НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ „АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕТНОПОЛІТИКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ СОВІСТІ В УКРАЇНІ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД”

19 грудня 2024 року у Києві відбулася науково-практична конференція„Актуальні питання етнополітики та забезпечення свободи совісті в Україні: вітчизняний та європейський досвід”. Участь у роботі конференції  взяли понад 80  науковців, експертів, працівників центральних і місцевих органів влади.

Науковий захід організовано Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у співпраці з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

У вступному слові Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський акцентував на важливості урахування в практичній діяльності центральних та місцевих органів влади результатів наукових досліджень, аналізу сучасних процесів в етнополітичній сфері та релігійному просторі. Він підкреслив, що обговорення складних питань етнополітики та свободи совісті в Україні має на меті вироблення рекомендацій, які можуть слугувати основою для вдосконалення державного управління та формування політики, яка б враховувала європейський досвід.

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов у своєму виступі наголосив на важливості наукового підходу до вирішення етнополітичних питань.

Модераторами конференції виступили перший заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович і заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.

Конференція складалася з трьох тематичних панелей:

1. Етнополітика в сучасній Україні: завдання, виклики та європейські стандарти для державного менеджменту.
2. Свобода совісті та релігії: українські реалії та європейські практики.
3. Політико-правові питання захисту свободи совісті, зміцнення глобального українства, звільнення поневолених народів.

Піл час роботи конференції

Під час першої панелі учасники заслухали та обговорили доповіді науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та експертів Центру громадянських свобод. Завідувач відділу етнополітології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко сфокусував увагу на проблемах концептуалізації державної етнополітики. Він зазначив, що державі варто предметніше зосередитись на питаннях реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також осіб, які виїхали з країни через війну. Водночас гострим, на його думку, є питання трудової міграції. Дослідник підкреслив, що заздалегідь варто визначити галузі, що потребують трудових мігрантів, створити умови для їхньої інтеграції в українське суспільство шляхом надання прав з працевлаштування й соціального захисту. Разом із тим, за його словами, процес набуття громадянства має передбачати достатній термін проживання, сплату податків, опановування державної мови, знання історії України, культури та законодавства, як це відбувається в країнах Європи. Особливої уваги у виступі Віктора Котигоренка надано проблемам забезпечення належної ефективності державного менеджменту сферою етнополітики.

Виступає Віктор Котигоренко

Провідний науковий співробітник відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко розповіла про спільний проєкт Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інституту політології та соціології університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) та Фонду імені Герди Хенкель (Німеччина) з дослідження етнополітичного менеджменту як інструменту резильєнтного розвитку України. Доповідачка наголосила, що система етнополітичного менеджменту в Україні є важливою ресурсною складовою повоєнної відбудови країни, а удосконалення політико-правових засад захисту прав національних меншин в Україні, як одна з євроінтеграційних вимог, нерозривно пов’язане з реформуванням системи українського етнополітичного менеджменту.

Виступає Анастасія Дегтеренко

Науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко оцінив етнополітичні ризики державного устрою України, їх історичні та сучасні аспекти. Він дійшов висновку, що після завершення російсько-української війни та повернення тимчасово окупованих територій під контроль України оптимальним для неї може стати досвід Франції або Італії — унітарних держав з врахуванням етнічних особливостей регіонів.

Виступає Олексій Ляшенко

Мовно-культурним аспектам формування національних спільнот присвятив свою доповідь головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Науковець справедливо зазначив, що повноцінне забезпечення мовно-культурних запитів титульної нації та потреб етнічних спільнот є важливою умовою забезпечення консолідації суспільства.

Експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов сфокусував увагу присутніх на стратегії Європейського Союзу щодо боротьби з антисемітизмом.

Виступає Олег Калакура

На другій панелі, яка була присвячена свободі совісті, її українським реаліям та європейським практикам, порушувалися питання релігійної безпеки та ролі держави як модератора конфліктів між церквами. Провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат філософських наук Наталія Кочан виголосила доповідь на тему „Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”: до питання суспільно-політичних аспектів користування релігійними організаціями пам’ятками історії та культури національного значення”. Зокрема, на прикладі Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври та Десятинної церкви вона описала специфіку судових справ за позовами УПЦ (МП) у питаннях користування пам’ятками. Доповідачка звернула увагу на одну з характерних особливостей цих процесів – свідоме затягування їх позивачами в очікуванні зміни політичного контексту на свою користь. Для цього вони вдаються до фальсифікацій та провокацій в медіапросторі, хаотизації та абсурдизації судових розглядів.

Виступає Наталія Кочан

На третій панелі учасники конференції обговорили політико-правові аспекти захисту свободи совісті, зміцнення глобального українства й звільнення поневолених народів. У фокусі доповіді старшого наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук Людмили Мазуки була державна політика щодо закордонних українців. Наголошено, що серед іншого, Україна має забезпечувати їхні права в частині національно-культурних та мовних потреб, сприяти формуванню їхніх спільнот. Задля досягнення цілей, за її словами, передусім потрібно прийняти державну цільову програму співпраці зі світовим українством, оскільки дія попередньої закінчилася у 2021 році.

Виступає Людмила Мазука

Конференція стала майданчиком для конструктивного обміну ідеями між науковцями та практиками й засвідчила важливість поєднання наукових підходів і державної політики для розв’язання актуальних проблем етнополітики, свободи совісті у контексті викликів і загроз національній безпеці.

Питання реінтеграції окупованих територій, зміцнення глобального українства, популяризації української мови й культури, забезпечення прав громадян, що належать до етнічних спільнот мають залишатися ключовими в національній стратегії. Учасники наголосили, що Україні слід орієнтуватися на найкращі європейські практики, враховуючи при цьому власні історичні та культурні особливості. Держава має скористатися цими напрацюваннями для ефективного протистояння тим викликам і загрозам, які продукує РФ.

Учасники науково-практичної конференції

Відеозапис конференції