VIII Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави»
2–13 жовтня 2017 року в Інституті соціальної і політичної психології НАПН України відбулася VIII Всеукраїнська наукова конференція «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави».
З вітальним словом виступив директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, чл.-кор. НАН і НАПН України, доктор історичних наук, професор Олег Олексійович Рафальський, який наголосив на актуальності тематики конференції побажав учасникам конференції плідної роботи.
О. О. Рафальський
У рамках конференції 13 жовтня відбувся Круглий стіл «Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті»
Пошук шляхів досягнення загальнонаціональної єдності в українському суспільстві ставить на порядок денний усвідомлення виявів феномену історичної пам’яті як основи націєтворення та консолідації суспільства.
Що таке історична пам’ять: особистий чи суспільний феномен? Як вона впливає на сучасні процеси націєтворення? Чи не є вона предметом маніпулювання з боку політиків?
Відповіді на ці запитання лежать у площині розуміння психологічної сутності самого феномену історичної пам’яті, який є предметом міждисциплінарних досліджень.
На обговорення виносяться такі теми:
- Архетипи та історична канва становлення історичної пам’яті.
- Історична пам’ять та політика історії.
- Особистісна значущість історичної пам’яті.
- Національний розбрат як квазінаціональна ідея в історичній пам’яті.
- Історичні стереотипи як засіб уникання болісних трансформацій колективної свідомості.
- Історичний резонанс індивідуальної та групової свідомості.
- Фактори формування етнонації в історичному ракурсі.
У роботі «Круглого столу» взяли участь доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувачка відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Марія Степанівна Кармазіна та доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса Тетяна Анатоліївна Бевз.
З доповіддю «Загрози і виклики політики пам’яті, або примушування до пам’яті та безпам’ятства»виступила доктор політичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувачка відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Марія Степанівна Кармазіна, окреслила загрози і виклики політики пам’яті, продемонструвала на прикладах примушування до пам’яті та безпам’ятства. Звернула особливу увагу на «простір пам’яті», символи міста, свята-ритуали, наголосивши на тому, що «консервування простору», призводило до незмінності «політичного ландшафту» міста, про що свідчили (у 2013 р., тобто напередодні російської окупації частин Донеччини і Луганщини) назви районів, вулиць, площ, парків; збережені місця пам’яті тапам’ятники совєтського часу; совєтські свята тощо й, відповідно, майже незмінна політична ідентичність мешканців міст, насамперед Донецька.
М.С. Кармазіна
У доповіді доктора історичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, головного наукового співробітника відділу соціально-політичної історії ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса Тетяни Анатоліївни Бевз «Політика історії та історична пам’ять: виклики минулого і майбутнього» йшлося про конфлікти в сфері інтерпретації минулого, про актуалізацію понять «війни пам’яті», «політичні ігри з пам’яттю», «війни пам’ятників», політика «обрубаної пам’яті», «пам’ять як простір для маневру». На прикладі колишніх радянських республік Середньої Азії доповідач проаналізувала політику пам’яті щодо подій 1917 р., Другої світової війни та декомунізації, наголосивши, що у більшості середньоазійських країн відсутнє цілісне сприйняття історії, до цього часу існують різноманітні політизовані концепції в історії, які суперечать один одному.
Т.А. Бевз