25 січня 2024 року між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова укладено Договір про співпрацю.

Урочисто, на  засіданні Вченої ради університету,  директор Інституту Олег Рафальський та ректор УДУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко підписали відповідний документ про співпрацю наукової установи із закладом вищої освіти.

Договір спрямований на поглиблення багаторічної спільної діяльності з   реалізації наукових, навчальних і дослідницьких проєктів.

Під час підписання Договору

Олег Рафальський та Віктор Андрущенко

17 січня 2024 року, напередодні святкування Дня Соборності України, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся ІІІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні.

Співорганізатором  заходу, вже традиційно, став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.  У роботі Форуму активну участь брали співробітники нашого Інституту. На панельній дискусії „Україна вільна. Соборна. Неподільна” виступили завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць та головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура.

Юрій Ніколаєць та Олег Калакура

Олег Калакура наголосив на ролі Української революції у становленні національної ідентичності українців та  реалізації національної ідеї. Знакові події Української революції: утворення Української Центральної Ради і проголошення нею Української Народної Республіки та її усамостійнення, діяльність Української Держави в часи гетьмана П. Скоропадського, становлення Західноукраїнської Народної Республіки, відновлення УНР в добу Директорії, укладання Акту Злуки обох українських держав – супроводжувалися глибинними змінами у суспільній свідомості, формуванням нових цінностей як складових національної ідентичності.  Акт Злуки УНР та ЗУНР засвідчив, що Україна відбулась як модерна політична нація. Доповідач порівняв події Української революції з періодом відновлення незалежності України та війни за Незалежність та Соборність України.

Учасники наукового заходу

Юрій Ніколаєць проаналізував специфіку протистояння в інформаційному просторі під час російсько-української війни. Він підкреслив, що під час війни важливим залишається не лише своєчасне і виважене інформування громадян про найважливіші події, а й забезпечення і підтримання високого рівня медіаграмотності населення, що має стати найбільш дієвою перешкодою на шляху реалізації ворожих ІПСО. Для успішної реалізації визначених цілей і завдань у політичній діяльності владні органи мають значно більше уваги приділяти виваженому інформуванню громадян про проблеми, які існують у суспільстві, можливі шляхи їх вирішення та перспективи розвитку країни у складних воєнних умовах. Окреслення таких перспектив та чітких і зрозумілих громадянам шляхів досягнення визначених вищим українським керівництвом цілей та завдань має стати вагомим засобом збереження соціальної стабільності. З цією метою комунікація владних органів та громадян має бути значно покращена. Особливо це важливо для втілення у життя непопулярних серед громадян заходів, реалізація яких вимагає проведення виважених цільових інформаційних кампаній, заснованих на науковому аналізі їх перебігу та можливих результатів. Дискутант наголосив на необхідності сприяння підвищенню рівня медіаграмотності українців, особливо молоді, відзначивши роль Університету Григорія Сковороди в Переяславі у цьому процесі.

ERIH PLUS – європейський індекс академічних журналів із гуманітарних та соціальних наук (HSS).

До системи індексації та реферування включаються наукові журнали, які відповідають низці критеріїв. Зокрема – релевантність журналу для європейських дослідників та напрямів досліджень, наявність цифрового  ідентифікатора статей (DOI) та членство в Crossref, наявність журналу у відкритому доступі, відповідність редакційної політики видання європейським стандартам, належність журналу до інших наукометричних баз та його видання протягом щонайменше двох років.

Крім того, оцінюється дотримання процедур зовнішнього незалежного рецензування рукописів статей, відповідний рівень складу академічної редакційної колегії, наявність власного загальнодоступного вебсайту видання та доступність в Інтернеті, забезпечення певних умов до якісного складу авторів журналу. Авторський склад журналу є окремою вимогою до його змісту. Авторство журналу аналізується шляхом оцінки рецензування за останні два роки видання.

Рішення про включення видання до європейського індексу академічних журналів ERIH PLUS ухвалює Консультаційна група, яку очолює професор Alain Peyraube (CNRS, Париж, Франція). До складу експертів входять науковці 33 європейських країн.

Завдяки включенню журналу до європейського індексу академічних видань ERIH PLUS, зі змістом журнальних статей зможе ознайомитися ширше коло європейських науковців, що сприятиме розвитку вітчизняної політичної науки та її інтеграції у європейський науковий простір.

27 грудня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України.

На засіданні Президії НАН України з науковою доповіддю виступив завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко.

Засідання Президії НАН України

Тема доповіді стосувалася одного з аспектів нещодавно опублікованого дослідження науковців відділу про діалектику національно-громадянського та етнічного в сучасному українському соціумі. Акцент було зроблено на виявах цієї діалектики в процесі становлення й розвитку сучасної українській нації та зв’язку відповідної динаміки з особливостями розвитку Української держави та державної політики від початку 1990-х років.

Віктор Котигоренко

Доповідь викликала жваву дискусію. До обговорення долучилися академік, народний депутат України Олександр Копиленко; академік НАН України, академік-секретар Відділення економіки НАН України Елла Лібанова; член-кореспондент НАН України, голова Донецького наукового центру НАН України та МОН України Володимир Устименко; академік, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ярослав Яцків, директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов та Президент Центру Разумкова, шеф-редактор журналу „Національна безпека і оборона” Юрій Якименко.

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов

Президент Центру Разумкова Юрій Якименко

Президент НАН України Анатолій Загородній, віцепрезидент  НАН України В’ячеслав Кошечко,  віцепрезидент  НАН України Олег Рафальський

За результатами доповіді та її обговорення, на пропозицію Президента НАН України, академіка Анатолія Загороднього, Президія НАН України постановила: наукову роботу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у сфері етнополітики схвалити та рекомендувати продовжити розроблення відповідної проблематики у співпраці з іншими науковими установами НАН України з акцентом на підготовці пропозицій та рекомендацій щодо способів і механізмів підвищення ефективності державного етнополітичного менеджменту.

15 грудня 2023 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціацією політичних наук України та Асоціацією політичних психологів України провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”.

В роботі конференції взяли участь близько 50 вітчизняних науковців – політологів, психологів, філософів, соціологів мистецтвознавців – співробітників українських наукових установ та закладів вищої освіти. Учасники конференції виголосили доповіді з актуальних проблем сьогодення. Особливу увагу приділили доповідачі, промовці, учасники наукової дискусії сучасним суспільно-політичним і соціально-психологічним проблемам, спричиненим російською воєнною агресією в Україні.

Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”

З доповідями на конференції виступили: доктор психологічних наук Наталія Довгань („Виміри поколінного часу: наукові гіпотези”), доктор історичних наук Тетяна Бевз („Ідеї соборності та територіальної цілісності України – крізь призму зміни поколінь”), доктор політичних наук Денис Яковлев („Зміна поколінь в українському середньому класі”), доктор історичних наук Юрій Поліщук („Вплив російсько-української війни на загальнонаціональну ідентичність громадян України”), доктор наук з державного управління Олена Суший („Травма як соціальний діагноз українського суспільства”), доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода („Ціннісні домінанти українців і світовий дискурс щодо альтернативи між демократією та авторитаризмом”), доктор політичних наук Олег Кондратенко („Сценарії геополітичного майбутнього України та контури нового світопорядку”), доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук („Громадянське суспільство України в умовах широкомасштабної російсько-української війни”), доктор політичних наук Василь Козьма („Політика в епоху штучного інтелекту”).

Учасники науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”

До обговорення доповідей долучилися науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Інституту соціології НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, закладів вищої освіти України.

Активну участь в обговоренні доповідей взяли співробітники нашого Інституту: кандидат політичних наук Ростислав Балабан, кандидат історичних наук Микола Горбатюк, кандидат філософських наук Максим Кияк, доктор історичних наук Юрій Шаповал, аспірант Ігор Цигвінцев.

Модераторами конференції були: заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, перший  віцепрезидент Асоціації політичних наук України, доктор політичних наук Юрій Шайгородський та  заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президент Асоціації політичних психологів України, доктор психологічних наук Ірина  Губеладзе.

За результатами роботи конференції планується видання збірника її матеріалів.

Інформація для авторів

9 грудня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування  людської гідності й стійкості, запобігання таким злочинам. У зв’язку з цією датою провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав з інтерв’ю на Громадському Радіо. Тема розмови: „Чому геноциди стали можливими у XXI столітті, та як Росія відповідатиме за свої злочини в Україні”.

„Трагедія полягає в тому, що після прийняття Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього вбивство людей не припинялося. Тут важливою є юридична точка зору: не кожне вбивство групи людей вважається геноцидом і підпадає під визначення воєнних злочинів. А як історик я можу сказати про історичний контекст. Коли 75 років тому прийняли конвенцію, то людство взяло мало уроків з Другої світової війни.

Анатолій Подольський під час інтерв’ю

Тому що ще в минулому столітті, після 1948 року, було багато злочинів: і Китай Мао Цзедуна, і злочини Пола Пота в Камбоджі, і Судан, і Руанда. Це і російські злочини в Чечні, Сирії, Грузії. Також скоро буде 10 років як вони напали на нашу країну, і майже два роки повномасштабного вторгнення, під час якого росіяни вбивають цивільних людей…” – наголосив у своєму інтерв’ю Анатолій Подольський.

Аудіозапис і текст інтерв’ю Анатолія Подольського на сайті Громадського Радіо 

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію монографії „Діалектика національно-громадянського і етнічного в українському соціумі”.

Монографія містить результати теоретичного та праксіологічного дослідження динаміки діалектичної взаємодії національно-громадянського і етнічного в розвиткові ідентичності української нації, державному будівництві, соціальних і культурних процесах в Україні від часів її суверенізації наприкінці 1980-тих рр. та проголошення незалежності у 1991 р. до 2022 р. – першого року повномасштабної російської агресії проти України та її народу.

Може бути корисною для науковців, викладачів, студентів та політиків, які цікавляться процесами формування сучасної української нації та етнополітикою в Україні.

Протягом листопада – грудня 2023 року провідний науковий працівник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук прочитав кілька лекцій у провідних японських університетах за підтримки програми для гостьових дослідників університету Хоккайдо. 26 листопада він виступив в університеті Гакуїн у Кобе із лекцією „Отруйна магія “імперського знання”» та виклики деколонізації”, окресливши в ній механізми поширення російських імперських наративів у світі і наголосивши конечну потребу їхньої деконструкції.

Лекція 30 листопада в університеті Кейо (токійський кампус), була своєрідним підсумком попередніх досліджень науковця, висвітлених зокрема у статті „”Гуртування довкола прапора”: громадянська ідентичність як чинник суспільно-політичної консолідації в умовах війни”, доповнених новими даними та спостереженнями.

Микола Рябчук під час лекції в Токійському університеті

Виступ 2 грудня у Токійському університеті, був присвячений становищу української літератури й культури під час війни, їхнім утратам, здобуткам та інституційним змінам.

Микола Рябчук з викладачами та аспірантами університету Гакуїн у Кобе 

Кожна лекція-доповідь супроводжувалася публічною дискусією – запитаннями та  відповідями, які сумарно оприявнювали, з одного боку, все ще слабку обізнаність японських студентів з Україною, з другого боку, – значний інтерес і глибоку емпатію молодих японців до України, яка боронить свою незалежність.

7–8 грудня 2023 року відбувся ІІ Всеукраїнський форум „Українське суспільство в умовах війни: незламність, єднання, перемога”. Організаторами заходу були Університет Григорія Сковороди в Переяславі та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Відомі українські інтелектуали, політики, державні службовці,  науковці, викладачі взяли участь у експертному обговоренні проблем збереження високого рівня консолідації українського суспільства, продовження євроінтеграційних реформ, шляхів та засобів здобуття перемоги в російсько-українській війні, відновлення суверенітету, територіальної цілісності та повоєнної відбудови.

Під час робота Форуму

Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в роботі Форуму представили наші колеги: виконувач обов’язків завідувача відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, головний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології, доктор політичних наук, професор Віктор Войналович, головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський.

Учасники Форуму в Переяславі

У своїх виступах вони наголосили на важливості співпраці законодавчої та виконавчої влади з представниками інститутів громадянського суспільства в різних сферах української резильєнтності: управлінській, військовій, інформаційній, освітній, духовній та культурній.

Програма  ІІ Всеукраїнського форуму „Українське суспільство в умовах війни: незламність, єднання, перемога”

10 грудня 2023 року на базі університету „Київська школа економіки”, відбулись XVIІ міжнародні соціологічні читання пам’яті Н. В. Паніної та Ю. І. Яковенка „Українське суспільство і соціологи перед викликами війни та повоєнного розвитку”.

Організатором наукового заходу виступив Інститут соціології НАН України, Соціологічна асоціація України, Соціологічний центр імені Н. В. Паніної. Зібрання викликало великий інтерес вітчизняних вчених та було покликане на фаховому рівні обговорити широке коло питань пов’язаних з проблемами дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються в українському суспільстві в умовах війни.

В межах міжнародного науково заходу було презентовано дві колективні монографії:

• „Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023” / за редакцією Є. І. Головахи та С. О. Макеєва. (Інститут соціології НАН України);
• „Політична система України: конституційна модель та політичні практики” / Кол. авт.: Зеленько Г. І. (кер.,наук. ред.) та ін. (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України).

Галина Зеленько

Завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, презентуючи доробок наших колег зазначила, що колектив авторів намагався детально розібратися і структурувати усі підсистеми політичної системи й проаналізувати її прикладні прояви в Україні, давши відповідь на ряд нагальних питань, серед яких, зокрема такі: упущення, які практично унеможливили дієвість окремих елементів встановленої конституційної моделі та, як наслідок, генерували їх слабку інституційну спроможність; правильність та доцільність зробленого політичного вибору при здійсненні інституційного будівництва тощо. Однак головне, це пошук інструментів усунення наявних проблем, які наразі унеможливлюють подальший повноцінний демократичний розвиток України.

Ростислав Балабан, Євген Головаха, Галина Зеленько, Наталія Кононенко, Василь Козьма

У роботі конференції взяли участь науковці відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту: головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Василь Козьма, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Ростислав Балабан, провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук Наталія Кононенко, старший науковий співробітник, кандидат політичних наук Ірина Овчар.

Українська позапартійна громадська спілка „Аспен Інститут Київ” є членом міжнародної мережі Аспен Інститутів. Спілка підтримує становлення ціннісно-орієнтованого лідерства, сприяє розвитку культури діалогу та створює можливості для обміну ідеями, залучає до діалогу лідерів  бізнесу, державного врядування, представників академічної спільноти, медіа, культурних проєктів та громадянського суспільства.

25 листопада „Аспен Інститут Київ” провів семінар „(Пере)осмислення суспільного договору України”. У семінарі взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, судової влади, бізнесу, благодійних фондів, наукових установ, військовослужбовці, державні службовці.

Обговорювалися питання, пов’язані з актуальними проблемами сьогодення. Під час семінару йшла мова про:

• Потребу у просвітництві на всіх рівнях: виховання, формальну та неформальну освіту.
• Питання моралі та етики в часи викликів; їхній вплив на інститут репутації, спроможність брати на себе відповідальність.
• Консолідацію суспільства і (де)централізацію та їх забезпечення/підтримку.
• Реалізацію запиту на безпеку з дотриманням усіх основоположних прав людини.
• Економічну складову суспільного договору у контексті забезпечення економічних свобод, податкової політики та підтримки приватного сектору.
• Інвестиції у розвиток людського капіталу.
• Посилення престижу публічної служби та залучення до неї нових кадрів через гідну заробітну плату і повагу до публічних службовців.
• Роль держави та взаємодію із суспільством з акцентом на моделі сервісної держави з людиноцентричною системою.

Наталія Кононенко серед учасників семінару

В роботі семінару та в обговоренні окреслених проблем взяла участь кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Наталія Кононенко. Зокрема, вона акцентувала на тому, що одним з фокусів суспільної угоди має стати збереження і вдосконалення демократії в Україні.  Крім того, науковця звертала увагу присутніх на те, що й за нинішніх умов – повномасштабного російського воєнного вторгнення в Україну – творення суспільної  угоди не може заміняти процес вдосконалення держави та її інституцій.

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію рецензованого збірника наукових праць „Україна: Консолідація. Соборність. Звитяжність. Вчинковість”.

До збірника увійшли матеріали VI круглого столу „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті” (спецпроєкт „Україна: Консолідація. Солідарність. Єдність”, 19 жовтня 2022 року) та VII круглого столу „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті” (спецпроєкт „Цивілізаційна суб’єктність України – Соборність. Звитяжність. Вчинковість”, 19 жовтня 2023 року).

Видання здійснено в межах Програми спільної діяльності НАН України та НАПН України, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, а також – згідно з планом реалізації науково-дослідної роботи відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572).

25 листопада 2023, коли вся країна відзначала 90-і роковини вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав ТРК „Київ” інтерв’ю, присвячене цим трагічним подіям минулого століття.

Під час інтерв’ю науковець наголосив на важливості вшанування пам’яті жертв Голодомору – особливо сьогодні – під час російської війни проти України. Ця пам’ять допоможе нам вистояти й перемогти ворога. А. Подольський зазначив, що нинішній злочинний російський політичний режим є продовженням сталінської політики ненависті до України та українців. Саме в часи суверенності України сформувалась правдива політика і культура пам’яті про людей, що загинули в роки Голодомору. Саме така пам’ять повертає жертвам гідність і допомагає українському суспільству сьогодні поважати та співчувати тим, хто в ті роки протистояв комуністичним злочинам і сьогодні подолати ворога.

Під час інтерв’ю

Також А. Подольський під час свого виступу на телеканалі провів історичні паралелі між злочинами комунізму, нацизму, рашизму. Тоталітарні ідеології завжди були й залишаються найбільшою загрозою людству – наголосив науковець.
Відеозапис інтерв’ю

На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” (№ 2 (6)’ 2023), засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем етнополітології та етнодержавознавства.

Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в січні наступного року.

16–17 листопада 2023 року у  Варшаві відбулась міжнародна конференція на тему „Майбутнє і проблеми видання джерел до історії ХХ століття”. Організатором був Інститут національної памʼяті Республіки Польща (ІНП РП) та Історичний інститут Варшавського університету. У виступах дослідників з Польщі, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Румунії, України було охоплено широкий спектр питань, повʼязаних з виданням архівних та інших джерел. Насамперед – європейської політичної історії ХХ століття.

     У роботі конференції взяли участь вчені з України: головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Сергій Кокін, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, кандидат історичних наук Андрій Когут.

Під час роботи конференції (фото Ю. Шаповала)

Ю. Шаповал виступив з доповіддю на тему „Видання спогадів, щоденників і документів першого секретаря ЦК Компартії України Петра Шелеста “Справжній суд історії ще попереду”. Проблеми, досвід, значення”.

Велику увагу на конференції було приділено польсько-українській співпраці в опрацюванні та виданні важливих джерел про сторінки спільної історії.

 На фото зліва направо: Сергій Кокін, доктор історії, Йоланта Карбаж-Віліньська, наукова співробітниця відділу ІНП РП у Гданьску,   Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, Мажена Крук, директорка Архіву ІПН,  Андрій Когут, доктор історії,Марцин Маєвський, науковий співробітник Архіву ІНП РП 

На сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, кандидата історичних наук М. В. Горбатюка „Політична еліта Вінниччини: організаційні, аксіологічні й поведінкові моделі”.

У монографії на основі широкого кола різнопланових джерел і літератури досліджено процес становлення регіональної політичної еліти Вінниччини – проаналізовано її структуру на різних історичних етапах, а також головні механізми рекрутування та канали просування елітних акторів. Показано іманентний зв’язок старої компартійної еліти радянського часу із сучасною регіональною політичною елітою Вінниччини. Виявлено та охарактеризовано ключові цінності та ідентичності регіональної еліти, встановлено, що реальні цінності різко контрастують із декларованими. Детально висвітлено політичну поведінку представників політичної еліти регіону. З’ясовано важливу роль неформальних зв’язків та практик у формуванні, структуруванні та функціонуванні політичної еліти області.

Розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться регіональними політичними елітами в Україні.

Текст монографії (PDF)

26 жовтня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виголосив доповідь на тему „Повернення геополітики? Російська війна в Україні й перспективи нового світового ладу” у Славістичному дослідницькому центрі Хоккайдоського університету (м. Саппоро, Японія).

На його думку, неспровокована російська агресія – це надзвичайно серйозний виклик не лише для України як головної жертви брутального російського нападу, а й для всієї світової політики та економіки, міжнародного права, інституцій та підставових ліберально-демократичних цінностей і засад. Архаїчна концепція „геополітики”, інкорпорована у Росії до імперської ідеології й некритично засвоєна багатьма західними „політичними реалістами”, традиційно перебільшує роль „твердої сили”, яка буцімто надає окремим націям ексклюзивні права й упривілейовує їхні „спеціальні інтереси” на міжнародній арені, й ігнорує натомість „м’яку силу” альтернативних концептів – свободи, гідності, суверенітету, хоча сама вона мобілізує малі й буцімто „неісторичні” нації до опору, захищає їхню суб’єктність й відвертає від ролі пішаків на геополітичній шахівниці.

Микола Рябчук

Україна наочно підтверджує мобілізаційну спроможність цієї м’якої сили та її ефективність у національно-визвольній, антиколоніальній війні з набагато сильнішим противником. Від перемоги України у цій війні великою мірою залежатиме новий світовий лад, так само як і великий світовий нелад цілком може стати наслідком української поразки.

Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, внесено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus.

Журнал увійшов до індексаційної бази ICI Journals Master List.  До цієї бази входять наукові видання, які пройшли багатоступеневий процес параметричної оцінки. Основними вимогами до видань, які внесено до переліку тих, що індексуються, є дотримання редакцією принципів прозорої діяльності, академічної доброчесності, підтвердження якості роботи редакції, редакційної колегії та рецензентів видання.

Наукові видання, що відповідають критеріям та умовам індексації, одержують індекс ICV (Index Copernicus Value), який є показником рівня розвитку наукового журналу та його наукового впливу.

7 листопада 2023 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся Всесвітній конгрес дослідників Голодомору „Непокарані геноциди повторюються!”. Науковий захід було приурочено 90-м роковинам пам’яті українців, знищених у 1932–1933 роках комуністичним тоталітарним режимом. Серед співорганізаторів Конгресу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

На пленарному засіданні конгресу з науковою доповіддю „Історичні паралелі між злочинами комунізму, нацизму, рашизму. Тоталітарні ідеології як загроза людству. Український вимір” виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі науковець головну увагу приділив порівнянню антиукраїнської політики сталінського, комуністичного режиму в СРСР у 30-і роки минулого століття та антиукраїнській пропаганді й російській воєнній агресії проти України з боку путінського політичного режиму. Доповідачем була обґрунтована теза про історичні зав’язки та історичні паралелі між злочинами комунізму та злочинами рашизму проти українців в ХХ–ХХІ століттях.

Під час роботи Конгресу

Під час роботи Конгресу з доповідями виступили Павло Гриценко, д.ф.н., професор, директор Інституту української мови НАН України, Василь Марочко, д.і.н., професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Георгій Папакін, д.і.н. професор, директор Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, Костянтин Колесніков, д.і.н.,  професор, завідувач кафедри історії Академії митної служби України, Володимир Дутчак, військовослужбовець бригади „Азов” Національної гвардії України, к.і.н., Вікторія Малько, д.і.н., керівниця Центру дослідження Голодомору Каліфорнійського університету м. Фресно, інші українські й зарубіжні науковці.

За результатами роботи Конгресу було ухвалено відповідну резолюцію.

3 листопада 2023 року у  Відні, столиці Австрії, відбулась міжнародна конференція на тему „Голодомор і геноцид”. Організатором був Інститут східноєвропейської історії Віденського університету та Австрійсько-українська комісія істориків. Зібрання викликало великий інтерес австрійських вчених-гуманітаріїв та було покликане на фаховому рівні обговорити питання про місце Голодомору 1932–1933 років в Україні в контексті вивчення явища геноциду в історії людства у ХХ і ХХ століттях.

На конференцію було запрошено пʼять доповідачів, кожен з яких мав півгодинний виступ для висвітлення актуальних проблем за темою міжнародної конференції. Відкрив роботу конференції та виступив зі вступною доповіддю директор Інституту східноєвропейської історії Віденського університету професор Вольфганг Мюллер. Швейцарський історик, професор Андреас Каппелер, який є іноземним членом Національної академії наук України, присвятив свою доповідь висвітленню голоду 1932–1933 років в Україні в тогочасній пресі Центральної й Західної Європи. Історик, професор Стенфордського університету (США) Норман Наймарк, автор резонансних досліджень „Вогонь ненависті: Етнічні чистки в Європі у XX столітті” та „Геноциди Сталіна”, аналізував місце і значення Голодомору у низці геноцидів, пережитих людством. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Валерій Васильєв присвятив свою доповідь динаміці відносин центр і субцентр влади на прикладі керівництва України й Росії у 1932–1933 роках.

3 листопада 2023 року. Професор Вольфганг Мюллер виступає на відкритті конференції (Фото Ю. Шаповала)

У конференції взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він зупинився на проблемах методології прочитання спогадів сучасників голоду 1932–1933 років, тих, хто не був жертвою, а в силу ідейних переконань брав активну участь у здійсненні трагічного більшовицького соціального експерименту.

Важливо, що робота конференції на таку значущу тему не була обділена увагою з боку Посольства України в Австрії: Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук Василь Химинець взяв участь у роботі цього наукового форуму. Саме він у 2006 році, працюючи в ранзі першого секретаря Посольства України у Федеративній республіці Німеччина, запросив професора Ю. Шаповала виступити в Музеї Берлінської стіни з публічною лекцією, присвяченою Голодомору в Україні.

Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук Василь Химинець і Юрій Шаповал

Вони знайомі близько 40 років. Зліва направо: один з учасників конференції, керівник відділу сучасної історії та історії Східної й Південно-Східної Європи в Університеті Клагенфурта (Австрія) професор Дітер Поль, Юрій Шаповал, професор Андреас Каппелер