Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід

Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід

Культура історичної пам’яті: європейський та український досвід / Ш24 [Ю. Шаповал, Л.Нагорна, О.Бойко та ін.]; за загальною редакцією Ю.Шаповала. – Київ: ІПІЕНД, 2013. – 600 с.
ISBN 978-966-02-6839-5

Історична пам’ять – умовний і крихкий конструкт, який вибудовується у зіткненні політичних і корпоративних інтересів, ідеологічних настанов. Проблема відсутності в Україні єдиного ціннісного, понятійного, символічного простору нині є однією з найгостріших з-поміж тих, які підтримують стан постійної ідентифікаційної кризи.

Автори вбачали завдання у дослідженні вузлових питань, як практичного, так і теоретичного характеру, що їх ігнорування може привести до ескалації пам’яттєвих війн та поглиблення розколотості символічного простору. Як запобігти цьому? На це запитання прагнуть віднайти відповідь автори книги.

Розрахована на фахівців та на широке коло читачів.

Завантажити повну версію

ЗМІСТ

ВСТУП (Юрій Шаповал)

 

РОЗДІЛ 1

ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ

1.1. Культура історичної пам’яті (Лариса Нагорна)

1.2. Феномен соціальної пам’яті: основні концептуальні підходи до аналізу та інтерпретації (Олександр Бойко)

1.3. Темпоральні сценарії репрезентації колективної пам’яті (Алла Киридон)

1.4. Історична пам’ять: поняття і феноменологія (Валентин Бушанський)

РОЗДІЛ 2

ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

2.1. Політика пам’яті та її орієнтацій на місія (Лариса Нагорна)

2.2. Історична пам’ять про Голодомор: втрата та віднайдення (Юрій Шаповал)

2.3. Голокост: пам’ять, факти, документи (Фелікс Левітас)

2.4. Нові часи – нові герої: формування культури пам’яті в Україні (Костянтин Баханов)

2.5. Герої і лиходії. Розщепленість національної пам’яті та проблема символічної легітимізації держави (Микола Рябчук)

2.6. Історія в особах: до формування історичної пам’яті в Україні, 1992-2011 (Ярослав Грицак)

2.7. Держава і політика пам’яті: досвід чотирьох Президентів України (Світлана Набок)

2.8. Гетьман Мазепа в історичної пам’яті України (Владислав Верстюк)

2.9. Обличчя історичної пам’яті. Доробок польського Інституту національної пам’яті та суспільні дискусії (Оля Гнатюк)

2.10. Політика повернення історичної пам’яті в Іспанії Каталонська модель (Карме Агусті Рока)

 

РОЗДІЛ 3

ДИДИКТИКА ТА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗІВ МИНУЛОГО

 

3.1. Українська історична пам’ять, шкільні підручники і освіта (Ігор Гирич)

3.2. Трансформація образу радянського минулого в українських підручниках з історії (Олена Радзивіл)

3.3. «Общая история»: наука чи політика? (Федір Турченко)

 

РОЗДІЛ 4

НАУКОВИЙ І ПУБЛІЧНИЙ ДИСКУРС ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ

 

4.1. Громадська думка й історична пам’ять у сучасній Україні (Володимир Кулик)

4.2. Історична і національна пам’ять: історіографічний вимір (Ярослав Калакура)

4.3. Суб’єктно-об’єктний дуалізм: взаємополізація полів історії та релігії (Віталій Перевезій)

4.4. Образ «перманентного зовнішнього ворога» як національний авто стереотип українців і словенців (Антон Глушко)

 

РОЗДІЛ 5

МІФ, ПАМ’ЯТЬ, ІСТОРІЯ

 

5.1. Міф у символічному полі політики (Юрій Шайгородський)

5.2. Міфологізація праісторії: протилежні наслідки псевдо патріотизму (Олександр Майборода)

5.3. Політична ностальгія і пошуки реального минулого (Володимир Баран)

 

Іменний покажчик

Відомості про авторів