Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Микола Рябчук 18 липня виступив із доповіддю про російські воєнні злочини в Україні перед слухачами Міжнародної програми безпекових студій в університеті міста Фрібур (Швейцарія).

Оголошена тема – „Розслідування воєнних злочинів, захист жертв, допомога біженцям” – охоплювала широкий спектр питань, пов’язаних із нинішньою російсько-українською війною.

Микола Рябчук

Російська війна в Україні, наголосив доповідач, має виразно геноцидну мету – знищення не лише української держави, а й нації, котра, на думку московського керівництва, не має жодної легітимності й мусить бути асимільована або, в разі спротиву, ліквідована.

Під час лекції

За п’ять місяців воєнного вторгнення, росіяни вчинили в Україні численні військові злочини та злочини проти людяності, які тепер ретельно документуються українськими та міжнародними слідчими. Довести здійснення геноциду, однак, непросто, тому що для трибуналу потрібні докази не лише геноцидних дій, а й геноцидного наміру. Зазвичай злочинці його прямим текстом не оголошують, тож доводиться покладатися на непрямі докази – на специфічні висловлювання російських лідерів та їхніх пропагандистів, на відповідний контекст та інтерпретацію тих висловлювань.

Зі слухачами Міжнародної програми безпекових студій

Дискусію про війну та міжнародну на неї реакцію було продовжено після перерви у формі круглого столу за участю посла України у Швейцарії Артема Рибченка та посла Швейцарії в Україні Крістіана Шененбергера. Модерував дискусію директор Програми безпекових студій, почесний консул України у м. Фрібург, професор Андрей Лужницький.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено електронну версію книги головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”.

Ця наукова праця – результат плідної співпраці з нашими польськими колегами – науковцями  Інституту політичних досліджень Польської академії наук. Ініціатором публікації наукового доробку нашого співробітника став директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук, професор Ґжеґож Мотика.

Багаторічна кропітка дослідницька робота нашого колеги над книгою про Олександра Довженка завершилася у червні 2022 року виходом друком у польському видавництві „Volumina. Daniel Krzanowski” ґрунтовного дослідження, крізь призму особливостей епохи та події, вписаних у тогочасний історико-політичний контекст, особистого життя і творчості геніальної людини, якою був Олександр Довженко.

Нещодавно, 28 липня 2022 року, у Варшаві (Польща) відбувся круглий стіл „Дискусія навколо книги Юрія Шаповала “Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”” за участі польські й українські науковці – фахівців з історичних та політичних наук.

В авторській післямові, написаній  вже після 24 лютого 2022 року, Юрій Шаповал зазначає: „Сподіваюсь, ця публікація викликатиме не лише співчуття до Олександра Довженка. Мені б цього менш за все хотілося. Сподіваюсь на інше. Довженко постане як жива особа. А живих осіб без недоліків і специфічних рис не буває. Одначе цей живий Довженко, навіть якщо спробувати його оживляти за допомогою чекістських потаємних документів, набагато цінніший за Довженка як нудного забронзовілого кінокласика, яким його робили багато десятиліть”.

 

Старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, кандидат політичних наук Оксана Зорич стала лауреатом програми академічної мобільності „Атлас” Фонду „Дім гуманітарних наук” (Париж, Франція) за напрямом досліджень „Пропаганда насилля. Російське вторгнення в Україну: стратегії і тактики інформаційної війни”.

 

Оксана Зорич

Foundation Maison des sciences de l’homme (FMSH) заснований у 1963 році Фернаном Броделем у Парижі. Фонд підтримує дослідження та поширення знань у сфері гуманітарних і соціальних наук, а також інноваційні дослідження. Понад 50 років FMSH будує важливу мережу національних і міжнародних партнерів з метою популяризації досліджень у сфері гуманітарних і соціальних наук.

Серед основних програм Фонду – програма мобільності „Atlas”, „DEA”, „International research networks in HSS”, „Vigoni workshops”, „PREFALK Programme”.

Результати дослідження, яке здійснюється науковицею за програмою академічної мобільності FMSH, буде використано в роботі над індивідуальною дослідницькою темою „Інтеграційний та дезінтеграційний дискурси в сучасних медіа” відомчої науково-дослідної теми відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність”.

28 липня 2022 року у Варшаві (Польща) відбувся круглий стіл „Радянські репресії проти української інтелігенції. Дискусія навколо книги Юрія Шаповала “Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби””.

Захід був організований лабораторією ім. Річарда Пайпса Інституту політичних досліджень Польської академії наук і проходив з використанням платформи ZOOM.

Серед учасників круглого столу – польські й українські науковці – фахівці з історичних та політичних наук.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук, габілітований доктор гуманітарних наук, професор Гжегож Мотика.

Під час круглого столу презентовано книгу „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби” – спільне видання Інституту політичних досліджень Польської академії наук та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Автор-упорядник цього унікального видання є Юрій Шаповал – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту.

Ю. Шаповал. Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби. Варшава–Київ–Харків, 2022.

Під час роботи над книгою, автор-упорядник використовував унікальні документи про Олександра Довженка (1894–1956),  матеріали із справи-формуляра, а також інші архівні джерела. Їх аналіз дозволив побачити і почути зовсім „іншого” Олександра Довженка – людини, яка вимушена була створювати радянський кіноканон, але водночас – нонконформіста, здатного дати  реалістичні і безжальні оцінки панівного ладу.

Відбулася зацікавлена й предметна розмова учасників круглого столу про  репресії радянської влади проти представників української інтелігенції.

Під час роботи круглого столу

В роботі круглого столу взяли участь співробітники нашого Інституту: доктор політичних наук Олег Калакура,  доктор політичних наук Олег Кондратенко, доктор історичних наук Олександр Майборода, доктор політичних наук Юрій Шайгородський.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження”, засновником якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.

 

До 14 жовтня триває приймання рукописів статей, які будуть опубліковані в черговому (№ 2 (4)’ 2022) числі журналу. Вихід друком – до 30 листопада 2022 року.

У Вюрцбурзькому університеті Юліуса-Максиміліана (JMU) – одному з найбільших університетів Німеччини, в межах програми підтримки Volkswagen Foundation, розпочато реалізацію науково-дослідного проєкту „Етнополітичний менеджмент в Україні та окремих країнах ЄС: порівняльний аналіз”. Співавтором та співвиконавцем проєкту є провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат політичних наук Анастасія Дегтеренко. Науковий проєкт реалізовуватиметься спільно зі співробітницею кафедри міжнародних відносин та європейських досліджень Каролін Рюгер з Інституту політичних наук та соціології JMU.

Анастасія Дегтеренко

Метою проєкту є дослідження особливостей етнополітичного менеджменту в Україні, здійснення порівняльного аналізу етнополітики в державах Європейського Союзу та пошук шляхів підвищення ефективності реалізації етнонаціональної політики в Україні.

 

14 липня 2022 року на теренах Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр” провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський провів зустріч-екскурсію на території заповідника для Посла Сполучених Штатів Америки в Україні пані Бріджит Брінк.

Під час цієї зустрічі Анатолій Подольський і Бріджіт Брінк обговорили історичний контекст трагедії Бабиного Яру, історії Голокосту на українських землях, масові вбивства людей під час нацистської окупації України в роки Другої світової війни.

Бріджит Брінк та Анатолій Подольський під час зустрічі

Розмова торкнулась і подій сучасної війни, російської агресії проти України. Після повномасштабного вторгнення в Україну російські загарбники не тільки вбивають людей і знищують будівлі та інфраструктуру наших міст і селищ, але й прагнуть зруйнувати нашу пам’ять про минувшину, зокрема про жертви Другої світової війни. У березні 2022 року, в результаті ракетно-бомбових ударів російських військ зазнали руйнувань меморіальні комплекси в Києві та в Харкові.

Посол США в Україні пані Бріджит Брінк під час зустрічі-екскурсії зазначила, що її країна з самого початку російського вторгнення і дотепер допомагає українцям захиститися від звірств росіян, які порівняла зі злочинами нацистів у Бабиному Яру.

Під час екскурсії територією заповідника „Бабин Яр”

„Мої відвідини Бабиного Яру стали нагадуванням про звірства нацистів, скоєних проти євреїв та інших, які російські ракети знову зробили дуже реальними, завдаючи ударів і вбиваючи невинних” – зазначила пані Посол. Вона наголосила: „Ми ніколи не повинні про це забувати і маємо допомогти Україні захиститися від цих звірств”.

Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук провів цикл семінарів у Регенсбурзькому університеті (Німеччина). Наукові семінари були присвячені українсько-російським взаєминам та нинішній російській військовій агресії. Цикл був доповнений публічною лекцією на тему „Українське громадянське суспільство й держава: від протистоянь до співпраці”.

У своїй лекції Микола Рябчук відзначив важливу роль громадянського суспільства у відстоюванні демократії в Україні та протидії авторитарним тенденціям перших десятиліть незалежності.

Микола Рябчук під час публічної лекції

Науковець наголосив, що особливо важливу роль громадянське суспільство та зокрема волонтерські групи й організації відіграли у 2014 році, коли після державної зради Віктора Януковича й багатьох інших високопосадовців державні органи й інституції в деяких регіонах перестали функціонувати й волонтерам довелося брати на себе їхні обов’язки, зокрема й щодо захисту країни. Цей досвід єднання виявився актуальним у 2022-му, коли під впливом російської агресії партнерство держави й суспільства в Україні стало не лише бажаним і можливим, а й життєво необхідним.

Протягом двох днів (1–2 липня 2022 року) у Варшавському університеті відбулась міжнародна наукова конференція „Все ще без миру” (“Still without peace”). Вона була організована Центром східноєвропейських досліджень, який очолює професор Ян Маліцький. Участь у конференції взяли вчені з Польщі, Великобританії, Франції, Білорусі. Учасниками конференції й науковці з України, які нині перебувають за кордоном. Серед них – головний науковий співробітник нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.

Професор Ян Маліцький відкриває конференцію

Учасники міжнародної конференції обговорили актуальні проблеми протидії російській агресії, зокрема – в інформаційній сфері.

В межах конференції відбувся круглий стіл на тему „Російсько-українська війна: інформаційний спротив”. В його роботі взяв участь і виступив професор Юрій Шаповал.

Учасники міжнародного наукового зібрання наголосили на необхідності об’єднання зусиль європейських країн та посилення співпраці у гуманітарній, економічній, енергетичній та безпековій сферах для протидії російській агресії.

Зліва направо: професор Сергій Троян, професор Антоніна Козирська, професор Юрій Шаповал перед будинком Бібліотеки Варшавського університету, де відбувалася міжнародна  конференція

.

 

 

13 червня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії „Україна, Європа, світ: повоєнні перспективи”, організованій паризькою мерією та французьким Інститутом перспективних досліджень. У своєму виступі співробітник нашого Інституту наголосив виняткову роль України для європейської стабільності і безпеки – роль, яку західні держави тривалий час недобачали й недооцінювали, сприяючи таким – непрямим – чином зростанню і зміцненню авторитаризму й мілітаризму в Росії, аж до теперішніх трагічних подій. Хоч і запізно, але Євросоюз і НАТО мусили визнати нарешті свою політичну короткозорість і дедалі активніше включитися у всебічну і допомогу для України в її самозахисті від брутального агресора. Ця нововіднайдена єдність і солідарність демократичних держав перед обличчям спільного ворога дає шанси для консолідації демократії на континенті і поза ним, для зміцнення і оновлення підупалих міжнародних інституцій та для успішної трансформації України у повноцінного члена євроатлантичної спільноти.

Інформація про науковий захід (французькою)

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України оголошує конкурс на навчання в аспірантурі (третій рівень вищої освіти) для здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 052 – політологія.

Прийом документів починається

1 липня 2022 року й завершується 10 вересня 2022 року.

 

До заяви вступники додають:

  • копію документа, що посвідчує особу;
  • копію документа державного зразка про раніше здобутий освітній (освітньо-кваліфікаційний) рівень і копію додатка до нього. Особам, які здобули вищу освіту за кордоном, встановлюється  еквівалентність поданого диплома відповідно до «Порядку визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти», затвердженого наказом МОН України № 504 від 05.05.2015 р.;
  • автобіографію, особовий листок з обліку кадрів, засвідчений печаткою тієї установи, в якій вступник до аспірантури навчається або працює;
  • військовий квиток або посвідчення про приписку (для військовозобов’язаних);
  • згоду на збір та обробку персональних даних;
  • 6 фотокарток 3х4;
  • копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • рекомендацію вченої ради вищого навчального закладу/наукової установи (за наявності);
  • міжнародний сертифікат рівня не нижче В2 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти або аналогічного рівня (за наявності);
  • список опублікованих наукових праць та їх копії (за наявності).

Вступники, які не мають опублікованих наукових праць, подають наукові доповіді (реферати) з обраної ними наукової спеціальності.

Документи подаються  особисто.

Довідки за телефонами:

+38 (095) 240-48-04; +38 (044) 285-70-49; +38 (044) 285-53-80.

Інформацію щодо вступу та навчання в аспірантурі можна також уточнити електронною поштою за адресою: helen.dm1505@gmail.com

З умовами вступу та з додатковою інформацією можна ознайомитися в розділі сайту “Аспірантура”.

На сайті Інституту, у розділі „Наші видання”, розміщено текст монографії А. Ю. Ясінської „Поведінка виборців, що не визначилися в електоральних процесах в Україні та європейських країнах (2010–2019)”.

У монографії досліджено поведінку виборців, що електорально не визначилися, на основі аналізу президентських та парламентських виборчих кампаній 2010–2019 рр. в Україні, Франції та Польщі. Визначено основні чинники впливу на формування електоральних преференцій громадян, на причини зростання електоральної невизначеності та абсентеїзму. Запропоновано рекомендації щодо зменшення рівня електоральної невизначеності серед населення України.

Текст монографії (PDF)

20 червня 2022 року відбулась міжнародна онлайн-дискусія „Допомога під час війни” за участю українських, польських та німецьких істориків та політологів. Серед учасників дискусії був провідний науковий співробітник нашого Інституту Анатолій Подольський. Під час дискусії обговорювались проблеми, які виникли у науковців, викладачів ЗВО та загальноосвітніх закладів України під час війни та російської агресії проти нашої країни, обговорювалися можливі шляхи фінансової та іншої допомоги українським дослідникам і викладачам.

 Дискусія проводилась німецькою та англійською мовами. В обговоренні також взяли участь польська науковиця Eliza Gaust з Centrum Dialogu in Łódź, німецька історикиня Dr. Christine Glauning з Leiterin des Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit, українська дослідниця Любов Даниленко, яка зараз працює експертом в NS-Zwangsarbeit / Partnerin d. Hilfsnetzwerk für Überlebende der NS-Verfolgung.

Організатором онлайн-дискусії виступила німецька інституція „Мережа допомоги жертвам націонал-соціалістичних злочинів”. Онлайн заходи цієї фундації відбудуться протягом 18–29 червня 2022 року й спрямовані на об’єднання зусиль задля допомоги українським науковцям. „Мережа допомоги жертвам націонал-соціалістичних злочинів” Hilfsnetzwerk für Überlebende der NS-Verfolgung in der Ukraine – це об’єднання 48 меморіальних місць пам’яті, музеїв, спільнот та ініціатив у Німеччині. Від початку створення, учасниками мережі, є Фонд „Меморіал убитим євреям Європи” StiftungDenkmal – FoundationMemorial.

Мережа надає допомогу людям, які пережили нацистські переслідування та їхнім родинам. Допомогу також отримують українські колеги (історики, політологи, музейники, вчителі, журналісти), які опинились у кризовій ситуації через війну Росії проти України.

 Докладніше про подію

На сайті Інституту, у розділі „Наші видання”, розміщено текст монографії Т. А. Бевз „Регіональна політична еліта Сумщини: цінності, ідентичності, політична поведінка”.

У монографії аналізуються джерельна та історіографічна база дослідження. На тлі аналізу загальноукраїнських процесів еліти досліджено становлення та розвиток регіональних еліт Сумщини у період з кінця 1991 до 2021 рр. Розкрито трансформацію ідентичностей регіональної політичної еліти та її політичних цінностей. Політика регіональної ідентичності обумовлена культурою регіональних еліт, їхніми уявленнями про минуле і майбутнє регіону, країни. Регіональні політичні еліти часто сприяють зростанню полярних і конфліктних ідентичностей. У процесі дослідження політичної поведінки доведено, що обрана лінія поведінки регіональної політичної еліти Сумщини не завжди була послідовною, оскільки підлягала впливу багатьох факторів зовнішнього середовища і індивідуальних властивостей еліти.

Текст монографії ( PDF )

На сайті Інституту у розділі „Наші видання” розміщено текст монографії Т. А. Бевз „Регіональна політична еліта Сумщини: цінності, ідентичності, політична поведінка”.

У монографії аналізуються джерельна та історіографічна база дослідження. На тлі аналізу загальноукраїнських процесів еліти досліджено становлення та розвиток регіональних еліт Сумщини у період з кінця 1991 до 2021 рр. Розкрито трансформацію ідентичностей регіональної політичної еліти та її політичних цінностей. Політика регіональної ідентичності обумовлена культурою регіональних еліт, їхніми уявленнями про минуле і майбутнє регіону, країни. Регіональні політичні еліти часто сприяють зростанню полярних і конфліктних ідентичностей. У процесі дослідження політичної поведінки доведено, що обрана лінія поведінки регіональної політичної еліти Сумщини не завжди була послідовною, оскільки підлягала впливу багатьох факторів зовнішнього середовища і індивідуальних властивостей еліти.

Текст монографії (PDF)

9 червня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася міжнародна науково-практична конференція „Перехідне суспільство пострадянського типу: проблеми пошуку парадигми розвитку”. Одним зі співорганізаторів конференції був Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Учасники міжнародної науково-практичної конференції

На початку роботи наукового заходу ректор Університету –  доктор історичних наук, професор, В. В. Коцур нагородив університетською відзнакою „Орден князя Володимира Мономаха” заступника директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктора історичних наук, професора, член-кореспондента НАН України О. М. Майбороду, відзначив тривалу та плідну співпрацю закладу вищої освіти з нашим Інститутом.

Олександр Майборода отримує університетську нагороду

Робота міжнародної науково-практичної конференції була зосереджена на обговоренні таких напрямів:

  • актуальні проблеми сучасної транзитології;
  • влада і владні інститути у перехідному суспільстві;
  • соціокультурні контексти демократичної модернізації пострадянського суспільства;
  • проблеми формування ідентичності перехідного суспільства в умовах глобалізації;
  • політико-адміністративні структури в умовах демократичного транзиту пострадянського суспільства;
  • політико-економічні процеси в транзитивному пострадянському суспільстві;
  • демократична трансформація пострадянських суспільств у контексті євроінтеграційних процесів;
  • етнонаціональні проблеми пострадянського суспільства.

Під час науково-практичної конференції

Учасники конференції працювали у форматі двох наукових брифінгів. На першому – „Інституційні аспекти демократизації пострадянської трансформації у контексті євроінтеграції” з доповідями виступили наукові співробітники нашого Інституту: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України О. М. Майборода, доктор політичних наук, професор В. А. Войналович, доктор історичних наук, професор Ю. О. Ніколаєць, доктор політичних наук Т. М. Ляшенко, доктор політичних наук, доцент О. Ю. Кондратенко, кандидат політичних наук, доцент А. М. Дегтеренко, кандидат історичних наук О. О. Ляшенко, кандидат історичних наук В. В. Новородовський, кандидат філософських наук Е. В. Щербенко.

Виступає Юрій Ніколаєць

На другому брифінгу „Політико-культурні та етнонаціональні контексти модернізації пострадянського суспільства” виступили доктор політичних наук, професор О. Я. Калакура, кандидат політичних наук Р. В. Балабан, кандидат історичних наук Л. І. Мазука, кандидат історичних наук Л. Л. Ковач та кандидат філософських наук О. О. Чорний. Загалом, в роботі конференції брали участь 115 науковців.

Доповідає Ростислав Балабан

Програма міжнародної науково-практичної конференції

10 червня 2022 року в Запорізькому національному університеті відбулася ХІІ міжнародна науково-практична конференція „Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього: зміни глобальної безпеки як виклик миротворенню та медіації”.

До організації заходу й участі в дискусіях на пленарному та секційних засіданнях  долучилися понад 100 науковців дослідницьких установ, закладів вищої освіти, громадських об’єднань та представників органів державної влади з України, Грузії, Литви, Польщі, Словаччини, Туреччини та Сполучених Штатів Америки (програма конференції).

На пленарному засіданні конференції з доповіддю „Етнополітична безпека України: виклики і варіанти відповідей” виступив доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, президент Української академії політичних наук Віктор Олексійович Котигоренко.

Під час роботи міжнародної науково-практичної конференції

Робота сесійних засідань була організована за чотирма напрямами:

  • „Соціальне прогнозування: методологія дослідження та формування світогляду суб’єкта миротворення”
  • „Перспективи модернізації політичної системи України та зміни світоустрою”
  • „Філософія державного управління та місцевого самоврядування”
  • „Європейська філософська освіта та креативні індустрії в контексті миротворення. Майбутнє соціальної сфери в контексті людського розвитку та реалізації політики миру”

Під час роботи секційних засідань учасники міжнародного науково-практичного заходу обговорили актуальні проблеми сьогодення. За підсумками роботи міжнародної науково-практичної конференції було ухвалено відповідну резолюцію.

Редакція журналу „Політичні дослідження” оголошує приймання рукописів статей для публікації в черговому номері часопису.

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).

Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:

  • Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
  • Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
  • Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
  • Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
  • Етнополітологія та етнодержавознавство.

Журнал виходить друком двічі на рік.

Вихід друком чергового числа журналу –  30 листопада,

рукописи статей прийматимуться редакцією  до 14 жовтня 2022 року.

Основи редакційної політики журналу

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

7–8 червня 2022 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася міжнародна науково-практична конференція „Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього”. Конференція присвячена обміну знаннями та досвідом, обговоренню актуальних проблем у контексті глобалізаційних викликів в умовах сьогодення (програма конференції).

У конференції взяли участь та виступили наукові співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Тетяна Бевз, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Марія Кармазіна та кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Микола Горбатюк.

Під час науково-практичної конференції

Темою доповіді Т. Бевз була: „Інструменти оптимізації діяльності органів влади в умовах війни”. У доповіді науковиця зазначила, що в умовах війни змінилися алгоритми роботи державних органів центрального і місцевого рівнів. Центральна та місцева влада працюють як одне ціле і, багато в чому завдяки цьому, система управління країною була збереженою. Верховна Рада України діяла у „турборежимі” і працювала „оборонна коаліція” на принципах консенсусу, що означало прийняття важливих та визначених на спеціальній погоджувальній раді рішень з мінімальними дискусіями у сесійній залі. Акцентувалася увага на оптимізації структури та кількісного складу органів державної влади шляхом скорочення неефективних функцій та деконцентрації владних повноважень; на підвищенні автономності роботи міністерств у контексті можливого набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу; на утвердженні тренду підвищеної нетолерантності до корупції; на узгодженні програми уряду щодо планів відновлення країни; оптимізації державних витрат в умовах війни; ролі державного службовця у воєнний та повоєнний періоди; на проблемі дистанційної роботи та еміграції.

З доповіддю „Діяльність політичних партій у контексті національної безпеки України (період після 24 лютого 2022 р.)” на засіданні секції „Проблеми забезпечення національної безпеки в сучасних умовах” виступила професор Марія Кармазіна. Старший науковий співробітник Микола Горбатюк виголосив доповідь на тему: „Війна і децентралізація: реалії та перспективи місцевого самоврядування в Україні в нових геополітичних умовах”.

2–3 червня 2022 року у Західноукраїнському національному університеті (м. Тернопіль) відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Трансформаційні процеси соціально-гуманітарної сфери сучасної України в умовах війни: виклики, проблеми та перспективи”. Міжнародний науковий захід об’єднав академічних вчених, освітян, практиків соціогуманітарної сфери, студентів ЗВО. На пропозицію наукової комунікації відгукнулися представники провідних закладів України, США, Туреччини, Австрії, Польщі, Словаччини, Китаю. Масштабність заходу засвідчує участь понад 50 університетів-учасників та партнерів Західноукраїнського національного університету. Злагоджена взаємодія співорганізаторів конференції – Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, партнерів із Католицького університету в Ружомберку (Словаччина), Вищої школи управління й адміністрування (Польща), значна кількість учасників (близько 300, серед них понад 70 докторів наук, професорів) стали індикатором високого професіоналізму науковців та складності формування єдиного цілісного соціально-гуманітарного простору України в умовах війни (програма конференції).

Під час роботи Міжнародної науково-практичної конференції

Одним із партнерів-учасників цього міжнародного заходу був і наш Інститут. До складу наукового комітету конференції увійшла доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.

Тетяна Бевз

Т. Бевз взяла участь у роботі пленарної частини конференції. Доповідь науковиці –„Ідея «єдності» в дипломатичному дискурсі держави в умовах війни” – була присвячена проблемам розвитку публічної дипломатії, концепту «єдності», що в умовах війни набуло особливо важливого значення для української дипломатії та визначенню її основних завдань – розроблення основних напрямів контенту та стратегічних комунікацій для публічної дипломатії, застосування сучасних каналів комунікації у донесенні ключових меседжів, урахування та включення стратегічних комунікацій у порядок денний країн, організацій, де реалізуються відповідні заходи.  Дипломатичні зусилля в умовах війни, наголосила доповідач, мають важливе значення. Україна створила прецедент небаченого єднання демократичного світу навколо емоції справжнього захоплення українською сміливістю й навколо розуміння, що за свободу потрібно боротися і зміцнювати загальноєвропейську єдність.

У роботі конференції взяла участь та виступила з доповіддю „90 днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну: дипломатичні здобутки Президента України” доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Марія Кармазіна.

Під час роботи секції „Історичний та соціокультурні виміри українського наукового дискурсу в умовах сьогодення” з доповіддю „Подолання негативізму в суспільній свідомості як чинник розвитку української національної ідентичності” виступив кандидат філософських наук, науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Чорний.

Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»

Політичні дослідження. 2022. № 1 (3). 188 с. ISSN 2786-4774 (Print), 2786-4782 (Online)

Новини

Оголошення