Український вибір: політичні системи XX століття і пошук власної моделі суспільного розвитку.
Український вибір: політичні системи XX століття і пошук власної моделі суспільного розвитку / В.Ф.Солдатенко (керівник). – К.: Парламентське вид-во, 2007. – 576 с.
ISBN 966-611-482-8
Пропонована монографія є першою у вітчизняній історіографії спробою комплексного аналізу різних політичних систем, за яких упродовж всього XX ст. довелося існувати українству. Розглянуто становище українців у складі Російської та Австро-угорської імперій; запровадження альтернативних моделей державності, породжених революційною добою; республікансько-демократичної, радянської, авторитарно-монархічної, регіонально-консервативної. Досліджено шанси реалізації можливостей України в складі СРСР, проблеми життєдіяльності українців західного регіону під час вимушеного входження до Польщі, Румунії, Чехословаччини. Значну увагу приділено ставленню українців до планів розігрування «українського чинника» до і під час Другої світової війни, досвіду боротьби українства проти німецького окупаційного режиму.
Висвітлено також процес наростання в українському середовищі невдоволення обмеженим суверенітетом республіки в повоєнному СРСР, прагнення суспільства до повноцінної, незалежної державності.
Особливе місце відведено сучасній Україні – реформуванню політичної системи, суспільним трансформаціям останніх років, спробам подолати тоталітарні традиції і опанувати кращі цивілізаційні зразки державотворення.
ЗМІСТ
Передмова
I. Політичні системи як об’єкт наукового дослідження через призму українського інтересу та української історії XX століття
II. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій: спільне й особливе
- Наддніпрянські українці на зламі століть: їхнє становище в Російській імперії та артикуляція вимог.
- Українці у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX – початок XX ст.). Актуалізація українського питання та суперечливий процес його вирішення.
III. Українська революція і спроба запровадження в Росії республікансько – демократичної моделі державності.
- Лютнева революція. Центральна Рада й пошуки розв’язання українських проблем.
- Чинники формування правових засад автономного ладу в Україні
- Українська Народна Республіка та Українська Радянська Республіка – втілення суспільно-політичних альтернатив кінця 1917 року.
- Самостійницька модель державності: перший досвід утвердження ідеї
IV. Гетьманат як альтернатива республікансько-демократичній національній державі та варіантам побудови радянської й нерадянської Росії
- Чинники створення в Україні гетьманського режиму.
- Особливості гетьманської концепції та її реалізації.
- Гетьманат і українське суспільство: наростання антагонізму.
V. Україна наприкінці громадянської війни. Пошуки концепції державотворення.
- Українська Народна Республіка Директорії: ідеї та практика державного будівництва.
- Феномен Західноукраїнської Народної Республіки. Соборницький процес.
- Українська Соціалістична Радянська Республіка як противаго національній державності.
VI. Українці в міжвоєнну добу: в СРСР і за його межами.
- Автономізований СРСР
- Коренізований тоталітаризм
- Українці як національна меншина у Польщі, Румунії та Чехословаччині.
VII. Україна напередодні та під час Другої світової війни: радянський та національний виміри.
- Карпато-Українська держава і приєднання західноукраїнських земель до УРСР.
- Державна та суспільно-політична модель незалежної України: погляд з націоналістичного табору.
- Україна під п’ятою нацистських окупантів. Крах державницьких прагнень націоналістів.
- Радянський рух Опору.
- Ураховуючи реалії: зміни у державотворчих поглядах українських націоналістів.
VIII. Повоєнна Україна у складі СРСР. Національно-дисидентський рух
- Кінець сталінської доби
- Нереформована «стабільність»
IX. Суспільно-політичні трансформації в Україні доби перебудови: характерні риси та наслідки.
X. Остаточна дезінтеграція СРСР: «український фактор» (серпень-грудень 1991р.)
XI. Політична система сучасної України
- Вибір та практичне втілення моделі суспільно-політичного устрою.
- Магістральні вектори внутрішньої і зовнішньої політики.
Післямова.