«ХТО ФОРМУЄ УКРАЇНСЬКУ ІДЕНТИЧНІСТЬ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ»

30 жовтня в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Хто формує українську ідентичність в умовах російсько-української війни».

Його співорганізаторами виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка та ГО «Центр реформ та місцевого розвитку», представник якого Богдан БЕВЗ став модератором заходу.

Зібрання відкрив заступник директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Олександр МАЙБОРОДА.

Зліва направо: Юрій Ніколаєць, Олександр Майборода, Богдан Бевза

Робота круглого столу була організована у форматі двох сесій: «Суб’єкти формування української ідентичності у сфері культурної та регіональної політики» та «Суб’єкти формування української ідентичності у сфері освіти та молодіжної політики». Жваву дискусію викликали доповіді заступника керівника управління гуманітарної безпеки та людського розвитку служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України Артема ГОЛОБОКОВА, професора кафедри теорії та історії політичної науки Львівського національного університету ім. І. Франка, доктора політичних наук Ігоря ВДОВИЧИНА, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса Павла ГАЙ-НИЖНИКА, аспіранта відділу політичної культури та ідеології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса Ігоря ЦИГВІНЦЕВА. В обговоренні активну участь взяли завідувач відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, доктор політичних наук, професор Віктор КОТИГОРЕНКО та завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій НІКОЛАЄЦЬ.

Виступає Артем ГОЛОБОКОВ

Учасники круглого столу висловили певні зауваження до тлумачення понять «українська громадянська ідентичність» та «українська національна ідентичність» у Законі України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», а також стурбованість через можливі ризики, пов’язані із запровадженням в Україні множинного громадянства та можливістю залучення до процесу відбудови зруйнованих під час російсько-української війни виробничих потужностей порівняно великої кількості зовнішніх трудових мігрантів. Було відзначено, що у платформізованій публічній сфері війна функціонує як механізм виробництва легітимності, де архітектура видимості та жанрові конвенції визначають не лише обсяг, а й тип довіри – і саме тому подальше обговорення має рухатися від оцінки окремих акторів до політик прозорості, модерації та медіаграмотнісних інтервенцій, здатних розірвати «короткі ланцюжки» маніпулятивної легітимації. Був зроблений наголос, що у сучасних умовах надмірний акцент на необхідності підвищення рівня медіаграмотності громадян не повинен відтіняти потребу у підвищенні рівня масових комунікацій.

У центрі Павло Гай-Нижник

Доповідає Ігор Цигвінцев

Пори досить гостру дискусію, що точилася під час заходу, його позитивні результати не викликають сумніву. Круглий стіл став майданчиком, де свої позиції з приводу контраверсійного законодавства, що регулює сферу формування національної ідентичності, висловили представники державних інституцій громадянського суспільства та наукової спільноти.