18 квітня 2023 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся круглий стіл „Кризи політичного розвитку в Україні та російсько-українська війна” та презентація результатів наукового дослідження „Кризи політичного розвитку в Україні: причини, зміст і способи нівелювання” Дослідження проводилося протягом 2020–2022 рр. під керівництвом члена-кореспондента НАН України, доктора політичних наук, професора, завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько.
У вступному слові директор Інституту, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олег Рафальський наголосив на актуальності основних результатів дослідження, яке спрямоване на вивчення причин та особливостей криз політичного розвитку в Україні, а також на пошук способів їх подолання.
Олег Рафальський, Галина Зеленько
Наукове дослідження базувалося на аналізі криз політичного розвитку, включаючи системні, глибокі, довготривалі, які виникають через інституційну неузгодженість, правовий вакуум, соціокультурні особливості суспільного розвитку та наявні політичні практики. Кризи політичного розвитку, на відміну від політичних криз, мають системний і довготривалий характер, є взаємопов’язаними й часто підсилюють одна одну. В Україні це створює ситуацію, коли країна ніби „ходить по колу”, або ж – розвивається стрибкоподібно, нерівномірно, коли формується ситуація „ножиць” між формальним і реальним конституціоналізмом тощо.
Леонід Кияниця, Олег Кондратенко
Теоретико-методологічне обґрунтування дослідження окреслив у своїй презентації науковий співробітник Інституту, кандидат політичних наук Леонід Кияниця. Кризу ідентичності як кризу політичної культури та політичної свідомості і її перебіг в Україні схарактеризувала Галина Зеленько. Причини та особливості кризи політичної легітимності, а також виклики, спричинені війною та завданнями повоєнного відновлення, – представила у своїй доповіді провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Наталія Кононенко.
Кризі розподілу як нездатності держави ефективно виконувати функцію розподілу матеріальних благ та вибудовувати відповідну інституційну структуру, яка б її нівелювала присвятила свій виступ провідний науковий співробітник, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко.
Тетяна Ляшенко
Причини кризи проникнення, яка проявляється у недостатності реформування та причинах низької ефективності реформ окреслила у своїй промові старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Світлана Брехаря. Кризу участі як системну проблему, в основі якої, з одного боку, патерналістське суспільство, а з іншого – низька ефективність наявних каналів політичної участі висвітлив у своєму виступі провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан. Зрештою як кризи політичного розвитку позначалися на зовнішній політиці України та в які рішення конвертувалися і чому це має наслідком нинішню російську воєнну агресію схарактеризував провідний науковий співробітник, доктор політичних наук Олег Кондратенко.
Ростислав Балабан, Галина Зеленько
У ході дослідження виконавці проєкту виявили причини та особливості кризових явищ, а також – розробили рекомендації щодо подолання цих проблем. Ці результати, наголошували учасники круглого столу, є важливими для розуміння ситуації в Україні, зокрема з огляду на повномасштабне російське воєнне вторгнення. Учасники проєкту звернули увагу на важливість аналізу політичних криз у контексті демократичного транзиту, роздержавлення економіки, первинного нагромадження капіталу та характеру політичного режиму і, що особливо важливо – у ході повоєнного відновлення України. Акцентовано на необхідності розглядати кризи політичного розвитку з урахуванням їх системного, глибокого та довготермінового характеру.
Наталія Кононенко
Участь в обговоренні результатів дослідження взяв директор Інституту соціології НАН України, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України Євген Головаха, Президент Центру Разумкова, кандидат політичних наук Юрій Якименко, завідувачка відділу Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Павленко, завідувачка кафедри політології НУ „Києво-Могилянська академія”, доктор політичних наук Маргарита Чабанна та ін.
Загалом, результати наукового проєкту і, особливо, рекомендації, вироблені в ході його виконання, дають розуміння причинно-наслідкових зав’язків, переваг та вад наявної інституційної системи, інституційної спроможності (неспроможності) органів державної влади, які особливо виявилися в ході повномасштабної російської збройної агресії, проблем, з якими зіштовхнеться Україна у повоєнний період.
Переглянути відеозапис наукового заходу
24 квітня 2023 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав інтерв’ю Громадському Радіо в рамках проєкту „Зустрічі”.
Інтерв’ю було присвячено проблемі післявоєнного життя тих, хто постраждав в роки Другої світової війни, від антилюдської, злочинної ідеології та практики націонал-соціалізму і як це стосується сучасної України? Що нас чекає після Перемоги у взаєминах між людьми, які отримали різний досвід під час російської агресії. Мова йшла у контексті порівнянь із сучасністю. Долі людей в окупації, долі біженців, подіям на фронті.
Анатолій Подольський в студії Громадського Радіо
Під час інтерв’ю Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що „ми приречені на порівняння сучасної війни проти України з боку Московії із Другою світовою війною. Українські та західні інтелектуали порівнюють режим, диктатуру, ідеології, практики й націонал-соціалізму, і комунізму, і сучасної Росії. Й у тому плані Голокост також є предметом обговорення”.
Ми говоримо, зазначив науковець, про долю євреїв у роки Другої світової та українців сьогодні. Лариса Якубова, відома українська дослідниця, написала торік у березні, що українська політична нація, громадяни України різного етнічного походження під час повномасштабного вторгнення РФ як етнічні євреї у Другої світовій війні. Йдеться про те, що сьогодні такі злочини проти цивільного населення, ненависть ворога до української державності та громадянства, порівнюють з ненавистю на основі расової політики проти євреїв у часи націонал-соціалізму. Важливо відповідально порівнювати цілий спектр, говорити про типологію, особливості.
Історики, політологи, філософи дискутують порівнюючи злочини гітлерівської Німеччини та путінської Росії. Важливо, щоб таке порівняння базувалось на академічних, фахових, наукових підходах – наголосив Анатолій Подольський.
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’ 2023), засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної соціології, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.
До 1 жовтня 2023 року редакція журналу приймає рукописи статей для публікації в наступному (№ 2 (6)’ 2023) номері часопису.
12–13 квітня 2023 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського (м. Київ) відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Євроінтеграційні процеси в Україні: історичні, культурні, політико-правові та психологічні аспекти”.
Співорганізаторами конференції виступили Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Поморська вища школа (Pomorska szkoła wyższa, Республіка Польща).
Доповіді учасників конференції були присвячені аналізу процесу євроінтеграції України, здобутків та прорахунків у цій царині, перспектив набуття Україною повноправного членства у Європейському Союзі та НАТО. Особлива увага учасників конференції була прикута до російсько-української війни, яка становить найбільшу загрозу для України та її європейського майбутнього.
Учасники пленарного засідання конференції
З доповідями на пленарному засіданні конференції виступили співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук („Україна і євроінтеграція: четверта спроба”), провідний науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Анатолій Подольський („Єврейська спільнота України під час війни та російської агресії: політичні та культурні виклики”), старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, кандидат історичних наук Микола Горбатюк („Співробітництво українських громад і регіонів із закордонними партнерами в часи війни: поточний стан, виклики та перспективи”).
В’ячеслав Яремчук, Анатолій Подольський, Микола Горбатюк
під час виступів на науково-практичній конференції
Під час роботи конференції працювали три секції („Історико-культурологічна платформа”, „Політико-правова платформа”, „Соціально-психологічна платформа”) на яких була порушена низка важливих питань. Зокрема: „Україна серед європейських фронтирів: контакти, обміни, інтеграція, співпраця”; „Внесок України до європейської інтелектуальної та художньої скарбниці”; „Україна та Європа: співпраця в освіті, культурі, спорті, бізнесі”; „Європейський історичний досвід України”; „Трансформація політичної системи України в процесі євроінтеграції”; „Нові безпекові виклики для ЄС в контексті сучасної російсько-української війни”; „Особливості надання соціально-психологічних послуг в умовах євроінтеграції” та ін.
У роботі конференції взяли участь науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти України (Києва, Ужгорода, Львова, Одеси, Кам’янець-Подільського) та Республіки Польщі (Гданськ), науковці академічних установ, представники громадських організацій, аспіранти та студенти.
Програма міжнародної науково-практичної конференції
Старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, кандидат політичних наук Оксана Зорич стала лауреатом програми PAUSE за напрямом індивідуального дослідження „Пропаганда насилля. Російське вторгнення в Україну: стратегії й тактики інформаційної війни”, що здійснюватиметься на базі Центру теорії та аналізу права у École normale supérieure – одного із найавторитетніших навчальних та науково-дослідних центрів Франції.
Програма PAUSE підтримує науковців і митців, що вимушено покинули свої країни та тимчасово продовжують свою діяльність на базі закладів вищої освіти та науково-дослідних центрів у Франції.
Програмою також передбачено здійснення адвокаційної діяльності для захисту академічних свобод та дотримання прав людини.
30 березня 2023 року в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення відбулася перша зустріч із низки запланованих для обговорення і визначення критеріїв інформації, яку можна віднести до нетолерантної й дискримінаційної за ознаками національної чи релігійної належності Ця зустріч була присвячена протидії антисемітизму в українському суспільстві. На зустріч були запрошені науковці, журналісти, представники єврейської спільноти країни.
Серед учасників зустрічі були голова Національної ради Ольга Герасим’юк, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко, член Національної ради Максим Онопрієнко, представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ельвіна Курталієва, експерт Асоціації єврейських громадських організацій В’ячеслав Ліхачов, фахівці медіарегулятора і представники єврейських громадських організацій та інституцій, експерти з питань антисемітизму та інші.
Під час дискусії
В дискусії з проблематики протистояння антисемітизму в Україні під час російської воєнної агресії взяв участь провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський.
Під час свого виступу науковець звернув увагу на той факт, що „в країні антисемітизм є, і нічого страшного. Мова йде про те, що він маргінальний і не є мейнстримом в українському суспільстві”.
Анатолій Подольський
Він нагадав, що у протестному русі під час Революції Гідності поряд з українцями стояли євреї, і вони є серед жертв-героїв Майдану. Нині багато євреїв захищають Україну на фронті: „Під час повномасштабного вторгнення і ще 2014 року, був лист єврейської громади, він відомий, він у відкритих джерелах, де сказано, що ми поділяємо долю власної країни, ми – українські євреї… і що захищати нас не треба”. Анатолій Подольський зазначив: „Ми розглядаємо українських євреїв як частину української культури. Єврейська культура України – це українська культура”. Саме на цьому мають наголошувати медіа, такі меседжі нас об’єднують.
За результатами обговорення питань антисемітизму в українських медіа буде напрацьовано рекомендації, до яких всі учасники зможуть надати свої уточнення чи пропозиції.
31 березня – 2 квітня 2023 року в Університеті Глазго (Шотландія) відбулася чергова щорічна конференція Британської асоціації слов’янських та східноєвропейських студій (BASEES). В роботі конференції взяли участь понад 400 дослідників із 30 країн. На панельній дискусії „Війна як творець націй? Націєтворення в Україні внаслідок війни Росії проти України – дискурси, ідентичності, досягнення” доповідь на тему: „Інституційні зміни політичної системи України під впливом російської воєнної агресії” виголосила завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.
Учасники панельної дискусії відзначили, що війни, звісно, знищують нації, однак вони також можуть зробити їх сильнішими, ставши своєрідним тригером дуже швидких і якісних змін. У випадку України війна Росії проти України з 2014 року є не кінцем, а початком національного будівництва. В Україні процес розбудови нації базується не на етнічному, а на громадянському націоналізмі, ідеї побудови сучасного демократичного та мультикультурного суспільства.
По суті, державотворення в Україні – це процес, який розпочався вже після проголошення незалежності у 1991 році та був підкріплений двома Майданами 2004 та 2013/14 років. Але війну Росії проти України з 2014 року, безумовно, можна вважати основним фактором і каталізатором національного будівництва в Україні. Це частина потужного дискурсу, який також можна спостерігати з даних соціологічних опитувань, які підтверджують зростання національної гордості та громадянської української ідентичності.
З іншого боку, війна також стала каталізатором якісних змін політичного режиму в Україні, модернізації політичних акторів і, головне, зменшення впливу фінансово-промислових груп (олігархів), руйнування політичної та економічні монополії в країні.
У поєднанні зі стрімким розвитком громадянського суспільства, зміною політичних ідентичностей стабілізаційна роль ЄС спричинила також швидкі інституційні зміни в усій політичній системі України. Наголошено також, що процес європеїзації – це артикульований вибір орієнтації націєтворення, який поклав край геополітичній амбівалентності України.
Останнього тижня березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук прочитав цикл науково-популярних лекцій під загальною назвою „Гуртування довкола прапора: воєнні виклики і громадянська мобілізація в Україні” у трьох румунських і молдавських університетах – у Ясах (28.03.), Сучаві (29.03.) та Кишиневі (31.03.).
У своїх презентаціях доповідач проаналізував чинники, які зумовили несподівану для багатьох українську стійкість під несамовитим російським натиском, і пояснив, що повільний і непослідовний розвиток України у постсовєтські десятиліття спричинив недооцінку важливих суспільних процесів і трансформацій, які відіграли, однак, у критичний момент вирішальну роль.
Покликаючись на репрезентативні соціологічні дані, доповідач показав небувало високий рівень громадянської консолідації, що його науковці метафорично окреслюють як „гуртування довкола прапора” тобто – добровільне підпорядкування особистих, партикулярних інтересів загальносуспільним потребам перед обличчям екзистенційних загроз для всієї спільноти.
Під час лекції
Головне питання, на думку вченого, – наскільки тривалою може бути така консолідація, особливо після зникнення зовнішньої загрози, наскільки успішно вдасться акумулювати соціальний капітал для успішного мирного розвитку у майбутньому.
24 березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виступив із ключовою доповіддю (онлайн) на IV щорічній Шевченківській конференції в університеті штату Індіана, Блумінгтон. У своїй презентації під назвою „Картографування “нації нізвідки“: імперське знання і виклики деколонізації” він розвинув концепцію Еви Томпсон з її однойменної книжки („Imperial Knowledge”), де „імперське знання” витлумачується як система наративів, головна мета яких – встановлення дискурсивного контролю над підлеглими націями.
Цей тип „знання”, випродукуваний у XVIII ст., імперські ідеологи поступово розвинули, інституціалізували й утвердили в світі як буцімто незаперечну „наукову істину”. Його вдалося нормалізувати і зробити таким чином бездискусійним; за його допомогою з публічного обговорення було виключено всі альтернативні голоси, зокрема голоси підлеглих народів, як начебто „девіантні” й „націоналістичні”.
Панування російського „імперського знання” в західному науковому світі та в масовій свідомості спричинило тривалу неадекватність західного розуміння Росії, майже повне ігнорування України та, відповідно, хибну політику щодо цих країн та Східної Європи загалом. Сьогоднішня російська війна в Україні як виразний прояв неоімперської агресивності робить потребу деконструкції „імперського знання”, оприявнення його політико-ідеологічних метастаз надзвичайно важливою – в рамках започаткованої Україною програми деколонізації.
На сайті Інституту в розділі „Наші видання” розміщено матеріали круглого столу „Нове покоління українського політикуму в умовах війни та повоєнних суспільних трансформацій”.
Круглий стіл відбувся 15 листопада 2022 року. Науковий захід було організовано Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України в межах Програми спільної діяльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук України на 2020–2022 роки.
Збірник матеріалів круглого столу містить тези виступів учасників. Аналізуються індикатори зміни політичних поколінь в Україні; політико-психологічний портрет нового покоління українського політикуму; синхронізованість процесів зміни політичних поколінь в Україні й світі. Автори досліджують причинно-наслідкові зв’язки ротації політичних поколінь зі змінами у масовій свідомості; необхідні передумови формування нової політичної еліти всередині громадянського суспільства. Окрему увагу приділено аналізу російсько-української війни в контексті поколінного конфлікту національних політичних еліт, створенню інституційних та інших запобіжників реставрації олігархії в українській політиці у повоєнний час.
Адресується дослідникам в галузі суспільних та поведінкових наук, експертам, політичним та громадським діячам, студентам і аспірантам вищих навчальних закладів та усім, хто цікавиться поколінною проблематикою в політиці.
Збірник публікується в електронному форматі.
14 лютого 2023 року в Єврейському Музеї Берліну відбулась дискусія з проблеми впливу російської війни проти України на політику європейської історичної пам’яті та інструменталізації минулого з боку путінського режиму.
Учасниками панельної дискусії були: державний міністр культури Німеччини Клаудія Рот, голова Фонду EVZ («Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» д-р Андреа Деспот, та директорка архіву Арольсен Флоріане Азолай. Участь у дискусії (онлайн) взяв провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук, Анатолій Подольський.
Під час дискусії було наголошено, що з кінця лютого 2022 року Росія веде загарбницьку війну проти України. У тіні гострої гуманітарної катастрофи в Україні виникає ще одна загроза: фундаментальна інструменталізація історії. Питання, які були у фокусі уваги дискутантів: що означає війна в Україні для німецької, єврейської та української культур пам’яті? Які рефлексії – такі як уникнення провини та релятивізація Голокосту та нацистської несправедливості – можна побачити в німецьких публічних дебатах і як їм протистояти?
Під час дискусії
Під час свого виступу Анатолій Подольський звернув увагу на той факт, що пам’ять про минуле сьогодні, під час війни, є важливим чинником ідентичності сучасного українського суспільства. Вшанування пам’яті жертв Голокосту під час повномасштабного російського вторгнення – це наша зброя також у війні проти ворога. Ми здатні на чесні історичні рефлексії. Україна вже ніколи не повернеться до імперії і не буде російською колонією. Також А. Подольський відзначив, що європейські країни, зокрема Німеччина, мають допомогти Україні остаточно перемогти російський тоталітаризм. Демократичний світ звик до поступок диктаторам, час настав розірвати це коло безкарності.
Участь у дискусії взяли понад сто учасників – німецькі політичні діячі, вчені, журналісти, а також українці, що нині є вимушеними біженцями від російської воєнної агресії. Аудиторія висловила абсолютну підтримку боротьбі українців проти російських загарбників.
Панельна дискусія була організована Єврейським музеєм Берліну у співпраці з Фондом „Пам’ять, відповідальність і майбутнє” (EVZ).
Уривок з виступу А. Подольського
До 14 березня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’ 2023).
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) з політичних наук за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Статті публікуються на безоплатній основі.
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Основи редакційної політики журналу
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
До 14 березня 2023 року приймаються рукописи статей для публікації в черговому номері журналу „Політичні дослідження” (№ 1 (5)’2023).
Засновник видання – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Тематичне спрямування журналу представлене такими рубриками:
- Теорія та історія політичної науки. Політична філософія.
- Політичні інститути та процеси. Політична соціологія.
- Політична культура та ідеологія. Політична психологія.
- Проблеми світового політичного розвитку. Основи національної безпеки держави.
- Етнополітологія та етнодержавознавство.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) з політичних наук за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).
Статті публікуються на безоплатній основі.
Інформація для авторів. Вимоги до рукописів статей.
Основи редакційної політики журналу
Електронна адреса редакції: editor_ipiend@ukr.net
23 лютого 2023 року у Сеймі Республіки Польща відбулась міжнародна конференція „Імперіалізм під знаком двоголового орла і червоної зірки. Жертви російського комунізму та імперіалізму у ХХ столітті”. Захід, приурочений річниці початку широкомасштабної агресії Росії проти України, був організований за ініціативи маршалка (спікера) Сейму Ельжбети Вітек та директора Інституту національної памʼяті Польщі Кароля Навроцького.
У контексті річниці російської агресії проти України конференція мала на меті показати на прикладах історичного досвіду кількох країн обґрунтованість такої тези Юзефа Пілсудського: „Незалежно від того, яким буде її уряд, Росія є запеклим імперіалістом. Це основна риса її політичного характеру”.
Насамперед ішлося про Україну, яка боронила свій суверенітет у 1917–1921 роках, а також – про боротьбу з більшовизмом балтійських народів у 1918–1921 роках і про спротив народів Закавказзя російським більшовикам і білогвардійцям у 1917–1921 роках. Спеціальну увагу було приділено укладеному у квітні 1920 року польсько-українському союзу. Він був першою спробою створити під егідою Польщі блок союзних держав між Балтією та Чорним морем, що дозволило зупинити російський експансіонізм. Ця тематика була представлена й обговорювалась на першій секції конференції. На другій секції йшлося про „польську операцію” НКВД 1938 року, про радянські репресії проти польських громадян у 1939–1944 роках, а також про репресивні акції комуністичного режиму проти громадян Східної Європи у 1944–1989 роках.
На конференції з доповіддю на тему „Україна: захист суверенітету у 1917–1921 роках” виступив головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Участь у роботі конференції взяли науковці з Латвії, Грузії, Польщі, депутати Сейму, дипломати, представники громадськості.
Учасники конференції
На фото зліва направо: професор Ерікс Єкабсонс (Латвія), доктор історії Даріш Роґут (Польща), доктор історії Мирослав Шумило (Польща), доктор історії Ян Шумський (Польща), професор Юрій Шаповал, Посол України в Польщі Василь Зварич, професор Мікаел Бахтадзе (Грузія)
З метою вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, у відстоюванні територіальної цілісності України, з нагоди відзначення річниці від проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей Указом Президента України В. Зеленського в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, який відзначається щороку 26 лютого.
До Дня спротиву окупації Автономної республіки Крим та м. Севастополя – 23 лютого 2023 року – в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Трансформація системи міжнародних відносин в умовах російсько-української війни”. Серед співорганізаторів конференції – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Програма Міжнародної науково-практичної конференції
Вітаючи учасників конференції від імені співорганізаторів, заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода зазначив, що сьогодні йде боротьба за виживання не тільки України, а й існуючої міжнародної системи, це боротьба за політичний клімат планети, боротьба з тоталітарними та авторитарними режимами, які не здатні розв’язувати нагальні проблеми сучасності. Науковець наголосив на тому, що цивілізація розвивається вже не за релігійним принципом, а за принципом демократичності чи недемократичності, належності чи неналежності до демократії. У цьому суть загальної світової дискусії сьогодення.
Виступає Олександр Майборода
На секційному засіданні конференції, яке проходило під керівництвом доктора історичних наук, професора кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України Олени Любовець, з доповіддю „Вплив реформи децентралізації на процес євроінтеграції України” виступив старший науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Микола Горбатюк. Особливу увагу у своєму виступі науковець приділив актуальним питанням впливу реформи децентралізації на процес європейської інтеграції України.
Виступає Микола Горбатюк
Загалом, в роботі конференції взяли участь понад 300 науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України, науковців академічних установ, дипломатів, державних та громадських діячів. Серед учасників – представники 22 регіонів України, 6 країн світу (Польщі, Сполученого Королівства Великої Британії й Північної Ірландії, Молдови, Румунії, Індії, Німеччини).
22 лютого 2023 року в Київському Будинку вчених НАН України відбулося засідання наукового дискусійного клубу „Культурно-історичні діалоги” на тему „Утвердження української ідентичності”.
З науковою доповіддю „Утвердження української ідентичності в умовах повномасштабної війни: виклики та загрози” на засіданні виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Доповідачка наголосила на актуальності питання утвердження української ідентичності, особливо нині – в умовах повномасштабної війни РФ проти нашої держави, коли виникла реальна загроза втрати суб’єктності України. На думку науковиці, війна стала своєрідним тестом на стійкість суспільства, спроможність державних та політичних інститутів, національну згуртованість.
Доповідає Тетяна Бевз
У доповіді акцентувалося на аналізі маркерів ідентичності (мова, культура, релігія, цінності, історична пам’ять, політика, цивілізаційний вибір). Йшлося й про те, що повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну створило нову реальність, зміцнивши почуття політичної єдності, утвердивши суб’єктність України та національну ідентичність. Українці довели собі та іншим, що вони існують як нація, яка має громадянську і національну ідентичність і здатні захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність.
Війна Росії проти України істотно вплинула на свідомість українців. Вона трансформувала нашу систему цінностей, змінивши оцінки минулого, ставлення до деяких знакових історичних особистостей, а також до впливових інституцій, які ще недавно мали велику довіру й авторитет.
Під час роботи наукового дискусійного клубу
У роботі дискусійного клубу взяли участь понад 30 науковців – філософи, психологи, історики, політологи. До участі в роботі наукового заходу долучилися й наукові співробітники нашого Інституту – доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський та доктор політичних наук, доцент В’ячеслав Яремчук.
21 лютого 2023 року в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана відбувся круглий стіл на тему: „Політичні технології пропаганди та контрпропаганди у російсько-українській війні”. Науковий захід відбувся напередодні річниці повномасштабного воєнного вторгнення Російської Федерації в Україну.
У роботі круглого столу взяли участь науковці нашого Інституту – доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Т. А. Бевз та доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів М. С. Кармазіна.
На засіданні круглого столу оприлюднені доповіді: „Війна за ідентичність. Сила опірності культури” (Т. А. Бевз) та „”Ми”: аналіз національно-патріотичного дискурсу Президента В. Зеленського в період повномасштабного російського вторгнення в Україну (24 лютого 2022 р. – початок 2023 р.)” (М. С. Кармазіна).
2 лютого 2023 року в Центрі Разумкова відбулася презентація дослідження „Політико-ідеологічні орієнтації громадян України в умовах російської агресії”, до підготовки якого долучилися завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого інституту Галина Зеленько та провідний науковий співробітник Наталія Кононенко.
У своєму виступі Галина Зеленько наголосила, що зникнення одних ліній соціально-політичних розмежувань (зовнішньополітичні орієнтації, мовне питання, громадянська самоідентифікація), не означатиме відсутність інших. Причому їх глибина залежатиме від того, як довго триватиме війна і чим вона закінчиться. Ті нові, які виникнуть, радше стосуватимуться ціннісних речей – поняття справедливості, залучення до державотворчих процесів. Також через надзвичайну складність соціально-економічної ситуації, колосальні втрати, з якими Україна ніколи раніше не стикалася, демографічні та економічні проблеми, посттравматичний синдром, проблеми ветеранів війни і т. ін. призведе до посилення запиту на прості рішення. Це означатиме сплеск популізму з усіма наслідками – політичні скандали, нестабільність, несистемність політичних рішень. І тут постає проблема в тому наскільки наявні політичні інститути – партії – враховуючи те, як вони створюються, зможуть адекватно артикулювати ці проблеми чи це буде імітація. В залежності від цього буде визначатися стабільність (нестабільність) в державі.
Під час наукового заходу
Після війни рівень політичного абсентеїзму, пасивності, аномії істотно знизиться, запит на політичну участь посилиться. Але це «палка з двома кінцями». Чому? Тому що механізми політичної участі в Україні залишаються доволі неефективними. І тут повертаємося до проблеми змісту політичних партій як політичних інститутів, які виконують відповідні функції. Тому-то зараз вже стоїть завдання ухвалення нового закону про політичні партії з наступною перереєстрацією політичних партій. Тим самим буде запущено процес політичної санації. Другий – архіважливий крок – це повернення тих функцій, які були відведені органам місцевого самоврядування до війни. Оскільки буде бажання нинішніх можновладців, які сконцентрували владу у своїх руках, що цілком логічно для війни, не ділитися своїми компетенціями в мирний час. Третій крок, який вже зараз має бути зроблений – це забезпечення системи (інституту) політичної відповідальності депутатів представницьких органів через ухвалення відповідного процесуального законодавства, впорядкування внутрішньопарламентських процедур тощо. Це не потребує змін до конституції, тому може бути ухвалено навіть в умовах дії воєнного стану. Тобто умовою більш-менш нормального розвитку є саме забезпечення системного доступу, включення суспільства, забезпечення каналів участі й зрештою консоціальна модель демократії.
27 січня 2023 року у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбувся ХVІ круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України”. Співорганізаторами наукового круглого столу виступили Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні за підтримки проєкту „Вчимося пам’ятати” єврейської громади м. Дюссельдорф.
У 2005 році Генеральна асамблея ООН прийняла Резолюцію №60/7, в якій проголосила 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Резолюція наголошує на важливості освітньої та просвітницької роботи для того, аби засвоїти уроки Голокосту та запобігти проявам ненависті, фанатизму, расизму та упереджень у майбутньому. На державному рівні Україна приєдналася до відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у 2011 році. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 05.07.2011 № 3560-VI „Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру” в Україні щорічно 27 січня відзначається День пам’яті жертв Голокосту. Неурядові наукові та освітні інституції України долучились до відзначення цього дня одразу після ухвалення Резолюції ООН.
Учасники круглого столу хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голокосту та жертв сучасної війни проти України
Цьогорічний круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост” відбувався в умовах повномасштабної війни, розв’язаної проти нашої держави російським агресором. Саме тому акценти всіх доповідей і обговорень були продиктовані часом і об’єктивними обставинами. У фокусі, як завжди, були сучасні дослідження і освітні методики в цій царині, питання вшанування пам’яті жертв Голокосту, протидії дискримінації, антисемітизму, ромофобії, будь-яким проявам геноциду. До участі в роботі круглого столу запрошені провідні науковці, освітяни, громадські діячі та офіційні особи, що представляли різні регіони країни: Харків, Одесу, Рівне, Житомир, Черкаси, Полтаву, столицю.
Виступає Олександр Майборода
Відкрив круглий стіл заступник директора з наукової роботи нашого Інституту, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. У своїй промові він наголосив, що Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України завжди підтримував студії з єврейської історії та культури, зокрема дослідження з історії Голокосту, збереження пам’яті про жертви Голокосту в сучасній Україні, етнополітичні аспекти цієї проблематики. Особливі виклики в цій царині маємо тепер, під час російського нападу на нашу країну, підкреслив професор О. Майборода.
Одним з доповідачів круглого столу був провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць. Він виступив з доповіддю „Історична пам’ять про Другу світову війну: маніпуляції в умовах російської агресії”. У фокусі цього виступу був аналіз сучасних фальсифікацій сюжетів історії Другої світової війни з боку країни-агресора. Саме викривлена історія тієї війни є одним з наріжних каменів антиукраїнської пропаганди ворога, яка весь час війни їм активно експлуатується.
Виступає Юрій Ніколаєць
Однією з центральних доповідей круглого столу був виступ докторки філософських наук, професорки кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, кураторки платформи культури пам’яті „Минуле / Майбутнє / Мистецтво” Оксани Довгополової. Доповідачка презентувала тему „Взаємні віддзеркалення ″остаточних рішень″: пам’ять про Голокост в оптиці російсько-української війни”. Йшлося про нинішні виклики для української академічної гуманітарної науки та історичної освіти щодо відповідальних і фахових порівнянь злочинів націонал-соціалізму, комунізму та сучасної російської ідеології та практики.
Під час роботи круглого столу
Модерував круглий стіл провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Під час закриття круглого столу модератор підкреслив, що пам’ять про минуле, відповідальність за пам’ять про нього тепер – під час війни – також є зброєю. Здатність за нинішніх умов, коли російський агресор щодня руйнує наше життя, пам’ятати жертви Другої світової війни, зокрема жертви Голокосту, є свідченням сили нашого духу. Ми живемо на своїй землі, шануючи минуле та виборюючи прямо зараз своє право на життя у вільній країні, де людське життя, свобода, права людини, гідність є незаперечними цінностями.
Всі виступи круглого столу «Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України» мають відеозаписи (кожна доповідь записана окремо) доступні для перегляду на платформі YouTube.
24 січня 2023 року у Науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбувся Всеукраїнський круглий стіл присвячений Дню Соборності України, 104-й річниці проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки (22 січня 1919 р.) та 105-й річниці оприлюднення ІV Універсалу Центральної Ради й проголошення незалежності України (22 січня 1918 р.).
У роботі Всеукраїнського круглого столу взяла участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Т. А. Бевз, яка виголосила доповідь „Актуалізація теми соборності у політичному дискурсі”. Доповідачка наголосила на актуальності теми соборності в умовах повномасштабної війни РФ проти України. На початку своєї доповіді Тетяна Бевз подякувала воїнам-захисникам України й особисто присутньому на заході капітану ЗСУ В. Я. Михайленку за їх героїчну боротьбу з російськими агресорами. Також доповідачка наголосила, що соборність – це основа спротиву українців російським окупантам, соборність – це єдність, на якій тримається Українська держава, а єдність – це „підґрунтя наших успіхів, запорука сильної незалежної держави й відновлення її територіальної цілісності. Це принципова цінність для нас”.
Татяна Бевз
На думку доповідачки, дослідження феномену соборності потребує нового осмислення в контексті сучасних викликів та загроз. Предметом дослідження мають бути не лише спогади про тогочасні буремні події, наукові праці, але й сучасні суспільно-політичні події, концептуалізація самої ідеї соборності.
Сьогодні соборність України – це деокупація всіх її тимчасово захоплених територій, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом. І не випадково гаслом цьогорічного Дня Соборності є: „Україна соборна. Разом до перемоги!”, „Повертаємо своє. Соборність мета Перемоги”.
Доповідачка висловила впевненість у тому, що ідея соборності визначається передусім єдністю цінностей, ідеалів та інтересів громадян України, головною метою яких наразі є перемога над ворогом.
Після завершення роботи круглого столу, його учасники переглянули виставу Маріупольського театру авторської п’єси, присвячену сучасним подіям російсько-української війни, долям громадян України (дітей, молоді, дорослих і літніх людей), які потрапили у страхітливі жорна війни. Гра акторів, які стали біженцями у власній країні, справила глибоке враження на глядачів.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
