14 листопада 2022 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук  Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю Громадському Радіо. Під час дискусії обговорювались питання історичної пам’яті про Другу світову війну, про історію Голокосту.

Чому важливо берегти історичну та культурну пам’ять і чому це було неможливим за часів СРСР? Чому зараз нам допомагає історична пам’ять протистояти ворогу, який хоче знищити нашу державну і культурну ідентичність?

Анатолій Подольський у своєму інтерв’ю зокрема зазначив: „дуже важливо, що відбувається зараз. Російська агресія проти нас ставить під питання викладання історії Другої світової війни, зокрема, історію Голокосту. Зараз ми вже не можемо викладати так, як викладали до 24 лютого 2022 року. Ми приречені на асоціації, порівняння злочинів комунізму та націонал-соціалізму зі злочинами Росії сьогодні”.

Анатолій Подольський під час інтерв’ю 

Також, під час дискусії на Громадському, було акцентовано, що в радянський період тема Голокосту замовчувалася, як і теми українського національного руху, Голодомору, військовополонених, примусових робітників. Люди, їх страждання та горе не цікавило радянський режим. Комуністичній диктатурі було вигідно висвітлювати лише приклади героїзму… Нині ми потерпаємо від російських імперських прагнень, автократичного режиму північного сусіда зокрема й тому, що недостатньо висвітлювали минуле та пам’яттю про нього.

Наприкінці дискусії А. Подольський зазначив: „російська агресія вже триває 8 років і 8 місяців. А ми захищаємось і б’ємо ворога. Ми переможемо. Багато людей віддають життя за Україну. Зараз на фронті багато і українських євреїв. Вони, як і всі громадяни України, боронять власну Батьківщину. Таким чином, ми розуміємо, що біда Голодомору, ГУЛАГу, Голокосту – не чужа історія. Це – наша спільна історія…”

Повний текст та аудіозапис інтерв’ю 

 

Провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Микола Рябчук виступив з доповідями в університетах США.

Тема доповіді науковця: „Імперське знання й антиколоніальні війни: чого нас навчає українсько-російський “конфлікт””. З нею М. Рябчук виступив 4 листопада – у Південному методистському університеті (Даллас, штат Техас); 10 листопада – у Принстонському університеті (штат Нью-Джерсі).

Південний методистський університет (Даллас, США)

„Імперське знання” доповідач окреслив (за Едвардом Саїдом) як систему наративів, спрямованих на замовчування, применшення та провінціалізацію підкорених народів, перетворення їх на безмовних і практично невидимих на міжнародній сцені, оскільки імперія монополізує право промовляти й діяти від їхнього імені. Російська імперія, наголосив науковець, витворювала й поширювала це „знання” протягом кількох століть за допомогою потужних державних інституцій, трансформуючи його у знання „міжнародне”, засвоєне західними університетами, медіями, масовою культурою й перетворене в „загальновідому” і тому безсумнівну „істину”. Як наслідок, – Захід призвичаївся дивитися на Росію та її володіння крізь призму того „знання”, крізь „російські окуляри”, не розуміючи багатьох важливих речей і належно на них не реагуючи.

Принстонський університет (Принстон, США)

Деградація путінського режиму у фашизоїдну диктатуру і його геноцидна війна в Україні відбулася, великою мірою, завдяки самозатруєнню Заходу тим „знанням”, а відтак – самозасліпленню. Сьогодні мусимо нарешті те „знання” кардинально переглянути – в рамках запізнілої деколонізації західної ментальності та інституцій.

 

15 листопада 2022 року відбувся круглий стіл на тему Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій”.

Науковий захід організовано Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України в межах „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020–2022 роки”.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернулися директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, кандидат психологічних наук, член-кореспондент НАПН України Микола Слюсаревський та заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський.

Учасники науково заходу прослухали доповіді  головного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктора філософських наук  Зореслава СамчукаЕфективна політична еліта як передумова повоєнних суспільних трансформацій” та головного наукового співробітника лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук, професора Вадима ВасютинськогоСоціально-політичні суб’єкти в оцінках української молоді в умовах воєнного часу”.

Під час засідання круглого столу

Для обговорення учасникам круглого столу було запропоновано низку питань. Серед них:

  • Індикатори зміни політичних поколінь в Україні.
  • Політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму.
  • Зміна політичних поколінь в Україні й світі: синхронізовані чи асинхронні процеси?
  • Масова свідомість і зміна політичних поколінь: причинно-наслідкові зв’язки.
  • Російсько-українська війна в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт
  • Чи можливо уникнути реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час?
  • Громадянське суспільство як середовище формування нової політичної еліти

Учасники круглого столу взяли активну участь в обговоренні доповідей та питань, пов’язаних з оцінкою сучасного стану суспільно-політичного розвитку. Широке коло проблем цього розвитку висвітлено у виступах доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Галини Зеленько, доктора психологічних наук, професора Павла Горностая, доктора історичних наук, професора Тетяни Бевз, голови Центру розвитку української культури та самоорганізації Тараса Плахтія, кандидата історичних наук Миколи Горбатюка, кандидата психологічних наук Світлани Чуніхіної, кандидата історичних наук Олексія Ляшенка, доктора психологічних наук Наталії  Довгань, кандидата політичних наук Оксани Зорич.

 

Учасники дискусії

Участь в роботі круглого столу взяли співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук В’ячеслав Яремчук, кандидат філософських наук Олександр Чорний, кандидат педагогічних наук Валерій Мачуський, науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України,  представники інститутів громадянського суспільства.

Модерували дискусію доктор психологічних наук, старший дослідник Ірина Губеладзе та  доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський.

Програма круглого столу

До відома науковців

Актуальна інформація про грантові конкурси Національного фонду досліджень України, про можливість отримання грантів від західних партнерів на здійснення наукових досліджень та інша інформація регулярно оприлюднюється на інформаційних ресурсах Фонду (https://nrfu.org.ua/) та в соціальних мережах, зокрема:

15 листопада 2022 року відбудеться круглий стіл на тему Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій”.

Науковий захід організовано Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України в межах „Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020–2022 роки”.

Питання для обговорення

  • Індикатори зміни політичних поколінь в Україні.
  • Політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму.
  • Зміна політичних поколінь в Україні й світі: синхронізовані чи асинхронні процеси?
  • Масова свідомість і зміна політичних поколінь: причинно-наслідкові зв’язки.
  • Російсько-українська війна в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт
  • Чи можливо уникнути реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час?
  • Громадянське суспільство як середовище формування нової політичної еліти

З програмою круглого столу можна ознайомитися тут.

До участі в роботі круглого столу запрошуються науковці, здобувачі наукових ступенів, представники інститутів громадянського суспільства, державні службовці.

Участь слухачів круглого столу вільна за умов попередньої реєстрації.

Заявки на участь надсилайте, будь ласка, на адресу оргкомітету:

nauk.org.viddil@ukr.net

27–28 жовтня 2022 року на базі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника відбулася ІV Всеукраїнська науково-практична конференція „Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональний виміри”. Співорганізатором заходу виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В роботі конференції взяли участь науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України,  викладачі закладів вищої освіти Києва, Дніпра, Львова, Ужгорода, Чернівців, Івано-Франківська, Вінниці, Одеси та інших міст України, а також – студенти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Науковий захід відкрив та модерував його завідувач кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор політичних наук, професор Василь Климончук. Професор В. Климончук  наголосив  на важливості широкого публічного обговорення,  критичного осмислення сучасних політичних процесів у їх глобальному та регіональному вимірах, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо актуальних проблем.

З вітальним словом до учасників  конференції звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор фізико-математичних наук, професор Сергій Шарин. Він підкреслив, що нинішня зустріч науковців  є відповіддю на фундаментальні запити суспільства та розуміння впливу політичних процесів на регіональний та глобальний виміри політики,  на виклики,  які стоять перед Україною та світом в контексті сучасних подій та повномасштабної війни.

До вітання приєднався заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Олександр Майборода,  який окреслив основні наукові напрями роботи конференції, зауважив на особливій актуальності наукових проблем, що винесені на обговорення та акцентував на  доцільності подальшої   співпраці  між науковими установами в дослідженні  актуальних проблем сучасної світової та української політики.

Серед основних напрямів роботи конференції були такі:

  • Теоретико-методологічні підходи до аналізу політичних процесів;
  • Політичні інститути та процеси на сучасному етапі суспільного розвитку;
  • Вибори та електоральні процеси в Україні та країнах Центрально – Східної Європи: глобальний і регіональний виміри;
  • Консолідація українського суспільства: етнополітичний та ціннісний виміри;
  • Сучасна система міжнародних відносин. Конфлікти та кризи ХХІ століття;
  • Російсько-українська війна: передумови, причини та хід війни, наслідки для України, країн Центрально-Східної Європи та світу.

Програма конференції

З доповіддю „Українське суспільство в умовах російсько-української війни (перші наслідки 2022 року)” на пленарному засіданні конференції виступив доктор політичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України В’ячеслав Яремчук.

Доповідач зазначив, що українське суспільство, опинившись в епіцентрі глобального зіткнення, отримало глибоку морально-психологічну травму. Однак в умовах реальної загрози знищення українське суспільство (а це значною мірою було очікуваним) виявилося здатним до мобілізації зусиль у боротьбі проти агресора. Цьому, на переконання доповідача, сприяла низка чинників, зокрема високий рівень консолідації українців (об’єднання соціуму в ім’я досягнення загальної мети, як вирішальна основа самозбереження нації), утвердження феноменів солідарності (наявність узгоджених інтересів, гармонійного поєднання суспільного та особистого) та соборності (як вияву етнонаціонального консолідуючого процесу, примату територіальної цілісності країни), що базувалися на вкорінених державницьких та духовно-культурних традиціях українців, усвідомлені ними своєї унікальності, наступності та нерозривного зв’язку поколінь зі своїм генетичним корінням, об’єднанням навколо спільного стрижня, яким є українська держава. Наслідком перших місяців російсько-української війни стало те, що попри значні втрати, Українська держава та її суспільство стали сильнішими і згуртованішими. Радикальне ж позбавлення українців від залишків ворожих ідеологічних нашарувань і стереотипів, імперських російських наративів щодо минулого істотно вплинуло як на проєкцію формування майбутнього (включаючи європейський вектор розвитку), так і консолідацію української політичної нації, що необхідно зберегти на тлі появи нових реалій, ймовірних глобальних та регіональних викликів і загроз.

Під час доповіді В’ячеслава Яремчука

Проблемам суспільно-політичних трансформацій в Україні під впливом повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну була присвячена доповідь „Російсько-українська війна як каталізатор суспільно-політичних змін в Україні” доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Галини Зеленько.

Доповідачка, аналізуючи наслідки широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, наголосила насамперед на істотному прискоренні процесів націєтворення. Політологи траєкторію розвитку транзитних суспільств на кшталт українського порівнюють з квадратним колесом, коли потрібен дуже-дуже сильний поштовх, щоб воно перекотилося на нову грань. В Україні такими поштовхами були майдани. Зараз такий поштовх завдала війна – непорівняний по силі з майданами, оскільки йдеться про виживання країни в принципі. Те, на що раніше йшли десятиліття – зараз змінюється за місяці чи навіть тижні.

Науковиця акцентувала, що держава Україна виявилася значно міцнішою, ніж здавалося. Причому національна стійкість України, як показала війна, базується у першу чергу на здатності до самоорганізації. Так, останні дані соціологічних досліджень свідчать, що етап громадянської (політичної) самоідентифікації Україною пройдено. Повномасштабне вторгнення РФ на територію України практично завершило процеси формування політичної нації й значно нівелювало ті соціально-політичні розмежування, які в Україні завжди породжували кризу ідентичності – релігія, мова, етнос, зовнішньополітичні орієнтації. Трагічні реалії, пов’язані з повномасштабним російським вторгненням, сприяли прискоренню формування серед українців певних монадних спільностей, згуртованих навколо таких стійких ідеологем, як сильна нація, сильна держава, єдина державна мова, спільний ворог, захист через інтеграцію до ЄС та НАТО. Такі результати нині є стійким трендом, оскільки українське суспільство демонструє їх уже восьмий рік поспіль. Також в Україні стала виразною національна ідея – вистояти у війні з Росією і національна ревіталізація. Водночас у повоєнній Україні залишаться проблеми системного характеру, які стосуються інституційної спроможності держави. Хоча війна здивувала нас і в цьому питанні, оскільки державні інститути продемонстрували неочікувані стійкість і спроможність. І це свідчить про істотні якісні зміни й у системі політичних інститутів.

Під час доповіді Галини Зеленько

Після завершення  пленарного засідання конференція продовжила роботу в секційному форматі. Науковці, викладачі, аспіранти, магістранти та студенти виступили з науковими доповідями та обговорили теоретико-методологічні підходи до аналізу політичних процесів сучасності, тенденції та спрямування сучасних політичних процесів, електоральні процеси в Україні та в країнах Центрально-Східної Європи, проблеми консолідації українського суспільства в етнополітичному та ціннісному вимірах, динаміку та перспективи розвитку політичних процесів в Україні та світі, події російсько-української війни.

На роботу конференції, на жаль, вплинули реалії воєнного стану в Україні. Вже через кілька годин спілкування науковців (обговорення виступів та дискусії) у Києві та Івано-Франківську були оголошені повітряні тривоги, згодом –  вимкнуто електропостачання. Попри це, модераторам конференції вдалося довести науковий захід до завершення, сформулювати за його підсумками науково-практичні рекомендації. Були запропоновані й зміни до нинішнього формату науково-практичної конференції, яка вже четвертий рік поспіль проводиться спільно з Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Планується, що наступна конференція  отримає міжнародний статус.

19 жовтня 2022 р. в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України в межах наукового спецпроєкту „Україна: Консолідація. Солідарність. Єдність” відбувся VI круглий стіл „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті”.

Організаторами заходу виступили: Інститут соціальної та політичної психології НАПН України та Асоціація політичних психологів.

У роботі круглого столу взяли участь та виступили співробітники відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Тетяна Бевз та доктор політичних наук, провідний науковий співробітник В’ячеслав Яремчук.

У доповіді на тему Концепт «єдності» у політичному дискурсі сьогодення” Тетяна Бевз наголосила на беззаперечній актуальності концепту „єдність”/„згуртованість” у політичному і науковому дискурсі сьогодення. Акцентувала на тому, що згуртованість суспільства зосереджується навколо ідей (йдеться насамперед про ідею національного самовизначення, ідею незалежності країни); зазначила, що це – поєднання кількох складових: ідентичності, довіри, взаємодії та доступності; згуртованість, ступінь інтеграції суспільства, „єдність” розглядаються як синоніми; а „згуртованість” – показник готовності до спільної дії, здатності суспільства чи спільноти до спільної дії, зокрема, – в умовах викликів та загроз.

У політичному дискурсі, зазначила доповідачка, про „єдність”/„згуртованість” йдеться як про: 1) „єдність” як чинник, який об’єднав суспільство; 2) „єдність” як чинник, який об’єднав суспільство і владу; 3) „єдність” як чинник, який об’єднав українців в усьому світі; 4) „єдність” як чинник, який об’єднав Європу в умовах російсько-української війни; 5) „єдність” як чинник, який об’єднав світ.

Аналізуючи осмислення концепту „єдність” в сучасних умовах, доповідачка виокремила кілька аспектів його розуміння і трактування: 1) одним з важливих чинників забезпечення єдності суспільства є розбудова збройних сил; 2) єдність громадян у готовності до спільного захисту держави під час воєнної агресії; 3) єдність і готовність дати відсіч агресору – це наша сила і запорука збереження української державності; 4) ми єдині у прагненні справедливого миру, добробуту для України, а відтак, – і для кожного з нас, для прийдешніх поколінь; 5) українці – єдині: „ми одностайні у помислах, згуртовані ментально й фізично. Українці – сильна й одвічна нація”; 6) ми – єдина країна, єдиний народ, єдина нація; 7) „Президент України став джерелом натхнення і мотиватором для всієї країни”; 8) „Україна набуває очевидної, хоч і тяжко вистражданої суб’єктності, а відтак здобуває нарешті право розпоряджатися своєю долею”; 9) „українці вже роблять те, що треба. Вони організували своє суспільство – зокрема, громадянське – на допомогу збройним силам, створили волонтерський рух, громадянський активізм”; 10) „наша нація як ніколи згуртована. У нас тепер спільні мрії, ідеї та мета”; 11) „саме єдність /згуртованість у найскладніший для країни час є магічним кодом української нації, що надає їй сили та незламності”.

Підсумовуючи, доповідачка зазначила, що сьогодні національна єдність – це наш спільний свідомий вибір, який вибороли й захищаємо нині; єдність – це підґрунтя наших успіхів, запорука сильної, незалежної держави й відновлення її територіальної цілісності; концепт „єдність” – це національна ідея єдиної й неподільної України, основа протистояння ворогу, основа нашої стійкості та взаємопідтримки, основа стосунків між владою, громадянами та громадянським суспільством. Наше завдання: зберегти єдність візії на розвиток України після перемоги!

У доповіді на тему  „Українське суспільство в умовах російсько-української війни: консолідація в ім’я перемоги” В’ячеслав Яремчук зазначив, що широкомасштабне російське вторгнення 2022 року, яке несло загрозу існуванню держави та української нації, розпочало для України новий відлік часу, стало для українського суспільства справжнім історичним тестом, перевіркою його здатності захистити Батьківщину, своє право на життя. Аргументовано було доведено, що у консолідації українського суспільства, мобілізації його зусиль перед небезпечним викликом, вирішальну роль відіграла низка чинників, серед них – утвердження засад ідеї та цінності української соборної держави, історична пам’ять, усвідомлення унікальності української нації, традиції національно-визвольного і самостійно-державницького процесу, нейтралізація ворожої пропаганди, що мало інтегруючий вплив на суспільство у його боротьбі за суверенність і територіальну цілісність країни.

Доповідач наголосив на тому, що в під час повоєнної відбудови необхідним буде продовження курсу реформ та європейської інтеграції, акцентував на важливості подальшого збереження високого рівня суспільної консолідації.

Відбулася змістовна дискусія, присвячена дослідженню феномену історичної нарації та її впливу на національну самосвідомість українців.

25 жовтня 2022 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулося засідання разової спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 05 – Соціальні та поведінкові науки за спеціальністю 052 – Політологія.

За результатами захисту дисертації на тему:  „Інституційна спроможність неурядового сектору в Україні” випускниці аспірантури нашого Інституту, молодшому науковому співробітнику відділу політичних інститутів та процесів Дмитренко Олені Анатоліївні присуджено ступінь доктора філософії в галузі знань 05 –  Соціальні та поведінкові науки за спеціальністю 052 – Політологія.

20-21 жовтня 2022 року в місті Регенсбург (Німеччина) в Інституті східних і південно-східних європейських досліджень (Leibniz-Institut für Ost- und Südosteuropaforschung Regensburg) відбулась міжнародна наукова конференція на тему „Війни в Україні у ХХ та ХХІ століттях: засоби масової інформації, експерти, дезінформація”. Крім згаданого Інституту співорганізатором конференції був Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова.

Ключова роль у підготовці цього наукового форуму належить Німецько-українській комісії істориків (вона щорічно організує такого роду міжнародні зібрання науковців). Одним із багаторічних членів цієї комісії є головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він входив до організаційного комітету і був учасником конференції.

Група учасників конференції

Олександр Панкіев (Едмонтон, Канада), Олена Бачинська (Одеса), Ольга Коляструк (Вінниця), Юрій Шаповал (Київ), Ольга Білобровець (Житомир), Вікторія Венгерська (Житомир), Поліна Барвінська (Одеса), Сергій Стельмах (Київ), Ігор Щупак (Дніпро)

Наукова конференція мала метою: проаналізувати інформаційні та дезінформаційні кампанії (з потенціалом легітимізації та делегітимізації), оцінити роль імперських, колоніальних і постколоніальних наративів за умов воєнних дій, показати репрезентації в ЗМІ відповідних супротивників війни та образів ворогів, а також вказати на медіаформи (візуальні, акустичні, текстові медіа). У роботі конференції взяли участь науковці з України, Німеччини, Канади, Ізраїлю, США.

Засідання Німецько-українська комісії істориків, 22 жовтня 2022 року

Після конференції відбулося робоче засідання Німецько-українській комісії істориків. У звʼязку із закінченням визначених статутом Комісії каденцій були переобрані її співголови. Замість професора Мартіна Шульце-Весселя співголовою обрано професора Ґвідо Гаусмана. Співголовою від української частини замість професора Ярослава Грицака обрано професора Ґелінаду Грінченко.

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії „Політичний процес у незалежній Україні: підсумки і проблеми” – другого, доповненого видання за редакцією доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України О. О. Рафальського.

Монографія, підготовлена колективом авторів під керівництвом доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України О. М. Майбороди, присвячена дослідженню сучасних проблем політичного розвитку України. Аналізуються питання, пов’язані із вибором загального стратегічного курсу держави, з трансформацією суспільно-політичного устрою, з етнополітичною і духовною еволюцією українського соціуму.

Видання адресоване науковцям, викладачам та студентам, усім, хто цікавиться проблемами суспільно-політичного розвитку.

Текст монографії (PDF)

13 жовтня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук узяв участь у подіумній дискусії про російську війну в Україні, організованій Принстонським університетом за участю ще чотирьох запрошених українських науковців.

 

У своєму виступі Микола Рябчук звернув увагу на неадекватність західного знання про Україну, його глибоку історичну інфікованість російськими наративами і відтак –  неспроможного до останнього часу виробити щодо України відповідну політику.

Країна, яку тривалий час змальовували як безнадійно скорумповану і дисфункціональну, регіонально поділену і навпіл майже розколену, виявилась напрочуд стійкою, витривалою консолідованою. На думку дослідника, настав час переглянути традиційні уявлення про Україну і загалом про регіон, позбуваючись стереотипів, які сприяли російській агресії й досі ускладнюють ефективну міжнародну відповідь на неї.

Редакція журналу „Політичні дослідження” здійснює приймання рукописів статей для публікації в черговому номері часопису.

Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).

Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:

  • Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
  • Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
  • Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
  • Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
  • Етнополітологія та етнодержавознавство.

Журнал виходить друком двічі на рік.

Рукописи статей для публікації в черговому номері – № 1 (5)’2023 –  прийматимуться редакцією  протягом жовтня 2022–березня 2023 – до 14 березня 2023 року. Вихід друком  –  30 квітня 2023 року.

Основи редакційної політики журналу

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.

Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net

6 жовтня 2022 року в online-форматі, на базі Національного університету „Запорізька політехніка”, відбулася XIV Всеукраїнська науково-практична конференція „Південь України в умовах глобальних соціокультурних трансформацій: питання культурної, етнорелігійної, етнічної та національно-громадянської ідентичностей”. Одним зі співорганізаторів конференції виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Метою науково-практичного заходу стала розробка нових теоретичних підходів щодо здійснення державної етнополітики, упровадження результатів наукових досліджень в практику діяльності державних органів, інститутів громадянського суспільства, широких кіл громадськості.

Участь у пленарному засіданні конференції взяли співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Національного заповідника „Хортиця”, Київського університету ім. Бориса Грінченка, Запорізького національного університету.

Доповіді учасників науково-практичної конференції було зосереджено на пошуку та розробці нових теоретичних підходів до здійснення державної етнополітики. Серед пріоритетних завдань такої політики, наголошували доповідачі, має бути захист мовних, етнокультурних, релігійних та інших прав, свобод і цінностей громадян, які проживають на тимчасово окупованих російським агресором українських територіях, а також вимушених переселенців.

Під час науково-практичної конференції

У роботі наукової конференції взяли участь заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода, завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко, завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор політичних наук, професор Віктор Войналович, головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, провідні наукові співробітники Інституту: доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко, кандидат історичних наук Анатолій Подольський, науковий співробітник, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко.

Як зазначили організатори конференції, такі науково-практичні заходи дають можливість історикам, політологам, соціологам, філософам та краєзнавцям не лише оприлюднити результати наукових досліджень, але й – ознайомити широкий загал з розмаїттям етнічних культур, що мешкають на території України, дозволяють зберігати та поновлювати творчі зв’язки між науковцями різних поколінь, наукових шкіл і регіонів України.

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Таврійським національним університетом ім. В. І. Вернадського виступив співорганізатором міжнародної науково-практичної конференції „Голокост в Україні (День пам’яті трагедії Бабиного Яру)”, яка відбулася 29 вересня 2022 р. в Києві.

Конференція, у якій взяли участь науковці, викладачі закладів вищої освіти, аспіранти та студенти, була присвячена 81-річниці з дня масового розстрілу українських євреїв нацистськими окупантами в роки Другої світової війни у Бабиному Яру.

Анатолій Подольський

Провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук, керівник наукової та освітньої ГО „Український центр вивчення історії Голокосту”  Анатолій Подольський у своїй доповіді „Історія Голокосту в Україні: виклики та перспективи досліджень” ознайомив учасників конференції зі станом і специфікою дослідження Голокосту на сучасному етапі, зупинився на наявних лакунах, які потребують поглибленого і системного вивчення.

Особливу увагу доповідач звернув на проблеми, які існують навколо будівництва сучасного меморіального комплексу в Бабиному Яру, наголосивши,  що пам’ять про минуле, зокрема про жертви Другої світової війни, жертви Голокосту в Україні сьогодні є також полем битви з російським агресором, битви за власну українську ідентичність та суб’єктність в царині культури і політики пам’яті.

В’ячеслав Яремчук

Провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук у своєму виступі  „Трагедія Бабиного Яру та сучасність: консолідація українського суспільства, його духовно-культурної єдності в умовах широкомасштабного вторгнення РФ” зазначив, що трагедія масового вбивства у Бабиному Яру у 1941–1943 рр. на тлі сучасної російсько-української війни, проведення країною-агресором геноциду, етноциду та лінгвоциду щодо українського народу набула нового символічного змісту.

Доповідачем було висловлене переконання, що Українська держава має всі можливості у подоланні нинішнього небезпечного виклику. Запорукою ж перемоги, а відтак – збереження життя, свободи, демократії, можуть бути лише спільні дії всього суспільства, усвідомлення почуття соборності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська держава та українська ідентичність.

Під час проведення наукової конференції

У ході конференції наукові співробітники інституту (В. Яремчук, А. Подольський, М. Горбатюк) ознайомили учасників з останніми науковими виданнями Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Українського центру вивчення історії Голокосту. Книги були передані до бібліотеки університету.

Науковий захід відбувся в рамках „Осіннього наукового марафону у Таврійському: пошуки та перспективи в сучасних умовах” Таврійського національного  університету ім. В. І. Вернадського та науково-дослідної теми Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність”.

Обговоренню актуальних теоретичних і практичних проблем розвитку українського суспільства у площині формування суб’єктності особистості, громади та соціуму була присвячена Всеукраїнська міжгалузева науково-практична онлайн-конференція „Проблеми цивілізаційної суб’єктності України: місія науки і освіти”, яка відбулася в Києві 29–30 вересня 2022 року. Одним зі співорганізаторів заходу був Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В роботі конференції взяв участь і виступив директор Інституту, член-кореспондент НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України Олег Олексійович Рафальський.

Присвятивши свій виступ проблемі суб’єктності України, О. О. Рафальський зазначив, що з перших днів незалежності нашій державі доводилося вирішувати щонайменше два стратегічно важливих завдання, на яких базується суб’єктність будь-якої сучасної країни: розбудови суверенно національної держави та її інтеграції в систему   міжнародних відносин.

Олег Рафальський під час Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції

Розв’язання цих завдань, наголосив доповідач, залишається актуальними й нині, супроводжуються дією об’єктивних чинників глобального рівня та тенденціями сучасного суспільного розвитку. Війна Росії проти України – гостро поставили на порядок денний питання державної політики національної безпеки та суверенітету. У зв’язку з цим, проблема цивілізаційної суб’єктності України в цих умовах набула ще і виразного безпекового змісту. Тому зараз, варто зосередити увагу на осмисленні проблеми цивілізаційної суб’єктності України та пошуку відповідей на запитання: з яким потенціалом матеріальних і духовних цінностей вона репрезентує себе у геополітичному просторі; які цивілізаційні ідеї та проєкти втілює в життя й пропонує світові; чи відбулася держава як суб’єкт історії та сучасності?

Пошук шляхів розв’язання цих та інших важливих проблем, зазначив О. О. Рафальський, нині, як і раніше, – в центрі уваги вітчизняних науковців, співробітників наукових установ та закладів вищої освіти України.  Нині суспільство потребує об’єктивних наукових знань, розуміння того, чому так непросто, а інколи трагічно, складалася наша історична доля. Головне ж завдання, наголосив доповідач, полягає у виробленні чіткого алгоритму дій, пов’язаних із розумінням того, що Україна пропонує світові й чого прагне в ньому.

Наша країна зробила свій вибір на користь свободи та демократії та продовжує наполегливо втілювати політику євроатлантичного вектора свого розвитку з потужним акцентом саме на формуванні цивілізаційної суб’єктності, котра дає можливість сприймати нашу державу як європейську. Світ повинен пізнати Україну, отримати адекватне уявлення про її буремний історичний розвиток, про її інтереси та суспільні настрої, відчути закладені в українській ментальності всі складові суб’єктності – наголосив О. О. Рафальський.

В роботі конференції взяли участь і виступили з науковими доповідями співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – доктор історичних наук, професор Т. А. Бевз та доктор політичних наук, профессор М. С. Кармазіна.

Учасниками научного заходу були науковці Національної академії наук України та національних галузевих академій, викладачі закладів вищої та післядипломної освіти,  вчителі загальноосвітніх шкіл, психологи, соціальні педагоги, студенти та аспіранти.

Відеозапис науково-практичної конференції

 

22–23 вересня 2022 р. у м. Яремче відбулися ХV українсько-польські зустрічі. Це – єдиний в Україні регулярний науковий форум, який вже 15 рік поспіль збирає разом для обміну думками українських і польських експертів, дипломатів та науковців.

Цьогорічна тема спілкування: „Україна та Республіка Польща в умовах критичної глобальної турбулентності: нові виклики, загрози та можливості”. Організаторами Форуму виступили Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Студії східноєвропейських досліджень Варшавського університету, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Директор Інституту, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський, який виступив з промовою, зазначив, що за 15 років українсько-польські зустрічі у м. Яремче заклали фундамент для тісної та взаємовигідної наукової співпраці. Він також нагадав, що цього року виповнилось 30 років з дня підписання Договору про добросусідство, дружні відносини та співробітництво між Польщею та Україною. Отже, ще з початку 1990-х рр. ніхто – ні у Варшаві, ні у Києві – не мав сумнівів, що єдино правильний шлях для Польщі та України – це стратегічне партнерство обох країн. Тому Польща першою у світі визнала незалежність України, виявивши солідарність з державою, яка тільки починала свій шлях до свободи та демократії. Польща першою простягнула руку допомоги від початку повномасштабної війни Росії проти України.

Говорячи про перспективи двосторонніх українсько-польських відносин, Олег Рафальський зазначив, що вони ще тривалий час детермінуватимуться російською воєнною агресією. Оскільки у своїй зовнішній політиці Росія мислить категоріями ХХ століття, коли міць країни визначається територією, природними ресурсами і зброєю, а не соціальним капіталом і технологіями, що характерно для розвинених демократій, метою цієї війни є не тільки підпорядкування тих країн, які колись належали до Радянського Союзу, скільки формування зони впливу, завдяки якій і буде сформована та сама міць Росії як аргумент для незахідного світу задля так званого «розвороту на Схід», говорячи мовою російських ідеологів. Тому, як не прикро, це звучить, відмітив Олег Рафальський, і Україна, і Польща, в даному випадку, для Росії є інструментом посилення власного впливу у світі, у тій ілюзорній системі світопорядку, який Росія задумала сформувати. Тобто свідоме формування того, що знову ж таки російські ідеологи називають „антиросією” є нічим іншим як аргументом для внутрішнього вжитку – для російського населення, з метою його мобілізації на тривалу і затяжну війну, метою якої є переформатування усієї системи міжнародних відносин. Відтак цей цивілізаційний конфлікт матиме довготривалі наслідки, а також вимагатиме подальшого згуртування українсько-польських зусиль задля протистояння Росії та задля повоєнного відновлення України.

В роботі конференції взяли участь науковці Інституту: член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, доктор політичних наук Марія Кармазіна, доктор історичних наук Тетяна Бевз, доктор політичних наук Олег Калакура.

21–23 вересня 2022 року в Університеті міста Гранада (Іспанія) відбулась міжнародна конференція на тему „Голоди в Європі: між історією та пам’яттю (ХІХ–ХХ ст.)”. Серед організаторів конференції – Департамент сучасної історії Університету Гранади, Дослідницький проєкт „HAMBRUNA. Іспанський голод: причини, розвиток, наслідки та пам’ять (1939–1952)”, Міністерство економіки та конкурентоспроможності, Дослідницька мережа „Стандарти життя, здоров’я, харчування та нерівність”, Дослідницький проєкт „Приглушений голод франкізму (1939–1952)” та проєкт „Спадщина голоду”.

Організатори конференції поставили за мету максимально широко поглянути на проблему голоду чи голодування на європейському континенті, проаналізувати державну політику, реагування на згадані явища, стратегії виживання, наслідки цих явищ в різних країнах.

Окрему увагу було приділено транснаціональним репрезентаціям, викладанню та формуванню памʼятей про голоди чи голодування в окремих регіонах.

Філіп Славескі, Юрій Шаповал, Стівен Віткрофт, Гіроакі Куромія, Ігор Кашу перед початком роботи секції міжнародної конференції

В рамках конференції працювала окрема секція, присвячена голоду 1946–1947 років в Україні та в Молдові. На секції була представлена кількарічна робота групи науковців по дослідженню цього „забутого” до горбачовської „перебудови” трагічного епізоду радянської історії. Серед учасників цієї наукової групи – головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Разом з професорами Стівеном Віткрофтом, Філіпом Славескі (обидва з Австралії), Гіроакі Куромія (США) і директором Національної агенції архівів Молдови Ігорем Кашу Ю. Шаповал представив перші результати дослідження.

 

На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії  колективу  науковців Центру єврейської історії та культури нашого Інституту та інших наукових установ „Суспільно-політичні та історичні аспекти розвитку сучасної єврейської громади України: європейський контекст”.

Колективом авторів під керівництвом кандидата історичних наук А. Ю. Подольського здійснено спробу виявлення та аналізу основних суспільно-політичних та історичних аспектів розвитку сучасної єврейської громади України, а також – висвітлення основних перспектив її розвитку у найближчому майбутньому в контексті європейського шляху поступу України.

У монографії досліджуються питання розвитку хасидизму на сучасному етапі, історична доля кримчаків, особливості комплексної меморіалізації Бабиного Яру, відносини єврейських громад Європейського Союзу з національними урядами, можливість запозичення й застосування цього досвіду в українських реаліях та ін.

Наукова праця розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Текст монографії (PDF)

15–16 вересня 2022 року в Парижі у Паризькому науковому центрі Польської академії наук відбулась міжнародна конференція на тему „Вчимося з минулого для майбутнього? Який підручник з історії потрібен Європі ХХІ століття?”.

Конференція була запланована як чергова зустріч істориків-науковців та викладачів історії в рамках проєкту Інституту Георга Екерта з міжнародного дослідження шкільних підручників у місті Брауншвайг (Німеччина), започаткованого у квітні 2022 року. Паризька конференція підбивала підсумки реалізації франко-німецького та польсько-німецького проєктів, а також інших проєктів, спрямованих на створення транснаціональних матеріалів (підручників) для викладання історії. Під час конференції аналізувались методи розповідей про історію Європи в транснаціональних підручниках, їх застосування в дидактиці історії на рівні шкільної освіти в різних країнах Європейського Союзу.

Під час роботи конференції

Учасниками конференції стали науковці  з Німеччини, Франції, Польщі, України, Молдови, Сербії, Ізраїля – історики, політологи, публічні інтелектуали, люди, пов’язані зі світом політики та культурної дипломатії, які були чи є залученими до різних транснаціональних проєктів викладання історії. До роботи конференції долучилися викладачі закладів вищої освіти Німеччини, Польщі та Франції.

У роботі конференції взяли участь і виступили з доповідями співробітники відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту – доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал та кандидат політичних наук Оксана Зорич.

Юрій Шаповал, Оксана Зорич разом з одним з організаторів конференції професором Марцином Вятром

Організатори конференції прагнули визначити можливі сфери співпраці та ініціативи, що виходять за межі території країн ЄС. Нинішня війна в Україні та переговори про членство України в ЄС спонукали замислитися над створенням проєкту розробки матеріалів для викладання історії України в ширшому контексті європейської історії, які могли б використовуватися як в Україні, так і в країнах ЄС.

Сіднейський університет, один з найстаріших та найпрестижніших університетів Австралії, приєднався до всесвітньої програми підтримки українських науковців SAR – міжнародної мережі закладів вищої освіти. Метою програми SAR є захист науковців, які опинилися під загрозою, сприяння академічній свободі. Програма Сіднейського університету підтримана австралійським урядом.

Старший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку нашого Інституту, доктор політичних наук С. Ю. Римаренко отримав можливість здійснення наукових досліджень на факультеті гуманітарних і соціальних наук Сіднейського університету за програмою „Етнічні відносини та демократизація”.

Сергій Римаренко зі співробітниками факультету

Метою наукового проєкту є дослідження особливостей етнічних відносин в контексті сучасних процесів демократизації.

 

Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»

Політичні дослідження. 2022. № 1 (3). 188 с. ISSN 2786-4774 (Print), 2786-4782 (Online)

Новини

Оголошення