ПРЕЗЕНТАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ „ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНІ ОРІЄНТАЦІЇ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В УМОВАХ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ”

2 лютого 2023 року в Центрі Разумкова відбулася презентація дослідження „Політико-ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії”, до підготовки якого долучилися завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого інституту Галина Зеленько та провідний науковий співробітник Наталія Кононенко.

У своєму виступі Галина Зеленько наголосила, що зникнення одних ліній соціально-політичних розмежувань (зовнішньополітичні орієнтації, мовне питання, громадянська самоідентифікація), не означатиме відсутність інших. Причому їх глибина залежатиме від того, як довго триватиме війна і чим вона закінчиться. Ті нові, які виникнуть, радше стосуватимуться ціннісних речей – поняття справедливості, залучення до державотворчих процесів. Також через надзвичайну складність соціально-економічної ситуації, колосальні втрати, з якими Україна ніколи раніше не стикалася, демографічні та економічні проблеми, посттравматичний синдром, проблеми ветеранів війни і т. ін. призведе до посилення запиту на прості рішення. Це означатиме сплеск популізму з усіма наслідками – політичні скандали, нестабільність, несистемність політичних рішень. І тут постає проблема в тому наскільки наявні політичні інститути – партії – враховуючи те, як вони створюються, зможуть адекватно артикулювати ці проблеми чи це буде імітація. В залежності від цього буде визначатися стабільність (нестабільність) в державі.

Під час наукового заходу

Після війни рівень політичного абсентеїзму, пасивності, аномії істотно знизиться, запит на політичну участь посилиться. Але це «палка з двома кінцями». Чому? Тому що механізми політичної участі в Україні залишаються доволі неефективними. І тут повертаємося до проблеми змісту політичних партій як політичних інститутів, які виконують відповідні функції. Тому-то зараз вже стоїть завдання ухвалення нового закону про політичні партії з наступною перереєстрацією політичних партій. Тим самим буде запущено процес політичної санації. Другий – архіважливий крок – це повернення тих функцій, які були відведені органам місцевого самоврядування до війни. Оскільки буде бажання нинішніх можновладців, які сконцентрували владу у своїх руках, що цілком логічно для війни, не ділитися своїми компетенціями в мирний час. Третій крок, який вже зараз має бути зроблений – це забезпечення системи (інституту) політичної відповідальності депутатів представницьких органів через ухвалення відповідного процесуального законодавства, впорядкування внутрішньопарламентських процедур тощо. Це не потребує змін до конституції, тому може бути ухвалено навіть в умовах дії воєнного стану. Тобто умовою більш-менш нормального розвитку є саме забезпечення системного доступу, включення суспільства, забезпечення каналів участі й зрештою консоціальна модель демократії.