26–28 березня 2025 року в межах ХVІ Міжнародної виставки „Сучасні заклади освіти–2025” відбулася VІ Всеукраїнська міжгалузева науково-практична онлайн-конференція „Українське суспільство у перспективах розвитку: історичний, соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти”.
Мета конференції: обговорення проблем переосмислення та доповнення історії України й просування її на світовому рівні; визначення актуальних проблем розвитку українського суспільства на принципах свободи, рівності, поваги до людської гідності, дотримання прав людини та верховенства права; актуалізація освітньо-педагогічних тенденцій вдосконалення національної освіти; окреслення напрямів розвитку обдарованих дітей і юні в умовах боротьби за незалежність і цілісність України.
Виступає Олег Рафальський
Співорганізатором заходу виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. До складу програмного комітету входив академік НАН України, академік НАПН України, віцепрезидент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор нашого Інституту Олег Рафальський. На початку роботи конференції він виступив з мотиваційною промовою. Доповідач акцентував на ключових політичних викликах сьогодення та завданнях, які постануть перед українським суспільством у повоєнний період. Основний акцент було зроблено на значенні єдності, суспільній консолідації, солідарності та громадянської відповідальності у процесі відновлення країни. Спікер проаналізував вплив війни на політичні інститути, соціальну згуртованість та міжнародні відносини, наголошуючи на необхідності реформ, інклюзивного діалогу та побудови демократичних структур. Також О. Рафальський привернув увагу учасників конференції до результатів досліджень, здійснених науковцями Інституту протягом останнього часу. Йшлося зокрема про наукові дослідження „Адаптивні зміни політичного поля України в умовах війни”, „Політична система України: конституційна модель та політичні практики”, „Діалектика національно-громадянського і етнічного в українському соціумі”.
Під час роботи конференції
На пленарному засіданні конференції з доповіддю „Українська національна ідентичність як основа соціально-політичної консолідації в умовах трансформації суспільства” виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз. У доповіді йшлося про значущість української національної ідентичності для соціально-політичної консолідації в умовах суспільних трансформацій.
Виступає Тетяна Бевз
Доповідачка проаналізувала ключові аспекти національної самоідентифікації, її роль у зміцненні громадянської згуртованості та вплив на політичну стабільність. У доповіді також було приділено увагу викликам, з якими нині стикається суспільство, а також можливостям, що відкриваються завдяки ціннісній спільності та усвідомленню національних пріоритетів. Запропоновано можливі напрями гармонізації розвитку та зміцнення суспільства на основі спільної ідентичності, що є важливою умовою демократичного поступу та повоєнного відновлення України.
21 березня 2025 р. на Історичному факультеті Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбулися XIV всеукраїнські (з міжнародною участю) Драгоманівські читання „Україна в європейській та світовій історії: сучасний науковий та освітній дискурс”. Цей науковий та освітній захід має свої традиції і користується успіхом. Цьогоріч учасниками Драгоманівських читань стали понад 120 осіб – учні шкіл, студенти, аспіранти, молоді вчені, вчителі й досвідчені науковці. Наукове партнерство школа–університет–академічна наукова установа є постійною робочою формулою успіху, якої дотримується Історичний факультет УДУ імені Михайла Драгоманова.
Робота конференції була організована за секціями:
– археологія, праісторія, історія стародавнього світу;
– медієвістика, ранній модерний час;
– історія України та всесвітня історія ХІХ – початку ХХ ст.;
– Україна і світ у першій половині ХХ ст.;
– актуальні проблеми історії Другої світової війни та повоєнного часу;
– історія постіндустріального суспільства (др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.), російсько-українська
війна 2014-2025 рр.;
– джерелознавство та спеціальні галузі історичної науки;
– історія освіти, методика навчання історії та суспільних дисциплін.
На пленарному засіданні з доповідями виступили українські та зарубіжні вчені. Серед доповідачів – науковці нашого Інституту: головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки, керівник Центру історичної політології, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал (доповідь на тему: „Поствоєнна памʼять і солідаризація українців”) та провідний науковий співробітник відділу етнополітології, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський (доповідь на тему: „Вивчення історії Голокосту під час російської війни проти України: тенденції та виклики”).
Виступає Юрій Шаповал
Виступає Анатолій Подольський
Учасники конференції
21-22 березня 2025 р. у Києві на базі Інституту соціології НАН України за підтримки фонду Стефана Баторія (Польща) відбулася міжнародна науково-практична конференція „Соціальна стійкість та солідарність під час війни: досвід України та Польщі”.
Участь у конференції взяли науковці Інституту соціології НАН України, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Університету соціальних та гуманітарних наук у Варшаві, Варшавського університету, Ягеллонського університету, Університету Фрібурга (Швейцарія) та Лондонської школи економіки.
Тема соціальної стійкості та солідарності України та Польщі має багато спільних і особливих досвідів українського і польського суспільств, починаючи від епохи поставторитарних революцій і уроків польського руху „Солідарності” до сучасних драматичних обставин війни, в якій Україна захищає свою незалежність і ідентичність проти російських загарбників. В цій війні Польща як країна-сусідка демонструє багато прикладів справжньої соціальної та політичної солідарності щодо України, підтримуючи соціальну стійкість нашої країни і також формуючи свій національний мобілізаційний досвід.
Під час конференції
Від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України з доповіддю-презентацією „Вплив конституційної моделі організації влади на функціональність політичних інститутів (на прикладі України та Польщі)” виступила завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, д. політ. н., професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. У своїй доповіді вона показала „взаємозалежність між характером процесуальних норм і ефективністю телеологічних конституцій у двох країнах”.
Провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав розлоге інтерв’ю відомому європейському, німецькому виданню „Die Welt”. Бесіду з А. Подольським провів австрійський журналіст Стефан Шохер (Stefan Schocher).
У своєму інтерв’ю, серед іншого, науковець наголосив, про те, що доволі часто й досить влучно окремі вітчизняні та зарубіжні аналітики проводять порівняння розвитку сучасних подій з початком Другої світової війни. Подібності є, але є й багато відмінностей. На мою думку, зазначив науковець, нині Путін і його режим мають набагато більшу підтримку в російському суспільстві, ніж тогочасний гітлерівський режим. У Німеччині, в Австрії був опір нацистському режиму наприкінці 1930-х років і під час Другої світової війни. Нині, у Росії, – опору немає. Тому ця війна – не лише відповідальність диктатора чи тоталітарного режиму, але й відповідальність російського суспільства. Росіяни підтримують Путіна, вони ненавидять Путіна, можливо, вони бояться Путіна, але вони нічого не зробили за останні 10 років, щоб зупинити його.
Анатолій Подольський
Відповідаючи на запитання журналіста, А. Подольський наголосив: „Сталінський режим ненавидів українців – український самостійницький і національний рух, українську літературу, українську культуру. Існує глибока ненависть до української культури, яку Путін успадкував від Сталіна. Антиукраїнізм, антисемітизм і українофобія – це одне й те саме. Це – ненависть”.
Публікація інтерв’ю в австрійському виданні „Wiener Zeitung”
6-8 березня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук узяв участь у міжнародній науковій конференції „Революції надій: витривалість і відновлення в Україні” в університеті Нотр-Дам (США, Індіана, Сауф Бенд). Науковець представив доповідь „Коли м’яка сила стає твердою: дискусії про “скасування” російської культури в Україні”. У ній він стверджував, що культура, незалежно від політичної позиції її творців, провладних чи антивладних, є різновидом національного прапора, привабливим символом непривабливої держави, засобом відбілювання й ошляхетнення сутнісно розбійницького, злочинного режиму, відволікання уваги від того найголовнішого, що в даний момент цю країну і цей режим характеризує, – від злочину воєнної агресії та геноциду.
Скасування російської культури під час війни, на переконання доповідача, не означає її цілковитої заборони, воно передбачає лише певні тимчасові обмеження на її пропаганду й поширення, при тому, що ці обмеження здебільшого не мають законодавчого характеру, а отже не є в правовому сенсі „цензурою”, вони ґрунтуются насамперед на моральній реакції культурних дієвців, на їхній здатності до емпатії і солідарності з народом, який протистоїть брутальній агресії фашизоїдного сусіда.
Виступає Микола Рябчук
13 березня 2025 р. представники наукової спільноти, громадського сектору, міжнародних неурядових організацій та народні депутати попередніх скликань обговорили питання законодавчого забезпечення та практичної спроможності органів влади повертатися до стану „нормальності”, а фактично відновити свої функції після скасування (припинення) правового режиму воєнного стану. Захід відбувся в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в рамках виконання спільного з ГО „Асоціація політичних наук України” проєкту „Межі інституційної спроможності: як працює влада в Україні” за фінансової підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.
Дискусія розгорталася в основному довкола двох питань: проведення післявоєнних виборів та розподілу повноважень між інститутами влади, які передбачатимуть зміни до Конституції України та профільних законів.
Відкриваючи захід проф. Галина Зеленько (завідувачка відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кор. НАН України) відзначила, що обговорення є продовженням дослідницької роботи науковців відділу про пастки інституційної спроможності у системі державної влади в Україні. Також, говорячи про необхідність конституційних змін, які неможливі в умовах воєнного стану, але є необхідними через низку реформ, відзначила, що чинна Конституція України за своєю суттю є телеологічною (орієнтовною). Тобто конституційні норми про правову, демократичну, соціальну державу мають орієнтовний характер і на момент ухвалення Конституції визначали напрям розвитку країни. Відтак, вони стали ціллю, і зараз вже не можуть бути відображенням реального стану речей.
Під час обговорення
Про конституційні зміни та виборчі процеси, а також перехідні умови післявоєнного періоду говорили Вячеслав Потапенко (заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, доктор економічних наук), проф. Анатолій Романюк (завідувач кафедри політології Львівського національного університету ім. І. Франка), проф. Віталій Литвин (заступник декана філософського факультету Львівського національного університету ім. І. Франка), Андрій Магера (експерт з конституційного права Центру політико-правових реформ), Олена Бойко (народний депутат України 8-го скликання, експерт Офісу Ради Європи в Україні, Віталій Сташук (народний депутат України 8-го скликання), Юлія Тищенко (співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості), проф. Олександр Майборода (заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, член-кор. НАН України), проф. Віктор Котигоренко (завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України), проф. Юрій Ніколаєць (завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України), Ірина Павленко (завідувачка відділу розвитку політичної системи Національного інституту стратегічних досліджень), Ростислав Балабан (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України) та інші.
Під час заходу
Серед проблемних питань, які підіймалися промовцями: яким має бути тимчасове спеціальне законодавство щодо повоєнних виборів; наскільки можливо та доцільно проводити усі вибори одночасно; що робити з політичними партіями, які юридично зареєстровані, а фактично не діють; чи мають представники уряду належати до політичних партій, і наскільки така привʼязка урядовців до партій буде релевантною в частині їх професійності; як забезпечити обсяг повноважень між гілками влади для функціонування інституту стримувань і противаг; що робити з незавершеною реформою децентралізації тощо. Учасники констатували факт, що наразі в Україні на першому місці безпекові питання і питання виживання держави, однак це не означає, що країна не повинна думати про повоєнну систему організації влади, яка б сприяла узгодженню інтересів.
Старший науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку, кандидат філософських наук Максим Кияк взяв участь у роботі міжнародної конференції з питань розширення ЄС (European Union Enlargement Conference), яка відбулася в лютому 2025 року в Таллінні (Естонія). Захід організовано Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS), Міністерством закордонних справ Естонії, Європейською комісією, посольствами Польщі та Швеції в Естонській Республіці.
У своєму виступі на панельній дискусії „Безпека Чорного моря”, науковець акцентував на важливості питань, пов’язаних із безпековою ситуацією в Чорноморському регіоні у контексті російсько-української війни.
Виступає Максим Кияк
Також Максим Кияк взяв участь у науковій дискусії, організованій європейською видавничою мережею Eurozine. Дискусія була присвячена аналізові сучасних політичних процесів в Україні та у світі, спротиву українців російській воєнній агресії.
Напередодні 162-ої річниці від дня народження першого президента Української академії наук (нині – Національна академія наук України), 11 березня 2025 року, в рамках спецпроєкту Українського кризового медіацентру “Навколо постаті” черговий випуск був присвячений ролі Володимира Вернадського в історії науки та його впливу на сучасність. До експертної розмови про видатного українського науковця та філософа Володимира Вернадського була запрошена доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Питаннями для обговорення були такі:
- Становлення Володимира Вернадського як науковця;
- Концепція ноосфери – значення та випробування часом;
- Розбудова Української Академії наук;
- Володимир Вернадський як символ величі української науки.
Тетяна Бевз акцентувала на тому, що Володимир Вернадський унікальна людина у всіх сенсах. Навряд чи була ще за масштабністю така ж особистість у ХХ столітті як Володимир Іванович Вернадський – найбільший організатор науки і її історик, самобутній філософ і мислитель, геніальний вчений – засновник вітчизняної геохімії і біогеохімії, автор вчення про біосферу та ноосферу, академік, перший президент Української академії наук (1918–1921). Універсальний розум, енциклопедичні – природничі та гуманітарні знання й інтереси, особлива увага до всієї минулої історії досягнень людського духу, незвичайна різнобічність власних відкриттів і цілісний підхід до світу були домінантними у житті В. Вернадського. Воістину не було і немає вченого, який міг би упродовж тривалого часу продовжувати так глибоко розробляти численні наукові проблеми, пов’язані з різними науками.
Виступає Тетяна Бевз
Володимир Вернадський є символом інтеграції української науки у світовий науковий простір. Його праці вплинули на розвиток багатьох наукових напрямів, а його ім’я носять наукові установи, вулиці та навчальні заклади в Україні. Його спадщина продовжує надихати нові покоління вчених та дослідників. Як ніколи сьогодні актуально звучать слова першого президента Української академії наук: „Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…”.
„Що нового в “саду Меттерніха”? Центрально-Східна Європа і російська війна в Україні” – так окреслив тему своєї публічної лекції, яка відбулася в Німецькому історичному інституті у Варшаві провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук.
Головне питання, яке намагався з’ясувати дослідник, – чому посткомуністичні країни з приблизно однаковим історичним досвідом російської домінації займають сьогодні дуже різні позиції стосовно сьогоднішньої російської агресії в Україні. Економічні зв’язки й залежності, на думку вченого, не є тут вирішальними, оскільки навіть до 2022 року на Росію припадало лише кілька відсотків торгового обороту держав Центрально-Східної Європи. Істотнішою, на думку науковця, є внутрішня політична динаміка в цих країнах, а також досвід їхніх взаємин не лише з Росією та СРСР (приблизно однаковий), а й з Україною та країнами Заходу (доволі різний).
Під час лекції
На переконання дослідника, урахування культурних та історичних чинників конче потрібне як для урядової, так і публічної дипломатії.
7 березня 2025 р. У Варшавському університеті відбулася офіційна інаугурація проєкту „Вплив форми політичної системи на якість функціонування державних інститутів. Польський та український досвід і перспективи”.
З вітальною промовою з нагоди старту проєкту, реалізованого у Варшавському університеті за участю провідних фахівців у галузі політичного інституціоналізму Польщі та України, виступив перший заступник Міністра науки та вищої освіти Польської Республіки, професор Анджей Шептицький. Він підкреслив важливість реалізації цього проєкту в сучасних реаліях і наголосив на тому, що не лише польський досвід для України може стати в нагоді при реформуванні та вдосконаленні державних інституцій, але й шлях, який проходить Українська держава, є унікальним і надзвичайно корисним для дослідження молодими демократіями.
Також з вітальною промовою виступила декан факультету прикладних соціальних наук та соціальної реінтеграції Варшавського університету, професор Анета Гавковська, яка окреслила вірогідні аспекти, які доречно зʼясувати у ході цього дослідження, зокрема, особливості функціонування системи раціоналізованого парламентаризму у двох країнах, наслідки зовнішніх впливів у демократичному транзиті, особливості системи репрезентації політичних інтересів тощо.
Під час заходу
З установчою доповіддю „Державний устрій в дії. Чи може конституція бути лише фасадом?” виступила керівниця проєкту, професор Аґнєшка Дудзінська. Вона зазначила, що в багатьох країнах спостерігаються ідеологічні зміни, що полягають у підриві універсальності цінностей ліберальної демократії. На сьогодні у Польщі, після кількох років активних суперечок, припинились дебати про необхідність зміни конституції, натомість Україні будуть потрібні радикальні реформи. Шанс на їх оптимальне впровадження в тому числі посилюється з огляду на можливість використання польського досвіду та знання реальних наслідків прийнятих рішень.
Під час засідання
В урочистій презентації проєкту та обговоренні доповіді взяли участь представники Інституту – зав. відділу політичних інститутів та процесів, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, яка представила план реалізації дослідження українськими науковцями та у своєму виступі окреслила специфіку наявної в Україні політичної системи і політичного режиму; провідні наукові співробітники, доктор політичних наук Тетяна Ляшенко та кандидат політичних наук Наталія Кононенко (онлайн).
Національна академія наук України
Національна академія педагогічних наук України
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса
Інститут історії України
Інститут всесвітньої історії
Інститут соціології
Інститут соціальної та політичної психології
Інститут обдарованої дитини
Всеукраїнська газета „Освіта і суспільство”
в межах ХVІ Міжнародної виставки „Сучасні заклади освіти–2025” проводять
26–28 березня 2025 року
VІ Всеукраїнську міжгалузеву науково-практичну онлайн-конференцію
„Українське суспільство у перспективах розвитку: історичний, соціально-політичний, освітньо-педагогічний аспекти”
Мета конференції:
обговорення проблем переосмислення та доповнення історії України й просування її на світовому рівні; визначення актуальних проблем розвитку українського суспільства на принципах свободи, рівності, поваги до людської гідності, дотримання прав людини і верховенства права; актуалізація освітньо-педагогічних тенденцій вдосконалення національної освіти; окреслення напрямів розвитку обдарованих дітей і юні в умовах боротьби за незалежність і цілісність України.
Тематичні напрями:
- Повернення „вкраденого” історичного минулого заради майбутнього
- Соціально-політичні виклики війни
- Освітньо-педагогічні тенденції у національному просторі
- Новітні напрями розвитку педагогіки обдарованості
Запрошуємо до участі в роботі конференції
Інформаційний лист
Реєстрація учасників заходу
У межах „Днів науки НаУКМА” відбулася науково-практична конференція „Російська війна проти України: трансформації соціальних інституцій та практик”. З ключовою доповіддю на засіданні секції політичних наук „Інституційна стійкість Української держави в умовах російсько-української війни”, яке відбулося 5 березня 2025 року, виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз. Тема доповіді науковиці – „Ідентичність, консолідація і стійкість: політичний контекст української державності в умовах війни”. Доповідачка наголосила, що в ситуації війни консолідація нації та політичних інститутів є важливим чинником забезпечення стабільності. Російська агресія продемонструвала, наскільки важливою є здатність держави об’єднувати своїх громадян, політичні еліти, різні соціальні групи в єдину націю, готову до опору. В умовах війни підтримка єдності та внутрішнього миру є необхідною для зміцнення інституційної стійкості. Важливим чинником є те, як відбувається процес консолідації в умовах внутрішніх викликів (переміщення населення, економічна криза) і зовнішнього тиску.
Доповідає Тетяна Бевз
Науковиця зазначила, що політичний контекст української державності в умовах війни є стійким, але складним, оскільки централізація влади допомагає оперативно ухвалювати рішення; війна консолідувала політичну еліту навколо спільної мети – перемоги; євроінтеграція залишається стратегічним вектором. Однак, є серйозні проблеми з виборчими процесами та майбутнім балансом влади; ризиками корупції та необхідність глибших реформ та потребою у сильній післявоєнній політиці для відновлення країни. Українська політика зараз проходить надскладне випробування, але стійкість державності та підтримка суспільства дають підстави для оптимізму.
Доповідь викликала інтерес в учасників конференції. Відбулася конструктивна дискусія.
19 лютого 2025 року в освітньо-науковому хабі „NotBox” Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського відбулася гостьова лекція для студентів факультету історії і міжнародних відносин на тему „Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України” з якою виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту Анатолій Подольський.
Ця лекція не лише про минуле, але й про сьогодення, коли подібні злочини вчиняються російськими окупантами стосовно українців: масові вбивства цивільних, примусова депортація, жахливі умови утримування українських військовополонених, знищення об’єктів культурної спадщини тощо. Під час заходу обговорювалися питання методології дослідження Голокосту, проблеми збереження пам’яті про жертв нацистських злочинів та їхній зв’язок із сучасною російською війною проти України. Особливу увагу приділили тому, як російська пропаганда маніпулює історичними фактами та намагається виправдати агресію проти України, використовуючи викривлене трактування подій Другої світової війни.
Виступає Анатолій Подольський
Лектор наголосив, що у воєнний час особливо важливо зберігати історичну правду та протистояти дезінформації. Студенти активно долучалися до дискусії, відповідали на питання про джерела вивчення Голокосту, збереження місць пам’яті та роль істориків у протидії фальсифікаціям.
Під час лекції
День спротиву російській окупації – пам’ятна дата на річницю проведення мітингу кримських татар та українців на підтримку територіальної цілісності України 26 лютого 2014 р. у місті Сімферополі. Уперше був відзначений у 2016 р., а з 2020 р. в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя – щорічної пам’ятної дати, що відзначається 26 лютого.
28 лютого 2025 р. в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова в рамках відзначення чергової річниці спротиву російській окупації півострова відбувся круглий стіл „Спротив Криму у контексті визвольної війни в Україні”. Організаторами заходу виступили Навчально-науковий центр „Інститут соціально-правових та політичних досліджень імені Олександра Яременка”, Кримськотатарський ресурсний центр, Меджліс кримськотатарського народу, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля.
Учасниками круглого столу стали науковці, освітяни, правозахисники, державні службовці, журналісти, громадські діячі та інші зацікавлені особи. Вони обговорили низку актуальних питань, повʼязаних з окупацією Криму, мітингом 26 лютого 2014 р. під стінами ВР АРК, порушенням прав людини на окупованих територіях, зокрема на півострові, перспективами деокупації та реінтеграції Криму й міста Севастополя.
Під час роботи круглого столу
З вітальним словом до учасників звернулися Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, директор навчально-аналітичного центру „Інститут соціально-правових і політичних досліджень імені Олександра Яременка”, доктор політичних наук Костянтин Захаренко, декан факультету соціальних і гуманітарних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, доктор філософських наук Світлана Кузьміна.
Ескендер Берієв у своєму виступі наголосив на тому, що події 11-річної давнини потрібно не лише згадувати, але й робити висновки, а також підкреслив, що процес деокупації Криму повинен спиратися на аналітичні, експертні дослідження та рекомендації фахівців. Світлана Кузьміна під час свого виступу закликала робити все можливе для деокупації Криму та реінтеграції його мешканців – громадян України. Модератор круглого столу Костянтин Захаренко зазначив, що в контексті російсько-української війни тема Криму повинна залишатися у фокусі світової спільноти та резюмував: „з Криму почалося – Кримом і завершиться”.
Під час круглого столу з доповідями виступили науковці Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу етнополітології Людмила Мазука („Роль кримськотатарського народу у просуванні інтересів України у світі під час визвольної війни”) та кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу етнополітології Олексій Ляшенко („Чинники визначення статусу Криму після деокупації півострова”).
Людмила Мазука, зокрема, зазначила, що з моменту російської окупації Криму у 2014 р. кримські татари – корінний народ, чисельність якого на той час становила 12% від усього населення півострова, продемонстрували тверду позицію в питанні підтримки територіальної цілісності України. Але через систематичні політичні переслідування, фізичний та психологічний тиск, знищення незалежних ЗМІ, дискримінацію за релігійними ознаками, порушення права на власність та права на використання рідної мови близько 50 тисяч кримських татар були вимушені залишити окупований півострів. Нині кримськотатарська громада за кордоном у співпраці із закордонними українцями є потужною силою в протидії російській агресії та дезінформації, в лобіюванні українських інтересів за кордоном, інформуванні про перебіг подій в Україні, захисті прав людини в тимчасово окупованому Криму, в співробітництві на міжнародній арені задля збереження й посилення санкцій проти РФ, а також визнанні правдивої історичної пам’яті про геноцид кримськотатарського народу в 1944 р.
Олексій Ляшенко наголосив на тому, що війни виграються в головах і в них же програються. Тому, на переконання науковця, ми повинні чинити спротив навʼязуванню наративів про „невідворотність територіальних поступок” чи обговоренню готовності до них, а натомість маємо упевнено говорити про деокупацію територій та майбутній устрій повоєнної України. У цьому контексті основними принципами реалізації означеної мети мають бути: унітарність України, як чинник національної (громадянської) стійкості; уніфікованість АТО вищого рівня, які повинні мати однаковий формальний базовий статус і набір інструментів державної влади; децентралізація, субсидіарність та баланс між функціями держави й місцевим самоврядуванням; врахування інтересів корінних народів та національних меншин. Відповідно до цих принципів варіантом майбутнього статусу Криму пропонується така модель: базова адміністративно-територіальна одиниця (область) зі спеціальним (автономним) статусом, зумовленим наявністю та особливими потребами корінних народів півострова.
27 лютого 2025 року у Варшавському університеті відбувся установчий семінар у межах спільного українсько-польського наукового проєкту „Вплив типу політичної системи на якість функціонування державних інституцій: польський та український досвід і перспективи”. Учасники проєкту, що триватиме 18 місяців, здійснять комплексний аналіз еволюції ключових державних інституцій, зокрема інституту президентства, уряду, парламенту, судової системи та органів місцевого самоврядування, партійних і виборчих систем. Дослідження, в якому Україну представляють науковці відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, спрямоване на визначення ключових чинників, що впливають на якість функціонування державних інституцій у політичних системах обох країн, з урахуванням історичних, правових, політичних і соціально-економічних аспектів їхнього розвитку і підсумовує результати 35-річного періоду демократичних трансформацій двох посткомуністичних країн.
Під час заходу
Предметом обговорення на установчому семінарі була наукова доповідь професора Інституту політичних досліджень Польської академії наук Антонія Камінського „Політична система та якість держави в контексті польського й українського досвіду: коли конституційний момент творить історію”, яка викликала активну дискусію. У своєму виступі професор Камінський, ґрунтуючись на польському досвіді, наголосив на критичному значенні своєчасного закріплення Конституцією необхідних політико-правових змін у політичній системі, що є запорукою демократичного розвитку держави.
Під час дискусії
Керівниця проєкту, докторка політичних наук Аґнєшка Дудзінська (Факультет прикладних соціальних наук та ресоціалізації Варшавського університету), представила дизайн дослідження та окреслила його основні напрями. Завідувачка відділу політичних інститутів і процесів, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько запропонувала структуру майбутнього дослідження, що інтегрує польський та український досвід інституційного розвитку, методологічні підходи й точки дотику, польських і українських науковців у дослідженні цієї теми.
Також від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у робочій зустрічі та обговоренні стратегії реалізації проєкту взяли участь співробітниці відділу політичних інститутів та процесів доктор політичних наук Тетяна Ляшенко та кандидати політичних наук Наталія Кононенко та Світлана Ситник.
Зустріч стала продуктивним початком подальшої співпраці. Поєднання доповідей, дискусій та вироблення практичних кроків по реалізації цього наукового проєкту засвідчило ефективність обраного формату.
10 лютого 2025 року провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеологій нашого Інституту, кандидат політичних наук Микола Рябчук виступив у Вільнюському університеті з публічною лекцією на тему „Картографування “нації нізвідки”. Імперське “знання” і виклики деколонізації”. Захід був організований за сприяння Німецького історичного інституту.
12 лютого 2025 року науковець взяв участь у роботі міжнародної конференції „Переосмислюючи наявне знання, перевіряючи усталені підходи. Країни Балтії, Україна, Білорусь і Молдова між Центральною Європою та пострадянським простором”, яка відбулася в Парижі, в Сорбонському університеті.
Виступає Микола Рябчук
У своїх виступах Микола Рябчук наголошував на необхідності кардинальної ревізії випродукуваних Росією наративів, які затушовують її імперсько-колоніальну сутність і водночас усіляко принижують і заперечують історичну суб’єктність підкорених нею народів, роблячи їх дискурсивно нечутними й „невидимими”.
Ці наративи, наголосив доповідач, отримавши статус „наукових знань”, вплинули на цілі покоління західних політиків та інтелектуалів, і, як показують перші виступи й кроки нової американської адміністрації, й досі впливають на спосіб мислення та поведінки тамтешніх еліт.
Упродовж січня–лютого 2025 року на платформі „Нешкола Толока” доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз прочитала курс лекцій „Політичні ідеології. Лібералізм”. Курс містив лекції: „Витоки лібералізму: від античності до Просвітництва”, „Епоха революцій: лібералізм у дії”, „Класичний лібералізм: економіка, політика і права”, „Соціальний лібералізм: відповідь на виклики ХІХ–ХХ століть”, „Неолібералізм і глобалізація: злети та падіння”, „Сучасні виклики лібералізму у ХХІ столітті”, „Майбутнє лібералізму: адаптація чи занепад?”.
Разом з лектором, слухачі шукали відповіді на запитання: Як формувалася ідея свободи і прав людини, яку ми сьогодні сприймаємо як базову, але яка має багатовікову історію боротьби та розвитку? Як революційні ідеї лібералізму змінили історію, заклали основи сучасного світу та продовжують впливати на наше життя? Чому одні країни багатіють, а інші відстають, як великі корпорації впливають на політику і чи можна знайти баланс між ринком і соціальними гарантіями? Чому лібералізм сьогодні переживає труднощі, і які рішення можуть допомогти йому адаптуватися до нових реалій? Чому популізм і авторитаризм є такими серйозними загрозами для ліберальних принципів і які кроки можуть бути зроблені, щоб захистити демократичні цінності в ХХІ столітті? Чи є у лібералізму шанс зберегти свою актуальність у сучасному світі, чи він поступиться місцем іншим політичним течіям?
Слухачами курсу були учні шкіл, студенти, викладачі закладів вищої освіти та наукових установ – Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Державної наукової установи „Інститут модернізації змісту освіти”.
Курс лекцій Т. Бевз „Політичні ідеології. Лібералізм”
Лекція 1. Лібералізм та свобода. Свобода у античності, Середніх віках.
Лекція 2. Епоха революцій: лібералізм у дії.
Лекція 3. Класичний лібералізм: економіка, політика і права.
Лекція 4. Соціальний лібералізм: відповідь на виклики ХІХ–ХХ ст.
Лекція 5. Неолібералізм і глобалізація: злети та падіння.
5 березня 2025 року о 10:00 в залі засідань вченої ради (каб. 202) відбудеться захист дисертації Сафонюк Єлизавети Ігорівни на тему „Європейська хартія регіональних мов або мов меншин: політико-правовий досвід застосування в Україні”, поданої на здобуття ступеня доктора філософії у галузі знань 05 „Соціальні та повеінкові науки” за спеціальністю С2 „Політологія”.
Детальніше за посиланням: https://ipiend.gov.ua/aspirantura/zakhyst-dysertatsij-phd/
З 18 по 21 лютого 2025 року в Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка проходила Зимова наукова школа „Цифрові рішення в запобіганні корупції на публічній службі”.
В межах цього наукового заходу відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Публічне управління в Україні: історичний досвід та перспективи розвитку”. Конференція об’єднала провідних науковців та практиків. Роботу конференції було організовано у формі панельних дискусій:
- „Перспективи реалізації публічного управління в умовах комплексного відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад”
- „Цифровізація у сфері надання публічних послуг”
- „Цифрова трансформація системи публічного управління: інструменти, механізми та соціальний вплив”.
Також, в межах роботи Зимової наукової школи, працювали секції:
- „Розбудова доброчесної публічної служби: стандарти та інструменти”
- „Правові засади впровадження цифрових рішень для запобігання та протидії корупції на публічній службі”
- „Залучення громадськості до прийняття цифрових рішень та організації антикорупційної роботи”.
У роботі Зимової наукової школи взяла участь і виступила з доповіддю „Консолідація суспільства через публічне управління: роль національної ідентичності в умовах війни” доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
17–21 лютого 2025 року в Університеті Інсбруку в Австрії відбулася Міжнародна конференція миру „Аврора” на тему „Роль вищої освіти у розбудові миру”. Конференція мала на меті забезпечити платформу для обговорення важливих питань про те, як заклади вищої освіти та наукові інститути можуть реагувати на складні глобальні обставини, просуваючи культуру миру через освітні ініціативи, заходи та політику.
Під час заходу обговорювалися наступні питання:
- Як заклади вищої освіти та наукові інститути можуть використовувати свою місію (викладання, дослідження, посередництво) у найкращий спосіб для підтримки запобігання конфліктам, трансформації та розбудови миру?
- Які програми з розбудови потенціалу (підготовка викладачів та професійний розвиток) для персоналу, студентів та науковців можуть і повинні бути запроваджені для реагування на різні етапи процесу розбудови миру?
- Чому ми можемо навчитися у практиків у секторі розбудови миру, щоб посилити роль ВНЗ та наукового сектору у становленні агентів миру в суспільствах, що постраждали від конфлікту?
Участь в роботі конференції взяли понад 170 міжнародних експертів – науковців, політиків, викладачів та студентів закладів вищої освіти.
З доповіддю „Вплив етнополітичного менеджменту на розбудову миру: кейс системи освітньої стійкості” на конференції виступила провідна наукова співробітниця відділу етнополітики нашого Інституту, кандидат політичних наук, доцент Анастасія Дегтеренко. Доповідачка представила дослідницькі результати свого наукового проєкту, який було підтримано науковим фондом Німеччини Gerda Henkel Stiftung у 2023 році, а з 1 січня 2025 року – розпочато другий раунд дослідження. Дослідниця наголосила, що українське Північне Приазов’я – унікальний регіон України, який з 2014 року частково є ареною військових дій, а з 2022 року жителі регіону змушені покидати свої домівки і ставати біженцями від війни. Враховуючи, що на території Північного Приазов’я до 2022 року проживало 85% греків України, доречно говорити про резилієнтність греків українського Північного Приазов’я.
Анастасія Дегтеренко
У доповіді на конференції миру етнополітичний менеджмент, який фактично має глобальний вплив на миротворчість, було розглянуто на прикладі системи забезпечення освітньої стійкості територіальних громад українського Північного Приазов’я з акцентом на роботу Маріупольського державного університету. Дослідниця представила методологію здійсненого вимірювання етнополітичної резилієнтності та рекомендації для Венеційської комісії. Доповідачка наголосила, що питання етнополітичного менеджменту набуло актуальності, зокрема у зв’язку з переміщенням населення та інтеграцією біженців від війни, а також – підготовкою України до вступу в ЄС. Система етнополітичного менеджменту в Україні є важливою ресурсною складовою післявоєнної відбудови країни. Удосконалення політико-правової бази захисту прав національних меншин в Україні, як одна з важливих вимог вступу України до ЄС, нерозривно пов’язана з реформуванням всієї системи державного етнополітичного управління.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
