КРУГЛИЙ СТІЛ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року у Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл до Дня Соборності України “Національні спільноти України – історичні події та сучасність у загальнодержавному контексті”.

У заході взяли участь олова Громадської спілки “Рада національних спільнот України”, заслужений працівник культури України Ашот Аванесян, народні депутати України Максим Ткаченко та Неллі Яковлєва, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Олександр Осіпов, заступник Міністра молоді та спорту України Уляна Токарєва,  координатор проєкту Офісу Ради Європи в Україні Наталія Олійник, генеральний директор директорату шкільної освіти Міністерства світи і науки України Інна Кільдерова, аташе департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії Міністерства закордонних справ України Віктор Чоловський.

Круглий стіл відкрив заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень  доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. Учасники заходу відзначили, що в умовах сучасної російсько-української війни найважливішою є громадянська ідентичність. А згуртованість громадян у організації відсічі агресору перешкодила ворогові реалізувати свої плани і ліквідувати Українську державність.

Під час круглого столу відбулась презентація монографії працівників Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса  «Концепція соборності: витоки, еволюція, політична актуальність». Презентуючи цю наукову працю, головний науковий співробітник Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз відзначила, що у День Соборності України, звернення до ідеї соборності набуває не лише символічного, а й принципового науково-методологічного значення. У межах політичної науки соборність доцільно розглядати як багатовимірну нормативну категорію, що поєднує територіальну цілісність, ідентичність, політичну лояльність і відповідальність громадян за спільний політичний простір. Вона виступає одночасно формою осмислення єдності держави та критерієм її функціональної спроможності в умовах зовнішнього примусу й внутрішніх напружень.

Соборність реалізується як щоденна соціально-політична практика – через горизонтальні зв’язки солідарності, взаємодопомоги, участі громадян у захисті держави та підтримці її інституцій. У цьому сенсі соборність постає як динамічний процес відтворення політичної спільноти, а не як раз і назавжди зафіксований стан. Соборність постає не лише як категорія історичної пам’яті чи елемент національного міфу, а як ключовий аналітичний інструмент дослідження стійкості держави, логіки політичної консолідації та форм виживання національної спільноти в умовах тривалої війни.

Учасники заходу висловили думку про важливість єднання громадян України у організації відсічі ворожому вторгненню та зосередженні зусиль на відновленні територіальної цілісності нашої держави.