НАУКОВИЙ СЕМІНАР У ВАРШАВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В РАМКАХ ВИКОНАННЯ ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПРОЄКТУ

10 липня у Варшавському університеті відбувся науковий семінар у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи». Подія об’єднала провідних експертів з обох країн для обговорення ключових аспектів інституційного розвитку, балансу влади та викликів, з якими стикаються демократії в умовах кризи. 

Подія надала унікальну можливість для наукового діалогу між Україною та Польщею, досліджуючи шляхи посилення інституційної спроможності та стійкості демократичних процедур в умовах сучасних викликів. 

З боку української дослідницької групи виступила Наталія Кононенко, кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України. Її доповідь «Інституційні дисбаланси в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014–2025 роках» висвітлила унікальний феномен «демократії, в країні, яка воює», тобто в Україні, яка зберігає функціонування демократичних інститутів попри повномасштабне вторгнення РФ. Як зазначила дослідниця, українська напівпрезидентська модель, закріплена в Конституції, містить суттєві інституційні дисбаланси. Дослідниця наголосила, що подвійне підпорядкування уряду – одночасно парламенту та президенту – створює постійну напругу у владних відносинах. Особливу увагу вона приділила аналізу президентських повноважень у законотворчому процесі, зокрема праву вето, яке іноді призводить до системних затримок. Науковиця також зауважила, що війна внесла свої корективи: створення тимчасових військових адміністрацій посилило президентський контроль, водночас створивши ризик зменшення політичної ваги уряду. Проте, як підкреслила Наталія Кононенко, саме гнучкість української системи дозволила зберегти демократичні процедури в умовах повномасштабної війни.  

Польський проєкт цього разу представляв доктор Міхал Містигач, науковий співробітник та викладач факультету Політології та Міжнародних Досліджень Варшавського університету, прокурор Окружної прокуратури у Варшаві, член Комісії Кодифікації системи судоустрою та прокуратури. У центрі уваги його доповіді «Поділ і збалансування влад у Польщі – детермінанти, трансформації, досвід» була еволюція принципу поділу влади у Польщі, його роль у збереженні демократії та запобіганні зловживанням владою. Дослідник зробив наголос на тому, що поділ влади не може зводитися лише до формального розмежування компетенцій з метою убезпечення кожної гілки влади від зазіхань інших. У сучасних умовах принцип поділу влади потребує переосмислення в контексті влади, яка здійснює контроль, зазначив доповідач. У підсумку доктрор Містигач підкреслив, що джерела конституційної кризи не мають єдиної причини. Вони простягаються від кризи легітимації влади, дефіциту громадянської політичної культури до фасадності конституційної відповідальності еліт з декоративною роллю Конституційного трибуналу.

Обидва виступи засвідчили, що баланс влади в демократіях — крихкий, особливо під час криз. Український досвід демонструє адаптивність, але потребує реформ, польський – попереджає про наслідки послаблення інститутів. За підсумками обох доповідей відбулись обговорення та дискусії, участь в яких взяли польські та українські науковці: координатор проекту професор Інституту соціальної профілактики та ресоціалізації Варшавського університету Агнешка Дудзінська, завідувачка відділу політичних інститутів і процесів Інституту, професор Галина Зеленко, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Тетяна Ляшенко,  професор Інституту політичних досліджень Польської академії наук Антоні Камінські, професор кафедри конституційного права Вроцлавського університету Ришард Баліцький,  провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Ростислав Балабан та інші учасники.

Подія надала унікальну можливість для наукового діалогу між Україною та Польщею, досліджуючи шляхи посилення інституційної спроможності та стійкості демократичних процедур в умовах сучасних викликів.