10 червня 2021 року відбулося урочисте підписання Угоди про партнерство та співробітництво між „Асоціацією політичних наук України” та „Міжнародною асоціацією студентів політичної науки в Україні”.

Метою Угоди є сприяння розвиткові політичної науки в Україні, підвищення її популярності та авторитету. Документом визначено основні напрями та форми співпраці двох громадських об’єднань. Серед них:

  • розвиток та популяризація політичної науки;
  • проведення спільних наукових досліджень;
  • реалізація освітньо-наукових програм та проєктів;
  • організація і проведення наукових заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо);
  • взаємна інформаційна підтримка та сприяння оприлюдненню результатів наукових досліджень в засобах масової інформації та наукових виданнях з політичних наук тощо.

Під час підписання Угоди про партнерство та співробітництво

Від „Асоціації політичних наук України” Угоду підписав її президент, віцепрезидент НАН України, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України О. О. Рафальський, від  „Міжнародної асоціації студентів політичної науки в Україні” – президент організації О. А. Ткаченко.

У заході взяли участь члени вченої ради та співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Видавництво Варшавського університету опублікувало англомовну монографію провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту Миколи Рябчука „Eastern Europe since 1989: Between the Loosened Authoritarianism and Unconsolidated Democracy” (“Східна Європа після 1989 року: між ослабленим авторитаризмом та неконсолідованою демократією”), присвячену посткомуністичним трансформаціям у Східній Європі трьох останніх десятиліть. З’ясування структурних – соціально-історичних та культурно-цивілізаційних чинників, які обумовили різний перебіг посткомуністичних змін, поєднане в книзі з дослідженням конкретних політичних рішень, що вплинули на специфіку трансформаційних процесів у різних країнах. Особливу увагу приділено так званим „гібридним режимам”, що виникли на посткомуністичних Балканах та в західних (європейських) республіках колишнього СРСР, котрі, попри первісну подібність, розвинулися під впливом зовнішніх чинників за кардинально відмінними траєкторіями.

Eastern Europe since 1989: Between the Loosened Authoritarianism and Unconsolidated Democracy. Warszawa: Studium Europy Wschodniej, 2020, 208 s. ISBN 978-83-61325-88-8

[Східна Європа після 1989 року: між ослабленим авторитаризмом та неконсолідованою демократією. Вид-во Варшавського університету, 2020. 13 арк., 2000 прим.] https://issuu.com/uw87/docs/09_rjabczuk_collect

10 червня 2021 року під егідою Наукового товариства імені Шевченка в Америці (НТШ-А) відбулася онлайн-презентація щойно виданої книжки нашого колеги – головного наукового співробітника відділу етнополітології Володимира Кулика „Мовна політика в багатомовних країнах. Закордонний досвід та його придатність для України”. НТШ-А разом із Українським Фулбрайтівським колом фінансово підтримали публікацію книжки видавництвом „Дух і літера”. Крім автора, в презентації взяли участь провідний науковий співробітник відділу етнополітології Микола Рябчук та професорка антропології Університету штату Вашингтон (Сієтл, США) Лада Біланюк.

Володимир Кулик розповів про задум і завдання книжки та головні висновки з проведеного в ній аналізу. Він наголосив на неадекватності поширених в Україні уявлень про мовну політику різних багатомовних країн та можливість перенесення їхніх підходів в українську практику. Він пояснив, що ставив за мету розповісти українським читачам про особливості мовної політики в різних країнах світу й з’ясувати головні чинники її успіху чи невдачі. Щодо можливості застосування досвіду інших країн в Україні, то автор книжки керувався настановою, що запозичувати можна тільки ті зразки, які стали спішними за досить подібних суспільних умов. Тому в останньому розділі книжки він аналізує ступінь подібності України до тих чи інших розглянутих країн і робить висновок про обмежену можливість застосування їхнього досвіду, хоч і вказує кілька аспектів, які варто брати до увазі в українській мовній політиці.

Лада Біланюк та Микола Рябчук відзначили аналітичну глибину книжки Володимира Кулика та її важливість для кращого розуміння в Україні досвіду різних країн та подолання спрощених уявлень про можливість його запозичення. Вони також поставили авторові кілька запитань, які модератор дискусії Василь Махно доповнив запитаннями від глядачів. Презентація завершилася короткою дискусією між учасниками щодо цих запитань.

Відеозапис презентації

Замовити книжку можна на сайті видавництва „Дух і літера”

28 травня відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція „Трансформаційні процеси в Україні у контексті цивілізаційних і глобалізаційних викликів ХХІ ст.”, організаторами якої виступили університет Григорія Сковороди в Переяславі (ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди») та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з іншими партнерами. У роботі  конференції, яка проходила у „змішаному”– офлайн та онлайн форматах –  взяли участь понад 130 науковців, зокрема наукові співробітники та аспіранти нашого Інституту.

Програмою конференції було передбачено висвітлення низки важливих складових цивілізаційних трансформацій України і світу в умовах глобалізації, правових, політичних, соціокультурних проблем розвитку сучасного інформаційно-мережевого суспільства, публічного управління, вітчизняної системи вищої освіти тощо. Конференція проходила у змішаному форматі – офлайн та онлайн режимі.

Відкриття конференції

Зі вступним словом до учасників конференції звернувся заступник директора з наукової роботи, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України О. Майборода.

Володимир Вакулич, Ростислав Балабан, Олег Калакура

З доповідями на пленарному засіданні виступили наші колеги: завідувач відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор В. Войналович, завідувач відділу теоретичних та прикладних проблем політології, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Г. Зеленко, старший науковий співробітник відділу теоретичних та прикладних проблем політології, кандидат політичних наук Р. Балабан, головний науковий співробітник відділу національних меншин, доктор політичних наук, професор О. Калакура, провідний науковий співробітник цього відділу, доктор історичних наук, професор Ю. Ніколаць.

Віктор Войналович, Юрій Ніколаєць

Учасники онлайн дискусії

В роботі онлайн-секцій конференції брали участь співробітники відділу соціально-політичної історії – головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Т. Бевз, провідний науковий співробітник, доктор політичних наук, доцент В. Яремчук, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук М. Горбатюк, співробітники відділу національних меншин – старший науковий співробітник, доктор історичних наук, доцент В. Коцур, наукові співробітники, кандидати історичних наук Л. Ковач та О. Ляшенко, молодший науковий співробітник, кандидат історичних наук В. Новородовський, співробітники відділу теоретичних та прикладних проблем політології – провідні наукові співробітники, доктори політичних наук, О. Кондратенко та Т. Ляшенко, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Н. Кононенко, науковий співробітник, кандидат філософських наук Е. Щербенко, провідний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор історичних наук, доцент Ю. Поліщук.

Учасники конференції

В межах науково-практичного заходу відбулася предметна й плідна дискусія з актуальних проблем сучасного етапу цивілізаційного розвитку України у контексті глобалізації.

Науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України взяли участь у роботі ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональні виміри”, яка відбулася в режимі „онлайн” 27­–28 травня 2021 року.

Співорганізаторами науково-практичного заходу були Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та  наш Інститут. Протягом двох днів роботи участь у  конференції взяли близько 60 науковців – співробітників закладів вищої освіти та наукових установ.

Програмою конференції було передбачено обговорення актуальних проблем суспільно-політичного розвитку на сучасному етапі державотворення.

З доповідями на пленарному засіданні конференції виступили співробітники Інституту – заступник директора з наукової роботи, доктор політичних наук, професор Ю. Шайгородський, старший науковий співробітник відділу теоретичних та прикладних проблем політології, кандидат політичних наук Р. Балабан, головний науковий співробітник відділу національних меншин, доктор політичних наук, професор О. Калакура.

Під час роботи онлайн-конференції

В режимі секційних засідань до обговорення  актуальних проблем суспільно-політичного розвитку долучилися науковці Інституту –  головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії,  доктор політичних наук, професор Т. Бевз, старший науковий співробітник цього відділу, кандидат історичних наук М. Горбатюк, науковий співробітник відділу національних меншин, кандидат історичних наук Л. Ковач.

Ключовими питаннями обговорення були теоретико-методологічні підходи до аналізу політичних процесів, проблеми розвитку та функціонування політичних інститутів, широке коло проблем, пов’язаних з електоральними процесами в Україні,  етнополітичні та ціннісні аспекти консолідації українського суспільства.

26 травня відбулася сесія Загальних зборів НАН України з виборів дійсних членів (академіків), членів-кореспондентів НАН України  та іноземних членів НАН України, під час якої членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Політологія» обрано доктора політичних наук, професора, завідувача відділу теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Галину Іванівну Зеленько.

Щиро вітаємо Галину Іванівну з цією важливою не тільки для неї, але й для усього колективу подією.

Постановою Верховної Ради України  „Про вшанування пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни” в Україні встановлено День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. День пам’яті відзначатиметься щороку – 14 травня.

Цього року День українців-рятівників відзначали вперше.  До цього Дня провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю Громадському радіо.

Науковець наголосив на значущості вшанування пам’яті тих, хто ризикуючи своїм життям та життям рідних, допомагав євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту. „Український історичний календар – зазначив історик – стає більш потужним. Ми поступово перестаємо боятися власного історичного минулого, повертаємо пам’ять про український національний рух, ромів, євреїв, про військовополонених, примусових робітників, жертв Голодомору, Голокосту. Ці дати пам’яті дуже важливі”.

Анатолій Подольський в студії українського радіо

У списку Праведників народів світу, що створений Меморіалом «Яд Вашем» у Єрусалимі, близько 27  тисяч осіб, зокрема – 2659 мешканців України. В роки Другої світової війни врятувати життя євреям, єврейським родинам, що були приречені на вбивство нацистським режимом тільки за те, що народились євреями, було справжнім героїзмом. Тому ми сьогодні шануємо пам’ять цих людей і повертаємо їх імена на сторінки нашої важкої історії минулого століття.

Інтерв’ю Анатолія Подольського Громадському радіо

 

28 травня 2021 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у співпраці з Державним вищим навчальним закладом «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Європейською Асоціацією Наук з Безпеки (Польща), Стамбульським фондом науки та культури (Туреччина) проводить Міжнародну науково-практичну конференцію «Трансформаційні процеси в Україні у контексті цивілізаційних і глобалізаційних викликів ХХІ ст.».

Організатори пропонують провести дискусію навколо таких проблем: 

  • концептуальні підходи щодо аналізу цивілізаційних трансформацій в умовах глобалізації;
  • стан і перспективи реалізації цивілізаційного вибору України у контексті глобалізаційних викликів сучасності;
  • світові практики демократичних трансформацій як зразок (позитивний/негативний) для українського суспільства;
  • загрози суверенітету Української держави та національній ідентичності в умовах глобалізації;
  • соціально-економічні виклики нинішнього етапу трансформації;
  • законодавче та політико-управлінське забезпечення проєкту цивілізаційного розвитку України;
  • культурно-політичний, соціокультурний аспекти трансформаційного процесу в Україні;
  • технологічний, екологічний, гуманітарний виміри цивілізаційного розвитку України в умовах сучасного інформаційно-мережевого суспільства;
  • перспективи створення реальної демократії в Україні як оптимального балансу держави і громадянського суспільства;
  • місце, роль і вірогідні перспективи України в сучасному глобалізованому світі; розвиток публічного управління в умовах цивілізаційних і глобалізаційних викликів; трансформація системи публічної служби України в умовах цивілізаційних і глобалізаційних викликів та інтернаціоналізація діяльності вітчизняних ЗВО як тенденція розвитку системи вищої освіти України в умовах глобалізаційних викликів. 

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська.

Заявки на участь приймаються не пізніше як 21 травня 2021 року (форма заявки додається у інформаційному листі), а матеріали можна надіслати до 26 травня 2021 року на електронну скриньку: politology.phdpu@gmail.com

Матеріали конференції традиційно будуть розміщені на сайті ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» https://phdpu.edu.ua/ (з посиланням на конференцію).

Більше інформації про конференцію, вимоги до оформлення тез та зразок оформлення заявки можна знайти у інформаційному листі.

За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм Указом Президента України №195/2021 від 17 травня 2021 р.

нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня

ШАЙГОРОДСЬКОГО Юрія Жановича — заступника директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України;

присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»

КУЛИКУ Володимиру Михайловичу — головному науковому співробітникові Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України

Щиро вітаємо колег із високими та заслуженими нагородами.

Вийшла друком аналітична доповідь «Суб’єктність України в сучасному світі: оцінки, стратегії, прогнози. Аналітична доповідь.»

(більше…)

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника та Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України 27-28 травня 2021 року проводять ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію Політичні процеси сучасності: глобальний та регіональні виміри”. Запрошуємо до участі в роботі конференції.
(більше…)

27 квітня 2021 року відбулося друге засідання циклу наукових заходів у формі вебдискурсу із загальною назвою „Українське державотворення новітньої доби: контроверсійні питання”, ініційованого Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститутом історії України НАН України, Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Інститутом українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України та Національною спілкою краєзнавців України.

У роботі другого засідання вебдискурсу „Новітній Гетьманат: соціально-політичний феномен революційної доби” взяли участь і виступили співробітники Інституту – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Валерій Солдатенко та головний науковий співробітник відділу, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз.

Дискусія, в межах наукового заходу, велася за такими напрямами:

  1. Сутність державно-політичної моделі Гетьманату: сучасні історіографічні візії.
  2. Консервативно-ліберальні реформи: причини невдач.
  3. Постать Павла Скоропадського: еволюція політичних лояльностей.

На черзі – нові заходи наукового циклу вебдискурсу „Українське державотворення новітньої доби: контроверсійні питання”, присвяченого 30-річчю державної незалежності України.

Вийшла друком монографія Кармазіної М., Бевз Т., Горбатюк М., Зорич О. „Регіональні політичні еліти в Україні: особливості формування, цінності та ідентичності (кінець 1991-2019 рр.)“ (більше…)

Вийшла друком колективна монографія «Політичне поле України у ситуації суспільної кризи: влада, опозиція, політичні партії, громадські організації»

(більше…)

 

Інститутом політичних досліджень Польської академії наук та редакцією журналу „Studia Polityczne” 29 квітня 2021 року було проведено онлайн-дискусію на тему: „Шлях до Європи: польський і український досвід”. Участь в роботі наукового заходу взяли близько 30 науковців Польщі й України.

У науковій дискусії взяли Участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода,  доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський та доктор політичних наук, професор Олег Калакура.

Під час онлайн-дискусії

Ключовими питаннями обговорення були проблеми відповідності державної етнонаціональної політики України європейським критеріям. В ході дискусії були підняті проблемні питання, що виникають у забезпеченні державної єдності України, консолідації її громадян у спільну націю, наповненні національної історичної свідомості.

У виступах учасників зібрання наголошувалося, що ідея федералізації в Україні не має жодних передумов і здебільшого є складовою політики Росії, її намагання перешкодити руху України до європейської та євроатлантичної інтеграції, утримати Україну в межах свого імперського впливу.

Учасники дискусії висловили пропозиції щодо поглиблення співпраці між українськими та польськими науковцями.

Вийшла друком монографія Кармазіної М. «Тридцять років української багатопартійності (кінець 1990 – початок 2020 рр.).»

 

Більш детально про монографію

26 квітня 2021 року завідувачка відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько дала інтерв’ю YouTube каналу Ukr.life на тему особливостей функціонування політичного режиму в Україні, в якому охарактеризувала природу і причини формування в Україні кланово-олігархічного режиму, розкрила специфіку функціонування формальних та неформальних політичних інститутів, показала механізми інкорпорації політичного класу, дала оцінку процесу деолігархізації, який став топовою темою українського політичного дискурсу останніх років.

Повну версію інтерв’ю можна переглянути тут.

Головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз взяла участь у III Міжнародній науковій онлайн-конференції „Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання”. Конференція відбулася 21–22 квітня 2021 року. Організатором наукового заходу був Національний авіаційний університет за участі Центрального державного електронного архіву України, Литовського державного нового архіву та Каунаського регіонального державного архіву (Литовська Республіка). У роботі конференції взяли участь 86 науковців з України, Литовської Республіки, Чеської Республіки. Основна увага учасників приділялася висвітленню діяльності архівних, музейних та бібліотечних установ у справі збереження, використання та доступу до історико-культурної спадщини.

Під час конференції

У своїй доповіді „Проблема актуалізації історичної пам’яті у контексті політичного впливу регіональних еліт” Тетяна Бевз наголосила на тому, що історична пам’ять не лише формує картину минулого, а й конструює сенси сучасності. В Україні, наголосила доповідачка, політика пам’яті виступає символічним ресурсом не лише загальнонаціональних, але й регіональних еліт, які, з одного боку, „можуть створювати сприятливий ґрунт для зростання множинних та взаємодоповнювальних ідентичностей”, а з другого – „здатні стимулювати зростання полярних і конфліктних ідентичностей”.

Тетяна Бевз

Підсумовуючи, доповідачка наголосила, що, зважаючи на те, що історичне минуле стає ідеологічним сьогоденням, українське суспільство потребує зваженої державної політики національної пам’яті як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях.

 

21 квітня 2021 року відбувся круглий стіл на тему: „Майдан як постмодерна революція: проблеми термінології” за участі істориків, філософів, політологів, правників, культурологів та безпосередніх учасників протестних акцій новітнього періоду в Україні.

Організатором круглого столу виступив Національний музей Революції Гідності.

Основними питаннями для обговорення були:

  • Явище “революція” і визначення терміна „революція нового типу”. Трансформація смислів: рушійні сили та сутнісні характеристики революцій нового типу.
  • „Майдан” як родове поняття для сучасних протестних рухів в Україні. Євромайдан як революція прекаріату: pro & contra. Євромайдан як тригер Революції Гідності.
  • „Протестний рух”, „рух опору”, „масовий протест”: кваліфікація явища громадянського протесту.

В роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – доктор політичних наук, професор,  завідувачка відділу соціально-політичної історії Марія Кармазіна та доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу Тетяна Бевз.

Повну версію круглого столу можна переглянути тут.

Науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – головний науковий співробітник, доктор історичних наук, професор Юрій Іванович Шаповал та провідний науковий співробітник, кандидат історичних наук Анатолій Юхимович Подольський – взяли участь у науковій конференції „Український визвольний рух періоду Другої світової війни: пам’ять vs пропаганда”.

Конференція була проведена 15–16 квітня 2021 року на базі історичного факультету Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка за підтримки Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Українського інституту національної пам’яті та Посольства України в Державі Ізраїль. Своєрідним поштовхом для проведення наукової конференції на таку тему стала дискусія, яка розгорнулася в українському суспільстві довкола присвоєння імені Романа Шухевича стадіону в м. Тернополі. Учасники конференції вкотре довели необхідність виваженого наукового підходу до ґрунтовного й всебічного аналізу історії Українського визвольного руху періоду Другої світової війни. Предметом обговорення стали зокрема питання інструменталізації пам’яті, ролі особистості в історії, а також – використання різними політичними силами проблем, пов’язаних з історією Українського визвольного руху у минулому та у сьогоденні.

Протягом двох днів роботи конференції було проведено п’ять панельних дискусій.

Програма конференції

Науковці нашого Інституту в онлайн-форматі брали участь в роботі панельної дискусії на тему: „Український вимір Другої світової війни: пам’ятати все”. Модератором цієї наукової дискусії був А. Подольський.

У своїх виступах Ю. Шаповал і А. Подольський наголосили на важливості  побудови реалістичної моделі пам’яті про події Другої світової війни, зокрема – про діяльність представників українського національного визвольного руху в роки нацистської окупації. В українській історіографії радянського періоду ця тема була піддана тотальній забороні. Нині ж, поряд з проблематикою історії Голокосту, геноциду ромів, долі військовополонених та примусових робітників – стала однією з провідних в дослідженнях вітчизняних істориків.

В дискусії також взяли участь професор Я. Грицак, професор О. Стяжкіна, доцент О. Ятищук, історик В. Нахманович.

Відеозапис конференції

Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»

Політичні дослідження. 2021. №1. 192 с. ISSN 2786-4774 (Print), 2786-47782 (Online)

Новини

Оголошення