Круглий стіл «Історико-культурний та науковий потенціал Півдня та Сходу України в умовах окупації та воєнних дій: загрози, втрати, перспективи збереження та відновлення».

12 листопада 2015 р. за спільною організацією Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України та Інституту історії НАН України відбувся круглий стіл «Історико-культурний та науковий потенціал Півдня та Сходу України в умовах окупації та воєнних дій: загрози, втрати, перспективи збереження та відновлення».


Зліва на право: Ігор Ліховий, Олег Рафальський, Валерій Смолій, Геннадій Боряк

З вступним словом виступили директори закладів-співорганізаторів, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський і академік НАН України Валерій Смолій, перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий.

Учасники «круглого столу»

В центрі уваги дослідників, серед яких історики, археологи, архівісти, музеєзнавці, експерти з політичної науки постали проблеми, безпрецедентні як для українського суспільства й суспільствознавства, так і, до певної міри, Євроспільноти. Виклики, на які довелося відповідати спільноті українських гуманітаріїв, виявилися надзвичайно складними, часто на перетині  фахових, юридичних, часом дипломатичних (як у випадку т.зв. «скіфського золота») проблем. Відповідно, у відкритому горизонті ситуації фокус уваги був зосереджений, насамперед, на виявленні «больових точок», постановці питань і пошуку підходів до їх розв’язання, які очевидно можуть бути лише комплексними і потребують спільних зусиль науковців, урядових органів і, безумовно, всієї спільноти громадян, що передбачає найперше широку просвітительську роботу.

Валерій Смолій відзначив, що кількість музеїв, які опинилися на окупованій території Криму і Донбасу, обчислюється десятками, а число музейних предметів перевищує мільйон; кількість архівів, вимірюючи стандартними архівними полицями, сягає 110 тис. метрів. Доля цієї спадщини на разі постає достовірно невідомою і негарантованою.

Олександр Майборода (ліворуч) та Ігор Ліховий (праворуч)

Ігор Ліховий, звернув увагу на сьогоднішню в цілому драматичну ситуацію з охороною пам’яток в Україні (зокрема з огляду на рівень обліку) як привід для реформування. Навіть в переговорах з партнерами з Ради Європи українська сторона виявляється не готовою з точки зору належного забезпечення документальної бази. Процес змін зачіпає тут цілий комплекс заходів: від внесення необхідних змін до ряду законів щодо охорони спадщини і до подолання інерції місцевої влади у ставленні до пам’яток за «залишковим» принципом.

Заступниця начальника управління музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України Ярослава Ващенко

Заступниця начальника управління музейної справи та культурних цінностей Міністерства культури України Ярослава Ващенко повідомила про заходи (в т.ч. на рівні змін у законодавстві), які здійснюються щодо посилення захисту культурних цінностей, музейних та історичних пам’яток на тимчасово окупованих територіях.

Сергій Кот, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії НАН України

Сергій Кот, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії НАН України, навівши статистичні дані щодо пам’яток на територіях Криму і Донбасу, які виявилися на території тимчасової окупації, приділив увагу складностям, які виникають при співробітництві України з міжнародними організаціями у справі забезпечення їх захисту, в т.ч. на грунті відповідних конвенцій, через неузгодженість термінології, зокрема таких понять, як «анексія», «окупація»; навів приклади, як належна документальна база дозволяє вирішувати питання права належності, в т.ч. шедеврів живопису, у спірних питаннях.

Гліб Івакін

Гліб Івакін, заступник директора Інституту археології НАН України, привернув увагу до долі співробітників археологічних та інших закладів, що опікуються збереженням пам’яток, які лишаються на території Криму і зв’язок з якими утруднений; до того, що поводження нової влади щодо таких пам’яток, як Херсонес, помітно змінило ставлення багатьох проросійськи налаштованих колег; водночас повідомив про співробітництво з відомими російськими гуманітаріями у протидії заходам «інформаційної війни», що дегуманізують відносини між двома суспільствами.

Надія Буценко, головний науковий співробітник Державного архіву Донецької області

Надія Буценко, головний науковий співробітник Державного архіву Донецької області, з точністю архівіста дала уявлення про поступовий занепад мирного порядку на території обласного центру, а далі того, як це позначилося на архівній справі, зокрема на долі архівів місцевих органів влади і трудових архівів. Проблемою стала в т.ч. комунікація з представниками держустанов щодо вивезення архівів з території бойових дій. В результаті архівну систему України виявилося розірвано навпіл: частина фондів залишилася на окупованій території. Масовим проявом наслідків цього стала неможливість для багатьох громадян України отримати довідку для пенсії: коли необхідні для цього документи знаходяться на території т.зв. «ДНР-ЛНР», навіть у випадку її надходження, вона видається за підписами й печаткою відповідного керівництва, що не визнається Україною. Питанням залишається зберігання архівних фондів, вивезених з окупованої території, неподалік від місця проведення бойових дій (близько 20 км), що залишаються чутними.

Олена Титова

Олена Титова, директор Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, у своєму виступі окреслила емпіричну базу того, що в цілому вийшло поза межі української відповідальності у сфері збереження історико-культурної спадщини внаслідок відторгнення території Криму і частково Донбасу; зокрема внаслідок неконтрольованого використання т.зв. «гумконвоїв».

Марія Кармазіна

Марія Кармазіна, завідувач відділу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, розглядаючи проблему культурної спадщини в контексті політики, акцентувала на принциповій різниці між орієнтацією збереженням розмаїття, що утвердилася в світовій політиці (що постає як «м’яка сила»)і, – і одновимірністю, яка проступає в російській концепції історії і знаходить вияв у діях керівництва російської держави, зокрема на Донбасі, де в межах уявлення про «русский мир» усувається в т.ч. англійська і французька спадщина, що залишили слід у формуванні його як історичного регіону.

Людмила Строкова, завідувачка Музею історичних коштовностей України

Людмила Строкова, завідувачка Музею історичних коштовностей України, зосередилася у своєму виступі на ситуації навколо т.зв. «скіфського золота» з кримських музеїв і його поверненні з Нідерландів; на перспективу вона відзначила необхідність в подальшому посилити пункти, які стосуються арбітражу і форс-мажорних обставин у документах, які обумовлюють співпрацю в сфері культурних обмінів.

Галина Солоіденко, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського

Галина Солоіденко, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, торкнулася проблеми бібліотечних фондів (не лише державних, але й окремих дослідницьких установ) на території анексованого Криму і частинах Донбасу, які не контролюються Україною, відзначивши зокрема проблему відсутності повного реєстру на момент втрати.

Наріман Сейтягяєв, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України

Наріман Сейтягяєв, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, говорячи про потенціал спільноти кримсько-татарських науковців, які залишаються на півострові, виділив зокрема такі напрями його реалізації, як створення майданчиків для міжнародного співробітництва і надання Україною грантів дослідникам або посередництва в отриманні міжнародних.

Ірина Дрига, старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України

Ірина Дрига, старший науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, в повідомленні про заходи по збереженню етнокультурної ідентичності урумів та турок-месхетинців в умовах прифронтової зони АТО, розказала про динаміку зміни настроїв серед членів спільнот (що ставали часом панічними); долучення уряду Туреччини до вивезення з небезпечної території родин турок-месхетинців; про те, що в запиті спільноти урумів до Києва критичним є відновлення довіри до української влади.

Маргарита Араджіоні, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України

В центрі виступу Маргарити Араджіоні, провідного наукового співробітника Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, постали проблеми каталогізації історичної й культурної спадщини грецької спільноти, що зберігалася в музеях Криму і Донбасу (більша частина її залишалася на момент втрати Україною контролю над територіями не каталогізованою). На сьогодні гострою проблемою лишається збереження фондів у закладах, які перебувають на лінії бойових зіткнень.

Ірина Боярчук, заступниця директора департаменту – начальниця відділу Укрдержархіву

Ірина Боярчук, заступниця директора департаменту – начальниця відділу Укрдержархіву, торкнулась проблеми збереження архівних документів на тимчасово окупованих територіях України, а також тих, що знаходяться в зоні ризику, зокрема в аспекті їх евакуації і співробітництва з міжнародними організаціями щодо збереження.