МУЗЕЙНІ ПРАКТИКИ Й ТРАНСФОРМАЦІЇ У ВИСВІТЛЕННІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
Захід об’єднав науковців та музейників, представників 43 провідних інституцій з 15 країн світу, зокрема таких всесвітньо знаних установ, як Імперський воєнний музей (Лондон, Великобританія), Державний музей Аушвіц-Біркенау (Освенцим, Польща), Меморіал Терезін (Терезін, Чеська Республіка), Університет Маямі (Оксфорд, Огайо, США), Університет Вікторії (Канада), мережа європейських музейних організацій НЕМО (Берлін, Німеччина).
Під час роботи панелі з вшанування пам’яті жертв Голокосту
Панель, де обговорювалися питання збереження пам’яті про Голокост в умовах сучасних загроз і викликів модерував провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Вступну презентацію про діяльність Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» представила генеральна директорка заповідника Роза Тапанова. Учасники панелі обговорили питання меморіалізації, відповідальності музеїв та міжнародної співпраці у протидії спотворенню історії. У дискусії взяли участь директор Державного музею «Аушвіц-Біркенау» Пйотр М.А.Цивінський, директор Меморіалу «Терезін» Ян Рубінек, старший історик музею POLIN Кшиштоф Персак та координатор Historikerlabor e.V. Айке Штеген.
Виступає Анатолій Подольський
Конференція стала платформою для фахової дискусії та обміну досвідом між музеями, меморіалами й науковими установами Європи та світу. У фокусі обговорення – переосмислення Другої світової війни, зокрема в посткомуністичних країнах, меморіалізація збройних конфліктів новітньої доби, збереження історичної пам’яті в часи світової нестабільності, коли антидемократичні сили прагнуть перетворити історію на ідеологічну зброю. Особливу увагу на конференції було приділено досвіду України, яка в умовах широкомасштабної російської агресії формує власну культуру пам’яті та впроваджує унікальні практики музеєфікації війни в реальному часі.
Ян Рубінек, Пйотр Цивінський, Анатолій Подольський, Роза Тапанова, Кшиштоф Персак