Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

з 1 жовтня 2023 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:

• старшого наукового співробітника (кандидат наук/доктор філософії) відділу  проблем світового політичного розвитку
• наукового співробітника (кандидат наук/доктор філософії) відділу  проблем світового політичного розвитку
• молодшого наукового співробітника (магістр, кандидат наук/доктор філософії) відділу  проблем світового політичного розвитку

Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення (до 31 жовтня 2023 року включно).

Житлоплощею Інститут не забезпечує.

Документи надсилати на адресу:

Відділ кадрів. Інститут  політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, вул. Генерала Алмазова, 8, м. Київ, 01011

Довідки за телефоном: +38 (044) 285-70-49

25–26 вересня 2023 року у місті Віченца (Італія)  відбулась міжнародна конференція на тему „Російська імперія–СРСР–Російська Федерація: еволюція російського націоналізму і його відносини з Україною та іншими національностями”. Організаторами конференції були Фундація Інститут історії (Віченца), Олімпійська академія (Віченца), Інститут Спротиву та сучасної історії провінції Віченца, Соціокультурний інститут у Віченці, неурядова організація Il Ponte/Міст.

На конференцію були запрошені авторитетні італійські вчені, серед яких Андреа Ґраціозі, Джованна Броджі, Альберто Мазоеро, Сімона Мерло, Нікколо П’янчола та інші. Серед обговорюваних були проблеми радикалізація путінізму, російського націоналізму у Радянському Союзі з 1945 року до його розпаду, еволюція України від пострадянської держави до національної держави у 1991–2022 роках, проблеми Голодомору як політичного інструменту, питання взаємин країн Балтії та Росії після «холодної війни» та багато інших цікавих і важливих проблем.

Єдиним запрошеним на конференцію науковцем з України був головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виголосив доповідь „Перетворення України на Велике князівство Російське Василя Шульгіна. Невідомий памфлет російського монархіста 1938 року”.

Відкриття конференції. (Фото Ю.Шаповала)

Юрій Шаповал та один з організаторів конференції, професор Неапольського університету Андреа Ґраціозі

21–24 вересня 2023 року у м. Яремче відбулися ХVІ українсько-польські зустрічі – традиційний, єдиний в Україні науковий форум, який об’єднує українських і польських суспільствознавців. В обговоренні актуальних проблем міждержавних відносин на тлі воєнної російської агресії цього року взяли участь понад 130 інтелектуалів: науковців, експертів та дипломатів.

Від імені співорганізаторів Форуму – Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, виступив заступник директор Інституту з наукової роботи, науковий керівник відділу проблем світового політичного розвитку, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. Він висловив впевненість, що українсько-польські зустрічі продукуватимуть слушні та цінні думки і пропозиції стосовно зближення позицій наших країн з різних питань їхніх взаємовідносин.

В своїй доповіді науковець зазначив, що нині, коли оголюються і загострюються проблеми у відносинах між державами, міжнародна система опинилася перед загрозою хаосу, тому особлива роль надається інституту народної дипломатії. Доповідач нагадав, що у кризові часи, коли правителям важко дійти консенсусу у міждержавних відносинах, популярною стає фраза „народ мудріший за правителів”. Ця фраза є, безумовно, метафорою, а пересічні люди чекають мудріших рішень і вчинків від представників правлячого класу. Мудрість же правлячого класу, зауважив науковець, полягає у здатності дослухатися до народної думки.

Виступає Олександр Майборода

Олександр Майборода також наголосив, що Україна і Польща разом протистоять геополітичній небезпеці, яка насувається з боку Росії. Спільна українсько-польська боротьба за свободу Європи, за демократичний лад, за права народів і права людини є зараз серцевиною відносин між Республікою Польською і Державою Україна.

Робота зустрічей була зосереджена у шести секціях, які обговорювали важливі геополітичні, військові, гуманітарні, економічні складові українсько-польських взаємин, визначали їх пріоритети та перспективи.

Виконувач обов’язків завідувача відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць виступив з доповіддю на секції „Військова допомога Польщі та Заходу для України: належна відповідь на загрози безпеці на регіональному та глобальному рівнях”.

Доповідає Юрій Ніколаєць

В роботі секції „Відбудова України: виклики, перспективи, напрямки” взяв участь головний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту доктор політичних наук, професор Олег Калакура.

Учасники конференції

4–8 вересня 2023 року в Карловому університеті (Прага) відбулася Генеральна конференція Європейського консорціуму політичних досліджень (ECPR).

Європейський консорціум політичних досліджень (ECPR) є незалежною науковою асоціацією, заснованою в 1970 році. Ініціаторами створення Консорціуму були Жан Блондель і Стейн Роккан. Спільно з Пітером де Яносі з Фонду Форда та іншими європейськими науковцями, вони розробили й утілили концепцію „Європейського консорціуму з розвитку політичної науки” (European Consortium for the Promotion of Political Science). Засновниками ECPR виступили дванадцять європейських університетів.

Нині ECPR налічує 350 інституційних членів з майже 50 країн світу. До складу організації входять провідні університети, десятки тисяч науковців, студентів, які займаються дослідженнями та викладанням політичних наук.

Щорічна Генеральна конференція Європейського консорціуму з розвитку політичної науки є значною науковою подією, спрямованою на розвиток досліджень у всіх напрямах політичної науки. Завдяки широкому охопленню та інклюзивному підходу, вона надає можливість науковцям з різних континентів і країн зібратися разом та представити й обговорити результати їхньої дослідницької роботи.

Генеральна конференція, яка відбулася 4–8 вересня 2023 року, зібрала понад 2 000 учасників у Карловому університеті (Прага) та на онлайн-платформі.  Цьогоріч працювали 67 секцій та понад 500 панелей, на яких обговорювалися найактуальніші проблеми політичної науки.

Вперше, за час існування  ECPR, на Генеральній конференції цієї організації була представлена українська науково-дослідна установа. Цією установою,  за результатами конкурсного відбору, став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Українські науковці – учасники Генеральної конференції  ECPR

В Карловому університеті в Празі та в онлайн-форматі працювала секція „Етнополітична стійкість України” (голови секції: провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко та завідувач відділу етнополітології нашого Інституту, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко).

Панель „Етнополітична стійкість України: гуманітарні аспекти” відбулася онлайн 5 вересня 2023 року. З доповідями на панелі виступив професор Анатолій Олексієнко з Інституту освіти Гонконгу (тема: „Інтернаціоналізація та геополітика виробництва знань у воюючій Україні”, а також – науковці нашого Інституту:

• провідний науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат філософських наук Наталія Кочан (тема: „Профілювання громадянського виміру релігії”);
• в.о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць (тема: „Інформаційний аспект політичної стійкості України”);
• головний науковий співробітник відділу етнополітології доктор політичних наук, професор Олег Калакура (тема: „Етнокультурна стійкість українського суспільства в умовах війни Росії проти України”);
• науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко (тема: „Ідентичність як чинник етнополітичної стійкості України”;
• молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський (тема: „Участь національних меншин у суспільному житті в умовах російсько-української війни”).

6 вересня 2023 року відбулася онлайн-панель „Стійкість української нації та національна ідентичність”. З доповідями виступили науковці нашого Інституту:

• старший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Людмила Мазука (тема: „Роль закордонного українства у протидії російській агресії та у відновленні України”);
• завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко (тема: „Резильєнтність сучасної української нації: динаміка, потенціал, загрози”);
• головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, доктор політичних наук Володимир Кулик (тема: „Вплив російської агресії на українську етнонаціональну ідентичність”),

а також – провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доктор політичних наук Віра Явір (тема: „Трансформація феномену етнополітичної стійкості українців в умовах російсько-української війни”).

Під час роботи Генеральної конференції  ECPR

7 вересня 2023 року в Карловому університеті в Празі питання етнополітичної стійкості України обговорювалися на панелі „Феномен етнополітичної стійкості України: аналіз питань безпеки та управління”. У центрі обговорення та дискусії були наукові доповіді доктора політичних наук Оксани Хасс з Болонського університету (тема: „Роль громадських технологій для стійкості України в асиметричній війні”), журналістки Карін Кьоварі Соймос з Університету Масарика (тема: „Угорські ревізіоністські наративи як засіб нагнітання напруженості проти України”) та провідного наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата політичних наук, доцента Анастасії Дегтеренко (тема: „Етнополітичний менеджмент в Україні та окремих країнах ЄС: порівняльний аналіз”).

7–8 вересня 2023 року у рамках секції „Трансформація світосистеми під впливом російсько-української війни„ (голови секції: завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько та провідний науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку, доктор політичних наук, доцент Олег Кондратенко) було забезпечено проведення двох панелей: „Генезис і траєкторія російської імперської політики” (голова: доктор політичних наук Олег Кондратенко) та „Російсько-українська війна; Стратегічні та військові наслідки” (голова: кандидат політичних наук Леонід Кияниця).

З науковими доповідями виступили співробітники Інституту:

• доктор політичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Олег Кондратенко (тема: „Сутність і традиції російського імперського експансіонізму”);
• кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Наталія Кононенко (тема: „Консолідація суспільства під час війни та перспективи локалізації кризи легітимності влади в Україні”);
• кандидат політичних наук, науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Леонід Кияниця (тема: „Співпраця українських волонтерських організацій з європейськими урядами та громадськими організаціями: контекст російсько-української війни”);
• молодший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Олександр Герасименко (тема: „Основні напрямки впливу російсько-української війни на характер взаємодії громадянського суспільства та держави в країнах Східної Європи”).

Також у рамках зазначених панелей взяли участь та виступили з доповідями науковці з низки іноземних установ:

• професор Вільного університету Брюсселя Олеся Ткачова (тема: „Політична економіка військової мобілізації в авторитарній Росії: дані аналізу великих даних”);
• професор Карлового університету Ян Людвік (тема: „Росія Україна. Заморожений конфлікт: результати експертного опитування”);
• професор Університету оборони Чеської Республіки Ян Ферина (тема: „Війна в Україні: наслідки для Китаю в разі вторгнення на Тайвань”);
• професор Університету Кадір Хас Турецької Республіки Догуш Сонмез (тема: „Третій термін Путіна (2012–2018): це російська імперська декларація?”);
• професор Гентського університету Королівства Бельгія Фаб’єн Боссайт (тема: „Вплив образів на дії Росії в сусідньому регіоні: перспектива політичної психології”).

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення на своєму засіданні 31 серпня 2023 року зареєструвала Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України суб’єктом у сфері друкованих медіа та внесла до Реєстру суб’єктів у сфері медіа журнал „Політичні дослідження / Political Studies”, засновником та видавцем якого є Інститут (рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 792 від 31.08.2023, протокол № 20).

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії колективу авторів „Етнополітика в Україні в умовах сучасних суспільно-політичних змін: реальний стан, виклики, перспективи”.

У монографії проаналізовано досвід політик європейських країн в етнополітичній сфері, можливості його використання у вітчизняних етнополітичних практиках. Досліджено динаміку змін національногромадянських ідентичностей в Україні, впливу на цю динаміку російськоукраїнської війни. Актуалізовано проблему взаємозв’язку та взаємовпливу етнополітики і міграційної політики в умовах російської агресії та подальшої відбудови. Осмислено моделі державної політики у релігійній сфері України, обґрунтовано сутнісні ознаки сек’юритизаційних заходів. Обґрунтовано особливості політики пам’яті у контексті нав’язаної Росією інформаційної війни. Сформульовано пропозиції органам державної влади, місцевого самоврядування щодо моделювання та реалізації вітчизняної етнонаціональної політики в умовах воєнного часу, повоєнних модернізаційних процесів.

Текст монографії (PDF)

28 серпня 2023 р. у Києві відбулася міжнародна науково-експертна конференція „Виклики для України та майбутнє російської імперії”, організатором якої був Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститут світової політики. Захід відбувся за підтримки народного депутата України Олега Дунди.

У рамках конференції відбулося чотири панельні дискусії на яких учасники змоделювали можливі сценарії розвитку подій, зумовлених російською воєнною агресією проти України. Зокрема, йшлося про очікування світу та України на шляху до Вашингтонського саміту НАТО, майбутнє Російської Федерації та демократичного світу з огляду на наміри РФ змінити міжнародну систему безпеки, про міфи та страхи, навіяні російською пропагандою, про безпекові, економічні та соціальні виклики для України на найближче десятиліття.

З промовами на конференції виступили Олександр Майборода – заступник директора з наукової роботи, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України та Галина Зеленько – завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України.

Виступає Олександр Майборода

Виступає Галина Зеленько 

Міжнародна науково-експертна конференція „Виклики для України та майбутнє російської імперії”

Під час конференції

У роботі конференції взяли участь науковці, експерти, політики, високопосадовці. Серед учасників – Сергій Пирожков, доктор економічних наук, професор віцепрезидент НАН України, академік НАН України, Олексій Гончарук, прем’єр-міністр України (2019–2020 рр.), Павло Клімкін, міністр закордонних справ (2014-2019 рр.), Андрій Загороднюк, міністр оборони України (2019–2020 рр.), Валерій Чалий, посол України в США (2015–2019 рр.), Євген Бистрицький, доктор філософських наук, професор, завідувач відділу Інституту філософії НАН України ім. Г. С. Сковороди, Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду „Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва,  Павло Жовніренко, радник секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Ірина Павленко, завідувачка відділу політичної системи центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, офіцер ЗСУ, Михайло Пашков, співробітник Центру Разумкова, Андреас Умланд, політолог, фахівець з питань російського ультранаціоналізму та авторитаризму, член НЕР Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції, Назіп Хамітов, доктор філософських наук, член-кореспондент НАН України, письменник, Лариса Якубова, доктор історичних наук, завідувачка відділу Інститут історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, Петр Пойман, засновник ГО Team4Ukraine, кримінолог (Чехія), Сергій Сумленний, голова центру European Resilience Initiative Center (Німеччина), Анатолій Романюк, завідувач кафедри політичних наук Львівського національного університету ім. І. Франка, Ярослав Любивий, доктор філософських наук, Інститут філософії ім. Г. C.Сковороди НАН України, Олександр Білецький, віцепрезидент Українського союзу промисловців та підприємців, Ростислав Павленко, народний депутат України (фракція „Європейська солідарність”), Віталій Безгін, народний депутат України (фракція „Слуга народу”), Ярослав Юрчишин, народний депутат України (фракція „Голос”), Володимир Головко, кандидат історичних наук, Інститут історії України НАН України, Ігор Рущенко, доктор соціологічних наук, член правління Соціологічної асоціації України, Дмитро Микиша, народний депутат України (фракція „Слуга народу”), Олег Медуниця, народний депутат України (2012–2019 рр.), голова організації українських націоналістів (ОУН), Павло Тупчик, політичний консультант, волонтер, аналітик, Антон Шеховцов, політолог (Австрія).

Підтримуючи українських учених у складних умовах війни, багато видавництв і компаній відкрили безоплатний доступ до своїх електронних ресурсів і досі продовжують його надавати.

У липні цього року МОН України надіслало офіційне звернення щодо потреби в збереженні українським ученим безоплатного доступу до електронних ресурсів наукової інформації в межах проєкту Research4Life.

За результатами розгляду цього звернення на щорічній зустрічі видавців-партнерів Research4Life було повідомлено про збереження українським установам безоплатного доступу до ресурсів платформи до кінця 2024 року.

Нагадуємо, що з березня 2022 року українським науковцям стала доступною більшість контенту платформи Research4Life, через яку вчені й освітяни, а також фахівці в галузях державного управління, охорони здоров’я, сільського господарства тощо з країн, що розвиваються, мають змогу використовувати електронні книги, журнали, бази даних багатьох видавництв і компаній світу (за інформацією, яка нещодавно публікувалася на порталі, обсяг контенту платформи досяг 200 тис. одиниць – журналів, книг, баз даних).

На початку 2023 року було оновлено статус України на офіційному вебсайті Research4Life із зазначенням про приєднання країни до групи країн А, організації та фахівці з яких мають безоплатний доступ до ресурсів платформи. Нині вже понад 550 українських установ зареєструвалися на порталі Research4Life та отримали можливість налаштувати доступ для своїх працівників.

Раніше за результатами розгляду звернення МОН компанією «Clarivate» було ухвалено рішення про збереження для закладів вищої освіти та наукових установ України до кінця цього року доступу до бази даних «Web of Science», а компанія «Elsevier» продовжує надавати доступ до баз даних «Scopus», «ScienceDirect» та низки інших електронних ресурсів.

За матеріалами МОН України

Україна відзначає 32-й рік Незалежності!

Сьогодні українці зі зброєю в руках відстоюють своє право на життя у незалежній та суверенній державі, право на свободу, право самостійно обирати своє майбутнє.

Українці консолідовані у відстоюванні своєї незалежності, у прагненні відновлення територіальної цілісності та побудови сильної європейської держави.

Ми вдячні всім, хто стоїть на варті нашої Батьківщини, і вшановуємо тих, хто пожертвував своїм життям у боротьбі за Україну.

У день святкування 32-річчя відновлення Незалежності України, коли наш народ бореться з російськими загарбниками за життя своєї держави, відстоюючи нашу волю, честь, гідність і незалежність, бажаємо один одному перемоги та довгоочікуваного миру.

Віримо, в наших воїнів, в силу нашого духу, в нашу перемогу!

З Днем Незалежності, Україно!

З Днем української Незалежності усіх нас!

17 серпня 2023 року відбулося чергове обговорення питань повоєнної модернізації України в межах проєкту „Голос громадянського суспільства у реформуванні та реалізації плану відновлення України” („Луганська декларація”). Цей проєкт адмініструється громадською організацією „Агенція відновлення та розвитку” за підтримки  Європейського фонду за демократію у партнерстві із Центром політико-правових реформ.  Загалом в межах реалізації проєкту вже відбулося 20 тематичних дискусій за участі науковців, представників інститутів громадянського суспільства, політиків та урядовців.

У фокусі серпневої дискусії – план реформування виконавчої гілки влади, її адаптації до потреб післявоєнної трансформації України та інституційних змін у контексті відповідності стандартам ЄС.

В дискусії щодо плану реформування виконавчої гілки влади, уряду та центральних органів виконавчої влади взяла участь провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних  досліджень ім. І. Ф. Кураса  НАН України, кандидат політичних наук Наталія Кононенко. Науковиця акцентувала на тому, що для підвищення інституційної спроможності виконавчої влади та її синхронізації із форматом діяльності аналогічних європейських інституцій, необхідно доповнити Стратегію реформування державного управління на період 2022-2025 рр.та План дій з реалізації Стратегії (документи ухвалені розпорядженням Кабінету Міністрів України від  21.07.2021)  нормами, цілями та індикаторами вимірювання ефективності державного управління, розробленими SIGMA для країн, що прагнуть членства в ЄС. Наталія Кононенко наголосила, що SIGMA є одним із найпрестижніших аналітичних центрів ЄС, який був заснований Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Європейським Союзом у 1992 р. та є агентом ЄС у питаннях вироблення стандартів державного управління для національних європейських урядів.

Протягом 13–17 серпня 2023 р. Український центр вивчення історії Голокосту організував роботу освітнього семінару-школи „Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять”. У роботі семінару-школи взяли участь фундатор і керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський та в.о. зав. відділу політичної культури та ідеології Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць.

Виступає Юрій Ніколаєць

У своєму виступі „Множинність злочинів проти людяності: Голокост, голодомор, геноцид, воєнні злочини та їх сучасна кваліфікація» Юрій Ніколаєць схарактеризував сучасні підходи до визначення воєнних злочинів, висвітлив основні обмеження методів ведення війни, зафіксовані у міжнародному гуманітарному праві. Він також визначив окремі дії РФ у війні проти України, які можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, а саме: фізичне знищення частини населення тимчасово окупованих територій; депортації населення тимчасово окупованих територій; переміщення на тимчасово окуповані території населення з РФ; напади на об’єкти цивільної інфраструктури (у т. ч. безпрецедентне руйнування гідротехнічних споруд, яке вважалося воєнним злочином ще в ІІІ тис. до н.е. у Стародавньому Єгипті); катування військовополонених та цивільних осіб; мобілізація населення тимчасово окупованих територій до складу збройних сил РФ; руйнування поселень, не обумовлене потребами ведення бойових дій; примусове вивезення та неповернення дітей. Науковець також висвітлив аналогії у практиках ведення війни Німеччини у 1939–1945 рр. та Російської Федерації у російсько-українській війні з 2014 р.

Виступає Анатолій Подольський

Анатолій Подольський у своєму виступі „Особливості історії Голокосту у загальноєвропейському контексті” підкреслив важливість розуміння типології та особливостей подій з історії Голокосту на теренах України та інших землях європейського континенту. Окрему увагу доповідача було приділено сучасним академічним та освітнім викликам, щодо порівняння злочинів націонал-соціалізму часів Другої світової війни та воєнних злочинів російських окупантів в Україні під час їхньої агресії та війни проти нашої держави. Було зазначено, що політика державного антисемітизму гітлерівського режиму в Німеччині в добу Другої світової війни має спільні риси з відвертою українофобською політикою путінського тоталітарного режиму під час російської війни проти України.

Учасники семінару

В роботі Літнього семінару-школи взяли участь 30 вчителів історії загальноосвітніх середніх навчальних закладів та викладачі закладів вищої освіти з 16 областей України.

Журнал „Політичні дослідження” розміщено на цифровій платформі Бібліотечного порталу НАН України „LibNAS UA” в розділі „Журнали Академії”.

LibNAS UA – інформаційна система, призначена для консолідації, уніфікації, зберігання та надання широкого доступу до комплексу наукових даних, що супроводжують результати наукової діяльності Національної академії наук України.

Бібліотечний портал НАН України дотримується політики відкритого доступу до опублікованого матеріалу, визнаючи пріоритетними принципи вільного поширення наукової інформації та обміну знаннями задля глобального суспільного прогресу.

Інформаційний блок порталу містить повні тексти статей, опублікованих на сторінках журналу „Політичні дослідження”,  засновником та видавцем якого є наш Інститут.

Користувачі порталу мають можливість (на умовах ліцензії Creative Commons) вільно читати, завантажувати, копіювати контент з навчальною та науковою метою, а також розповсюджувати його з обов’язковим зазначенням авторства.

Організація та підтримка цифрового формату видання, попри її трудомісткість, надає значні переваги для дослідників в процесі пошуку джерел наукової інформації, партнерів, звітування та оцінки результатів наукової діяльності. Окрім того, така система реалізує стратегічну функцію збереження наукового надбання у цифровому форматі.

28 липня 2023 р. на базі Національної академії Служби безпеки України був проведений круглий стіл „Актуальні питання захисту національної державності в сучасних умовах”. Співорганізаторами заходу виступили Служба безпеки України та Центр захисту національної державності. Основними тематичними напрямами круглого столу бали визначені: Служба безпеки України як головний суб’єкт захисту національної державності; правові підстави взаємодії Департаменту та регіональних підрозділів захисту національної державності Служби безпеки України з іншими суб’єктами сектору безпеки, органами влади й управління з питань захисту національної державності; особливості розслідування злочинів, пов’язаних із посяганнями на державний суверенітет, конституційний лад, територіальну цілісність, та інформаційну безпеку України в умовах запровадження правового режиму воєнного стану; іноземний та національний досвід протидії спеціальним інформаційним операціям на підставі аналізу відкритих джерел інформації тощо. У роботі круглого столу взяли участь в.о. завідувача відділу політичної культури та ідеології Інституту, доктор історичних наук Юрій Ніколаєць та провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.

Юрій Ніколаєць

У своїй доповіді Юрій Ніколаєць відзначив, що поява та розвиток інформаційного суспільства зробили можливим різке посилення впливу засобів масової комунікації на розгортання та перебіг міждержавних конфліктів. У сучасних умовах засоби масової комунікації стали важливим елементом ведення гібридної війни. Аналіз інформаційного простору України дозволяє стверджувати, що інформаційна війна Російської Федерації проти України почалася відразу після розпаду СРСР і була націлена проти становлення та розвитку Української державності. Інформаційно-психологічні спецоперації були спрямовані на відновлення союзної держави із центром у Москві, дискредитацію процесу українського державотворення та можливостей українських політиків брати участь в ефективному управлінні державою, провокування міжетнічної та міжрегіональної ворожнечі, формування регіональної ідентичності, дискредитацію правоохоронних та судових органів, поширення в українському суспільстві негативного ставлення до служби у Збройних Силах України.

Засоби масової комунікації були використані для формування сепаратистських настроїв, іредентизму у ряді українських регіонів. З цією метою поширювали повідомлення про так званий «галицький сепаратизм», розвиток політичного русинства, «споконвічну належність Криму та Донбасу до Росії». У Криму та на Донбасі тривалий час у розповсюдженні антиукраїнських меседжів брали участь місцеві засоби масової інформації, які діяли цілком легально. Антиукраїнські твердження були присутні навіть у передвиборчих програмах порівняно великої кількості кандидатів у народні депутати, програмних документах окремих громадських об’єднань. Тривала відсутність виваженої державної інформаційної політики зробила можливим формування антидержавницьких настроїв в українському суспільстві. Особливо це було помітним серед населення Півдня та Сходу України. Антиукраїнська інформаційна кампанія Російської Федерації активізувалася на початку ХХІ ст. в умовах передвиборчої боротьби в Україні та Помаранчевої революції й набула чітко визначених антидержавницьких рис уже під час, коли Президентом України був В. Ющенко. Саме тоді були сформовані тези про „існування двох Україн” „поширення фашизму і неонацизму” в Україні та „розвиток України як західного проєкту ″антиросії″”. З часом інформаційна війна стала однією із найважливіших складових російсько-української війни, на початку якої ворогу вдалося тимчасово окупувати Крим та частину Донбасу. Сучасна позиція провідних гравців на світовій політичній арені буде сприяти збереженню на політичній карті світу Російської Федерації у певному „оновленому” вигляді. На найближчу перспективу відсутні й передумови дезінтеграції РФ унаслідок різкого погіршення економічної ситуації у цій країні. Тому слід враховувати, що укладена із Російською Федерацією угода про завершення війни/спеціальної воєнної операції не буде означати відмови російської сторони від продовження гібридної війни проти України у форматі інформаційної війни, економічних та торговельних воєн, політичного тиску та війни у кіберпросторі тощо. І навіть перспективний вступ України до НАТО не може стати гарантією відмови РФ від продовження гібридної війни проти України.

Ростислав Балабан

Ростислав Балабан у своєму виступі підкреслив, що успіхи ЗСУ, СБУ, розвідки, волонтерів, оптимістичний суспільний настрій і консолідація, все те що сьогодні наповнює суть державності, забезпечує її легітимність і стійкість – можуть бути нівельовані корупцією. Війна Росії проти України виявила, що державний апарат управління, правоохоронні й судові органи насичені агентами РФ, завданням яких стало знищення державності України. На серпень 2022 р. рух „Чесно” декларував, що 348 політиків стали зрадниками. Проблемою для України стало масштабне поширення корупції. Корупційні схеми не припинили свого існування навіть в умовах війни, коли з’явилися нові засоби для збагачення корумпованих топчиновників. В України збереглися можливості для отримання неправомірної вигоди внаслідок недосконалої конкуренції та розкрадання власності в особливо великих розмірах. На жаль, фіксуються й непоодинокі факти розкрадання гуманітарної допомоги, яка надходить до нашої держави з боку іноземних партнерів. Зростанню довіри до держави, яке мало місце в умовах повномасштабного вторгнення РФ, загрожує поширення інформації про корупцію у владних структурах різного рівня. Протидія поширенню корупції не призводить до її ліквідації як явища. Навпаки, певні корупційні дії встають все більш привабливими для громадян. Водночас організація відсічі агресору породила нові творчі ініціативи, літературу, гумор, появу нових виконавців, частина яких перебувають у зоні бойових дій, що може свідчить про культурний феномен відродження та є важливою складовою державотворення. Корупція виявилася сталою інституцією, яка несе загрозу економічній конкурентоздатності держави та існуванню державності загалом. Не дивлячись на наявність восьми антикорупційних органів та окремих прикладів затримання корупціонерів, протидія корупції не стала системною. Принципово важливо, щоб боротьба з корупцією не стала знищенням опонентів, політичної опозиції, механізмом рейдерства, що має високу ймовірність. Для забезпечення більш успішної протидії корупції СБУ має сама пройти реформування, оскільки не уникла проблем, притаманних державній системі. Подолання корупції є важливим системним кроком захисту національної держави України. Наслідками стануть підвищення рівня обороноздатності, прискорення економічного розвитку, зростання довіри до владних інституцій, формування комфортного середовища для суспільства.

15–19 липня 2023 р. в м. Буенос-Айрес (Аргентина) проходив 27-й Всесвітній конгрес політичної науки IPSA. Тема цьогорічного конгресу „Політика в епоху транскордонних криз: вразливість і стійкість”.

Проблеми сучасного світу в тому, що внутрішня та зовнішня політика країн завжди стикається зі складними транскордонними проблемами, серед яких зміна клімату, кібертероризм, глобальні міграційні потоки, фінансова нестабільність та пандемія COVID-19. До цих проблем ще й додалася війна, яку розвʼязала Росія проти України, а фактично проти всього світу, у витоках якої прагнення Росії змінити правила гри на міжнародній арені, які ґрунтуються на повазі суверенітету та кордонів країн незалежно від розміру їх територій та економічного розвитку. Ці проблеми є транскордонними в тому сенсі, що вони перетинають державні кордони в епоху інтенсивних глобальних зв’язків. Збої в одній частині світу швидко поширюються по всьому світу через високоінтегровані глобальні мережі.

27-й Всесвітній конгрес політичної науки IPSA

На конгресі відмічалося, що транскордонні проблеми виявляють тяжкі наслідки трагедії спільного надбання, оскільки скоординовані глобальні реакції часто неадекватні, а іноді й відсутні. Глобальні колективні дії, які так терміново необхідні для комплексного вирішення транскордонних проблем, виявились відсутніми. Держави стикаються з проблемою впоратися з впливом на громадян і політичні інститути, часто плутаючись через вразливі місця, очевидні на всіх рівнях політичного життя.

Під час Всесвітнього конгресу політичної науки IPSA

У фокусі уваги Конгресу була по суті спроможність держави – як вирішальний фокус з точки зору спільних підходів як державних, так і недержавних суб’єктів для вирішення так званих „злих” проблем в епоху транскордонних криз. Багато урядів відчувають ефект „згуртування навколо прапора” з різким зростанням підтримки після політичних потрясінь через транскордонну проблему (фінансова криза, політичне насильство, стихійне лихо тощо), але ці ефекти є тимчасовими у зв’язку з нормальною політикою через громадян, громадські рухи, політичні партії та лідери неминуче заявляють про себе.

Під час роботи Всесвітнього конгресу політичної науки IPSA

Для того, щоб досліджувати, розуміти та робити внесок у наукові та громадські дебати щодо цих складних транскордонних проблем і можливостей, політична наука потребує концептуальних лінз і теоретичних підходів, які охоплюють традиційні дисциплінарні межі та перетинають соціальні, культурні, економічні, релігійні, етнічні, сексуальні та мовні межі.

Велика увага на Конгресі була приділена російській воєнній агресії проти України. В рамках конгресу відбулося кілька панельних дискусій, присвячених як суспільно-політичній ситуації в Україні, так і характеру політичного режиму в РФ, геополітичній ситуації навколо РФ тощо.

Під час засідання Ради IPSA

Конгрес 2023 року став історичним для IPSA, оскільки у ньому взяли участь найбільша кількість делегатів з моменту заснування асоціації 74 роки тому! На подію зібралося понад 3000 науковців, дослідників, професіоналів і студентів із понад 100 країн. На Конгресі було представлено понад 2800 доповідей у ​​650 панелях, які охоплюють широкий спектр тем і перспектив у сфері політології.

Крім того, учасники мали можливість поспілкуватися з 20 міжнародними експонентами, зокрема з видавцями, асоціаціями, університетами, урядовими організаціями та технологічними компаніями, які продемонструють свої останні публікації, продукти та послуги.

Галина Зеленько серед учасників конгресу

Офіційним представником Асоціації політичної науки України (АПНУ) на конгресі була наша колега – завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, професор Галина Зеленько, яка брала участь у виборах керівних органів IPSA.

За результатами виборів від Асоціації політичної науки України до Ради IPSA переобрано президента АПНУ, директора нашого Інституту Олега Рафальського.

Президенткою IPSA обрано Yuko KASUJO (професорка Токійського університету, Японія), Генеральним секретарем Пабло Оньяте (професор університету Валенсії, Іспанія).

Наступний конгрес IPSA відбудеться за два роки у Сеулі (Південна Корея).

Згідно з розпорядженням Президії НАН України від 05.04.2023 №184 було організовано проведення у 2023 р. чергового конкурсу проєктів науково-дослідних робіт (НДР) молодих учених НАН України для їх фінансування у 2023–2024 роках. До Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України надійшло 108 запитів на фінансування проєктів НДР. Першим етапом відбору стала робота конкурсних комісій відділень НАН України, які визначили кращі наукові проєкти й рекомендували їх для участі у конкурсі.

За підсумками проведеного конкурсу серед його переможців науковий проєкт молодих учених Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Валерія Новородовського та Олени Дмитренко „Інституції громадянського суспільства України: перспективи розвитку в повоєнний період”.

Щиро вітаємо наших молодих колег з цим успіхом!

Бажаємо гідно реалізувати свій творчий потенціал у процесі виконання затвердженого і в усіх наступних наукових проєктах.

28–30 червня 2023 року у Канберрі, столиці Австралії, в Австралійському національному університеті відбулась міжнародна конференція Австралійсько-азіатської асоціації європейської історії (Australasian Association for European History, AAEH). Це було перше після епідемії Covid-19 зібрання вчених, на яке традиційно, крім австралійських, запрошуються дослідники з різних країн.

Мета таких конференцій полягає насамперед в обміні досвідом з дослідження європейської історії різних періодів, визначенні перспективних напрямів, а також – у дискусіях довкола виголошених доповідей.

Цього року участь в роботі конференції взяли дослідники з Австралії, Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, Сполучених Штатів, Тайваню.

Під час роботи конференції (фото Ю. Шаповала)

Організатори заходу вирішили присвятити спеціальну секцію українській проблематиці. З цією метою на конференцію були запрошені співробітниця Інституту культурології Національної академії мистецтв України Надія Гончаренко і головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Під час роботи секції вони виголосили доповіді: „Трансформація історичних наративів Другої світової війни і політика памʼяті в Україні” (Н. Гончаренко) та „Памʼять про Голодомор: які джерела допомагають її конструювати” (Ю. Шаповал).

Під час поїздки до Сіднея

На фото (справа наліво): один з організаторів конференції, професор Австралійського національного університету Філіп Славескі, Надія Гончаренко, Юрій Шаповал

29 червня 2023 року, під час засідання вченої ради Інституту відбулося урочисте підписання Договору про співпрацю між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Дослідницькою службою Верховної Ради України.

Підписання документа супроводжувалося мотиваційними промовами керівників сторін-підписантів. У своєму виступі директор Інституту Олег Рафальський зазначив, що Інститут має досвід тривалої плідної співпраці з предтечею Дослідницької служби – Інститутом законодавства Верховної Ради України. Одним із основних напрямів наукових досліджень нашої установи та нашого нового партнера – Дослідницької служби Верховної Ради України були й залишаються політичні інститути та процеси, чільне місце серед яких належить парламенту та парламентаризму. З огляду на це, зазначив О. Рафальський, співпраця з Дослідницькою службою Верховної Ради набуває для нашої партнерської взаємодії пріоритетне значення.

Олег Рафальський та Леся Ваолевська під час підписання Договору про співпрацю

Керівниця Дослідницької служби Верховної Ради України Леся Ваолевська підкреслила, що очолювана нею інституція поєднує у собі експертні та наукові функції. З огляду на це, важливим її завданням є встановлення тісних зав’язків з науковими установами з метою використання інтелектуального потенціалу українських науковців для формування і реалізації державної політики у різних сферах життєдіяльності. Наша співпраця, наголосила Л. Ваолевська, матиме форму організації спільних експертних та наукових заходів, обопільної експертизи законопроєктів, обговорення можливостей застосування зарубіжного досвіду законотворчої діяльності, проведення тренінгів для працівників Апарату Верховної Ради та народних депутатів тощо. Усі ці завдання реалізовуватимуться у рамках Договору про співпрацю між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Дослідницькою службою Верховної Ради України.

27 червня 2023 року в рамках проєкту „Молодь розмірковує про Голокост та Другу Світову війну” відбувся науково-методичний вебінар (онлайн) для викладачів університетів, вчителів історії та суспільних дисциплін середніх загальноосвітніх закладів України на тему „Вшанування пам’яті про жертви Голокосту сьогодні: ключові теми та потреба змін”.

З лекцією на вебінарі виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології  нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.

Розмова фокусувалася на змінах у традиційних підходах до вшанування пам’яті жертв Голокосту внаслідок повномасштабної війни росії проти України.

Виступає Анатолій Подольський

Особливу увагу лектор приділив обговоренню нових комеморативних тенденцій. А. Подольський запропонував аудиторії для дискусії наступні питання.

• Як змінюється наш словник?
• Які теми набувають особливої ваги та актуальності?
• Яким чином ідентифікувати нові маніпуляції чи застарілі кліше та відмовитися від них?
• Які форми пам’ятних заходів мають змінитися та як саме?

Під час роботи вебінару

35 учасників вебінару –  науковці, викладачі, вчителі, громадські діячі з 13 областей України – долучилися до дискусії та взяли активну участь в обговоренні запропонованих питань.

Вебінар було проведено з ініціативи Громадського об’єднання Київський освітній „Простір толерантності” у партнерстві з Українським центром вивчення історії Голокосту та за підтримки німецької фундації „Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє”.

 Відеозапис вебінару  

20 червня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація перших наукових результатів наукового дослідження „Інституційна спроможність органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні: стан і напрями оптимізації” в формі круглого столу „Інституційна спроможність держави: параметри оцінювання”. Дослідження, що наразі триває, проводиться під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.

У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на проблемах реалізації стратегій розвитку, якими був насичений тридцятирічний період існування нашої держави. Науковець зазначив, що переважна більшість цих стратегій, на жаль, не змогли досягти цілей, реалізувати поставлені завдання. Серед основних причин – Велика війна, яка стала на заваді реалізації планів, зосередженість на досягненні перемоги. Перед країною постануть нові виклики – повоєнного відновлення в умовах ймовірних загроз російської агресії.

Виступає Олег Рафальський

О. Рафальський також зазначив, що науковці Інституту, здійснюючи пошук інструментів та механізмів посилення інституційної спроможності держави, знаходяться в мейнстримі завдань і проблем, які намагається розв’язати держава, адже завдання розбудови інституційної спроможності держави є одним з пунктів Програми Національного відродження України, яка вперше була представлена минулого року в Лугано (Швейцарія).

Віталій Перевезій

Український кейс інституційної спроможності вітчизняного парламенту представив кандидат історичних наук Віталій Перевезій. Доктор політичних наук Марія Кармазіна ознайомила учасників круглого столу з результатами аналізу інституційної спроможності інституту президента України та окреслила перспективи її оцінювання. Проблеми вимірювання інституційної спроможності уряду в контексті здійснення повоєнної модернізації, полікризи та фрагільності актуалізувала кандидат політичних наук Наталія Кононенко. Доктор політичних наук Тетяна Ляшенко представила результати аналізу індикаторів оцінки інституційної спроможності державного управління, які застосовуються для вимірювання його ефективності та розвитку. Особливостям вимірювання інституційної спроможності представницьких органів місцевого самоврядування був присвячений виступ кандидата політичних наук Світлани Ситник. На параметрах інституційної спроможності громад, які є показниками ефективності здійснення децентралізації в Україні, зосередив увагу учасників круглого столу Ростислав Балабан. Кандидат політичних наук Світлана Брехаря схарактеризувала роль органів судової влади у забезпеченні інституційної спроможності держави та акцентувала на наявних проблемах застосування відповідних індикаторів для оцінки. Доктор філософії з політичних наук Олена Дмитренко у своєму виступі підкреслила важливість взаємодії держави та громадянського суспільства, необхідність урахування цього параметру у формуванні індикаторів вимірювання інституційної спроможності держави.

Під час роботи клуглого столу

На фото (зліва направо) Олег Зарубінський, Галина Зеленько, Юрій Ніколаєць

Проблеми валідності представлених індикаторів оцінювання інституційної спроможності держави, особливості їх використання науковцями та управлінцями, стала предметом обговорення до якого долучилися спікери та учасники круглого столу, зокрема: докторант ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Зарубінський, редактор відділу політики ZN.UA Ірина Ведернікова, доцент кафедри правових та інформаційних технологій Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» Ігор Мороз, старша комунікаційна радниця в Канадському парламенті Анна Лачихіна, науковці ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Горбатюк, Юрій Ніколаєць та інші.

Публічне обговорення параметрів оцінювання інституційної спроможності держави стало своєрідним заходом концентрації інтелектуальних ресурсів науковців, громадських експертів, політиків, засвідчило важливість фахової дискусії з розв’язання інституційних проблем розвитку України.

11 липня 1943 року на Волині розпочалася кривава польсько-українська конфронтація. В Польщі та в Україні дискусії щодо причин, наслідків і оцінки згаданої конфронтації, починаючи з 2003 року, набули надзвичайної політико-історичної гостроти. Вони вийшли за межі наукового опрацювання цієї проблематики. У 2016 році до цього процесу долучилися депутати Сейму та Сенату Республіки Польща, а також народні депутати України.

Слід визнати, що в Україні все ще не знайдено консенсус і виразно не артикульовано позицію щодо польсько-українського конфлікту, що розпочався на Волині. В польському суспільстві сталася еволюція у сприйнятті тих подій – від популяризації цієї тематики у суспільстві та спроб налагодити діалог з Україною до одностороннього визнання у 2016 році 11 липня офіційним Днем пам’яті жертв геноциду поляків на Волині.

7, 8 та 9 липня 2023 року у Польщі та Україні відбудуться церковні урочистості з нагоди 80-ї річниці волинського злочину. Вони супроводжуватимуться проголошенням спільного послання „Пробачення і поєднання” Католицької церкви в Польщі, Української греко-католицької церква та Римсько-католицької церкви в Україні.

З цієї нагоди Католицьке Інформаційне Агентство (КІА) організувало у Варшаві 19 червня 2023 року спеціальну сесію для журналістів. На сесії священнослужителі розповіли про сучасний процес польсько-українського діалогу та примирення. Також було представлено детальну програму цьогорічних церковних заходів.

Для участі в сесії КІА запросило також двох дослідників – директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук, доктора історії, професора Ґжеґожа Мотику і головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала.

Під час сесії

На фото (зліва направо): Голова Католицького Інформаційного Агентства Марцин Пжецишевський, професор Ґжеґож Мотика, професор Юрій Шаповал та інші учасники сесії

Науковці ознайомили присутніх із підходами польських і українських вчених до інтерпретації волинської трагедії у контексті Другої світової війни та сучасного стану польсько-українських відносин. Ґ. Мотика виголосив доповідь ”Волинський злочин у світлі історичних досліджень”, а Ю. Шаповал – „Волинь 1943: як досліджувати і як памʼятати?”.

Учасники сесії відповіли на численні питання журналістів і присутніх.