ПІШОВ ІЗ ЖИТТЯ МИКОЛА ІВАНОВИЧ МИХАЛЬЧЕНКО

Зі сумом повідомляємо, що 28 лютого 2021 року на 80-му році життя помер Микола Іванович Михальченко, визначний учений та організатор науки, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким покійного.

Микола Іванович Михальченко народився 15 лютого 1942 року в селі Косичі Суразького району Брянської області в сім’ї робітників. У 1960 році закінчив залізничне відділення Харківського технікуму промислового транспорту.

Жага до знань і навчання привели його на філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Відслужив в армії. У 1969-му завершив навчання на філософському факультеті Київського університету. Завжди з теплотою згадував студентські роки, своїх однокурсників та тогочасний Київ, який став для нього рідним містом.

Свою наукову біографію розпочав в Інституті філософії НАН України. В цій науковій установі він пройшов шлях від молодшого наукового співробітника до завідувача відділу. В 1973 році захистив кандидатську, а у 1987 – докторську дисертацію. В 1988 році йому було присвоєно вчене звання професора, а у 2003 – обрано  членом-кореспондентом Національної академії наук України. Завідував відділами в Інституті соціології НАН України та в Інституті вищої освіти НАПН України.

У непрості часи становлення незалежної України, з грудня 1991 по липень 1994 рр., обіймав посаду радника – керівника Служби Президента України з питань внутрішньої політики. Своїми згадками про роки роботи поряд з першим Президентом України Микола Іванович часто ділився з колегами. Та і його остання книга, яка нині у видавництві, присвячена тим часам.

Останні, майже 19 років життя й наукової творчості Миколи Івановича Михальченка були пов’язані з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса Національної академії наук України. Саме тут повною мірою розкрився його талант вченого, наставника молодого покоління науковців та організатора науки.

Вітчизняній науці Микола Іванович залишив сотні наукових праць, зокрема 15 монографій, підручники для студентів закладів вищої освіти. Був одним із засновників філософського напряму досліджень взаємодії інститутів держави та громадянського суспільства. Ним розроблена теорія ідеологій, концепція трансформації усталених суспільств і суспільств перехідного характеру у світлі діалогу цивілізацій і культур.

З вдячністю згадуватимуть Миколу Івановича учні його наукової школи – ті 38 кандидатів та 34 докторів наук, кому він допоміг торувати власний шлях у науці.

Микола Іванович користувався беззаперечним авторитетом серед своїх колег-суспільствознавців, був засновником та першим президентом Української академії політичних наук, першим віцепрезидентом Асоціації політичних наук України.

Держава високо оцінила вклад Миколи Івановича в розвиток вітчизняної науки. Йому було присвоєно Почесне звання заслуженого діяча науки і техніки України, нагороджено орденами «За заслуги» III та ІІ ступенів, Почесними грамотами Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, відзнаками Національної академії наук.

Світла пам’ять про визначного науковця, доброго колеги та друга назавжди залишиться в наших серцях.