На сайті „Локальна історія” опубліковано розлоге інтерв’ю з провідним науковим співробітником відділу етнополітології нашого Інституту, керівником Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолієм Подольським під назвою „Громадяни України нині під такою ж загрозою, як євреї за Третього Райху”. Платформа „Локальна історія” – це відомий в Україні та за її межами онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел, покликаний зберігати історичну спадщину.
У своєму інтерв’ю А. Подольський наголосив на порівнянні злочинів нацистського, комуністичного та путінського режимів. Сучасна російська війна проти України актуалізувала історичні дискусії навколо питання про природу таких режимів і наслідки їх толерування. Зокрема, – в Європі, де свого часу гітлерівські злочини було засуджено як з моральної, так і з юридичної точки зору. Водночас комуністичний режим, після закінчення Другої світової війни, привласнив собі статус переможця нацизму, а тому – отримав своєрідну індульгенцію. З часом, це дало можливість зміцнитися путінському режиму й розпочати нинішню криваву війну в Європі – війну проти України.
Анатолій Подольський
Інтерв’ю було проведено в рамках дослідницького проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою та пам’яттю про неї”.
Питання, що обговорювалися під час інтерв’ю та інші проблеми будуть у фокусі уваги учасників наукової конференції „Комунізм, нацизм, рашизм – між масакрою та пам’яттю про неї”, яка відбудеться 25 листопада в Інституті Пілецького (Берлін).
Повний текст інтерв’ю А. Подольського
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, присвячений черговій річниці Революції Гідності, – події, яка поклала початок радикальним змінам в нашій державі. Розпочавшись з євроінтеграційних гасел, Майдан засвідчив народження справді незалежної України, зробив заявку на реальну суб’єктність країни – суб’єктність, яку українському народові нині доводиться захищати зі зброєю в руках.
День Гідності та Свободи встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
20–21 листопада 2024 року відбувся, ініційований Національним музеєм Революції Гідності, уже традиційний – п’ятий – науковий форум. Захід присвячено обговоренню як теоретичних проблем, пов’язаних з актуальністю викликів Майдану у процесі повоєнної розбудови України, визначенню місця Революції Гідності в історичній пам’яті суспільства й ролі України в геополітичній структурі світу, так і суто практичних, котрі стосуються документування подій Майдану й російсько-української війни, методології збору свідчень та артефактів, принципів їх зберігання й використання.
Тематичні напрями форуму
- Протестні рухи як чинник націєтворення. Досвід Європи та України
- Еволюція національного спротиву від середини ХІХ століття до російсько-української війни
- Протести: ідея, різновиди та (без)перервність Самоорганізація суспільства: способи, методи, конфігурація
- Майдани: протоформи, форми, соціальний конструкт
- Феномен Майданів як найвищої форми громадянського протесту
- «Культурна травма» в контексті масових протестів, воєн та окупації
- Пам’ятання та забування: (ре)презентація спротиву
Виступає Павло Гай-Нижник
В роботі Форуму взяв участь та виступив із доповіддю провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Доповідач порівняв політичні та ідеологічні засади революційного руху у ХХ та ХХІ століттях та їх роль у формуванні української політичної нації, поділився спогадами про Революцію Гідності (як член політради громадського руху „Правий сектор”), висновками щодо її передумов, перебігу та наслідків для державного будівництва, а також для кристалізації національної ідентичності українців.
20 листопада 2024 року
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
з 10.30 до 16.00 проводиться наукова конференція
„Кримські татари в Україні: новітня доба”
Для участі в заході можна доєднатися онлайн:
Ідентифікатор конференції: 847 0848 5525
Код доступу: 882646
https://knu-ua.zoom.us/j/84708485525? pwd=MCC5NLP5Jb4igJ4ZsL6wByCzhdEa6n.1
На сайті Інституту (в розділі „Наші видання”) розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” № 2 (8)’ 2024.
Засновником і видавцем журналу є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.
Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ МОН України від 07.04.2022 р. № 320). Видання представлено у міжнародних наукометричних базах даних, репозитаріях та пошукових системах: Crossref, Directory of Open Access Journals (DOAJ), Index Copernicus International, ERIH PLUS (HSS), Google Scholar. Повні тексти видання розміщуються на платформі „Наукова періодика України” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Національному репозитарії академічних текстів.
Журнал видається з квітня 2021 року, виходить двічі на рік. Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі. Примірники журналу безоплатно надсилаються у всі обласні універсальні наукові бібліотеки України, у бібліотеки ЗВО державної форми власності, де здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю 052 „Політологія”.
Сайт журналу „Політичні дослідження”
Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в січні 2025 року.
13 листопада 2024 року на сайті медіа „Український тиждень” розміщено статтю доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько „Де Україні взяти професійну еліту”.
За останні 100 років Україна зіткнулася з жахливими злочинами проти людства, які призвели до мільйонів невинних смертей. У ХХ столітті це були злочини двох тоталітарних режимів, комуністичного і нацистського, а в ХХІ страшний мартиролог продовжив путінський режим. Символами цих злочинів стали місця масових трагедій — Биківня, Бабин Яр і Буча. Дослідити природу трьох злочинних режимів — комуністичного, нацистського і рашистського — співставити їхню ідеологію, методи вбивства, а заодно спробувати розробити механізми протидії та запобігання таким злочинам у майбутньому, пропонує проєкт “Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою і пам’яттю про неї”.
8 листопада 2024 року відбулася XV Міжнародна науково-практична конференція „Lucem dabit atra fuligo / Чорна сажа дає світло”, організована Департаментом культури Київської міської державної адміністрації та Музеєм книги і друкарства України.
- Тематика конференції:
Українська ідентичність і війна: виклики для музейної справи.
Проблеми збереження і адвокації історико-культурної спадщини в умовах сучасних загроз.
Постколоніальні студії і створення нових музейних експозицій.
Постколоніалізм та міжкультурні зв’язки: реапропріація чи спільна культурна спадщина.
Деміфологізація історії та творення міфів в українській книжності.
Українське друкарство як засіб інформаційної війни.
Історія і мистецтво рукописної книги.
Українські друкарні та стародруки XVI–XVIII століть.
Видавнича справа в Україні та у центрах української еміграції XX–ХХІ століть.
Українська мова в писемних і друкованих пам’ятках.
Книжкова графіка і мистецьке оформлення книг.
Стан і перспективи оцифрування музейних колекцій рукописної книги і стародруків.
Музейні практики і посттравматичний синдром.
Методика арттерапії і психотерапії в музейній справі.
Міжнародна діяльність українських музеїв.
Незручні питання: музейне фінансування.
З доповіддю „Формування національної ідентичності та консолідація суспільства через музейні практики”, підготовленою спільно з доктором наук з державного управління, професором, професором кафедри публічної політики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) Тетяною Василевською на пленарному засіданні виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Виступає Тетяна Бевз
Доповідачка зазначила, що попри виклики війни, руйнувань і знищень, музеї продовжують шукати способи адаптації, організовуючи евакуацію колекцій, проводячи онлайн-виставки та залучаючи підтримку від міжнародних культурних організацій, а ще «живуть» і формують нові концепти. Наприклад, Музей Другої світової війни (Київ) – це історія про формування колекції артефактів війни та музейну дипломатію по всьому світу; Музей Яворницького (Дніпро) – це приклад перетворення музею на гуманітарний хаб; музей в Охтирці – це історія про те, як жити далі, коли твій музей зруйнувала російська ракета; музей Слов’янська – історія евакуацію музейної колекції під обстрілами.
Підсумовуючи, доповідачка наголосила, що музеї не лише зберігають історію, але й активно впливають на сучасне суспільство, допомагаючи формувати національну ідентичність та підтримувати єдність. Роль музеїв, як освітніх і культурних центрів, є надзвичайно важливою для консолідації суспільства на основі спільної історії, цінностей та культурної пам’яті.
Дереворит „Lucem dabit atra fuligo”
Дереворит (гравюра на дереві), яка була вміщена в книзі Антона Венґжиновича „Syllabus Marianus…” випущеної 1717 р. у Львові друкарнею римо-католицького братства св. Трійці, стала символом науково-практичної конференції та дала їй назву. Напис на стрічці під малюнком „Lucem dabit atra fuligo” – „даватиме світло чорна сажа” (з сажі виготовляли друкарську фарбу) засвідчує ставлення суспільства до друкарства.
28–29 жовтня 2024 року у Бухаресті (Румунія) відбулась Міжнародна конференція на тему „Спотворення та вивчення історії Голокосту: поточні та нові виклики. Національні заходи”. Організатором конференції виступило Міністерство закордонних справ Румунії за підтримки Діючого голови ОБСЄ та Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA), у консультації з Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ)
Конференція мала на меті підвищення обізнаності про можливості сучасних технологій в дослідженні Голокосту, запобігання спотворенню історії та подолання суперечливих історичних наративів, а також – обмін національним досвідом викладання історії Голокосту в країнах-учасницях міжнародного форуму.
Під час роботи конференції
Роботу конференції відкрили Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску (Luminița Odobescu), особистий представник Діючого голови ОБСЄ з питань боротьби з антисемітизмом Рабин Ендрю Бейкер (Rabbi Andrew Baker), депутат парламенту, президент Федерації єврейських громад Румунії Сільвіу Векслер.
Під час дискусії
Міжнародна конференція об’єднала науковців, освітян, державних діячів, дипломатів з близько 10 країн Східної та Центральної Європи, а також представників США, Великої Британії та Ізраїлю. Учасники конференції були зосереджені на питаннях сучасних дослідницьких викликів історії Голокосту, зокрема – впливу на цей процес штучного інтелекту (ШІ), а також – на освітніх компонентах – використання традиційних форм освіти (класи, музеї, меморіали, народне мистецтво). Значну увагу учасники заходу приділили питанням розвитку сучасних платформ для поширення суспільних знань про Голокост і протистояння його спотворенню. Під час роботи конференції, доповідачі наголошували на ключовій ролі освіти у протистоянні запереченню і спотворенню Голокосту та іншим формам антисемітизму. Доповідачі з Румунії, США, Польщі та інших країн зосередились на реаліях викладання історії Голокосту в сучасних умовах з акцентом на вплив на цей процес нападів ХАМАС на цивільних мешканців Ізраїлю 7 жовтня 2023 року, війни між ХАМАС та Ізраїлем.
Виступає Анатолій Подольський
Ураїну на цій міжнародній конференції представляв провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський. У своїй доповіді А. Подольський висвітлив український досвід вивчення Голокосту, протистояння маніпулятивним російським наративам з виправдання воєнної агресії проти України. Доповідач наголосив на особливостях викладання історії Голокосту в Україні під час війни, спротиву нинішній повномасштабній російській воєнній агресії проти нашої держави, коли ті освітяни, які висвітлюють тему Голокосту, нині, на жаль, і самі стали жертвами й свідками російських воєнних злочинів, або ж – перебувають в окупації.
Відеозапис відкриття конференції
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України внесено до глобального реєстру дослідницьких організацій Research Organization Registry (ROR).
ROR призначений для ідентифікації наукових організації та спрямований на інтеграцію науково-дослідних установ у відкриту наукову інфраструктуру.
Ідентифікатор підтримується в метаданих низки наукових платформ, зокрема Crossref та ORCID.
ROR використовується в системах публікації журналів, сховищах даних (зокрема для державної реєстрації та обліку науково-дослідних робіт та дисертацій в УкрІНТЕІ), платформами, що здійснюють надання міжнародних грантів для здійснення наукових досліджень, робочих процесах відкритого доступу та інших компонентах дослідницької інфраструктури. Ідентифікатор ROR (ROR ID) спрямований на усунення неоднозначності інституційної належності, покращення виявлення та відстеження здійснених установою досліджень тощо.
ROR ID Інституту:
https://ror.org/0067sfd77
Дані ROR знаходяться у вільному та відкритому доступі відповідно до вимог ліцензії CC0 1.0 Universal Public Domain.
Використання унікального ідентифікатора (ROR ID):
- забезпечує правильну атрибуцію наукових установ, пов’язаних з ними дослідників, видавців, інформативно для організацій-грантодавців тощо;
- сприяє взаємодії між різними системами, базами даних та платформами досліджень, полегшуючи обмін інформацією та співпрацю;
- допомагає покращити виявлення та доступність дослідницьких організацій, що сприяє ефективній взаємодії та пошуку партнерів для співпраці;
- дозволяє точніше відстежувати наукові результати;
- сприяє впровадженню міжнародних стандартів для ідентифікації дослідницьких організацій, прозорості та відкритому доступу до наукової інформації, що важливо для розвитку відкритої науки.
З 30 вересня по 2 жовтня 2024 року Університетом Регенсбурга та „Think Space Ukraine”, за підтримки Федерального міністерства освіти та досліджень Німеччини, була проведена конференція „Зміщення кордонів, мінливі ландшафти: дослідження індустріальних регіонів у перехідний період”. Конференцію присвячено дослідженню минулого та сьогодення промислових регіонів Східної Європи – Верхньої Сілезії та Донбасу. Конференція також була спрямована на створення простору для ширшого діалогу з науковцями, які вивчають європейські індустріальні зони та прикордонні території, здійснюють порівняльні дослідження.
В роботі конференції взяв участь та виступив з доповіддю „Донбас versus Галичина: Різні модуси іншування та міфологізації” провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеологій нашого Інституту Микола Рябчук. У своїй презентації науковець стверджував, що іншування обох регіонів значною мірою спиралося на старі радянські міфи, хоча й використовувалися вони по-різному. Пострадянська стереотипізація Галичини була, по суті, продовженням старих радянських міфів, які демонізували регіон як украй націоналістичний і ксенофобський, тоді як у випадку Донбасу старий радянський міф про регіон як вітрину „розвиненого соціалізму” був карикатурно обернений на свою протилежність – утілення всіх можливих соціальних патологій. Проте після 2014 року репрезентація обох регіонів у публічному дискурсі, на думку дослідника, помітно змінилася завдяки глибшому розумінню регіональних особливостей та їх відповідальнішій політичній інтерпретації.
Університет Регенсбурга
Перед початком конференції, для її учасників, було організовано фотовиставку робіт чотирьох видатних митців, життя яких тісно пов’язане з Верхньою Сілезією та Донбасом: Віктора Марущенка (1946–2020), Кароліни Йондерко (1985), Олександра Чекменьова (1969), Міхала Кали (1948).
30 жовтня 2024 р. у Центрі Разумкова відбулася фахова дискусія „Майбутнє виборів в Україні: фактор війни”.
На фаховій дискусії було презентовано аналітичну доповідь „Війна і майбутні вибори в Україні: виклики та перспективи”.
В ході дискусії обговорили такі блоки питань:
- стан національного виборчого законодавства та особливості його застосування в період після початку російської агресії проти України у 2014 р.;
- зміст конституційно-правових приписів щодо організації виборів в Україні в умовах воєнного стану;
- проблеми організації та проведення загальнонаціональних та місцевих виборів після закінчення воєнного стану в Україні;
- пропозиції щодо удосконалення чинної нормативно-правової бази та здійснення першочергових організаційних заходів, необхідних для проведення повоєнних виборів в Україні відповідно до європейських стандартів.
У дискусії взяли участь представники органів влади, політики, науковці та експерти з виборчого законодавства, прав людини, теорії та практики сучасних політичних процесів. Наша колега, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько, долучилася до фахової дискусії, схарактеризувавши політичні аспекти й проблеми при підготовці та проведенні повоєнних виборів.
Фахова дискусія „Майбутнє виборів в Україні: фактор війни” (YouTube)
Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, пройшов процес оцінки та проіндексований у базі даних ICI Journals Master List за 2023 рік.
На основі перевірки функціонування журналу у 2023 році розраховано значення його параметричної міцності (ICV). Показник ICV за 2023 рік склав 81,45, що на 8,78 пункту вище показника попереднього – 2022 року.
Результат оцінки в базі даних ICI Journals Master List – Index Copernicus Value (ІCV) – це показник параметричної потужності наукового журналу, його відповідності міжнародним стандартам. ІCV складається з двох основних компонентів – якості журналу та його впливовості.
Експерти відзначили високу якість журналу „Політичні дослідження”, зокрема в частині рівня його диджиталізації, та позитивну динаміку цитування опублікованих у журналі наукових праць.
28 жовтня 2024 року в Києві відбувся Всеукраїнський форум польської національної меншини (спільноти) „Поляки України: спільний голос, жива спадщина”. Понад сто делегатів від Спілки поляків України та Федерації польських організацій в Україні, представники органів державної влади, посольства Республіки Польща в Україні, міжнародних організацій, зокрема Ради Європи та ОБСЄ, українські та польські науковці зібралися для обговорення актуальних питань історії та життєдіяльності польської спільноти в Україні, її внеску в оборону та розвиток нашої держави, збереження спільної культурної спадщини. Захід став платформою конструктивного обговорення складних питань збереження національної ідентичності української полонії, можливостей розвитку її культури й мови, стану матеріальної та нематеріальної спадщини.
Програма форуму включала чотири панельні дискусії, присвячені національно-культурному відродженню, збереженню культурної спадщини, діяльності польської громади в умовах російсько-української війни, розвитку польської мови.
Учасники Форуму разом з Правлячим єпископом Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви Віталієм Кривицьким
В роботі форуму активну участь взяв головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Він був модератором панелі „Національно-культурна спадщина поляків України: надбання та проблеми збереження”, доповідачем панелі „Поляки України у суспільно-політичному житті України в контексті російсько-української війни”. У своєму виступі він зосередився на ролі польської спільноти в розвитку України, її участі у боротьбі з російською агресією, в євроінтеграційному процесі.
Виступає Олег Калакура
Учасники Форуму висловили впевненість в розвитку добросусідських відносин України та Польщі, перспективі спільного європейського майбутнього.
Учасники Всеукраїнського форуму в Києві
Протягом 4–6 жовтня 2024 року у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича проходив науково-методичний семінар для викладачів закладів вищої освіти „Викладання історії Голокосту у вищій школі”. Організаторами семінару, разом з університетом, виступив Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці та за фінансової підтримки Міжнародного проєкту „Стежками пам’яті” єврейської громади міста Дюссельдорфа (Німеччина).
Учасники семінару з 18 регіонів України обговорювали питання, пов’язані з викладанням історії Голокосту у ЗВО України, проблеми, з якими вони стикаються, а також – обмінялися найкращими практиками та власним досвідом.
Учасники семінару
Програму семінару доповнили лекції Ігоря Пошивайла, генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, Лариси Якубової, завідувачки відділу історії України 20-30-х років ХХ ст. Інституту історії України НАН України та Анатолія Подольського, провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, керівника Українського центру вивчення історії Голокосту.
Виступає Лариса Якубова
Виступає Анатолій Подольський
Окремою частиною програми стала вистава „Сіді Таль. Аідише нешуме” на сцені Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Всі учасники та учасниці отримали комплект видань Українського центру вивчення історії Голокосту та інших книг із теми дослідження історії геноцидів. Наразі учасники та учасниці семінару спільно працюють над створенням методичного посібника з питань викладання історії Голокосту у закладах вищої освіти.
17–18 жовтня 2024 року у Львові відбулась Міжнародна наукова конференція на тему „Європа і Україна у ХХ столітті – радянська влада, німецька окупація і суперечливі спогади”. Ця конференція була організована в рамках проєкта під такою самою назвою, здійснюваного Українським католицьким університетом (УКУ) у Львові за сприяння Німецько-української комісії істориків.
Вступними словами конференцію відкрили професор УКУ Ярослав Грицак і професор Мюнхенського університету імені Людвіга Максиміліана (Німеччина) Мартін Шульце Вессель. Зібрання привітала співголова Німецько-української комісії істориків професор Гелінада Грінченко і перший проректор УКУ професор Ярослав Притула.
Під час відкриття конференції
Зліва направо: Кай Струве, Ярослав Грицак, Мартін Шульце Вессель, Ярослав Притула
Професор Університету Галлє-Віттенберґ імені Мартіна Лютера (Німеччина) Кай Струве (він разом з Ярославом Грицаком і Мартіном Шульце Весселем входить до Виконавчої влади проєкта) розповів про перспективи проєкта і про план роботи на найближчий рік. На конференції у виступах її учасників були представлені результати напрацювань і плани подальшої роботи в межах згаданого проєкта.
Під час роботи конференції
У доповідях і виступах обговорювались питання українського інтегрального націоналізму та звʼязки його носіїв з Німеччиною у міжвоєнний період, історія фракцій Організації українських націоналістів, питання колаборації в Україні різного рівня під час Другої світової війни, діяльність і доля виконавців Голокосту, давався аналіз того, як під час „холодної війни” зображувались український націоналізм, злочини комуністичного і нацистського режимів, якою була памʼять про Волинську трагедію 1943 року в добу існування біполярного світу, а також інші важливі проблеми.
Юрій Шаповал та Ярослав Грицак
У конференції взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виступив з доповіддю на тему „Радянська політична поліція в Україні у 1920–1930-х роках: здобутки та перспективи дослідження”.
Учасники конференції були присутні на відкритті Центру новітньої історії імені Миколи Гаєвого. Цей молодий історик мав бути учасником проєкта, але загинув, захищаючи Україну від російської воєнної агресії. У нововідкритому Центрі з лекцією виступила професор Оксфордського університету (Великобританія) Марґарет Макміллан.
Під час лекції Марґарет Макміллан
11 жовтня 2024 року в Навчально-науковому Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася науково-практична конференція „Російсько-українська війна і майбутнє європейської безпеки”. Захід зібрав амбасадорів, дипломатів, провідних науковців та експертів з міжнародних відносин, які обговорили сучасні виклики для безпеки України та всієї Європи в контексті російсько-української війни. Конференція відбувалася у форматі Chatham House (не під запис).
Секретар Ради національної безпеки і оборони України, доктор політичних наук, професор Олександр Литвиненко, виступив із ключовою доповіддю на тему „Дилеми міжнародної безпеки”. Доповідач акцентував на тих складних викликах, які стоять перед міжнародною спільнотою у сфері безпеки, та можливих шляхах зміцнення як національної, так і міжнародної безпеки в умовах агресії з боку Росії.
Під час роботи конференції
В ході конференції відбулися панельні дискусії:
- „Параметри української перемоги”
Учасники обговорили, які складові є ключовими для досягнення Україною перемоги в війні, як у військовому, так і в політичному та в економічному вимірах. Розглядалися сценарії закінчення війни та роль міжнародних партнерів у підтримці України.
- „Архітектура повоєнної безпеки”
Обговорення було зосереджено на тому, як повинна виглядати нова система безпеки в Європі після завершення війни. Йшлося про необхідність реформування наявних безпекових інститутів і створення нових механізмів для гарантування стабільності та недопущення повторення подібних конфліктів у майбутньому.
Участь у роботі конференції взяла завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. Вона активно долучилася до дискусій щодо внутрішніх загроз та інституційної спроможності держави.
Захід завершився розробкою рекомендацій щодо подальших кроків у сфері національної та європейської безпеки. Було підкреслено важливість міжнародної співпраці, підтримки України з боку партнерів та перегляду наявних механізмів колективної безпеки. Цей науково-практичний захід засвідчив необхідність продовження діалогу між науковцями, дипломатами та політиками задля пошуку рішень, які сприятимуть стабільності в Європі та світі в цілому.
Учасники конференції
Конференція стала важливим кроком на шляху до формування нової безпекової архітектури в Європі, яка враховує нові реалії та виклики, що постали перед світом у зв’язку з російською агресією проти України.
16 жовтня 2024 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського відбулася презентація „Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)”. Співавтором, упорядником і науковим редактором книги є доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Павло Гай-Нижник. (Київ: Саміт-книга, 2024. 544 с., іл. Автори: д.і.н. Павло Гай-Нижник, к.і.н. Ірина Краснодемська, к.і.н. Андрій Іванець, к.і.н. Олена Газізова, к.філол.н. Антон Божук, Сергій Губський).
У книзі вивчаються та аналізуються процеси становлення і розвитку громади етнічних українців Криму наприкінці XIX – поч. XXI ст., форми їх самоорганізації, формування сучасної національної свідомості, впливу на цей процес держав та квазідержавних утворень, які контролювали регіон. Особливу увагу приділено вивченню політики України щодо української етнічнонаціональної спільноти АР Крим і м. Севастополя у 1991–2014 рр., а також окупаційній політиці Російської Федерації на півострові після 2014 року, яка призвела до дискримінації кримських українців та загрози асиміляції частини з них. Анексія Криму, яка відбулася з порушенням Конституцій України й АРК, законів України та загальновизнаних міжнародних правових норм, прав і свобод громадян України, що проживають на території Криму, була заздалегідь підготовленою спецоперацією, однією з ключових складових якої стала інформаційно-пропагандистська політика Кремля.
Під час презентації
Розглядаються основні проблеми зародження і подолання проросійської ідентичності в Криму на сучасному етапі та шляхи оптимізації системи державного управління й національної безпеки України.
23 серпня 2024 року на засіданні Президії НАН України з доповіддю „Інституційна спроможність України в умовах війни” виступила член-кореспондент НАН України, завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту Галина Зеленько.
У доповіді наголошено, що інституційна спроможність держави під час війни забезпечується поєднанням адекватної реакції органів державної влади на різноманітні виклики воєнного часу і мобілізації суспільства. Однак для підтримання дієвості такого поєднання необхідною умовою є створення ефективних інститутів суспільного залучення, які ґрунтуються на довірі громадян до державних органів різних рівнів — від інституту президента до органів місцевого самоврядування, здатності державних інституцій бути ефективними та їх спроможності гарантувати безпеку.
Наприкінці вересня 2024 року, коли в Україні відзначали 83-ті роковини трагедії Бабиного Яру, провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський виступив на каналі „Суспільне. Культура”, в рамках проєкту „За своїми по суті” і докладно розповів про жахливі події нацистської окупації столиці України (1941–1943 рр.), тотальне вбивство німецькими окупантами київських євреїв, а також про інші жертви нацистських злочинів у Бабиному Яру. У виступі було приділено також увагу питанням збереження пам’яті про жертви Бабиного Яру в сучасній Україні, під час російської війни та агресії проти нашої країни.
Виступає Анатолій Подольський
Разом з А. Подольським учасницею програми та дискусії була Роза Тапанова, директорка Національного історико-культурного заповідника „Бабин Яр”. Ведучою програми була відома українська журналістка Ліза Цареградська.
Виступає Роза Тапанова
Загалом дискусія відбувалася навколо складних питань про пам’ять та осмислення однієї з найбільших трагедій в історії України – масові розстріли в Бабиному Яру. Чи є це лише єврейською трагедією, чи спільним болем для всього народу? Яка роль держави у вшануванні цієї пам’яті? Як подолати радянську спадщину байдужості й створити стратегію національної пам’яті?
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
