Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, пройшов процес оцінки та проіндексований у базі даних ICI Journals Master List за 2023 рік.
На основі перевірки функціонування журналу у 2023 році розраховано значення його параметричної міцності (ICV). Показник ICV за 2023 рік склав 81,45, що на 8,78 пункту вище показника попереднього – 2022 року.
Результат оцінки в базі даних ICI Journals Master List – Index Copernicus Value (ІCV) – це показник параметричної потужності наукового журналу, його відповідності міжнародним стандартам. ІCV складається з двох основних компонентів – якості журналу та його впливовості.
Експерти відзначили високу якість журналу „Політичні дослідження”, зокрема в частині рівня його диджиталізації, та позитивну динаміку цитування опублікованих у журналі наукових праць.
28 жовтня 2024 року в Києві відбувся Всеукраїнський форум польської національної меншини (спільноти) „Поляки України: спільний голос, жива спадщина”. Понад сто делегатів від Спілки поляків України та Федерації польських організацій в Україні, представники органів державної влади, посольства Республіки Польща в Україні, міжнародних організацій, зокрема Ради Європи та ОБСЄ, українські та польські науковці зібралися для обговорення актуальних питань історії та життєдіяльності польської спільноти в Україні, її внеску в оборону та розвиток нашої держави, збереження спільної культурної спадщини. Захід став платформою конструктивного обговорення складних питань збереження національної ідентичності української полонії, можливостей розвитку її культури й мови, стану матеріальної та нематеріальної спадщини.
Програма форуму включала чотири панельні дискусії, присвячені національно-культурному відродженню, збереженню культурної спадщини, діяльності польської громади в умовах російсько-української війни, розвитку польської мови.
Учасники Форуму разом з Правлячим єпископом Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви Віталієм Кривицьким
В роботі форуму активну участь взяв головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Він був модератором панелі „Національно-культурна спадщина поляків України: надбання та проблеми збереження”, доповідачем панелі „Поляки України у суспільно-політичному житті України в контексті російсько-української війни”. У своєму виступі він зосередився на ролі польської спільноти в розвитку України, її участі у боротьбі з російською агресією, в євроінтеграційному процесі.
Виступає Олег Калакура
Учасники Форуму висловили впевненість в розвитку добросусідських відносин України та Польщі, перспективі спільного європейського майбутнього.
Учасники Всеукраїнського форуму в Києві
Протягом 4–6 жовтня 2024 року у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича проходив науково-методичний семінар для викладачів закладів вищої освіти „Викладання історії Голокосту у вищій школі”. Організаторами семінару, разом з університетом, виступив Український центр вивчення історії Голокосту у співпраці та за фінансової підтримки Міжнародного проєкту „Стежками пам’яті” єврейської громади міста Дюссельдорфа (Німеччина).
Учасники семінару з 18 регіонів України обговорювали питання, пов’язані з викладанням історії Голокосту у ЗВО України, проблеми, з якими вони стикаються, а також – обмінялися найкращими практиками та власним досвідом.
Учасники семінару
Програму семінару доповнили лекції Ігоря Пошивайла, генерального директора Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, Лариси Якубової, завідувачки відділу історії України 20-30-х років ХХ ст. Інституту історії України НАН України та Анатолія Подольського, провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, керівника Українського центру вивчення історії Голокосту.
Виступає Лариса Якубова
Виступає Анатолій Подольський
Окремою частиною програми стала вистава „Сіді Таль. Аідише нешуме” на сцені Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. Всі учасники та учасниці отримали комплект видань Українського центру вивчення історії Голокосту та інших книг із теми дослідження історії геноцидів. Наразі учасники та учасниці семінару спільно працюють над створенням методичного посібника з питань викладання історії Голокосту у закладах вищої освіти.
17–18 жовтня 2024 року у Львові відбулась Міжнародна наукова конференція на тему „Європа і Україна у ХХ столітті – радянська влада, німецька окупація і суперечливі спогади”. Ця конференція була організована в рамках проєкта під такою самою назвою, здійснюваного Українським католицьким університетом (УКУ) у Львові за сприяння Німецько-української комісії істориків.
Вступними словами конференцію відкрили професор УКУ Ярослав Грицак і професор Мюнхенського університету імені Людвіга Максиміліана (Німеччина) Мартін Шульце Вессель. Зібрання привітала співголова Німецько-української комісії істориків професор Гелінада Грінченко і перший проректор УКУ професор Ярослав Притула.
Під час відкриття конференції
Зліва направо: Кай Струве, Ярослав Грицак, Мартін Шульце Вессель, Ярослав Притула
Професор Університету Галлє-Віттенберґ імені Мартіна Лютера (Німеччина) Кай Струве (він разом з Ярославом Грицаком і Мартіном Шульце Весселем входить до Виконавчої влади проєкта) розповів про перспективи проєкта і про план роботи на найближчий рік. На конференції у виступах її учасників були представлені результати напрацювань і плани подальшої роботи в межах згаданого проєкта.
Під час роботи конференції
У доповідях і виступах обговорювались питання українського інтегрального націоналізму та звʼязки його носіїв з Німеччиною у міжвоєнний період, історія фракцій Організації українських націоналістів, питання колаборації в Україні різного рівня під час Другої світової війни, діяльність і доля виконавців Голокосту, давався аналіз того, як під час „холодної війни” зображувались український націоналізм, злочини комуністичного і нацистського режимів, якою була памʼять про Волинську трагедію 1943 року в добу існування біполярного світу, а також інші важливі проблеми.
Юрій Шаповал та Ярослав Грицак
У конференції взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виступив з доповіддю на тему „Радянська політична поліція в Україні у 1920–1930-х роках: здобутки та перспективи дослідження”.
Учасники конференції були присутні на відкритті Центру новітньої історії імені Миколи Гаєвого. Цей молодий історик мав бути учасником проєкта, але загинув, захищаючи Україну від російської воєнної агресії. У нововідкритому Центрі з лекцією виступила професор Оксфордського університету (Великобританія) Марґарет Макміллан.
Під час лекції Марґарет Макміллан
11 жовтня 2024 року в Навчально-науковому Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася науково-практична конференція „Російсько-українська війна і майбутнє європейської безпеки”. Захід зібрав амбасадорів, дипломатів, провідних науковців та експертів з міжнародних відносин, які обговорили сучасні виклики для безпеки України та всієї Європи в контексті російсько-української війни. Конференція відбувалася у форматі Chatham House (не під запис).
Секретар Ради національної безпеки і оборони України, доктор політичних наук, професор Олександр Литвиненко, виступив із ключовою доповіддю на тему „Дилеми міжнародної безпеки”. Доповідач акцентував на тих складних викликах, які стоять перед міжнародною спільнотою у сфері безпеки, та можливих шляхах зміцнення як національної, так і міжнародної безпеки в умовах агресії з боку Росії.
Під час роботи конференції
В ході конференції відбулися панельні дискусії:
- „Параметри української перемоги”
Учасники обговорили, які складові є ключовими для досягнення Україною перемоги в війні, як у військовому, так і в політичному та в економічному вимірах. Розглядалися сценарії закінчення війни та роль міжнародних партнерів у підтримці України.
- „Архітектура повоєнної безпеки”
Обговорення було зосереджено на тому, як повинна виглядати нова система безпеки в Європі після завершення війни. Йшлося про необхідність реформування наявних безпекових інститутів і створення нових механізмів для гарантування стабільності та недопущення повторення подібних конфліктів у майбутньому.
Участь у роботі конференції взяла завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. Вона активно долучилася до дискусій щодо внутрішніх загроз та інституційної спроможності держави.
Захід завершився розробкою рекомендацій щодо подальших кроків у сфері національної та європейської безпеки. Було підкреслено важливість міжнародної співпраці, підтримки України з боку партнерів та перегляду наявних механізмів колективної безпеки. Цей науково-практичний захід засвідчив необхідність продовження діалогу між науковцями, дипломатами та політиками задля пошуку рішень, які сприятимуть стабільності в Європі та світі в цілому.
Учасники конференції
Конференція стала важливим кроком на шляху до формування нової безпекової архітектури в Європі, яка враховує нові реалії та виклики, що постали перед світом у зв’язку з російською агресією проти України.
16 жовтня 2024 року в Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського відбулася презентація „Формування модерної національної свідомості українців Криму: тенденції, перспективи та асиміляційні загрози (кінець ХІХ – початок ХХІ ст.)”. Співавтором, упорядником і науковим редактором книги є доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Павло Гай-Нижник. (Київ: Саміт-книга, 2024. 544 с., іл. Автори: д.і.н. Павло Гай-Нижник, к.і.н. Ірина Краснодемська, к.і.н. Андрій Іванець, к.і.н. Олена Газізова, к.філол.н. Антон Божук, Сергій Губський).
У книзі вивчаються та аналізуються процеси становлення і розвитку громади етнічних українців Криму наприкінці XIX – поч. XXI ст., форми їх самоорганізації, формування сучасної національної свідомості, впливу на цей процес держав та квазідержавних утворень, які контролювали регіон. Особливу увагу приділено вивченню політики України щодо української етнічнонаціональної спільноти АР Крим і м. Севастополя у 1991–2014 рр., а також окупаційній політиці Російської Федерації на півострові після 2014 року, яка призвела до дискримінації кримських українців та загрози асиміляції частини з них. Анексія Криму, яка відбулася з порушенням Конституцій України й АРК, законів України та загальновизнаних міжнародних правових норм, прав і свобод громадян України, що проживають на території Криму, була заздалегідь підготовленою спецоперацією, однією з ключових складових якої стала інформаційно-пропагандистська політика Кремля.
Під час презентації
Розглядаються основні проблеми зародження і подолання проросійської ідентичності в Криму на сучасному етапі та шляхи оптимізації системи державного управління й національної безпеки України.
23 серпня 2024 року на засіданні Президії НАН України з доповіддю „Інституційна спроможність України в умовах війни” виступила член-кореспондент НАН України, завідувач відділу політичних інститутів та процесів Інституту Галина Зеленько.
У доповіді наголошено, що інституційна спроможність держави під час війни забезпечується поєднанням адекватної реакції органів державної влади на різноманітні виклики воєнного часу і мобілізації суспільства. Однак для підтримання дієвості такого поєднання необхідною умовою є створення ефективних інститутів суспільного залучення, які ґрунтуються на довірі громадян до державних органів різних рівнів — від інституту президента до органів місцевого самоврядування, здатності державних інституцій бути ефективними та їх спроможності гарантувати безпеку.
Наприкінці вересня 2024 року, коли в Україні відзначали 83-ті роковини трагедії Бабиного Яру, провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський виступив на каналі „Суспільне. Культура”, в рамках проєкту „За своїми по суті” і докладно розповів про жахливі події нацистської окупації столиці України (1941–1943 рр.), тотальне вбивство німецькими окупантами київських євреїв, а також про інші жертви нацистських злочинів у Бабиному Яру. У виступі було приділено також увагу питанням збереження пам’яті про жертви Бабиного Яру в сучасній Україні, під час російської війни та агресії проти нашої країни.
Виступає Анатолій Подольський
Разом з А. Подольським учасницею програми та дискусії була Роза Тапанова, директорка Національного історико-культурного заповідника „Бабин Яр”. Ведучою програми була відома українська журналістка Ліза Цареградська.
Виступає Роза Тапанова
Загалом дискусія відбувалася навколо складних питань про пам’ять та осмислення однієї з найбільших трагедій в історії України – масові розстріли в Бабиному Яру. Чи є це лише єврейською трагедією, чи спільним болем для всього народу? Яка роль держави у вшануванні цієї пам’яті? Як подолати радянську спадщину байдужості й створити стратегію національної пам’яті?
Трагедія Бабиного Яру – це частина національної ідентичності України. У цій програмі ми говоримо про пам’ять й осмислення однієї з найбільших трагедій в історії України — масові розстріли в Бабиному Яру.
30 вересня 2024 року у Варшаві (Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція „Вислати назавжди”. Конференція була організована в рамках здійснюваного Інститутом національної пам’яті Республіки Польща проєкта „Поляки в Росії, у Радянському Союзі та у східних воєводствах Другої Речі Посполитої”.
У виступах учасників конференції були представлені результати наукових досліджень депортацій поляків і громадян Польщі, які після 1944 року залишилися на територіях радянських Білорусії, Литви та України.
У доповідях та під час їх обговорення наголошувалося на особливостях і наслідках депортацій, визначені напрямки подальших наукових пошуків. Крім польських і українських вчених для участі в конференції були запрошені дослідники з Литви та Білорусі.
У роботі конференції взяв участь і виступив з доповіддю „Повоєнні радянські депортації – оцінка балансу” головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Під час роботи конференції
Зліва направо: Юрій Шаповал (Україна), доктор історії Йоланта Карбаж-Вілінська (Польща), доктор історії Павел Лібера (Польща), доктор історії Адам Качинський (Польща), доктор історії, професор, ключовий ініціатор конференції Ян Шумський (Польща)
29 жовтня 2024 р. в рамках фестивалю „Книжкова країна”, що відбувався на майданчиках Національного комплексу „Експоце́нтр Украї́ни” (колишня ВДНГ), доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Павло Гай-Нижник презентував другу книгу авторської трилогії „Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух”. Презентація тривала понад годину на майданчику „Шатро подій” в номінації новинки року.
„Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух” – історико-політологічна трилогія, в якій висвітлюються та аналізуються розвиток ідеології українського націонал-консерватизму та його теоретичні засади від початку ХХ ст. і до початку ХХІ ст. Зокрема розглянуто розвиток українського консерватизму як різновиду суспільно-політичної думки, моделі побудови Української Держави, її політичної та економічної системи, засади українського націонал-консерватизму, теорії класократії та концепції трудової монархії, а також перебіг зародження й діяльності Гетьманського Руху (ГР) в еміграції.
Під час презентації
Друга книга хронологічно охоплює період від 1937 до 1945 років, тобто від часу утворення Союзу Гетьманців-Державників (СГД) на чолі з П. Скоропадським (1937) і до смерті гетьмана та завершення того ж року Другої світової війни (1945). Проаналізовано статутно-регламентні засади СГД, зміни у структурі, діяльності та ідеології ГР, зокрема оновлений формат концепції націонал-консерватизму.
Гай-Нижник П. Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух.
Книга ІІ. 1938–1945 рр. Київ: Саміт-книга, 2024. 588 с., іл.).
Висвітлено перебіг і мету поїздки Д. Скоропадського до США і Канади, а також його роль в оновленні окремих аспектів в ідеології націонал-консерватизму та потребу у переїзді до Великобританії. Окрема частина документів СГД і ГР, промов як Павла, так і Данила Скоропадських, з огляду на їхню невідомість чи маловідомість для сучасників, подаються у повному обсязі, що надає читачеві можливість скласти власні враження й самостійно їх проаналізувати. Розкрито взаємини проводу ГР і П. Скоропадського з вищим керівництвом Третього Райху та НСДАП, ставлення до політики націонал-соціалістів щодо українського питання й можливості відновлення Української Держави. Вказується на позиції СГД у взаєминах з Абвером і зовнішньополітичним відомством НСДАП, щодо Української Установи Довіри в Німеччині, війни Райху з Польщею та СРСР. Висвітлено ставлення СГД і ГР до проблем Церкви, питання державності Карпатської України та створення єдиного національно-визвольного фронту, а також взаємини з УНО, ДЦ УНР, ФНЄ, ОУН тощо та збройної боротьби УПА. Висвітлено діяльність Української Громади та теренах Райху, СГД в Європі, США, Канаді, Південній Америці тощо. Проаналізовано ідеологічні та програмові засади СГД і ГР, думки його провідних ідеологів і діячів, концепції й моделі майбутньої Української Держави та діяльність Союзу Гетьманців-Державників і Гетьманського Руху протягом Другої світової війни.
Повні тексти статей, опублікованих в журналі „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є наш Інститут, розміщені в Національному репозитарію академічних текстів (НРАТ).
Національний репозитарій — загальнодержавна розподілена електронна база даних, в якій накопичуються, зберігаються і систематизуються академічні тексти з метою створення умов для максимального доступу до наукової інформації в Україні і світі, сприяння розвитку наукової діяльності та дотримання принципів академічній доброчесності. Положення про Національний репозитарій академічних текстів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 541.
Репозитарій надає відкритий доступ користувачам до інформації, що в ньому міститься, зокрема до реєстру та повних текстів публікацій наукового характеру.
Розміщення наукових публікацій журналу „Політичні дослідження” на офіційному порталі Національного репозитарію академічних текстів сприятиме популяризації видання, розширенню його читацької аудиторії та ознайомленню наукової громадськості з результатами досліджень вітчизняних вчених, представлених на сторінках журналу.
26 вересня 2024 року в Києві відбувся Всеукраїнський науково-практичний форум: „Греки України: збереження ідентичності в умовах російської агресії. Суспільно-політичний, історико-культурний і мовний аспекти”.
Захід ініційовано Державною службою України з етнополітики та свободи слова у співпраці з Федерацією грецьких товариств України та Маріупольським державним університетом.
Серед учасників форуму – представники грецьких товариств, державних інституцій, міжнародних організацій та наукових кіл, які об’єдналися спільним бажанням зберегти багатовікову історію та культуру греків України. Особливу увагу було приділено проблемам з якими стикаються греки, що проживають на тимчасово окупованих територіях України, враховуючи, що на теренах українського Північного Приазов’я до війни проживало 85% греків України.
В роботі форуму взяли участь науковці відділу етнополітології нашого Інституту: Анастасія Дегтеренко – провідний науковий співробітник, кандидат політичних наук, доцент та Олексій Ляшенко – науковий співробітник, кандидат історичних наук.
Під час роботи панельної дискусії „Греки України у суспільно-політичному житті України в контексті російсько-української війни, їх внесок у протидію російської агресії” Анастасія Дегтеренко виступила з доповіддю „Етнополітичний менеджмент як інструмент стійкості територіальних громад Українського Північного Приазов’я”. Під час наукової дискусії науковиця зазначила, що основною метою стійкості територіальних громад є збереження життєздатності громади, її соціальної, економічної, інституційної структури в умовах війни. Водночас, зазначила доповідачка, стійкість це те, що потрібно систематично вимірювати та відстежувати її зміни за допомогою індексів стійкості, а для вимірювання етнополітичної стійкості – за допомогою моніторингової системи такого інструменту стійкості як етнополітичний менеджмент.
20 вересня 2024 року в Києві відбувся круглий стіл на тему „Знати і пам’ятати: актуальні дослідження та інформаційні продукти про геноцид ромів у роки Другої світової війни”. Захід відбувся за ініціативи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) і об’єднав представників органів влади, істориків, освітян, культурних діячів та громадські організації для обговорення важливості збереження пам’яті про геноцид ромів і популяризації знань про цю трагедію.
Під час роботи круглого столу з доповіддю „Використання інформаційних ресурсів з історії геноциду ромів України в добу Другої світової війни у науковій та педагогічній діяльності” виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі науковець зазначив, що в сучасній українській історичній науці тема геноциду ромів знаходиться на маргінесі, на сьогодні у нас є дуже незначна кількість академічних досліджень з цієї проблематики. Проте, ті наукові та освітні видання, що створені українськими вченими й педагогами з історії ромської спільноти України, покликані хоч частково заповнити цю прогалину.
Виступає Анатолій Подольський
Геноцид ромів під час Другої світової війни – одна з найтрагічніших сторінок історії. „Масштаби трагедії не повинні вимірюватися лише статистикою й цифрами. Йдеться про нищення народу, його пам’яті, традицій, культури, національної ідентичності та консолідації. Ми маємо про це говорити та пам’ятати” – наголосив Віктор Войналович, доктор політичних наук, професор, перший заступник Голови ДЕСС.
Виступає Віктор Войналович
Юліан Кондур, представник Ромського жіночого фонду „Чіріклі”, звернув увагу на кризу ромської ідентичності: „Сьогодні роми стикаються з кризою ідентичності, адже ми й самі мало знаємо про свою історію, культуру та мову. Тому важливо створювати нові можливості для взаєморозуміння між ромами й українським суспільством, адже роми проживають в Україні вже понад 500 років”. Він також розповів про ініціативи, спрямовані на популяризацію ромської культури.
Під час круглого столу
Також під час круглого столу виступили з доповідями Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті, Роза Тапанова, директорка Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр”, Олег Пурий, головний спеціаліст Відділу етнополітики ДЕСС, Володимир Яковенко, голова правління ГО „Молодіжна агенція з адвокації ромської культури “АРКА”” та інші.
Учасники круглого столу підкреслили значущість медіапроєктів та освітніх програм, що сприяють вивченню історії геноциду ромів. Віктор Войналович підсумував: „Ми маємо про це говорити і завжди пам’ятати, оскільки, на превеликий жаль, ці тоталітарні практики не завершилися – вони продовжуються, попри жахливі підсумки Другої світової війни. Сучасний неофашизм, в обличчі російського режиму, демонструє не менш моторошні наслідки”.
23–24 вересня 2024 року у Гайдельберзі (Німеччина, Баден-Вюртемберг) відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція на тему „Від радянської до незалежної України”. Конференцію було організовано Німецько-українською історичною комісією (НУІК).
Російсько-українська війна спонукає дослідників заново досліджувати передумови та процес розпаду Радянського Союзу, трансформацію українського суспільства наприкінці 1980-х та на початку 1990-х років, міжнародний і національний контексти відновлення Української держави в 1991 році.
Саме тому Німецько-українська історична комісія присвятила свою щорічну конференцію цій епосі, обговоренню її ключових особливостей та наслідків. У конференції взяли участь науковці з Німеччини, Канади, Польщі, України. В рамках конференції відбулась розмова про роль історичного досвіду у зміцненні німецько-українських взаємин. В цій розмові взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Олексій Макеєв.
Після закінчення роботи конференції відбулось засідання Німецько-української історичної комісії. У конгресі як керівник секції „Академічна наука і виклики змін”, взяв участь і виступив член Німецько-української історичної комісії, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Під час роботи конференції (фото Ю.Шаповала)
Під час зустрічі з Послом України
(зліва направо): доктор історії, професор Таня Пентнер (Німеччина), Надзвичайний і Повноважний Посол України в Німеччині Олексій Макеєв, співголова НУІК, доктор історичних наук, професор Гелінада Грінченко (Україна), співголова НУІК, доктор історії, професор Ґвідо Гаусманн (Німеччина)
(фото Ю.Шаповала)
Учасники конференції
(зліва направо): Олександр Панкеєв (Канадський Інститут Українських Студій, Едмонтон, Канада), доктор історії, професор Анна Вероніка Вендланд (Німеччина, Інститут Гердера, Марбург), Юрій Шаповал (Україна)
19–22 вересня 2024 року у м. Яремче відбулися ХVІІ українсько-польські зустрічі. Традиційний науковий форум, який об’єднує українських та польських дослідників, працював у форматі семи дискусійних панелей. Участь у заході взяли понад 120 фахівців: дипломати, викладачі, науковці, журналісти, політичні експерти, громадські активісти з України та Польщі.
Вітаючи учасників зібрання від імені одного з організаторів заходу, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор, академік НАН України Олег Рафальський наголосив на тому, що нинішня зустріч відбувається у виключно складний і відповідальний момент розвитку міжнародних відносин, адже повномасштабна російсько-українська війна стала геополітичним викликом для усієї цивілізованої спільноти. Відбувається загальне зниження індексу глобальної демократії та кількісне зростання країн глобального півдня, що стали на шлях авторитарного політичного розвитку. Відтак, у сучасному українсько-польському сусідстві ми бачимо не лише спільність історичної долі, яка поєднує обидва народи, але й знаходимо важливий стратегічний інтерес, оскільки російський авторитарний режим прагне відновити євроазійську імперію. Він це робить не тільки через спроби встановити контроль над пострадянськими країнами, але й шляхом відродження впливу на теренах Центрально-Східної Європи. Виходячи з цих обставин, Україна та Польща приречені зміцнювати своє стратегічне партнерство. Водночас в оцінці зусиль Польщі, пов’язаних із підтримкою України, варто відмовитися від сприйняття Польщі як «адвоката інтересів» України. Натомість варто розглядати Польщу як «лобіста українських інтересів» на шляху євроатлантичної інтеграції. Разом Україна та Польща здатні забезпечити формування нової безпекової картини у всій Європі та спільно стати ключовим форпостом захисту демократичних цінностей в умовах формування нового світопорядку.
Виступає Олег Рафальський
Від Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в роботі наукового заходу взяли участь завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.
Співробітники Інституту разом з ректором
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника:
Ростислав Балабан, Юрій Ніколаєць, Ігор Цепенда, Олег Калакура
Юрій Ніколаєць виступив із доповіддю на секції „Агресія Росії та війна в Україні: досвід і висновки для Польщі та регіону” та наголосив на необхідності підвищення рівня медіаграмотності населення для забезпечення ефективної протидії РФ у інформаційній війні. Доповідач відзначив, що у сучасній війні соціальні мережі еволюціонували від засобу впливу на формування дискурсу про перебіг бойових дій до основного джерела інформації громадян України про війну. Польська сторона має врахувати негативний досвід України, пов’язаний із перетворенням соцмереж (насамперед Telegram) на основне джерело політичних новин, оскільки такі мережі найчастіше використовуються ворогом для поширення дезінформації та дестабілізації ситуації у державі. Юрій Ніколаєць також рекомендував польським колегам вивчати та аналізувати не лише досвід ЗСУ по організації дій на полі бою, а й боротьбу українського громадянського суспільства із ворожими деструктивними впливами в інформаційному просторі.
Виступає Юрій Ніколаць
Дискутує Ростислав Балабан
Учасники зустрічей обговорили важливі аспекти двосторонніх взаємин в політико-безпековій, економічній, міжрегіональній (транскордонній) та культурно-гуманітарній сферах у контексті російсько-української війни, а також актуальних геополітичних тенденцій і змін.
11–13 вересня 2024 року в Лісабоні (Португалія) відбулася 75-та ювілейна конференція Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA) на тему „Демократизація та автократизація” на якій сотні науковці з більш ніж 50 країн світу обговорювали ключові виклики, з якими стикається сучасна демократія.
Однією з ключових подій конференції стала лекція видатного науковця Адама Пшеворськи. Його виступ був присвячений аналізу сучасних демократичних процесів, зокрема зростанню загроз автократизації в багатьох країнах. А. Пшеворськи наголосив на необхідності пошуку нових форм демократичного управління, які зможуть ефективно реагувати на сучасні виклики, зокрема цифрові трансформації та глобалізацію.
Під час конференції
Також у ході конференції відбулося близько 70 панельних дискусій. Тематика панелей варіювалася від історичних аспектів демократичних процесів до сучасних викликів. Зокрема, обговорювалися теми впливу популізму на ерозію демократії, роль релігійних акторів у формуванні політичних режимів, а також економічні аспекти демократичних трансформацій. Особливої уваги було надано питанню взаємодії громадянського суспільства та урядових структур у контексті демократизації та автократизації. Президент IPSA Пабло Оньяте, який підсумував основні моменти обговорень, наголосив на необхідності продовження роботи над підвищенням впливу політичної науки на політичні процеси та підкреслив важливість співпраці між різними академічними установами і громадськістю. Крім того, професор П. Оньяте запросив усіх присутніх на майбутній Всесвітній конгрес політичної науки, що відбудеться у 2025 році в Сеулі, Південна Корея.
Галина Зеленько
У конференції взяла участь завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько. На конференції вона представила доповідь, виконану у співавторстві з провідним науковим співробітником відділу, кандидатом політичних наук Наталією Кононенко на тему „Загрози токсичної поляризації в умовах війни: випадок України”. Г. Зеленько наголосила на тому, що в Україні відбувся відхід від традиційної поляризації навколо політичних ідентичностей (питання мови, віри, зовнішньополітичних орієнтацій) до конфліктів, пов’язаних із цінностями та інтересами. Зокрема, це стосувалося конфліктів між тими, хто переживає війну на території України, та тими, хто опинився в статусі біженців або не бере безпосередньої участі у військових діях тощо. Ці конфлікти є болючими, але науковці дійшли висновку, що вони засновані на різниці в інтересах і цінностях, а тому легше піддаються врегулюванню, ніж конфлікти політичних ідентичностей. Також Г. Зеленько акцентувала на засобах нейтралізації токсичної поляризації та інструментах легітимації влади в умовах війни, що є частиною дослідження, виконаного у відділі політичних інститутів і процесів Наталією Кононенко, Світланою Ситник, Іриною Овчар та Віталієм Перевезієм. Ця тема викликала багато запитань, що стало важливим нагадуванням про ситуацію в Україні для світової політичної спільноти.
Виступає Галина Зеленько
Також з огляду на участь окремих російських науковців (хоча й на умовах індивідуального членства) у конференції Г. Зеленько зробила публічну заяву щодо неприпустимості участі представників РФ у заходах IPSA, оскільки їх усунення від публічних оцінок російської воєнної агресії, а також відкриття регіональних представництв Російської асоціації політичної науки на окупованих територіях (у Донецьку та Криму) є прямим свідченням підтримки політики російської влади.
28 серпня 2024 року у Браушвайні (Німеччина) відбулися читання та дискусія „Росія – загроза для Європи” з журналістами Гесіне Дорнблют (Gesine Dornblüth) і Томасом Франке (Thomas Franke). Була представлена книга „Отрута Путіна – атака Росії на свободу Європи”, яка вийшла друком 9 вересня 2024 року. Найбільш дискусійними питаннями були саме підступні та витончені методи, які використовує російський режим для проникнення в суспільства Вірменії, Грузії, України та країн Балтії, а також для створення загрози для Європи. Модератором дискусії виступив Крістоф Гіза (Christoph Giesa).
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України представляла провідна наукова співробітниця, кандидатка політичних наук, доцентка Анастасія Дегтеренко, яка вже другий рік плідно співпрацює з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу (Die Friedrich-Naumann-Stiftung für die Freiheit) та Фондом Герди Хенкель (Gerda Henkel Stiftung).
Дискусія „Росія – загроза для Європи” відбулася за сприяння Фонду Фрідріха Науманна за Свободу (Die Friedrich-Naumann-Stiftung für die Freiheit), який пропонує програми політичної освіти в Німеччині та в усьому світі, засновані на ідеях лібералізму, а за допомогою заходів та публікацій заохочує людей до активної участі в політичному житті. Фонд було засновано 19 травня 1958 р., головний офіс знаходиться в Потсдамі, а офіси відкриті по всій Німеччині, і ведеться політичний діалог з більш ніж 60 країнами світу.
В рамках наукових дискусій в Брауншвайні та Берліні 28–30 серпня 2024 року Анастасія Дегтеренко також прочитала лекції на тему „Захист та інклюзія нових хвиль біженців від війни: ризики та можливості” та провела інформаційну кампанію щодо питань захисту і залучення нових хвиль українських біженок в рамках співпраці ГО „Академія резильєнтного розвитку України” та при фінансовій підтримці Українського Жіночого Фонду.
Щойно у Варшаві вийшов друком 11-й том видання, яке з 1996 року готує польсько-українська робоча група. До 2024 року ця видавнича серія мала назву „Польща та Україна в 30-40-х роках ХХ століття. Невідомі документи спеціальних служб”. Серед співзасновників серії – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Нині серія має назву „Польща і Україна у ХХ столітті”.
На теренах колишнього Радянського Союзу і колишнього європейського „соцтабору” польсько-український спільний видавничий проєкт за тривалістю, за результатами роботи, за якістю архівних першодруків нині є наймасштабнішим міждержавним науково-видавничим проєктом. Кожен з томів, обсягом близько 1000 сторінок, відкривається вступною статтею „Від редакційної колеґії”. Вона характеризує стан розробки проблеми, наявні точки зору, аспекти, що потребують подальшої розробки, принципи відбору документів і матеріалів для тому. За вступною статею подається документальний масив.
Зазвичай це неоприлюднені раніше документи з польських і українських архівів (переважно це – архіви спецслужб). До кожного з томів спільною групою готується довідковий апарат, коментарі, іменний і географічний покажчики.
Починаючи з 1996 року участь у проєкті бере головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Вийшов друком 11-й том видання
Члени спільної робочої групи
(зліва направо): заступник директора Відділу Інституту національної памʼяті Республіки Польща в Лодзі, доктор історії Єжи Беднарек, науковий співробітник Відділу Інституту національної пам’яті Республіки Польща в Гданську, доктор історії Йоланта Карбаж-Вілінська, співробітник Інституту національної памʼяті Республіки Польща, доктор історії Марцин Маєвський, Юрій Шаповал, директор Архіву Інституту національної памʼяті Республіки Польща Мажена Крук, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
