МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «ЕТНІЧНІСТЬ. НАЦІОНАЛІЗМ. ГЛОБАЛІЗМ»
18 -19 травня 2020 року на платформі Microsoft Teams відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм». Організаторами конференції окрім Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України виступили Міністерство освіти і науки України, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Європейська Асоціація Наук з Безпеки (Польща), Стамбульський фонд науки та культури (Туреччина), Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Загалом у заході взяли участь 150 науковців з 6 країн.
Опорною точкою проведення конференції став Університет Григорія Сковороди в Переяславі. З вітальним словом до учасників виступили ректор Університету Григорія Сковороди Віктор Коцур, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський, президент Стамбульського фонду науки та культури Саїд Юдже, та ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук. Усі промовці у своїх виступах наголошували на тому, що в сучасному глобалізованому світі наукові надбання є вкрай важливими, адже допомагають конструктивно вирішувати складні непередбачувані задачі. У свою чергу член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода наголосив на актуальності заходу та побажав учасникам плідної дискусії.
Новітні форми наукової комунікації
Під час пленарного засідання було виголошено і обговорено наукові доповіді в рамках запропонованих організаторами тем: теоретико-методологічні підходи до інтерпретації етнічності, націоналізму, глобалізму; націоналізм і глобалізм як мегатенденції розвитку цивілізації; політико-ідеологічні аспекти націоналізму й глобалізму; сучасна демографія людства у національному і глобальному вимірах; природа національного феномену; мультикультурність, зіткнення й діалог культур в умовах глобалізації; етнічна ідентифікація, національний суверенітет і глобалізація: історіософські, геополітичні та геоетнополітичні аспекти; формування глобального освітнього та наукового простору: виклики і перспективи.
Зокрема, виконавчий директор Стамбульського Фонду Науки і Культури Саїд Юдже представив доповідь на тему «Перевага людських цінностей в глобальному світі», а представник Стамбульського фонду науки та культури Ільхам Мірадж, презентував тему «Глобалізм і націоналізм: духовно-моральні аспекти», зазначивши, що хоч глобалізація й відкриває неймовірні в минулому можливості для соціального і економічного розвитку країн, але водночас вона породжує нові виклики, зокрема й на національній основі, які у глобалізованому світі контролювати вкрай складно. Саме тому, на думку доповідача, моральний занепад суспільства – це одна з найбільших проблем світу в умовах глобалізації та спекуляції на національних почуттях, які мають бути у полі зору усіх учасників глобалізованого світу.
Слід зазначити, що чималий інтерес у присутніх викликала й доповідь доктора історичних наук, заступника директора Інституту Ефективної політики (Молдова) Руслана Шевченка. Відтак, розкриваючи тему «Основні форми і меседжі російського націоналізму в Молдові», виступаючий звернув увагу на те, що завдяки низці ЗМІ та утворених проросійських націоналістичних організацій Російська Федерація прагне відновити свій вплив у Молдові, зокрема посилити симпатії молдован до РФ та створюваного останньою Євразійського союзу. Захисники Російської Федерації почали використовувати з цією метою найрізноманітніші методи: економічні та культурні. Коротко характеризуючи доповідь Руслана Шевченка можна помітити, що нині по відношенню до Молдови Російська Федерація застосовує політику «м’якої сили».
Модерує конференцію Віталій Коцур
Жваві дискусії розгорнулися довкола доповідей науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України: кандидата політичних наук, старшого наукового співробітника Ростислава Балабана, який розповідав про соціальний потенціал українського суспільства у контексті протестів, очікувань і трансформацій; провідного наукового співробітника, доктора політичних наук Олега Калакури, що познайомив учасників із сучасними мовно-культурними процеси в умовах трансформації інформаційного простору України, а також наукового співробітника, кандидата історичних наук Олексія Ляшенка, що виступив на тему «Громадянська самоідентифікація населення півдня України» тощо.
З програмою та відеозаписом конференції можна ознайомитися за посиланням: