«ФАКТОР ЄС У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЯХ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ» ЧЕРГОВИЙ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ СЕМІНАР

15 травня 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся черговий семінар в рамках спільного з Варшавським університетом проєкту “Вплив форми політичної системи на якість функціонування державних інституцій: польський та український досвід і перспективи”. Семінар був присвячений фактору ЄС у політичній трансформації Польщі та України. З науковими доповідями з польської сторони виступив професор Ришард Баліцький. З української сторони доповідь представила Галина Зеленько, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.

У доповіді «Членство Польщі в Європейському Союзі – трансформації державного устрою та правові виклики» проф. Баліцький зазначив, що шлях Польщі до членства в Європейському Союзі та понад 20 років функціонування в структурах ЄС стали багатим матеріалом для аналізу з перспективи конституційного права. Насамперед, було встановлено дуалістично-кооперативну модель взаємовідносин між національним та європейським правом. Конституція Польщі допускає передачу частини суверенних повноважень, але водночас встановлює межі інтеграції до Європейського Союзу.

А одним з основоположних принципів європейського правопорядку, який вплинув на польську правову систему, є принцип пріоритету права Європейського Союзу. І хоча протягом багатьох років Польщі вдавалося уникати відкритих конфліктів між Конституцією РП і правом ЄС, зокрема, завдяки проінтеграційному тлумаченню національного права та відповідним змінам до основного закону,  останніми роками напруження між польським конституційним ладом і правом ЄС значно зросло, що чітко засвідчили рішення Конституційного трибуналу від 14 липня 2021 р. Професор Ришард Баліцький зазначив, що зрештою, було визначено, що у разі нездоланної колізії між нормою Конституції та нормою права ЄС, яку не можна подолати через сприятливе тлумачення, Конституція має пріоритет. Проте, загострений конфлікт Польщі з інститутами ЄС щодо верховенства права є вкрай небажаним, оскільки загрожує ерозією правової визначеності та узгодженості правового порядку як національного, так і європейського.

Проф. Галина Зеленько у своїй доповіді «Демократизація через конвергенцію: фактор ЄС у соціально-політичному розвитку України» на основі аналізу великого масиву даних, які стосуються індексів ефективності системи державного управління, показники корупції, індексу крихкості та ін. наочно продемонструвала як під впливом вимог щодо членства в  ЄС змінювалися посткомуністичні країни. У фокусі дослідження — роль Європейського Союзу як екзогенного чинника у демократичному транзиті України. Авторка застосовує концепцію «демократизації через конвергенцію», запропоновану Лоуренсом Уайтхедом, для аналізу впливу євроінтеграційного курсу на трансформацію українських політичних інститутів.

Основні тези такі:

• Посткомуністичний транзит має особливості «потрійного переходу» — до державного суверенітету, ринкової економіки та демократії, що формує складні умови для інституційного розвитку.
• Конституціоналізм в Україні має телеологічний характер — норми закріплюють бажаний, а не фактичний стан демократії, що вимагає процесуального доопрацювання законодавства.
• ЄС відіграє ключову роль як зовнішній чинник впливу через механізми умовності (conditionality), створюючи стимули для інституційної модернізації.
• Порівняльний аналіз країн ЦСЄ та України показує: країни, що мали європейську перспективу, продемонстрували стабільніші результати демократизації порівняно з державами поза межами цього впливу. Після 2014 року, з підписанням Угоди про асоціацію та початком реформ, в Україні посилилася інституційна спроможність, що особливо виявляється під час повномасштабної війни з РФ. Конвергенція з ЄС — не механічне копіювання інституцій, а системна адаптація з контролем, підтримкою та умовами. Фактор ЄС не лише сприяє реформам, а й виконує функцію запобіжника від автократизації. Війна з РФ, попри кризовий характер, стала каталізатором прискореної євроінтеграції України, зокрема завдяки наданню статусу кандидата на вступ. На думку доповідачки, майбутнє демократії в Україні значною мірою залежить від здатності країни подолати внутрішні перешкоди і продовжити реформування у відповідності до вимог ЄС. Однак найбільшим викликом є те чи вдасться зупинити Росію і зберегти ЄС в існуючих рамках.

В обговорені доповідей взяли участь представники Варшавського університету та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, зокрема, Ростислав Балабан, Тетяна Ляшенко, Наталія Кононенко, Світлана Ситник, Карпатського національного університету ім. В. Стефаника та ін.