10 грудня 2024 року у виставковому центрі „Жива пам’ять” Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр” відбулася публічна дискусія „Голокост і суспільна відповідальність: уроки для сьогодення”.

Під час дискусії історики, політологи, архівісти, культурологи розглянули Голокост не лише як історичну подію, але і як явище, що має актуальні уроки для запобігання будь-яким проявам масових злочинів сьогодні. Особливу увагу було приділено ролі суспільства у протистоянні несправедливості та боротьбі за захист прав людини та відповідальності кожного за майбутнє. Модератором заходу була Роза Тапанова, директорка Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр”. В дискусії взяли участь громадські діячі та вчені.

Під час заходу

З доповіддю на тему „Пам’ять про минуле – зброя у сучасній війні” виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі науковець наголосив: „історичний календар сучасної України – це вже правдива історія та пам’ять, на відміну від часів комуністичної диктатури. Ми маємо вивчати, пам’ятати та аналізувати своє минуле. Водночас важливо, щоб академічні дослідження не перетворювалися на пропаганду”.

Виступає Анатолій Подольський

Також в межах публічної дискусії з відеозверненнями виступили: лауреат Нобелівської премії миру 2022 року, правозахисниця, Голова організації „Центр громадянських свобод” Олександра Матвійчук та директор центру дослідження Голокосту та музею геноциду „Територія пам’яті” Павло Козленко.. В дискусії взяли участь Кирило Вислобоков, директор компанії „Архівні інформаційні системи”, Юрій (Амір) Радченко, кандидат історичних наук та науковий співробітник Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого Українського католицького університету.

Учасники дискусії:
Ю. Радченко, Р. Тапанова,  К. Вислобоков, А. Подольський

Докладніше про подію

19 грудня 2024 року у Києві відбулася науково-практична конференція„Актуальні питання етнополітики та забезпечення свободи совісті в Україні: вітчизняний та європейський досвід”. Участь у роботі конференції  взяли понад 80  науковців, експертів, працівників центральних і місцевих органів влади.

Науковий захід організовано Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у співпраці з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Відділенням релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

У вступному слові Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський акцентував на важливості урахування в практичній діяльності центральних та місцевих органів влади результатів наукових досліджень, аналізу сучасних процесів в етнополітичній сфері та релігійному просторі. Він підкреслив, що обговорення складних питань етнополітики та свободи совісті в Україні має на меті вироблення рекомендацій, які можуть слугувати основою для вдосконалення державного управління та формування політики, яка б враховувала європейський досвід.

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов у своєму виступі наголосив на важливості наукового підходу до вирішення етнополітичних питань.

Модераторами конференції виступили перший заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович і заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.

Конференція складалася з трьох тематичних панелей:

1. Етнополітика в сучасній Україні: завдання, виклики та європейські стандарти для державного менеджменту.
2. Свобода совісті та релігії: українські реалії та європейські практики.
3. Політико-правові питання захисту свободи совісті, зміцнення глобального українства, звільнення поневолених народів.

Піл час роботи конференції

Під час першої панелі учасники заслухали та обговорили доповіді науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та експертів Центру громадянських свобод. Завідувач відділу етнополітології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко сфокусував увагу на проблемах концептуалізації державної етнополітики. Він зазначив, що державі варто предметніше зосередитись на питаннях реінтеграції тимчасово окупованих територій, а також осіб, які виїхали з країни через війну. Водночас гострим, на його думку, є питання трудової міграції. Дослідник підкреслив, що заздалегідь варто визначити галузі, що потребують трудових мігрантів, створити умови для їхньої інтеграції в українське суспільство шляхом надання прав з працевлаштування й соціального захисту. Разом із тим, за його словами, процес набуття громадянства має передбачати достатній термін проживання, сплату податків, опановування державної мови, знання історії України, культури та законодавства, як це відбувається в країнах Європи. Особливої уваги у виступі Віктора Котигоренка надано проблемам забезпечення належної ефективності державного менеджменту сферою етнополітики.

Виступає Віктор Котигоренко

Провідний науковий співробітник відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко розповіла про спільний проєкт Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інституту політології та соціології університету Юліуса-Максиміліана у Вюрцбурзі (Німеччина) та Фонду імені Герди Хенкель (Німеччина) з дослідження етнополітичного менеджменту як інструменту резильєнтного розвитку України. Доповідачка наголосила, що система етнополітичного менеджменту в Україні є важливою ресурсною складовою повоєнної відбудови країни, а удосконалення політико-правових засад захисту прав національних меншин в Україні, як одна з євроінтеграційних вимог, нерозривно пов’язане з реформуванням системи українського етнополітичного менеджменту.

Виступає Анастасія Дегтеренко

Науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко оцінив етнополітичні ризики державного устрою України, їх історичні та сучасні аспекти. Він дійшов висновку, що після завершення російсько-української війни та повернення тимчасово окупованих територій під контроль України оптимальним для неї може стати досвід Франції або Італії — унітарних держав з врахуванням етнічних особливостей регіонів.

Виступає Олексій Ляшенко

Мовно-культурним аспектам формування національних спільнот присвятив свою доповідь головний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Науковець справедливо зазначив, що повноцінне забезпечення мовно-культурних запитів титульної нації та потреб етнічних спільнот є важливою умовою забезпечення консолідації суспільства.

Експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов сфокусував увагу присутніх на стратегії Європейського Союзу щодо боротьби з антисемітизмом.

Виступає Олег Калакура

На другій панелі, яка була присвячена свободі совісті, її українським реаліям та європейським практикам, порушувалися питання релігійної безпеки та ролі держави як модератора конфліктів між церквами. Провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат філософських наук Наталія Кочан виголосила доповідь на тему „Закон України “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”: до питання суспільно-політичних аспектів користування релігійними організаціями пам’ятками історії та культури національного значення”. Зокрема, на прикладі Києво-Печерської лаври, Почаївської лаври та Десятинної церкви вона описала специфіку судових справ за позовами УПЦ (МП) у питаннях користування пам’ятками. Доповідачка звернула увагу на одну з характерних особливостей цих процесів – свідоме затягування їх позивачами в очікуванні зміни політичного контексту на свою користь. Для цього вони вдаються до фальсифікацій та провокацій в медіапросторі, хаотизації та абсурдизації судових розглядів.

Виступає Наталія Кочан

На третій панелі учасники конференції обговорили політико-правові аспекти захисту свободи совісті, зміцнення глобального українства й звільнення поневолених народів. У фокусі доповіді старшого наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук Людмили Мазуки була державна політика щодо закордонних українців. Наголошено, що серед іншого, Україна має забезпечувати їхні права в частині національно-культурних та мовних потреб, сприяти формуванню їхніх спільнот. Задля досягнення цілей, за її словами, передусім потрібно прийняти державну цільову програму співпраці зі світовим українством, оскільки дія попередньої закінчилася у 2021 році.

Виступає Людмила Мазука

Конференція стала майданчиком для конструктивного обміну ідеями між науковцями та практиками й засвідчила важливість поєднання наукових підходів і державної політики для розв’язання актуальних проблем етнополітики, свободи совісті у контексті викликів і загроз національній безпеці.

Питання реінтеграції окупованих територій, зміцнення глобального українства, популяризації української мови й культури, забезпечення прав громадян, що належать до етнічних спільнот мають залишатися ключовими в національній стратегії. Учасники наголосили, що Україні слід орієнтуватися на найкращі європейські практики, враховуючи при цьому власні історичні та культурні особливості. Держава має скористатися цими напрацюваннями для ефективного протистояння тим викликам і загрозам, які продукує РФ.

Учасники науково-практичної конференції

Відеозапис конференції

Редакція журналу „Політичні дослідження” оголошує приймання рукописів статей для публікації в черговому номері часопису (№ 1 (9)’ 2025).

Рукописи статей прийматимуться до 31 березня 2025 року.
Вихід друком чергового номера  — до 30 травня 2025 року.

Засновник і видавець журналу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Журнал виходить двічі на рік.

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Тематика видання представлена такими рубриками:

• Теорія та історія політичної науки. Політична філософія
• Політичні інститути та процеси
• Політична соціологія
• Політична культура та ідеологія
• Політична психологія
• Проблеми світового політичного розвитку
• Основи національної безпеки держави
• Етнополітологія та етнодержавознавство

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).

Видання представлено у міжнародних наукометричних базах даних, репозитаріях та пошукових системах:
– бібліографічна база даних цитувань Crossref;
– міжнародний каталог журналів відкритого доступу Directory of Open Access Journals (DOAJ);
– міжнародна наукометрична база даних Index Copernicus International;
– європейський індекс академічних журналів з гуманітарних та соціальних наук (HSS);
– система вільного доступу та індексації наукових публікацій Google Scholar.

Повний текст видання розміщується на офіційному сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, на сайті журналу, на платформі „Наукова періодика України” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Національному репозитарії академічних текстів.

Здійснюється обов’язкове розсилання періодичного видання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року № 608 „Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів”.

Примірники журналу безоплатно надсилаються у всі обласні універсальні наукові бібліотеки України, у бібліотеки ЗВО державної форми власності, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю С2 „Політологія”.

Вимоги до рукописів статей

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

9 грудня 2024 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик”.

Основними тематичними напрямами роботи конференції були визначені:

• Інформаційний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Економічні аспекти ведення гібридної війни РФ проти України;
• Військові чинники ведення гібридної війни РФ проти України;
• Культурний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Гуманітарна сфера як інструмент гібридної війни РФ проти України;
• Церковно-релігійний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Політико-дипломатичний набір інструментів ведення гібридної війни РФ проти України;
• Геноцидні практики російсько-української війни.

У роботі конференції взяли участь науковці з України, Канади та Литви.

З доповіддю „Українське інформаційне поле в умовах повномасштабного російського воєнного вторгнення” виступив завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук Юрій Ніколаєць.

Виступає Юрій Ніколаєць

У своїй доповіді він наголосив, що монополізація інформаційного поля має значний конфліктогенний потенціал, а також може нівелювати зусилля громадян, спрямовані на захист демократії проти авторитаризму. Демократична риторика без збереження реального інструментарію впливу громадянського суспільства на розвиток інформаційного поля України сприятиме зростанню рівня контрольованої міфологізації політичної діяльності, створить суттєві перешкоди на шляху модернізації економіки держави, а також – суттєво ускладнить розвиток місцевого самоврядування. Доповідач підкреслив, що післявоєнне інформаційне поле України буде перебувати під тиском висвітлення подій та формування прогнозів щодо перебігу виборчої кампанії, визначення причин порівняно швидкого просування ворога на низці стратегічних напрямів, засудження дій колаборантів, висвітлення масштабів допомоги зарубіжних партнерів нашої держави тощо.

Підвищення якості інформації в інформаційному полі України буде вимагати злагоджених дій громадянського суспільства та держави. Маніпуляції з інформацією задля перемоги у виборчих перегонах додатково відкриватимуть простір для втілення у життя ворожих інформаційних спецоперацій. Деструктивний вплив політтехнологів на індивідуальні інформаційні поля виборців неминуче призведе до спотворення інформаційного поля держави, до збільшення вразливості громадян перед тиском з боку чужих інформаційних полів унаслідок формування недовіри як до української влади, так і до опозиції.

Учасники заходу

Участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції також взяли співробітники Інституту: головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко, молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.

6 грудня 2024 року у Києві відбувся Всеукраїнський форум консервативної політики „Безпека. Цінності. Добробут”.

Предметом обговорення на заході було віра та цінності як фундамент національної безпеки та добробуту; громадянська відповідальність та участь громад у заподіюванні бажаного сценарію, як запорука стійкості України. Мета події – формування плану дій для українських консерваторів, реалізація якого могла б допомогти посилити стійкість України.

До події долучилася делегація республіканських аналітичних центрів та консервативних організацій США. Захід відвідала делегація з понад 20 представників провідних аналітичних центрів і консервативних організацій США, зокрема The Heritage Foundation, Defenders of Faith in Ukraine, Family Research Council тощо. Серед учасників були Ерік Патерсон, президент і генеральний директор Меморіального фонду жертв комунізму (Victims of Communism Memorial Foundation); Джордж Барна, директор з досліджень Центру культурних досліджень при Християнському університеті Аризони (Cultural Research Center at Arizona Christian University); Келлі Е. Каррі, старший науковий співробітник Центру свободи та процвітання Атлантичної ради та Центру стратегії й безпеки Скоукрофта (Atlantic Council’s Freedom and Prosperity Center and Scowcroft Center for Strategy and Security); а також Джені Страк, віцепрезидент із питань громадської взаємодії та адвокації в The Heritage Foundation. На форумі були представлені громадські діячі, журналісти, волонтери, військові, капелани, політики, духовні лідери, представники релігійних громад, бізнесмени, лідери місцевого самоврядування та інші.

Під час роботи Форуму

Основними темами Форуму стали:

• Розвиток і зміцнення традиційних цінностей віри, сім’ї, патріотизму;
• Демографічна криза, підвищення народжуваності, та питання повернення вимушених переселенців до України;
• Розвиток освіти, підприємництва та місцевого самоврядування на основі одвічних цінностей;
• Поглиблення співпраці консервативних кіл України та США, налагодження міжрегіонального партнерства.

В роботі Всеукраїнського Форуму консервативної політики взяв участь провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник..

12 листопада 2024 року у ДУ „Інститут всесвітньої історії НАН України” було проведено міжнародну наукову конференцію на тему „Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень”. На конференції обговорювалися актуальні проблеми дослідження Голокосту в Україні та світі, теоретичні засади сучасного наукового дискурсу з цієї проблематики.

В роботі конференції взяли участь відомі вітчизняні та іноземні фахівці: співробітники Інституту всесвітньої історії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Institute of Musicology Jagiellonian University (Krakow, Poland), Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Рівненського державного гуманітарного університету, Державного архіву Львівської області, Українського центру вивчення історії Голокосту, музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро), Українського представництва Канадської недержавної організації „Українсько-Єврейська Зустріч”.

Під час роботи конференції

З науковою доповіддю „Студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії” на конференції виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Науковець проаналізував студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії та розповів про поступове формування наукової школи в Україні дослідників цієї проблематики. Протягом останнього десятиліття, зазначив доповідач, в Україні зросла кількість напрямів досліджень історії. Передусім йдеться про регіональні дослідження з політики пам’яті про жертви Голокосту, а також – студії з проблем руху Опору.

Виступає Анатолій Подольський

З доповідями також виступили науковці Інституту всесвітньої історії НАН України: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, головний науковий співробітник Василь Ткаченко, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Сергій Стельмах, директор Інституту, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Олександр Потєхін, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник Людмила Чекаленко та інші.

Програма конференції 

5–6 грудня 2024 року у Чернівцях відбувся, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, всеукраїнський Форум „Розвиток румунської національної меншини (спільноти) України: громадський, культурний і освітній вимір”.

Понад сто п’ятдесят делегатів румунської громади, представники органів державної влади, духовенства, дипломатичного корпусу та науковці зібралися для обговорення актуальних питань життя румунської громади в Україні, її внеску в розвиток держави та збереження її історико-культурної спадщини.

Форум відкрив Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, наголосивши на важливості таких заходів у нинішніх умовах. Він відзначив, що всі національні меншини, зокрема румуни, нині активно захищають Україну.

Під час урочистого відкриття форуму

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов зазначив, що в Україні розробляються стратегічні документи, спрямовані на підтримку національних спільнот. Він висловив сподівання, що обговорення на форумі стане продуктивним у розв’язанні питань, які хвилюють румунську громаду.

Голова Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк назвав захід історичною подією для Буковини. Він підкреслив, що такі форуми сприяють діалогу між Україною та Румунією в контексті євроінтеграції.

З вітаннями до учасників заходу звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук та Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, наголошуючи, що Форум створює можливості для налагодження комунікації між румунською громадою та органами влади, що сприятиме спільному розв’язанню важливих питань.

Виступає Віктор Єленський

Подальша робота форуму продовжилася у форматі панельних дискусій. Учасники обговорювали питання: забезпечення прав національних меншин (спільнот) та їх участі у суспільно-політичному житті України; освіти як джерела збереження культурної ідентичності; стану і перспектив громадського, культурного і духовного розвитку румунської національної меншини; ролі національних меншин в Європейській інтеграції України. В обговоренні питань удосконалення державної етнічної політики, з урахуванням викликів війни Росії проти України, взяв участь головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура.

Учасники форуму

Другий день форуму пройшов у спілкуванні в румунських культурно-освітніх закладах та громадських організаціях. Учасники форуму відвідали ліцей „Лідер” імені Іона Некулче Боянської сільської ради Чернівецького району, музей археології та етнографії імені Максиміліана Хакмана у селі Опришени, Чернівецьке обласне товариство румунської культури імені Міхая Емінеску.

Разом з дошкільниками та учнями початкової школи ліцею „Лідер” на святі „Святий Миколай, до нас завітай”

 В музеї разом з дитячих хором села Опришени

Румунська спільнота України зберігає свою єдність, національні традиції, бере активну участь у захисті країни, волонтерському русі, сприяє євроатлантичній інтеграції України.

2–3 грудня 2024 року в Ужгороді відбувся Форум угорської національної меншини в Україні під назвою „На захисті спільного дому: угорська національна спільнота в обороні й розвитку України”.

Захід, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, об’єднав представників центральних та місцевих органів влади, парламенту, угорських громадських організацій, духовенства, територіальних громад, міжнародних інституцій і наукових установ. У рамках форуму учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з життям угорської спільноти в Україні, акцентуючи на ролі угорців в захисті України, її розвитку та інтеграції до європейського співтовариства.

Під час Форуму

Відкриваючи форум Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, наголосив, що українська політика по відношенню до нацменшин – це те, що виходить з глибини боротьби українців за свою незалежність, яку підтримували і угорці, і румуни, і болгари, і всі, хто мешкає на українській землі: „Ми знаємо багато прикладів такої спільної боротьби, ми знаємо, як боролись пліч-о-пліч українці та угорці під час Весни народів, ми знаємо, як вони борються зараз проти нашого спільного ворога. І ми хотіли б, щоб українська політична нація відігравала всіма барвами, культурами, всіма ідентичностями, і щоб усі вони зливалися в одне вагоме і потужне річище”.

Виступає Віктор Єленський

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов відзначив якісно новий підхід до співпраці з національними спільнотами, який наразі відбувається в Україні. Свідченням цього є й нинішній захід, який має особливе значення в контексті євроінтеграційного поступу нашої держави: „Оскільки ми обрали шлях вступу в Європейський Союз, це означає, що ми погодились переймати найкращі практики ЄС щодо підтримки національних спільнот і меншин. Хочу відзначити, що в українському законодавстві імплементовані найкращі практики з угорського, румунського, болгарського законодавства щодо нацменшин. Маю надію, що і в майбутньому ми будемо брати найкраще, розвивати це і підтримувати”.

Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, та народна депутатка України, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти науки та інновацій, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина, представили регіональний та парламентський виміри євроінтеграційних процесів, наголосивши на необхідності залучення всіх рівнів влади та суспільства до цього процесу.

Під час форуму відбулося три панельні дискусії, присвячені реформуванню державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), захист їх культурного надбання в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії; ролі інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини (спільноти) у суспільно-політичному житті України та у процесі формування і реалізації законодавства про національні меншини (спільноти); забезпеченню Україною права на освіту осіб, які належать до угорської національної меншини (спільноти).

Виступає Людмила Мазука

У роботі першої панелі „Реформування державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), захист їх культурного надбання в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії” взяла участь і виступила з доповіддю „Етнополітичні аспекти українсько-угорських відносин в умовах повномасштабної російсько-української війни” кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту Людмила Мазука.

Учасники Форуму

Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців (голова організації – доктор історичних наук Олеся Стасюк) передала в дар бібліотеки нашого Інституту підбірку видань, які розкривають злочини тоталітарного комуністичного режиму.

Серед переданих видань: збірники матеріалів міжнародного круглого столу „Голодомор-геноцид українців 1932–1933 років: постгеноцидний синдром” та міжнародної наукової конференції „Диктатори ХХ–ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства”, збірники „Судові експертизи: матеріали кримінального провадження щодо геноциду українців 1932–1933 рр.”, „Визнання у Сполучених Штатах Америки Голодомору 1932–1933 років в Україні”, збірники документів, упорядковані відомим дослідником Голодомору, доктором історичних наук Володимиром Сергійчуком, інші книжкові видання.

Подаровані Асоціацією книги стануть частиною основного фонду інститутської бібліотеки, будуть занесені до її електронного каталогу, допоможуть розширити джерельну базу досліджень політичних процесів у радянській тоталітарній державі.

29 листопада за ініціативи Інституту соціології НАН України та Соціологічної Асоціації України відбувся круглий стіл „Життєтворчість як життєстійкість – Україна і українці в роки війни” з нагоди 100-річчя від дня народження видатної української соціологині Лідії Василівни Сохань.

Круглий стіл став важливим майданчиком для обміну думками щодо визначення проблемних моментів та окреслення шляхів зміцнення життєстійкості українського суспільства на інституційному, груповому та індивідуальному рівні.

У фокусі уваги учасників круглого столу були наступні питання:

• Концепція життєтворчості: народження, розвиток, перспективи
• Інституційна стійкість: відповіді на виклики воєнного часу і ресурси мобілізації суспільства
• Життєстійкість соціальних спільнот: ресурси та практики адаптації
• Особистісна стійкість: критерії, очікування, ресурси

        У роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Галина Зеленько, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України  присвятила свою доповідь проблемам інституційної стійкості й акцентувала на тому, що життєтворчість та життєстійкість українців під час війни досить серйозно лімітує і низька ефективність державної влади. Що обумовлено, підкреслила науковиця, в першу чергу, лакунами в законодавстві (т.зв. „пастками” спроможності), які нівелюють ефективність системи державної влади та, як наслідок, девальвують інститут політичної відповідальності й погіршують інституційну спроможність держави.

Наталія Кононенко, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук, проаналізувала нормативно-правові «пастки спроможності», що роблять мало ефективною роботу українських урядів, та пояснила ризики, що формуються дефіцитною інституційною спроможністю урядів, на яких тримається стабільне, ефективне та легітимне існування політичного режиму.

Програма круглого столу

29 листопада 2024 року відбулася відкрита лекція провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, кандидата історичних наук Анатолія Подольського для студентів та викладачів історичного факультету Житомирського державного університету ім. Івана Франка в межах університетської програми „Запрошені професори”.

Тема лекції: „Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України”. Під час лекції науковець розкрив важливі аспекти вивчення геноциду, вшанування пам’яті жертв не лише Голокосту, нацистського гітлерівського режиму, але й зупинився на оцінці сучасного російського злочинного режиму. Лектором, зокрема, висвітлено такі питання: злочини країни-агресора проти людей та меморіалів, порівняння пам’яті та злочинів, зосередив увагу на можливості використання досвіду вшанування пам’яті жертв Голокосту для вшанування пам’яті жертв та героїв російської війни проти України.

Анатолій Подольський

Учасники зустрічі познайомились із присвяченими темі лекції результатами досліджень та публікаціями, які з’явились від початку повномасштабного вторгнення, зокрема – з методичними рекомендаціями „Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року”.

Під час лекції

Здобувачі освіти отримали досвід висвітлення складних та важких тем доступною мовою. Дискусія під час лекції спонукала не лише до рефлексій та формулювання питань, які змушують думати і шукати відповіді, але й до активізації  діяльності у сфері збереження та вшанування історичної пам’яті. Обговорення доповіді та питання, які студенти поставили лектору, засвідчили зацікавлення темою та її актуальність.

28 листопада 2024 року у Тернополі відбулися ІV Міжнародні наукові читання імені Богдана Гаврилишина. Співорганізаторами заходу стали Західноукраїнський національний університет, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина, кафедра міжнародних відносин і дипломатії та Фонд родини Богдана Гаврилишина.

Робота міжнародного наукового заходу була зосереджена на таких тематичних напрямах:

• історія міжнародних відносин та дипломатії;
• зовнішня політика і дипломатія;
• Україна у сучасній системі міжнародних відносин;
• суспільні комунікації та медіа дипломатія;
• регіоналізація міжнародних відносин в умовах глобальної турбулентності;
•  Україна в умовах воєнної агресії:
• соціальні, економічні та екологічні виклики;
• сучасні стратегії сталого розвитку в глобальному середовищі.

У межах читань для школярів і студентів був проведений науковий конкурс есе на тему „Молодь – майбутнє України”. Метою конкурсу було просування візіонерських та філософських ідей видатного українця зі світовим ім’ям – Богдана Гаврилишина, популяризацію та поширення цінностей Декларації відповідальності людини, підтримку і розвиток наукових та освітніх ініціатив серед молоді.

В роботі Міжнародних наукових читань взяв участь та виступив із доповіддю провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Доповідач проаналізував стан міжнародних відносин у світі та місце і роль у світовій системі безпеки російсько-української війни, а також подарував до книгозбірні Університету двотомник „Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух” і взяв участь у нагородженні переможців конкурсу молодих науковців.

Учасники наукового заходу

25 листопада 2024 року у Берліні відбулася Міжнародна конференція „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою і пам’яттю про неї”. Мета конференції – аналіз причин і наслідків меморіальних дискурсів про минулі та теперішні трагедії, а також комеморативних практик, які з них виникли.

Ініціатором заходу виступив Берлінський інститут Вітольда Пілецького (Німеччина). Інститут названо ім’ям польського кавалерійського офіцера, який ризикував своїм життям, документував ситуацію в концентраційному таборі Аушвіц під час Другої світової війни.

Інститут Пілецького, який займається дослідженням історії ХХ століття, включаючи злочини нацистів під час Другої світової війни, ініціював документування воєнних злочинів Росії в Україні.  З цією метою, зокрема, провадяться інтерв’ю з українськими біженцями. Саме тому тематично близькою для Інституту Пілецького стала Міжнародна конференція „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою і пам’яттю про неї”. За задумом організаторів (а серед них, крім Інституту Пілецького, – Центр історичних досліджень у Берліні Польської академії наук, Центр польських та українських досліджень Університету Віадріна у Франкфурті на Одері, Литовський інститут історії у Вільнюсі), конференція була покликана проаналізувати причини й наслідки меморіальних дискурсів про минулі й сучасні трагедії, а також – сформовані на їхній основі комеморативні практики.

Завдяки ґрунтовним аналітичним підходам та продуманій презентації наукових доповідей, конференція викликала великий інтерес, чимало зацікавлених тематикою конференції долучилися до її роботи онлайн.

Участь у роботі конференції взяли й співробітники нашого Інституту. Доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту, керівник Центру історичної політології Юрій Шаповал у своїй доповіді зупинився на питанні „Чи варто і що заважає порівнювати комунізм і нацизм?”. Кандидат історичних наук, голова Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Анатолій Подольський виступив онлайн з доповіддю на тему „Вивчення і викладання історії Голокосту в Україні в умовах російської агресії та війни: виклики та результати”.

Конференція стала важливою інтелектуальною складовою міжнародного проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча – між різаниною та пам’яттю про неї”. Ідея проєкту полягає в обговоренні колективної пам’яті про комунізм, нацизм та сучасні злочини Росії, скоєні під час нинішньої війни Російської Федерації проти України, зосередившись на трьох місцях масових розстрілів цивільного населення навколо Києва:

• Биківня – жертви комунізму, розстріляні у 1937-1941 роках.
• Бабин Яр – жертви нацизму, знищені в 1941-1943 роках.
• Буча – жертви рашизму, вбиті за короткий період з 03.03 по 31.03.2022.

Проєкт привертає увагу громадськості до травматичної спадщини окупації України тоталітарними комуністичними та нацистськими режимами та їх впливу на колективну пам’ять. Це також допомагає знайти інструменти для розуміння та пояснення причин злочинів нинішнього авторитарного режиму в Росії.

Інститут Пілецького на Паризькій площі у Берліні
(фото Ю. Шаповала)

Під час відкриття конференції
Зліва направо: директор Центру історичних досліджень у Берліні Польської академії наук, професор Ігор Конколєвський, співдиректор Центру польських та українських досліджень Університету Віадріна у Франкфурті на Одері, професор Андрій Портнов, директорка Інституту Пілецького Ханна Радзейовська
(фото Ю. Шаповала)

Під час виступу Анатолія Подольського

Учасники конференції
Зліва направо: професор Андрій Портнов, професор, член-кореспондент НАН України Лариса Якубова, мистецтвознавиця, авторка ідеї й керівниця проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча”, координаторка проєктів Центральної і Східної Європи Інституту історії Латвії Світлана Ляховець, професор Юрій Шаповал

29 листопада 2024 року об 11.00 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, в межах програми „Запрошені професори”, відбудеться відкрита лекція провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, кандидата історичних наук Анатолія Подольського на тему „Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України”.

Докладніше про подію

20 листопада 2024 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася наукова конференція „Кримські татари в Україні: новітня доба”. Співорганізатором заходу виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Понад 30 відомих політологів, істориків, фахівців архівної страви та громадських діячів стали учасниками обговорення складних сторінок історії киримли, взаємин кримських татар з українцями та Україною.

На пленарному засіданні з доповідями виступили науковці відділу етнополітології нашого Інституту:  головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Людмила Мазука, науковий співробітник, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко.

Хвилина мовчання в пам’ять про загиблих
внаслідок збройної агресії рф

Учасники конференції:
Олег Калакура, Григорій Савченко, Людмила Мазука, Олексій Ляшенко

Учасники конференції висловили впевненість, що Крим буде деокупований, а кримські татари, як частина української громадянської нації, отримають нові можливості для свого розвитку.

Програма конференції 

На сайті „Локальна історія” опубліковано розлоге інтерв’ю з провідним науковим співробітником відділу етнополітології нашого Інституту, керівником Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолієм Подольським під назвою „Громадяни України нині під такою ж загрозою, як євреї за Третього Райху”. Платформа „Локальна історія” – це відомий в Україні та за її межами онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел, покликаний зберігати історичну спадщину.
У своєму інтерв’ю А. Подольський наголосив на порівнянні злочинів нацистського, комуністичного та путінського режимів. Сучасна російська війна проти України актуалізувала історичні дискусії навколо питання про природу таких режимів і наслідки їх толерування. Зокрема, – в Європі, де свого часу гітлерівські злочини було засуджено як з моральної, так і з юридичної точки зору. Водночас комуністичний режим, після закінчення Другої світової війни, привласнив собі статус переможця нацизму, а тому – отримав своєрідну індульгенцію. З часом, це дало можливість зміцнитися путінському режиму й розпочати нинішню криваву війну в Європі – війну проти України.

Анатолій Подольський

Інтерв’ю було проведено в рамках дослідницького проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою та пам’яттю про неї”.
Питання, що обговорювалися під час інтерв’ю та інші проблеми будуть у фокусі уваги учасників наукової конференції „Комунізм, нацизм, рашизм – між масакрою та пам’яттю про неї”, яка відбудеться 25 листопада в Інституті Пілецького (Берлін).
Повний текст інтерв’ю А. Подольського

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, присвячений черговій річниці Революції Гідності, – події, яка поклала початок радикальним змінам в нашій державі. Розпочавшись з євроінтеграційних гасел, Майдан засвідчив народження справді незалежної України, зробив заявку на реальну суб’єктність країни – суб’єктність, яку українському народові нині доводиться  захищати зі зброєю в руках.

День Гідності та Свободи встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

20–21 листопада 2024 року відбувся, ініційований Національним музеєм Революції Гідності, уже традиційний – п’ятий – науковий форум. Захід присвячено обговоренню як теоретичних проблем, пов’язаних з актуальністю викликів Майдану у процесі повоєнної розбудови України, визначенню місця Революції Гідності в історичній пам’яті суспільства й ролі України в геополітичній структурі світу, так і суто практичних, котрі стосуються документування подій Майдану й російсько-української війни, методології збору свідчень та артефактів, принципів їх зберігання й використання.

Тематичні напрями форуму

• Протестні рухи як чинник націєтворення. Досвід Європи та України
• Еволюція національного спротиву від середини ХІХ століття до російсько-української війни
• Протести: ідея, різновиди та (без)перервність Самоорганізація суспільства: способи, методи, конфігурація
• Майдани: протоформи, форми, соціальний конструкт
• Феномен Майданів як найвищої форми громадянського протесту
• «Культурна травма» в контексті масових протестів, воєн та окупації
• Пам’ятання та забування: (ре)презентація спротиву

Виступає Павло Гай-Нижник

В роботі Форуму взяв  участь та виступив із доповіддю  провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Доповідач порівняв політичні та ідеологічні засади революційного руху у ХХ та ХХІ століттях та їх роль у формуванні української політичної нації, поділився спогадами про Революцію Гідності (як член політради громадського руху „Правий сектор”), висновками щодо її передумов, перебігу та наслідків для державного будівництва, а також для кристалізації національної ідентичності українців.

20 листопада 2024 року
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
з 10.30 до 16.00 проводиться наукова конференція
„Кримські татари в Україні: новітня доба”

Для участі в заході можна доєднатися онлайн:
Ідентифікатор конференції: 847 0848 5525
Код доступу: 882646
https://knu-ua.zoom.us/j/84708485525? pwd=MCC5NLP5Jb4igJ4ZsL6wByCzhdEa6n.1

Програма конференції

На сайті Інституту (в розділі „Наші видання”) розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” № 2 (8)’ 2024.

Засновником і видавцем журналу є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.

Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ МОН України від 07.04.2022 р. № 320). Видання представлено у міжнародних наукометричних базах даних, репозитаріях та пошукових системах: Crossref, Directory of Open Access Journals (DOAJ), Index Copernicus International, ERIH PLUS (HSS), Google Scholar. Повні тексти видання розміщуються на платформі „Наукова періодика України” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Національному репозитарії академічних текстів.

Журнал видається з квітня 2021 року, виходить двічі на рік. Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі. Примірники журналу безоплатно надсилаються у всі обласні універсальні наукові бібліотеки України, у бібліотеки ЗВО державної форми власності, де здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю 052 „Політологія”.

Сайт журналу „Політичні дослідження”

Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в січні 2025 року.