МИКОЛА РЯБЧУК: «ПОМИЛКА ВЛАДИ, ЩО У 2022 РОЦІ НЕ ОГОЛОСИЛА ПРО ЗАГАЛЬНУ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ. БО МОБІЛІЗОВАНИМИ МАЛИ БУТИ ВСІ»
У Миколи Рябчука багато іпостасей. Він — провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та кандидат політичних наук. І це важить, бо ми говоримо на політичні теми. Але також журналіст, публіцист, прозаїк, перекладач, колумніст та лауреат Шевченківської премії 2022 року. Тож компетентно говорить про мову й культуру.
В ширшому розумінні ця розмова присвячена трансформації, яку проходить український соціум. Війна ламає не тільки долі, вона ламає й ті установки та стереотипи, з якими людина могла жити десятиліттями. А оскільки у кожного вони свої (як і рівень та інтенсивність світоглядної перебудови), то й конфліктогенність у суспільстві зростає. Шопенгауєр колись порівняв людей із дикобразами, які хочуть тепла, але колють одне одного гострими голками. Уявімо на мить, що ці дикобрази ще й відчувають біль від щоденних втрат, переживають величезний стрес і втому…
Тож якими ми є тепер і якими будемо після війни? На це питання ніхто не дасть однозначної відповіді, крім хіба що, як каже Микола Рябчук, Господа Бога. Але це не означає, що ми не маємо моделювати життя, яке постане по війні. З усіма нашими травмами, сильними і слабкими сторонами, зі здатністю (або ні) долати суспільну кризу.
Запис подкасту за посиланням.