Зеленько Галина Іванівна
Директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.
З відзнакою закінчила історичний факультет Київського державного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. У 2001 р. закінчила аспірантуру Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. У 2001 р. захистила кандидатську дисертацію «Україна – Польща: моделі політичної модернізації» (спеціальність 23.00.02 – політичні інститути і процеси). У 2007 р. захистила докторську дисертацію «Інституціоналізація громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах (на прикладі України та країн Вишеградської групи)» (спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси. Вчене звання професора присвоєно у 2014 р. за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути і процеси.
В Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України працює з 2000 р. Займала усі посади в науковій ієрархії інституту починаючи з молодшого до головного наукового співробітника. З 2019 р. очолювала відділ політичних інститутів та процесів, з 2025 р. була заступником директора з наукової роботи. У червні 2026 р. була обрана директором інституту. Є членом Вченої ради Інституту, заступником голови спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій Інституту та членом спеціалізованої вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Головний редактор наукового журналу «Політичні дослідження», який за результатами державної атестації 2026 р. посів перше місце серед українських фахових політологічних видань. Член редакційних колегій низки українських і зарубіжних наукових журналів.
Член Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA) з 2008 р., член Ради IPSA від Асоціації політичних наук України, перший віцепрезидент Асоціації політичних наук України.
Проходила наукові стажування у Варшавському університеті (2001, 2018), Центральноєвропейському університеті (2004), Інституті політичних наук Словацької академії наук (2005), Європейському парламенті (2007), Національних академіях наук, інженерії та медицини США та інших наукових установах (2025). Керувала та брала участь у виконанні міжнародних наукових проєктів за підтримки Президії НАН України, Erasmus+, Міністерства науки і вищої освіти Польщі та інших міжнародних партнерів. Учасниця понад сотні авторитетних міжнародних заходів, зокрема, шести Всесвітніх конгресів Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA) – 2014 (Монреаль), 2026 (Познань), 2018 (Брісбен), 2021 (Лісабон), 2023 (Буенос-Айрес), 2025 (Сеул), а також конференцій найвищого рівня (ASN, 2026), Lennart Mery Conference (2019), ECPR, асоціації дослідників ЦСЄ та ін.
Авторка, співавторка та науковий редактор понад 50 монографій і численних статей у провідних українських та міжнародних наукових виданнях. Серед них: The Political System of Post-Soviet Ukraine: Constitutional Ramifications, Key Institutions, and Political Practices of the Independent Ukrainian State, 1991–2023” (iBidem Press, 2026), Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them (ibidem Press, 2024), FAKE RUSSIA: Investigations into Moscow’s Imitations of Greatness and Power (ibidem Press, 2025), Інституційна (не)спроможність держави: як розірвати замкнене коло (2025), Political System of Post-Soviet Ukraine (ibidem Press, 2026), «Україна у боротьбі: війна та перетворення держави»; «Зміни політичних режимів і перспективи зміцнення демократії в Україні» (2021) та індивідуальних «Навздогінна модернізація: досвід Польщі та України» (2003), «Політична матриця громадянського суспільства» (2007).
Лауреат премії НАН України для молодих учених «За кращу наукову роботу» (2004 за книгу «Навзогінна модернізація: досвід Польщі та України»), нагороджена відзнаками НАН України «За професійні здобутки» (2016) та «За підготовку наукової зміни» (2021).
Протягом 2005–2016 рр. за сумісництвом працювала доцентом, а згодом професором кафедри політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наразі є лектором в аспірантурі Інституту і викладає курс «Теорія і практика політичних процесів».
Підготувала дев’ять кандидатів політичних наук.
Активно популяризує результати наукових досліджень Інституту, регулярно виступає експертом у провідних вітчизняних та зарубіжних медіа, є авторкою численних науково-популярних і публіцистичних статей.
Основні напрями наукових досліджень: демократизація, політичні трансформації посткомуністичних країн, інституційна спроможність держави, парламентаризм, система стримувань і противаг, інститути громадянського суспільства, політична участь, інституційна довіра та вплив екзогенних чинників на політичний розвиток.
Ідентифікатор в міжнародному реєстрі ORCID