15–19 липня 2023 р. в м. Буенос-Айрес (Аргентина) проходив 27-й Всесвітній конгрес політичної науки IPSA. Тема цьогорічного конгресу „Політика в епоху транскордонних криз: вразливість і стійкість”.
Проблеми сучасного світу в тому, що внутрішня та зовнішня політика країн завжди стикається зі складними транскордонними проблемами, серед яких зміна клімату, кібертероризм, глобальні міграційні потоки, фінансова нестабільність та пандемія COVID-19. До цих проблем ще й додалася війна, яку розвʼязала Росія проти України, а фактично проти всього світу, у витоках якої прагнення Росії змінити правила гри на міжнародній арені, які ґрунтуються на повазі суверенітету та кордонів країн незалежно від розміру їх територій та економічного розвитку. Ці проблеми є транскордонними в тому сенсі, що вони перетинають державні кордони в епоху інтенсивних глобальних зв’язків. Збої в одній частині світу швидко поширюються по всьому світу через високоінтегровані глобальні мережі.
27-й Всесвітній конгрес політичної науки IPSA
На конгресі відмічалося, що транскордонні проблеми виявляють тяжкі наслідки трагедії спільного надбання, оскільки скоординовані глобальні реакції часто неадекватні, а іноді й відсутні. Глобальні колективні дії, які так терміново необхідні для комплексного вирішення транскордонних проблем, виявились відсутніми. Держави стикаються з проблемою впоратися з впливом на громадян і політичні інститути, часто плутаючись через вразливі місця, очевидні на всіх рівнях політичного життя.
Під час Всесвітнього конгресу політичної науки IPSA
У фокусі уваги Конгресу була по суті спроможність держави – як вирішальний фокус з точки зору спільних підходів як державних, так і недержавних суб’єктів для вирішення так званих „злих” проблем в епоху транскордонних криз. Багато урядів відчувають ефект „згуртування навколо прапора” з різким зростанням підтримки після політичних потрясінь через транскордонну проблему (фінансова криза, політичне насильство, стихійне лихо тощо), але ці ефекти є тимчасовими у зв’язку з нормальною політикою через громадян, громадські рухи, політичні партії та лідери неминуче заявляють про себе.
Під час роботи Всесвітнього конгресу політичної науки IPSA
Для того, щоб досліджувати, розуміти та робити внесок у наукові та громадські дебати щодо цих складних транскордонних проблем і можливостей, політична наука потребує концептуальних лінз і теоретичних підходів, які охоплюють традиційні дисциплінарні межі та перетинають соціальні, культурні, економічні, релігійні, етнічні, сексуальні та мовні межі.
Велика увага на Конгресі була приділена російській воєнній агресії проти України. В рамках конгресу відбулося кілька панельних дискусій, присвячених як суспільно-політичній ситуації в Україні, так і характеру політичного режиму в РФ, геополітичній ситуації навколо РФ тощо.
Під час засідання Ради IPSA
Конгрес 2023 року став історичним для IPSA, оскільки у ньому взяли участь найбільша кількість делегатів з моменту заснування асоціації 74 роки тому! На подію зібралося понад 3000 науковців, дослідників, професіоналів і студентів із понад 100 країн. На Конгресі було представлено понад 2800 доповідей у 650 панелях, які охоплюють широкий спектр тем і перспектив у сфері політології.
Крім того, учасники мали можливість поспілкуватися з 20 міжнародними експонентами, зокрема з видавцями, асоціаціями, університетами, урядовими організаціями та технологічними компаніями, які продемонструють свої останні публікації, продукти та послуги.
Галина Зеленько серед учасників конгресу
Офіційним представником Асоціації політичної науки України (АПНУ) на конгресі була наша колега – завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, професор Галина Зеленько, яка брала участь у виборах керівних органів IPSA.
За результатами виборів від Асоціації політичної науки України до Ради IPSA переобрано президента АПНУ, директора нашого Інституту Олега Рафальського.
Президенткою IPSA обрано Yuko KASUJO (професорка Токійського університету, Японія), Генеральним секретарем Пабло Оньяте (професор університету Валенсії, Іспанія).
Наступний конгрес IPSA відбудеться за два роки у Сеулі (Південна Корея).
Згідно з розпорядженням Президії НАН України від 05.04.2023 №184 було організовано проведення у 2023 р. чергового конкурсу проєктів науково-дослідних робіт (НДР) молодих учених НАН України для їх фінансування у 2023–2024 роках. До Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України надійшло 108 запитів на фінансування проєктів НДР. Першим етапом відбору стала робота конкурсних комісій відділень НАН України, які визначили кращі наукові проєкти й рекомендували їх для участі у конкурсі.
За підсумками проведеного конкурсу серед його переможців – науковий проєкт молодих учених Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Валерія Новородовського та Олени Дмитренко „Інституції громадянського суспільства України: перспективи розвитку в повоєнний період”.
Щиро вітаємо наших молодих колег з цим успіхом!
Бажаємо гідно реалізувати свій творчий потенціал у процесі виконання затвердженого наукового проєкту та у всіх наступних.
28–30 червня 2023 року у Канберрі, столиці Австралії, в Австралійському національному університеті відбулась міжнародна конференція Австралійсько-азіатської асоціації європейської історії (Australasian Association for European History, AAEH). Це було перше після епідемії Covid-19 зібрання вчених, на яке традиційно, крім австралійських, запрошуються дослідники з різних країн.
Мета таких конференцій полягає насамперед в обміні досвідом з дослідження європейської історії різних періодів, визначенні перспективних напрямів, а також – у дискусіях довкола виголошених доповідей.
Цього року участь в роботі конференції взяли дослідники з Австралії, Великої Британії, Італії, Канади, Німеччини, Сполучених Штатів, Тайваню.
Під час роботи конференції (фото Ю. Шаповала)
Організатори заходу вирішили присвятити спеціальну секцію українській проблематиці. З цією метою на конференцію були запрошені співробітниця Інституту культурології Національної академії мистецтв України Надія Гончаренко і головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Під час роботи секції вони виголосили доповіді: „Трансформація історичних наративів Другої світової війни і політика памʼяті в Україні” (Н. Гончаренко) та „Памʼять про Голодомор: які джерела допомагають її конструювати” (Ю. Шаповал).
Під час поїздки до Сіднея
На фото (справа наліво): один з організаторів конференції, професор Австралійського національного університету Філіп Славескі, Надія Гончаренко, Юрій Шаповал
29 червня 2023 року, під час засідання вченої ради Інституту відбулося урочисте підписання Договору про співпрацю між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Дослідницькою службою Верховної Ради України.
Підписання документа супроводжувалося мотиваційними промовами керівників сторін-підписантів. У своєму виступі директор Інституту Олег Рафальський зазначив, що Інститут має досвід тривалої плідної співпраці з предтечею Дослідницької служби – Інститутом законодавства Верховної Ради України. Одним із основних напрямів наукових досліджень нашої установи та нашого нового партнера – Дослідницької служби Верховної Ради України були й залишаються політичні інститути та процеси, чільне місце серед яких належить парламенту та парламентаризму. З огляду на це, зазначив О. Рафальський, співпраця з Дослідницькою службою Верховної Ради набуває для нашої партнерської взаємодії пріоритетне значення.
Олег Рафальський та Леся Ваолевська під час підписання Договору про співпрацю
Керівниця Дослідницької служби Верховної Ради України Леся Ваолевська підкреслила, що очолювана нею інституція поєднує у собі експертні та наукові функції. З огляду на це, важливим її завданням є встановлення тісних зав’язків з науковими установами з метою використання інтелектуального потенціалу українських науковців для формування і реалізації державної політики у різних сферах життєдіяльності. Наша співпраця, наголосила Л. Ваолевська, матиме форму організації спільних експертних та наукових заходів, обопільної експертизи законопроєктів, обговорення можливостей застосування зарубіжного досвіду законотворчої діяльності, проведення тренінгів для працівників Апарату Верховної Ради та народних депутатів тощо. Усі ці завдання реалізовуватимуться у рамках Договору про співпрацю між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Дослідницькою службою Верховної Ради України.
27 червня 2023 року в рамках проєкту „Молодь розмірковує про Голокост та Другу Світову війну” відбувся науково-методичний вебінар (онлайн) для викладачів університетів, вчителів історії та суспільних дисциплін середніх загальноосвітніх закладів України на тему „Вшанування пам’яті про жертви Голокосту сьогодні: ключові теми та потреба змін”.
З лекцією на вебінарі виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.
Розмова фокусувалася на змінах у традиційних підходах до вшанування пам’яті жертв Голокосту внаслідок повномасштабної війни росії проти України.
Виступає Анатолій Подольський
Особливу увагу лектор приділив обговоренню нових комеморативних тенденцій. А. Подольський запропонував аудиторії для дискусії наступні питання.
- Як змінюється наш словник?
- Які теми набувають особливої ваги та актуальності?
- Яким чином ідентифікувати нові маніпуляції чи застарілі кліше та відмовитися від них?
- Які форми пам’ятних заходів мають змінитися та як саме?
Під час роботи вебінару
35 учасників вебінару – науковці, викладачі, вчителі, громадські діячі з 13 областей України – долучилися до дискусії та взяли активну участь в обговоренні запропонованих питань.
Вебінар було проведено з ініціативи Громадського об’єднання Київський освітній „Простір толерантності” у партнерстві з Українським центром вивчення історії Голокосту та за підтримки німецької фундації „Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє”.
20 червня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася презентація перших наукових результатів наукового дослідження „Інституційна спроможність органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні: стан і напрями оптимізації” в формі круглого столу „Інституційна спроможність держави: параметри оцінювання”. Дослідження, що наразі триває, проводиться під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.
У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на проблемах реалізації стратегій розвитку, якими був насичений тридцятирічний період існування нашої держави. Науковець зазначив, що переважна більшість цих стратегій, на жаль, не змогли досягти цілей, реалізувати поставлені завдання. Серед основних причин – Велика війна, яка стала на заваді реалізації планів, зосередженість на досягненні перемоги. Перед країною постануть нові виклики – повоєнного відновлення в умовах ймовірних загроз російської агресії.
Виступає Олег Рафальський
О. Рафальський також зазначив, що науковці Інституту, здійснюючи пошук інструментів та механізмів посилення інституційної спроможності держави, знаходяться в мейнстримі завдань і проблем, які намагається розв’язати держава, адже завдання розбудови інституційної спроможності держави є одним з пунктів Програми Національного відродження України, яка вперше була представлена минулого року в Лугано (Швейцарія).
Віталій Перевезій
Український кейс інституційної спроможності вітчизняного парламенту представив кандидат історичних наук Віталій Перевезій. Доктор політичних наук Марія Кармазіна ознайомила учасників круглого столу з результатами аналізу інституційної спроможності інституту президента України та окреслила перспективи її оцінювання. Проблеми вимірювання інституційної спроможності уряду в контексті здійснення повоєнної модернізації, полікризи та фрагільності актуалізувала кандидат політичних наук Наталія Кононенко. Доктор політичних наук Тетяна Ляшенко представила результати аналізу індикаторів оцінки інституційної спроможності державного управління, які застосовуються для вимірювання його ефективності та розвитку. Особливостям вимірювання інституційної спроможності представницьких органів місцевого самоврядування був присвячений виступ кандидата політичних наук Світлани Ситник. На параметрах інституційної спроможності громад, які є показниками ефективності здійснення децентралізації в Україні, зосередив увагу учасників круглого столу Ростислав Балабан. Кандидат політичних наук Світлана Брехаря схарактеризувала роль органів судової влади у забезпеченні інституційної спроможності держави та акцентувала на наявних проблемах застосування відповідних індикаторів для оцінки. Доктор філософії з політичних наук Олена Дмитренко у своєму виступі підкреслила важливість взаємодії держави та громадянського суспільства, необхідність урахування цього параметру у формуванні індикаторів вимірювання інституційної спроможності держави.
Під час роботи клуглого столу
На фото (зліва направо) Олег Зарубінський, Галина Зеленько, Юрій Ніколаєць
Проблеми валідності представлених індикаторів оцінювання інституційної спроможності держави, особливості їх використання науковцями та управлінцями, стала предметом обговорення до якого долучилися спікери та учасники круглого столу, зокрема: докторант ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Зарубінський, редактор відділу політики ZN.UA Ірина Ведернікова, доцент кафедри правових та інформаційних технологій Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» Ігор Мороз, старша комунікаційна радниця в Канадському парламенті Анна Лачихіна, науковці ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Микола Горбатюк, Юрій Ніколаєць та інші.
Публічне обговорення параметрів оцінювання інституційної спроможності держави стало своєрідним заходом концентрації інтелектуальних ресурсів науковців, громадських експертів, політиків, засвідчило важливість фахової дискусії з розв’язання інституційних проблем розвитку України.
11 липня 1943 року на Волині розпочалася кривава польсько-українська конфронтація. В Польщі та в Україні дискусії щодо причин, наслідків і оцінки згаданої конфронтації, починаючи з 2003 року, набули надзвичайної політико-історичної гостроти. Вони вийшли за межі наукового опрацювання цієї проблематики. У 2016 році до цього процесу долучилися депутати Сейму та Сенату Республіки Польща, а також народні депутати України.
Слід визнати, що в Україні все ще не знайдено консенсус і виразно не артикульовано позицію щодо польсько-українського конфлікту, що розпочався на Волині. В польському суспільстві сталася еволюція у сприйнятті тих подій – від популяризації цієї тематики у суспільстві та спроб налагодити діалог з Україною до одностороннього визнання у 2016 році 11 липня офіційним Днем пам’яті жертв геноциду поляків на Волині.
7, 8 та 9 липня 2023 року у Польщі та Україні відбудуться церковні урочистості з нагоди 80-ї річниці волинського злочину. Вони супроводжуватимуться проголошенням спільного послання „Пробачення і поєднання” Католицької церкви в Польщі, Української греко-католицької церква та Римсько-католицької церкви в Україні.
З цієї нагоди Католицьке Інформаційне Агентство (КІА) організувало у Варшаві 19 червня 2023 року спеціальну сесію для журналістів. На сесії священнослужителі розповіли про сучасний процес польсько-українського діалогу та примирення. Також було представлено детальну програму цьогорічних церковних заходів.
Для участі в сесії КІА запросило також двох дослідників – директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук, доктора історії, професора Ґжеґожа Мотику і головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала.
Під час сесії
На фото (зліва направо): Голова Католицького Інформаційного Агентства Марцин Пжецишевський, професор Ґжеґож Мотика, професор Юрій Шаповал та інші учасники сесії
Науковці ознайомили присутніх із підходами польських і українських вчених до інтерпретації волинської трагедії у контексті Другої світової війни та сучасного стану польсько-українських відносин. Ґ. Мотика виголосив доповідь ”Волинський злочин у світлі історичних досліджень”, а Ю. Шаповал – „Волинь 1943: як досліджувати і як памʼятати?”.
Учасники сесії відповіли на численні питання журналістів і присутніх.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст збірника наукових праць „Соборність України: історія та сучасність”.
Збірник містить матеріали Всеукраїнської наукової конференції „Соборність України: історія та сучасність”, яка відбулася в м. Києві 19 січня 2023 року й була присвячена Дню Соборності України.
Науковий захід було організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського.
Текст збірника наукових праць (PDF)
4–6 червня 2023 року в Єврейському музеї Берліна відбулась щорічна міжнародна конференція Асоціації єврейських музеїв Європи.
В роботі конференції взяли участь та виступили перед учасниками наукового зібрання (онлайн) науковці та фахівці музейної справи з України: провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський (м. Київ), директор Музею історії та культури євреїв Буковини, кандидат історичних наук Михайло Кушнір (м. Чернівці), голова Української асоціації юдаїки, доктор мистецтвознавства Євген Котляр (м. Харків)
Українські вчені виступили на відкритті та першій пленарній сесії „Україна: єврейські музеї та єврейська культурна спадщина в умовах війни – звіт про стан справ та зміну наративів”, що була присвячена збереженню єврейської культурної спадщини та досліджень з юдаїки в нашій країні під час російської війни проти України.
Питання європейської аудиторії, які виникали під час дискусії, здебільшого виходили за рамки культурного та музейного дискурсу й стосувались передусім війни в Україні, злочинів російської вояччини на території нашої країни.
Під час дискусії
У своєму виступі А. Подольський наголосив, що внаслідок російських бомбардувань та ракетних обстрілів за останні п‘ятнадцять місяців російської агресії постраждали сотні міст і сіл, тисячі мирних громадян. Серед злочинів російської агресій – зруйновані єврейські общинні центри, синагоги, єврейські цвинтарі, меморіали жертвам Голокосту. Зокрема – меморіали в Дробицькому Яру в Харкові та Бабиному Яру в Києві, єврейський цвинтар XIX століття в Глухові на Сумщині, хоральні синагоги в Харкові та Маріуполі. Все те, що було збережено та створено в суверенній Україні в царині єврейської культурної спадщини України, російський агресор знищує. Він має понести покарання згідно з міжнародним правом. Зокрема, й за ці злочини.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії О. Майбороди „Етнічні пастки деколонізації: африканський досвід”.
У книзі розглянуто вплив етнічного чинника на такі аспекти постколоніального розвитку африканських країн, як відсутність помітного соціально-економічного прогресу, декоративний характер демократизації їхніх політичних систем, встановлення неопатримоніального стилю правління і пребендабельної економіки, етнізація політичного простору, генерування конфліктних ситуацій у внутрішньополітичному житті і у міжнародних відносинах, уповільнений процес націєбудівництва. Для науковців, викладачів, студентів, усіх, хто цікавиться питаннями політичного життя у зарубіжних країнах.
„Європейський дослідницький хаб вивчення антисемітизму та розвитку єврейського життя може бути відкритим в Україні” (Інтерв’ю О. Козерода виданню European Interest).
8 травня 2023 року старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю виданню European Interest. У ньому він високо оцінив зусилля дослідників британського Центру вивчення єврейської політики та Європейського архіву єврейських досліджень у Лондоні, які у квітні спільно випустили на замовлення Європейської Комісії доповідь «Область досліджень сучасного антисемітизму та єврейського життя: робота над створенням європейського дослідницького центру».
Під час інтерв’ю Олег Козерод підтримав ідею початку реалізації завдань Стратегії ЄС щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю (2021–2030 рр.) саме зі створення наукового хабу та залучення до цього процесу спеціалістів з Єврейських студій. Він підкреслив, що перш ніж виділяти багатомільйонне фінансування в рамках цієї Стратегії, потрібно за допомогою європейських науковців визначити пріоритети та стратегію, які повинні включати інтереси найбільших єврейських громад як серед країн-членів ЄС, так і країн-кандидатів на вступ до ЄС.
Олег Козерод підтримав рішення Єврокомісії щодо залучення дослідницьких центрів з Великобританії, тому що британський Інститут досліджень єврейської політики та Європейський архів єврейських досліджень у Лондоні добре відомі в ЄС своїм аналізом життя та розвитку єврейських громад. Але разом з тим, підкреслив науковець, європейський дослідницький хаб антисемітизму та розвитку єврейського життя повинен розташовуватися та працювати у континентальній Європі, тому він запропонував відкрити його в Україні, яка є кандидатом на вступ до ЄС. О. Козерод нагадав, що Єврейські студії в Україні розвиваються переважно на базі Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Відкриття дослідницького хабу під егідою Єврокомісії в Україні було б логічним з огляду на плани відкриття у Києві Коледжу Європи та інших наукових європейських установ. Дослідник також запропонував власне бачення плану щодо розвитку єврейського життя. На думку науковця, цей план може містити п’ять послідовних кроків. А саме: 1) активізація реституції єврейського майна; 2) відновлення громадянства нащадкам євреїв, незаконно вигнаних із європейських країн; 3) створення законодавства, яке захищатиме права віруючих на робочому місці; 4) захисту права на збереження кошерного способу забою худоби в єврейських громадах; 5) заходів щодо підтримки народжуваності в сучасних єврейських громадах та соціальної підтримки єврейських сімей.
14 травня 2023 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю Суспільному телебаченню (Суспільне. Культура) в рамках випуску програми „Культурний інстинкт”. Інтерв’ю було присвячено проблематиці фальсифікації, використання історичного минулого для антиукраїнських політичних цілей з боку нашого ворога Росії під час сучасної війни. Перелік питань інтерв’ю був доволі широким і торкався проблеми витоків антисемітизму, чому сталінський режим був співвідповідальним за Голокост та як сьогодні російська пропаганда інструменталізує антисемітизм.
Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що долі українців і євреїв в часи комуністичної диктатури в минулому столітті були схожими, обидва народи були бездержавними та потерпали й в період сталінізму, і в часи Другої світової війни.
23-24 травня 2023 року відбувся щорічний Брюссельський форум (м. Брюссель, Бельгія), який організовує The German Marshall Fund of the United States. Цьогоріч захід пройшов в конференц-центрі SQUARE й був присвячений формуванню післявоєнної міжнародної системи, ключовою опорою якої, на переконання організаторів форуму, має стати відновлення України відповідно до сучасного плану Маршалла.
На форумі зібралися світові лідери думок, представники бізнесу та громадянського суспільства. Основними питаннями, які обговорювалися на форумі були:
- роль громадянського суспільства у процесі відновлення та його лідерство у певних аспектах;
- система співпраці між ключовими стейкхолдерами для заповнення прогалин у процесі відновлення та уникнення дублювання зусиль;
- покращення співпраці між донорами та громадянським суспільством з метою зміцнення спільних зусиль.
На воркшопі Форуму, присвяченого проблемам українського відновлення та розбудови громадянського суспільства, доповідь на тему „Енергійне громадянське суспільство як трансформер змін” представила молодший науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор філософії з політичних наук Олена Дмитренко.
Олена Дмитренко на Брюссельському форумі
Доповідачка наголосила на тому, що сучасне українське громадянське суспільство стало активнішим, а кількість громадських організацій значно збільшилася, при цьому, як засвідчили результати дослідження, – 80% громадських організацій готові брати участь у відновленні країни.
25–26 травня 2023 року у Вроцлаві (Польща) у Національному закладі імені Оссолінських (Ossolineum) відбулась міжнародна конференція „Польща-Україна. По дорозі до доброго сусідства”. Ossolineum належить до найважливіших та найдавніших польських культурних осередків з багатою бібліотечною колекцією. До організації наукового долучилися Вроцлавський університет, Союз українців у Польщі, Національний університет „Львівська політехніка”, Центр європейських досліджень Варшавського університету і Центр Українського католицького університету у Польщі.
На відкритті конференції виступили ректор Вроцлавського університету Роберт Олькевич, генеральний консул України у Вроцлаві Юрій Токар, Президент міста Вроцлава Яцек Сутрик.
Будинок Оссолінеуму (Фото Ю. Шаповала)
Учасники конференції обговорили широке коло проблем, повʼязаних з польсько-українськими взаєминами у ХІХ і ХХ століттях. Ішлося, зокрема, про боротьбу України за незалежність у 1917–1923 роках, про спроби польсько-українського порозуміння у Другій Речі Посполитій, про розвиток Волині у міжвоєнний час. Було обговорено питання шкільництва, наукового польсько-українського діалогу і проблеми діалогу між польською та українською еміграцією. Спеціальну секцію конференції було присвячено сучасній російській агресії проти України.
Під час роботи конференції (Фото Ю. Шаповала)
На конференції з доповіддю на тему „Богдан Осадчук і польсько-український діалог у європейському контексті” виступив головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Один з організаторів конференції, професор Вроцлавського університету Ґжеґож Грицюк (Польща) та Юрій Шаповал (Україна)
Сьогодні – професійне свято науковців!
Згідно з Указом Президента України, щороку – третьої суботи травня – в Україні відзначається професійне свято – День працівників науки.
День науки – символ духовної свободи та розвитку особистості, свято людей творчої праці, спрямованої на науковий поступ та суспільну консолідацію.
Попри складні умови воєнного стану, вітчизняні науковці самовіддано працюють над реалізацією програм наукових досліджень і, наближаючи нашу Перемогу – допомагають Збройним силам України, долучаються до волонтерського руху.
Зі святом вас, шановні колеги!
Україні – перемоги, миру та процвітання!
Науковцям – невичерпної енергії, наснаги та нових творчих здобутків!
Нехай ніколи не згасне прагнення до нових знань, а натхнення – завжди
супроводжує наукову діяльність!
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став співорганізатором Всеукраїнської міжгалузевої науково-практичної онлайн-конференції „Україна на шляху відновлення: завдання науки і освіти в європеїзації держави”, що відбулася 17–18 травня 2023 року. Широке коло учасників конференції становили науковці Національної академії наук України і наукових галузевих академій; викладачі ЗВО; представники департаментів та управлінь освіти, інститутів післядипломної освіти тощо.
Захід відбувся в межах Міжнародної виставки „Сучасні заклади освіти” і був покликаний актуалізувати теоретичні і практичні проблеми інноваційного розвитку українського суспільства, зокрема освіти і науки; післявоєнного відновлення України на європейських цінностях демократії, прав людини, свободи, рівності, поваги до людської гідності та верховенства права; розвитку обдарованих дітей і юні в умовах боротьби за незалежність Української держави.
Наукова тематика конференції окреслювалась чотирма основними напрямами:
- Інновація VS традиція: філософський, історіософський, історичний дискурс
- Alter ego України після війни: соціальні та психологічні детермінанти розвитку
- Освіта у трансформаціях України: першочергові завдання
- Обдаровані діти й обдарованість: сьогодення і перспектива
Директор Інституту, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський разом з президентом Національної академії педагогічних наук України Василем Кременем та президентом Національного центру „Мала академія наук України” Станіславом Довгим відкрили роботу конференції мотиваційними промовами.
Мотиваційна промова Олега Рафальського
У своєму слові Олег Рафальський окреслив проблеми та завдання, які постали перед українською наукою в умовах війни, підкресливши надзвичайну вагу наукових інновацій не лише у мирному житті, але й у розвитку оборонних технологій. За таких обставин перед державою постало надважливе завдання збереження і розвитку наукового потенціалу, який найбільшою мірою криється у людському капіталі. Підсумовуючи свій виступ віцеперзидент НАН України зазначив, що основною метою науки й освіти в європеїзації держави є забезпечення проривного розвитку України в галузі фундаментальних та прикладних наук за моделлю поєднання освіти, науки та інновацій, підготовка висококваліфікованих наукових кадрів для наукових установ, закладів вищої освіти України, інноваційних і наукомістких підприємств та сприяння інтеграції у європейський та світовий освітньо-науковий простір.
Вітальне слово Василя Кременя
Виступає Станіслав Довгий
У роботі пленарного засідання конференції взяла участь головна наукова співробітниця відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Марія Кармазіна, яка виступила із доповіддю на тему: „Іпостасі Європи (до якої ми прагнемо): аналіз рефлексій Президента України упродовж 445 днів російської агресії проти України (24 лютого 2022 р. – 14 травня 2023 р.)”.
17 травня 2023 р. на базі Університету Григорія Сковороди у Переяславі відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Соціокультурні трансформації в Україні ХХ–ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності”. У роботі конференції взяв участь і виступив з доповіддю „Комунікація примусу в умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну” в. о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. У своїй доповіді науковець визначив „комунікацію примусу” як одну із форм нав’язування певних ідей та формування ціннісних орієнтацій населення із масштабним використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Серед способів забезпечення комунікативного контролю над розумом дослідник визначив поширення найцікавіших повідомлень, оприлюднення повідомлень впливовими оповідачами; поширення повідомлень за допомогою модерних каналів доставлення.
Юрій Ніколаєць під час доповіді
Юрій Ніколаєць відзначив, що хоча сучасне українське суспільство виявило достатню стійкість проти впливу російської пропаганди, потрібні комплексні заходи, спрямовані на протидію реалізації ворожих спеціальних інформаційних операцій, пов’язаних із впливом на історичну пам’ять. Важливо не лише мати в арсеналі законодавця можливість припиняти антиукраїнську діяльність в інформаційному просторі, а й дієві механізми протидії такій діяльності із дійсним покаранням винних осіб. Цінуючи демократичні свободи (зокрема, свободу слова), варто запрошувати українських науковців, політичних діячів, які висловлюють поза межами країни певні вигідні для російської пропаганди погляди, до публічної дискусії у наукових установах України. Це сприятиме забезпеченню можливості для них відстоювати свою позицію у колі професіоналів, які добре розуміються на історичному та історіографічному аналізі.
Такий підхід, на думку науковця, дозволить протидіяти використанню певних концептів деяких українських дослідників в інтересах Російської Федерації. У такий самий спосіб варто також організовувати зустрічі із рейтинговими „експертами” які часто нав’язують свою думку широкому загалу, але уникають брати участь у фахових наукових дискусіях, а також з інфлюенсерами, чий вплив на формування думки громадян суттєво посилився в умовах інформаційного суспільства. Україні, громадяни якої зупинили „другу армію світу”, не варто у майбутньому наголошувати на віктимізації власної історії, а потрібно зосередити зусилля для формування модерної історичної пам’яті, орієнтованої на увічнення досягнень на шляху державного будівництва і захисту єдності і територіальної цілісності держави.
5 травня 2023 р. за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Війна за Україну: ХХ–ХХІ ст.”.
В роботі конференції взяв участь і виступив з доповіддю „Концепт гібридної війни: міфи та реальність» в. о. завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. У своїй доповіді науковець виокремив ознаки та уявлення про способи ведення гібридної війни, а також проаналізував основні підходи до її визначення. Виходячи з того, що гібридною війною можна вважати різновид ескалації конфліктів, що поєднує застосування державних та недержавних, традиційних та нетрадиційних стратегій, ресурсів, засобів, методів підривної діяльності, механізмів кібервійни з метою досягнення певних політичних цілей, доповідач піддав сумніву твердження, що гібридна війна Російської Федерації проти України почалася у 2014 р.
Акцентовано, що одними із засобів ведення гібридної війни називають протистояння в інформаційному просторі, економічні, торговельні та інші війни, він висловив переконання у тому, що Росія почала гібридну війну проти України вже принаймні з 2004 р. Доповідач наголосив, що гібридна війна РФ проти України може бути завершена виключно після розпаду Російської Федерації, оскільки навіть мирна угода, яка передбачатиме відновлення територіальної цілісності України, не означатиме, що Росія відмовиться від продовження гібридної війни використовуючи засоби економічного, дипломатичного тиску та війну в інформаційному просторі. На переконання Ю. Ніколайця, не відмовиться Росія й від підтримки сепаратистських рухів та терористичної діяльності на теренах України.
Виступає Юрій Ніколаєць
Визначаючи специфіку протистояння в інформаційному просторі, доповідач виокремив такі його особливості: асиметричне поширення інформації та гнучке реагування на результати соцопитувань; інформаційне протиборство не обслуговує фізичне протистояння; дезінформаційні потоки країни-агресора націлені не лише на ворожу аудиторію, а й на споживачів усередині країни; соціальні медіа отримали можливість формувати та змінювати дискурс, пов’язаний із розгортанням бойових дій; централізовані моделі комунікації в умовах прискореного розвитку інформаційного суспільства поступаються соціальним мережам, орієнтованим на індивідуалізацію контенту; інтернет-спілкування та стрімінгові сервіси усунули певні обмеження у подачі інформації, властиві класичним ЗМІ, які отримували ліцензію від держави; посилення впливу інфлюенсерів.
Серед можливих засобів протидії реалізації ворожих інформаційно-психологічних операцій (ІПсО) Ю. О. Ніколаєць виокремив такі: верифікацію інформації та експертних оцінок; координацію зусиль громадянського суспільства та держави у справі виявлення ворожих ІПсО; активізацію зусиль, спрямованих на протидію ворожим агентам впливу; формування виваженої історичної політики; використання програмного забезпечення, здатного виявляти ознаки ворожих ІПсО та забезпечувати аналіз алгоритмів поширення інформації; залучення до штатів органів державного управління і місцевого самоврядування фахівців з інформаційної політики.
26–27 квітня 2023 р. у Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція „Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього”.
Під час роботи секції „Публічне управління та громадський сектор: взаємодія задля консолідації українського суспільства”, яку модерувала професор кафедри публічної політики Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор наук з державного управління, професор Тетяна Василевська, виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз з темою „Утвердження національної ідентичності та консолідація українського суспільства в умовах війни”.
Виступає Тетяна Бевз
Доповідачка акцентувала на тому, що в умовах війни питання утвердження громадянської та національної ідентичності були закріпленні в Законі України від 13.12.2022 р. „Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності”. Законом вперше в історії незалежної України визначено мету, завдання, принципи, напрями, особливості формування та реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності як складової забезпечення національної безпеки України. Науковиця навела приклади реалізації положень Закону України в умовах війни.
Під час роботи секції „Публічне управління та громадський сектор: взаємодія задля консолідації українського суспільства”
Значна увага у виступі була приділена таким важливим маркерам ідентичності як мова та історія. Наголошувалося, що національним пріоритетом в освітньо-гуманітарній сфері в умовах війни має стати історія України. Органи державної влади повинні зберігати пам’ять про досвід національної згуртованості у період повномасштабної війни. Завданням громадянського суспільства та держави залишається єдність у свободі та різноманітті, базою якою є національна ідентичність і цінність власної держави.
Активну участь у дискусії взяла головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор Марія Кармазіна.
Програма Міжнародної науково-практичної конференції (pdf)
19 квітня старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, доктор історичних наук Олег Козерод дав інтерв’ю бельгійському виданню EU Morning Post. У ньому він позитивно оцінив Європейську стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя на 2021–2030 роки. Науковець підкреслив, що нині 27 країн ЄС успішно адаптують Стратегію до своїх національних особливостей і найближчим часом в Об’єднаній Європі розпочнеться її реалізація. Це, на думку вченого, дозволить кардинально покращити ситуацію з антисемітизмом та пожвавити розвиток єврейської культури та релігійного життя завдяки державній підтримці.
Під час інтерв’ю Олег Козерод звернув увагу на той факт, що ситуація з антисемітизмом у ЄС безпосередньо пов’язана з тією інформацією про єврейську історію та культуру, яку отримує суспільство. Тому, на думку дослідника, стан справ з антисемітизмом у Європі безпосередньо пов’язаний із розвитком Єврейських студій.
Олег Козерод
Науковець підкреслив, що Україна, у формуванні національної політики, рухається тим же шляхом, що і країни ЄС, а Єврейські студії в країні продовжують, попри війну, динамічно розвиватися. О. Козерод відзначив вагомий внесок у цей розвиток Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Вчений зазначив, що сьогодні робляться певні кроки щодо боротьби з антисемітизмом у рамках програми Erasmus+, проте вони передбачають зростання активності молодіжних організацій та школярів у сфері збереження пам’яті про Голокост, при цьому частину фінансування Стратегії можна було б направити на розвиток саме Єврейських студій. Науковець відзначив високий рівень роботи європейських законодавців, які розробили Стратегію боротьби з антисемітизмом і розвитку єврейського життя, на яку рівняються в інших країнах, зокрема в США, де уряд працює над подібним документом.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
