ПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ „КОРУПЦІЯ В УКРАЇНІ 2024: РОЗУМІННЯ, СПРИЙНЯТТЯ, ПОШИРЕНІСТЬ”

24 січня 2025 року у Національному агентстві запобігання корупції (НАЗК) відбулася презентація результатів соціологічного дослідження „Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність”. Наша колега, завідувачка відділу політичних інститутів і процесів, професор Галина Зеленько була запрошена дати наукові коментарі отриманих результатів.

Вона відмітила небезпеки, які виникають у звʼязку з негативною вже другий рік поспіль динамікою у рівні сприйняття корупції українським суспільством. Адже в умовах війни це є підґрунтям для зневіри і деморалізації, що виявляється у посиленні політичного відчуження і ухилянні від виконання своїх конституційних обов’язків чи то сплата податків, чи то мобілізація і т. ін.

Виступає Галина Зеленько

Однією з причин зростання рівня сприйняття корупції Галина Зеленько назвала незрозумілі перспективи та короткий горизонт планування, оскільки війна формує захисну реакцію — якщо є можливість, потрібно скористатися моментом, адже завтра може не бути. Крім того, громадяни бачать величезну кількість арештів і затримань за корупцію, але не бачать що на виході, адже мало того, що система правосуддя зазвичай дуже повільна, так ще й немає належної інформації у медіа про результати цих затримань, якщо це не скандал з черговою втечею затриманого за корупцію за кордон. Тобто суспільство не бачить позитивних прикладів боротьби з корупцією.

Під час заходу

Водночас дослідження демонструє ціннісні зміни у суспільстві і небажання миритися з корупцією: кожен шостий представник бізнесу та кожен десятий громадянин повідомили про факти корупції. Це позитивна тенденція, адже тривалий час українцям була притаманна байдужість або зневіра що з корупцією  можна боротися. Втім дослідження фіксує, що у суспільстві є така собі амбівалентність, коли корупцію вважають злом понад 90%, але ставлення до інституту „викривачів” залишається негативним: 85% бізнесу та 74% населення сприймають їх як „стукачів”.

Цікаво й те, що люди, які взаємодіяли з органами влади, зазвичай вважають їх менш корумпованими, ніж ті, хто такого досвіду не мав, що свідчить про вплив соціальної дистанції: чим коротша дистанція до органу влади, тим реалістичніше уявлення про його роботу.

Проте традиційно найбільшою загрозою громадяни вважають політичну корупцію. Експертка пояснила, що проблема політичної корупції у нас „зашита” у законодавстві. Зокрема, тут дається взнаки проблема «захоплення держави» фінансово-промисловими групами, які зазвичай блокували необхідні закони та реформи. Це призводило до «спам-законотворення», коли до важливих законопроєктів вносяться тисячі поправок з метою їх провалу. Тому розв’язання  проблеми політичної корупції лежить у першу чергу у необхідності вдосконалення системи стримувань і противаг і посиленні відповідальності політиків, оскільки розбалансована система є головною причиною неефективності та корупції.