Україна: шлях до консолідації суспільства: національна доповідь.

Україна: шлях до консолідації суспільства: національна доповідь.

Україна: шлях до консолідації суспільства: національна доповідь / ред. кол.: С.І. Пирожков, Ю.П. Богуцький, Е.М. Лібанова, О.М. Майборода та ін.; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. – К.: НАН України, 2017. – 336
ISBN 978-966-02-8527-9

У доповіді розглянуто проблемні питання консолідації українського суспільства у ситуації соціально-економічної, внутрішньо- та зовнішньополітичної кризи, оцінено стан національної згуртованості, розкрито причини та фактори конфронтаційних явищ у суспільних відносинах, розгорнуто модель національної єдності та стратегію її досягнення.

Завантажити повну версію

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. КОНСОЛІДАЦІЯ І КОНФРОНТАЦІЯ ЯК СУПЕРЕЧЛИВІ СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

1.1. Консолідація і конфронтація: методологічні передумови

1.2. Консолідація як ціннісна єдність, конфронтація як ціннісне протистояння

1.3. Продуктивні форми суспільної консолідації

Розділ 2. СУСПІЛЬНА КОНФРОНТАЦІЯ В УКРАЇНІ: ПРИЧИНИ, ПРОЯВИ, ТЕНДЕНЦІЇ

2.1. Історичне коріння конфронтації в українському суспільстві

2.2. Соціально-економічне підґрунтя конфронтації

2.3. Соціальне напруження і ціннісні конфлікти

2.4. Соціальна безвідповідальність як фактор конфронтації

2.5. Політична конкуренція та суспільна конфронтація

2.5. Гібридна війна та агресія Росії: тенденції конфронтації та консолідації в Україні

Розділ 3. МОДЕЛЬ СУСПІЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ

3.1. Спільний соціально-економічний інтерес

3.2. Соціальне партнерство

3.3. Демократизація як основа консолідації сучасного українського суспільства

3.4. Громадянська ідентичність у плюралістичному суспільстві

3.5. Культурна різноманітність та консолідація українського суспільства

3.6. Спільні зовнішньополітичні пріоритети

Розділ 4. СТРАТЕГІЇ ДОСЯГНЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ

4.1. Від суспільної конфронтації до консолідації в Україні

4.2. Правове забезпечення справедливості у суспільному житті

4.3. Стратегія розвитку громадянського суспільства

4.4. Актуалізація сучасного політичного мислення

4.5. Утвердження соціальної справедливості

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ