Вийшло друком англомовне видання співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»).
У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації.
Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати кризи політичного розвитку як системні та хронічні явища. Автори визначають причини кожного типу таких криз, описують їхні особливості в українському контексті та прогнозують подальшу еволюцію. У такий спосіб читачі отримують аналітичний інструментарій для оцінки кризових процесів і потенційних шляхів їхнього подолання.
Книжка вже доступна для замовлення на сайті Columbia University Press за посиланням: cup.columbia.edu/book/crises-of-political-development-in-ukraine/9783838220277/
21 жовтня 2026 року в Одесі відбулася міжнародна конференція «Пам’ять про Голокост: уроки минулого для майбутнього», що була присвячена 35-річчю Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів.
Конференція об’єднала представників обласної та міської влади, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, наукової спільноти, релігійних громад, меморіальних центрів, музеїв та громадських інституцій країни. Голова Всеукраїнської асоціації євреїв – колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів, Борис Забарко, звертаючись до присутніх заначив, що конференція стала одним із міжнародних заходів в Україні, присвячених збереженню пам’яті про Голокост, протидії антисемітизму, ксенофобії та будь-яким формам ненависті, а також зміцненню міжнародного діалогу у сфері історичної пам’яті, освіти та захисту людської гідності.
З доповіддю на панелі «Україна та Європа: історична пам’ять, національна ідентичність та суспільна єдність» виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський на тему «Дослідження Голокосту в Україні: виклики у часи війни». З доповідями на цій панелі також виступили кандидат історичних наук, президент Української Асоціації Юдаїки (УАЮ) Віталій Черноіваненко, кандидат історичних наук, віце-президент УАЮ Сергій Гірік, а також багаторічна депутатка Бундестагу (сукупний термін перебування у складі парламенту — 30 років) Марілуїзе Бек.
Також важливим був виступ голови Одеського осередку Асоціації Романа Шварцмана, виступаючи перед учасниками конференції відмітив, що особливого значення заходу надає участь представників покоління свідків Голокосту, чиї життєві історії та багаторічна діяльність стали символом збереження історичної пам’яті, людської гідності та відповідальності перед майбутніми поколіннями. «Упродовж 35 років Всеукраїнська асоціація євреїв – колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів є одним із провідних громадських інститутів збереження історичної пам’яті в Україні та Східній Європі. Асоціація об’єднує людей, які пережили трагедію нацистського геноциду, і сьогодні, коли світ стикається з новими викликами, пам’ять про Голокост набуває особливого значення як моральний орієнтир для сучасного суспільства та майбутніх поколінь» – зазначив Роман Шварцман.
- 15 жовтня 2026 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація колективної монографії науковців Інституту «The Political System of Post-Soviet Ukraine. Constitutional Ramifications, Key Institutions, and Political Practices of the Independent Ukrainian State, 1991–2023», опублікованої у серії «Soviet and Post-Soviet Politics and Society» видавництва ibidem.
У монографії досліджено конституційний розвиток України, функціонування основних державних інституцій і політичні практики впродовж 1991–2023 років.
Запис розміщено на офіційному YouTube-каналі Інституту.
Підписуйтеся!
Створено офіційну YouTube-сторінку Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України!
Експертна аналітика, записи презентацій досліджень, наукових конференцій, круглих столів та інших заходів нашого Інституту.
Підписуйтеся та долучайтеся до політичних дискусій!
Матеріал спростовує стереотипи про повну підконтрольність Івана Драча радянському режиму. Спираючись на архівні документи та особисті свідчення класика, автор доводить: поет не був пасивним пристосуванцем. Він зазнавав тиску КДБ, підтримував політв’язнів і писав гострі твори для самвидаву.
Повна версія за посиланням.
15 жовтня 2026 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація колективної монографії науковців Інституту «The Political System of Post-Soviet Ukraine. Constitutional Ramifications, Key Institutions, and Political Practices of the Independent Ukrainian State, 1991–2023», опублікованої у серії «Soviet and Post-Soviet Politics and Society» видавництва ibidem. У монографії досліджено конституційний розвиток України, функціонування основних державних інституцій і політичні практики впродовж 1991–2023 років.
Захід відкрила директорка Інституту, доктор політичних наук Галина Зеленько. Згодом виступив Андреас Умланд — науковий співробітник EPIK, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень при Шведському інституті міжнародних справ (UI). Учасники ознайомилися з основними положеннями монографії та дослідницькими підходами до вивчення політичної системи незалежної України.
Після презентації відбулося обговорення за участю авторів монографії та гостей. Учасники порушили питання функціонування державних інституцій, розвитку політичної системи та перспектив реформування державного управління. Окремо слово взяли заступник директора інституту та завідувач відділу політичної культури та ідеології Юрій Ніколаєць, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Тетяна Бевз та провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Ростислав Балабан.
Особливо динамічну дискусію викликала тема затребуваної для повоєнної України моделі державного правління. Активну роль у обговоренні взяли: завідувач відділу етнополітології інституту Віктор Котигоренко, завідувач відділу проблем світового політичного розвитку Олександр Майборода, вчений секретар інституту Віталій Перевезій, а також професор кафедри політології НаУКМА Олексій Гарань.
Відповіді на запитання від онлайн-учасників
Презентація дала змогу обговорити досвід розвитку політичної системи України від проголошення незалежності до 2023 року та його значення для осмислення сучасних проблем державного управління. Учасники також обмінялися думками щодо можливих напрямів подальших змін у функціонуванні українських державних інституцій.
Замовити книгу можна за посиланням.

29-30 вересня 1941 року в Києві сталася одна з найтрагічніших сторінок Другої світової війни. Після окупації міста нацистські сили влаштували масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру.
Анатолій Подольський, кандидат історичних наук і керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, розповів про події осені 1941-го, нацистську політику переслідування та те, як у радянські часи замовчували пам’ять про загиблих.
85 років тому Бабин Яр став однією з найстрашніших точок відліку нацистського терору — місцем, де людей позбавляли життя лише за те, ким вони народилися. Круглий стіл «Бабин Яр: 85 років потому», організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті 28 вересня 2026 року у Києві став чимось значно більшим, ніж просто рефлексією над подіями 1941 року чи вшануванням пам’яті загиблих. Це була розмова про зміну оптики — від звуженого меморіального дискурсу до глибинного розуміння механізмів масового насильства.
Учасники зустрічі — історики, політологи, громадські діячі, релігійні службовці та посадовці — зібралися, щоб без пафосу й формалізму подивитися на трагедію ширше. Прагнули зрозуміти: як суспільство крок за кроком сповзає у прірву тоталітарного божевілля? Як виникає й розростається ідеологічне зло, і чому на певних етапах історії окремі групи стають «не такими», «небезпечними» чи «зайвими»? Поруч із Голокостом у розмові звучали історії геноциду ромів, переслідувань українців та долі багатьох інших жертв нацистського режиму — усіх тих, чий біль тривалий час залишався на периферії радянської офіційної історії.
Під час роботи круглого столу виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі вчений наголосив: «У радянські часи відбулося забуття всіх жертв Бабиного Яру, але говорити про євреїв забороняли насамперед. Сьогодні виклик для нас — усвідомити, що це частина саме української історії та культури пам’яті. Бабин Яр — це і символ Голокосту, де в перші дні вбивали киян-євреїв тільки за факт народження, і місце, де згодом загинули українські націоналісти, цивільні містяни, військовополонені, роми та пацієнти лікарень».
Також під час роботи круглого столу виступили Віктор Єленський, доктор філософських наук, голова ДЕСС? Володимир В’ятрович, народний депутат України, історик, Роман Подкур, старший науковий співробітник відділу історії державного терору радянської доби Інституту історії України НАН України, голова Національної комісії з реабілітації, Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної пам’яті, Надія Гончаренко, старша наукова співробітниця відділу культурної спадщини та пам’яткоохоронної справи Інституту культурології НАМ України та інші.
Це була розмова не про «змагання трагедій», а про право на пам’ять і повернення людських імен. Про те, що допомагає зберегти гідність та моральний орієнтир тоді, коли звичні правила й норми навколо розпадаються на порох.
Та найболючіший вимір цієї зустрічі полягав у її сучасному контексті. Сьогоднішня Україна, яка переживає жахи Бучі, Ізюма, Маріуполя та багатьох інших міст і сіл, наочно доводить: масове насильство — це не застиглий музейний експонат і не далеке минуле. Зло має здатність повертатися, якщо воно не було вчасно й безкомпромісно засуджене, а гасло «Ніколи знову» виявляється беззахисним перед сучасною агресією.
Символічно й моторошно: саме в ті хвилини, коли в залі говорили про Бабин Яр і механізми тоталітарного терору, російський обстріл накрив Київ, а ворожий «шахед» улучив у будівлю Президії Національної академії наук України. За кількасот метрів від учасників дискусії гинули люди. Минуле і теперішнє цього дня опинилися поруч не в теорії чи на сторінках підручників, а буквально за вікном.
Докладно про круглий стіл на сайті ДЕСС
85-ті роковини однієї з найстрашніших трагедій людства: Україна вшановує пам’ять жертв розстрілів у Бабиному Яру. 29 та 30 вересня 1941 року нацисти стратили майже 34 тисячі київських євреїв, ошукавши людей байкою про “відправку до Палестини”.
Загалом це урочище стало братською могилою для понад 100 тисяч невинних душ – євреїв, ромів, українських підпільників, військовополонених.
У цьому відео ТСН – болісна сповідь бізнесмена Гаріка Корогодського про те, як випадкова затримка на один день назавжди розлучила його родину, екскурсія “дорогою смерті” з істориками та розкриття гібридних спроб Росії нав’язати власні наративи через альтернативні меморіальні проєкти. Також в ефірі – фаховий розбір паралелей між нацизмом і сучасним рашизмом разом із завідувачкою кафедри теорії та історії держави і права Національної академії СБУ Аліною Понипаляк. За участі провідного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Анатолія Подольського.
Польському місту Познань належить особлива роль у політичній історії Польщі ХХ століття і усього тодішнього «соціалістичного табору». Повстання робітників у Познані 28–30 червня 1956 року (також відоме як «Познанський червень» або Czerwiec ’56) стало першим масовим виступом робітників проти комуністичної влади в історії Польської Народної Республіки. Виступ було придушено армією та силами безпеки (загинуло понад 50 людей).
Головний ідеологічний удар по комуністичному режиму полягав у тому, що на протест вийшов саме пролетаріат – клас, від імені якого нібито здійснювалася влада. Гасла робітників («Хліба і свободи!», «Геть комунізм!», «Геть росіян!») пролунали на всю Європу. Польські комуністи змушені були здійснити лібералізацію режиму, послабити цензуру, зупинити примусову колективізацію та звільнити з-під арешту ієрархів католицької церкви. Нині Познань виявляє однозначну солідарність з боротьбою України проти російської аґресії.
З 2008 року у місті Познань проводиться Фестиваль «Українська весна». Сьогодні це є одна з найбільших подій, присвячених українській культурі в Польщі. Мета Фестивалю – не лише знайомити польську аудиторію із сучасною Україною, а й створювати можливості для діалогу та взаєморозуміння українців і поляків. Цьогоріч вже XIX-й фестиваль вібувався з 1 до 4 жовтня. Він проходив під гаслом «Зустріньмося з Культурою» та став простором зустрічі українців і поляків через мистецтво, музику, кіно, театр, літературу та традиції.
Зліва направо: один з організаторів Фестивалю, доктор Ришард Купідура, Саша Іванюк, Юрій Завадський, Юрій Шаповал.
Однією з перших і важливих подій Фестивалю стала дискусія з промовистою назвою «Чи волонтерив би Єжи Ґедройц для ЗСУ?». Своєрідним триґером до неї став есей українського письменника Андрія Любки «Сучасний Ґедройц волонтерить на сході України», написаний спеціально для Фестивалю. Дискусія відбулася 1 жовтня на Новій сцені Центру культури ZAMEK. У дискусії взяли участь українська дослідниця та письменниця Саша Іванюк, поет, видавець і літературознавець Юрій Завадський, а також співробітник нашого Інституту доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він був запрошений як дослідник польсько-українських інтелектуальних відносин і спадщини середовища паризької «Культури». У центрі розмови була не лише історична постать Ґедройца, а й питання актуальності його політичної спадщини. Учасники обговорили, що з ідей редактора «Культури» залишається важливим сьогодні, що потребує переосмислення, а які його підходи набувають нового значення після початку повномасштабної війни Росії проти України.
2 жовтня в рамках Фестивалю відбувся перегляд документального фільму «Єжи Ґедройц. Магічна сила слова». Юрій Шаповал разом з режисеркою фільму Іриною Шатохіною написав сценарій і був ведучим цьому фільмі. Після перегляду відбулась розмова з глядачами, серед яких домінували студенти. Крім того, Юрій Шаповал дав інтервʼю для університетського телебачення і зустрівся з представниками керівництва Університету імені Адама Міцкевича у Познані.

Пам’ятник Познанського Червня 1956 року (Pomnik Poznańskiego Czerwca 1956). У народі та повсякденному мовленні його називають «Познанські хрести» (Poznańskie Krzyże). Фото Юрія Шаповала.
7-го жовтня 2026 р. у межах реалізації міжнародного наукового проєкту «Політичний устрій в дії» відбулася робоча зустріч директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Галини Зеленько з директоркою Центру польсько-української співпраці Вроцлавського університету, професоркою, докторкою габілітованою Агнєшкою Матусяк-Бакулою. У зустрічі також взяли участь заступниця директора з наукової роботи Наталія Кононенко та провідний науковий співробітник Ростислав Балабан.
Основною темою зустрічі стало розширення та інституціоналізація міжнародної співпраці між Інститутом та Вроцлавським університетом.
Сторони обговорили конкретні напрями подальшої взаємодії, зокрема підготовку та проведення спільної міжнародної наукової конференції, яка могла б об’єднати українських і польських дослідників для обговорення актуальних проблем функціонування політичних інститутів та трансформації політичних систем.
Окрему увагу було приділено співпраці у межах міжнародних грантових програм. Йшлося про підготовку спільних грантових заявок, залучення дослідників обох інституцій до міжнародних проєктів, а також пошук нових можливостей для фінансування спільних наукових досліджень.
Учасники зустрічі також обговорили можливості розвитку академічних обмінів, спільних публікацій та інших форм наукової комунікації між дослідниками Інституту та Вроцлавського університету.
«Для Інституту важливо не лише підтримувати вже наявні міжнародні контакти, а й переводити їх у формат довгострокового інституційного партнерства – із спільними дослідженнями, конференціями та грантовими проєктами», – зазначила директор Інституту Галина Зеленько.
Зустріч стала черговим кроком у розвитку міжнародного наукового співробітництва та посиленні міжнародної присутності Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Сторони домовилися продовжити роботу над узгодженням тематики спільної конференції та підготовкою перспективних грантових ініціатив.
6-го жовтня 2026 р. відбулася зустріч директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Галини Зеленько з деканом Факультету права, адміністрації та економіки Вроцлавського університету, доктором габілітованим, професором Яцеком Пшигодзьким.
У зустрічі взяли участь також заступник директора з наукової роботи Наталія Кононенко та провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Ростислав Балабан. Зустріч організована у рамках реалізації реалізації міжнародного наукового проєкту «Політичний устрій в дії», який інститут виконує спільно з Варшавським університетом.
Центральною темою зустрічі стало розширення можливостей академічної мобільності та безпосередньої взаємодії між дослідниками двох інституцій. Сторони обговорили можливості організації обмінів науковцями та викладачами, спільних грантових проєктів, проведення гостьових лекцій і короткострокових лекційних курсів, а також участі українських дослідників у навчальному процесі Вроцлавського університету.
Окрему увагу було приділено створенню можливостей для стажування викладачів, аспірантів та інших молодих дослідників. Такий формат співпраці передбачає не лише ознайомлення з академічним середовищем університету, а й безпосередню участь у дослідницьких та освітніх проєктах, роботу з науковими колективами та розвиток професійних контактів.
Важливим напрямом співпраці визначено також можливість залучення дослідників Вроцлавського університету до гостьових лекцій для аспірантів, методологічних семінарів та наукових дискусій, що сприятиме розширенню міжнародної академічної комунікації та інтеграції українських дослідників у європейський науковий простір.
За результатами зустрічі сторони домовилися опрацювати конкретні формати академічного обміну, гостьового викладання та стажувань для викладачів, аспірантів і молодих дослідників, а також продовжити роботу над спільними міжнародними проєктами.
Розвиток таких контактів є важливою складовою стратегії Інституту щодо розширення міжнародного партнерства та інтеграції української політичної науки в європейський академічний простір.
Шановні колеги!
15 жовтня 2026 року (четвер) відбудеться презентація колективної монографії науковців Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України «The Political System of Post-Soviet Ukraine. Constitutional Ramifications, Key Institutions, and Political Practices of the Independent Ukrainian State, 1991–2023», опублікованої у серії «Soviet and Post-Soviet Politics and Society» видавництва ibidem.
Замовити книгу можна за посиланням.
Час проведення презентації: 14.00–16.00
Форма для реєстрації: forms.gle/ygji5Z8FBAPUvW7y5
Участь можлива в офлайн- та онлайн-форматах.
Початок реєстрації для офлайн учасників: 13:30
У програмі заходу — презентація монографії та обговорення основних положень дослідження за участю її авторів.
Головні спікери:
- Галина Зеленько — доктор політичних наук, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України;
- Андреас Умланд — науковий співробітник EPIK, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень у Шведському інституті міжнародних справ (UI).
Місце проведення презентації – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київ, вул. генерала Алмазова, 8.
Запрошуємо до участі!
Відбулася робоча зустріч керівництва Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України з керівництвом Інституту політичних досліджень Польської академії наук.
У зустрічі взяли участь директор Інституту Галина Зеленько, заступниця директора з наукової роботи Наталія Кононенко та провідний науковий співробітник Ростислав Балабан. Польську сторону представляли директор Інституту Пйотр Осика, заступник директора з наукової роботи Іренеуш Сажовський та керівник відділу Томаш Стриєк.
Зустріч відбулася в рамках реалізації спільного проєкту «Політичний устрій в дії», який реалізується українськими науковцями спільно з Варшавським університетом.
Центральною темою зустрічі стало розширення міжнародної наукової співпраці та визначення нових напрямів спільних досліджень. Учасники обговорили можливості підготовки та реалізації спільних дослідницьких проєктів, проведення міжнародних наукових заходів, академічного обміну та залучення науковців до міжнародних дослідницьких мереж.
Окрему увагу було приділено обміну досвідом функціонування сучасних наукових інституцій. Зокрема, обговорювалися питання кадрового забезпечення, оцінювання результативності наукової діяльності, акредитації та організації роботи наукових колективів.
Важливою складовою розмови стало питання методологічного забезпечення політичних досліджень та можливостей обміну методологічними підходами, дослідницькими практиками й досвідом оцінювання якості наукової продукції.
Учасники також обговорили перспективи проведення спільних конференцій, семінарів, круглих столів та інших міжнародних наукових заходів, які можуть стати платформою для розвитку українсько-польського академічного діалогу.
За результатами зустрічі сторони підтвердили зацікавленість у подальшому розвитку системної міжнародної співпраці, розширенні спільної дослідницької діяльності та започаткуванні нових форматів взаємодії між науковими установами.
Для Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України розвиток партнерства з провідними європейськими науковими центрами є одним із важливих напрямів посилення його міжнародної присутності та інтеграції української політичної науки до європейського академічного простору.
На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію журналу “Політичні дослідження” 2026. № 3 (13).
З поточного року журнал виходить 4 рази на рік.
Матеріали приймаються на постійній основі.
Про умови підготовки і подання рукописів за посиланням: pd.ipiend.gov.ua
Рукописи приймаються на електронну пошту editor_pd@ukr.net.
24–26 вересня 2026 року у селі Микуличин відбулася ХІХ українсько-польська зустріч «Україна та Польща перед обличчям російської агресії: історичний досвід співпраці та сучасні безпекові виклики». Традиційні яремчанські українсько-польські зустрічі це важливий науковий захід, який щорічно об’єднує українських та польських інтелектуалів: дипломатів, викладачів, науковців, журналістів, парламентарів, експертів та громадських активістів.
Цього року наукова конференція працювала у форматі 5 дискусійних секцій, публічних розмов та низки презентацій. Обговорювалися актуальні питання українсько-польської співпраці у протидії російській неоімперській експансії в історичній ретроспективі, дипломатичному, економічному, безпековому, транскордонному аспектах. Своїм досвідом, баченням викликів та перспектив українсько-польського діалогу поділилися Президент України Віктор Ющенко та Президент Польщі Алєксандр Кваснєвський. У заході взяли участь понад 100 провідних фахівців.
Виступає Галина Зеленько
Традиційним співорганізатором українсько-польської зустрічі став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Директор Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько наголосила на великій відповідальності суспільствознавців щодо розвитку, результатів українсько-польського співробітництва на тлі російсько-української війни. Україна у протистоянні з РФ завершує складний процес націотворення, національного самовизначення, формування власної незалежної національної держави. У зв’язку з цим загострюється питання історичної пам’яті і в українсько-польських відносинах.
З точки зору політичної теорії конфлікти історичної пам’яті це конфлікти ідентичностей. В ієрархії усіх політичних конфліктів: конфліктів інтересів, конфліктів цінностей та конфліктів ідентичностей, саме конфлікти ідентичностей найскладніше піддаються врегулюванню. Вона закликала українську та польську сторони до продовження пошуку шляхів взаємопорозуміння, запропонувала повернутися до формули «Вибачаємо і просимо вибачення», яку ще у 2003 році схвалили президенти Леонід Кучма й Алєксандр Квасневський, завершити процес взаємного прощення та примирення.
Головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура взяв участь в обговоренні результатів та стратегічних перспектив українсько-польського транскордонного співробітництва. Учасники зустрічі домовилися продовжити пошук ефективних відповідей на виклики, які ставить перед українсько-польською співпрацею російська агресія.

Учасники зустрічі: Олег Калакура, Євген Сінкевич, Віталій Макар, Ігор Цепенда, Мирослав Заячук
Чи готова Україна до «інституційного стрибка» після війни?
На думку директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, члена-кореспондента НАН України Галини Зеленько, для цього вже є важливі передумови: досвід самоорганізації українського суспільства, високий рівень горизонтальної довіри, цифровізація, децентралізація та європейська інтеграція.
В інтерв’ю науковиця також пояснила, чим інститути відрізняються від інституцій і чому для ефективної роботи держави недостатньо лише ухвалити правильні закони.
Докладніше за посиланням.
В Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл, присвячений осмисленню масштабних трансформацій української держави та суспільства під впливом російсько-української війни. Зі вступним словом до учасників звернувся керівник проєкту, віцепрезидент НАН України, академік НАН України Олег Рафальський, окресливши значення комплексного наукового аналізу змін, яких зазнає Україна в умовах війни.
Центральним елементом заходу стала презентація двох монографій «Україна у боротьбі: війна та перетворення держави» та «Україна у боротьбі: війна та перетворення суспільства». Директор Інституту, член-кореспондент НАН України, доктор політичних наук Галина Зеленько та заступник директора Інституту, професор, доктор політичних наук Юрій Ніколаєць представили результати досліджень, які дають змогу розглянути воєнні трансформації одночасно через зміни державних інституцій та суспільних процесів.
У першій монографії увагу зосереджено на війні як чиннику політичних та інституційних змін, проблемах концентрації і дисперсії влади та збереження демократичних процедур, функціонуванні публічного управління, правосуддя й антикорупційної політики, взаємодії військових адміністрацій і територіальних громад та механізмах легітимації влади. Друга монографія розкриває соціокультурний вимір трансформацій — зміни у сприйнятті національних цінностей та ідентичності, ідеологічних орієнтацій громадян, європейських цінностей, етнополітичних процесів і національної пам’яті.
Під час панельної дискусії «Як війна впливає на державу», модераторкою якої була Галина Зеленько, учасники зосередилися на інституційних наслідках війни та змінах у функціонуванні державної влади. Ростислав Балабан розглядав трансформацію взаємодії місцевих військових адміністрацій і територіальних громад; Світлана Брехаря — зміни у сфері правосуддя та антикорупційної політики; Наталія Кононенко — механізми легітимації влади в умовах війни; Тетяна Ляшенко — співвідношення концентрації та дисперсії влади і проблематику збереження демократії; Світлана Ситник — функціонування системи публічного управління та питання компетентності бюрократії. Обговорення продовжилося у форматі запитань і відповідей.
Другу панельну дискусію — «Як війна впливає на суспільство» — модерував Юрій Ніколаєць. Учасники розглянули соціокультурні та світоглядні зміни, спричинені війною: Олексій Ляшенко акцентував на загрозах національним цінностям України, Тетяна Бевз — на захисті національної ідентичності в умовах когнітивної війни, Максим Розумний — на трансформаціях ідеологічних уподобань громадян, Віктор Котигоренко — на етнополітичному вимірі соціокультурних змін. Під час сесії запитань і відповідей учасники мали змогу продовжити обговорення порушених проблем та їхнього значення для українського суспільства.
Круглий стіл став майданчиком для комплексного осмислення того, як війна змінює Україну на рівні державних інститутів, публічного управління, суспільних цінностей, ідентичності та історичної пам’яті. Представлені монографії та дискусія засвідчили взаємопов’язаність цих процесів і важливість їх подальшого наукового дослідження для розуміння сучасних трансформацій української держави та суспільства.
Про спадщину Єжи Ґєдройця та кризу довкола його ідей в сьогоднішній Польщі — розмова з к.і.н. Малґожатою Птасінською (Інститут національної пам’яті Польщі) та професором Юрієм Шаповалом (НАН України).
Інтерв’ю за посиланням.
Київ, 11 вересня 2026 р. – в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України відбувся другий круглий стіл у рамках проєкту Erasmus+ KA2 «Практика належного врядування: європейський досвід для України» (EG4HDCEEU4UI, № 101237607, ERASMUS-EDU-2025-CBHE). Захід зібрав представників університетів-партнерів консорціуму з України, Латвії, Словаччини та Польщі.
Круглий стіл відбувся в очному та онлайн-форматі за модерації учасника проєкту Ростислава Балабана.
З доповідями виступили:
- Олена Кривильова, докторка педагогічних наук (Бердянський державний педагогічний університет) – про європейські принципи належного врядування в умовах війни та партнерство громади й освіти заради стійкості;
- Василь Климончук, доктор політичних наук (Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника) – про практику належного врядування в умовах воєнного стану на прикладі Івано-Франківської територіальної громади;
- Дмитро Рубан, доктор філософії (Київський столичний університет ім. Б. Грінченка) – про участь громадян у формуванні публічної політики: від формальної консультації до культури спільного прийняття рішень.
Дискусія була присвячена практичним аспектам належного врядування в умовах воєнного стану – від громадської участі на місцевому рівні до трансформації моделей публічної політики під впливом кризи. Учасники обговорили можливості адаптації європейського досвіду до українських реалій воєнного часу.
З матеріалами круглого столу можна ознайомитись за посиланням.
Funded by the European Union. Views and opinions expressed are however those of the author(s) only and do not necessarily reflect those of the European Union or the European Education and Culture Executive Agency (EACEA). Neither the European Union nor EACEA can be held responsible for them.
2–4 вересня у Варшаві, в Інституті імені Вітольда Пілецького, відбулася міжнародна наукова конференція на тему «Радянська Центральна Азія як тоталітарний полігон». Микола Рябчук, провідний науковий співробітник Відділу політичної культури та ідеології, взяв участь у заключній сесії конференції, присвяченій актуальним проблемам регіону у порівняльному контексті посткомуністичних трансформацій. У своїй доповіді під назвою «”Вимушений плюралізм” та його вади: непевні перспективи демократизації в Середній Азії» доктор Рябчук проаналізував застосовність низки теорій демократичного транзиту до держав регіону. Він стверджував зокрема, що концепція «вимушеного плюралізму» (pluralism by default), запропонована Луканом Веєм і Стівеном Левицьким, може слугувати ефективним ключем до розуміння багатьох процесів у пострадянських державах, хоча слід враховувати й інші чинники: рівень модернізації, наявність чи брак природних ресурсів, міжнародні взаємини і впливи тощо.
Втім, за рівних інших умов саме «вимушений плюралізм» найпереконливіше пояснює процес становлення демократії (як в історичній Європі, так і в інших регіонах) через поступову інституціалізацію випадкового, ситуативного плюралізму та його закріплення через верховенство права. «Вимушений плюралізм» виникає не внаслідок доброї волі політичних гравців чи їхньої відданості спільно узгодженим правилам, а через їхню відносну слабкість і нездатність переламати ситуацію на власну користь, “перекинути дошку” і встановити авторитарне панування. Така система є внутрішньо нестабільною, вона коливається між неконсолідованою (квазі)демократією та неконсолідованим авторитаризмом (яскравими прикладами можуть тут слугувати Киргизстан, Молдова, Грузія, Вірменія, або й Росія періоду Єльцина чи Україна епохи Кучми); ця хитка рівновага найчастіше закінчується авторитарним захопленням держави авторитаристами, особливо за неспроможності роз’єднаних демократичних сил сформувати життєздатну коаліцію. На практиці це означає, що: (а) « вимушений плюралізм» не слід ототожнювати з демократією; і (б) демократія не може бути міцно утверджена, аж поки політичний плюралізм належно не інституціалізовано й не закріплено системою верховенства права.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення























