Релігійний чинник у процесах націє- та державотворення: досвід сучасної України

Релігійний чинник у процесах націє- та державотворення: досвід сучасної України (Монографія.) – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – 272 с.
ISBN 978–966–02–6511-1

У монографії наведено результати дослідження ролі та місця релігійного чинника у процесах націє- і державотворення у сучасній Україні. На великому емпіричному матеріалі проаналізовано можливості та обмеження залучення релігійного чинника до процесів формування української політичної нації, громадянського суспільства, демократичної і функціональної держави. Особлива увага звертається на інструментальне використання релігійного чинника у суспільно-політичних процесах у рамках національного наративу і концепту «національної держави». Піддається аналізу потенціал етноконфесійних спільнот України до інтеграції в український соціум та формування українських громадсько-політичних лояльностей, особливості суспільно-релігійних відносин, а також глобалізаційні виклики, пов’язані із входженням України до світового релігійного простору. Розрахована на науковців, викладачів, студентів вузів, тих, хто цікавиться питаннями взаємодії релігії, етнічності, політики.

Завантажити повну версію

Поширити у Facebook

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Релігійний чинник у політиці націє- та державотворення: постановка питання

1.1. Державотворення у його функціональному вимірі та релігійний чинник

1.2. Процеси націє- та державотворення у їхній взаємодії та розмежуванні: теоретико-методологічні аспекти

1.3. Особливості взаємодії релігійного, етнічного і національного

Розділ ІІ. Феномен «національних церков» у суспільно-політичному житті України

2.1. Феномен «національних церков»: виникнення і спроби означення

2.2. «Національні церкви»: дискурс самоідентифікаці1

2.3. Феномен «національних церков»: громадська думка

Розділ ІІІ. Етноконфесійні спільноти у контексті українського націє- та державотворення

3.1. Етнозберігаюча роль релігії у житті національних спільнот та їх державотворчий потенціал

3.2. Суспільно-політичні та соціокультурні вияви розвитку етноконфесійних спільнот

3.3. Полікультурність і багаторелігійність у процесах державотворення та становлення громадянського суспільства

Розділ IV. Релігійних чинник у політичних дискурсах: локальне і глобальне

4.1. Релігія і політика: теоретичні засади дослідження

4.2. Радянська політична модель державо-церковних відносин: наслідки для України

4.3. Релігія і націєтворення: Україна в європейському контексті

Післямова