XV МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ „LUCEM DABIT ATRA FULIGO”

8 листопада 2024 року відбулася XV Міжнародна науково-практична конференція „Lucem dabit atra fuligo / Чорна сажа дає світло”, організована Департаментом культури Київської міської державної адміністрації та Музеєм книги і друкарства України.

• Тематика конференції:
  Українська ідентичність і війна: виклики для музейної справи.
  Проблеми збереження і адвокації історико-культурної спадщини в умовах сучасних загроз.
  Постколоніальні студії і створення нових музейних експозицій.
  Постколоніалізм та міжкультурні зв’язки: реапропріація чи спільна культурна спадщина.
  Деміфологізація історії та творення міфів в українській книжності.
  Українське друкарство як засіб інформаційної війни.
  Історія і мистецтво рукописної книги.
  Українські друкарні та стародруки XVI–XVIII століть.
  Видавнича справа в Україні та у центрах української еміграції XX–ХХІ століть.
  Українська мова в писемних і друкованих пам’ятках.
  Книжкова графіка і мистецьке оформлення книг.
  Стан і перспективи оцифрування музейних колекцій рукописної книги і стародруків.
  Музейні практики і посттравматичний синдром.
  Методика арттерапії і психотерапії в музейній справі.
  Міжнародна діяльність українських музеїв.
  Незручні питання: музейне фінансування.

З доповіддю „Формування національної ідентичності та консолідація суспільства через музейні практики”, підготовленою спільно з доктором наук з державного управління, професором,  професором кафедри публічної політики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) Тетяною Василевською на пленарному засіданні виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.

Виступає Тетяна Бевз

Доповідачка зазначила, що попри виклики війни, руйнувань і знищень, музеї продовжують шукати способи адаптації, організовуючи евакуацію колекцій, проводячи онлайн-виставки та залучаючи підтримку від міжнародних культурних організацій, а ще «живуть» і формують нові концепти. Наприклад, Музей Другої світової війни (Київ) – це історія про формування колекції артефактів війни та музейну дипломатію по всьому світу; Музей Яворницького (Дніпро) – це приклад перетворення музею на гуманітарний хаб; музей в Охтирці – це історія про те, як жити далі, коли твій музей зруйнувала російська ракета; музей Слов’янська – історія евакуацію музейної колекції під обстрілами.

Підсумовуючи, доповідачка наголосила, що музеї не лише зберігають історію, але й активно впливають на сучасне суспільство, допомагаючи формувати національну ідентичність та підтримувати єдність. Роль музеїв, як освітніх і культурних центрів, є надзвичайно важливою для консолідації суспільства на основі спільної історії, цінностей та культурної пам’яті.

Дереворит „Lucem dabit atra fuligo”

Дереворит (гравюра на дереві), яка була вміщена в книзі Антона Венґжиновича „Syllabus Marianus…” випущеної 1717 р. у Львові друкарнею римо-католицького братства св. Трійці, стала символом науково-практичної конференції та дала їй назву. Напис на стрічці під малюнком „Lucem dabit atra fuligo” – „даватиме світло чорна сажа” (з сажі виготовляли друкарську фарбу) засвідчує ставлення суспільства до друкарства.