Вийшло друком англомовне видання співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»).

У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації.

Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати кризи політичного розвитку як системні та хронічні явища. Автори визначають причини кожного типу таких криз, описують їхні особливості в українському контексті та прогнозують подальшу еволюцію. У такий спосіб читачі отримують аналітичний інструментарій для оцінки кризових процесів і потенційних шляхів їхнього подолання.

Книжка вже доступна для замовлення на сайті Columbia University Press за посиланням: cup.columbia.edu/book/crises-of-political-development-in-ukraine/9783838220277/

14-15 травня 2026 року у м. Дніпро, на базі Дніпровського національного університету ім. О. Гончара відбулася Міжнародній науково-практичній конференції «”Єдність у різноманітті”: історичний, соціокультурний та геополітичний вимір головної ідеї Європейського Союзу для України»

Конференція проводилась у межах виконання проєкту Еразмус+  Жан Моне Модуль«Європейський мультикультуралізм як досвід та шлях до європейської інтеграції України» /“European multiculturalism as an experience and a path for Ukraine’s European integration”за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Під час роботи конференції.

В роботі конференції взяли участь відомі українські та зарубіжні історики, філософи, політологи. З науковою доповіддю на конференції виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський (член оргкомітету конференції). Доповідь була присвячена поточному стану досліджень та освітньої діяльності у царині вивчення та викладання історії Голокосту, долі євреїв України в роки Другої світової війни, а також стану досліджень в області сучасної історії українського єврейства. Доповідач у своєму виступі зазаначив, що під час російської війни проти України розвиток єврейських студій не припинявся, і був і є складової досліджень мультикультурного сучасного українського суспільства. 

Виступає Анатолій Подольський.  

Під час конференції обговорювались наступні напрями досліджень:

• історичний вимір «Єдності у різноманітті»: європейський досвід для України (генеза ідеї, історичні уроки і виклики подолання національних, етнічних та інших  антагонізмів та формування європейської спільноти, роль культурної спадщини та спільної історичної пам’яті у формуванні європейської ідентичності; Україна в історичному контексті європейського різноманіття: полікультурне минуле України як основа для інтеграції в ЄС, історичні паралелі та відмінності між українським шляхом до єднання і європейським досвідом; переосмислення національної історії та ідентичності в контексті європейських цінностей.
• соціокультурний вимір «Єдності у різноманітті»: вплив ідеї на суспільство, культуру, освіту, права меншин та внутрішню політику України на шляху до ЄС; культурне, мовне та етнічне різноманіття України як ресурс та виклик для реалізації головної ідеї ЄС (практична реалізація державою принципів ЄС, забезпечення прав національних меншин України відповідно до стандартів ЄС, вплив міграційних процесів та внутрішньо переміщених осіб на соціокультурну структуру України тощо)
• геополітичний вимір «Єдності у різноманітті» для України: стратегічне значення ідеї у зовнішній політиці, безпеці та євроінтеграційному процесі України.

Програма конференції.

У День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, провідний науковий співробітник нашого Інституту Анатолій Подольський взяв участь у розмові на Радіо Культура.

Говорили про людей, які навіть у найтемніші часи світової історії знаходили в собі мужність рятувати інших, про моральний вибір, людяність і відповідальність за пам’ять.

Дякуємо ведучій Валерії Широковій за важливу та змістовну розмову.

Аудіозапис інтерв’ю Анатолія Подольського

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАН України взяв участь у роботі  виставки-презентації досліджень і розробок НАН України з нагоди Дня науки України, яка відбулась  14-15 травня 2026 року. 

На виставці-презентації були представлені новітні результати наукового пошуку співробітників Інституту, зокрема монографії “Політична безпека України: проблема стабілізації політичного поля країни. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”, “Адаптивні зміни у функціонуванні політичної системи України в умовах повоєнної відбудови”, “Інституційна (не)спроможність держави в Україні: як розірвати замкнене коло”, “Суспільно-політична солідарність в Україні в умовах війни”, “Суспільно-політична солідарність в Україні в повоєнний період”, “Україна у боротьбі: війна та перетворення держави”, “Україна у боротьбі: війна та перетворення суспільства”, а також низка аналітичних доповідей. 

Видання Інституту зацікавили Президента НАН України Анатолія Загороднього, який високо оцінив наукові здобутки працівників, зокрема публікацію монографій, відзначивши, що така праця – це результат глибоких досліджень та свідчення високого професіоналізму авторів, які навіть у складні часи демонструють відданість справі та продовжують підкорювати нові наукові вершини.

Протокол №2 засідання організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України.

Документ за посиланням.

12 травня 2026 року в Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся науково-методологічний семінар «Національна консолідація: методи вивчення та категоріальний апарат», присвячений обговоренню теоретичних і методологічних підходів до дослідження процесів національної консолідації в сучасних умовах.

Захід об’єднав науковців, експертів і представників дослідницьких установ, які працюють у сферах політичної науки, державного управління, соціальної психології, філософії та суспільних комунікацій. Основна увага семінару була зосереджена на визначенні понятійного апарату дослідження національної консолідації, аналізі її ключових складових, а також пошуку методів оцінювання та відстеження динаміки консолідаційних процесів у сучасному українському суспільстві.

Ключовою частиною заходу стали наукові доповіді співробітників Інституту. Головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз представила доповідь «Поняття та дискурс національної консолідації в сучасній політичній науці». У своєму виступі дослідниця зосередила увагу на особливостях використання поняття «національна консолідація» у сучасному політичному та науковому дискурсі, окреслила основні підходи до його трактування та звернула увагу на складність формування універсального визначення цього явища в умовах суспільних трансформацій і війни.

Другу доповідь – «Особливості консолідації авторитарних та демократичних режимів» – представив завідувач відділу теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук Максим Розумний. У виступі йшлося про відмінності механізмів суспільної консолідації в демократичних та авторитарних політичних системах, а також про роль політичних інститутів, суспільної довіри та громадянської участі у формуванні консолідаційних процесів.

Після доповідей відбулося фахове обговорення, у межах якого учасники семінару обмінялися міркуваннями щодо методологічних підходів до вивчення національної консолідації, можливостей використання міждисциплінарних методів дослідження та критеріїв оцінювання консолідаційних процесів.

До дискусії долучилися запрошені експерти: Ірина Павленко – кандидат історичних наук, завідувач відділу розвитку політичної системи Центру суспільних досліджень; Юлія Каплан – кандидат політичних наук, завідувач відділу суспільних комунікацій Національний інститут стратегічних досліджень; Олена Суший – доктор наук з державного управління, завідувач відділу психології мас і спільнот Інститут соціальної та політичної психології НАПН України; Тетяна Василевська – доктор наук з державного управління, професор Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Володимир Фадєєв – завідувач відділу філософських проблем етносу та нації Інститут філософії НАН України.

Активну участь у дискусії також взяли науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Олександр Майборода; доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко; доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць; доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал; доктор політичних наук, доцент Олег Кондратенко; кандидат політичних наук Наталія Кононенко; кандидат політичних наук Ростислав Балабан; кандидат історичних наук Олександр Палій; кандидат історичних наук Микола Горбатюк; доктор філософії з політології Альона Гурківська та інші співробітники Інституту.

Під час дискусійної панелі учасники семінару зосередили увагу на кількох ключових питаннях. Зокрема, обговорювалися проблеми визначення сутності національної консолідації в сучасних умовах, співвідношення політичних, ідеологічних і соціально-психологічних чинників консолідаційних процесів, а також можливості формування системи критеріїв та маркерів для оцінювання рівня суспільної консолідації.

Окрему увагу учасники приділили питанням відстеження динаміки консолідаційних процесів та пошуку ефективних дослідницьких інструментів для їх аналізу. Учасники наголошували на необхідності поєднання політичних, соціологічних, психологічних та комунікативних підходів у дослідженні сучасних суспільно-політичних процесів.

Семінар став платформою для професійного обговорення актуальних методологічних проблем сучасної політичної науки та окреслення напрямів подальших досліджень у сфері національної консолідації.

7 травня 2026 р. у Варшавському університеті (Республіка Польща) за участі заступниці директора з наукової роботи, професора Галина Зеленько та науковців відділу політичних інститутів і процесів, доктора політичних наук Тетяни Ляшенко, кандидатів політичних наук Наталії Кононенко, та Ростислава Балабана відбувся черговий науковий семінар в рамках проєкту «Державний устрій у дії». 

Темою обговорення на зустрічі стала система протидії корупції, прозорість діяльності антикорупційних органів та публічна інформація. Українську доповідь під назвою «Еволюція інституційної архітектур антикорупційної політики України: розвиток, ефективність, оцінювання» представила Юлія Кобець з Прикарпатського національного університету. Авторка зазначила, що антикорупційна політика в Україні формувалася як тривалий еволюційний процес, зумовлений поєднанням внутрішніх політичних трансформацій. Попри інституційні реформи після 2014 р., корупція все ще зберігає вплив на публічне управління та сприйняття України як партнера в реконструкції та євроінтеграції. Погіршила ситуацію конституційна криза 2020 р., пов’язана з рішенням Конституційного Суду щодо обмеження повноважень НАЗК і фактичного скасування електронного декларування. За твердженням доповідачки, у 2025 р., Україна досягла помітного прогресу у формуванні інституційної спроможності та підвищенні прозорості, однак і на сьогоднішній день зберігаються проблеми політичного втручання, незавершеної судової реформи та зростання ризиків, пов’язаних із війною. 

Від польських учасників доповідь на тему «Відкритість інформації про функціонування органів державної влади та діяльності їхніх посадових осіб як гарантія демократичної правової держави» представив професор Вроцлавського університету Маріуш Яблонський. Доповідь була  присвячена праву на доступ до інформації публічної в Польщі як одній з ключових гарантій демократичної правової держави. Доповідач зазначив, що система гарантій прозорості в польському праві є комплексною і включає як загальне право доступу до інформації, так і спеціальні інститути (прозорість публічних фінансів, публічних закупівель, конкурсних процедур та декларацій майнового стану тощо), які взаємно доповнюють один одного. Найефективнішим інструментом громадянського контролю за діяльністю публічної влади, на думку професора Яблонського, залишається саме Закон про доступ до публічної інформації від 6 вересня 2001 р., який має пріоритетне значення.  Разом з тим, особливе значення для розвитку права на інформацію відіграють адміністративні суди, які захищають принцип максимальної відкритості та обмежують можливості необґрунтованої відмови в доступі до інформації. Автор підкреслив, що прозорість діяльності органів влади та осіб, які виконують публічні функції, є ключовим елементом запобігання корупції, підвищення довіри громадян до держави та зміцнення принципів демократичної правової держави.

За результатами доповідей відбулась дискусія щодо шляхів боротьби з корупційними ризиками, ролі судів (особливо адміністративних) у розвитку права на інформацію, прозорість декларацій майнового стану як в Україні, так і в Польщі. 

4–5 травня 2026 року у Бухаресті відбулася міжнародна конференція Integrated Strategic Analysis for Ukraine Conference, яка об’єднала провідних експертів у сфері безпеки, аналітиків і представників державних інституцій із США, Великобританії, Італії, Румунії та України. Захід проходив на базі Міністерства оборони Румунії та став ще однією площадкою для обговорення актуальних викликів у сфері безпеки й пошуку спільних стратегічних рішень в умовах зростаючої глобальної нестабільності.

На конференції з доповіддю-презентацією «Who Are Ukrainians Today? Identity, War, and the Future», виступила заступник директора з наукової роботи, професор, член-кореспондент НАН України Г.І. Зеленько. У доповіді дослідниця на основі даних соціологічних опитувань окреслила динаміку змін громадянсько-політичних ідентичностей під впливом повномасштабної війни, а також обґрунтувала як посилення громадянсько-політичної ідентичності конвертується у суспільну самоорганізацію, зокрема, волонтерство, посилення європейського вектору зовнішньої політики та переосмисленні відносин із державою.

Конференція стала важливим майданчиком для обміну досвідом між міжнародними партнерами та українськими фахівцями, а також сприяла поглибленню розуміння українського контексту серед західних експертів. Обговорення, що відбулися під час заходу, засвідчили високий рівень зацікавленості міжнародної спільноти у підтримці України та спільному напрацюванні стратегій безпеки в Європі.

27 квітня Микола Рябчук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, взяв участь у дводенному польсько-українському форумі під назвою “Шляхи до відновлення України: безпековий та оборонний вимір”, де виступив зокрема у подіумній дискусії з відомим дослідником польсько-українських взаємин, заступником директора Центру ім. Ю. Мєрошевського, Лукашем Адамським. Тему розмови організатори форуму окреслили як “Поза соціальними медіями: попередні висновки з досліджень громадської думки у Польщі та Україні після 2022 року”. Обидва промовці погодилися, що за останні чотири роки взаємне ставлення поляків та українців одне до одного помітно погіршилося, причому саме з польського боку це погіршення виявилось особливо значним.

Попри справді велику роль, яку в цьому погіршенні відіграє російська інтернет-пропаганда, і попри певне розчарування, яке відчувають поляки і українці одне щодо одного після весняної ейфорії 2022 р., найголовніша причина стрімкого погіршення з польського боку (з українського боку воно мінімальне) полягає, на думку українського вченого, в глибинних польських ресентиментах, постколоніальних травмах, комплексі одвічної безневинної жертви, перед якою всі винні й відповідальні, натомість сама вона не винна нікому нічого. Саме тому російська пропаганда виявляється тут такою ефективною – набагато ефективнішою, ніж антипольська в Україні, бо лягає на сприятливий психологічний ґрунт. І поляки, і українці мають свої упередження, але подолати їх можна лише в чесному діалозі – через усвідомлення й визнання, а не беззастережне прокурорське оскарження однієї сторони іншою.

22 квітня 2026 року у Державній бібліотеці Берліна (Staatsbibliothek zu Berlin, Unter den Linden 8) відбулася презентація книги головного наукового співробітника нашого інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала «Богдан Осадчук. Життя в триалозі». Видання було ініційоване Центром історичних досліджень Польської академії наук у Берліні і є частиною серії «Україна-Польща-Німеччина. Трикутник діалогу». Книга містить текст німецькою, польською і українською мовами. Дослідження присвячено  Богдану Осадчуку (1920-2011), журналісту і вченому, професору Вільного університет Берліна. Народжений в Коломиї, Осадчук 70 років прожив у Берліні. Завдяки володінню польською, німецькою і українською мовами (він розмовляв і писав ними вільно), він став «людиною пограниччя», яка своїми публікаціями і виступами єднала Польщу, Німеччину і Україну. 

Під час презентації.

Німецькою мовою він підготував багато важливих текстів, які друкувалися в найвпливовіших часописах Західної Німеччини та Швейцарії. Його наукова та журналістська творчість як визнаного аналітика подій у країнах «соціалістичного табору» і Радянського Союзу в період холодної війни увійшла до канону радянології і в багатьох аспектах залишається актуальною до сьогодні. Завдяки багаторічній співпраці з Єжи Ґедройцем, керівником Літературного інституту в Мезон-Ляффіт (Франція) і редактором журналу «Kultura», Осадчук зробив величезний внесок у справу польсько-українського порозуміння і примирення. 

Презентація книги проходила у формі дискусійного подіуму, до участі в якому був запрошений колишній аспірант Богдана Осадчука у Вільному університеті Берліна, а нині  президент Фундації «Будинок історії Північного Рейну-Вестфалії» (Stiftung Haus der Geschichte Nordrhein-Westfalen) Базиль Керскі. Життя і творча діяльність Богдана Осадчука викликали великий інтерес і численні запитання присутніх, серед яких були німці, поляки і українці.

Зліва направо: редактор книги «Життя в триалозі» Якуб Савіцький, модератор дискусії Беньямін Фелькель, Юрій Шаповал, Базіль Керскі, директор Центру історичних досліджень у Берліні Польської академії наук, професор Ігор Конколевський.

24 квітня 2026 року на базі Запорізького національного університету відбулася XVІ міжнародна науково-практична конференція «Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього країни: наука та дипломатія миру в умовах турбулентності цифрового світу». Традиційно Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став одним зі співорганізаторів заходу.

У зв’язку з складними безпековими умовами конференція працювала в онлайн режимі. Учать у її роботі конференції взяли понад 120 учасників з України, США, Литви, Грузії, Словаччини, Туреччини та Польщі.

Серед доповідачів були й співробітники Інституту: Віктор Котигоренко («Українська національна згуртованість: контекст цифрових викликів»), Олег Калакура («Світоглядно-гуманітарні виклики для повоєнної України»), Олексій Ляшенко («Етичні межі й конструювання реальності: як соціологічні дані про територіальні поступки стають інструментом політичного маніпулювання»).

Завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор, президент Української академії політичних наук Віктор Котигоренко презентував результати дослідження кризової й водночас висхідної динаміки інклюзивної української національної ідентичності на фактологічній базі “нормальної соціології” мирного часу та “соціології надзвичайності” в умовах російської агресії.  Акцентувалися кількісні та якісні демографічні загрози цій динаміці, пов’язані, зокрема, з обставинами розділеності українства за ознаками місця проживання в Україні, закордоном та на тимчасово окупованих територіях, етнічної належності, мовних переваг та інших. Наголошувалося на важливості використання потенціалу цифрових ресурсів у збереженні й посиленні згуртованості нації та суспільства. Серед цифрових викликів цій згуртованості було виокремлено формування “етнічних бульбашок” як паралельних реальностей, сегрегація за відмінностями пов’язаних з феноменом етнічності пріоритетів, деструктивний мікротаргетинг зі сторони агресора і його агентури та ін. 

Виступає Віктор Котигоренко

Головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Олег Калакура зосередився на уроках війни та її викликах для гуманітарного розвитку: соціально-демографічних втратах, урбіциді, загрозах для національної єдності, зокрема “поверненні” м’якої сили “русского міра”. Доповідач окреслив цінності, навколо яких формуються нова якість українського суспільства та його європейські перспективи. У цьому контексті він звернув увагу на План повоєнного відновлення України (План Ukraine Recovery Plan) як масштабну стратегію європейської інтеграції України й забезпечення справедливого добробуту її громадян та наголосив на важливості стратегічної пріоритезації захисту тих груп населення, які найбільше постраждали від війни. Це, зокрема, родини загиблих, ветерани російсько української війни, які зазнали невиліковних поранень і хвороб унаслідок бойових дій,  внутрішньо переміщені особи та біженці, які втратили житло, але прагнуть повернутися в Україну, діти-сироти, самотні люди похилого віку.

Науковий співробітник, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко  проаналізував, як результати соціологічних опитувань про «територіальні поступки» і, особливо, їх тиражування у ЗМІ створюють приводи для антиукраїнських маніпуляцій. З етичного боку, аспект маніпулятивності  виявляється вже фактом постановки і змістом запитання, на яке респондент має відповісти під тягарем понад чотирьох років війни й неспинних повідомлень “про зраду”, байдуже чию – США, колективного Заходу, української влади та / або опозиції: “Чи готові ви до миру ціною територій?” У теперішній ситуації це та подібні запитання уподібнюються тиску на оголений нерв. Оприлюднення результатів таких опитувань та їх публічне обговорення формує заздалегідь програшну для України реальність, за якої втома від війни стає чинником формування пастки “соціального схвалення” позиції “більшості”, відмови особи від своєї громадянської суб’єктності й перекладання політиками на пересічних громадян відповідальності за небезпеки втрати територій і людей.

Обговорення доповіді доктора філософських наук, професора, професора кафедри соціології Запорізького національного університету Максима Лепського.

Конференція дала старт створенню міждисциплінарної науково-практичної платформи осмислення та проєктування моделей майбутнього мирного, сталого й стійкого розвитку України в умовах воєнних, соціальних і технологічних трансформацій шляхом інтеграції соціальних, поведінкових, гуманітарних і безпекових досліджень та їх результатів.

Програма міжнародної науково-практичної конференції.

22 квітня нині звичайний день. А за радянських часів першачків приймали в жовтенята, а підлітків — у піонери, бо в цей день народився вождь світового пролетаріату Володимир Ленін. І хоча за останні роки про нього справжнього написані стоси книг, сьогодні є нагода ще раз поговорити про цю людину як про ту, яка перевернула догори дригом півсвіту. Розмова з доктором історичних наук, професором Юрієм Шаповалом з рамках рубрики “Реконструкція”.

Посилання на запис ефіру: https://www.ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=4952651

Протокол №2 засідання організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України.

Документ за посиланням. 

Положення про порядок акредитації та організації роботи спостерігачів та представників під час підготовки та проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Документ за посиланням.

21 квітня 2026 року у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція «Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього».

Подія об’єднала провідних науковців, експертів та практиків для обговорення стратегій адаптації державних інституцій до умов глобальної нестабільності. Особливу увагу учасників привернула робота третьої секції, присвяченої механізмам сучасного врядування.

З доповіддю на тему «Публічне врядування в умовах турбулентності: механізми реалізації політики та чинники національної консолідації» виступила Тетяна Бевз, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України.

У своєму виступі професор Тетяна Бевз проаналізувала феномен «полікризи» – стану, коли безпекові, економічні та соціальні шоки накладаються один на одного, створюючи каскадний руйнівний ефект. За словами доповідачки, у таких умовах традиційна бюрократія виявляється неефективною, а інституційна резильєнтність держави має триматися на двох базових векторах: управлінській адаптивності та національній консолідації. Для цього держава має відмовитися від жорстких ієрархій на користь гнучких моделей: Agile-врядування з короткими циклами прийняття рішень, децентралізації громад як автономних «буферів стійкості» та тотальної цифровізації для гарантування безперервності урядування через хмарні технології. Однак ці управлінські механізми дієві лише за наявності потужного соціального капіталу, фундаментом якого є інституційна довіра, що мінімізує витрати на державний примус, прозорі стратегічні комунікації для протидії ІПСО та мережеве врядування, яке об’єднує зусилля влади й громадянського суспільства у потужну партнерську синергію.

Обговорення доповіді викликало жваву дискусію серед учасників конференції, підтвердивши актуальність міждисциплінарного підходу до вирішення проблем сучасного державного будівництва.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Політичні аспекти вчення очільників хасидів Закарпаття ХХ ст.: містицизм і модернізм”.

У монографії проаналізовано політичні аспекти вчення лідерів хасидів Закарпаття XX ст. та їх практичну реалізацію. Відповідна діяльність поєднувала традиційний політичний порядок денний, що сформувався у часи виникнення хасидизму, та специфічну реакцію на виклики новітнього часу очільників цього релігійного руху. Автор доводить, що деякі, на перший погляд, архаїчні концепції мають сучасний зміст, а інші, попри модерну форму, тяжіють до традиційності.

Дослідження виконано відповідно до гіпотези, що віровчення хасидизму є окремим джерелом політичної думки. Особлива увага приділяється поясненню того, яким чином розвиток політичної думки сприяв збереженню руху хасидизму в сучасному світі. Закарпаттю судилося стати одним із провідних осередків формування панівної дотепер ідеології ортодоксального юдаїзму. Для політологів, релігієзнавців, істориків та фахівців у царині юдаїки.

10 квітня 2026 р. у місті Перемишлі науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України провели зустріч з Яном Бартмінським – економістом, представником місцевого самоврядування. Захід відбувся в рамках десятого семінару “Державний устрій в дії”.

Головною темою обговорення стали питання організації та функціонування місцевого самоврядування в Польщі, а також досвід розвитку транскордонної співпраці в рамках єврорегіону «Карпати». Учасники розглянули механізми координації між органами місцевого самоврядування сусідніх держав, роль єврорегіональних структур у зміцненні добросусідських відносин та потенціал подібних форматів для постконфліктного відновлення прикордонних територій України.

Обговорення польського досвіду місцевого самоврядування дало важливі практичні механізми. Польська модель, що поєднує самостійність громад у вирішенні місцевих питань із чіткими механізмами міжмуніципальної координації та фінансової спроможності, становить значний інтерес в умовах українського реформування. Учасники зустрічі наголосили, що адаптація цього досвіду – з урахуванням специфіки прикордонних територій – може суттєво сприяти відновленню дієздатності місцевого самоврядування в Україні як під час війни, так і в повоєнний період.

Зустріч у Перемишлі стала останньою у рамках десятого семінару “Державний устрій в дії” наукового візиту делегації ІПіЕНД до Польщі й підтвердила важливість поглиблення українсько-польської наукової співпраці у сфері публічного управління та регіонального розвитку.

У заході взяли участь співробітники відділу політичних інститутів і процесів Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України — доктор політичних наук, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко, а також кандидати політичних наук Наталія Кононенко, Світлана Стиник, Ростислав Балабан, Світлана Брехаря та Ігор Симисенко. 

Протокол №1 засідання організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса.

Документ за посиланням.

Протокол засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.

Документ за посиланням. 

10 квітня 2026 р. у місті Жешуві відбулася робоча зустріч науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України з Яном Рокітою, політиком та публіцистом, Головою парламентської Комісії з питань внутрішніх справ та адміністрації (1991-1993 та 1997-2005). Захід відбувся в рамках десятого семінару “Державний устрій в дії”.

У ході зустрічі були обговорені ключові аспекти польських реформ державного устрою, здійснених упродовж останніх десятиліть, та їхній вплив на систему місцевого самоврядування. Особливу увагу приділено досвіду децентралізації, розподілу повноважень між центральними та регіональними органами влади, а також механізмам залучення громад до вироблення публічної політики.

Зустріч із Яном Рокітою підтвердила актуальність польського досвіду для України, що нині перебуває на етапі активного переосмислення моделей територіальної організації влади. Польська реформа самоврядування 1990-х років, яка заклала основи ефективної децентралізації та зміцнила спроможність громад, може слугувати важливим орієнтиром для України – з урахуванням як її здобутків, так і труднощів, з якими зіткнулося польське суспільство в процесі реалізації.

У заході взяли участь співробітники відділу політичних інститутів і процесів Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України — доктор політичних наук, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко, а також кандидати політичних наук Наталія Кононенко, Світлана Ситник, Ростислав Балабан, Світлана Брехаря та Ігор Симисенко.