ІV ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ „ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ СУЧАСНОСТІ: ГЛОБАЛЬНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІРИ”
27–28 жовтня 2022 року на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася ІV Всеукраїнська науково-практична конференція „Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональний виміри”. Співорганізатором заходу виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В роботі конференції взяли участь науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, викладачі закладів вищої освіти Києва, Дніпра, Львова, Ужгорода, Чернівців, Івано-Франківська, Вінниці, Одеси та інших міст України, а також – студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Науковий захід відкрив та модерував його завідувач кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Василь Климончук. Професор В. Климончук наголосив на важливості широкого публічного обговорення, критичного осмислення сучасних політичних процесів у їх глобальному та регіональному вимірах, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо актуальних проблем.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Шарин. Він підкреслив, що нинішня зустріч науковців є відповіддю на фундаментальні запити суспільства та розуміння впливу політичних процесів на регіональний та глобальний виміри політики, на виклики, які стоять перед Україною та світом в контексті сучасних подій та повномасштабної війни.
До вітання приєднався заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Олександр Майборода, який окреслив основні наукові напрями роботи конференції, зауважив на особливій актуальності наукових проблем, що винесені на обговорення та акцентував на доцільності подальшої співпраці між науковими установами в дослідженні актуальних проблем сучасної світової та української політики.
Серед основних напрямів роботи конференції були такі:
- Теоретико-методологічні підходи до аналізу політичних процесів;
- Політичні інститути та процеси на сучасному етапі суспільного розвитку;
- Вибори та електоральні процеси в Україні та країнах Центрально – Східної Європи: глобальний і регіональний виміри;
- Консолідація українського суспільства: етнополітичний та ціннісний виміри;
- Сучасна система міжнародних відносин. Конфлікти та кризи ХХІ століття;
- Російсько-українська війна: передумови, причини та хід війни, наслідки для України, країн Центрально-Східної Європи та світу.
З доповіддю „Українське суспільство в умовах російсько-української війни (перші наслідки 2022 року)” на пленарному засіданні конференції виступив доктор політичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України В’ячеслав Яремчук.
Доповідач зазначив, що українське суспільство, опинившись в епіцентрі глобального зіткнення, отримало глибоку морально-психологічну травму. Однак в умовах реальної загрози знищення українське суспільство (а це значною мірою було очікуваним) виявилося здатним до мобілізації зусиль у боротьбі проти агресора. Цьому, на переконання доповідача, сприяла низка чинників, зокрема високий рівень консолідації українців (об’єднання соціуму в ім’я досягнення загальної мети, як вирішальна основа самозбереження нації), утвердження феноменів солідарності (наявність узгоджених інтересів, гармонійного поєднання суспільного та особистого) та соборності (як вияву етнонаціонального консолідуючого процесу, примату територіальної цілісності країни), що базувалися на вкорінених державницьких та духовно-культурних традиціях українців, усвідомлені ними своєї унікальності, наступності та нерозривного зв’язку поколінь зі своїм генетичним корінням, об’єднанням навколо спільного стрижня, яким є українська держава. Наслідком перших місяців російсько-української війни стало те, що попри значні втрати, Українська держава та її суспільство стали сильнішими і згуртованішими. Радикальне ж позбавлення українців від залишків ворожих ідеологічних нашарувань і стереотипів, імперських російських наративів щодо минулого істотно вплинуло як на проєкцію формування майбутнього (включаючи європейський вектор розвитку), так і консолідацію української політичної нації, що необхідно зберегти на тлі появи нових реалій, ймовірних глобальних та регіональних викликів і загроз.
Під час доповіді В’ячеслава Яремчука
Проблемам суспільно-політичних трансформацій в Україні під впливом повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну була присвячена доповідь „Російсько-українська війна як каталізатор суспільно-політичних змін в Україні” доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Галини Зеленько.
Доповідачка, аналізуючи наслідки широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, наголосила насамперед на істотному прискоренні процесів націєтворення. Політологи траєкторію розвитку транзитних суспільств на кшталт українського порівнюють з квадратним колесом, коли потрібен дуже-дуже сильний поштовх, щоб воно перекотилося на нову грань. В Україні такими поштовхами були майдани. Зараз такий поштовх завдала війна – непорівняний по силі з майданами, оскільки йдеться про виживання країни в принципі. Те, на що раніше йшли десятиліття – зараз змінюється за місяці чи навіть тижні.
Науковиця акцентувала, що держава Україна виявилася значно міцнішою, ніж здавалося. Причому національна стійкість України, як показала війна, базується у першу чергу на здатності до самоорганізації. Так, останні дані соціологічних досліджень свідчать, що етап громадянської (політичної) самоідентифікації Україною пройдено. Повномасштабне вторгнення РФ на територію України практично завершило процеси формування політичної нації й значно нівелювало ті соціально-політичні розмежування, які в Україні завжди породжували кризу ідентичності – релігія, мова, етнос, зовнішньополітичні орієнтації. Трагічні реалії, пов’язані з повномасштабним російським вторгненням, сприяли прискоренню формування серед українців певних монадних спільностей, згуртованих навколо таких стійких ідеологем, як сильна нація, сильна держава, єдина державна мова, спільний ворог, захист через інтеграцію до ЄС та НАТО. Такі результати нині є стійким трендом, оскільки українське суспільство демонструє їх уже восьмий рік поспіль. Також в Україні стала виразною національна ідея – вистояти у війні з Росією і національна ревіталізація. Водночас у повоєнній Україні залишаться проблеми системного характеру, які стосуються інституційної спроможності держави. Хоча війна здивувала нас і в цьому питанні, оскільки державні інститути продемонстрували неочікувані стійкість і спроможність. І це свідчить про істотні якісні зміни й у системі політичних інститутів.
Під час доповіді Галини Зеленько
Після завершення пленарного засідання конференція продовжила роботу в секційному форматі. Науковці, викладачі, аспіранти, магістранти та студенти виступили з науковими доповідями та обговорили теоретико-методологічні підходи до аналізу політичних процесів сучасності, тенденції та спрямування сучасних політичних процесів, електоральні процеси в Україні та в країнах Центрально-Східної Європи, проблеми консолідації українського суспільства в етнополітичному та ціннісному вимірах, динаміку та перспективи розвитку політичних процесів в Україні та світі, події російсько-української війни.
На роботу конференції, на жаль, вплинули реалії воєнного стану в Україні. Вже через кілька годин спілкування науковців (обговорення виступів та дискусії) у Києві та Івано-Франківську були оголошені повітряні тривоги, згодом – вимкнуто електропостачання. Попри це, модераторам конференції вдалося довести науковий захід до завершення, сформулювати за його підсумками науково-практичні рекомендації. Були запропоновані й зміни до нинішнього формату науково-практичної конференції, яка вже четвертий рік поспіль проводиться спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Планується, що наступна конференція отримає міжнародний статус.