Вийшло друком англомовне видання співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»).

У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації.

Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати кризи політичного розвитку як системні та хронічні явища. Автори визначають причини кожного типу таких криз, описують їхні особливості в українському контексті та прогнозують подальшу еволюцію. У такий спосіб читачі отримують аналітичний інструментарій для оцінки кризових процесів і потенційних шляхів їхнього подолання.

Книжка вже доступна для замовлення на сайті Columbia University Press за посиланням: cup.columbia.edu/book/crises-of-political-development-in-ukraine/9783838220277/

15 липня 2026 року в місті Тюбінґені (Німеччина, Земля Баден-Вюртембеґ) у кінотеатрі під назвою «Музей» («Museum») відбувся перегляд документального фільму «Довженко в огні». У глядачів, які вщент заповнили кінозал під назвою «Арсенал», фільм викликав неабиякий інтерес. Фільм розповідає про незнані сторони життя Олександра Довженка (1894-1956). Він був учасником боротьби за незалежну Україну, згодом членом партії «боротьбистів» (вона конкурувала з більшовиками допоки це було можливо), а потім дипломатом, художником, письменником і кінорежисером із світовим ім’ям. Ще з кінця 1920-х років Довженко опинився під щільним багаторічним наглядом комуністичних спецслужб. Вони фіксували кожен його крок, його настрої, плани, його діяльність, а в його найближчому колі було чимало інформаторів. 

Автори фільму використали унікальні документи і матеріали із чотиритомної справи ҐПУ-НКВД стеження за Довженком (справи-формуляра), а також багато інших архівних джерел. Це дозволило побачити і почути зовсім іншого Олександра Довженка. Змушений створювати комуністичний кіноканон, він водночас був нонконформістом, давав реалістичні і безжальні оцінки панівного політичного ладу.

Постер перегляду фільму

Фільм «Довженко в огні» вирізняється тим, що у ньому багато ситуацій відтворюються акторами. Це максимально персоніфікує той чи інший епізод, дозволяє глибше зрозуміти суть драматичних подій і значення особи головного героя цієї кінорозповіді.

Цікаво, що ініціатива організації перегляду фільму належала вченим з Інституту історії Східної Європи і країнознавства (Institut für Osteuropäische Geschichte und Landeskunde) Тюбіґенського університету. Насамперед його директору професору Клаусу Ґества (Klaus Gestwa). Завдяки його зусиллям університетський Центр медіакомпетентності (Zentrum für Medienkompetenz) підготував німецькомовні субтитри до фільму. При цьому велику роботу було зроблено науковим співробітником цього Центру Куртом Шнайдером (Kurt Scheider).

Під час преставлення фільму у кінозалі (зліва направо): Ірина Шатохіна, Юрій Шаповал, Клаус Ґества

Сценарій фільму написали головний науковий співробітник нашого інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал (він виступає також в якості наратора у фільмі) і режисерка Ірина Шатохіна. Вона має багаторічний успішний досвід створення документальних фільмів і понад 10 років творчо співпрацювала з Юрієм Шаповалом. Вони були запрошені на перегляд, виступили і взяли участь у дискусії з глядачами після перегляду фільму, який, за словами професора Клауса Ґества, сприяє поглибленню інтересу німців до минулого і сьогодення України.

Після перегляду (зліва направо): Клаус Ґества, Ірина Шатохіна, Юрій Шаповал

На сторінці Українського медіа-центру в YouTube пройшла експертна розмовапро видатного українського науковця та філософа Володимира Вернадського.

Дискусія пройшла в рамках рубрики “Навколо постаті”, де запрошені експерти обговорюють відомих діячів української історії.

Спікери:

• Тетяна Бевз, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф Кураса НАН України
• Олексій Дєдуш, кандидат історичних наук, науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України

Модератор: Ігор Стамбол, координатор пресцентру УКМЦ, кандидат історичних наук

Питання для обговорення:

• Становлення Володимира Вернадського як науковця;
• Концепція ноосфери – значення та випробування часом;
• Розбудова Української Академії наук;
• Володимир Вернадський як символ величі української науки

Відео за посиланням.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Інформаційно-комунікаційне середовище України в умовах російсько-української війни: стратегії та практики протидії деструктивним впливам”.

У монографії висвітлена участь держави та громадянського суспільства у протидії деструктивним інформаційним впливам в умовах сучасної російсько-української війни. Визначено, що протидія деструктивним інформаційним впливам може бути здійснена не лише виключно формуванням і поширенням контрдискурсу, а завдяки втіленню у життя й інших заходів, зокрема політичних та/або економічних реформ, дотриманням законодавства про державну мову, яке є важливим засобом формування та збереження інформаційного простору держави, а також успішними та своєчасними діями спецслужб. Доведено, що протидія ворожим деструктивним інформаційним впливам має ґрунтуватися на дійовому правовому полі, яке відповідає вимогам часу і містить розраховані на захист інформаційно-комунікаційного середовища норми, визначені у рамках відповідної доктрини.

На початку липня 2026 року в Одесі (1-2 липня) та Києві (6-7 липня) Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці з Меморіалом Шоа (Париж) провів два дводенних науково-методичних  семінари для викладачів «Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності». 

Протягом цих днів вчителі вели дискусії про історію геноцидів, культуру пам’яті, викладання складних тем та сучасні виклики для освіти. Зокрема, особливу увагу було приділено викликам у викладанні важкого минулого українськими освітянами під час російської агресії та війни проти України. 

З лекцією на тему «Пам’ять про Голокост та інші геноциди сьогодні. Історичні паралелі, актуальність комеморації, зміна сприйняття Голокосту внаслідок російської війни та повномасштабного вторгнення» на цих семінарах виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології  нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. 

Під час лекції Анатолія Подольського

В роботі двох семінарів в Одесі та Києві взяли участь майже 60 педагогів, викладачів шкіл та університетів з 16 областей України. Під час роботи відбувся обмін новими методиками викладання історії Другої світової війни, історії Голокосту та інших геноцидів між українськими та французькими фахівцями, які представляли Меморіал Шоа, Вищу школу соціальних та політичних наук, університет Сорбонни. 

Семінар організовано Mémorial de la Shoah (Париж) та Українським центром вивчення історії Голокосту за фінансової підтримки Федерального МЗС Німеччини. Партнер семінару в Одесі Музей геноциду «Територія памʼяті», в Києві – Новопечерська школа

Семінар в Одесі 

Семінар у Києві 

Учасники семінару в Києві

Учасники семінару в Одесі

Перелік (рейтинг) наукових фахових періодичних видань України категорії Б з політології.

(Наказ МОН від 11 червня 2026 р.)

Оновлений перелік Міністерства освіти і науки України сформовано за новими критеріями, що враховують якість і прозорість редакційної політики, рівень рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, політику відкритого доступу, якість метаданих та відповідність сучасним стандартам наукової комунікації.

1. Політичні дослідження. Засновники: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Президія НАН України. http://pd.ipiend.gov.ua/

2. Український соціум. Засновники: ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», ГО «Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка», Інститут демографії та досліджень якості життя ім. М. Птухи НАН України та ГО «Центр «Соціальний моніторинг». https://ukr-socium.org.ua/uk/

3. Академічні візії. Засновники: «Львівський університет бізнесу та права» та Міжнародний антикримінальний і антитерористичний комітет Львівської області. https://academy-vision.org/index.php/av/about

4. Вісник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. Засновник: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. https://military.bulletin.knu.ua/uk/home

5. Історико-політичні проблеми сучасного світу. Засновник: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. https://mhpi.chnu.edu.ua/mhpi

6. Acta et Serie Historica & Politica: Saeculum XXI. Засновник: Чорноморський національний університет імені Петра Могили. https://ahpsxxi.org/index.php/journal

7. Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. Засновник: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. https://journals.chnu.edu.ua/index.php/mediaforum

8. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Питання політології». Засновник: Харківський національний ун-т ім. В. Каразіна. https://periodicals.karazin.ua/politology/politology/journal

9. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. Засновник: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. https://fip.dp.ua/index.php/FIP

10. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка та психологія. Засновник: Громадська організація «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій». https://reicst.com.ua/pmtp/home

11. Україна дипломатична. Засновник: Державне підприємство «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв». https://ud.gdip.com.ua/pro-shchorichnyk

12. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Засновник: Волинський національний університет імені Лесі Українки. https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/uk

13. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія політичні науки. Засновник: Донецький національний університет імені Василя Стуса. https://jvestnik-politology.donnu.edu.ua/home

14. Гуманітарні візії. Засновник: Національний університет «Львівська політехніка». https://science.lpnu.ua/uk/shv

15. Політологічний вісник. Засновник: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. https://zpv.knu.ua/index.php/pb/index

16. Міжнародні та політичні дослідження. Засновник: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. https://journals.onu.in.ua/index.php/interpolis

17. Агора. Журнал соціальних наук. Засновник: Національний університет «Острозька академія». https://journals.oa.edu.ua/agora/about

18. Політичне життя. Засновник: Донецький національний університет імені Василя Стуса. https://jpl.donnu.edu.ua/home

19. Empirio. Засновник: Національний університет «Києво-Могилянська академія». https://empirio.ukma.edu.ua/

20. Волинський часопис безпеки. Засновник: Волинський національний ун-т ім. Лесі Українки. https://journals.vnu.volyn.ua/index.php/asv/homepage

21. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. Засновник: Львівський національний університет імені Івана Франка. https://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/uk/

22. Політикус. Засновник: Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». https://politicus.od.ua/

23. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. Засновник: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». https://visnyk-psp.kpi.ua/about

24. Регіональні студії. Засновник: Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». https://regionalstudies.uzhnu.uz.ua/

25. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. Засновник: Маріупольський державний університет. https://visnyk.mu.edu.ua/index.php/politologia

26. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. Засновник: Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом». https://journals.maup.com.ua/index.php/political

27. Держава і право. Засновник: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України. https://derzhava-i-pravo.com.ua/

28. Актуальні проблеми політики. Засновники: Громадська організація «Південно-український центр гендерних проблем» та Національний університет «Одеська юридична академія». https://app.nuoua.od.ua/

29. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Серія 22. Політичні науки та методики викладання соціально-політичних дисциплін. Засновник: Український державний університет імені Михайла Драгоманова. https://sj.udu.edu.ua/index.php/pnspd/uk

30. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія. Засновник: Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника. https://journals.pnu.if.ua/index.php/politology/about

31. Актуальні проблеми філософії та соціології. Засновник: Національний університет «Одеська юридична академія». https://apfs.nuoua.od.ua/

32. Науково-теоретичний альманах «Грані». Засновники: Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» та Громадська організація «Центр соціально-політичних досліджень». https://grani.org.ua/index.php/journal

33. Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія: Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. Засновник: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». https://aprus.khpi.edu.ua/about

Джерело: https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy

Професор Шаповал: «НТС твердив, що Тризуб є символом першої російської державності, а українці привласнили його собі».

Традиція привласнення й інкорпорації чужої спадщини та видавання її за власну є характерною рисою російської політики. Найбільш класичним прикладом цього є спадщина Русі. Загальновідомо, що лише у 1721 році, коли цар Пьотр І проголосив перетворення своєї держави на імперію, Московське царство було перейменоване на Росію, а московитів почали називати «росіянами». Проте ще тривалий час ця назва не приживалася, а світ і надалі використовував поняття «Московія», «московити» та «москалі».

Продовження та повна версія програми у прикріпленому звуковому файлі за посиланням. 

2-3 липня 2026 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулась міжнародна конференція «Європейська інтеґрація та Україна: історична памʼять та міґраційні виклики». До участі у конференції були запрошені науковці, викладачі, аспіранти, журналісти, представники громадського сектору. Обговорювалось широке коло питань: Україна на шляху до ЄС: історична пам’ять, безпека, ідентичність, європейська інтеґрація в умовах війни: політичний, культурний і ціннісний виміри; російсько-українська війна та європейські дебати про пам’ять, нові меморіальні практики українців; українська та європейська наукова практика усної історії в період російсько-української війни; політики історичної пам’яті в країнах ЄС; Голокост як базова пам’яттєва рамка; мнемонічна безпека як складова євроінтеґрації України; історична пам’ять як інструмент зовнішньої політики; українські міґранти в Європі в умовах російсько-української війни: трансформація діаспор; міґрація як чинник економічних та культурних трансформацій; роль культурної дипломатії у формуванні образу України; медіапростір війни: візуальні наративи України в ЄС.

Серед учасників конференції було троє співробітників нашого Інституту, а саме доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, доктор історичних наук, доцент Юрій Поліщук. Професор Юрій Шаповал був модератором і виступив на секції «Спадщина Єжи Ґедройца і сучасна Європа». Секція була спеціально організована з нагоди 120-річчя з дня народження (виповнюється 27 липня цього року) Єжи Ґедройца – польського публіциста, політика і громадського діяча, засновника і головного редактора культового польськомовного часопису «Kultura».

Група учасників конференції.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Війна Росії проти України очима західних та української епістемічних спільнот: ціннісні та ідеологічні аспекти”.

У монографії досліджено, як західні та українські епістемічні спільноти інтерпретували російсько-українську війну у працях, опублікованих після 2014 р. та в умовах повномасштабної війни. Аналіз охоплює ключові наукові та експертні підходи до пояснення причин і характеру конфлікту, його ідеологічного виміру та інформаційної складової. Особлива увага приділена дискусії щодо епістемологічних обмежень і політичних чинників під час аналізу цього конфлікту. У роботі проаналізовано інтерпретації війни у західному академічному дискурсі, зокрема підходи реалістської та ліберальної шкіл міжнародних відносин. Окрему увагу приділено політичним упередженням, що проявляються в орієнталізмі «на Росію», недооцінюванні української суб’єктності та збереженні інерційних уявлень про «стабільність» міжнародного порядку. Окремо узагальнено внесок українських дослідників, які зосередилися на аналізі інформаційної агресії РФ, трансформаціях ідентичності, ціннісних змінах і суспільній стійкості, розглядаючи інформаційну війну як один із центральних інструментів впливу на українське суспільство.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Російсько-українська війна у дзеркалі проблемних лакун: ідеологічний аспект”.

У монографії досліджено проблемні лакуни російсько-української війни крізь призму ідеологічної складової. Систематизовано причинно-наслідкові зв’язки проблемних лакун російсько-української війни. Увиразнено змістово-критеріальне масштабування російсько-української війни. Уточнено методологічне значення феноменології воєн для предметного оперування проблемними лакунами російсько-української війни.

Окреслено вплив контексту світопорядкової кризи на специфіку перебігу російсько-української війни. Розкрито значення принципу реалізму як критеріальної основи перемоги у війні. Узагальнено значення ідеї європейського вибору як ідеологічного інструменту протистояння України Росії. Проаналізовано специфіку інформаційної війни як істотної складової війни класичного типу. Осмислено політику завершення війни як важливу сферу міждисциплінарних знань. Концептуалізовано значення дискусійного середовища, організованого на принципах деліберативної демократії, для потреб генерування ефективної стратегії і тактики протистояння України Росії.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію журналу “Політичні дослідження” 2026. № 2 (12).

Нагадуємо, що з поточного року журнал виходить 4 рази на рік.

Матеріали приймаються на постійній основі.

Про умови підготовки і подання рукописів за посиланням: http://pd.ipiend.gov.ua

Рукописи приймаються на електронну пошту editor_pd@ukr.net.

24 червня 2026 року у місті Ґданськ (Польща) на полях Ukraine Recovery Conference 2026 (URC-2026) відбувся міжнародний сайд-івент «Human Resource in Recovery: Her Dimension» («Людський ресурс у відновленні – жіночий вимір»), присвячений ролі людського капіталу та жіночого лідерства у процесах післявоєнного відновлення України.

У роботі заходу взяла участь провідна наукова співробітниця відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко, яка також представляла громадську організацію «Академія резильєнтного розвитку України».

Захід об’єднав представників академічної спільноти, органів державної влади, міжнародних організацій, громадянського суспільства та експертного середовища для обговорення одного з ключових викликів післявоєнної України — збереження та розвитку людського потенціалу як основи стійкого відновлення держави.

Учасники міжнародного сайд-івенту «Human Resource in Recovery: Her Dimension», присвяченого ролі людського капіталу та жіночого лідерства у післявоєнному відновленні України. Ukraine Recovery Conference 2026, Ґданськ.

Участь у заході стала можливою завдяки підтримці Українського Жіночого Фонду в межах програми «Голос жінок і лідерство – Україна: нова сила», що реалізується за підтримки Уряду Канади. Це дало можливість представити українську наукову експертизу на одному з провідних міжнародних майданчиків, де обговорюються сучасні підходи до післявоєнного відновлення України.

Одним із ключових висновків міжнародної дискусії стало усвідомлення того, що майбутнє України залежить насамперед від її людей, а людський капітал є найціннішим ресурсом відновлення держави. Саме тому питання жіночого лідерства, професійної самореалізації, підтримки українок за кордоном та їхнього внеску у відбудову країни сьогодні набувають особливої актуальності.

Особливу увагу під час заходу було приділено необхідності забезпечення змістовної участі жінок у процесах прийняття рішень. Ефективне післявоєнне відновлення неможливе без представництва жінок на керівних посадах і в інституціях, де формуються державні політики, визначаються стратегічні пріоритети та ухвалюються рішення щодо майбутнього України. Саме інклюзивне лідерство є однією з передумов сталого, демократичного та людиноцентричного відновлення держави.

Учасники міжнародного сайд-івенту «Human Resource in Recovery: Her Dimension», присвяченого ролі людського капіталу та жіночого лідерства у післявоєнному відновленні України. Ukraine Recovery Conference 2026, Ґданськ.

Під час заходу були представлені результати двох нових аналітичних досліджень. Перше засвідчило, що 67 % українок, які після 2022 року вимушено перебувають у країнах Європейського Союзу, вже активно підтримують відновлення України через професійну діяльність, економічну активність, міжнародну адвокацію та волонтерство. Друге було присвячене економічному потенціалу жіночої зайнятості та продемонструвало, що ширше залучення економічно неактивних жінок до ринку праці може стати одним із важливих чинників економічного відновлення України.

Особливу увагу учасників привернули виступи Катерини Левченко, Елли Лібанової, Наталії Карбовської, Мелінди Сіммонс, Мирослави Керик, Сільві Браттен та інших міжнародних експерток. У своїх виступах вони наголошували, що людський капітал необхідно розглядати не лише як економічний ресурс, а передусім як основу соціальної стійкості, розвитку демократичних інституцій та післявоєнної трансформації держави.

Анастасія Дегтеренко (друга ліворуч) разом з учасницями міжнародного сайд-івенту «Human Resource in Recovery: Her Dimension» під час обговорення розвитку партнерств із жіночими організаціями. Ґданськ, Польща, 24 червня 2026 року.

Участь у міжнародному заході дала можливість представити наукові напрацювання Інституту у сфері етнополітичної резильєнтності, людського капіталу, міграційних процесів та соціальної згуртованості, а також ознайомитися з новими міжнародними аналітичними підходами до формування політик післявоєнного відновлення. Представлені під час заходу дослідження та професійні дискусії сприятимуть подальшому розвитку досліджень Інституту у сфері етнополітики, державного управління та суспільної стійкості.

Участь представників Інституту в міжнародних експертних дискусіях сприяє посиленню міжнародної академічної співпраці, інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору та популяризації результатів українських наукових досліджень на міжнародному рівні. Такі міжнародні майданчики створюють нові можливості для розвитку довгострокових партнерств, обміну досвідом та спільного пошуку доказово обґрунтованих рішень для сталого післявоєнного відновлення України.

Анастасія Дегтеренко разом з Анкою Фельдгузен, Бізнес-омбудсменом України, під час міжнародного сайд-івенту «Human Resource in Recovery: Her Dimension» на полях Ukraine Recovery Conference 2026 (URC-2026), Ґданськ, Польща, 24 червня 2026 року.

Анастасія Дегтеренко разом з Олесею Бондар, директоркою Українського Жіночого Фонду, під час міжнародного сайд-івенту «Human Resource in Recovery: Her Dimension» на полях Ukraine Recovery Conference 2026 (URC-2026), Ґданськ, Польща, 24 червня 2026 року.

Протокол засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Документ за посиланням.

Протокол загальних зборів колективу штатних наукових працівників Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Документ за посиланням. 

Протокол №5 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень І.Ф. Кураса Національної академії наук України

Документ за посилинням.

Побачила світ колективна англомовна монографія «The Political System of Post-Soviet Ukraine: Constitutional Ramifications, Key Institutions, and Political Practices of the Independent Ukrainian State, 1991–2023», опублікована у престижній міжнародній серії Soviet and Post-Soviet Politics and Society (Vol. 299) видавництва ibidem-Verlag (Німеччина).

Науковим редактором видання виступила член-кореспондент НАН України, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Монографія пропонує комплексний аналіз політичної системи України, її конституційних засад, інституційної архітектури та практик функціонування упродовж 1991–2023 років. Особливу увагу автори приділяють взаємодії формальних і неформальних інститутів, особливостям української напівпрезидентської моделі, діяльності парламенту, уряду, судової влади, політичних партій та виборчих інститутів. Окремий розділ присвячено викликам стійкості української держави в умовах війни та перспективам повоєнної відбудови.

До авторського колективу увійшли співробітники інституту – Ростислав Балабан, Тетяна Бевз, Світлана Брехаря, Наталія Кононенко, Тетяна Ляшенко, Олександр Майборода, Віталій Перевезій, Олег Рафальський, Світлана Ситник.

Передмову до видання написав директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, академік НАН України Олег Рафальський.

Серед розділів монографії – дослідження форми правління в Україні, парламенту та парламентаризму, партійної системи, ролі громадянського суспільства, фінансово-промислових груп, судової влади, а також аналіз проблем конституціоналізму та інституційної спроможності держави. Завершується видання авторським висновком Галини Зеленько, присвяченим інституційній стійкості та політичним траєкторіям розвитку України.

Вихід цієї праці сприятиме ширшому представленню результатів досліджень українських учених у міжнародному академічному середовищі.

Зміст за посиланням.

Протокол №4 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса.

Документ за посиланням.

20–21 червня Аспен Інститут Київ провів у Чернівцях щорічну подію «Дні Ідей», присвячену питанням суспільної згуртованості, довіри та цінності різноманіття в сучасній Україні.

Цьогоріч захід об’єднав понад 150 учасників – представників органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, освіти, громадського сектору, військових та лідерів громад. У центрі обговорення були питання зміцнення суспільної єдності в умовах війни та майбутнього повоєнного відновлення країни.

Однією з ключових подій програми стала панельна дискусія «Суспільна згуртованість у повоєнній Україні: як вона залежить від нас». Участь у розмові взяли Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради України, отець Григорій Коваленко, Наталія Ємченко, директорка зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM, Тарас Кицмей, президент групи компаній SoftServe, а також Галина Зеленько — доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заступниця директора з наукової роботи та завідувачка відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Модератором дискусії виступив військовослужбовець і телеведучий Вадим Карп’як.

Під час обговорення учасники зосередилися на чинниках, які формують суспільну довіру, ролі громадянської відповідальності у зміцненні демократичних інститутів та викликах, пов’язаних із збереженням єдності в умовах різноманіття досвідів, поглядів і соціальних груп.

Галина Зеленько наголосила на важливості суспільної довіри як фундаменту стійкості держави та демократичного розвитку. У фокусі її виступу були питання функціонування політичних інститутів, участі громадян у суспільному житті та необхідності формування інклюзивної моделі повоєнного відновлення, заснованої на діалозі та взаємній відповідальності.

Місцем проведення «Днів Ідей» стали Чернівці – місто, яке історично є прикладом співіснування різних культур, традицій та ідентичностей. Саме буковинський досвід став відправною точкою для розмови про те, як будувати сильне та згуртоване суспільство, здатне перетворювати різноманіття на джерело розвитку.

«Дні Ідей» вкотре стали простором для відкритого діалогу між представниками різних середовищ і поколінь навколо ключового питання: як зберегти та зміцнити суспільну єдність України в час великих викликів і майбутніх трансформацій.

Протокол № 3 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України від 22 червня 2026 року.

Документ за посиланням. 

11 червня 2026 року у Варшавському університеті відбувся дванадцятий, завершальний науковий семінар у межах міжнародного науково-дослідного проєкту «Державний устрій в дії. Вплив типів політичної системи на якість функціонування державних інститутів. Польський та український досвід та перспективи», який півтора року об’єднував українських і польських науковців навколо актуальних питань розвитку демократичних інститутів та публічного врядування наших країн.

У роботі семінару взяли участь науковці відділу політичних інститутів і процесів: кандидати політичних наук Наталія Кононенко та Ростислав Балабан, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.

Тема підсумкової зустрічі була присвячена питанням місцевого самоврядування та реформ децентралізації в Україні та Польщі. З доповіддю на тему «Реформа з децентралізації в Україні»  виступив Ростислав Балабан. Науковець зазначив, що реформа децентралізації є однією з найуспішніших в Україні, яка посилила суб’єктність громад і територіальну консолідацію держави. Реформа, запущена у 2014–2015 рр., призвела до створення 1469 спроможних територіальних громад замість понад 11 тисяч, укрупнення районів та суттєвого зростання місцевих бюджетів завдяки залишенню частини податків на місцях. Водночас реформа потребує подальшого законодавчого оформлення, конституційного закріплення та розвитку місцевої демократії для успішної післявоєнної відбудови та європейської інтеграції.

З польського боку виступив професор Ярослав Фліс з темою «Значення місцевого самоврядування для політичного життя в Польщі. Переваги та недоліки». Автор зазначив, що місцеве самоврядування відіграє ключову роль у політичному житті Польщі завдяки трирівневому адміністративному поділу (гміни, повіти, воєводства) та значній автономії громад. Автор підкреслив стабільність системи, її історичні корені та переваги, такі як гнучкість поділу та важливість гмін як основи самоврядування. Водночас автор зазначив недоліки, зокрема напруження між рівнями влади, клієнтизм при розподілі коштів, політичне фаворизування та залежність від коштів ЄС.

У дискусії взяли участь українські та польські учасники проєкту: професор Агнешка Дудзінська, професор Антоні Камінські,  заступниця директора з наукової роботи, професор Галина Зеленько (онлайн) та співробітники відділу політичних інститутів і процесів, кандидат політичних наук Наталія Кононенко та доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.

Завершальний семінар став не лише майданчиком для фахової дискусії, а й нагодою підбити підсумки плідної співпраці в межах проєкту. Протягом дванадцяти наукових семінарів учасники розглядали широкий спектр питань, пов’язаних із державним устроєм, політичними інститутами, механізмами врядування та демократичними трансформаціями в Україні та Польщі.

Реалізація проєкту сприяла зміцненню українсько-польського наукового діалогу, обміну досвідом між дослідниками, розвитку міжнародних академічних зв’язків та виробленню нових підходів до аналізу сучасних політичних процесів. Учасники семінару висловили впевненість, що напрацьовані в межах проєкту результати стануть основою для подальших спільних досліджень і нових міжнародних ініціатив.

Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталія Кононенко взяла участь у роботі Міжнародної міждисциплінарної наукової конференції «Quo vadis, Europa in temporibus arduis?», що відбулася 10 червня 2026 року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Республіка Польща). Конференція була присвячена міждисциплінарному осмисленню актуальних викликів, що постають перед Європою в умовах загострення політичних, економічних, соціальних криз і трансформації безпекового середовища. У фокусі дискусій перебували питання європейської безпеки, розвитку Європейського Союзу, інтеграційних процесів, трансформації міжнародного порядку та ролі України в сучасній європейській архітектурі безпеки.

У межах конференції Наталія Кононенко представила доповідь на тему «Сек’юритизація процесу європейської інтеграції України», у якій було розглянуто особливості переосмислення європейської інтеграції України в умовах повномасштабної війни та посилення безпекового виміру євроінтеграційного порядку денного. Захід організовано Європейським Центром Університету Марії Кюрі-Склодовської у межах проєкту Together for Europe – Центру досконалості Жана Моне, що співфінансується Європейським Союзом у рамках програми Erasmus+.