Запрошуємо до участі в роботі Міжнародної науково-практичної конференції „Євроінтеграційні процеси в Україні: історичні, культурні, політико-правові та психологічні аспекти”.
Співорганізатори конференції: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Вища Поморська Школа (Республіка Польща).
Конференція відбудеться 12–13 квітня 2023 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського
Детальніше про науково-практичну конференцію (інформаційний лист)
Віртуальна літня школа Європейського консорціуму політичних досліджень (ECPR) пропонує курси з якісних і кількісних методів, статистики, технічних дослідницьких інструментів тощо.
Необхідні документи:
➤ Лист-заява, в якому обґрунтовується необхідність проходження курсів з метою сприяння вашому навчанню чи роботі;
➤ Лист від керівника відділу/роботодавця, який підтверджує, що ви не отримуєте жодного іншого фінансування для цієї події;
➤ Копія вашого диплома про закінчення ВНЗ чи диплома доктора філософії (якщо є).
Оскільки Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України є членом ECPR, працівники й аспіранти установи автоматично отримають знижку на 50% реєстраційного внеску, а також мають право подати заявку на фінансування, яке б могло покрити всю вартість курсу.
- Мова викладання курсів: англійська
- Прийом заявок закінчується в неділю, 26 березня
Більш детальна інформація та контакти:
Про Віртуальну літню школу ECPR
Перелік курсів Віртуальної літньої школи ECPR
Реєстрація на курси Віртуальної літньої школи ECPR
Електронні адреси: funding@ecpr.eu; methodsschool@ecpr.eu
Редакцією журналу „Політичні дослідження” до 14 жовтня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері часопису. Вихід друком чергового номера (№ 2 (6)’2023) – 30 листопада 2023 року.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність 052 – „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Журнал виходить друком двічі на рік. Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.
Основи редакційної політики журналу
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено матеріали круглого столу „Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій”.
Круглий стіл відбувся 15 листопада 2022 року. Науковий захід було організовано Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України в межах Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020–2022 роки.
Збірник матеріалів круглого столу містить тези виступів учасників. Аналізуються індикатори зміни політичних поколінь в Україні; політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму; синхронізованість процесів зміни політичних поколінь в Україні й світі. Автори досліджують причинно-наслідкові зв’язки ротації політичних поколінь зі змінами у масовій свідомості; необхідні передумови формування нової політичної еліти всередині громадянського суспільства. Окрему увагу приділено аналізу російсько-української війни в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт, створенню інституційних та інших запобіжників реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час.
Адресується дослідникам в галузі суспільних та поведінкових наук, експертам, політичним та громадським діячам, студентам і аспірантам вищих навчальних закладів та усім, хто цікавиться поколінною проблематикою в політиці.
Збірник публікується в електронному форматі.
14 лютого 2023 року в Єврейському Музеї Берліну відбулась дискусія з проблеми впливу російської війни проти України на політику європейської історичної пам’яті та інструменталізації минулого з боку путінського режиму.
Учасниками панельної дискусії були: державний міністр культури Німеччини Клаудія Рот, голова Фонду EVZ («Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» д-р Андреа Деспот, та директорка архіву Арольсен Флоріане Азолай. Участь у дискусії (онлайн) взяв провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук, Анатолій Подольський.
Під час дискусії було наголошено, що з кінця лютого 2022 року Росія веде загарбницьку війну проти України. У тіні гострої гуманітарної катастрофи в Україні виникає ще одна загроза: фундаментальна інструменталізація історії. Питання, які були у фокусі уваги дискутантів: що означає війна в Україні для німецької, єврейської та української культур пам’яті? Які рефлексії – такі як уникнення провини та релятивізація Голокосту та нацистської несправедливості – можна побачити в німецьких публічних дебатах і як їм протистояти?
Під час дискусії
Під час свого виступу Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що пам’ять про минуле сьогодні, під час війни, є важливим чинником ідентичності сучасного українського суспільства. Вшанування пам’яті жертв Голокосту під час повномасштабного російського вторгнення – це наша зброя також у війні проти ворога. Ми здатні на чесні історичні рефлексії. Україна вже ніколи не повернеться до імперії і не буде російською колонією. Також А. Подольський відзначив, що європейські країни, зокрема Німеччина, мають допомогти Україні остаточно перемогти російський тоталітаризм. Демократичний світ звик до поступок диктаторам, час настав розірвати це коло безкарності.
Участь у дискусії взяли понад сто учасників – німецькі політичні діячі, вчені, журналісти, а також українці, що нині є вимушеними біженцями від російської воєнної агресії. Аудиторія висловила абсолютну підтримку боротьбі українців проти російських загарбників.
Панельна дискусія була організована Єврейським музеєм Берліну у співпраці з Фондом „Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (EVZ).
Уривок з виступу А. Подольського
1 березня 2023 року оголошує конкурс на заміщення вакантних посад:
– наукового співробітника відділу проблем світового політичного розвитку;
– наукового співробітника відділу політичних інститутів та процесів.
Тривалість конкурсу – місяць з дня оголошення.
Житлоплощею Інститут не забезпечує.
Документи надсилати на адресу:
Відділ кадрів. Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, вул. Генерала Алмазова, 8, м. Київ, 01011.
Довідки за телефоном: +38 (044) 285-70-49.
Документи від учасників конкурсу приймаються до 31 березня 2023 р. включно.
До 14 березня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’ 2023).
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) з політичних наук за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Статті публікуються на безоплатній основі.
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Основи редакційної політики журналу
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
До 14 березня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’2023).
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) з політичних наук за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Статті публікуються на безоплатній основі.
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Основи редакційної політики журналу
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
23 лютого 2023 року у Сеймі Республіки Польща відбулась міжнародна конференція „Імперіалізм під знаком двоголового орла і червоної зірки. Жертви російського комунізму та імперіалізму у ХХ столітті”. Захід, приурочений річниці початку широкомасштабної агресії Росії проти України, був організований за ініціативи маршалка (спікера) Сейму Ельжбети Вітек та директора Інституту національної памʼяті Польщі Кароля Навроцького.
У контексті річниці російської агресії проти України конференція мала на меті показати на прикладах історичного досвіду кількох країн обґрунтованість такої тези Юзефа Пілсудського: „Незалежно від того, яким буде її уряд, Росія є запеклим імперіалістом. Це основна риса її політичного характеру”.
Насамперед ішлося про Україну, яка боронила свій суверенітет у 1917–1921 роках, а також – про боротьбу з більшовизмом балтійських народів у 1918–1921 роках і про спротив народів Закавказзя російським більшовикам і білогвардійцям у 1917–1921 роках. Спеціальну увагу було приділено укладеному у квітні 1920 року польсько-українському союзу. Він був першою спробою створити під егідою Польщі блок союзних держав між Балтією та Чорним морем, що дозволило зупинити російський експансіонізм. Ця тематика була представлена й обговорювалась на першій секції конференції. На другій секції йшлося про „польську операцію” НКВД 1938 року, про радянські репресії проти польських громадян у 1939–1944 роках, а також про репресивні акції комуністичного режиму проти громадян Східної Європи у 1944–1989 роках.
На конференції з доповіддю на тему „Україна: захист суверенітету у 1917–1921 роках” виступив головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Участь у роботі конференції взяли науковці з Латвії, Грузії, Польщі, депутати Сейму, дипломати, представники громадськості.
Учасники конференції
На фото зліва направо: професор Ерікс Єкабсонс (Латвія), доктор історії Даріш Роґут (Польща), доктор історії Мирослав Шумило (Польща), доктор історії Ян Шумський (Польща), професор Юрій Шаповал, Посол України в Польщі Василь Зварич, професор Мікаел Бахтадзе (Грузія)
З метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей Указом Президента України В. Зеленського в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого.
До Дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя – 23 лютого 2023 року – в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни”. Серед співорганізаторів конференції – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Програма Міжнародної науково-практичної конференції
Вітаючи учасників конференції від імені співорганізаторів, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода зазначив, що сьогодні йде боротьба за виживання не тільки України, а й існуючої міжнародної системи, це боротьба за політичний клімат планети, боротьба з тоталітарними та авторитарними режимами, які не здатні розв’язувати нагальні проблеми сучасності. Науковець наголосив на тому, що цивілізація розвивається вже не за релігійним принципом, а за принципом демократичності чи недемократичності, належності чи неналежності до демократії. У цьому суть загальної світової дискусії сьогодення.
Виступає Олександр Майборода
На секційному засіданні конференції, яке проходило під керівництвом доктора історичних наук, професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Олени Любовець, з доповіддю „Вплив реформи децентралізації на процес євроінтеграції України” виступив старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Микола Горбатюк. Особливу увагу у своєму виступі науковець приділив актуальним питанням впливу реформи децентралізації на процес європейської інтеграції України.
Виступає Микола Горбатюк
Загалом, в роботі конференції взяли участь понад 300 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України, науковців академічних установ, дипломатів, державних та громадських діячів. Серед учасників – представники 22 регіонів України, 6 країн світу (Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії, Молдови, Румунії, Індії, Німеччини).
22 лютого 2023 року в Київському Будинку вчених НАН України відбулося засідання наукового дискусійного клубу „Культурно-історичні діалоги” на тему „Утвердження української ідентичності”.
З науковою доповіддю „Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: виклики та загрози” на засіданні виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Доповідачка наголосила на актуальності питання утвердження української ідентичності, особливо нині – в умовах повномасштабної війни РФ проти нашої держави, коли виникла реальна загроза втрати суб’єктності України. На думку науковиці, війна стала своєрідним тестом на стійкість суспільства, спроможність державних та політичних інститутів, національну згуртованість.
Доповідає Тетяна Бевз
У доповіді акцентувалося на аналізі маркерів ідентичності (мова, культура, релігія, цінності, історична пам’ять, політика, цивілізаційний вибір). Йшлося й про те, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності, утвердивши суб’єктність України та національну ідентичність. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність.
Війна Росії проти України істотно вплинула на свідомість українців. Вона трансформувала нашу систему цінностей, змінивши оцінки минулого, ставлення до деяких знакових історичних особистостей, а також до впливових інституцій, які ще недавно мали велику довіру й авторитет.
Під час роботи наукового дискусійного клубу
У роботі дискусійного клубу взяли участь понад 30 науковців – філософи, психологи, історики, політологи. До участі в роботі наукового заходу долучилися й наукові співробітники нашого Інституту – доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський та доктор політичних наук, доцент В’ячеслав Яремчук.
21 лютого 2023 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбувся круглий стіл на тему: „Політичні технології пропаганди та контрпропаганди у російсько-українській війні”. Науковий захід відбувся напередодні річниці повномасштабного воєнного вторгнення Російської Федерації в Україну.
У роботі круглого столу взяли участь науковці нашого Інституту – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Т. А. Бевз та доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів М. С. Кармазіна.
На засіданні круглого столу оприлюднені доповіді: „Війна за ідентичність. Сила опірності культури” (Т. А. Бевз) та „”Ми”: аналіз національно-патріотичного дискурсу Президента В. Зеленського в період повномасштабного російського вторгнення в Україну (24 лютого 2022 р. – початок 2023 р.)” (М. С. Кармазіна).
2 лютого 2023 року в Центрі Разумкова відбулася презентація дослідження „Політико-ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії”, до підготовки якого долучилися завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого інституту Галина Зеленько та провідний науковий співробітник Наталія Кононенко.
У своєму виступі Галина Зеленько наголосила, що зникнення одних ліній соціально-політичних розмежувань (зовнішньополітичні орієнтації, мовне питання, громадянська самоідентифікація), не означатиме відсутність інших. Причому їх глибина залежатиме від того, як довго триватиме війна і чим вона закінчиться. Ті нові, які виникнуть, радше стосуватимуться ціннісних речей – поняття справедливості, залучення до державотворчих процесів. Також через надзвичайну складність соціально-економічної ситуації, колосальні втрати, з якими Україна ніколи раніше не стикалася, демографічні та економічні проблеми, посттравматичний синдром, проблеми ветеранів війни і т. ін. призведе до посилення запиту на прості рішення. Це означатиме сплеск популізму з усіма наслідками – політичні скандали, нестабільність, несистемність політичних рішень. І тут постає проблема в тому наскільки наявні політичні інститути – партії – враховуючи те, як вони створюються, зможуть адекватно артикулювати ці проблеми чи це буде імітація. В залежності від цього буде визначатися стабільність (нестабільність) в державі.
Під час наукового заходу
Після війни рівень політичного абсентеїзму, пасивності, аномії істотно знизиться, запит на політичну участь посилиться. Але це «палка з двома кінцями». Чому? Тому що механізми політичної участі в Україні залишаються доволі неефективними. І тут повертаємося до проблеми змісту політичних партій як політичних інститутів, які виконують відповідні функції. Тому-то зараз вже стоїть завдання ухвалення нового закону про політичні партії з наступною перереєстрацією політичних партій. Тим самим буде запущено процес політичної санації. Другий – архіважливий крок – це повернення тих функцій, які були відведені органам місцевого самоврядування до війни. Оскільки буде бажання нинішніх можновладців, які сконцентрували владу у своїх руках, що цілком логічно для війни, не ділитися своїми компетенціями в мирний час. Третій крок, який вже зараз має бути зроблений – це забезпечення системи (інституту) політичної відповідальності депутатів представницьких органів через ухвалення відповідного процесуального законодавства, впорядкування внутрішньопарламентських процедур тощо. Це не потребує змін до конституції, тому може бути ухвалено навіть в умовах дії воєнного стану. Тобто умовою більш-менш нормального розвитку є саме забезпечення системного доступу, включення суспільства, забезпечення каналів участі й зрештою консоціальна модель демократії.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, як член Європейського консорціуму політичних досліджень (ECPR), взяв участь у конкурсі секцій Генеральної конференції Європейського консорціуму.
Консорціум, після проведення конкурсу, обрав 64 секції Генеральної конференції, яка відбудеться 4–8 вересня 2023 року в Карловому університеті (Чехія).
Серед переможців – пропозиції секцій Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України:
- секція S24 – Ethnopolitical Resilience of Ukraine („Етнополітична резильєнтність України”);
- секція S61 – Transformation of the World System under the Influence of the Russian-Ukrainian War („Трансформація світосистеми під впливом російсько-української війни”).
Академічна програма конференції
Для подання заявки на участь в конференції (запропонувати свою підсекцію) необхідно виконати такі дії:
- Реєстрація персональна в „My ECPR”.
- Подання заявки на керівництво підсекцією в конференції.
Обираємо секцію (S24 Ethnopolitical Resilience of Ukraine, або S61– Transformation of the World System under the Influence of the Russian-Ukrainian War). Прописуємо назву. Обираємо ключові слова. Прописуємо анотацію до 500 слів. (Якщо ви вже зареєстровані, то інформація про вас автоматично додається: ПІБ, електронна адреса та організація).
Для подання заявки на особисту участь в конференції необхідно виконати такі дії:
- Реєстрація персональна в „My ECPR”.
- Подання заявки на особисту участь в конференції (Paper Proposal).
Обираємо секцію. Прописуємо назву. Обираємо ключові слова. Прописуємо анотацію до 500 слів. (Якщо ви вже зареєстровані, то інформація про вас автоматично додається: ПІБ, електронна адреса та організація).
Кінцевий термін реєстрації – 28 лютого 2023 р.
Умови отримання гранту на оплату участі, проживання та дорожні витрати (07.04.2023 – 27.04.2023).
Кінцевий термін подання заявок на фінансування – 27 квітня 2023 р.
Інформація щодо панелей та пропозицій доповідей
27 січня 2023 року у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся ХVІ круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України”. Співорганізаторами наукового круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні за підтримки проєкту „Вчимося пам’ятати” єврейської громади м. Дюссельдорф.
У 2005 році Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію №60/7, в якій проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Резолюція наголошує на важливості освітньої та просвітницької роботи для того, аби засвоїти уроки Голокосту та запобігти проявам ненависті, фанатизму, расизму та упереджень у майбутньому. На державному рівні Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2011 році. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 05.07.2011 № 3560-VI „Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” в Україні щорічно 27 січня відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Неурядові наукові та освітні інституції України долучились до відзначення цього дня одразу після ухвалення Резолюції ООН.
Учасники круглого столу хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голокосту та жертв сучасної війни проти України
Цьогорічний круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост” відбувався в умовах повномасштабної війни, розв’язаної проти нашої держави російським агресором. Саме тому акценти всіх доповідей і обговорень були продиктовані часом і об’єктивними обставинами. У фокусі, як завжди, були сучасні дослідження і освітні методики в цій царині, питання вшанування пам’яті жертв Голокосту, протидії дискримінації, антисемітизму, ромофобії, будь-яким проявам геноциду. До участі в роботі круглого столу запрошені провідні науковці, освітяни, громадські діячі та офіційні особи, що представляли різні регіони країни: Харків, Одесу, Рівне, Житомир, Черкаси, Полтаву, столицю.
Виступає Олександр Майборода
Відкрив круглий стіл заступник директора з наукової роботи нашого Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. У своїй промові він наголосив, що Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України завжди підтримував студії з єврейської історії та культури, зокрема дослідження з історії Голокосту, збереження пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні, етнополітичні аспекти цієї проблематики. Особливі виклики в цій царині маємо тепер, під час російського нападу на нашу країну, підкреслив професор О. Майборода.
Одним з доповідачів круглого столу був провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. Він виступив з доповіддю „Історична пам’ять про Другу світову війну: маніпуляції в умовах російської агресії”. У фокусі цього виступу був аналіз сучасних фальсифікацій сюжетів історії Другої світової війни з боку країни-агресора. Саме викривлена історія тієї війни є одним з наріжних каменів антиукраїнської пропаганди ворога, яка весь час війни їм активно експлуатується.
Виступає Юрій Ніколаєць
Однією з центральних доповідей круглого столу був виступ докторки філософських наук, професорки кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, кураторки платформи культури пам’яті „Минуле / Майбутнє / Мистецтво” Оксани Довгополової. Доповідачка презентувала тему „Взаємні віддзеркалення ″остаточних рішень″: пам’ять про Голокост в оптиці російсько-української війни”. Йшлося про нинішні виклики для української академічної гуманітарної науки та історичної освіти щодо відповідальних і фахових порівнянь злочинів націонал-соціалізму, комунізму та сучасної російської ідеології та практики.
Під час роботи круглого столу
Модерував круглий стіл провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Під час закриття круглого столу модератор підкреслив, що пам’ять про минуле, відповідальність за пам’ять про нього тепер – під час війни – також є зброєю. Здатність за нинішніх умов, коли російський агресор щодня руйнує наше життя, пам’ятати жертви Другої світової війни, зокрема жертви Голокосту, є свідченням сили нашого духу. Ми живемо на своїй землі, шануючи минуле та виборюючи прямо зараз своє право на життя у вільній країні, де людське життя, свобода, права людини, гідність є незаперечними цінностями.
Всі виступи круглого столу «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України» мають відеозаписи (кожна доповідь записана окремо) доступні для перегляду на платформі YouTube.
24 січня 2023 року у Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбувся Всеукраїнський круглий стіл присвячений Дню Соборності України, 104-й річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 1919 р.) та 105-й річниці оприлюднення ІV Універсалу Центральної Ради й проголошення незалежності України (22 січня 1918 р.).
У роботі Всеукраїнського круглого столу взяла участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Т. А. Бевз, яка виголосила доповідь „Актуалізація теми соборності у політичному дискурсі”. Доповідачка наголосила на актуальності теми соборності в умовах повномасштабної війни РФ проти України. На початку своєї доповіді Тетяна Бевз подякувала воїнам-захисникам України й особисто присутньому на заході капітану ЗСУ В. Я. Михайленку за їх героїчну боротьбу з російськими агресорами. Також доповідачка наголосила, що соборність – це основа спротиву українців російським окупантам, соборність – це єдність, на якій тримається Українська держава, а єдність – це „підґрунтя наших успіхів, запорука сильної незалежної держави й відновлення її територіальної цілісності. Це принципова цінність для нас”.
Татяна Бевз
На думку доповідачки, дослідження феномену соборності потребує нового осмислення в контексті сучасних викликів та загроз. Предметом дослідження мають бути не лише спогади про тогочасні буремні події, наукові праці, але й сучасні суспільно-політичні події, концептуалізація самої ідеї соборності.
Сьогодні соборність України – це деокупація всіх її тимчасово захоплених територій, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом. І не випадково гаслом цьогорічного Дня Соборності є: „Україна соборна. Разом до перемоги!”, „Повертаємо своє. Соборність мета Перемоги”.
Доповідачка висловила впевненість у тому, що ідея соборності визначається передусім єдністю цінностей, ідеалів та інтересів громадян України, головною метою яких наразі є перемога над ворогом.
Після завершення роботи круглого столу, його учасники переглянули виставу Маріупольського театру авторської п’єси, присвячену сучасним подіям російсько-української війни, долям громадян України (дітей, молоді, дорослих і літніх людей), які потрапили у страхітливі жорна війни. Гра акторів, які стали біженцями у власній країні, справила глибоке враження на глядачів.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії О. Кондратенка „Україна у світових рейтингах демократії”.
У монографії висвітлено питання політичного правління в Україні згідно зі світовими рейтингами демократії. До уваги взято наукові дослідження та аналітичні звіти таких міжнародних неурядових організацій, як «Freedom House», «The Economist Intelligence Unit», «Reporter without Borders» та ін. На основі аналізу цих матеріалів визначено динаміку індексу та рейтингу демократичності України на тлі стану глобальної свободи упродовж 1996–2021 рр. – періоду активного моніторингу українських політичних процесів. Монографія розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться питаннями демократизації управлінських процесів в Україні.
Напередодні Дня Соборності України, 19 січня 2023 року, в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася Всеукраїнська наукова конференція „Соборність України: історія та сучасність”. Співорганізатором конференції виступив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.
Участь в роботі Всеукраїнського наукового заходу взяли понад 50 науковців з різних регіонів України. До участі в роботі конференції долучилися студенти Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України Олег Олексійович Рафальський. Він привітав учасників конференції від імені Президії НАН України й наголосив на актуальності проблеми, якій присвячена конференція, не лише з наукової, але й з політичної точки зору.
Тема соборності України, зазначив О. О. Рафальський, по-особливому звучить в нинішні часи, коли наш народ знову змушений стати на свій захист та захист своєї держави, як це було понад сто років тому. Акт Злуки, прийнятий на віче на Софійському майдані 22.01.1919 р. – визначна віха нашої історії. Ця доленосна подія навічно закарбувалась у пам’яті народу України. Оцінюючи тогочасні події, необхідно підкреслити їх історичну детермінованість, опертя на споконвічну мрію українства про незалежну і соборну державу. Зрештою, наголосив О. О. Рафальський, це був породжений революційною боротьбою вияв волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідчення могутнього потягу до формування політичної нації.
Олег Рафальський
Як відомо, тогочасні соборницькі устремління українців через низку суб’єктивних і об’єктивних чинників не були втіленими в життя. Однак нереалізованість Акта Злуки не може перекреслити його історичної та ідейно-політичної значущості. Адже це був приклад усвідомленого об’єднавчого руху, цивілізованого збирання етнічних територій в єдиній суверенній державі. Цей приклад єднання залишив глибокий слід у долі та історичній пам’яті українського народу, а в наступні десятиліття незмінно залишався потужним інтеграційним чинником та високим ідейним імперативом усіх без винятку політичних сил і таборів.
На завершення свого виступу О. О. Рафальський зазначив, що організація наукових та науково-практичних заходів, присвячених проблемам Української революції, української державності та української соборності є вже усталеною традицією. Кожний такий захід, так само як і нинішня конференція, знаменує певну віху в дослідницькому освоєнні надзвичайно важливої тематики, залишає по собі новонароджені ідеї, матеріали доповідей, збірники статей, спеціальні випуски профільних видань. О. О. Рафальський побажав творчої наснаги учасникам наукової конференції та завершив свій виступ згадкою крилатого вислову давніх латинян: „Ubi сoncordia, ibi victoria!” (Де злагода, там перемога!).
У своєму привітанні до учасників наукового заходу директор Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктор філософських наук, професор Ігор Георгійович Кудря наголосив на політичній актуальності теми Всеукраїнської наукової конференції. Зазначив, що День Соборності, як загальнодержавне свято, по-особливому сприймається нині, коли єдність народу України є необхідною передумовою перемоги у протистоянні воєнній агресії Росії проти нашої держави.
І. Г. Кудря наголосив на ролі історичної пам’яті у формуванні світогляду сучасної студентської молоді, відзначив продуманість програми конференції, всебічність запропонованих в ній тем виступів. На завершення свого звернення до учасників конференції І. Г. Кудря побажав успіхів в її роботі та висловив впевненість в її результативності.
З доповіддю „Феномен соборності України у політичному дискурсі” виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Тетяна Анатоліївна Бевз.
Тетяна Бевз
Доповідачка, зокрема, зазначила, що ідея єдності всіх українських теренів завжди була актуальною, оскільки соборність є один із базових концептів української державності. Тема соборності залишається серед першочергових на порядку денному національних завдань. Соборність і єдність України виступають фундаментальною цінністю української державності. Окреслюючи політичну актуальність Соборності Президент України В. Зеленський наголосив, що „Проголошення Акта злуки – важлива сторінка в літописі державотворення, і нині, за більш ніж століття, ми розуміємо, що соборність України – це не лише про історію, це про наше сьогодення і майбутнє”.
Під час роботи наукової конференції
І дійсно, зазначила доповідачка, Соборність – це не лише пам’ять про минуле, але й сучасність – згуртованої спільної праці та взаємодії, єдність у протистоянні російської воєнній агресії.
Т. А. Бевз наголосила, що в нинішніх умовах – повномасштабного воєнного вторгнення Росії в Україну, нового розуміння та осмислення потребує політична сутність феномену соборності, національної та політичної єдності, згуртованості у відстоюванні територіальної цілісності країни. В умовах війни важливо розуміти цінність соборної української держави, її єдності. Збереження територіальної цілісності України, зміцнення єдності її регіонів, розмаїтість і відмінність яких склалися внаслідок історичних обставин, і надалі залишається актуальним та невідкладним завданням. Дослідження феномену соборності, наголосила Т. А. Бевз, потребує сучасних наукових теорій, які пропонують інший погляд не лише на історію, політичну науку, але й на політику.
У виступах учасників конференції висвітлено низку наукових проблем в історичному та сучасному вимірах. Розвитку ідеї соборності України в роки Першої світової війни присвятив свій виступ доктор політичних наук, доцент В. Д. Яремчук – провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Проблемам східногалицького питання у міжнародному практикумі (1920-х років) – кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського З. В. Захожай.
Інтерес учасників конференції викликали виступи професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування, доктора історичних наук, О. М. Любовець „Перша спроба анексії Криму в 1990-х роках як прояв імперських амбіцій РФ” та кандидата історичних наук, доцента кафедри філософії та історії Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського Є. О. Горюнової – „Крим як невіддільна складова соборної України”.
Під час роботи наукової конференції
Більшість виступів учасників наукової конференції були присвячені подіям сучасності та ролі соборницьких ідей в процесах суспільної консолідації: „Соборність України у світлі цивілізаційного аналізу історії” – доктора історичних наук В. Г. Космини, „Єврейська громада та соборність України: виклики сьогодення. Українські євреї у боротьбі проти російської агресії” – провідного наукового співробітника відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидата історичних наук А. Ю. Подольського, „Децентралізація в Україні: випробування війною” – кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України М. В. Горбатюка та ін. Політико-психологічним проблемам консолідації українського суспільства на сучасному етапі державотворення присвятила свій виступ доктор психологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України О. В. Яремчук.
В онлайн-форматі до обговорення проблеми сучасних вимірів соборності України долучилися завідувач кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор політичних наук, професор А. С. Романюк („Трансформації політичних партій України напередодні війни: що далі?”), провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук В. А. Гриневич („Соборність українських земель по-сталінськи (1939-1945)”), старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат політичних наук О.О. Зорич („Концепція соборності як фактор суспільних трансформацій”) та ін. Питання соціально-психологічних складових сучасних суспільно-політичних процесів були присвячені виступи заступника директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, доктора психологічних наук, члена-кореспондента НАПН України Л. А. Найдьонової та професора Державного університету інфраструктури та технологій, доктора психологічних наук М. І. Найдьонова.
Модерував наукову конференцію заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Ю. Ж. Шайгородський.
Тези виступів учасників планується оприлюднити у збірнику матеріалів Всеукраїнської наукової конференції „Соборність України: історія та сучасність”.
Головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор політичних наук Володимир Кулик за грант Канадського інституту українських студій замовив КМІС опитування щодо мови та ідентичності.
На думку Володимира Кулика, найважливіша зміна у порівнянні з опитуванням за 2017 рік – це різке збільшення частки респондентів, які (кажуть, що) говорять у повсякденному житті переважно українською мовою, та відповідне зменшення частки російськомовців. У грудні 2022-го 41% респондентів сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% – “у більшості ситуацій” українською, натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською – 9% (ще 24% сказали, що вживають обидві мови “рівною мірою”). Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовців збільшилася на 8%, а частка російськомовців зменшилася аж на 11%. Ще більше вражає регіональний розподіл: навіть на сході та півдні, судячи з відповідей, україномовців тепер не менше, ніж російськомовців (29% проти 27%).
Що ж до ідентичності, результати опитування свідчать, порівняно з 2017 роком (тоді, щоправда, питали, ким респонденти “вважають себе за національністю”) частка української національності зросла на 7%, натомість частка російської зменшилася на 5%, а подвійної – на 2%. Тепер з українською національністю навіть на півдні та сході пов’язують себе аж 90%, тоді як п’ять років тому було 64%. Судячи з цих даних, Україна, по суті, перестала бути багатоетнічною державою, бо нетитульні національності становлять усього кілька відсотків населення. Відповідно, етнополітика не відіграватиме помітної ролі в загальнонаціональному політичному процесі, хоч і залишиться чинником в окремих регіонах та в стосунках України з міжнародними організаціями, перейнятими правами меншин.
Опитування проводилося 4–27 грудня 2022 року, методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.
Інформація про дослідження нашого колеги розміщена на сайті Національної академії наук України.
Детальніше про результати дослідження
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
19 січня 2023 року відбудеться наукова конференція
До Дня Соборності України
Соборність України: історія та сучасність
Формат проведення конференції: офлайн/онлайн
Початок роботи – 11:00
Напрями роботи
- Політична актуальність проблеми соборності України. Шляхи реалізації в сучасних суспільно-політичних умовах
- Соборність України: перші кроки втілення у революційну добу 1917–1920 рр.
- „Радянська модель” соборності України: сутність і наслідки
- Новий зміст ідеї соборності в умовах державної незалежності України
- Виклики та загрози соборності України в умовах російсько-української війни
- „Кримське питання” в контексті проблеми соборності України
- Українське суспільство в умовах повоєнної трансформації та європейської інтеграції
Питання для обговорення
- У чому полягає актуальність проблеми соборності України?
- Потенціал ідеї соборності на сучасному етапі державотворення.
- Якими є основні чинники суспільної консолідації?
- Консолідаційний потенціал громадянського суспільства та його інститутів.
- Чи існують (чи з’являться) в Україні ідеологічні партії?
- Концепт колективної пам’яті як засіб суспільної консолідації.
- Шляхи консолідації політичної нації в умовах російської агресії.
- Чи можливе проведення ефективних реформ в умовах війни?
- Чи сприяє єдності України реформа децентралізації?
- Яким має бути статус Криму та міста Севастополя у повоєнному адміністративно-політичному устрої України?
- Чи можливе ефективне повоєнне оновлення країни без реформи політичної системи і виборчого законодавства?
- Роль соціогуманітарних наук, освітньої та культурної сфер у процесах повоєнного оновлення країни.
За результатами роботи конференції планується видання збірника матеріалів.
Матеріали для публікації прийматимуться до 30 січня 2023 року.
Рукописи матеріалів надсилаються електронною поштою на адресу оргкомітету: sl_yaremchuk@ukr.net або akhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua (Вимоги до оформлення матеріалів наукової конференції).
Участь у роботі конференції та публікація її матеріалів є безоплатною.
Координатори-члени оргкомітету:
Яремчук В’ячеслав Дмитрович: sl_yaremchuk@ukr.net; тел. +38 (050) 410-50-68
Захожай Зорислава Володимирівна: zakhozhay.zoreslava@tnu.edu.ua
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
