ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВОГО ІНСТИТУТУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

12 травня 2025 року на запрошення кафедри публічної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в рамках дисципліни «Конфліктологія» (для студентів-заочників) відбулася гостьова лекція «Конфлікт у добу когнітивних війн: агонізм як модель демократичного спротиву» головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяни Бевз.

У центрі уваги – концепція агоністичної демократії як інтелектуальної відповіді на загрози політичної поляризації, популізму та маніпуляцій свідомістю.

Т. Бевз зазначила, що сучасний світ занурений у хвилі гібридних та когнітивних війн, де боротьба за вплив відбувається не лише на полях битв, а у головах громадян. Когнітивна війна – це стратегія впливу, яка використовує інформаційні технології, фейки, маніпуляції та емоційне навантаження для зміни поведінки, уявлень і рішень населення. У цьому середовищі традиційна політика змінюється: зростає поляризація, дегуманізація опонентів і недовіра до інституцій. У цьому контексті концепція агонізму, запропонована Шанталь Муфф, набуває нового змісту. Вона дає змогу осмислити політичний конфлікт не як загрозу стабільності, а як норму демократичного співіснування, де політичні суперники визнають право один одного на існування. У добу когнітивних війн, агоністична демократія – не лише політична теорія, а стратегія виживання відкритого суспільства.
 

У лекції для аналізу було використано три кейси України: 1) дискусії про мову, декомунізацію, ідентичність; 2) парламентські баталії: ритуалізація конфлікту чи загроза демократії?; 3) політика пам’яті: боротьба за наративи та ідентичність. Усі три кейси демонструють, що Україна має потенціал для агоністичної демократії, проте часто цей потенціал стримується спокусою до антагонізму, делегітимації, або інституційної слабкості.

Добірка зарубіжних кейсів (Brexit – Велика Британія: конфлікт ідентичностей; Чилі – Конституційний референдум (2019–2022): агоністична трансформація: США – рух Black Lives Matter (BLM); Франція – рух “жовтих жилетів”; США, 2016–2020: втручання у вибори через Facebook, Twitter, бот-мережі (російська «фабрика тролів», IRA)) Індія – дебати навколо Закону про громадянство (CAA) ), які були використанні в лекції, ілюструють конфлікт як норму політичного життя в дусі агоністичної демократії, а також демонструють, як когнітивні війни можуть трансформувати політичний дискурс у демократичних суспільствах.

Підсумовуючи, лекторка наголосила, що майбутнє демократії залежить від здатності мислити критично і сперечатися відповідально. У світі, де когнітивні війни стали частиною гібридної агресії, агонізм – це не лише модель політичного устрою, а й стратегія виживання демократичних суспільств.

Активна дискусія, велика кількість запитань до лектора та схвальні відгуки з боку учасників засвідчили значний інтерес до порушеної теми як серед викладачів, так і студентської аудиторії.