КРУГЛИЙ СТІЛ „ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ДЕРЖАВИ: ПАРАМЕТРИ ОЦІНЮВАННЯ”

20 червня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація перших наукових результатів наукового дослідження „Інституційна спроможність органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні: стан і напрями оптимізації” в формі круглого столу „Інституційна спроможність держави: параметри оцінювання”. Дослідження, що наразі триває, проводиться під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.

У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на проблемах реалізації стратегій розвитку, якими був насичений тридцятирічний період існування нашої держави. Науковець зазначив, що переважна більшість цих стратегій, на жаль, не змогли досягти цілей, реалізувати поставлені завдання. Серед основних причин – Велика війна, яка стала на заваді реалізації планів, зосередженість на досягненні перемоги. Перед країною постануть нові виклики – повоєнного відновлення в умовах ймовірних загроз російської агресії.

Виступає Олег Рафальський

О. Рафальський також зазначив, що науковці Інституту, здійснюючи пошук інструментів та механізмів посилення інституційної спроможності держави, знаходяться в мейнстримі завдань і проблем, які намагається розв’язати держава, адже завдання розбудови інституційної спроможності держави є одним з пунктів Програми Національного відродження України, яка вперше була представлена минулого року в Лугано (Швейцарія).

Віталій Перевезій

Український кейс інституційної спроможності вітчизняного парламенту представив кандидат історичних наук Віталій Перевезій. Доктор політичних наук Марія Кармазіна ознайомила учасників круглого столу з результатами аналізу інституційної спроможності інституту президента України та окреслила перспективи її оцінювання. Проблеми вимірювання інституційної спроможності уряду в контексті здійснення повоєнної модернізації, полікризи та фрагільності актуалізувала кандидат політичних наук Наталія Кононенко. Доктор політичних наук Тетяна Ляшенко представила результати аналізу індикаторів оцінки інституційної спроможності державного управління, які застосовуються для вимірювання його ефективності та розвитку. Особливостям вимірювання інституційної спроможності представницьких органів місцевого самоврядування був присвячений виступ кандидата політичних наук Світлани Ситник. На параметрах інституційної спроможності громад, які є показниками ефективності здійснення децентралізації в Україні, зосередив увагу учасників круглого столу Ростислав Балабан. Кандидат політичних наук Світлана Брехаря схарактеризувала роль органів судової влади у забезпеченні інституційної спроможності держави та акцентувала на наявних проблемах застосування відповідних індикаторів для оцінки. Доктор філософії з політичних наук Олена Дмитренко у своєму виступі підкреслила важливість взаємодії держави та громадянського суспільства, необхідність урахування цього параметру у формуванні індикаторів вимірювання інституційної спроможності держави.

Під час роботи клуглого столу

На фото (зліва направо) Олег Зарубінський, Галина Зеленько, Юрій Ніколаєць

Проблеми валідності представлених індикаторів оцінювання інституційної спроможності держави, особливості їх використання науковцями та управлінцями, стала предметом обговорення до якого долучилися спікери та учасники круглого столу, зокрема: докторант ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Зарубінський, редактор відділу політики ZN.UA Ірина Ведернікова, доцент кафедри правових та інформаційних технологій Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» Ігор Мороз, старша комунікаційна радниця в Канадському парламенті Анна Лачихіна, науковці ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Горбатюк, Юрій Ніколаєць та інші.

Публічне обговорення параметрів оцінювання інституційної спроможності держави стало своєрідним заходом концентрації інтелектуальних ресурсів науковців, громадських експертів, політиків, засвідчило важливість фахової дискусії з розв’язання інституційних проблем розвитку України.