На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію колективної монографії „Політична безпека України: проблеми політичного і державного правління. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”.

Монографія містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – пропозиції з їх нейтралізації. Увага авторів проведеного аналізу ситуації воєнного часу зосереджена на проблемах, які найімовірніше можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії “центр-регіони”, у стосунках між суб’єктами політичного поля країни. Розглянуто симптоми проблем, які спостерігаються у зусиллях з мобілізації країни на опір агресору, у міжцерковному протистоянні у православному середовищі, у міжетнічних відносинах, у геостратегічних зусиллях держави.

В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбулася Всеукраїнська (з міжнародною участю) конференція „XIII драгоманівські читання:  „Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс”. У цей день професорсько-викладацький склад та студентство факультету зібралися задля спільної мети – реалізації наукової діяльності, що так важливо, особливо під час війни.

До участі в роботі конференції долучилися науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал та  провідний науковий співробітник відділу етнополітології кандидат історичних наук Анатолій Подольський.

Виступає Анатолій Подольський

Анатолій Подольський виступив на пленарному засіданні конференції з доповіддю „Пам’ять про жертви Другої світової війни як зброя проти російської агресії (на прикладі вивчення історії Голокосту в Україні)”. У своїй доповіді науковець акцентував на тому, що за роки державної суверенності України, громадянське суспільство разом з державними інституціями повільно, але поступово створили культуру пам’яті про українських євреїв, жертв Голокосту. Це і меморіальні місця, вшанування пам’яті жертв масових вбивств, вчинених нацистами на нашій землі, це музейні експозиції, освітня і наукова робота. Загалом, сьогодні на теренах сучасної України дослідниками визначено близько 2000 місць масових поховань українських євреїв, що були вбиті нацистською окупаційною владою у 1941–1944 роках. Не менше ніж 1300 з цих місць саме за період суверенності України облаштовані, встановлені пам’ятні знаки, меморіали тощо. Все те, що неможливо було уявити в часи комуністичної диктатури на наших теренах. А диктаторський, тоталітарний режим сучасної росії  логічним і жахливим продовженням сталінського комуністичного режиму, який як і його злочинні попередники є за своєю суттю антиукраїнським і антисемітським, а, загалом, просто ксенофобським. На початку повномасштабної війни це було яскраво продемонстровано самими російськими агресорами, коли протягом березня 2022 року російські ракети руйнували меморіали жертвам Голокосту. Таким чином, російські загарбники і окупанти руйнують українську культуру пам’яті про жертви Голокосту, що була з повагою та дбайливо створена саме в роки незалежності, після падіння комуністичного режиму. Тим самим сьогоднішня російська злочинна влада і таке ж злочинне російське суспільство демонструє свою відверту українофобію та антисемітизм, продовжуючи найгірші традиції сталінізму.

Під час роботи конференції

На пленарному засіданні були також проголошені наукові доповіді Даріуша Рогута (Польща), Олександра Лисенка, Дмітрія Фролова (Фінляндія), Карена Нікіфорова, Михайла Журби, Андрія Бульвінського. Доповіді інших спікерів будуть опубліковані в онлайн-збірнику матеріалів конференції.

Програма конференції

Відеозапис доповідей конференції

09 квітня 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл-презентація результатів наукового дослідження „Політична система України: конституційна модель та політичні практики”. Дослідження було проведено під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.

У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на актуальності основних результатів дослідження, яке спрямоване на вивчення особливостей становлення політичної системи України в умовах російсько-української війни.

Олег Рафальський та Галина Зеленько

Завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, презентуючи доробок колег зазначила, що монографія присвячена дослідженню інституційної, нормативно-правової та інформативно-комунікативної підсистем політичної системи України з точки зору поєднання формального та реального конституціоналізму. Досліджуються неполітичні інститути – організації громадянського суспільства, фінансово-промислові групи, медіа, які безпосередньо впливають на характер політичної системи та політичні практики. Колектив авторів намагався детально розібратися і структурувати усі підсистеми політичної системи й проаналізувати її прикладні прояви в Україні, давши відповідь на ряд нагальних питань, серед яких, зокрема такі: упущення, які практично унеможливили дієвість окремих елементів встановленої конституційної моделі та, як наслідок, генерували їх слабку інституційну спроможність; правильність та доцільність зробленого політичного вибору при здійсненні інституційного будівництва тощо. Однак головне, це пошук інструментів усунення наявних проблем, які наразі унеможливлюють подальший повноцінний демократичний розвиток України.

Під час презентації результатів дослідження

У ході проведення круглого столу виконавці проєкту виступили з короткими презентаціями своїх розділів:

• „Форма державного правління: семіпрезиденталізм в українському варіанті” (виконавець – Олександр Майборода, заступник директора Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України);
• „Функціональна спроможність українського парламенту” (виконавець – Віталій Перевезій, вчений секретар, кандидат історичних наук, доцент);
• „Проблема структурної когерентності у політичній системі України” (виконавець – Тетяна Бевз, головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор);
• „Правлячий клас як продуцент змін у політичній системі” (виконавець – Тетяна Ляшенко, провідний науковий співробітник, доктор політичних наук);
• „Вплив фінансово-промислових груп на функціонування політичної системи України” (виконавець – Світлана Брехаря, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук);
• „Політичні аспекти функціонування судової гілки влади в Україні” (виконавець – Юрій Ніколаєць, завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор);
• „Масмедіа в Україні: структура, функції та політичний вплив” (виконавець – Максим Кияк, старший науковий співробітник, кандидат філософських наук);
• „Суспільно-політичні завдання повоєнного відновлення України” (виконавець – Наталія Кононенко, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук).

Під час роботи круглого столу

У роботі круглого столу взяли участь науковці Інституту: заступник директора Інституту, доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський, головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Василь Козьма, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, провідний науковий співробітник, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Ірина Овчар, аспірант Ігор Цигвінцев та ін. Долучилися до обговорення тематики дослідження і 50 гостей в онлайн-режимі. Серед них представники наукових установ, викладачі та студенти вищих закладів освіти, представники медіасфери та ін.

Публічне обговорення інституційної, нормативно-правової та інформативно-комунікативної підсистем політичної системи України стало своєрідним заходом концентрації інтелектуальних ресурсів науковців, громадських експертів, засвідчило важливість фахової дискусії з розв’язання інституційних проблем розвитку України.

Микола Рябчук, провідний науковий працівник відділу політичної культури та ідеології, отримав у Любліні медаль Люблінської Унії від президента міста та премію ім. Єжи Ґедройця від університету Марії Склодовської-Кюрі за наукову й публіцистичну діяльність, спрямовану зокрема на зміцнення польсько-українських взаємин.

Премію Єжи Ґєдройця засновано 2001 року. Серед її лавреатів – Даніель Бовуа, Ярослав Грицак, Єжи Помяновський.

На церемонії вручення у люблінському Старому театрі Микола Рябчук виголосив доповідь (польською мовою) „Що залишилось від «двох Україн»? Українська ідентичність по двох революціях і десяти роках війни”.

Віцепрезидент міста Люблін Беата Степанюк-Кусьмєрчак вручає Миколі Рябчуку медаль Люблінської Унії

21 березня 2024 р. в Українському Інституті майбутнього відбулася міжнародна експертна дискусія: „Президенталізм VS парламентаризм для України”. У дискусії взяли участь ініціатор серії публічних дискусій на тему суспільного договору та очільник Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко, суддя Конституційного суду України Сергій Головатий, представники УІМ Максим Андрущенко та Марія Чумак, професор права та професор політичних наук в університеті Дюка (США) Дональд Горовіц та професор конституційного права в Індіанському університеті (США) Девід Вільямс.

На заході з доповіддю „Конституція як суспільний договір: яким він має бути у повоєнній Україні?” виступила доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, зав. відділу політичних інститутів та процесів Інституту Галина Зеленько.

Виступає Гвлина Зеленько

У своїй доповіді Г. Зеленько схарактеризувала передумови та обставини конституційного процесу в Україні, причини утвердження телеологічного конституціоналізму та його вади. Зокрема причини утворення своєрідних «ножиць» між формальним і реальним конституціоналізмом. Також проаналізувала якісні зміни, які відбулися у самій владі та суспільстві під впливом війни. З огляду на це застерегла від спокуси президентських інституцій посилювати централізацію влади та персоніфікований вплив на шкоду парламентаризму та місцевому самоврядуванню. Адже, як свідчать дослідження, хибною є думка, що війни виграють централізовані і авторитарні країни. Крім того, централізація влади створює передумови для політичної напруги в суспільстві і не є органічною для українського суспільства, яке вчергове продемонструвало здатність до самоорганізації. Натомість суспільство потребує порядку, але порядку, який би мав інституціоналізовані форми – диктатура закону, правова держава, соціальна справедливість, зрозуміла інформаційна політика тощо.

Також у дискусії взяли участь співробітники Інституту: провідний науковий співробітник Наталія Кононенко, старші наукові співробітники Світлана Ситник та Ірина Овчар.

21 березня відбулася зустріч директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олега Рафальського з директором Представництва Польської академії наук (ПАН) у Києві Матеушем Бяласом. Представництво ПАН у Києві є унікальною інституцією, яка володіє колосальними можливостями у налагоджувані наукової комунікації між українськими та польськими вченими. З огляду на реалії, в яких опинилася українська наука в умовах війни ця співпраця є одним з основних мостів, які єднають українську і світову науку. Під час зустрічі обговорювалися нагальні проблеми та напрями їх розв’язання, можливості форми співпраці у науковій сфері.

Олег Рафальський та Матеуш Бялас

14–15 березня 2024 р. у Ягеллонському університеті (м. Краків, Польща) відбулася міжнародна наукова конференція „Нові підходи в науках про політику”, організаторами якої були Польська асоціація політичних наук та Міжнародна асоціація політичної науки (IPSA).

В центрі уваги учасників конференції: проблеми використання даних у політологічних дослідженнях; нові підходи і методи досліджень, обумовлені розвитком штучного інтелекту та засобів комунікацій; міждисциплінарні дослідження, які набувають дедалі більшої популярності; медіатизація політики, використання цифрових технологій у політологічних дослідженнях.

У роботі конференції взяла участь доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, перший віцепрезидент Асоціації політичних наук України Галина Зеленько. Під час конференції Г. Зеленько прочитала установчу лекцію на тему: „Російська військова агресія проти України як каталізатор політичних змін: регіональний та український виміри”. Лекцію було підготовлено за результатами досліджень, виконаних директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАН України Олегом Рафальським „Війна і цивілізаційний вибір України” і оприлюдненому у монографії „Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни”, а також дослідження „Удавана Росія: імітація величі і могутності”, підготовленого групою дослідників на чолі з Г. Зеленько за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.

Виступає Галина Зеленько

Г. Зеленько схарактеризувала релевантність емпіричної бази, яка дає можливість адекватної оцінки стану справ у РФ, окреслила як трансформувався політичний режим у РФ під впливом військової агресії проти України, проаналізувала перспективи т. зв. „світопорядку Z” та підстави дезінтеграції РФ, які явно неочевидні, що обумовлює необхідність адекватної оцінки ймовірних сценаріїв розвитку російсько-української війни й такої ж адекватної політики задля протистояння у цій війні.

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію колективної монографії „Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни”.

Монографія містить аналіз змін, що відбулися у політичному полі України під впливом розв’язаної Росією війни. Авторський колектив зосередив увагу на ключових аспектах політичних змін в Україні викликаних умовами воєнного стану – на функціональних змінах у політичній системі країни, на нових форматах взаємовідносин влади та суспільства, на новаціях у реалізації євроатлантичного курсу Української держави. Предметною сферою аналізу політичних змін у країні є функціонування політичних і владних інститутів, характер політичного правління відповідно до активізації суспільних процесів у духовній, культурній, етнополітичній сферах, пошук шляхів інтеграції України у світовий демократичний простір.

Для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, аналітиків, для всіх, хто цікавиться розвитком політичних процесів у країні.

13 березня 2024 року підписано Договір про співпрацю між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Державним торговельно-економічним університетом.

Угодою про співробітництво  передбачено налагодження спільної роботи за окремими напрямами діяльності установ. Зокрема, – співпраця зі створення науково-дослідних, інформаційно-аналітичних та експертних матеріалів, організація наукових заходів, виконання спільних проєктів за грантами, конкурсами, організація та проведення практик,  стажувань, консультацій.

Під час підписання Угоди

Договір підписали: директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський та ректор Державного торговельно-економічного університету, доктор економічних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України Анатолій Мазаракі.

Олег Рафальський та Анатолій Мазаракі

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію збірника наукових праць „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”.

Збірник містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”, яка відбулася в м. Києві 15 грудня 2023 року.

Науковий захід організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в межах науково-дослідної роботи „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572) спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціацією політичних наук України та Асоціацією політичних психологів України.

24-25 лютого провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук взяв участь у дводенній конференції „Виклики української культури: поза часом потрясінь”, організованій університетом Кейо в Йокогамі. На другий день заходу він представив доповідь „Україна: здобуття голосу”, у якій головну увагу зосередив на процесах демонтажу російської імперської спадщини в Україні та за її межами – у ментальних і мовних кліше, в академічних програмах, у механізмах продукції та поширення знань.

Оскільки всяка колоніальна влада, наголосив доповідач, позбавляє підкорені нації політичної суб’єктності, культурної вітальності та психологічної впевненості в собі, то головна мета й водночас засіб національного визволення, на думку дослідника, полягає у відновленні власного голосу, осягненні політичної суб’єктності й утвердженні геополітичної присутності поза колоніальними „сферами впливу”.

Програма конфенеції

Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є наш Інститут, проіндексовано в DOAJ (Directory of Open Access Journals) – міжнародному мультидисциплінарному каталозі журналів відкритого доступу.

Місія DOAJ полягає у поширенні надійної інформації про наукові рецензовані журнали відкритого доступу в Інтернеті, наданні можливості науковцям, бібліотекам, університетам та іншим зацікавленим сторонам отримати якісну та достовірну інформацію  про результати наукових досліджень, сприяти інтеграції журналів до міжнародного наукового простору. Завдяки цій роботі DOAJ сприяє розвиткові науки та освіти.

До каталогу DOAJ вносяться журнали, які відповідають низці вимог. Ці вимоги стосуються зокрема:

• складу редакційної колегії;
• організації роботи редакції;
• процесу рецензування;
• дотримання авторських прав;
• дотримання періодичності виходу журналу;
• процесу виявлення за запобігання академічній недоброчесності;
• дотримання політики довгострокового архівування;
• використання цифрових ідентифікаторів статей (DOI);
• доступності та змістовності вебсайта журналу тощо.

Редактори DOAJ здійснюють постійний моніторинг якості видань, внесених до бази.

Внесення журналу „Політичні дослідження” до DOAJ сприятиме популяризації видання, розширенню читацької аудиторії та ознайомленню наукової громадськості з публікаціями вітчизняних вчених.

Наприкінці січня в Києві, з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту,  відбувся XVII щорічний науковий круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України”. Організатором заходу виступив Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки Goethe-Institut Ukraine та House of Europe, єврейської громади м. Дюссельдорф, а також Української асоціації юдаїки й Магістерської програми з юдаїки НаУКМА.

На відкритті щорічного круглого столу виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук, Анатолій Подольський.

Виступає Анатолій Подольський

У своїй доповіді науковець звернув увагу на важливість академічних студій та викладання історії Голокосту, як складової частини історії України доби Другої світової війни, під час російської агресії проти нашої держави. За два роки повномасштабної війни російського агресора проти  України, ворожа пропаганда весь час займається інструменталізацією  історичного минулого, зокрема фальсифікацією подій Другої світової війни, історії Голокосту на українських теренах. Тому історична доля євреїв України, вшанування пам’яті жертв Голокосту сьогодні є також полем битви з московськими загарбниками і окупантами. Сформована, за роки суверенності, культура та політика пам’яті щодо жертв Другої світової війни в Україні, сьогодні є нашою зброєю в боротьбі проти російських фальсифікацій минулого, які в тому числі спрямовані на паплюження історії українського єврейства та розпалювання антисемітизму в Україні, якій насправді разом з українофобією та ксенофобією загалом є характеристикою сучасного злочинного російського політичного режиму.

Робота цьогорічного наукового круглого столу була присвячена двом актуальним та важливим аспектам вивчення історії Голокосту на сучасному етапі, які відображені в назвах двох сесій столу:

• „Вища школа та виклики у викладанні історії Голокосту під час війни”
• „Пам’ять і досвід війни, що триває”

Учасники круглого столу

На круглому столі виступили відомі та молоді українські історики, політологи, що студіюють дану проблематику: Павло Худіш з Ужгородського національного університету, Сергій Гірік з Національного університету „Києво-Могилянська академія”, Євген Захарченко з Харківського національного університету, Роман Шляхтич з Державного університету економіки і технологій (м. Кривий Ріг), Віталій Нахманович з Музею історії міста Києва та інші.

Програма круглого столу 

Відеозапис доповідей круглого столу

Фотогалерея

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію аналітичної записки „Політична безпека України: проблеми політичного і державного правління. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”.

Аналітична записка містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – окремі пропозиції щодо їх подолання. Дослідницьку увагу зосереджено на проблемах, які можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії „центр-регіони”, у стосунках між суб’єктами політичного поля країни. Виокремлено та проаналізовано проблеми, які пов’язані з реалізацією завдань з мобілізації країни на опір воєнній агресії, а також – наявні суперечності в міжетнічних відносинах, в міжцерковному протистоянні у православному середовищі, у геостратегічних зусиллях держави. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науководослідної роботи „Прогнозування безпекового середовища України в політичній сфері” (державний реєстраційний номер 0123U102067).

15–16 лютого 2024 року у столиці федеральної землі Райнланд-Пфальц місті Майнц (Німеччина) відбувся міжнародний робочий семінар (workshop) на тему „Європейська історія(ї) України. Про цінність та цінності європейського минулого”. Організаторами конференції були Інститут європейської історії у Майнці та Інститут імені Ґеорґа Еккерта у Брауншвайґу. Обидві установи входять до позауніверситетського (публічного) сектора наукових досліджень. Він включає інститути усіх великих національних науково-дослідних організацій, зокрема Обʼєднання Ляйбніца. Завдяки такому обʼєднанню забезпечується стале і достатнє, для здійснення дослідницької роботи, фінансування.

У минулі роки у громадській думці Німеччини домінував образ України як пострадянської, нефункціональної держави з великою корупцією. Після 24 лютого 2022 року  європейські політики почали наголошувати на тому, що Україна є „членом європейської сім’ї”. Інтелектуали, медіа та значна частина громадських активістів  почали відрізняти українську історію від історії Росії та Радянського Союзу, зазначаючи, що минуле і сучасне України тривалий час було в тіні Росії, наголошуючи на європейській перспективі України.

Як Україна стала частиною Європи? Яку цінність має європейське минуле для соціальних акторів в Україні та за її межами? Які цінності вони вписують у європейське минуле?

Ці та інші питання стали предметом обговорення учасниками семінару. Серед них був головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Разом зі співробітницею Київського університету імені Бориса Грінченка Юлією Остропальченко він підготував і виголосив доповідь „Російські підручники з історії 2023 року видання: стереотипи і нові акценти”.

Група українських учасників семінару: Юлія Остропальченко, Юрій Шаповал, Марія Ковальчук, Тетяна Портнова

14 лютого 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Соціокультурні трансформації в Україні ХХ-ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності”.

Співорганізатором наукового заходу став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. В роботі конференції взяли участь співробітники Інституту. На пленарному засіданні з доповіддю „Війна у системі цінностей сучасного російського суспільства” виступив завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, з доповіддю „Стійкість українського суспільства до експансії ідеології регіонального сепаратизму та “руского міра”” виступив головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Активну участь в обговоренні взяв молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський.

Юрій Ніколаєць та Олег Калакура

Валерій Новородовський

Більшість учасників Конференції наголошували, що головною метою імперської російської політики є геноцид українського народу та знищення України як суверенної держави. Спеціальні інформаційно-психологічні операції Росії спрямовані на боротьбу з історичною пам’яттю, з історичною спадщиною та мають за мету руйнування єдності українського соціуму, розмивання української ідентичності. Для досягнення своїх цілей Москва за допомогою заангажованих фахівців з історіографії та історіософії нав’язує історичній науці набір російських національних міфів.

Подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності, наголошували учасники Конференції, можливе лише за умови об’єднання зусиль органів державної влади, науковців, освітян та громадської ініціативи.

Учасники Конференції в Переяславі

Українсько-польське стратегічне партнерство вчергове проходить випробування на міцність. В умовах російської військової агресії забезпечення довірливих відносин між Україною і Польщею є одним з аспектів національної безпеки для України. Важливо, що ця проблема стала предметом обговорення в рамках Форуму українсько-польського діалогу, який відбувся у Києві 10–11 лютого 2024 року.

Організаторами Форуму виступили Інститут міжнародної безпеки (Україна), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститут політичних досліджень Польської академії наук.

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України на Форумі представляли: директор Олег Рафальський – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України; Галина Зеленько – доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів; Олег Калакура – доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу етнополітології.

У роботі Форуму взяли участь народні депутати України, представники апарату РНБО, Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Інституту національної памʼяті, Держархіву СБУ, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного інституту стратегічних досліджень, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та ін.

Проведення Форуму стало прикладом ефективної співпраці та взаємодії органів державної влади, силових відомств та науковців України та Польщі, намаганням координації зусиль та пошуку відповідей на виклики, які виникають з огляду на край складну геополітичну ситуацію у регіоні і ЄС загалом, в українсько-польських стосунках у сьогоденні. Також Форум є продовженням співпраці провідних політологічних установ Національних академій наук України та Польщі, задекларованої у Договорі про співпрацю між цими науковими закладами.

В рамках Форуму відбулися дві панельні дискусії „Єднання українського та польського народів на тлі російської агресії” та „Україна–Польща: від непорозумінь у минулому до спільного майбутнього. Уроки, які повинні бути вивчені задля унеможливлення нових трагедій”.

Вадим Скібіцький, генерал-майор, заступник начальника ГУР Міністерства оборони України

Андрій Куликов, модератор Форуму

Гжегож Мотика, директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук

На першій панелі з доповіддю „Етнокультурний вимір українсько-польського партнерства на тлі російської агресії” виступив Олег Калакура.

Олег Калакура

Учасники Форуму

Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу Юліуша Мєрошевського

Сергій Чернов, Президент Конгресу самоврядування України

Якуб Бьорні, завідувач кафедри міжнародних відносин Вроцлавського університету

Пьотр Кульпа, директор програми Школи міністрів Київської школи державного управління ім. Сергія Нижнього

Під час неформального спілкування

За результатами Форуму було ухвалено Резолюцію з намірами продовжити співпрацю між представниками влади та науковцями обох країн з окресленням подальших кроків по недопущенню ескалації протиріч між двома країнами. Учасники Форуму наголосили на важливості розвитку українсько-польської співпраці як стратегічного партнерства, перезавантаженні засадничих документів та інституцій українсько-польського міждержавного діалогу.

8 лютого провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виступив з ключовою доповіддю на відкритті міжнародної конференції „Війна Росії проти України та криза в Євразії – виклики для гуманітарних наук” у Саппоро, в Славістичному дослідницькому центрі Університету Хоккайдо.

У своїй презентації „Картографування “нації нізвідки”: Імперське знання та виклики деколонізації” він дослідив причини тривалої невидимості та фактичної відсутності України на ментальних мапах міжнародних науковців, політиків та широкої громадськості. Це незнання, на думку українського вченого, значною мірою було наслідком специфічної політики Російської (а згодом і Радянської) імперії, спрямованої на замовчування та маргіналізацію підкорених народів, зокрема України.

Микола  Рябчук

Імперія розробила низку специфічних наративів („імперське знання”) про себе та свої колонії, щоб легітимізувати панування над ними. Широке некритичне засвоєння цих наративів великою мірою посприяло сьогоднішній російській агресії проти України та внеможливило ефективну і своєчасну відповідь на неї на попередніх етапах. Деконструкція цих наративів, на думку доповідача, є першочерговим завданням сучасної інтелектуальної спільноти в рамках реалізації ширшої деколоніальної програми.

Учасники конференції

Головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал  дав інтерв’ю Польському радіо. В інтерв’ю йшлося про книгу Ю. Шаповала  „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”.

Автором представлено новий погляд на постать режисера і драматурга, українського кінематографіста Олександра Довженка. Дослідницька робота нашого колеги ґрунтується на неопублікованих документах справи-формуляра, яку на Довженка завели совєтські спецслужби, і яку вони вели від початку 20-х років і фактично до кінця, до його смерті у 1956 році. Чекісти ніколи не пробачили Довженку його націоналістичного минулого, його українського патріотизму, хоч і в межах совєтського канону, що перепліталося з конформізмом великого творця.

Інтерв’ю Польському радіо

25 січня 2024 року, на базі Львівського національного університету імені Івана Франка та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у форматі телемосту відбувся черговий з’їзд Асоціації політичних наук України (АПНУ).

Відкриваючи з’їзд, президент АПНУ, чл.-кор. НАН України, доктор історичних наук, професор Олег Рафальський, наголосив на важливості існування вітчизняного професійного об’єднання фахівців та науковців з суспільно-політичних наук. Основною метою діяльності Асоціації є сприяння розвитку вітчизняної політичної науки та її інтеграції у світовий науковий простір шляхом налагодження співробітництва науковців, сприяння здійсненню наукових досліджень, організації наукових заходів та оприлюднення наукової інформації. Він підкреслив, що Асоціація політичних наук України є єдиним членом Міжнародної організації політичних наук (IPSA) а це, своєю чергою, дає можливість українським політологам долучитися до глобальної політологічної спільноти.

Олег Рафальський

Під час роботи з’їзду з доповідями виступили Віктор Котигоренко, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України та Віталій Литвин, доктор політичних наук, професор кафедри політології Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Під час зʼїзду було презентовано Стратегію розвитку АПНУ на 3 роки, сайт АПНУ і журнал «Політична наука», оновлено керівні органи АПНУ. Президентом АПНУ було обрано директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олега Рафальського, першим віцепрезидентом завідувачку відділу політичних інститутів та процесів ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса Галину Зеленько, віцепрезидентом АПНУ завідувача кафедри політології ЛНУ ім. І. Франка Анатолія Романюка, вченим секретарем АПНУ Ірину Овчар. Головою Експертної ради АПНУ обрано заступника директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрія Шайгородського. До складу Президії АПНУ також обрано Олександра Фісуна (ХНУ ім. В. Каразіна), Юрія Остапця (Ужгородський національний університет), Віталія Литвина (ЛНУ ім. Івана Франка), Олексія Третяка (ДНУ ім. О. Гончара), Дениса Яковлєва (НУ «Одеська юридична академія»), Маргариту Чабанну (НУ «Києво-Могилянська Академія»), Олега Батрименка (КНУ імені Тараса Шевченка), Анатолія Круглашова (ЧНУ ім. Ю. Федьковича), Юрія Якименка (Центр Разумкова).

Під час з’їзду

Учасники з’їзду обговорили широке поле проблем, пов’язаних зі стратегією подальшого розвитку АПНУ, формуванням стандартів політичної освіти в Україні, викладанням політичних наук у ЗВО, розвитку наукових досліджень у галузі політичної науки, інтеграції у міжнародне наукове середовище тощо.