Шаповал Ю.І. Доля як історія

Шаповал Ю.І. Доля як історія

Шаповал Ю.И. Доля як історія. – К.: Ґенеза, 2006. – 448 с.: іл. – Парал. тит. арк., анот. англ.

Зібрані у книжці праці написані переважно у жанрі історико-наукової публіцистики. Більшість статей присвячено долям конкретних осіб у контексті подій XX століття. У цих текстах автор уникає споку­си писати про все потроху, зосереджуючись натомість лише на тих те­мах, на тих історичних періодах, які він добре знає, які резонують із подіями сучасності і є предметом гострих дискусій. Парадокси став­лення до начебто «канонізованих» діячів минулого, повернення «реп­ресованих» імен, голодомор початку 1930-х років, непроста амальга­ма польсько-українських взаємин часів Другої світової війни, ук­раїнські «акценти» цієї інфернальної події, історичні впливи і зна­чення дій представників сучасного українського політикуму - цих та багатьох інших складних проблем торкається автор, не нав'язуючи чи­тачеві власної думки, а радше запрошуючи до дискусії.

Завантажити повну версію


 

Зміст

Кілька слів про автора та його книжку. Мирослав Попович

До читачів. Юрій Шаповал

 

І

Історії без брому

Театральна історія

Цей (не)потрібний Петлюра

«Фантазер» Михайло Слабченко

«Сталин Кирова убил в коридорчике…»

Прощання з владою: випадок Микити Хрущова

«Українці з радісним вигуком кинулись до мене…»

Плюс каналізація всієї країни.

У серпні 1933-го відкрився Біломорсько-Балтійський канал (ББК), одна з багатьох «будов соціалізму», що її здійснювали в’язні

Фатальний «бренд».

Ювілей незабутньої абревіатури.

У липні 1934 року ЦИК СССР ухвалив постанову про створення загальносоюзного НКВД

Володимир Винниченко: трансформація образу у дискурсі новітньої історіографії

Брехня і замовчування. Пригнічена пам’ять про Голодомор

Дмитро Соловей та головна тема його життя 

Якого кольору був вересень 1939-го?

Потенціал взаєморозуміння та історичний простір ненависті.

Роздуми над нововіднайденими документами про польсько-
українські взаємини під час Другої світової війни

Уроки двох репатріацій

Небезпечний «подарунок», або Ще раз про «втрачене братерство»

Людина, яка «робила» історію і стала її частиною.

Нотатки некінокритика у зв’язку зі 100-річчям Олексія Каплера

Неповернення Анатолія Кузнецова

Неказкові історії «Шахерезади».

Ігор Моїсєєв як дзеркало совєтської епохи

«На вікнах – ґрати, на ідеях – ґрати».

У серпні 1963 року відбулась чергова реорганізація совєтської цензури – було створено Державний комітет Совєта Міністрів СССР по пресі

Українська Друга світова

Чорнобиль forever

Досвітній вогонь.

У 1965 році з’явився всесвітньо відомий памфлет Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

Емблематична доповідь Микити Хрущова

 

II

Акценти

Сторінки із записника.

Два спогади напередодні чергової річниці Голодомору

Правда, що така необхідна.

Нотатки у зв’язку із книжкою Арона Шнеєра «Полон»

Діалектика державного пошанування

А що ти зробив для «Свободи»/свободи?

Кілька нотаток у зв’язку з 50-річчям радіостанції, що вийшла в ефір у серпні 1954-го спочатку під назвою «Визволення», а з 1959-го під усім відомою назвою

Гра з XX століттям

Дві грудневі історії не без моралі

Лідер соціалізму, «як шведи його проповідують».

Штрихи до портрета Президента Білорусі Олександра Лукашенка

Згадуючи великого обманщика

Згадуючи Ягуаровича.

Про відомого сталінського охоронця закону Андрія Вишинського і не лише про нього

Два дні народження

Виступ на врученні премії Фундації Антоновичів

Як писати про війну.

Замість рецензії на одну публікацію

«Для бандеровца Ющенко плохо говорит по-украински»

Спростування міфу як крок до правди.

Передмова до книжки Володимира Пристайка «Чи був “матч смерті”?»

Інститут, без якого не буде України

«Для мене історія є самоцінним процесом»

Чи розкрито останню таємницю УПА?

Деякі міркування з приводу повідомлень про встановлення місця «поховання» Романа Шухевича

«Колізії, пов’язані з історією України та її сьогоденням, –
“Клондайк” для авторської передачі»

 

Бібліографія надрукованих текстів

Іменний покажчик

Про автора