Вийшло друком англомовне видання співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»).
У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації.
Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати кризи політичного розвитку як системні та хронічні явища. Автори визначають причини кожного типу таких криз, описують їхні особливості в українському контексті та прогнозують подальшу еволюцію. У такий спосіб читачі отримують аналітичний інструментарій для оцінки кризових процесів і потенційних шляхів їхнього подолання.
Книжка вже доступна для замовлення на сайті Columbia University Press за посиланням: cup.columbia.edu/book/crises-of-political-development-in-ukraine/9783838220277/
Протокол засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Документ за посиланням.
Протокол загальних зборів колективу штатних наукових працівників Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Документ за посиланням.
Протокол №5 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень І.Ф. Кураса Національної академії наук України
Документ за посилинням.
Побачила світ колективна англомовна монографія «The Political System of Post-Soviet Ukraine: Constitutional Ramifications, Key Institutions, and Political Practices of the Independent Ukrainian State, 1991–2023», опублікована у престижній міжнародній серії Soviet and Post-Soviet Politics and Society (Vol. 299) видавництва ibidem-Verlag (Німеччина).
Науковим редактором видання виступила член-кореспондент НАН України, доктор політичних наук, професор Галина Зеленько, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Монографія пропонує комплексний аналіз політичної системи України, її конституційних засад, інституційної архітектури та практик функціонування упродовж 1991–2023 років. Особливу увагу автори приділяють взаємодії формальних і неформальних інститутів, особливостям української напівпрезидентської моделі, діяльності парламенту, уряду, судової влади, політичних партій та виборчих інститутів. Окремий розділ присвячено викликам стійкості української держави в умовах війни та перспективам повоєнної відбудови.
До авторського колективу увійшли співробітники інституту – Ростислав Балабан, Тетяна Бевз, Світлана Брехаря, Наталія Кононенко, Тетяна Ляшенко, Олександр Майборода, Віталій Перевезій, Олег Рафальський, Світлана Ситник.
Передмову до видання написав директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, академік НАН України Олег Рафальський.
Серед розділів монографії – дослідження форми правління в Україні, парламенту та парламентаризму, партійної системи, ролі громадянського суспільства, фінансово-промислових груп, судової влади, а також аналіз проблем конституціоналізму та інституційної спроможності держави. Завершується видання авторським висновком Галини Зеленько, присвяченим інституційній стійкості та політичним траєкторіям розвитку України.
Вихід цієї праці сприятиме ширшому представленню результатів досліджень українських учених у міжнародному академічному середовищі.
Зміст за посиланням.
Протокол №4 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса.
Документ за посиланням.
20–21 червня Аспен Інститут Київ провів у Чернівцях щорічну подію «Дні Ідей», присвячену питанням суспільної згуртованості, довіри та цінності різноманіття в сучасній Україні.
Цьогоріч захід об’єднав понад 150 учасників – представників органів державної влади, місцевого самоврядування, бізнесу, освіти, громадського сектору, військових та лідерів громад. У центрі обговорення були питання зміцнення суспільної єдності в умовах війни та майбутнього повоєнного відновлення країни.
Однією з ключових подій програми стала панельна дискусія «Суспільна згуртованість у повоєнній Україні: як вона залежить від нас». Участь у розмові взяли Олександр Корнієнко, перший заступник Голови Верховної Ради України, отець Григорій Коваленко, Наталія Ємченко, директорка зі зв’язків з громадськістю та комунікацій SCM, Тарас Кицмей, президент групи компаній SoftServe, а також Галина Зеленько — доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заступниця директора з наукової роботи та завідувачка відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Модератором дискусії виступив військовослужбовець і телеведучий Вадим Карп’як.
Під час обговорення учасники зосередилися на чинниках, які формують суспільну довіру, ролі громадянської відповідальності у зміцненні демократичних інститутів та викликах, пов’язаних із збереженням єдності в умовах різноманіття досвідів, поглядів і соціальних груп.
Галина Зеленько наголосила на важливості суспільної довіри як фундаменту стійкості держави та демократичного розвитку. У фокусі її виступу були питання функціонування політичних інститутів, участі громадян у суспільному житті та необхідності формування інклюзивної моделі повоєнного відновлення, заснованої на діалозі та взаємній відповідальності.
Місцем проведення «Днів Ідей» стали Чернівці – місто, яке історично є прикладом співіснування різних культур, традицій та ідентичностей. Саме буковинський досвід став відправною точкою для розмови про те, як будувати сильне та згуртоване суспільство, здатне перетворювати різноманіття на джерело розвитку.
«Дні Ідей» вкотре стали простором для відкритого діалогу між представниками різних середовищ і поколінь навколо ключового питання: як зберегти та зміцнити суспільну єдність України в час великих викликів і майбутніх трансформацій.
Протокол № 3 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України від 22 червня 2026 року.
Документ за посиланням.
11 червня 2026 року у Варшавському університеті відбувся дванадцятий, завершальний науковий семінар у межах міжнародного науково-дослідного проєкту «Державний устрій в дії. Вплив типів політичної системи на якість функціонування державних інститутів. Польський та український досвід та перспективи», який півтора року об’єднував українських і польських науковців навколо актуальних питань розвитку демократичних інститутів та публічного врядування наших країн.
У роботі семінару взяли участь науковці відділу політичних інститутів і процесів: кандидати політичних наук Наталія Кононенко та Ростислав Балабан, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.
Тема підсумкової зустрічі була присвячена питанням місцевого самоврядування та реформ децентралізації в Україні та Польщі. З доповіддю на тему «Реформа з децентралізації в Україні» виступив Ростислав Балабан. Науковець зазначив, що реформа децентралізації є однією з найуспішніших в Україні, яка посилила суб’єктність громад і територіальну консолідацію держави. Реформа, запущена у 2014–2015 рр., призвела до створення 1469 спроможних територіальних громад замість понад 11 тисяч, укрупнення районів та суттєвого зростання місцевих бюджетів завдяки залишенню частини податків на місцях. Водночас реформа потребує подальшого законодавчого оформлення, конституційного закріплення та розвитку місцевої демократії для успішної післявоєнної відбудови та європейської інтеграції.
З польського боку виступив професор Ярослав Фліс з темою «Значення місцевого самоврядування для політичного життя в Польщі. Переваги та недоліки». Автор зазначив, що місцеве самоврядування відіграє ключову роль у політичному житті Польщі завдяки трирівневому адміністративному поділу (гміни, повіти, воєводства) та значній автономії громад. Автор підкреслив стабільність системи, її історичні корені та переваги, такі як гнучкість поділу та важливість гмін як основи самоврядування. Водночас автор зазначив недоліки, зокрема напруження між рівнями влади, клієнтизм при розподілі коштів, політичне фаворизування та залежність від коштів ЄС.
У дискусії взяли участь українські та польські учасники проєкту: професор Агнешка Дудзінська, професор Антоні Камінські, заступниця директора з наукової роботи, професор Галина Зеленько (онлайн) та співробітники відділу політичних інститутів і процесів, кандидат політичних наук Наталія Кононенко та доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.
Завершальний семінар став не лише майданчиком для фахової дискусії, а й нагодою підбити підсумки плідної співпраці в межах проєкту. Протягом дванадцяти наукових семінарів учасники розглядали широкий спектр питань, пов’язаних із державним устроєм, політичними інститутами, механізмами врядування та демократичними трансформаціями в Україні та Польщі.
Реалізація проєкту сприяла зміцненню українсько-польського наукового діалогу, обміну досвідом між дослідниками, розвитку міжнародних академічних зв’язків та виробленню нових підходів до аналізу сучасних політичних процесів. Учасники семінару висловили впевненість, що напрацьовані в межах проєкту результати стануть основою для подальших спільних досліджень і нових міжнародних ініціатив.
Запрошуємо взяти участь у роботі круглого столу 23 червня 2026 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України за адресою: м. Київ, вул. Генерала Алмазова – 8, аудиторія: 202.
Початок роботи об 11.00.
Подробиці у документі.
Провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталія Кононенко взяла участь у роботі Міжнародної міждисциплінарної наукової конференції «Quo vadis, Europa in temporibus arduis?», що відбулася 10 червня 2026 року в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Республіка Польща). Конференція була присвячена міждисциплінарному осмисленню актуальних викликів, що постають перед Європою в умовах загострення політичних, економічних, соціальних криз і трансформації безпекового середовища. У фокусі дискусій перебували питання європейської безпеки, розвитку Європейського Союзу, інтеграційних процесів, трансформації міжнародного порядку та ролі України в сучасній європейській архітектурі безпеки.
У межах конференції Наталія Кононенко представила доповідь на тему «Сек’юритизація процесу європейської інтеграції України», у якій було розглянуто особливості переосмислення європейської інтеграції України в умовах повномасштабної війни та посилення безпекового виміру євроінтеграційного порядку денного. Захід організовано Європейським Центром Університету Марії Кюрі-Склодовської у межах проєкту Together for Europe – Центру досконалості Жана Моне, що співфінансується Європейським Союзом у рамках програми Erasmus+.
Запрошення на зустріч із кандидатом на посаду директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктором політичних наук, чл.-кор. НАН України Галиною Зеленко.
Подробиці у документі.
Лист відділення історії, філософії та права Національної академії наук України
Документ за посиланням.
Маємо чудову новину для колективу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та всіх авторів журналу «Політичні дослідження».
Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлений Перелік наукових фахових видань України категорії «Б», до якого увійшли 1298 наукових журналів. Перелік сформовано за новими критеріями, що враховують якість і прозорість редакційної політики, рівень рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, політику відкритого доступу, якість метаданих та відповідність сучасним стандартам наукової комунікації.
За результатами проведеного оцінювання науковий журнал «Політичні дослідження», засновниками якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса та Президія НАН України, посів 1 місце серед усіх українських фахових видань з політичних наук та 11 місце у кластері «Розвиток людського капіталу, соціальні науки та журналістика» серед 259 наукових журналів України.
Особливо важливо, що високий результат журналу досягнуто в умовах запровадження оновлених вимог до наукових видань. Серед ключових критеріїв оцінювання – якість рецензування, достовірність наукових даних, відповідність тематики видання заявленим спеціальностям, відкритість редакційних процедур, дотримання принципів академічної доброчесності та відповідальне використання інструментів штучного інтелекту.
Ознайомитися з оновленим Переліком наукових фахових видань України категорії «Б» можна за посиланням:
Перелік наукових фахових видань України категорії «Б»
Інформація про дату, час і місце проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Документ за посиланням.
ПРОТОКОЛ №2 засідання виборчої комісії з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Документ за посиланням.
Програма кандидата на посаду директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Г. І. Зеленько.
Документ за посиланням.
Протокол №4 засідання організаційного комітету з проведення виборів директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Національної академії наук України.
Документ за посиланням.
4 червня 2026 р. на засіданні Вченої ради Інституту було представлено наукову доповідь провідного наукового співробітника відділу політичних інститутів та процесів, доктора політичних наук Тетяни Ляшенко «Громадянський і соціальний діалог як чинник євроінтеграції України»
Актуальність теми обумовлена необхідністю виконання Україною вимог переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу, зокрема щодо інституціоналізації ефективного соціального партнерства та структурованого громадянського діалогу, які є ключовими передумовами успішної євроінтеграції.
У доповіді було розкрито концептуальні відмінності між громадянським і соціальним діалогом, їх місце в європейській моделі врядування та роль у формуванні демократичних механізмів участі громадян у виробленні державної політики.
Т. М. Ляшенко представила порівняльний аналіз ключових індикаторів розвитку громадянського суспільства та інституційної спроможності України і Європейського Союзу, а також охарактеризувала основні виклики у сферах верховенства права, контролю корупції, якості регулювання та незалежності судової влади. Окрему увагу у доповіді було приділено діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, розвитку цифрових інструментів участі громадян, функціонуванню громадських рад та механізмів публічних консультацій, а також оцінці їх відповідності європейським стандартам соціального партнерства.
У ході виступу було розглянуто питання суспільної довіри до основних учасників соціального діалогу – держави, профспілок, роботодавців та громадянського суспільства. Наголошувалося, що довіра є важливим інституційним ресурсом, від якого значною мірою залежить ефективність соціального партнерства та реалізація європейських принципів врядування.
Підсумовуючи, доповідачка зазначила, що громадянське суспільство стало одним із ключових чинників стійкості України в умовах війни та важливим партнером держави у процесі реалізації євроінтеграційних реформ. Водночас подальше просування України до членства в ЄС потребує посилення інституційної спроможності держави, розвитку культури соціального партнерства та забезпечення реального впливу громадянського і соціального діалогу на формування державної політики.
22 травня 2026 року на історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися ювілейні ХV Всеукраїнські драгоманівські читання молодих істориків «Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс». Ця наукова онлайн-конференція з міжнародною участю об’єднала науковців, викладачів, аспірантів, студентів та молодих дослідників з різних регіонів України та Польщі.
У межах пленарного засідання з доповідями виступили відомі українські та зарубіжні дослідники. Професор Михайло Журба порушив проблему кризи сучасної історичної науки та співвідношення академічної теорії й суспільної практики. Головний науковий співробітник нашого інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал акцентував увагу на важливості переосмислення радянського минулого в умовах російсько-української війни.
Під час роботи конференції в УДУ ім. М. П. Драгоманова
Польський історик Даріуш Рогут представив доповідь про Катинський злочин як приклад російської історичної дезінформації. Професор Ігор Гирич звернувся до термінологічних проблем переосмислення колоніального статусу України в сучасній історіографії. Провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський висвітлив виклики сучасної української історіографії Голокосту в умовах російської війни проти України, а Андрій Бульвінський зосередив увагу на впливі російсько-української війни на стан європейської та глобальної безпеки. Член-кореспондент НАН України, професор Олександр Лисенко у своїй доповіді наголосив на важливості міжнародної солідарності та взаємодії України з партнерами перед сучасними російськими загрозами.
О. Потельчак, М. Журба, А. Подольський
А. Бульвинський, Ю. Шаповал
27-28 травня 2026 року Національний музей історії України у Другій світовій війні за фінансування фонду «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» (Берлін, Німеччина) провів дводенну міжнародну конференцію «Музейні практики й трансформації у висвітленні Другої світової війни».
Захід об’єднав науковців та музейників, представників 43 провідних інституцій з 15 країн світу, зокрема таких всесвітньо знаних установ, як Імперський воєнний музей (Лондон, Великобританія), Державний музей Аушвіц-Біркенау (Освенцим, Польща), Меморіал Терезін (Терезін, Чеська Республіка), Університет Маямі (Оксфорд, Огайо, США), Університет Вікторії (Канада), мережа європейських музейних організацій НЕМО (Берлін, Німеччина).
Під час роботи панелі з вшанування пам’яті жертв Голокосту
Панель, де обговорювалися питання збереження пам’яті про Голокост в умовах сучасних загроз і викликів модерував провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Вступну презентацію про діяльність Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» представила генеральна директорка заповідника Роза Тапанова. Учасники панелі обговорили питання меморіалізації, відповідальності музеїв та міжнародної співпраці у протидії спотворенню історії. У дискусії взяли участь директор Державного музею «Аушвіц-Біркенау» Пйотр М.А.Цивінський, директор Меморіалу «Терезін» Ян Рубінек, старший історик музею POLIN Кшиштоф Персак та координатор Historikerlabor e.V. Айке Штеген.
Виступає Анатолій Подольський
Конференція стала платформою для фахової дискусії та обміну досвідом між музеями, меморіалами й науковими установами Європи та світу. У фокусі обговорення – переосмислення Другої світової війни, зокрема в посткомуністичних країнах, меморіалізація збройних конфліктів новітньої доби, збереження історичної пам’яті в часи світової нестабільності, коли антидемократичні сили прагнуть перетворити історію на ідеологічну зброю. Особливу увагу на конференції було приділено досвіду України, яка в умовах широкомасштабної російської агресії формує власну культуру пам’яті та впроваджує унікальні практики музеєфікації війни в реальному часі.
Ян Рубінек, Пйотр Цивінський, Анатолій Подольський, Роза Тапанова, Кшиштоф Персак
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
