ЕКСПЕРТНИЙ СЕМІНАР «ПРОЗОРІСТЬ І ДОВІРА: ЯК РЕФОРМУВАТИ ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ БЕЗ ВТРАТИ ЛЕГІТИМНОСТІ»

4 листопада 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся експертний семінар «Прозорість і довіра: як реформувати державну службу без втрати легітимності», організований низкою громадських організацій – Professional Government Association (PGA), Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ» (РПР), Центром політико-правових реформ (ЦППР), Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Vox Ukraine та Асоціацією політичних наук України (АПНУ). Захід став майданчиком для професійного діалогу між урядовими структурами, науковою спільнотою, громадянським суспільством та міжнародними партнерами щодо оновлення системи публічної служби.

Учасники обговорили три ключові напрями майбутньої реформи: скасування довічного статусу політично значущих осіб (PEP), модернізацію фінансового декларування та приведення системи оплати праці державних службовців до ринкових стандартів. Представники урядових інституцій – Наталія Козловська (Секретаріат Кабінету Міністрів України), Олександр Гладун (НАЗК) та Кирило Клименко (Рахункова палата) наголосили на необхідності узгодження антикорупційних, бюджетних і управлінських рішень у межах підготовки нової Стратегії реформування державного управління (2026–2030). Вони визнали, що державна служба потребує оновлення системи оплати праці, але це має відбуватися синхронно з інституційним зміцненням самої служби.

Представники громадянського суспільства – Артем Шаіпов (PGA), Тарас Шевченко (ЦЕДЕМ) та Гліб Вишлінський (Центр економічної стратегії, ЦЕС) закликали уникати спрощення реформи через надмірний антикорупційний ухил. Вони наголосили, що реформа має спиратися на доказову політику та враховувати суспільне сприйняття справедливості. Зокрема, А. Шаіпов закликав до проведення емпіричних досліджень щодо довіри до інституцій, а Т. Шевченко попередив про ризики «антикорупційного максималізму», який може підірвати мотивацію державних службовців. Вишлінський підкреслив, що зростання заробітних плат у державному секторі є передумовою ефективності реформи, а не її наслідком.

Академічна та експертна спільнота – Олена Суший (Інститут соціальної і політичної психології НАПН), Галина Зеленько, Світлана Ситник, Наталія Кононенко, Ростислав Балабан та Юрій Ніколаєць (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, члени Асоціації політичних наук України) наголосили, що успішність реформ вимірюється рівнем суспільної довіри, а не лише адміністративними змінами. Вони підкреслили необхідність повернення в політичні практики політичної відповідальності, відкритої комунікації з громадянами та інституційної послідовності. Людмила Южва (NDI) звернула увагу на значення комунікаційної складової у формуванні довіри до процесів реформування.

Європейські організації були представлені Угісом Сіксом, керівником проєкту EU4PAR, який наголосив на тому, що ЄС послідовно наполягає на важливості дотримання принципу ризик-орієнтованості та міжнародних стандартів прозорості в оцінці діяльності державної служби, а також на необхідності балансу між відкритістю даних і захистом приватності державних службовців .

Дискусія показала: український дискурс про реформу державної служби поступово виходить за межі технократичного підходу і набуває рис ціннісного пошуку балансу між контролем, довірою та професійністю. Учасники семінару погодилися, що оновлення державної служби має спиратися на прозорість, доказовість і політичну відповідальність. Реформа, яка зберігає легітимність, повинна стати публічним договором довіри між державою, суспільством і міжнародними партнерами.