9 грудня 2024 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі відбулася Міжнародна науково-практична конференція „Війна Росії проти України: від гібридних форм до геноцидних практик”.

Основними тематичними напрямами роботи конференції були визначені:

• Інформаційний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Економічні аспекти ведення гібридної війни РФ проти України;
• Військові чинники ведення гібридної війни РФ проти України;
• Культурний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Гуманітарна сфера як інструмент гібридної війни РФ проти України;
• Церковно-релігійний вимір гібридної війни РФ проти України;
• Політико-дипломатичний набір інструментів ведення гібридної війни РФ проти України;
• Геноцидні практики російсько-української війни.

У роботі конференції взяли участь науковці з України, Канади та Литви.

З доповіддю „Українське інформаційне поле в умовах повномасштабного російського воєнного вторгнення” виступив завідувач відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України доктор історичних наук Юрій Ніколаєць.

Виступає Юрій Ніколаєць

У своїй доповіді він наголосив, що монополізація інформаційного поля має значний конфліктогенний потенціал, а також може нівелювати зусилля громадян, спрямовані на захист демократії проти авторитаризму. Демократична риторика без збереження реального інструментарію впливу громадянського суспільства на розвиток інформаційного поля України сприятиме зростанню рівня контрольованої міфологізації політичної діяльності, створить суттєві перешкоди на шляху модернізації економіки держави, а також – суттєво ускладнить розвиток місцевого самоврядування. Доповідач підкреслив, що післявоєнне інформаційне поле України буде перебувати під тиском висвітлення подій та формування прогнозів щодо перебігу виборчої кампанії, визначення причин порівняно швидкого просування ворога на низці стратегічних напрямів, засудження дій колаборантів, висвітлення масштабів допомоги зарубіжних партнерів нашої держави тощо.

Підвищення якості інформації в інформаційному полі України буде вимагати злагоджених дій громадянського суспільства та держави. Маніпуляції з інформацією задля перемоги у виборчих перегонах додатково відкриватимуть простір для втілення у життя ворожих інформаційних спецоперацій. Деструктивний вплив політтехнологів на індивідуальні інформаційні поля виборців неминуче призведе до спотворення інформаційного поля держави, до збільшення вразливості громадян перед тиском з боку чужих інформаційних полів унаслідок формування недовіри як до української влади, так і до опозиції.

Учасники заходу

Участь у роботі міжнародної науково-практичної конференції також взяли співробітники Інституту: головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко, молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук Ростислав Балабан.

6 грудня 2024 року у Києві відбувся Всеукраїнський форум консервативної політики „Безпека. Цінності. Добробут”.

Предметом обговорення на заході було віра та цінності як фундамент національної безпеки та добробуту; громадянська відповідальність та участь громад у заподіюванні бажаного сценарію, як запорука стійкості України. Мета події – формування плану дій для українських консерваторів, реалізація якого могла б допомогти посилити стійкість України.

До події долучилася делегація республіканських аналітичних центрів та консервативних організацій США. Захід відвідала делегація з понад 20 представників провідних аналітичних центрів і консервативних організацій США, зокрема The Heritage Foundation, Defenders of Faith in Ukraine, Family Research Council тощо. Серед учасників були Ерік Патерсон, президент і генеральний директор Меморіального фонду жертв комунізму (Victims of Communism Memorial Foundation); Джордж Барна, директор з досліджень Центру культурних досліджень при Християнському університеті Аризони (Cultural Research Center at Arizona Christian University); Келлі Е. Каррі, старший науковий співробітник Центру свободи та процвітання Атлантичної ради та Центру стратегії й безпеки Скоукрофта (Atlantic Council’s Freedom and Prosperity Center and Scowcroft Center for Strategy and Security); а також Джені Страк, віцепрезидент із питань громадської взаємодії та адвокації в The Heritage Foundation. На форумі були представлені громадські діячі, журналісти, волонтери, військові, капелани, політики, духовні лідери, представники релігійних громад, бізнесмени, лідери місцевого самоврядування та інші.

Під час роботи Форуму

Основними темами Форуму стали:

• Розвиток і зміцнення традиційних цінностей віри, сім’ї, патріотизму;
• Демографічна криза, підвищення народжуваності, та питання повернення вимушених переселенців до України;
• Розвиток освіти, підприємництва та місцевого самоврядування на основі одвічних цінностей;
• Поглиблення співпраці консервативних кіл України та США, налагодження міжрегіонального партнерства.

В роботі Всеукраїнського Форуму консервативної політики взяв участь провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник..

12 листопада 2024 року у ДУ „Інститут всесвітньої історії НАН України” було проведено міжнародну наукову конференцію на тему „Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень”. На конференції обговорювалися актуальні проблеми дослідження Голокосту в Україні та світі, теоретичні засади сучасного наукового дискурсу з цієї проблематики.

В роботі конференції взяли участь відомі вітчизняні та іноземні фахівці: співробітники Інституту всесвітньої історії НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Institute of Musicology Jagiellonian University (Krakow, Poland), Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Рівненського державного гуманітарного університету, Державного архіву Львівської області, Українського центру вивчення історії Голокосту, музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро), Українського представництва Канадської недержавної організації „Українсько-Єврейська Зустріч”.

Під час роботи конференції

З науковою доповіддю „Студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії” на конференції виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Науковець проаналізував студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії та розповів про поступове формування наукової школи в Україні дослідників цієї проблематики. Протягом останнього десятиліття, зазначив доповідач, в Україні зросла кількість напрямів досліджень історії. Передусім йдеться про регіональні дослідження з політики пам’яті про жертви Голокосту, а також – студії з проблем руху Опору.

Виступає Анатолій Подольський

З доповідями також виступили науковці Інституту всесвітньої історії НАН України: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, головний науковий співробітник Василь Ткаченко, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Сергій Стельмах, директор Інституту, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Олександр Потєхін, доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник Людмила Чекаленко та інші.

Програма конференції 

5–6 грудня 2024 року у Чернівцях відбувся, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, всеукраїнський Форум „Розвиток румунської національної меншини (спільноти) України: громадський, культурний і освітній вимір”.

Понад сто п’ятдесят делегатів румунської громади, представники органів державної влади, духовенства, дипломатичного корпусу та науковці зібралися для обговорення актуальних питань життя румунської громади в Україні, її внеску в розвиток держави та збереження її історико-культурної спадщини.

Форум відкрив Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, наголосивши на важливості таких заходів у нинішніх умовах. Він відзначив, що всі національні меншини, зокрема румуни, нині активно захищають Україну.

Під час урочистого відкриття форуму

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов зазначив, що в Україні розробляються стратегічні документи, спрямовані на підтримку національних спільнот. Він висловив сподівання, що обговорення на форумі стане продуктивним у розв’язанні питань, які хвилюють румунську громаду.

Голова Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Запаранюк назвав захід історичною подією для Буковини. Він підкреслив, що такі форуми сприяють діалогу між Україною та Румунією в контексті євроінтеграції.

З вітаннями до учасників заходу звернулися Надзвичайний і Повноважний Посол України в Румунії Ігор Прокопчук та Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула, наголошуючи, що Форум створює можливості для налагодження комунікації між румунською громадою та органами влади, що сприятиме спільному розв’язанню важливих питань.

Виступає Віктор Єленський

Подальша робота форуму продовжилася у форматі панельних дискусій. Учасники обговорювали питання: забезпечення прав національних меншин (спільнот) та їх участі у суспільно-політичному житті України; освіти як джерела збереження культурної ідентичності; стану і перспектив громадського, культурного і духовного розвитку румунської національної меншини; ролі національних меншин в Європейській інтеграції України. В обговоренні питань удосконалення державної етнічної політики, з урахуванням викликів війни Росії проти України, взяв участь головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура.

Учасники форуму

Другий день форуму пройшов у спілкуванні в румунських культурно-освітніх закладах та громадських організаціях. Учасники форуму відвідали ліцей „Лідер” імені Іона Некулче Боянської сільської ради Чернівецького району, музей археології та етнографії імені Максиміліана Хакмана у селі Опришени, Чернівецьке обласне товариство румунської культури імені Міхая Емінеску.

Разом з дошкільниками та учнями початкової школи ліцею „Лідер” на святі „Святий Миколай, до нас завітай”

 В музеї разом з дитячих хором села Опришени

Румунська спільнота України зберігає свою єдність, національні традиції, бере активну участь у захисті країни, волонтерському русі, сприяє євроатлантичній інтеграції України.

2–3 грудня 2024 року в Ужгороді відбувся Форум угорської національної меншини в Україні під назвою „На захисті спільного дому: угорська національна спільнота в обороні й розвитку України”.

Захід, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті, об’єднав представників центральних та місцевих органів влади, парламенту, угорських громадських організацій, духовенства, територіальних громад, міжнародних інституцій і наукових установ. У рамках форуму учасники обговорили актуальні питання, пов’язані з життям угорської спільноти в Україні, акцентуючи на ролі угорців в захисті України, її розвитку та інтеграції до європейського співтовариства.

Під час Форуму

Відкриваючи форум Голова Державної служби з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, наголосив, що українська політика по відношенню до нацменшин – це те, що виходить з глибини боротьби українців за свою незалежність, яку підтримували і угорці, і румуни, і болгари, і всі, хто мешкає на українській землі: „Ми знаємо багато прикладів такої спільної боротьби, ми знаємо, як боролись пліч-о-пліч українці та угорці під час Весни народів, ми знаємо, як вони борються зараз проти нашого спільного ворога. І ми хотіли б, щоб українська політична нація відігравала всіма барвами, культурами, всіма ідентичностями, і щоб усі вони зливалися в одне вагоме і потужне річище”.

Виступає Віктор Єленський

Міністр Кабінету Міністрів України Олег Немчінов відзначив якісно новий підхід до співпраці з національними спільнотами, який наразі відбувається в Україні. Свідченням цього є й нинішній захід, який має особливе значення в контексті євроінтеграційного поступу нашої держави: „Оскільки ми обрали шлях вступу в Європейський Союз, це означає, що ми погодились переймати найкращі практики ЄС щодо підтримки національних спільнот і меншин. Хочу відзначити, що в українському законодавстві імплементовані найкращі практики з угорського, румунського, болгарського законодавства щодо нацменшин. Маю надію, що і в майбутньому ми будемо брати найкраще, розвивати це і підтримувати”.

Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай, та народна депутатка України, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти науки та інновацій, співголова депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина, представили регіональний та парламентський виміри євроінтеграційних процесів, наголосивши на необхідності залучення всіх рівнів влади та суспільства до цього процесу.

Під час форуму відбулося три панельні дискусії, присвячені реформуванню державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), захист їх культурного надбання в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії; ролі інститутів громадянського суспільства угорської національної меншини (спільноти) у суспільно-політичному житті України та у процесі формування і реалізації законодавства про національні меншини (спільноти); забезпеченню Україною права на освіту осіб, які належать до угорської національної меншини (спільноти).

Виступає Людмила Мазука

У роботі першої панелі „Реформування державної політики України у сфері національних меншин (спільнот), захист їх культурного надбання в контексті євроінтеграційних процесів в умовах широкомасштабної російської агресії” взяла участь і виступила з доповіддю „Етнополітичні аспекти українсько-угорських відносин в умовах повномасштабної російсько-української війни” кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту Людмила Мазука.

Учасники Форуму

Національна асоціація дослідників Голодомору-геноциду українців (голова організації – доктор історичних наук Олеся Стасюк) передала в дар бібліотеки нашого Інституту підбірку видань, які розкривають злочини тоталітарного комуністичного режиму.

Серед переданих видань: збірники матеріалів міжнародного круглого столу „Голодомор-геноцид українців 1932–1933 років: постгеноцидний синдром” та міжнародної наукової конференції „Диктатори ХХ–ХХІ століть: тоталітарні режими та наслідки для суспільства”, збірники „Судові експертизи: матеріали кримінального провадження щодо геноциду українців 1932–1933 рр.”, „Визнання у Сполучених Штатах Америки Голодомору 1932–1933 років в Україні”, збірники документів, упорядковані відомим дослідником Голодомору, доктором історичних наук Володимиром Сергійчуком, інші книжкові видання.

Подаровані Асоціацією книги стануть частиною основного фонду інститутської бібліотеки, будуть занесені до її електронного каталогу, допоможуть розширити джерельну базу досліджень політичних процесів у радянській тоталітарній державі.

29 листопада за ініціативи Інституту соціології НАН України та Соціологічної Асоціації України відбувся круглий стіл „Життєтворчість як життєстійкість – Україна і українці в роки війни” з нагоди 100-річчя від дня народження видатної української соціологині Лідії Василівни Сохань.

Круглий стіл став важливим майданчиком для обміну думками щодо визначення проблемних моментів та окреслення шляхів зміцнення життєстійкості українського суспільства на інституційному, груповому та індивідуальному рівні.

У фокусі уваги учасників круглого столу були наступні питання:

• Концепція життєтворчості: народження, розвиток, перспективи
• Інституційна стійкість: відповіді на виклики воєнного часу і ресурси мобілізації суспільства
• Життєстійкість соціальних спільнот: ресурси та практики адаптації
• Особистісна стійкість: критерії, очікування, ресурси

        У роботі круглого столу взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Галина Зеленько, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України  присвятила свою доповідь проблемам інституційної стійкості й акцентувала на тому, що життєтворчість та життєстійкість українців під час війни досить серйозно лімітує і низька ефективність державної влади. Що обумовлено, підкреслила науковиця, в першу чергу, лакунами в законодавстві (т.зв. „пастками” спроможності), які нівелюють ефективність системи державної влади та, як наслідок, девальвують інститут політичної відповідальності й погіршують інституційну спроможність держави.

Наталія Кононенко, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів, кандидат політичних наук, проаналізувала нормативно-правові «пастки спроможності», що роблять мало ефективною роботу українських урядів, та пояснила ризики, що формуються дефіцитною інституційною спроможністю урядів, на яких тримається стабільне, ефективне та легітимне існування політичного режиму.

Програма круглого столу

29 листопада 2024 року відбулася відкрита лекція провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, кандидата історичних наук Анатолія Подольського для студентів та викладачів історичного факультету Житомирського державного університету ім. Івана Франка в межах університетської програми „Запрошені професори”.

Тема лекції: „Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України”. Під час лекції науковець розкрив важливі аспекти вивчення геноциду, вшанування пам’яті жертв не лише Голокосту, нацистського гітлерівського режиму, але й зупинився на оцінці сучасного російського злочинного режиму. Лектором, зокрема, висвітлено такі питання: злочини країни-агресора проти людей та меморіалів, порівняння пам’яті та злочинів, зосередив увагу на можливості використання досвіду вшанування пам’яті жертв Голокосту для вшанування пам’яті жертв та героїв російської війни проти України.

Анатолій Подольський

Учасники зустрічі познайомились із присвяченими темі лекції результатами досліджень та публікаціями, які з’явились від початку повномасштабного вторгнення, зокрема – з методичними рекомендаціями „Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року”.

Під час лекції

Здобувачі освіти отримали досвід висвітлення складних та важких тем доступною мовою. Дискусія під час лекції спонукала не лише до рефлексій та формулювання питань, які змушують думати і шукати відповіді, але й до активізації  діяльності у сфері збереження та вшанування історичної пам’яті. Обговорення доповіді та питання, які студенти поставили лектору, засвідчили зацікавлення темою та її актуальність.

28 листопада 2024 року у Тернополі відбулися ІV Міжнародні наукові читання імені Богдана Гаврилишина. Співорганізаторами заходу стали Західноукраїнський національний університет, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина, кафедра міжнародних відносин і дипломатії та Фонд родини Богдана Гаврилишина.

Робота міжнародного наукового заходу була зосереджена на таких тематичних напрямах:

• історія міжнародних відносин та дипломатії;
• зовнішня політика і дипломатія;
• Україна у сучасній системі міжнародних відносин;
• суспільні комунікації та медіа дипломатія;
• регіоналізація міжнародних відносин в умовах глобальної турбулентності;
•  Україна в умовах воєнної агресії:
• соціальні, економічні та екологічні виклики;
• сучасні стратегії сталого розвитку в глобальному середовищі.

У межах читань для школярів і студентів був проведений науковий конкурс есе на тему „Молодь – майбутнє України”. Метою конкурсу було просування візіонерських та філософських ідей видатного українця зі світовим ім’ям – Богдана Гаврилишина, популяризацію та поширення цінностей Декларації відповідальності людини, підтримку і розвиток наукових та освітніх ініціатив серед молоді.

В роботі Міжнародних наукових читань взяв участь та виступив із доповіддю провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Доповідач проаналізував стан міжнародних відносин у світі та місце і роль у світовій системі безпеки російсько-української війни, а також подарував до книгозбірні Університету двотомник „Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух” і взяв участь у нагородженні переможців конкурсу молодих науковців.

Учасники наукового заходу

25 листопада 2024 року у Берліні відбулася Міжнародна конференція „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою і пам’яттю про неї”. Мета конференції – аналіз причин і наслідків меморіальних дискурсів про минулі та теперішні трагедії, а також комеморативних практик, які з них виникли.

Ініціатором заходу виступив Берлінський інститут Вітольда Пілецького (Німеччина). Інститут названо ім’ям польського кавалерійського офіцера, який ризикував своїм життям, документував ситуацію в концентраційному таборі Аушвіц під час Другої світової війни.

Інститут Пілецького, який займається дослідженням історії ХХ століття, включаючи злочини нацистів під час Другої світової війни, ініціював документування воєнних злочинів Росії в Україні.  З цією метою, зокрема, провадяться інтерв’ю з українськими біженцями. Саме тому тематично близькою для Інституту Пілецького стала Міжнародна конференція „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою і пам’яттю про неї”. За задумом організаторів (а серед них, крім Інституту Пілецького, – Центр історичних досліджень у Берліні Польської академії наук, Центр польських та українських досліджень Університету Віадріна у Франкфурті на Одері, Литовський інститут історії у Вільнюсі), конференція була покликана проаналізувати причини й наслідки меморіальних дискурсів про минулі й сучасні трагедії, а також – сформовані на їхній основі комеморативні практики.

Завдяки ґрунтовним аналітичним підходам та продуманій презентації наукових доповідей, конференція викликала великий інтерес, чимало зацікавлених тематикою конференції долучилися до її роботи онлайн.

Участь у роботі конференції взяли й співробітники нашого Інституту. Доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Інституту, керівник Центру історичної політології Юрій Шаповал у своїй доповіді зупинився на питанні „Чи варто і що заважає порівнювати комунізм і нацизм?”. Кандидат історичних наук, голова Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Анатолій Подольський виступив онлайн з доповіддю на тему „Вивчення і викладання історії Голокосту в Україні в умовах російської агресії та війни: виклики та результати”.

Конференція стала важливою інтелектуальною складовою міжнародного проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча – між різаниною та пам’яттю про неї”. Ідея проєкту полягає в обговоренні колективної пам’яті про комунізм, нацизм та сучасні злочини Росії, скоєні під час нинішньої війни Російської Федерації проти України, зосередившись на трьох місцях масових розстрілів цивільного населення навколо Києва:

• Биківня – жертви комунізму, розстріляні у 1937-1941 роках.
• Бабин Яр – жертви нацизму, знищені в 1941-1943 роках.
• Буча – жертви рашизму, вбиті за короткий період з 03.03 по 31.03.2022.

Проєкт привертає увагу громадськості до травматичної спадщини окупації України тоталітарними комуністичними та нацистськими режимами та їх впливу на колективну пам’ять. Це також допомагає знайти інструменти для розуміння та пояснення причин злочинів нинішнього авторитарного режиму в Росії.

Інститут Пілецького на Паризькій площі у Берліні
(фото Ю. Шаповала)

Під час відкриття конференції
Зліва направо: директор Центру історичних досліджень у Берліні Польської академії наук, професор Ігор Конколєвський, співдиректор Центру польських та українських досліджень Університету Віадріна у Франкфурті на Одері, професор Андрій Портнов, директорка Інституту Пілецького Ханна Радзейовська
(фото Ю. Шаповала)

Під час виступу Анатолія Подольського

Учасники конференції
Зліва направо: професор Андрій Портнов, професор, член-кореспондент НАН України Лариса Якубова, мистецтвознавиця, авторка ідеї й керівниця проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча”, координаторка проєктів Центральної і Східної Європи Інституту історії Латвії Світлана Ляховець, професор Юрій Шаповал

29 листопада 2024 року об 11.00 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, в межах програми „Запрошені професори”, відбудеться відкрита лекція провідного наукового співробітника відділу етнополітології нашого Інституту, кандидата історичних наук Анатолія Подольського на тему „Виклики у вивченні історії Голокосту під час російської війни проти України”.

Докладніше про подію

20 листопада 2024 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася наукова конференція „Кримські татари в Україні: новітня доба”. Співорганізатором заходу виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

Понад 30 відомих політологів, істориків, фахівців архівної страви та громадських діячів стали учасниками обговорення складних сторінок історії киримли, взаємин кримських татар з українцями та Україною.

На пленарному засіданні з доповідями виступили науковці відділу етнополітології нашого Інституту:  головний науковий співробітник, доктор політичних наук, професор Олег Калакура, старший науковий співробітник, кандидат історичних наук Людмила Мазука, науковий співробітник, кандидат історичних наук Олексій Ляшенко.

Хвилина мовчання в пам’ять про загиблих
внаслідок збройної агресії рф

Учасники конференції:
Олег Калакура, Григорій Савченко, Людмила Мазука, Олексій Ляшенко

Учасники конференції висловили впевненість, що Крим буде деокупований, а кримські татари, як частина української громадянської нації, отримають нові можливості для свого розвитку.

Програма конференції 

На сайті „Локальна історія” опубліковано розлоге інтерв’ю з провідним науковим співробітником відділу етнополітології нашого Інституту, керівником Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолієм Подольським під назвою „Громадяни України нині під такою ж загрозою, як євреї за Третього Райху”. Платформа „Локальна історія” – це відомий в Україні та за її межами онлайн-архів усноісторичних та візуальних джерел, покликаний зберігати історичну спадщину.
У своєму інтерв’ю А. Подольський наголосив на порівнянні злочинів нацистського, комуністичного та путінського режимів. Сучасна російська війна проти України актуалізувала історичні дискусії навколо питання про природу таких режимів і наслідки їх толерування. Зокрема, – в Європі, де свого часу гітлерівські злочини було засуджено як з моральної, так і з юридичної точки зору. Водночас комуністичний режим, після закінчення Другої світової війни, привласнив собі статус переможця нацизму, а тому – отримав своєрідну індульгенцію. З часом, це дало можливість зміцнитися путінському режиму й розпочати нинішню криваву війну в Європі – війну проти України.

Анатолій Подольський

Інтерв’ю було проведено в рамках дослідницького проєкту „Биківня, Бабин Яр, Буча – між масакрою та пам’яттю про неї”.
Питання, що обговорювалися під час інтерв’ю та інші проблеми будуть у фокусі уваги учасників наукової конференції „Комунізм, нацизм, рашизм – між масакрою та пам’яттю про неї”, яка відбудеться 25 листопада в Інституті Пілецького (Берлін).
Повний текст інтерв’ю А. Подольського

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, присвячений черговій річниці Революції Гідності, – події, яка поклала початок радикальним змінам в нашій державі. Розпочавшись з євроінтеграційних гасел, Майдан засвідчив народження справді незалежної України, зробив заявку на реальну суб’єктність країни – суб’єктність, яку українському народові нині доводиться  захищати зі зброєю в руках.

День Гідності та Свободи встановлено указом Президента від 13 листопада 2014 року на честь початку цього дня двох знаменних подій у новітній українській історії – Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

20–21 листопада 2024 року відбувся, ініційований Національним музеєм Революції Гідності, уже традиційний – п’ятий – науковий форум. Захід присвячено обговоренню як теоретичних проблем, пов’язаних з актуальністю викликів Майдану у процесі повоєнної розбудови України, визначенню місця Революції Гідності в історичній пам’яті суспільства й ролі України в геополітичній структурі світу, так і суто практичних, котрі стосуються документування подій Майдану й російсько-української війни, методології збору свідчень та артефактів, принципів їх зберігання й використання.

Тематичні напрями форуму

• Протестні рухи як чинник націєтворення. Досвід Європи та України
• Еволюція національного спротиву від середини ХІХ століття до російсько-української війни
• Протести: ідея, різновиди та (без)перервність Самоорганізація суспільства: способи, методи, конфігурація
• Майдани: протоформи, форми, соціальний конструкт
• Феномен Майданів як найвищої форми громадянського протесту
• «Культурна травма» в контексті масових протестів, воєн та окупації
• Пам’ятання та забування: (ре)презентація спротиву

Виступає Павло Гай-Нижник

В роботі Форуму взяв  участь та виступив із доповіддю  провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, доктор історичних наук Павло Гай-Нижник. Доповідач порівняв політичні та ідеологічні засади революційного руху у ХХ та ХХІ століттях та їх роль у формуванні української політичної нації, поділився спогадами про Революцію Гідності (як член політради громадського руху „Правий сектор”), висновками щодо її передумов, перебігу та наслідків для державного будівництва, а також для кристалізації національної ідентичності українців.

20 листопада 2024 року
в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
з 10.30 до 16.00 проводиться наукова конференція
„Кримські татари в Україні: новітня доба”

Для участі в заході можна доєднатися онлайн:
Ідентифікатор конференції: 847 0848 5525
Код доступу: 882646
https://knu-ua.zoom.us/j/84708485525? pwd=MCC5NLP5Jb4igJ4ZsL6wByCzhdEa6n.1

Програма конференції

На сайті Інституту (в розділі „Наші видання”) розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” № 2 (8)’ 2024.

Засновником і видавцем журналу є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем світового політичного розвитку, етнополітології та етнодержавознавства.

Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія „Б”) за спеціальністю 052 – „політологія” (наказ МОН України від 07.04.2022 р. № 320). Видання представлено у міжнародних наукометричних базах даних, репозитаріях та пошукових системах: Crossref, Directory of Open Access Journals (DOAJ), Index Copernicus International, ERIH PLUS (HSS), Google Scholar. Повні тексти видання розміщуються на платформі „Наукова періодика України” Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та в Національному репозитарії академічних текстів.

Журнал видається з квітня 2021 року, виходить двічі на рік. Статті публікуються на безоплатній та безгонорарній основі. Примірники журналу безоплатно надсилаються у всі обласні універсальні наукові бібліотеки України, у бібліотеки ЗВО державної форми власності, де здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю 052 „Політологія”.

Сайт журналу „Політичні дослідження”

Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в січні 2025 року.

13 листопада 2024 року на сайті медіа „Український тиждень” розміщено статтю доктора політичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України  завідувачки відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту Галини Зеленько „Де Україні взяти професійну еліту”.

Текст статті

За останні 100 років Україна зіткнулася з жахливими злочинами проти людства, які призвели до мільйонів невинних смертей. У ХХ столітті це були злочини двох тоталітарних режимів, комуністичного і нацистського, а в ХХІ страшний мартиролог продовжив путінський режим. Символами цих злочинів стали місця масових трагедій — Биківня, Бабин Яр і Буча. Дослідити природу трьох злочинних режимів — комуністичного, нацистського і рашистського — співставити їхню ідеологію, методи вбивства, а заодно спробувати розробити механізми протидії та запобігання таким злочинам у майбутньому, пропонує проєкт “Биківня, Бабин Яр, Буча — між масакрою і пам’яттю про неї”.

8 листопада 2024 року відбулася XV Міжнародна науково-практична конференція „Lucem dabit atra fuligo / Чорна сажа дає світло”, організована Департаментом культури Київської міської державної адміністрації та Музеєм книги і друкарства України.

• Тематика конференції:
  Українська ідентичність і війна: виклики для музейної справи.
  Проблеми збереження і адвокації історико-культурної спадщини в умовах сучасних загроз.
  Постколоніальні студії і створення нових музейних експозицій.
  Постколоніалізм та міжкультурні зв’язки: реапропріація чи спільна культурна спадщина.
  Деміфологізація історії та творення міфів в українській книжності.
  Українське друкарство як засіб інформаційної війни.
  Історія і мистецтво рукописної книги.
  Українські друкарні та стародруки XVI–XVIII століть.
  Видавнича справа в Україні та у центрах української еміграції XX–ХХІ століть.
  Українська мова в писемних і друкованих пам’ятках.
  Книжкова графіка і мистецьке оформлення книг.
  Стан і перспективи оцифрування музейних колекцій рукописної книги і стародруків.
  Музейні практики і посттравматичний синдром.
  Методика арттерапії і психотерапії в музейній справі.
  Міжнародна діяльність українських музеїв.
  Незручні питання: музейне фінансування.

З доповіддю „Формування національної ідентичності та консолідація суспільства через музейні практики”, підготовленою спільно з доктором наук з державного управління, професором,  професором кафедри публічної політики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, Україна) Тетяною Василевською на пленарному засіданні виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.

Виступає Тетяна Бевз

Доповідачка зазначила, що попри виклики війни, руйнувань і знищень, музеї продовжують шукати способи адаптації, організовуючи евакуацію колекцій, проводячи онлайн-виставки та залучаючи підтримку від міжнародних культурних організацій, а ще «живуть» і формують нові концепти. Наприклад, Музей Другої світової війни (Київ) – це історія про формування колекції артефактів війни та музейну дипломатію по всьому світу; Музей Яворницького (Дніпро) – це приклад перетворення музею на гуманітарний хаб; музей в Охтирці – це історія про те, як жити далі, коли твій музей зруйнувала російська ракета; музей Слов’янська – історія евакуацію музейної колекції під обстрілами.

Підсумовуючи, доповідачка наголосила, що музеї не лише зберігають історію, але й активно впливають на сучасне суспільство, допомагаючи формувати національну ідентичність та підтримувати єдність. Роль музеїв, як освітніх і культурних центрів, є надзвичайно важливою для консолідації суспільства на основі спільної історії, цінностей та культурної пам’яті.

Дереворит „Lucem dabit atra fuligo”

Дереворит (гравюра на дереві), яка була вміщена в книзі Антона Венґжиновича „Syllabus Marianus…” випущеної 1717 р. у Львові друкарнею римо-католицького братства св. Трійці, стала символом науково-практичної конференції та дала їй назву. Напис на стрічці під малюнком „Lucem dabit atra fuligo” – „даватиме світло чорна сажа” (з сажі виготовляли друкарську фарбу) засвідчує ставлення суспільства до друкарства.

28–29 жовтня 2024 року у Бухаресті (Румунія) відбулась Міжнародна конференція на тему „Спотворення та вивчення історії Голокосту: поточні та нові виклики. Національні заходи”. Організатором конференції виступило Міністерство закордонних справ Румунії за підтримки Діючого голови ОБСЄ та Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA), у консультації з Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ)

Конференція мала на меті підвищення обізнаності про можливості сучасних технологій в дослідженні Голокосту, запобігання спотворенню історії та подолання суперечливих історичних наративів, а також – обмін національним досвідом викладання історії Голокосту в країнах-учасницях міжнародного форуму.

Під час роботи конференції

Роботу конференції відкрили Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску (Luminița Odobescu), особистий представник Діючого голови ОБСЄ з питань боротьби з антисемітизмом Рабин Ендрю Бейкер (Rabbi Andrew Baker), депутат парламенту, президент Федерації єврейських громад Румунії Сільвіу Векслер.

Під час дискусії

Міжнародна конференція об’єднала науковців, освітян, державних діячів, дипломатів з близько 10 країн Східної та Центральної Європи, а також представників США, Великої Британії та Ізраїлю. Учасники конференції були зосереджені на питаннях сучасних дослідницьких викликів історії Голокосту, зокрема – впливу на цей процес штучного інтелекту (ШІ), а також – на освітніх компонентах – використання традиційних форм освіти (класи, музеї, меморіали, народне мистецтво). Значну увагу учасники заходу приділили питанням розвитку сучасних платформ для поширення суспільних знань про Голокост і протистояння його спотворенню. Під час роботи конференції, доповідачі наголошували на ключовій ролі освіти у протистоянні запереченню і спотворенню Голокосту та іншим формам антисемітизму. Доповідачі з Румунії, США, Польщі та інших країн зосередились на реаліях викладання історії Голокосту в сучасних умовах з акцентом на вплив на цей процес нападів ХАМАС на цивільних мешканців Ізраїлю 7 жовтня 2023 року, війни між ХАМАС та Ізраїлем.

Виступає Анатолій Подольський

Ураїну на цій міжнародній конференції представляв провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський. У своїй доповіді А. Подольський висвітлив український  досвід вивчення Голокосту, протистояння маніпулятивним російським наративам з виправдання воєнної агресії проти України. Доповідач наголосив на особливостях викладання історії Голокосту в Україні під час війни, спротиву нинішній повномасштабній російській воєнній агресії проти нашої держави, коли ті освітяни, які висвітлюють тему Голокосту, нині, на жаль, і самі стали жертвами й свідками російських воєнних злочинів, або ж – перебувають в окупації.

Програма конференції

Відеозапис відкриття конференції