КРУГЛИЙ СТІЛ „СПРОТИВ КРИМУ У КОНТЕКСТІ ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ”

День спротиву російській окупації – пам’ятна дата на річницю проведення мітингу кримських татар та українців на підтримку територіальної цілісності України 26 лютого 2014 р. у місті Сімферополі. Уперше був відзначений у 2016 р., а з 2020 р. в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – щорічної пам’ятної дати, що відзначається 26 лютого.

28 лютого 2025 р. в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова в рамках відзначення чергової річниці спротиву російській окупації півострова відбувся круглий стіл „Спротив Криму у контексті визвольної війни в Україні”. Організаторами заходу виступили Навчально-науковий центр „Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка”, Кримськотатарський ресурсний центр, Меджліс кримськотатарського народу, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.

Учасниками круглого столу стали науковці, освітяни, правозахисники, державні службовці, журналісти, громадські діячі та інші зацікавлені особи. Вони обговорили низку актуальних питань, повʼязаних з окупацією Криму, мітингом 26 лютого 2014 р. під стінами ВР АРК, порушенням прав людини на окупованих територіях, зокрема на півострові, перспективами деокупації та реінтеграції Криму й міста Севастополя.

Під час роботи круглого столу

З вітальним словом до учасників звернулися Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, директор навчально-аналітичного центру „Інститут соціально-правових і політичних досліджень імені Олександра Яременка”, доктор політичних наук Костянтин Захаренко, декан факультету соціальних і гуманітарних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, доктор філософських наук Світлана Кузьміна.

Ескендер Берієв у своєму виступі наголосив на тому, що події 11-річної давнини потрібно не лише згадувати, але й робити висновки, а також підкреслив, що процес деокупації Криму повинен спиратися на аналітичні, експертні дослідження та рекомендації фахівців. Світлана Кузьміна під час свого виступу закликала робити все можливе для деокупації Криму та реінтеграції його  мешканців – громадян України. Модератор круглого столу Костянтин Захаренко зазначив, що в контексті російсько-української війни тема Криму повинна залишатися у фокусі світової спільноти та резюмував: „з Криму почалося – Кримом і завершиться”.

Під час круглого столу з доповідями виступили науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу етнополітології Людмила Мазука („Роль кримськотатарського народу у просуванні інтересів України у світі під час визвольної війни”) та кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу етнополітології Олексій Ляшенко („Чинники визначення статусу Криму після деокупації півострова”).

Людмила Мазука, зокрема, зазначила, що з моменту російської окупації  Криму у 2014 р.  кримські татари – корінний народ, чисельність якого на той час становила 12% від усього населення півострова, продемонстрували тверду позицію в питанні підтримки територіальної цілісності України. Але через систематичні політичні переслідування, фізичний та психологічний тиск, знищення незалежних ЗМІ, дискримінацію за релігійними ознаками, порушення права на власність та права на використання рідної мови близько 50 тисяч кримських татар були вимушені залишити окупований півострів. Нині кримськотатарська громада за кордоном у співпраці із закордонними українцями є потужною силою в протидії російській агресії та дезінформації, в лобіюванні українських інтересів за кордоном, інформуванні про перебіг подій в Україні, захисті прав людини в тимчасово окупованому Криму, в співробітництві на міжнародній арені задля збереження й посилення санкцій проти РФ, а також визнанні правдивої історичної пам’яті про геноцид кримськотатарського народу в 1944 р.

Олексій Ляшенко наголосив на тому, що війни виграються в головах і в них же програються. Тому, на переконання науковця, ми повинні чинити спротив навʼязуванню наративів про „невідворотність територіальних поступок” чи обговоренню готовності до них, а натомість маємо упевнено говорити про деокупацію територій та майбутній устрій повоєнної України. У цьому контексті основними принципами реалізації означеної мети мають бути: унітарність України, як чинник національної (громадянської) стійкості;  уніфікованість АТО вищого рівня, які повинні мати однаковий формальний базовий статус і набір інструментів державної влади; децентралізація, субсидіарність та баланс між функціями держави й місцевим самоврядуванням; врахування інтересів корінних народів та національних меншин. Відповідно до цих принципів варіантом майбутнього статусу Криму пропонується така модель: базова адміністративно-територіальна одиниця (область) зі спеціальним (автономним) статусом, зумовленим наявністю та особливими потребами корінних народів півострова.