргументація при оцінці дій, процесів, явищ.

«Задовільно» (60-74 бали) виставляється за знання, які продемонстровані в неповному обсязі. Вони, зазвичай, носять фрагментарний характер. Теоретичні та фактичні  знання відтворюються репродуктивно, без глибокого осмислення, аналізу, порівняння, узагальнення. Відчувається, що вступник недостатньо обізнаний з матеріалом джерел із навчальної дисципліни та не може критично оцінити наукові факти, явища, ідеї.

«Незадовільно» (1-59 балів) виставляється за неправильну або поверхневу відповідь, яка свідчить про неусвідомленість і нерозуміння поставленого завдання. Літературу з навчальної дисципліни вступник не знає, її понятійно-категоріальним апаратом не володіє. Відповідь засвідчує вкрай низький рівень володіння програмним матеріалом.

Поданий в кінці програми рекомендований список літератури для самостійного опрацювання носить орієнтовний характер і не виключає власних ініціатив вступників до аспірантури у їх доборі та використанні.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

ПОЛІТОЛОГІЯ

Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Поняття і предмет політології. Функції політології. Структура політології: історія політичної думки, політична теорія, прикладна політологія.

Тема 2. Методологія політичної науки

Методологічні принципи. Наукові підходи. Загальні методи дослідження. Спеціальні методи дослідження в політології.

Тема 3. Історія світової політичної думки

Античний період розвитку політичної думки. Політична думка епохи Середньовіччя. Політичні вчення Нового часу. Політичні вчення Просвітництва.

Тема 4. Національні політологічні школи

Представники національних (американської, англійської, німецької, французької, польської) шкіл та їх основні ідеї.

Тема 5. Зародження і розвиток політичної думки в Україні

Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави. Суспільно-політична думка доби українського національного відродження.

Тема 6. Українська політична думка ХХ століття.

Націонал-комуністична течія української політичної думки. Політичні ідеї української міжвоєнної еміграції: Д. Донцов, В. Липинський. Суспільно- політична думка повоєнної еміграції: В. Винниченко, І. Лисяк-Рудницький.

Тема 7. Становлення політичної науки і освіти

Становлення політичної науки. Запровадження терміна «політична наука» і визначення її основного предмету. Виокремлення та самостійний розвиток субдисциплін політології.

Тема 8. Криза сучасного світопорядку

Криза сучасного світопорядку: основні причини та наслідки. Переосмислення функціональної ефективності soft power та hard power. Новітні тенденції у сфері світопорядкової суб’єктності Російсько-українська війна як віддзеркалення кризи сучасного світопорядку. Перезавантаження сучасного світопорядку: принципи і пріоритети.

Тема 9. Геополітика сучасності

Геополітичні реалії як фактор формування пріоритетів політики. Змістовна реновація геополітики наприкінці ХХ − на початку ХХІ століть. Індо-Тихоокеанський регіон як геополітичний епіцентр другої чверті ХХІ століття. Переформатування геополітичних реалій Близького Сходу: крах режиму Асада, протистояння Ізраїлю та Ірану.

Тема 10. Політична система

Поняття і структура політичної системи. Функції й типологія політичних систем. Особливості модернізації політичних систем перехідного типу.

Тема 11. Політичні інститути

Основні підходи до визначення поняття політичний інститут. Типологізація політичних інститутів. Інститути влади й інститути участі.

Тема 12. Політичний процес

Сутність і структура політичного процесу. Діяльність суб’єктів політики. Засоби регулювання політичних процесів.

Тема 13. Політика як середовище інформаційних впливів

Токсичність та тефлоновий ефект як фактори інформаційного протистояння в політиці. «Паралельна реальність» інформаційного порядку денного: яку мету і наскільки виправдовує такий засіб її досягнення? Політичний реалізм проти політичного ілюзіонізму: чому результати протистояння неочевидні? Засоби протидії агресивним інформаційним впливам на терезах функціонально-інструментальної ефективності. Психо-ментальна війна (psychological warfare, PSYWAR) як феномен інформаційного суспільства.

Тема 14. Етнополітологія

Етнос як основна форма існування людства. Національні меншини: визначення, властивості, концепції. Сучасні концепції нації.

Тема 15. Політична культура

Сутність політичної культури. Політична свідомість та поведінка в структурі політичної культури. Типи політичної культури.

Тема 16. Ідеологічний супровід політичного буття і свідомості

Походження та функції політичної ідеології. Неолібералізм: проблема неузгодженості теорії та практики. Ідеологія Wokeism: ідейні особливості та їх використання з політичною метою. Консервативний напрям політичної думки США: сучасні особливості.

Тема 17. Громадянська активність як фактор політично життя

Громадянське суспільство в епоху інформаційного пресингу. Публічна комунікація як інструментальний ресурс громадянського суспільства. Феномен неурядових організацій: ідеальна модель та її практичне втілення. Неурядові організації: проблема бенефіціарів та репрезентації інтересів.

Тема 18. Політична відповідальність

Політична відповідальність крізь призму загальносуспільної ефективності. Політична відповідальність у демократичному суспільстві. Ефективність функціонування суспільства як критерій дієздатності політико-управлінської вертикалі. Політичний ліфтинг та його значення для ефективності політики та суспільства.

Тема 19. Конфліктологія і колективна безпека в першій чверті ХХІ століття

Поняття політичного конфлікту. Управління політичними конфліктами. Шляхи та способи врегулювання політичних конфліктів. Колективна безпека в Європі: моделі, перспективи, альтернативи.

Тема 20. Політичне прогнозування

Поняття, роль і соціальне призначення політичного прогнозування. Основні типи і можливості застосування прогнозів.

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

Екзаменаційні питання розроблені на основі даної програми мають на меті комплексну перевірку теоретичної і практичної підготовки здобувачів до реалізації дослідження з обраної спеціальності.

ПОЛІТОЛОГІЯ

  1. Охарактеризуйте відмінності у витрактуванні об’єкта і предмета політичної науки у вітчизняній та англо-саксонській традиції. Чи співпадають на Вашу думку, поняття «політологія» і «політична наука» (Political Science)?
  2. Визначте особливості понятійно-категоріального апарату політичної науки.
  3. Проаналізуйте об’єкт, предмет та структуру політичної науки як власне науки та навчальної дисципліни.
  4. Охарактеризуйте відмінності підходів до витрактування суті поняття «методологія політичних досліджень» вітчизняними та зарубіжними дослідниками.
  5. Окресліть процес інституціоналізації політичної науки в Україні.
  6. Проаналізуйте політичну дійсність як системний6 об’єкт і системний підхід як інструментальний засіб її відображення.
  7. Окресліть сутність та значення реалістичного сприйняття політичної дійсності.
  8. Осмисліть міфологічну завантаженість політики крізь призму причинно-наслідкових зв’язків.
  9. Охарактеризуйте смисл і значення символічної складової політики.
  10. Висвітліть особливості розвитку політичної науки у США. Висвітліть особливості розуміння предмета політичної науки в США.
  11. Окресліть внесок у розвиток політичної науки членів Чиказької школи.
  12. Висвітліть особливості розвитку європейської політичної науки.
  13. Окресліть особливості розвитку політичної науки в Німеччині.
  14. Визначте особливості розвитку політичної науки у Великобританії. Охарактеризуйте одну із праць будь-якого представника британської політичної думки (Д. Нетлл, М. Девіс, Х. Вайсман, К. Поппер, І. Берлін, М. Оукшот).
  15. Окресліть особливості розвитку політичної науки у Франції. Проаналізуйте постмодерністські погляди М. Фуко на сутність влади.
  16. Висвітліть особливості розвитку політичної науки в Італії. Розкажіть про проблематику досліджень одного із представників італійської політичної думки (за власним вибором: Б. Леоні, Дж. Сарторі, П. Фарнеті та ін.)
  17. Проаналізуйте стан і проблеми сучасної політичної науки.
  18. Висвітліть основні етапи розвитку політичної науки.
  19. Проаналізуйте структуру політичної науки як сукупності субдисциплін та напрямків досліджень. Охарактеризуйте існуючі відмінності підходів до розуміння структури політичної науки.
  20. Охарактеризуйте основні імперативи класичних і некласичних парадигм суспільствознавства.
  21. Здійсніть порівняльний аналіз позитивізму, сцієнтизму, прагматизму, ленінізму в політичній науці.
  22. Охарактеризуйте форми державного правління та устрою. Простежте еволюцію форми правління в Україні після унезалежнення.
  23. Визначте типи парламентського правління.
  24. Охарактеризуйте президентську й напівпрезидентську форму правління. Проаналізуйте відмінності у витрактуванні сучасними дослідниками суті напівпрезидентської республіки.
  25. Охарактеризуйте політику як суспільне явище (поняття, види, напрями, функції).
  26. Проаналізуйте фактороутворюючі елементи політики. Поясніть, від яких, на Вашу думку, факторів залежить ефективність політики.
  27. Охарактеризуйте політичний режим та форму правління в сучасній Україні.
  28. Окресліть характерні риси, переваги та недоліки демократичного режиму.
  29. Проаналізуйте феномен меритократії крізь призму суспільно-політичної досконалості.
  30. Осмисліть феномен технократії крізь призму переваги та недоліки для суспільно-політичного еволюціонування.
  31. Проаналізуйте токсичність та тефлоновий ефект як фактори інформаційного протистояння в політиці.
  32. Здійсніть компаративний аналіз політичного реалізму та політичного ілюзіонізму: чому результати протистояння цих світоглядних пріоритетів неочевидні?
  33. Осмисліть феномен «паралельної реальності» інформаційного порядку денного: яку мету і наскільки виправдовує такий засіб її досягнення?
  34. Окресліть засоби протидії агресивним інформаційним впливам на терезах функціонально-інструментальної ефективності.
  35. Проаналізуйте інструментальне призначення і критерії ефективності психо-ментальної війни (psychological warfare, PSYWAR).
  36. Охарактеризуйте поняття й основні концепції влади. Висвітліть ознаки політичної влади.
  37. Висвітліть структуру, типи, функції політичних систем. Охарактеризуйте політичну систему України.
  38. Проаналізуйте теорії походження держави.
  39. Висвітіть основні підходи до трактування сутності та структури громадянського суспільства. Як Ви вважаєте, існування громадянського суспільства можливе при будь-якому політичному режимі? Охарактеризуйте стан громадянського суспільства в Україні.
  40. Розкрийте поняття та зміст політичних конфліктів. Проаналізуйте основні положення теорій конфлікту К. Боулдінга, Л. Козера, Р.Дарендорфа.
  41. Дайте визначення поняття «етнополітичний конфлікт». Охарактеризуйте його суб’єктів.
  42. Узагальніть уроки російсько-української війни, які потребують першочергового засвоєння Україною.
  43. Якої корекції потребує наратив європейського цивілізаційного вибору України за результатами російсько-української війни?
  44. Охарактеризуйте змістовні ознаки НАТО крізь призму історичної місії, сучасного функціонального статусу та вірогідних еволюційні альтернативи.
  45. Окресліть перспективи колективної безпеки в Європі крізь призму цільових пріоритетів і засобів їх досягнення.
  46. Розкрийте значення геополітичних реалій як фактора формування пріоритетів політики.
  47. Окресліть сутність змістовної реновації геополітики наприкінці ХХ − на початку ХХІ століть.
  48. Охарактеризуйте Індо-Тихоокеанський регіон як геополітичний епіцентр другої чверті ХХІ століття.
  49. Проаналізуйте переформатування геополітичних реалій Близького Сходу – зокрема, крах режиму Асада і протистояння Ізраїлю та Ірану.
  50. З’ясуйте походження, види та функції політичних еліт. Визначте критерії авторитетності й ефективності еліт?
  51. Окресліть сутність, типи і функції політичного лідерства.
  52. Розкрийте зміст поняття «політична культура» як симбіозу політичної освіченості та реалістичного сприйняття політичної дійсності.
  53. Проаналізуйте структуру, функції політичної культури. Які особливості політичної культури українців на сучасному етапі розвитку?
  54. Охарактеризуйте компаративний аналіз як інструмент політичної культури.
  55. Окресліть потребу засвоєння уроків історії як фактора політичної культури і ефективної політики.
  56. Виявіть значення скепсису і критичного мислення як інструментальних опцій політичної свідомості.
  57. Визначте роль особистості в політиці: Дональд Трамп.
  58. 5Підведіть політичні підсумки третини століття державної незалежності України.
  59. Розкрийте сутність, функції політичної свідомості та проаналізуйте її соціальну роль в життєдіяльності суспільства.
  60. Розкрийте зміст, форми, методи політичної соціалізації особистості. Охарактеризуйте чинники, які впливають на політичну соціалізацію особистості.
  61. Охарактеризуйте основні політичні ідеології та праці їхніх теоретиків.
  62. Проаналізуйте ідеологію неолібералізму крізь призму неузгодженості теорії та практики.
  63. Окресліть ідейні особливості ідеології wokeism та їх використання з політичною метою.
  64. Охарактеризуйте сучасні особливості консервативного напряму політичної думки США.
  65. Проаналізуйте глобальні проблеми людства на сучасному етапі та розкажіть про роль та можливості політики у їх вирішенні.
  66. Висвітліть основні тенденції сучасності, які визначають особливості й закономірності політичної картини світу.
  67. Окресліть сутність національних інтересів та викликів на їхню адресу в епоху глобалізму.
  68. Проаналізуйте тенденцію невдоволення бюрократією крізь призму стагнації сучасного світопорядку.
  69. Окресліть основні причини та наслідки кризи сучасного світопорядку.
  70. Проаналізуйте російсько-українська війна як віддзеркалення кризи сучасного світопорядку.
  71. Висвітліть сучасні тенденції у сфері світопорядкової суб’єктності крізь призму концептуальної метафори «Великої шахівниці» З.Бжезінського.
  72. Проаналізуйте кризу світопорядку як критеріальну призму переосмислення ефективності soft power та hard power
  73. Окресліть вірогідні принципи і пріоритети перезавантаження сучасного світопорядку.
  74. Охарактеризуйте об’єкт та предмет етнополітології.
  75. Висвітліть зміст відомих Вам теорій нації.
  76. Проаналізуйте етнічні форми існування людства (нація, народ /корінний і некорінний/, нац.група, нацменшина, етнічна група, етнографічна група, плем’я).
  77. Дайте визначення такому поняттю, як «націоналізм». Як співвідносяться націоналізм та етніцизм?
  78. Розкрийте зміст понять: «етнічна ідентичність», «національна ідентичність», «подвійна національна свідомість». Які, з Вашої точки зору, позитиви/негативи, а, можливо, й загрози для соціуму/політикуму несе в собі подвійна національна свідомість його членів?
  79. Поясніть, що таке національна ідея. Які функції вона виконує? Які концепції української ідеї Вам відомі? Якою, з Вашої точки зору, повинна бути сучасна українська національна ідея?
  80. Розкрийте сутність державницької парадигми української ідеї. Поясніть, у чому полягала відмінність позицій Ю. Бачинського, М. Міхновського,  В. Липинського, М. Грушевського.
  81. Окресліть концептуальну своєрідність світ-системного підходу І. Валлерстайна.
  82. Охарактеризуйте базові категорії синергетики.
  83. Проаналізуйте онтологічні особливості громадянського суспільства в епоху інформаційного пресингу.
  84. Розкрийте значення публічної комунікації як інструментального ресурсу громадянського суспільства
  85. Осмисліть феномен неурядових організацій як ідеальну модель та її практичне втілення.
  86. Охарактеризуйте неурядові організації крізь призму проблема бенефіціарів та репрезентації інтересів.
  87. Розкрийте зумовленість загальносуспільної ефективності політичною відповідальністю
  88. Окресліть значення політичної відповідальності в демократичному суспільстві.
  89. Проаналізуйте ефективність функціонування суспільства як критерій дієздатності політико-управлінської вертикалі.
  90. Розкрийте значення політичного ліфтингу для ефективності політики та суспільства.