НАУКОВЦІ ІНСТИТУТУ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ В РОБОТІ ГЕНЕРАЛЬНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ECPR

11/09 2023

4–8 вересня 2023 року в Карловому університеті (Прага) відбулася Генеральна конференція Європейського консорціуму політичних досліджень (ECPR).

Європейський консорціум політичних досліджень (ECPR) є незалежною науковою асоціацією, заснованою в 1970 році. Ініціаторами створення Консорціуму були Жан Блондель і Стейн Роккан. Спільно з Пітером де Яносі з Фонду Форда та іншими європейськими науковцями, вони розробили й утілили концепцію „Європейського консорціуму з розвитку політичної науки” (European Consortium for the Promotion of Political Science). Засновниками ECPR виступили дванадцять європейських університетів.

Нині ECPR налічує 350 інституційних членів з майже 50 країн світу. До складу організації входять провідні університети, десятки тисяч науковців, студентів, які займаються дослідженнями та викладанням політичних наук.

Щорічна Генеральна конференція Європейського консорціуму з розвитку політичної науки є значною науковою подією, спрямованою на розвиток досліджень у всіх напрямах політичної науки. Завдяки широкому охопленню та інклюзивному підходу, вона надає можливість науковцям з різних континентів і країн зібратися разом та представити й обговорити результати їхньої дослідницької роботи.

Генеральна конференція, яка відбулася 4–8 вересня 2023 року, зібрала понад 2 000 учасників у Карловому університеті (Прага) та на онлайн-платформі.  Цьогоріч працювали 67 секцій та понад 500 панелей, на яких обговорювалися найактуальніші проблеми політичної науки.

Вперше, за час існування  ECPR, на Генеральній конференції цієї організації була представлена українська науково-дослідна установа. Цією установою,  за результатами конкурсного відбору, став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Українські науковці – учасники Генеральної конференції  ECPR

В Карловому університеті в Празі та в онлайн-форматі працювала секція „Етнополітична стійкість України” (голови секції: провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко та завідувач відділу етнополітології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко).

Панель „Етнополітична стійкість України: гуманітарні аспекти” відбулася онлайн 5 вересня 2023 року. З доповідями на панелі виступив професор Анатолій Олексієнко з Інституту освіти Гонконгу (тема: „Інтернаціоналізація та геополітика виробництва знань у воюючій Україні”, а також – науковці нашого Інституту:

  • провідний науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат філософських наук Наталія Кочан (тема: „Профілювання громадянського виміру релігії”);
  • в.о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць (тема: „Інформаційний аспект політичної стійкості України”);
  • головний науковий співробітник відділу етнополітології доктор політичних наук, професор Олег Калакура (тема: „Етнокультурна стійкість українського суспільства в умовах війни Росії проти України”);
  • науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко (тема: „Ідентичність як чинник етнополітичної стійкості України”;
  • молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський (тема: „Участь національних меншин у суспільному житті в умовах російсько-української війни”).

6 вересня 2023 року відбулася онлайн-панель „Стійкість української нації та національна ідентичність”. З доповідями виступили науковці нашого Інституту:

  • старший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Людмила Мазука (тема: „Роль закордонного українства у протидії російській агресії та у відновленні України”);
  • завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко (тема: „Резильєнтність сучасної української нації: динаміка, потенціал, загрози”);
  • головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, доктор політичних наук Володимир Кулик (тема: „Вплив російської агресії на українську етнонаціональну ідентичність”),

а також – провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доктор політичних наук Віра Явір (тема: „Трансформація феномену етнополітичної стійкості українців в умовах російсько-української війни”).

Під час роботи Генеральної конференції  ECPR

7 вересня 2023 року в Карловому університеті в Празі питання етнополітичної стійкості України обговорювалися на панелі „Феномен етнополітичної стійкості України: аналіз питань безпеки та управління”. У центрі обговорення та дискусії були наукові доповіді доктора політичних наук Оксани Хасс з Болонського університету (тема: „Роль громадських технологій для стійкості України в асиметричній війні”), журналістки Карін Кьоварі Соймос з Університету Масарика (тема: „Угорські ревізіоністські наративи як засіб нагнітання напруженості проти України”) та провідного наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата політичних наук, доцента Анастасії Дегтеренко (тема: „Етнополітичний менеджмент в Україні та окремих країнах ЄС: порівняльний аналіз”).

7–8 вересня 2023 року у рамках секції „Трансформація світосистеми під впливом російсько-української війни„ (голови секції: завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько та провідний науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку, доктор політичних наук, доцент Олег Кондратенко) було забезпечено проведення двох панелей: „Генезис і траєкторія російської імперської політики” (голова: доктор політичних наук Олег Кондратенко) та „Російсько-українська війна; Стратегічні та військові наслідки” (голова: кандидат політичних наук Леонід Кияниця).

З науковими доповідями виступили співробітники Інституту:

  • доктор політичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Олег Кондратенко (тема: „Сутність і традиції російського імперського експансіонізму”);
  • кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Наталія Кононенко (тема: „Консолідація суспільства під час війни та перспективи локалізації кризи легітимності влади в Україні”);
  • кандидат політичних наук, науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Леонід Кияниця (тема: „Співпраця українських волонтерських організацій з європейськими урядами та громадськими організаціями: контекст російсько-української війни”);
  • молодший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Олександр Герасименко (тема: „Основні напрямки впливу російсько-української війни на характер взаємодії громадянського суспільства та держави в країнах Східної Європи”).

Також у рамках зазначених панелей взяли участь та виступили з доповідями науковці з низки іноземних установ:

  • професор Вільного університету Брюсселя Олеся Ткачова (тема: „Політична економіка військової мобілізації в авторитарній Росії: дані аналізу великих даних”);
  • професор Карлового університету Ян Людвік (тема: „Росія Україна. Заморожений конфлікт: результати експертного опитування”);
  • професор Університету оборони Чеської Республіки Ян Ферина (тема: „Війна в Україні: наслідки для Китаю в разі вторгнення на Тайвань”);
  • професор Університету Кадір Хас Турецької Республіки Догуш Сонмез (тема: „Третій термін Путіна (2012–2018): це російська імперська декларація?”);
  • професор Гентського університету Королівства Бельгія Фаб’єн Боссайт (тема: „Вплив образів на дії Росії в сусідньому регіоні: перспектива політичної психології”).