Аналітичні доповіді
Аналітична доповідь містить аналіз соціокультурних трансформацій в Україні в умовах сучасної російсько-української війни. Розглянуті сутнісні прояви світоглядних та екзистенційних зрушень, що відбулися на рівні індивідуальної та групової свідомості щодо уявлень громадян України про цілі свого життя та ціннісні пріоритети. Запропоновані концепти «русско-російської» загрози національним цінностям України, захисту національної ідентичності в умовах когнітивної війни. Визначені трансформації ідеологічних уподобань громадян України, специфіка засвоєння ними «європейських» цінностей та етнополітичні аспекти соціокультурних змін. Окреслений соціокультурний вимір громадянства та охарактеризовані переоцінки громадянами України подій і постатей минулого під впливом російської воєнної агресії. Аналітична доповідь підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи «Соціокультурні трансформації під впливом війни» …
В аналітичній доповіді здійснено концептуальний аналіз політичної соборності України як багатошарового явища, що поєднує в собі ідею державної єдності, громадянської солідарності та стратегічної інтеграції. Автори розглядають соборність як ключову політичну категорію в умовах сучасної війни та регіональних викликів. Особливу увагу приділено внутрішнім і зовнішнім чинникам актуалізації соборності: децентралізаційним процесам, національній консолідації, загрозам територіальній цілісності, а також впливу євроінтеграційного вектора. На основі міждисциплінарного підходу (політологія, соціологія, правознавство) визначено інтеграційний потенціал соборності як механізму стабілізації суспільно-політичного простору, укріплення демократичних інституцій та формування загальнонаціонального діалогу. Аналітична доповідь підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи «Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність» (державний реєстраційний номер: …
Аналітична доповідь містить аналіз головних аспектів сучасної російсько-української війни як конфлікту ідентичностей, цінностей та ідеологій. На основі обґрунтування відмінностей української та російської політичних культур, ціннісно-орієнтаційних настанов і практик українського та російського соціумів визначено головні чинники російської агресії проти України. Аналіз ідеологічних та ідентифікаційних процесів у російському й українському суспільствах дав змогу оцінити передумови схильності російського суспільства до розв’язування війни та налаштованість громадян України чинити рішучий опір у воєнному протистоянні, яке для України має екзистенційний характер. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи «Російсько-українська війна як конфлікт ідентичностей, цінностей та ідеологій» (державний реєстраційний номер 0123U1000504).
Кризи, які супроводжували становлення етнополітичної системи сучасної України та її чільного суб’єкта – української нації, тільки прискорювали цей процес. Найбільша з таких криз, спричинена російською агресією 2014 року та її наступною ескалацією у 2022 році, триває. Її остаточні наслідки складно, але важливо й потрібно прогнозувати. Адже інституції державної влади та місцевого самоврядування й громадянського суспільства наразі не мають можливості повною мірою реалізовувати свої повноваження на всій суверенній території країни. Мільйони громадян стали зовнішніми мігрантами війни, перебувають на тимчасово окупованих територіях, були депортовані агресором на його територію або мусили там рятуватися, тікаючи з місць ведення бойових дій – куди могли. Пропонована …
Аналітична доповідь містить прогнозний аналіз проблем, здатних вплинути на рівень солідаризації українського суспільства після завершення російсько-української війни, в умовах відбудови України. Розглянуто готовність політико-інституційної системи країни на виконання консолідуючої ролі, проведено аналіз можливих ліній соціогрупових конфліктів, визначено основні стратегічні лінії розвитку, щодо яких може формуватися національний консенсус, зроблено прогноз щодо змін у характері солідаризації населення і розглянуто вірогідні сценарії цього процесу, розглянуто основні причини і фактори, які можуть справити позитивний або негативний вплив на рівень згуртованості влади і громадян, зокрема в питаннях діалогу між ними, використання інформаційних ресурсів впливу на суспільну свідомість, протидії зовнішнім факторам, спрямованим на підрив суспільної єдності …
Аналітична доповідь «Імперативи воєнного часу у системі державної влади» присвячена комплексному аналізу трансформацій української системи державної влади в умовах повномасштабної війни. У центрі уваги — зміни балансу між концентрацією та дисперсією влади й їхній вплив на збереження демократичних інститутів, механізми легітимації політичної влади у 2022–2025 роках, функціонування публічного управління та проблему компетентності бюрократії, а також еволюція системи правосуддя й антикорупційної політики в умовах воєнного стану. Окремий акцент зроблено на трансформації вертикалі державного управління, взаємодії військових і військово-цивільних адміністрацій з органами місцевого самоврядування в контексті децентралізації. Доповідь має аналітичний і прикладний характер та спрямована на осмислення інституційної стійкості держави, ризиків воєнної концентрації влади …
Документ пропонує рекомендації щодо зміцнення інституційної стійкості в умовах воєнного стану та на тлі активної фази євроінтеграції України, акцентуючи на необхідності збереження балансу між ефективністю управління та демократичним контролем. У доповіді проаналізовано, як функціонують ключові органи державної влади України (президент, уряд, парламент) в умовах повномасштабної війни, зокрема: вразливості інституційної архітектури, спричинені надмірною централізацією, слабкістю формальних процедур та поширенням неформальних практик; напруження між безпековими та демократичними пріоритетами, що впливає на суспільну довіру до держави між виборами. ЗМІСТ Розділ І. Політичний контекст процесів інституціоналізації влади в Україні (політологічний зріз). Розділ ІІ. Динаміка українського напівпрезиденталізму: цикли змін і вплив на політичний режим. Розділ ІІІ. …
Аналітична записка містить аналіз нинішньої політичної та соціально-культурної ситуації єврейської спільноти України під час російської агресії та війни проти України. В рамках даної науково-дослідної теми було в першу чергу приділено увагу вивченню різних аспектів сучасного стану єврейської громади України, особливо ставлення цієї спільноти до російської агресії та участь українських євреїв в протистоянні країні-агресору. Ці напрями досліджень зазначені, проаналізовані та розкриті в тексті Аналітичної записки. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи “Політичні та історичні аспекти розвитку єврейських громад України і країн діаспори в контексті сучасних викликів” (державний реєстраційний номер No 0122U000573). ЗМІСТ 1. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЄВРЕЙСЬКИХ ГРОМАД ЄВРОПИ …
Проєкт стратегії підготовлений за підсумками виконаного у 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України цільового наукового проєкту «Адаптивні зміни політичного поля України в умовах повоєнної відбудови» № ДР 0123U100899 за бюджетною програмою КПКВК 6541230. У документі охоплено коло найбільш актуальних питань, що їх доведеться вирішувати в Україні під час відбудови – інституційних змін у політичній системі країни, взаємовідносини влади і суспільства, інтеграція політичного поля України у глобальний простір.
Наукова доповідь присвячена питанню перспективи збереження стабільності політичного поля країни у мирних умовах. У центрі аналізу – ключові фактори забезпечення стабільності політичного поля: суспільна єдність перед лицем воєнних загроз і труднощів повоєнної відбудови, стабільність політичної системи, політична єдність в умовах політичної конкуренції. В роботі розглядаються перспективи вирішення ряду політичних проблем, які несуть конфліктогенний потенціал: деокупація українських територій, наявність церковно-конфесійних і етнополітичних протиріч, убезпечення політичного поля країни від зовнішнього втручання. Доповідь підготовлена за результатами виконання другого етапу науково-дослідного проєкту “Прогнозування безпекового середовища України в політичній сфері”. ЗМІСТ Суспільна єдність: виклики та загрози воєнного часу (Шайгородський Ю. Ж.) Стабільність політичної системи як …
Аналітична доповідь підготовлена виходячи із прийнятої в науці концептуалізації феномену солідарності, у т.ч. у його суспільно-політичному прояві. Розглянуто значення суспільно-політичної солідарності для національної стійкості країни, оцінено її рівень в умовах національних випробувань, у т.ч. залежно від розвитку воєнної ситуації. Проаналізовано роль таких факторів солідаризації українців, як діяльність державно-політичних інститутів, національної еліти, організацій громадянського суспільства, народної самоорганізації. Розглянуто значення колективної історичної пам’яті для політичної консолідації українського населення. Аналітична доповідь підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи “Суспільно-політична солідарність українців в умовах війни” (державний реєстраційний номер 0124U003403). ЗМІСТ Солідарність: науково-практична концептуалізація феномена (Ю. Шайгородський) Суспільно-політична солідарність і національна стійкість (О. Майборода) Рівень суспільної …
Аналітична записка містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – окремі пропозиції щодо їх подолання. Дослідницьку увагу зосереджено на проблемах, які можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії „центр-регіони”, у стосунках між суб’єктами політичного поля країни. Виокремлено та проаналізовано проблеми, які пов’язані з реалізацією завдань з мобілізації країни на опір воєнній агресії, а також – наявні суперечності в міжетнічних відносинах, в міжцерковному протистоянні у православному середовищі, у геостратегічних зусиллях держави. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науководослідної роботи „Прогнозування безпекового середовища України в …
Аналітична записка підготовлена за результатами виконання наукового дослідження „Національна стійкість України: стратегія відповіді на виклики та випередження гібридних загроз” авторським колективом під керівництвом члена-кореспондента НАН України О. М. Майбороди.
У роботі розглянуто комплекс питань, пов’язаних з утвердженням цивілізаційної суб’єктності України на сучасному етапі – виявлено причини і чинники, якими гальмується утвердження геополітичної і геоекономічної суб’єктивності України, встановлено ступінь адаптованості вітчизняного законодавства і правоохоронної системи до європейської моделі, проаналізовано нові прояви у духовному житті і культурі України, розглянуто загальні перспективи утвердження України як суб’єкта західної цивілізації за визначальними політичними, соціально-економічними, правовими, духовними ознаками. Аналітичну доповідь підготовлена за результатами наукового дослідження «Суб’єктивність України в сучасному світі: оцінки, стратегії, прогнози» за Конкурсом соціально-гуманітарних проектів НАН України.
Аналітичну доповідь підготовлено за результатами науково-дослідної роботи «Політичні аспекти кризи на Донбасі: діагностика стану та напрями врегулювання», що виконувалася в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України в 2015 році. У тексті викладено результати дослідження внутрішньополітичних та зовнішньополітичних умов, причин і чинників суспільної кризи на українському Донбасі в її зв’язку з агресією Російської Федерації проти України. Обґрунтовано пропозиції щодо ініціатив, напрямів та механізмів політичного врегулювання ситуації із забезпеченням національних інтересів України. Доповідь розрахована на фахівців у галузі державного управління, політиків, науковців, викладачів, аспірантів та студентів соціальних і гуманітарних спеціальностей, усіх, хто має інтерес до політичної науки і …
Аналітична доповідь підготовлена за результатами науково-дослідної роботи «Донбас у системі інформаційної безпеки держави: регіональні особливості, зовнішні виклики, інструменти боротьби з антиукраїнською пропагандою», що виконувалася в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України у 2015 році. Внаслідок виконання проекту досліджено регіональні особливості Донбасу, зовнішні виклики, інструменти боротьби з антиукраїнською пропагандою у системі інформаційної безпеки держави.
Аналітична доповідь підготовлена за результатами науково-дослідної роботи «Суперечності ідентичностей в Україні та шляхи їх регулювання в контекстах політики громадянської консолідації української нації», що виконувалися в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України у 2015 році. У ній здійснено узагальнений аналіз суперечностей ідентичностей у сучасній Україні (підстави, прояви, ризики); державно-правового забезпечення запобігання конфліктності й функціонування механізмів консолідації нації; соціально-економічних реалій як чинника посилення конфліктогенного потенціалу ідентичностей в Україні; демократичних цінностей як основи для консолідації нації; деструктивних релігійно-конфесіональних впливів; механізмів консолідації нації в умовах зміни конфігурації етнонаціональної «ідентифікаційної матриці» громадян України; громадянських організацій і політичних партій як інструментів нівелювання …
Аналітична доповідь підготовлена за результатами науково-дослідної роботи «Політичні механізмі формування громадянської ідентичності в сучасному українському суспільстві», що виконувалася в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України у 2014 році. У ній окреслено основні політичні механізми утвердження громадянської ідентичності в сучасних умовах: досліджено діяльності владних інституцій, політичних партій і громадських організацій, спрямовану на формування громадянської ідентичності; визначено місце і роль державної політики, а також зовнішньо-політичних впливів у процесі трансформації громадянської ідентичності; проаналізовано особливості залучення церкви до процесу формування громадянської ідентичності; досліджено громадянську ідентичність в політичному дискурсі друкованих засобів масової інформації і роль соціальних мереж у громадянському самовизначенні українців; …
У аналітичній доповіді проаналізовано інституційні зміни основних складових політичної системи, які становлять її інституційну підсистему і є своєрідною політичною матрицею, яка зумовлює функціонування власне політичної системи, а саме: політичних партій, центральних органів державної влади та владної вертикалі з точки зору виконання ними формальних та неформальних функцій. На підставі цього дана оцінка їх стану, сформульовані висновки та рекомендації, спрямовані на оптимізацію політичної системи України. Книга розрахована на науковців, експертів, політиків, аспірантів, студентів і усіх, хто цікавиться проблемами вітчизняного політичного процесу.
У аналітичній доповіді, підготовленій за результатами виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Гуманітарні технології як чинник суспільних перетворень в Україні», здійснено аналіз теоретичних і практичних аспектів проблеми міжетнічних та міжконфесійних відносин, викликів та ризиків у сфері міжетнічної та міжконфесійної взаємодії в Україні. Авторським колективом запропоновано моделі й можливі шляхи гармонізації відносин у соціально-гуманітарній сфері, зокрема, через осмислення змін, що відбуваються, суспільну консолідацію, реалізацію конкретних заходів реагування на виклики сучасності.