Монографії

Аналітична доповідь містить аналіз головних аспектів сучасної російсько-української війни як конфлікту ідентичностей, цінностей та ідеологій. На основі обґрунтування відмінностей української та російської політичних культур, ціннісно-орієнтаційних настанов і практик українського та російського соціумів визначено головні чинники російської агресії проти України. Аналіз ідеологічних та ідентифікаційних процесів у російському й українському суспільствах дав змогу оцінити передумови схильності російського суспільства до розв’язування війни та налаштованість громадян України чинити рішучий опір у воєнному протистоянні, яке для України має екзистенційний характер. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи «Російсько-українська війна як конфлікт ідентичностей, цінностей та ідеологій» (державний реєстраційний номер 0123U1000504).

Кризи, які супроводжували становлення етнополітичної системи сучасної України та її чільного суб’єкта – української нації, тільки прискорювали цей процес. Найбільша з таких криз, спричинена російською агресією 2014 року та її наступною ескалацією у 2022 році, триває. Її остаточні наслідки складно, але важливо й потрібно прогнозувати. Адже інституції державної влади та місцевого самоврядування й громадянського суспільства наразі не мають можливості повною мірою реалізовувати свої повноваження на всій суверенній території країни. Мільйони громадян стали зовнішніми мігрантами війни, перебувають на тимчасово окупованих територіях, були депортовані агресором на його територію або мусили там рятуватися, тікаючи з місць ведення бойових дій – куди могли. Пропонована …

Аналітична доповідь містить прогнозний аналіз проблем, здатних вплинути на рівень солідаризації українського суспільства після завершення російсько-української війни, в умовах відбудови України. Розглянуто готовність політико-інституційної системи країни на виконання консолідуючої ролі, проведено аналіз можливих ліній соціогрупових конфліктів, визначено основні стратегічні лінії розвитку, щодо яких може формуватися національний консенсус, зроблено прогноз щодо змін у характері солідаризації населення і розглянуто вірогідні сценарії цього процесу, розглянуто основні причини і фактори, які можуть справити позитивний або негативний вплив на рівень згуртованості влади і громадян, зокрема в питаннях діалогу між ними, використання інформаційних ресурсів впливу на суспільну свідомість, протидії зовнішнім факторам, спрямованим на підрив суспільної єдності …

Аналітична доповідь «Імперативи воєнного часу у системі державної влади» присвячена комплексному аналізу трансформацій української системи державної влади в умовах повномасштабної війни. У центрі уваги — зміни балансу між концентрацією та дисперсією влади й їхній вплив на збереження демократичних інститутів, механізми легітимації політичної влади у 2022–2025 роках, функціонування публічного управління та проблему компетентності бюрократії, а також еволюція системи правосуддя й антикорупційної політики в умовах воєнного стану. Окремий акцент зроблено на трансформації вертикалі державного управління, взаємодії військових і військово-цивільних адміністрацій з органами місцевого самоврядування в контексті децентралізації. Доповідь має аналітичний і прикладний характер та спрямована на осмислення інституційної стійкості держави, ризиків воєнної концентрації влади …

У пропонованій книзі зроблено спробу зосередити увагу на найбільш важливих, складних, суперечливих моментах досвіду революційних років (1917–1920) в Україні. Навколо них уже більше століття не затихають дискусії, які не завжди завершуються розумінням справжніх смислів того, що відбувалося, усвідомленням сутності того, що сталося, безперечним наближенням до істини. Тому обрані для відтворення, тлумачення та оцінок історичні аспекти і сюжети досліджуються у тісному взаємозв’язку з розвитком історіографічних тенденцій, наукових напрацювань різних часів. Для всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.

Книга містить аналіз прикладів взаємодії органів державної влади і організацій громадянського суспільства в різних регіонах світу – у країнах пострадянського простору, Центрально-Східної і Західної Європи, Південно-Східної Азії, Африканського континенту. Розкрито взаємозв’язок між характером політичного режиму і характером його відносин з громадянським суспільством, простежено зростання впливу громадських організацій на політичне правління та на розв’язання актуальних суспільних проблем. Зміст книги ілюструє здатність громадянського суспільства в демократичних умовах бути одним із впливових акторів суспільного життя і помітним фактором впливу на політичний розвиток. Для науковців, викладачів, студентів вищої школи, державних службовців. Монографія підготовлена за результатами виконання наукової теми “Політична участь громадянського суспільства у зарубіжних …

Пропонована наукова праця містить аналіз нинішньої політичної та соціально-культурної ситуації єврейської спільноти України під час російської агресії та війни проти України. В рамках зазначеної науково-дослідної теми було насамперед приділено увагу вивченню різних аспектів сучасного стану єврейської громади України, особливо ставлення цієї спільноти до російської агресії та участь українських євреїв у протистоянні країні-агресорці. Ці напрями досліджень зазначені, проаналізовані та розкриті в тексті монографії. Дослідження проводилося співробітниками Центру єврейської історії та культури Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та було підтримано вченими з інших наукових установ. Монографія підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи “Політичні та історичні аспекти …

Монографія містить результати дослідження автором політики Європейського Союзу (ЄС) щодо «єврейського питання», а також особливостей життя сучасних єврейських громад у Європі. Проаналізовано актуальні проблеми розроблення й упровадження Стратегії ЄС щодо боротьби з антисемітизмом та сприяння єврейському життю (2021–2030). Аргументовано, що розроблення нового законодавства для боротьби з антисемітизмом на основі визначення антисемітизму, запропонованого Міжнародним альянсом пам’яті жертв Голокосту (IHRA), а також упровадження дієвих заходів зі сприяння розвитку єврейського життя (терміном «єврейське життя» називають традиційний спосіб життя євреїв) є важливими завданнями не лише для ЄС, а й для всього цивілізованого світу. Європейські зусилля в означених напрямах можуть слугувати орієнтиром і взірцем для …

Видання присвячене письменнику й публіцисту Миколі Хвильовому (1893–1933). Авторська розвідка, унікальні документи й матеріали показують драму, породжену життям митця «під прицілом» партійних і чекістських органів. Кожна його книжка викликала суспільний резонанс і реакцію влади, з якою він вів своєрідну гру. Людина неприборканого темпераменту, він не хотів виконувати «соціальні замовлення», накинені згори, наважився на критику політики лідерів російського більшовизму щодо України. Комуністичні спецслужби вважали Миколу Хвильового «українським шовіністом», постійно стежили за письменником і готували його фізичне знищення. Книжка розрахована на широке коло читачів. УДК 929:821.161.2(092)

Документ пропонує рекомендації щодо зміцнення інституційної стійкості в умовах воєнного стану та на тлі активної фази євроінтеграції України, акцентуючи на необхідності збереження балансу між ефективністю управління та демократичним контролем. У доповіді проаналізовано, як функціонують ключові органи державної влади України (президент, уряд, парламент) в умовах повномасштабної війни, зокрема:  вразливості інституційної архітектури, спричинені надмірною централізацією, слабкістю формальних процедур та поширенням неформальних практик; напруження між безпековими та демократичними пріоритетами, що впливає на суспільну довіру до держави між виборами. ЗМІСТ Розділ І. Політичний контекст процесів інституціоналізації влади в Україні (політологічний зріз). Розділ ІІ. Динаміка українського напівпрезиденталізму: цикли змін і вплив на політичний режим. Розділ ІІІ. …

Переслідування радянським режимом українських національних церков Рафаел Лемкін називав це актом геноциду — таким самим, як і нацистський Голокост. Знищення української ідентичності — громадянської, етнокультурної, релігійно-церковної — залишається однією з цілей війни, яку веде проти України Російська Федерація — спадкоємиця найгірших практик Радянського Союзу. На прикладі подій, що розгорталися упродовж останніх десятиліть довкола релігійних пам’яток національної історії та культури — Києво-Печерської, Почаївської, Святогірської лавр, а також символічного фантома Десятинної церкви — Кочан Н. І. проаналізував політику РФ із втримання України в орбіті російських неоімперських інтересів (“русского міра”). Йдеться, зокрема, про політичну інструменталізацію Української православної церкви (Московського патріархату), використання релігії як …

Англомовне видання збірника співробітників відділу політичних інститутів і процесів «Crises of Political Development in Ukraine: The Challenges of Post-Soviet State-Building and Ways to Overcome Them» у видавництві Ibidem press у серії «Soviet and Post-soviet Politics and Society” (науковий редактор Галина Зеленько, передмова Олега Рафальського»). У есеях цього збірника аналізуються кризи політичного розвитку України як складові ширшого синдрому кризи модернізації. Зокрема, статті присвячені кризам ідентичності, легітимності, проникнення, розподілу та участі, а також їхній взаємодії між собою. Такий підхід забезпечує глибше розуміння природи політичних криз в Україні та їхнього впливу на процес демократизації. Неоінституціональний підхід, покладений в основу цього дослідження, дозволяє розглядати …

Аналітична записка містить аналіз нинішньої політичної та соціально-культурної ситуації єврейської спільноти України під час російської агресії та війни проти України. В рамках даної науково-дослідної теми було в першу чергу приділено увагу вивченню різних аспектів сучасного стану єврейської громади України, особливо ставлення цієї спільноти до російської агресії та участь українських євреїв в протистоянні країні-агресору. Ці напрями досліджень зазначені, проаналізовані та розкриті в тексті Аналітичної записки. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи “Політичні та історичні аспекти розвитку єврейських громад України і країн діаспори в контексті сучасних викликів” (державний реєстраційний номер No 0122U000573). ЗМІСТ 1. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЄВРЕЙСЬКИХ ГРОМАД ЄВРОПИ …

Нація і держава — не раз і назавжди дані, застиглі конструкти. Вони народжуються і розвиваються (а часом і помирають), постійно доводячи своє право на місце під сонцем Історії. Часто вони можуть існувати нарізно (прикладом є бездержавні народи), але для повноти реалізації закладеного в ній потенціалу нація іманентно потребує державної форми свого буття. Представлена монографія, написана на стику політичних наук, історії та філософії і не позбавлена глибоких авторських роздумів, присвячена екскурсу в історію українського державотворення — спроб і форм реалізації державницької ідеї від давніх часів Київської Русі й до сьогодення, що минає у жорстокій боротьбі з екзистенційним ворогом, який прагне позбавити …

У колективній монографії за результатами вивчення стану політичної безпеки України під час війни розглянуто перспективи збереження стабільності політичного поля країни у мирних умовах. У центрі аналізу — ключові фактори забезпечення стабільності політичного поля: суспільна єдність перед лицем воєнних загроз і труднощів повоєнної відбудови, стабільність політичної системи, політична єдність в умовах політичної конкуренції. У роботі розглядаються перспективи вирішення ряду політичних проблем, які несуть конфліктогенний потенціал: деокупація українських територій, наявність церковно-конфесійних і етнополітичних протиріч, убезпечення політичного поля країни від зовнішнього втручання. Монографія підготовлена за результатами виконання другого етапу науково-дослідного проєкту “Прогнозування безпекового середовища України в політичній сфері” (номер державної реєстрації: 0123U102067). ЗМІСТ …

Монографія містить аналіз сценарних підходів до проблем, які мають стати першочерговими для України в період повоєнної відбудови. Увага авторського колективу зосереджена насамперед на питанні про шляхи і механізми оновлення системи правління, інституційної основи політичної системи, про встановлення балансу влади, який забезпечував би як вирішальну роль держави в економічному і соціальному відродженні, так і максимальне повне залучення суспільства до визначення національної стратегії розвитку. Особливу увагу приділено підвищення ефективності державного управління, продовження демократизації інформаційної, духовної, правової сфер, утвердження у суспільстві загальної справедливості. У монографії розглянуто також питання перспектив участі України у європейському процесі і значенні народної дипломатії для її інтеграції у глобальний …

Монографія містить аналіз стану єдності українського суспільства на основі концептуалізації феномену солідарності, у т. ч. у його суспільно-політичному прояві. Розглянуто значення суспільно-політичної солідарності для національної стійкості країни, оцінено її рівень в умовах національних випробувань, в т. ч. залежно від розвитку воєнної ситуації. Проаналізовано роль таких факторів солідаризації українців, як діяльність державно-політичних інститутів, національної еліти, організацій громадянського суспільства, народної самоорганізації. Розглянуто значення колективної історичної пам’яті для політичної консолідації українського населення. Монографія підготовлена за результатами виконання науково-дослідної роботи “Суспільно-політична солідарність українців в умовах війни” (державний реєстраційний номер: 0124U003403). ЗМІСТ Розділ 1. Солідарність: науково-практична концептуалізація феномену (Ю. Шайгородський)Розділ 2. Суспільно-політична солідарність як основа …

Проєкт стратегії підготовлений за підсумками виконаного у 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України цільового наукового проєкту «Адаптивні зміни політичного поля України в умовах повоєнної відбудови» № ДР 0123U100899 за бюджетною програмою КПКВК 6541230. У документі охоплено коло найбільш актуальних питань, що їх доведеться вирішувати в Україні під час відбудови – інституційних змін у політичній системі країни, взаємовідносини влади і суспільства, інтеграція політичного поля України у глобальний простір.

Наукова доповідь присвячена питанню перспективи збереження стабільності політичного поля країни у мирних умовах. У центрі аналізу – ключові фактори забезпечення стабільності політичного поля: суспільна єдність перед лицем воєнних загроз і труднощів повоєнної відбудови, стабільність політичної системи, політична єдність в умовах політичної конкуренції. В роботі розглядаються перспективи вирішення ряду політичних проблем, які несуть конфліктогенний потенціал: деокупація українських територій, наявність церковно-конфесійних і етнополітичних протиріч, убезпечення політичного поля країни від зовнішнього втручання. Доповідь підготовлена за результатами виконання другого етапу науково-дослідного проєкту “Прогнозування безпекового середовища України в політичній сфері”. ЗМІСТ Суспільна єдність: виклики та загрози воєнного часу (Шайгородський Ю. Ж.) Стабільність політичної системи як …

У монографії проаналізовано підходи до визначення та меж функціонування неурядового (третього) сектору, що дало змогу обґрунтувати зміст цього феномену для українських реалій. Установлено, що про рівень інституціоналізації неурядового сектору свідчить рівень його інституційної спроможності, характер якої витікає з визначення ролі та функцій сектору і відображається на ефективності його роботи. Зміст інституційної спроможності є комплексним і багатоаспектним, тож предметне дослідження неурядового сектору потребувало виокремлення вимірюваних показників, сукупність яких повною мірою характеризує явище. Для науковців, представників органів державної влади та неурядового сектору, а також громадянського суспільства загалом. ЗМІСТ Розділ 1. Інституційна основа неурядового сектору Розділ 2. Громадянське суспільство vs неурядовий сектор Розділ …