ОДИНАДЦЯТИЙ СЕМІНАР З ЦИКЛУ «ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ В ДІЇ» ВІДБУВСЯ У ВАРШАВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
7 травня 2026 р. у Варшавському університеті (Республіка Польща) за участі заступниці директора з наукової роботи, професора Галина Зеленько та науковців відділу політичних інститутів і процесів, доктора політичних наук Тетяни Ляшенко, кандидатів політичних наук Наталії Кононенко, та Ростислава Балабана відбувся черговий науковий семінар в рамках проєкту «Державний устрій у дії».
Темою обговорення на зустрічі стала система протидії корупції, прозорість діяльності антикорупційних органів та публічна інформація. Українську доповідь під назвою «Еволюція інституційної архітектур антикорупційної політики України: розвиток, ефективність, оцінювання» представила Юлія Кобець з Прикарпатського національного університету. Авторка зазначила, що антикорупційна політика в Україні формувалася як тривалий еволюційний процес, зумовлений поєднанням внутрішніх політичних трансформацій. Попри інституційні реформи після 2014 р., корупція все ще зберігає вплив на публічне управління та сприйняття України як партнера в реконструкції та євроінтеграції. Погіршила ситуацію конституційна криза 2020 р., пов’язана з рішенням Конституційного Суду щодо обмеження повноважень НАЗК і фактичного скасування електронного декларування. За твердженням доповідачки, у 2025 р., Україна досягла помітного прогресу у формуванні інституційної спроможності та підвищенні прозорості, однак і на сьогоднішній день зберігаються проблеми політичного втручання, незавершеної судової реформи та зростання ризиків, пов’язаних із війною.
Від польських учасників доповідь на тему «Відкритість інформації про функціонування органів державної влади та діяльності їхніх посадових осіб як гарантія демократичної правової держави» представив професор Вроцлавського університету Маріуш Яблонський. Доповідь була присвячена праву на доступ до інформації публічної в Польщі як одній з ключових гарантій демократичної правової держави. Доповідач зазначив, що система гарантій прозорості в польському праві є комплексною і включає як загальне право доступу до інформації, так і спеціальні інститути (прозорість публічних фінансів, публічних закупівель, конкурсних процедур та декларацій майнового стану тощо), які взаємно доповнюють один одного. Найефективнішим інструментом громадянського контролю за діяльністю публічної влади, на думку професора Яблонського, залишається саме Закон про доступ до публічної інформації від 6 вересня 2001 р., який має пріоритетне значення. Разом з тим, особливе значення для розвитку права на інформацію відіграють адміністративні суди, які захищають принцип максимальної відкритості та обмежують можливості необґрунтованої відмови в доступі до інформації. Автор підкреслив, що прозорість діяльності органів влади та осіб, які виконують публічні функції, є ключовим елементом запобігання корупції, підвищення довіри громадян до держави та зміцнення принципів демократичної правової держави.
За результатами доповідей відбулась дискусія щодо шляхів боротьби з корупційними ризиками, ролі судів (особливо адміністративних) у розвитку права на інформацію, прозорість декларацій майнового стану як в Україні, так і в Польщі.
