8 серпня 2025 р. у приміщенні Національного музею Голодомору-геноциду відбулося відкриття виставки “Приазовські греки: шляхи ідентичності”.

Частиною заходу було проведення панельної дискусії між істориками, дослідниками та представниками спільноти урумів і румеїв на тему на етнічної історії на теренах України  давніх переселенців з території сучасної Греції, зокрема історію насильницького виселення урумів та румеїв з Криму, ключові аспекти ідентичності та сучасного досвіду надазовських греків.

У дискусії взяв участь заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода.

О. Майборода (крайній праворуч) серед учасників панельної дискусії.

Олена Шуляк та Олег Рафальський під час підписанння меморандуму.

28 липня 2025 року в книгарні «Сенс» у Києві відбулася шоста зустріч Історичного клубу Польського інституту в Києві. Темою розмови стала пам’ять про Голокост і Другу світову війну — важлива й складна, особливо в часи, коли Україна знову переживає глибоку національну травму. 

З публічною лекцією на тему «Пам’ять про Голокост і Другу світову війну: український та польський досвід. Історичні контексти та виклики сучасності» на зустрічі виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології  нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. 

Анатолій Подольський, Єлизавета Цареградська

Лекція була присвячена осмисленню пам’яті про Голокост в українському та польському контекстах – у двох країнах, що стали ареною наймасовіших злочинів і трагедій ХХ століття. Друга світова війна залишила по собі складну спадщину: окупація, геноциди, депортації, розколоті спільноти – все це й досі формує політику пам’яті та суспільне уявлення про важке минуле. В такому контексту Голокост постає не лише як злочин проти євреїв, а як одна з ключових травм, вписаних у спільну історію Польщі та України.

Під час лекції

Розмову з Анатолієм Подольським вела журналістка, радіоведуча Єлизавета Цареградська. Лектор зосередився на локальних вимірах трагедії Голокосту, особливостях політик пам’яті в обох країнах, а також на тому як історія Другої світової війни використовується росією в межах її інформаційної агресії проти України. Досвід Голокосту і тієї війни показує яка крихка межа між миром та катастрофою. Сьогодні, коли Україна знову переживає жорстоку війну, осмислення цих історичних травм допомагає нам краще зрозуміти механізми насильства і як їм протистояти.

Фотогалерея заходу

Павло Гай-Нижник у новій авторській колонці аналізує, як трансформується українська держава в умовах війни, зосереджуючи увагу на концентрації влади, зміні політичної моделі та ризиках втрати суб’єктності суспільством. Автор розглядає явища кругової поруки, слабкість інституцій та виклики, які можуть виникнути на тлі накопичення соціального невдоволення.

У тексті порушуються питання внутрішньої стабільності, функціонування державного апарату, обмеження громадських ініціатив та впливу громадян на політичні процеси. Проведено історичні паралелі з подіями столітньої давнини, щоб показати, як повторюються виклики для української державності.

Читайте повний текст за посиланням: https://www.pravda.com.ua/articles/2025/07/29/7523796/

На медіаресурсі «Українська правда» вийшла авторська колонка провідної наукової співробітниці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталії Кононенко «Інституції існують тільки тоді, коли їм довіряють».

У статті проаналізовано суспільно-політичні ризики, пов’язані з ухваленням законопроєкту №12414, який змінює процесуальну підпорядкованість антикорупційних органів — НАБУ та САП. Авторка порушує питання інституційної довіри, політичної незалежності Генеральної прокуратури та потенційних наслідків централізації влади в умовах війни.

Ключовою тезою публікації є думка, що без суспільної довіри державні інституції втрачають легітимність, що може призвести до внутрішньої нестабільності незалежно від зовнішніх викликів. Окрему увагу приділено поняттю справедливості як основі довіри до влади та чиннику збереження державності.

Ознайомитися зі статтею можна за посиланням: https://www.pravda.com.ua/columns/2025/07/24/7523256/

21 – 25 липня 2025 р у стінах University College London відбувся XI Всесвітній конгрес Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (ICCEES). Це одна з найбільших подій у галузі славістики та пострадянських студій. Протягом п’яти днів сотні науковців, дослідників і студентів із понад 40 країн світу дискутували про нові методологічні підходи до вивчення регіону, що переживає безпрецедентні геополітичні, соціальні та культурні зрушення.

Цьогорічна тема “Disruption” (радикальні зміни) була присвячена аналізу наслідків російського повномасштабного вторгнення в Україну та руйнуванню “правил гри” на міжнародній арені, хвилям авторитарного повороту в окремих країнах Центральної Європи, викликам постімперського спадку, питанням національних ідентичностей, війн пам’яті, а також необхідності деколонізації наукових підходів до регіону.

Українська проблематика стала однією з ключових на конгресі. На одній з панельних дискусій “Democracy, Identities and the Politics of Illiberalism in Central Europe” з науковою доповіддю “‘Traps’ of Institutional Capacity of the Ukrainian State: Causes of Emergence” (“Пастки інституційної спроможності Української держави: причини виникнення”) виступила заступник директора з наукової роботи, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).

У доповіді пані Зеленько проаналізувала структурні чинники, що ускладнюють становлення сталої інституційної архітектури в Україні. Вона пояснила формування «пасток неспроможності» з особливостями посткомуністичної приватизації, конституційним дизайном, що не забезпечив належної взаємодії між гілками влади, а також зі специфікою політичних партій і партійної системи. Окремий акцент вона зробила на парадоксі української ситуації: «Попри довготривалі інституційні слабкості, саме в момент екзистенційної загрози — повномасштабної війни — держава змогла мобілізувати свої обмежені ресурси і виконати критичні функції. Це свідчить, що інституційна спроможність — це не лише про наявність формальних структур, а й про здатність до адаптивної мобілізації в умовах кризи».

Конгрес ICCEES традиційно слугує не лише місцем для наукових дебатів, а й простором міжнародної солідарності. Цьогоріч захід пройшов у атмосфері глибокої співучасті з тими країнами, які опинилися в епіцентрі геополітичної бурі. Особливу підтримку було продемонстровано українським науковцям, у тому числі — тим, хто продовжує працювати всередині країни, попри воєнні ризики.

Завершуючи конгрес, президент ICCEES професорка Крістін Бойдал підкреслила: «Ми виходимо з цієї зустрічі з чітким розумінням: наші дисципліни змінюються. Старі підходи вже не працюють. Ми маємо не лише адаптуватися, а й самим ставати агентами змін. Світ чекає від нас нового мислення».

12–16 липня 2025 року в столиці Південної Кореї, Сеулі, відбувся 28-й Конгрес Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA) — одна з найважливіших подій у світовому академічному житті. Захід проходив в одному з наймасштабніших і найсучасніших виставкових просторів Азії — Coex Convention & Exhibition Center, у співпраці з Корейською асоціацією політичної науки (KPSA). Це вже вдруге Сеул приймає IPSA World Congress — вперше таке відбулося ще в 1997 році.

Головною темою 28-го Конгресу стала «Resisting Autocratization in Polarized Societies» — «Спротив автократизації в умовах поляризованих суспільств». Ця тема є надзвичайно актуальною в умовах, коли навіть усталені демократії стикаються з загрозами авторитарного звороту — як з боку еліт, так і через розчарування самих громадян.

Серед основних напрямів дискусій — деградація демократичних інституцій, популізм і авторитарний наратив у виборчій політиці, підрив прав людини та громадянських свобод, політична поляризація на рівні еліт і суспільств, дезінформація, пост-правда та політичне використання цифрових технологій, авторитаризм під прикриттям публічної безпеки, міграційних криз або кліматичних викликів.

Незважаючи на ці виклики, в програмі Конгресу також підкреслювалася роль активного громадянського суспільства, незалежних судів і відповідальних партій опозиції — як механізмів стримування автократичних тенденцій. Важливий акцент зроблено на міжнародній солідарності демократій, ролі регіональних організацій та глобального співробітництва. Також наголошено на потребі глибокого аналізу причин привабливості авторитаризму для певних сегментів населення, а також на важливості транснаціонального виміру сучасної політики — включно з впливом нових регіональних порядків, цифрових трансформацій та міграційної політики на стан демократії.

У Конгресі 2025 року взяла участь Асоціація політичних наук України (UPSA), яка є єдиним офіційним колективним членом IPSA від України. Представляла українську асоціацію на конгресі Галина Зеленько, заступниця директора з наукової роботи Інституту, перша віцепрезидентка UPSA. Вона брала участь у серії засідань Ради IPSA (IPSA Council) — головного органу управління Асоціацією, що ухвалює стратегічні рішення.

Україну в цьому органі вже кілька років поспіль представляє академік НАН України Олег Рафальський, президент UPSA, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса.

Під час засідання Ради було затверджено новий склад Виконавчого комітету IPSA (Executive Committee) на 2025–2027 роки. Президентом IPSA обрано професорку Юко Касую (Yuko Kasuya) з Токійського університету Кейо.

У церемонії відкриття взяв участь Президент Республіки Корея Юн Сок Йоль (Yoon Suk-yeol), а в церемонії закриття — голова парламенту У Вон-шик (Woo Won-shik).

Конгрес IPSA в Сеулі став не лише платформою для обміну ідеями серед близько 3400 політичних науковців з усього світу, а й потужним сигналом щодо спільної відповідальності політичної науки за збереження демократії як універсальної цінності. Для України участь у ньому — це стратегічна можливість бути не лише об’єктом дослідження, а й активним суб’єктом глобальної політичної науки.

10 липня у Варшавському університеті відбувся науковий семінар у межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи». Подія об’єднала провідних експертів з обох країн для обговорення ключових аспектів інституційного розвитку, балансу влади та викликів, з якими стикаються демократії в умовах кризи. 

Подія надала унікальну можливість для наукового діалогу між Україною та Польщею, досліджуючи шляхи посилення інституційної спроможності та стійкості демократичних процедур в умовах сучасних викликів. 

З боку української дослідницької групи виступила Наталія Кононенко, кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України. Її доповідь «Інституційні дисбаланси в українському напівпрезидентському режимі: механізми стримувань і противаг у 2014–2025 роках» висвітлила унікальний феномен «демократії, в країні, яка воює», тобто в Україні, яка зберігає функціонування демократичних інститутів попри повномасштабне вторгнення РФ. Як зазначила дослідниця, українська напівпрезидентська модель, закріплена в Конституції, містить суттєві інституційні дисбаланси. Дослідниця наголосила, що подвійне підпорядкування уряду – одночасно парламенту та президенту – створює постійну напругу у владних відносинах. Особливу увагу вона приділила аналізу президентських повноважень у законотворчому процесі, зокрема праву вето, яке іноді призводить до системних затримок. Науковиця також зауважила, що війна внесла свої корективи: створення тимчасових військових адміністрацій посилило президентський контроль, водночас створивши ризик зменшення політичної ваги уряду. Проте, як підкреслила Наталія Кононенко, саме гнучкість української системи дозволила зберегти демократичні процедури в умовах повномасштабної війни.  

Польський проєкт цього разу представляв доктор Міхал Містигач, науковий співробітник та викладач факультету Політології та Міжнародних Досліджень Варшавського університету, прокурор Окружної прокуратури у Варшаві, член Комісії Кодифікації системи судоустрою та прокуратури. У центрі уваги його доповіді «Поділ і збалансування влад у Польщі – детермінанти, трансформації, досвід» була еволюція принципу поділу влади у Польщі, його роль у збереженні демократії та запобіганні зловживанням владою. Дослідник зробив наголос на тому, що поділ влади не може зводитися лише до формального розмежування компетенцій з метою убезпечення кожної гілки влади від зазіхань інших. У сучасних умовах принцип поділу влади потребує переосмислення в контексті влади, яка здійснює контроль, зазначив доповідач. У підсумку доктрор Містигач підкреслив, що джерела конституційної кризи не мають єдиної причини. Вони простягаються від кризи легітимації влади, дефіциту громадянської політичної культури до фасадності конституційної відповідальності еліт з декоративною роллю Конституційного трибуналу.

Обидва виступи засвідчили, що баланс влади в демократіях — крихкий, особливо під час криз. Український досвід демонструє адаптивність, але потребує реформ, польський – попереджає про наслідки послаблення інститутів. За підсумками обох доповідей відбулись обговорення та дискусії, участь в яких взяли польські та українські науковці: координатор проекту професор Інституту соціальної профілактики та ресоціалізації Варшавського університету Агнешка Дудзінська, завідувачка відділу політичних інститутів і процесів Інституту, професор Галина Зеленко, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Тетяна Ляшенко,  професор Інституту політичних досліджень Польської академії наук Антоні Камінські, професор кафедри конституційного права Вроцлавського університету Ришард Баліцький,  провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів і процесів Ростислав Балабан та інші учасники.

Подія надала унікальну можливість для наукового діалогу між Україною та Польщею, досліджуючи шляхи посилення інституційної спроможності та стійкості демократичних процедур в умовах сучасних викликів. 

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію книжки “Микола Хвильовий” з циклу “Митці на прицілі”.

Видання присвячене письменнику й публіцисту Миколі Хвильовому (1893–1933). Авторська розвідка, унікальні документи й матеріали показують драму, породжену життям митця «під прицілом» партійних і чекістських органів. Кожна його книжка викликала суспільний резонанс і реакцію влади, з якою він вів своєрідну гру. Людина неприборканого темпераменту, він не хотів виконувати «соціальні замовлення», накинені згори, наважився на критику політики лідерів російського більшовизму щодо України. Комуністичні спецслужби вважали Миколу Хвильового «українським шовіністом», постійно стежили за письменником і готували його фізичне знищення.

29 червня 2025 року провідний науковий співробітник відділу етнополітології  нашого Інституту Анатолій Подольський виступив з лекцією на тему «Пам’ять про Голокост сьогодні. Історичні паралелі, актуальність комеморації, зміна сприйняття Голокосту внаслідок російської війни та повномасштабного вторгнення» під час  міжнародного науково-методичного семінару „Історія геноцидів в Україні: вивчення досвіду та виклики сучасності”, що  відбувся у Києві. 

Організаторами заходу виступили Український центр вивчення історії Голокосту та Меморіал Шоа (Memorial de la Shoah) в Парижі. Його метою була фахова дискусія українських і французьких науковців і освітян з проблематики дослідження і викладання історії Голокосту та інших геноцидів ХХ століття, демонстрація важливості збереження пам’яті про геноциди минулого для розуміння та осмислення подій сучасної російської агресії та війни проти України.

Учасниками триденного заходу стали дослідники, викладачі історії та суспільних дисциплін середніх шкіл та закладів вищої освіти України. Для 25 учасників організатори підготували насичену програму. Протягом трьох днів на семінарі відбувались заняття, лекції та практикуми, присвячені історії та пам’яті про геноциди на теренах України.

Теми лекцій, що були представлені під час роботи семінару:

• Пам’ять про Голокост сьогодні. Історичні паралелі, актуальність комеморації.
• Голокост і російська війна в Україні: повернення історії.
• Страждання і памʼять після Голокосту: що не так із «ніколи знову»?
• Методи, підходи, виклики до навчання про історію Голокосту та геноциду.
• Як використовувати фотографії Голокосту під час навчального процесу.
• Музейна педагогіка та її роль у вивченні історії геноцидів під час російської війни проти України 

Лекторами семінару стали українські та французькі науковці: Тома Шопар, Олександр Воронюк, Бруно Бойє, Паскаль Захарі, Леся Гасиджак, Надія Гончаренко, Анатолій Подольський, Павло Козленко, Ольга Гончар.

Фотогалерея семінару ↓
https://www.facebook.com/media/set/?vanity=uhcenter&set=a.1156701983163232

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію журналу “Політичні дослідження” 2025. № 1 (9).

Науковці відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України 30 червня в книгарні «Сенс» презентували аналітичну доповідь «Межі інституційної спроможності: як працює влада в Україні», виконану у співпраці з Асоціацією політичних наук України за фінансової підтримки Міжнародного фонду Відродження.

У доповіді представлено політологічний аналіз системи стримувань і противаг, яка сформувалася в Україні за роки незалежності. Автори констатували незавершеність формування повноцінної системи стримувань і противаг через зволікання з ухваленням процесуальних норм, які б забезпечили виконання положень телеологічної (орієнтовної) конституції. Зроблено акцент на вразливості інституційної архітектури, спричиненій надмірною централізацією, слабкістю формальних процедур та поширенням неформальних практик.

У документі запропоновано рекомендації щодо вдосконалення інституційної структури системи державної влади в Україні та ліквідації пасток спроможності.

Під час обговорення виступаючі зосереджували увагу на тому, що система управління та владні інституції виявилися гнучкими для подолання криз, але малоефективними для продукування відповідальної політики. Міркували про те, як демократія поєднується з війною, і які шанси на післявоєнне відновлення владним інституціям їх сталих повноважень. Дискутували про причини втрати урядом і парламентом політичної ваги, політичний вплив інституту президентства, просування реформи судів і прокуратури, стан справ у місцевому самоврядуванні та його співіснування із виконавчою вертикаллю.

Доповідь презентували співробітники відділу політичних інститутів і процесів: Галина Зеленько (керівник проєкту), доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України; Ростислав Балабан, кандидат політичних наук; Світлана Брехаря, кандидат політичних наук; Василь Козьма, доктор політичних наук, професор; Наталія Кононенко, кандидат політичних наук; Тетяна Ляшенко, доктор політичних наук; Віталій Перевезій, кандидат історичних наук, доцент; Світлана Ситник, кандидат політичних наук, доцент.

Редакція журналу „Політичні дослідження” продовжує набір статей для публікації в черговому номері часопису.

Рукописи статей прийматимуться до 20 грудня 2025 року.
Вихід журналу  заплановано на 31 січня 2026 року.

Засновник і видавець журналу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Журнал виходить двічі на рік.

Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі.

Тематика видання представлена такими рубриками:

• Теорія та історія політичної науки. Політична філософія
• Політичні інститути та процеси
• Політична соціологія
• Політична культура та ідеологія
• Політична психологія
• Проблеми світового політичного розвитку
• Основи національної безпеки держави
• Етнополітологія та етнодержавознавство

Журнал включено до переліку наукових фахових видань України з політичних наук, спеціальність „політологія”, категорія „Б” (наказ Міністерства освіти і науки України від 07.04.2022 р. № 320).

Видання представлено у міжнародних наукометричних базах даних, репозитаріях та пошукових системах:
– бібліографічна база даних цитувань Crossref;
– міжнародний каталог журналів відкритого доступу Directory of Open Access Journals (DOAJ);
– міжнародна наукометрична база даних Index Copernicus International;
– європейський індекс академічних журналів з гуманітарних та соціальних наук (HSS);
– система вільного доступу та індексації наукових публікацій Google Scholar.

Повний текст видання розміщується на офіційному сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, на сайті журналу, на платформі „Наукова періодика України” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Національному репозитарії академічних текстів.

Здійснюється обов’язкове розсилання періодичного видання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 року № 608 „Про порядок доставляння обов’язкових примірників документів”.

Примірники журналу безоплатно надсилаються у всі обласні універсальні наукові бібліотеки України, у бібліотеки ЗВО державної форми власності, які здійснюють підготовку фахівців за спеціальністю С2 „Політологія”.

Вимоги до рукописів статей

Електронна адреса редакції: editor_pd@ukr.net

Контактний телефон: +38044- 285-70-49.

24 червня 2025 року в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України відбулася презентація чергового дослідження оцінок сценаріїв розвитку подій довкола агресії РФ проти України. Це серія академічних доповідей в рамах проєкту ГО «Інститут трансформації Північної Євразії» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

З доповіддю “СВОрачіваємся: Чи готує Путін Росію до післявоєнного майбутнього» виступив ГО «Інститут трансформації Північної Євразії», провідний науковий співробітник центру внутрішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат політичних наук Володимир Нагірний. Автор наголосив на чинниках, які формують кризові речі для існування РФ, однак зазначив, що для правлячого режиму РФ ці явища наразі є контрольованими. Адже мета Путіна зберегти владу до 2036 року. При цьому, дослідник зауважив, що ключовий фактор розпаду РФ всередині самої країни. Відтак, приділили час обговоренню питань внутрішньої нестабільності країни, а також як вертикаль влади реагує на ці процеси, та готується справлятися з ними. Оскільки горизонталь влади, за переконанням пана Володимира, там не працює.

Серед питань, над якими дискутували науковці та експерти, які можливі чинники зміни влади в РФ, чи можливий підйом громадянського суспільства в понад сто мільйонній країні, що сприяє дезінтеграції РФ: мир чи війна. Оцінювали можливість як ескалації, так і деескалації військової агресії. Чи зважиться РФ на якісь військові дії на території однієї з країн НАТО, щоб випробовувати спроможність військового альянсу?

У заході взяли участь працівники Інституту. Модерувала захід завідувачка відділу, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. Серед учасників були заступник директора з наукової роботи Інституту доктор історичних наук Олександр Майборода, в.о. завідувача відділу історії та теорії політичної науки, доктор політичних наук Максим Розумний, провідні наукові співробітники відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан та кандидат політичних наук Наталія Кононенко, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Ірина Овчар та ін.

Підсумовуючи дискусію, Галина Зеленько відзначили, що російська система досить адаптивна до різних змін. Тому в їх розумінні війна проти України – це інструмент зміни геополітичного становища РФ. Однак так зване «українське питання» і завдання так званої «СВО» – це для Росії «програма-мінімум». Натомість програма-макисмум – зібрати геополітичний ресурс за рахунок країн колишнього комуністичного табору для розвороту в Азію. Однак такі нібито амбітні наміри впираються в те, що Росія, потрапивши у китайське геополітичне горлечко фактично перетворилася в таку собі регіональну державу, яка не може грати у ваговій лізі наддержав, але може вести війну на виснаження проти України.

На інтернет-порталі Global Watch розміщено інтерв’ю провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктора історичних наук Павла Гай-Нижника журналістці Ользі Чепель на тему «What the Cold War taught the Kremlin about controlling the truth» (“Уроки Холодної війни: як Кремль навчився контролювати правду”), в якому, зокрема, йдеться про те, як через десятиліття після падіння СРСР боротьба Москви за серця й розум людей не припинилася — вона просто перейшла в цифрову форму й замаскувалась.

Розмову опубліковано кількома мовами: українською, російською, англійською, китайською, японською і філіпінською мовами.

Ознайомитися зі статтею англійською (та іншими мовами) можна за посиланням ↓ https://globalwatch.info/en_GB/articles/gc7/features/2025/06/19/feature-02/What-the-Cold-War-taught-the-Kremlin-about-controlling-the-truth

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію аналітичної доповіді “Межі інституційної спроможності: як працює влада в Україні”.

Документ пропонує рекомендації щодо зміцнення інституційної стійкості в умовах воєнного стану та на тлі активної фази євроінтеграції України, акцентуючи на необхідності збереження балансу між ефективністю управління та демократичним контролем.

У доповіді проаналізовано, як функціонують ключові органи державної влади України (президент, уряд, парламент) в умовах повномасштабної війни, зокрема:

 вразливості інституційної архітектури, спричинені надмірною централізацією, слабкістю формальних процедур та поширенням неформальних практик;
 напруження між безпековими та демократичними пріоритетами, що впливає на суспільну довіру до держави між виборами.

На сайті Інституту (в розділі “Наші видання“) розміщено електронну версію монографії “Російсько-українська війна і націоналізація церковно-релігійного символічного простору: контекстуалізація, проблематизація, інтерпретація”.

На прикладі подій, що розгорталися упродовж останніх десятиліть довкола релігійних пам’яток національної історії та культури — Києво-Печерської, Почаївської, Святогірської лавр, а також символічного фантома Десятинної церкви — Кочан Н. І. проаналізував політику РФ із втримання України в орбіті російських неоімперських інтересів (“русского міра”). Йдеться, зокрема, про політичну інструменталізацію Української православної церкви (Московського патріархату), використання релігії як засобу унеможливлення реальної суверенізації України, блокування її євроінтеграційного поступу, запобігання дерусифікації та українізації її символічного історико-культурного релігійного простору.

Етнополітичні аспекти динаміки цього простору досліджено також на прикладі діяльності Румунської православної церкви, яка намагається відновити свою юрисдикцію на українських територіях Буковини та Бессарабії.

Вийшло друком англомовне видання співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»).

У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації.

Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати кризи політичного розвитку як системні та хронічні явища. Автори визначають причини кожного типу таких криз, описують їхні особливості в українському контексті та прогнозують подальшу еволюцію. У такий спосіб читачі отримують аналітичний інструментарій для оцінки кризових процесів і потенційних шляхів їхнього подолання.

Книжка вже доступна для замовлення на сайті Columbia University Press за посиланням: cup.columbia.edu/book/crises-of-political-development-in-ukraine/9783838220277/