Вийшло друком англомовне видання співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»).
У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації.
Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати кризи політичного розвитку як системні та хронічні явища. Автори визначають причини кожного типу таких криз, описують їхні особливості в українському контексті та прогнозують подальшу еволюцію. У такий спосіб читачі отримують аналітичний інструментарій для оцінки кризових процесів і потенційних шляхів їхнього подолання.
Книжка вже доступна для замовлення на сайті Columbia University Press за посиланням: cup.columbia.edu/book/crises-of-political-development-in-ukraine/9783838220277/
30 жовтня в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл на тему: «Хто формує українську ідентичність в умовах російсько-української війни».
Його співорганізаторами виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Львівський національний університет ім. І. Франка та ГО «Центр реформ та місцевого розвитку», представник якого Богдан БЕВЗ став модератором заходу.
Зібрання відкрив заступник директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Олександр МАЙБОРОДА.
Зліва направо: Юрій Ніколаєць, Олександр Майборода, Богдан Бевза
Робота круглого столу була організована у форматі двох сесій: «Суб’єкти формування української ідентичності у сфері культурної та регіональної політики» та «Суб’єкти формування української ідентичності у сфері освіти та молодіжної політики». Жваву дискусію викликали доповіді заступника керівника управління гуманітарної безпеки та людського розвитку служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України Артема ГОЛОБОКОВА, професора кафедри теорії та історії політичної науки Львівського національного університету ім. І. Франка, доктора політичних наук Ігоря ВДОВИЧИНА, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса Павла ГАЙ-НИЖНИКА, аспіранта відділу політичної культури та ідеології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса Ігоря ЦИГВІНЦЕВА. В обговоренні активну участь взяли завідувач відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса, доктор політичних наук, професор Віктор КОТИГОРЕНКО та завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій НІКОЛАЄЦЬ.
Виступає Артем ГОЛОБОКОВ
Учасники круглого столу висловили певні зауваження до тлумачення понять «українська громадянська ідентичність» та «українська національна ідентичність» у Законі України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності», а також стурбованість через можливі ризики, пов’язані із запровадженням в Україні множинного громадянства та можливістю залучення до процесу відбудови зруйнованих під час російсько-української війни виробничих потужностей порівняно великої кількості зовнішніх трудових мігрантів. Було відзначено, що у платформізованій публічній сфері війна функціонує як механізм виробництва легітимності, де архітектура видимості та жанрові конвенції визначають не лише обсяг, а й тип довіри – і саме тому подальше обговорення має рухатися від оцінки окремих акторів до політик прозорості, модерації та медіаграмотнісних інтервенцій, здатних розірвати «короткі ланцюжки» маніпулятивної легітимації. Був зроблений наголос, що у сучасних умовах надмірний акцент на необхідності підвищення рівня медіаграмотності громадян не повинен відтіняти потребу у підвищенні рівня масових комунікацій.
У центрі Павло Гай-Нижник
Доповідає Ігор Цигвінцев
Пори досить гостру дискусію, що точилася під час заходу, його позитивні результати не викликають сумніву. Круглий стіл став майданчиком, де свої позиції з приводу контраверсійного законодавства, що регулює сферу формування національної ідентичності, висловили представники державних інституцій громадянського суспільства та наукової спільноти.
20 листопада 2025 р. об 11.00 – 13.00 у приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України (м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8, 2-й поверх, каб. 202 – конференц-зал) відбудеться презентація у змішаному форматі (офлайн та онлайн) колективної монографії “Влада і громадянське суспільство у країнах світу: досвід взаємодії”, виданої науковцями відділу проблем світового політичного розвитку за підсумком виконання наукової теми “Політична участь громадянського суспільства у зарубіжних країнах: еволюція форм і методів відносин з владою”.
З текстом монографії можна ознайомитися за посиланням.
Попередня реєстрація для участі: AlinaYassinska@ukr.net або по тел. 098 474 02 24.
Реєстрація онлайн: https://forms.gle/x69KqakNP4semK1V8
Контактна особа – Ясінська Аліна Юріївна.
Для реєстрації необхідно вказати П.І.П., місце роботи, посаду, науковий ступінь (за наявності), електронну адресу.
Граничний термін реєстрації – 19 листопада 17.00 год.
Науковці Інституту взяли активну участь у роботі XV Міжнародної науково-практичної конференції «Південь України в умовах глобальних соціокультурних трансформацій: питання культурної, етнорелігійної, етнічної та національно-громадянської ідентичності», що відбулася 2–3 жовтня 2025 року на базі Запорізької політехніки. Від 1995 року ця конференція утвердилася як авторитетний майданчик для обміну досвідом і налагодження наукових зв’язків між університетськими й академічними науковцями, музейними інституціями та національно-культурними спільнотами.
Цьогорічна наукова подія зібрала істориків, соціологів, філософів, філологів, політологів і краєзнавців, які представили результати власних досліджень і обговорили актуальні питання етнокультурних процесів, національної ідентичності, мовної та культурної політики України в умовах війни та глобальних трансформацій.
Із вітальним словом до учасників виступив заступник директора з наукової роботи ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. На пленарних засіданнях виступили провідні українські та іноземні науковці, серед яких співробітники Інституту: Юрій Ніколаєць, Тетяна Бевз, Анатолій Подольський, Наталія Кочан, Анастасія Дегтеренко та Олексій Ляшенко.
Конференція вкотре об’єднала провідних українських і зарубіжних науковців, експертів та дослідників, які обговорили історичні, культурні та соціальні аспекти розвитку України, роль етнічних і національних спільнот у сучасному суспільстві та перспективи збереження культурної спадщини.
27 жовтня 2025 р. у митрополичих палатах Софіївського собору у Києві відбулося урочисне вручення дипломів лауреатам Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року – 2025». У номінації «Історико-політологічна література» першість й відповідний диплом лауреата здобув провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса НАН України, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник за трилогію «Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух».
Всеукраїнська літературно-мистецька премія «Київська книга року» — це престижна щорічна відзнака, заснована Київською міською державною адміністрацією з метою підтримки вітчизняних авторів, видавців і популяризації українського слова. Премією відзначаються найкращі книжкові видання, створені у столиці або пов’язані з нею тематично, художньо чи науково. Лауреатів визначають у кількох номінаціях — від художньої та дитячої літератури до історико-політологічних, мистецьких та краєзнавчих досліджень.
У Берліні вийшла друком книга головного наукового співробітника нашого інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала «Богдан Осадчук. Життя в триалозі». Видання було ініційоване Центром історичних досліджень Польської академії наук у Берліні і є частиною серії «Україна-Польща-Німеччина. Трикутник діалогу».
Книга містить текст німецькою, польською і українською мовами. Це закономірно, адже дослідження присвячено Богдану Осадчуку (1920-2011), журналісту і вченому, професору Вільного університет Берліна. Народжений в Коломиї, Осадчук 70 років прожив у Берліні. Завдяки володінню польською, німецькою і українською мовами (він розмовляв і писав ними вільно), він став «людиною пограниччя», яка своїми публікаціями і виступами єднала Польщу, Німеччину і Україну. Німецькою він він створив багато важливих текстів, які друкувалися в найвпливовіших часописах Західної Німеччини та Швейцарії. Його наукова та журналістська творчість як визнаного аналітика подій у країнах «соціалістичного табору» і Радянського Союзу в період холодної війни увійшла до канону радянології і в багатьох аспектах залишається актуальною до сьогодні. Завдяки багаторічній співпраці з Єжи Ґедройцем, директора Літературного інституту в Мезон-Ляффіт (Франція) і редактора журналу «Kultura», Осадчук зробив величезний внесок у справу польсько-українського порозуміння і примирення.
Вперше книга була представлена у Варшаві у вересні поточного року під час роботи ІІІ Міжнародного конґресу дослідників історії Литви, Польщі, України і Білорусі. Тоді Ю. Шаповал зробив доповіді «Люди, які нас обʼєднують» і «Інтелектуальна спадщина Єжи Ґєдройца: що актуально сьогодні», в яких йшлося про значення діяльності Богдана Осадчука. Під час обговорення директор Центру історичних досліджень Польської академії наук у Берліні професор Ігор Конколевський висловив сподівання, що книга Ю. Шаповала «знайде ширше коло читачів у Польщі, Україні та Німеччині, а також буде використана з дидактичною метою – створення навчальних матеріалів для викладання історії XX століття через біографічну розповідь про найважливіших піонерів діалогу та примирення в Європі – людей, які заради кращого співіснування сусідніх суспільств і народів вчили себе та інших, як на основі наукового аналізу та діалогу описати й подолати зло, яке у XX столітті породило багато травм і драм».
27 жовтня 2025 року Ю. Шаповал виступив на колоквіумі, організованому Інститутом східноєвропейської історії і країнознавства Тюбінґенського університету з науковою доповіддю про значення інтелектуальної спадщини Богдана Осадчука для Німеччини, а також для сучасної Польщі і України.
Шановні колеги, громадські організації, які ініціювали підписання у вересні 2025 року Маніфесту на підтримку реформи публічної служби (однієї з ключових реформ Плану України 2024 2027 у межах Ukraine Facility), запрошують Вас до участі в експертному семінарі.
Мета зустрічі — створити простір для професійного діалогу щодо реформи, окреслити можливі формати компромісу з найбільш сенситивних аспектів реформи державного управління та запропонувати непопулістські, політично життєздатні рішення, що сприятимуть збереженню суспільної довіри й легітимності інституцій публічної влади.
Дискусія буде присвячена обговоренню суспільно чутливих аспектів реформи державного управління, серед яких:
• скасування довічного статусу політично значущих осіб (PEP);
• запровадження вибіркового доступу до «майнових» декларацій;
• визначення співвідношення рівня винагороди публічних службовців із ринковими стандартами оплати праці приватного сектору.
До участі запрошено представників парламенту, уряду, антикорпуційних інституцій, аналітичних центрів, громадського сектору та академічної спільноти.
Захід відбудеться 4 листопада 2025 року з 12:00 до 13:30 за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 8, ауд. 202 (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).
Попередня реєстрація: https://forms.gle/jgjgLAaLUw1d4jPc9
Організатори семінару:
Громадська організація «Профешенал Гавермент» (PGA)
Центр політико-правових реформ (ЦППР)
Громадська спілка «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ» (РПР)
Громадська організація «Вокс Україна»
Громадська організація «Центр демократії та верховенства права» (ЦЕДЕМ0
Асоціація політичних наук України (АПНУ)
Головний науковий співробітник нашого інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал головував під час однієї із сесій міжнародної конференції «Політика нацистських звинувачень: Радянський Союз та антирадянські націоналізми у часи Холодної війни», що відбулася 15-16 жовтня 2024 року у Львові. Організаторами конференції були Центр сучасної історії імені Миколи Гаєвого (Український Католицький Університет – УКУ, Україна) і Федеральне міністерство досліджень, технологій та космосу (Німеччина). Учасників конференції привітали ректор УКУ професор Тарас Добко, а також професори Мартін Шульце Вессель, Кай Струве (обидва Університет Людвіга Максиміліана, Мюнхен), Ярослав Грицак (УКУ, Львів).
Конференція відкрилася вступною лекцією професора К. Струве на тему «Поточна війна і ХХ століття: як образи минулого допомогли зробити нову війну можливою».
Під час роботи конференції.
Ключовими темами, які обговорювалися науковцями з Австралії, Канади, Литви, Німеччини, Норвегії, Польщі, США, Угорщини та України, були: образ ворога у радянській пропаганді: «українські буржуазні націоналісти», радянська пропаґанда та її суперечності: українські націоналісти, поляки та євреї у радянських наративах, загроза «фашизму» та радянське імперське правління, Радянський Союз і українська діаспора, антирадянська активність серед національних діаспор, знання про масові злочини Радянського Союзу та східноєвропейські емігранти, розслідування воєнних злочинів на Заході та причетність Радянського Союзу.
Конференція завершилась підсумковою дискусією, під час якої було визначено тематику та терміни наступної зустрічі.
Мартін Шульце Вессель, Ярослав Грицак, Кай Струве.
Зліва направо: Юрій Шаповал і ректор УКУ Тарас Добко.
24 вересня 2025 року у Варшавському університеті (Республіка Польща) відбувся шостий семінар у рамках виконання спільного польсько-українського дослідницького проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи». Захід став частиною тематичних обговорень проблем впливу законодавчого процесу, законів на політичну та адміністративну практику. На цій черговій зустрічі польських та українських політологів, правників та соціологів Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України представляли науковці відділу політичних інститутів та процесів д. політ. н. Галина Зеленько, к.політ. н. Ростислав Балабан, к. політ. н. Наталія Кононенко та к. політ. н. Світлана Ситник.
Предметом обговорень та дискусій стали ключові меседжі виступу д.ю.н., проф. Ігоря Онищука (Карпатський університет імені Василя Стефаника), який у своїй доповіді «Якість законодавства: концептуальний аналіз та критерії оцінювання» зупинився на взаємозв’язку між якістю законодавства, особливостями законодавчого процесу та рівнем ефективності публічного управління. А також – результати емпіричного дослідження впливу політичної системи на законодавчий процес, які презентувала у своїй доповіді «Особливості законодавчого процесу як показники інституційної ефективності» професор Варшавського університету д-р габ. Агнєшка Дудзінська.
Дискусія навколо якості законодавчих та регламентних процедур, а також ефективності процесу законотворення зачіпала спільні як для України, так і для Польщі проблеми демократичних практик і якості права, які обмежують позитивні суспільні наслідки від впроваджуваного законодавства. Обговорюючи вади інституційних механізмів, науковці обговорювали також впливи, які має політична культура на якість законодавства, що набуває особливої значимості за наявності когабітації.
Проф. д-р хаб. Моніка Флорчак-Вонтор окреслила тренди, які нині є активно обговорюваними у польському науковому середовищі. Зокрема, щодо можливостей використання штучного інтелекту для моніторингу якості законодавства, прогнозування наслідків застосування законодавства, а також підвищення якості законотворення. Визнаючи переваги можливостей, які надає ШІ, науковці мають також вагомі перестороги.
Більш детально з інформацією про цю зустріч можна ознайомитися за посиланням: https://ustrojwdzialaniu.uw.edu.pl/polska-cechy-procesu-legislacyjnego-jako-wskazniki-sprawnosci-instytucjonalnej-ukraina-jakosc-i-skutecznosc-ustawodawstwa-analiza-pojeciowa-i-kryteria-oceny/
23 вересня Микола Рябчук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеологій, взяв участь в Українському форумі – експертній дискусії про поточну ситуацію в Україні, що відбулася в Берні в будівлі швейцарського парламенту.
Захід, організований Українсько-швейцарською міжпарламентською групою дружби, Українським товариством Швейцарії та Фрібурзьким університетом, зібрав кілька десятків аналітиків, політиків, членів парламенту та міжнародних послів, які базуються в Берні, для відвертого, за правилами Чатем-Хаусу, обміну думками щодо стану та перспектив співпраці між Україною та Швейцарією, а також основних перешкод для її подальшого розвитку.
У своїй вступній промові д-р Рябчук пояснив екзистенційний характер війни для українців в умовах відвертих геноцидних намірів Росії, вказав на фактичну неможливість досягнення будь-якої реальної мирної угоди з Росією – країною, щ ніколи не дотримувалася жодних угод, і застеріг від бездумного прийняття російських епістемних рамок та термінології, які затуманюють, а не прояснюють суть подій.
Втім, основна дискусія зосередилася на гострій проблемі реекспорту швейцарської зброї до України, що його буцімто забороняє нейтральний статус Швейцарії, хоча жодних формальних (писаних) заборон з цього приводу, виявляється, не існує.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Україна 1917-1920 років: подієві та історіографічні контексти”.
У пропонованій книзі зроблено спробу зосередити увагу на найбільш важливих, складних, суперечливих моментах досвіду революційних років (1917–1920) в Україні. Навколо них уже більше століття не затихають дискусії, які не завжди завершуються розумінням справжніх смислів того, що відбувалося, усвідомленням сутності того, що сталося, безперечним наближенням до істини. Тому обрані для відтворення, тлумачення та оцінок історичні аспекти і сюжети досліджуються у тісному взаємозв’язку з розвитком історіографічних тенденцій, наукових напрацювань різних часів.
23 вересня 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація та експертне обговорення аналітичної доповіді «Економіка Росії. «Надійний тил» чи «Все нормально. Падаємо», присвяченої поточному економічному стану Російської Федерації.
Ця аналітична робота була підготовлена Іваном Усом, головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидатом економічних наук. Дослідження виконано на замовлення Інституту трансформації Північної Євразії за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Автор, Іван Ус, представив ключові висновки щодо впливу міжнародних санкцій, внутрішніх структурних проблем та військових витрат на економічну систему Росії. У доповіді проаналізовано динаміку ключових галузей, фінансову стійкість та довгострокові економічні перспективи країни-агресора.
Презентація пройшла в активному дискусійному форматі. Модератором заходу була Галина Зеленько, заступниця директора інституту, член-кореспондент НАН України.
В обговоренні взяли участь заступник директора інституту з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода, завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту Юрій Ніколаєць, головний науковий співробітник Інституту Зореслав Самчук, вчений секретар Інституту Віталій Перевезій, докторант Інституту Андрій Бузаров та інші представники науково-експертної спільноти.
Учасники розійшлися в оцінках економічних та геополітичних перспектив Росії. Тому акцентували увагу на важливості постійного моніторингу економічних процесів у РФ для майбутнього України.
Доповідь доступна для ознайомлення на вебсайті Інституту трансформації Північної Євразії за посиланням.
18–21 вересня 2025 року у м. Яремче відбулася ХVІІІ українсько-польська зустріч. Це важливий щорічний науковий захід, який об’єднує українських та польських дипломатів, викладачів, науковців, журналістів, експертів, громадських активістів. Цього року форум працював у форматі дискусійних секцій, відвертих розмов та презентацій. Участь у заході взяли понад 150 учасників.
Як керівник установи, яка є традиційним організатором заходу, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України Олег Рафальський відзначив, що Україна та Польща приречені зміцнювати своє стратегічне партнерство попри тривалість суперечностей культурно-історичного характеру. Також слід врахувати, що ці складнощі українсько-польських взаємин є історичним контекстом всієї Східної Європи останнього століття. Вони також є наслідком непростих політико-економічних трансформаційних процесів в регіоні, що нині продовжуються.
Зважаючи на динаміку міжнародних подій, можна стверджувати, що Україна разом з Польщею здатні і повинні забезпечити сприяння у формуванні нової безпекової картини в Європі та спільно стати ключовим форпостом захисту демократичних цінностей в умовах становлення нового світопорядку. Обмін досвідом у сфері безпілотних технологій ставить обидві країни на якісно новий рівень військового співробітництва. В нинішніх умовах україно-польські взаємини стрімко розвиваються, набувають сучасного змісту, відповідаючи на виклики сьогодення, а відтак мають велике майбутнє.
Он-лайн підключення Олега Рафальського та Алєксандра Кваснєвського
Від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у роботі взяли участь завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.
Юрій Ніколаєць виступив з доповіддю під час засідання секції «Разом чи окремо: зовнішня політика України та Республіки Польща в наступні роки».
Доповідає Юрій Ніколаєць
Ростислав Балабан взяв участь у роботі секції «Українсько-польська співпраця в ході відбудови української держави».
Виступає Ростислав Балабан
Учасники зустрічей зосередили увагу на важливих складових двосторонніх взаємин у безпековій, економічній, транскордонній та культурно-гуманітарній сферах у контексті російсько-української війни та в процесі виконання Україною зобов’язань в рамках програми європейської інтеграції.
Співробітники Інституту в кулуарах форуму разом з ректором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігорем Цепендою
Учасники зустрічі
Цього року Україна долучилася реалізації Science-Policy Integration Program — нової дворівневої програми, започаткованої в межах Science and Innovation Fund for Ukraine. Ініціатива реалізується Національною академією наук, інженерії та медицини США (NASEM) у співпраці з Міністерством освіти і науки України та спрямована на підтримку української наукової та інноваційної сфери.
Science-Policy Integration Program має на меті створення простору ефективної взаємодії та довіри між науковцями і тими, хто ухвалює державні рішення. Адже вчені володіють глибокими знаннями, мають доступ до мережі експертів і розуміють, яка інформація потрібна для поінформованості процесу ухвалення рішень. Водночас вони часто не знайомі з особливостями світу policy making і тими шляхами, як саме їхня експертиза може реально допомогти державі. Зі свого боку, policy makers змушені працювати в умовах браку часу, ресурсів і необхідності балансувати між різними стейкхолдерами, при цьому рідко маючи змогу взаємодіяти з академічною спільнотою.
Програма покликана подолати цю прірву через навчання вчених, створення простору для діалогу та підтримку конструктивної взаємодії між науковцями і політиками. Її завдання — формувати спільноти з реальним досвідом співпраці, здатні вибудовувати в Україні традицію evidence-informed decision making.
До цієї програми долучилася заступниця директора Інституту, д.політ. н., член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. Перший модуль Програми відбувся 15-16 вересня 2025 року у Львові. Для участі у програмі було відібрано 28 висококваліфікованих українських науковців з різних сфер науки, які мають досвід наукової експертизи для органів державної влади. Навчальні модулі ведуть представники аналітичного центру Єврокомісії.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Влада і громадянське суспільство у країнах світу: досвід взаємодії”.
Книга містить аналіз прикладів взаємодії органів державної влади і організацій громадянського суспільства в різних регіонах світу – у країнах пострадянського простору, Центрально-Східної і Західної Європи, Південно-Східної Азії, Африканського континенту.
Розкрито взаємозв’язок між характером політичного режиму і характером його відносин з громадянським суспільством, простежено зростання впливу громадських організацій на політичне правління та на розв’язання актуальних суспільних проблем.
Зміст книги ілюструє здатність громадянського суспільства в демократичних умовах бути одним із впливових акторів суспільного життя і помітним фактором впливу на політичний розвиток.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Влада і громадянське суспільство у країнах світу: досвід взаємодії”.
Книга містить аналіз прикладів взаємодії органів державної влади і організацій громадянського суспільства в різних регіонах світу – у країнах пострадянського простору, Центрально-Східної і Західної Європи, Південно-Східної Азії, Африканського континенту.
Розкрито взаємозв’язок між характером політичного режиму і характером його відносин з громадянським суспільством, простежено зростання впливу громадських організацій на політичне правління та на розв’язання актуальних суспільних проблем.
Зміст книги ілюструє здатність громадянського суспільства в демократичних умовах бути одним із впливових акторів суспільного життя і помітним фактором впливу на політичний розвиток.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Політичні та історичні аспекти розвитку єврейських громад України і країн діаспори в контексті сучасних викликів”.
Пропонована наукова праця містить аналіз нинішньої політичної та соціально-культурної ситуації єврейської спільноти України під час російської агресії та війни проти України. В рамках зазначеної науково-дослідної теми було насамперед приділено увагу вивченню різних аспектів сучасного стану єврейської громади України, особливо ставлення цієї спільноти до російської агресії та участь українських євреїв у протистоянні країні-агресорці. Ці напрями досліджень зазначені, проаналізовані та розкриті в тексті монографії.
11 вересня 2025 року відбулася зустріч учасників польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи» з головою правління громадської організації «Український кризовий медіа-центр» (УКМЦ), українським політиком, надзвичайним і повноважним послом Валерієм Чалим.
У ході зустрічі обговорювались безпекові питання та ризики російсько-української війни для Польщі; реформа місцевого самоврядування, зокрема досвід Польщі, рекреаційні проєкти для військових, що реалізуються цією громадською організацією разом з військовим омбудсменом. Валерій Чалий наголосив, що АКМЦ створює своєрідну мережу між урядом та громадянами. Також була підкреслена роль Польщі у підтримці України, яка залишається незмінною.
У розмові взяли участь професор Інституту соціальної профілактики та ресоціалізації Варшавського університету Агнешка Дудзінська, професор Інституту політичних досліджень Польської академії наук Антоні Камінські, професор Ягелонського університету Ярослав Фліс та представники Інституту – Наталія Кононенко, Світлана Ситник, Тетяна Ляшенко та Ростислав Балабан.
12 вересня 2025 року відбувся візит учасників польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи» до НАЗК.
В ході зустрічі заступник Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк представив презентацію, в якій детально ознайомив польських і українських науковців з антикорупційною інфраструктурою, створеною в Україні, та Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки. Пан Гупяк зазначив, що НАЗК є мультифункціональним і політико-формуючим органом. Головною метою Національного агентства з питань запобігання корупції є вироблення нормативно-правової бази.
Після презентації відбулось обговорення, в якому взяли участь польські дослідники – професор Агнешка Дудзінська, професор Антоні Камінські, професор Ярослав Фліс, а також співробітники Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса – професор Галина Зеленько, наукові співробітники – Наталія Кононенко, Ростислав Балабан та Світлана Ситник. Предметом жвавої дискусії стали такі теми, як рівень корупції в Україні, лобіювання та адвокація, механізм системи декларування в Україні. Також обговорювалась тема запобігання корупції у сфері оборони та безпеки. На питання науковців відповідали також керівники підрозділів НАЗК Анастасія Єзерська та Вячеслав Бондаренко.
В Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України 11 вересня в продовження роботи польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи» відбулась зустріч учасників проєкту з керівництвом та науковцями інституту.
З вітальним словом виступив директор Інституту, академік НАН України Олег Рафальський. Він розповів про структуру Інституту, логіку проведення наукових досліджень, підготовку наукових кадрів в аспірантурі та докторантурі. Запросив польських колег до публікації у фаховому виданні «Політичні дослідження», яке видається Інститутом.
Заступник директора Інституту, член-кореспондент НАН України, Олександр Майборода розповів про академічні дослідження Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. Підкреслив, що інститут працює без ідеологічного диктату у двох основних напрямах: загальна політологія і етнополітологія. Плани роботи наукового інституту узгоджуються з соціально-політичними проблемами, які виникають у суспільстві, зокрема дослідження організації державної влади, розбудова української нації, мовна, культурна єдність та соборність України.
Заступник директора Інституту, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько представила учасників проєкту, а також розповіла про комунікації Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Зазначила, що перед українською наукою постало унікальне завдання: досліджувати інтеграційні процеси в Україні, які відбуваються у складній воєнній реальності. Тим не менш, Україна співпрацює з багатьма країнами, а з 2008 року Асоціація політичних наук України є членом Всесвітньої асоціації політичних наук.
Координатор проекту професор факультету соціальної профілактики та ресоціалізації Варшавського університету Агнешка Дудзінська повідомила, що даний проєкт реалізується за дорученням Міністра науки та вищої освіти Польщі.
Ознайомитись з основними подіями проєкту, можна на його сайті https://ustrojwdzialaniu.uw.edu.pl/o-projekcie/, а переглянути доповіді та дискусії під час робочих семінарів можна на YouTube-каналі:
https://www.youtube.com/@ustr%C3%B3jwdzia%C5%82aniu
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
