14 червня 2024 р. відбувся черговий регіональний онлайн-діалог Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA) на тему „Обмін кращими практиками професійної комунікації та роботи з молоддю у національних асоціаціях”.
На заході виступив Президент IPSA професор Пабло Оньяте. Він нагадав про рішення IPSA від квітня 2020 р. щодо заснування формату віртуальних зустрічей задля налагодження зв’язку з колективними членами IPSA, обміну досвіду та обговорення регіональних проблем на рівні президентів та/або віцепрезидентів (виконавчих директорів/генеральних секретарів) колективних членів.
Наразі участь у таких регіональних групах беруть участь 58 національних асоціацій. Участь Російської Асоціації політичної науки у всіх заходах IPSA призупинена на невизначений термін у звʼязку з російською військовою агресією проти України. Регіональні групи нараховують максимум 17 учасників, що уможливлює оптимальне спілкування та обмін думками. З 2023 р. регіональні семінари-діалоги стали регулярним підкомітетом IPSA, який у 2023–2025 рр. очолює Емілія Палонен (Президентка асоціації політичних наук Фінляндії).
У ході регіонального діалогу у складі другої групи, куди входить АПНУ, взяли участь керівники національних асоціацій Бельгії, Хорватії, Данії, Фінляндії, Грузії, Угорщини, Італії, Польщі, Сербії, Словаччини, Швейцарії, Туреччини, Великої Британії та Регіональна (Північна) асоціація політичних наук.
Під час заходу обговорювалися методи залучення молоді до діяльності національних асоціацій; публікаційна активність національних асоціацій; практики поширення інформації та діяльність асоціацій щодо оцифрування, викладення матеріалів у відкритий доступ (це є тенденцією останніх років); видання інформаційних бюлетенів; діяльність через соціальні мережі та створення тематичних сторінок у соціальних мережах; роль аудіовізуальної комунікації у національних асоціаціях.
Під час засідання
Від Асоціації політичних наук України участь у науковому заході взяла перший віцепрезидент АПНУ, завідувачка відділу політичних інститутів і процесів, професор Галина Зеленько. Вона поінформувала колег про новини АПНУ, зокрема про черговий зʼїзд АПНУ, який відбувся у січні 2024 р., про проблеми в діяльності асоціації, зумовлені повномасштабним російським воєнним вторгненням, про оновлення членства в Асоціації та про форми роботи, які запроваджує асоціація після оновлення. Це стосується розробки сайту асоціації, створення бази даних експертів-політологів, наукових досліджень під егідою АПНУ, проведення спільних з університетами та дослідницькими установами наукових заходів, публікаційної активності, розвитку діяльності у соціальних мережах.
Наступний раунд регіональних діалогів IPSA відбудеться у січні 2025 р.
Міжнародна наукова конференція під назвою „Депортації у Радянському Союзі: історія, травма і памʼять” відбулася 6 червня 2024 року у Варшаві (Польща). Її організаторами були Інститут політичних наук Польської академії наук і Центр діалогу імені Юліуша Мєрошевського.
Директори цих установ професор Ґжеґож Мотика і доктор політичних наук Ернест Вицішкевич привітали учасників і підкреслили важливість продовження дослідження болючих проблем минулого, які в сучасній Росії замовчуються.
Крім польських і українських науковців для участі в конференції були запрошені дослідники з Латвії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Молдови, Узбекистану, Киргизії, а також напевно найавторитетніший дослідник радянських депортацій Павєл Полян, який нині мешкає в Німеччині.
Конференція відкрилась вступною доповіддю професора Войцеха Матерського, який проаналізував історію виникнення і здійснення депортацій у європейських та інших країнах. На трьох засіданнях були обговорені питання, повʼязані з депортаціями Центральній і Східній Європі, на Кавказі. Йшлося також про Центральну Азію як місце, де знаходились депортовані.
Під час роботи конференції (Фото Ю. Шаповала)
В рамках конференції було організовано дискусію щодо малодосліджених аспектів депортацій. В цій дискусії взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал.
Дискусія щодо малодосліджених аспектів депортацій
Зліва направо:професор Ґжеґож Грицюк (Польща), професор Грануш Харатʼян (Вірменія), професор Зіябек Кабульдінов (Казахстан), Павєл Полян (Німеччина), Юрій Шаповал (Україна)
31 травня 2024 року в рамках програмної частини 12-го Міжнародного фестивалю „Книжковий Арсенал” в Києві відбулася презентація книги „Набої для розстрілу. (Ненько моя, ненько…)”. Праця була написана у 1974–1977 роках кінорежисером, письменником, дисидентом Гелієм Снєгірьовим (1925–1978). Вона була двічі видана за кордоном (у 1977–1978 і у 1983 роках). В Україні перше видання зʼявилося у 1990 році. Книга розповідає про показовий процес „Спілки визволення України” („СВУ”), що відбувся у Харкові навесні 1930 року і став прологом для планового нищення представників української інтелігенції.
У київському видавництві „КОМОРА” було підготовлено нове видання, яке має дві передмови: академіка Івана Дзюби й кінознавця Сергія Тримбача. Науковим редактором книги є головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він підготував коментарі та примітки, а також розлогу післямову. Вона базована на раніше секретних матеріалах радянських спецслужб, що стосуються біографії Гелія Снєгірьова і невідомих йому аспектів підготовки, перебігу і наслідків справи „СВУ”. Разом із Сергієм Тримбачем і Юрієм Шаповалом нову книгу на презентації, яку модерувала співробітниця видавництва „КОМОРА” Анастасія Затворницька, представляли письменниця Оксана Забужко і журналіст Олександр Зінченко.
Під час презентації.
Зліва направо: Анастасія Затворницька, Сергій Тримбач, Оксана Забужко, Юрій Шаповал, Олександр Зінченко
28 травня в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України відбулася робоча нарада за участю представників наукових установ співвиконавців цільового міждисциплінарного проєкту „Солідаризація українського суспільства в умовах війни та перспективи збереження і відтворення солідарного соціального потенціалу у повоєнному розвитку країни” (2024–2025 рр.).
Участь в нараді взяли: директор Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, академік НАН України Олег Рафальський, заступники директора Інституту Олександр Майборода та Юрій Шайгородський, учений секретар Віталій Перевезій; директор Інституту економіки та прогнозування НАН України, академік Валерій Геєць та завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Вікторія Близнюк; директор Інституту соціології НАН України, член-кореспондент НАН України Євген Головаха та головний науковий співробітник Інституту Віктор Степаненко.
Метою наради була координація дій установ в процесі реалізації наукового проєкту, який спрямований на дослідження феномену солідаризації українського суспільства в один із найбільш критичних моментів української історії – в період російсько-української війни. Учасники зустрічі погодилися, що у процесі дослідження варто акцентувати не лише на аналізі проявів надзвичайно високого рівня солідарності, який був характерним для українського суспільства на початкових фазах війни, але й на визначенні чинників, які впливають на суспільну солідаризацію в нинішніх умовах, на викликах та загрозах цьому процесові.
Академік Валерій Геєць наголосив, що науковці повинні проявити свої прогностичні вміння і вже зараз описати потенційні лінії розколів, здатні порушити суспільну єдність. Член-кореспондент НАН України Євген Головаха, погодившись зі своїм колегою-економістом, як приклад, що підтверджує його гіпотезу навів той факт, що соціологи у своїх опитуваннях уже зараз спостерігають розходження позицій представників різних вікових груп стосовно шляхів розвитку сучасних процесів.
Під час наради
Підсумовуючи дискусію, академік Олег Рафальський зазначив, що робоча зустріч засвідчила наявність цілого комплексу проблем, які є вкрай актуальними для розв’язання в рамках наукового проєкту. Наголосив, що попри фундаментальну спрямованість, дослідження має важливе прикладне значення, тому за результатами проєкту необхідно підготувати серію аналітичних матеріалів, які сприятимуть ухваленню виважених державних рішень.
24 травня 2024 року в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася ІІ науково-практична конференція „Війна за Україну: ХХ – ХХІ ст.”.
Директор музею, кандидат історичних наук Юрій Савчук у вступному слові підкреслив важливість реалістичного висвітлення місця і ролі українців в часи не лише Другої світової війни, а й необхідність вивчення історії боротьби проти російської агресії, розпочатої ще у 2014 році й масштабованої у лютому 2022 року. На пленарному засіданні, яке модерував завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Олександр Лисенко, було заслухано чотири доповіді.
Серед доповідачів – майор збройних сил України, доктор історичних наук, професор Іван Патриляк. Він виголосив доповідь на тему „Оборона Півдня України: прорахунки і звитяга”. Завідувач сектору генеалогічних та геральдичних досліджень Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Валерій Томазов зупинився на проблемах збереження матеріальної та нематеріальної культури надазовських греків в умовах російсько-української війни.
В роботі конференції взяли участь науковці нашого Інституту. Завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць у доповіді „Використання соціальних мереж у сучасній російсько-українській інформаційній війні” відзначив, що серед причин зростання популярності соціальних мереж як джерела інформації можна назвати зручність та швидкість передачі медіафайлів, відсутність політичної цензури та можливість формування індивідуального інформаційного поля. Водночас доповідач підкреслив вразливість соціальних мереж за умов поширення ворожих інформаційно-психологічних спецоперацій, можливості маніпуляцій у соцмережах із контентом та його джерелами.
Зліва направо: Юрій Шаповал, Іван Патриляк, Юрій Савчук, Олександр Лисенко, Валерій Томазов, Юрій Ніколаєць
Головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал проаналізував оцінки початкового етапу Другої світової війни, що їх давав кінорежисер і письменник Олександр Довженко. Доповідь була базована на раніше секретних матеріалах радянських спецслужб. Матеріали перманентного стеження за Довженком яскраво підкреслюють його нонконформістські настрої й переживання, додають чимало нових штрихів до змалювання реалістичного портрета батька українського кінематографа в добу воєнних пертурбацій.
Конференція транслювалася і була записана для представлення у соціальних мережах
У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького презентовано трилогію доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту Павла Гай-Нижника „Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух”.
Трилогія розповідає про ідеологію та теорію українського націонал-консерватизму. Три томи книги об’єднують теорію та ідеологію українського консерватизму не лише в історичному, але й політологічному контекстах.
Наразі презентовано першу книгу трилогії, яка хронологічно охоплює період від 1900 до 1936 років. У ній розглянуто та проаналізовано становлення теоретичних та ідеологічних основ українського націонал-консерватизму, зокрема в концепціях В. Липинського та М. Міхновського, розроблених ними у часи до відродження Української Державності наприкінці 1917-го – початку 1918-го року. Висвітлено програмові засади та діяльність Української Демократично-Хліборобської Партії (УДХП) та Української Народної Громади (УНГ). Зокрема йдеться про державно-політичні позицію та діяльність гетьмана всієї України П. Скоропадського, В. Липинського, М. Міхновського, Д. Донцова, С. Шемета, В. Андрієвського та інших. Розкрито підстави і перебіг створення та діяльності Українського Союзу Хліборобів-Державників (УСХД), проаналізовано ідеологію націонал-консерватизму, теорію трудової монархїі та класократії В. Липинського. Розглянуто діяльність та політико-світоглядні позиції П. Скоропадського, Н. Кочубея, О. Назарука, О. Скорописа-Йолтуховського, А. Мотрезора, М. Тимофіїва, С. Шемета, В. Кучабського та інших. Висвітлено причинно-наслідкові аспекти конфлікту між В. Липинським і П. Скоропадським, що призвели до розколу в УСХД і створення Братства Українських Класократів-Монархістів, Гетьманців (БУКМГ). Відстежено та проаналізовано формування і діяльність українських консервативних, класократичних і монархічних організацій в Європі, Північній і Південній Америках, Азії та Австралії, що становили складові частини світового Гетьманського Руху.
Презентація першої книги трилогії у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького
„Український націонал-консерватизм: Гетьманський Рух” – історико-політологічна трилогія, в якій висвітлюються та аналізуються розвиток ідеології українського націонал-консерватизму та його теоретичні засади від початку ХХ ст. і до початку ХХІ ст. Зокрема розглянуто розвиток українського консерватизму як різновиду суспільно-політичної думки, моделі побудови Української Держави, її політичної та економічної системи тощо, засади українського націонал-консерватизму, теорії класократії та концепції трудової монархії, а також перебіг зародження й діяльності Гетьманського Руху в еміграції.
Під час презентації
Праця насичена витягами з програмних документів, праць і промов теоретиків, ідеологів та провідних діячів українського націонал-консерватизму і Гетьманського Руху. До наукового обігу введено численні, раніше маловідомі і невідомі джерела історико-політологічного характеру, зокрема з документальної бази радянських, німецьких, польських, американських, британських тощо спецслужб у поєднанні з документальними матеріалами українських політичних партій та організацій, що стосувалися українського державотворення, національно-визвольного фронту, націонал-консервативного політикуму та світового Гетьманського Руху. Простежено, висвітлено та проаналізовано політичну діяльність консервативно-гетьманських організацій як в контексті загальноукраїнського політикуму та його національно-визвольних змагань, так і з огляду на геополітичне і внутрішньополітичне становище в Європі та у світі.
Перша книга трилогії побачила світ у 2023 році у київському видавництві „Саміт-книга” (Київ : Саміт-книга, 2023, 544 с.) і стала однією з переможців рейтингу „Книга року – 2023» в номінації „Софія” (політологія/соціологія/культурологія). За всіма категоріями оцінювалося майже 700 видань за 58 експертними анкетами.
16 травня 2024 р. Аспен Інститут Київ спільно з Асоціацією правників України провели Діалог „Суспільний договір: виміри справедливості”. У заході взяли участь народні депутати України, представники судової влади та антикорупційних органів, медіа, науковці, представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.
На панельній дискусії заходу з промовою „Правосуддя та суд громадської думки: як знаходити баланс?” виступила доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка нашого Інституту Галина Зеленько. У своєму виступі вона зосередилася на поясненні причин, часом надмірного, тиску суспільства на судову владу. Він, на думку дослідниці, зумовлений недовірою до судової влади. А оскільки Україна – це країна, де неформальний інститут громадської думки працював здебільшого слабко, тиск громадськості часто набував неконвенційних форм. Тому баланс між правосуддям та громадською думкою лежить у площині посилення довіри до судової влади через адекватну комунікаційну політику, здійснення судочинства виключно у правовій площині, зрозумілості судових рішень.
Під час засідання
Виступає Галина Зеленько
Загалом учасники сесії “Правосуддя та суд громадської думки” дійшли згоди щодо того, що для забезпечення прозорості у здійсненні правосуддя потрібні дієві механізми громадського контролю, які нівелюватимуть упередженість з боку громадськості. У звʼязку з цим потрібна кампанія протидії дезінформації, яка може спотворювати розуміння справедливості; заходи щодо забезпечення принципу гласності правосудних рішень та підзвітності суддів як ключових аспектів забезпечення справедливості; активізації громадської просвіти в правових питаннях для запобігання винесення суспільством “вироків без судів”; щодо перевірки фактів — як одного з методів запобігання емоційному забарвленню під час висвітлення чутливих новин. Необхідно налагодити комунікаційну роботу: зрозумілою мовою пояснювати суспільству новини сектору правосуддя.
17 травня 2024 року у м. Кишинів (Республіка Молдова) відбулася V міжнародна наукова конференція конференція „Дослідження, розробки та інновації з перспективи глобальної етики”. Девізом заходу став заклик: „Разом за мир!”. Серед учасників – науковці з Молдови, України, Румунії та Узбекистану. Організатор наукового заходу – Технічний університ Молдови.
У роботі конференції взяли участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз та доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Василевська.
У виступах українських дослідниць зазначалося, що війна в Україні та її наслідки змінили не лише нашу країну, але й Європу, світ та наші уявлення про нього. Українці, напевно як ніхто, прагнуть справедливого миру. В цій ситуації – зазначалося у виступах – ми стоїмо перед низкою складних проблем, серед яких і етичні: гідного ставлення до ветеранів; інклюзивної стратегії держави; чутливого ставлення до людей з інвалідністю; військової етики; екологічних катастроф, спричинених воєнними діями; солідарності; довіри до влади; осмислення проблем історичної пам’яті, біженців від війни, життя в окупації, інших моральних аспектів сучасності.
Під час роботи конференції
Війна особливо гостро ставить перед українством смисложиттєві проблеми, спонукає до переосмислення ключових питань: чи перемагатиме добро та справедливість; чи існують основи для світової солідарності, взаєморозуміння, миру; чи дає етика підстави для створення такого світу, в якому поважаються основоположні права людини – на життя та безпеку.
Доповідачки висловили впевненість, що на цьому шляху молдовські, румунські, українські та узбецькі науковці, як і всі люди доброї волі, будуть разом у пошуку етичних основ миру та свободи.
Сьогодні, 18 травня 2024 року, в Україні відзначається День науки!
Згідно з Указом Президента України, День працівників науки відзначається щороку – третьої суботи травня.
День науки – символ розвитку особистості, свято людей творчої праці, спрямованої на науковий поступ та суспільну консолідацію.
Вітчизняні науковці, попри складні умови воєнного часу, самовіддано працюють над реалізацією програм наукових досліджень, своєю наполегливою працею наближаючи нашу Перемогу.
ЗІ СВЯТОМ ВАС, ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
НЕВИЧЕРПНОЇ ЕНЕРГІЇ, НАСНАГИ ТА ТВОРЧИХ ЗДОБУТКІВ!
Нехай ніколи не згасне прагнення до нових знань, а натхнення – завжди супроводжує наукову діяльність!
17 травня 2024 року в Державному університеті Молдови (м. Кишинів) відбулася XXVIII Міжнародна науково-практична конференція „Теорія та практика державного управління”. У роботі конференції взяли участь науковці з Молдови, України, Румунії.
З доповіддю „Громадський контроль, громадська участь та солідарність у підтримці демократичних цінностей в умовах війни в Україні” виступили українські науковці – доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри публічної політики Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка Тетяна Василевська та доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Під час роботи конференції
Тетяна Василевська зазначила, що активність громадянського суспільства, ефективне функціонування процедур, що забезпечують громадську участь та контроль громадян за процесами прийняття та реалізації публічно-управлінських рішень, є вкрай необхідними в умовах мирного часу й дуже важливо не втратити ці впливи під час війни, в періоди невизначеності й суспільної нестабільності. На думку доповідачки, поза належною дослідницькою увагою залишається роль громадського контролю за діяльністю владних інститутів в умовах війни. Воєнний стан в країні ускладнює реалізацію демократичних цінностей та принципів суспільного життя й несе ризики згортання активності громадянського суспільства. Так, досвід України свідчить, що в ситуації повномасштабної війни можуть бути обмежені деякі конституційні права громадян, утруднюється забезпечення відкритості та прозорості діяльності влади. Послаблення можливостей громадського впливу та контролю за діяльністю влади є одним із викликів воєнного стану. Разом з тим, як засвідчує практика, громадянське суспільство навіть у таких складних умовах здатне залишатися актором впливу на управлінські процеси в державі.
Тетяна Василевська
На проблемі солідарності акцентувала Тетяна Бевз, наголосивши, що громадська участь сприяє суспільній солідаризації, створює умови для взаємодії та співпраці між громадянами. Колективне обговорення проблем, спільне прийняття рішень і взаємна підтримка сприяють формуванню почуття єднання, розбудові солідарних структур і ініціатив, наприклад, таких як громадські фонди, спільні проєкти та волонтерська діяльність. Громадський контроль є важливим інструментом взаємодії громадськості та влади, підвищення рівня політичної культури та суспільної консолідації.
Українці, наголосила доповідачка, довели що вони здатні долати виклики воєнного часу, захищати свою незалежність, територіальну цілісність і соборність.
Тетяна Бевз
Доповідачка висловила вдячність Молдові за підтримку і допомогу Україні й українцям, а також – за рішення, які ухвалює уряд Молдови, зокрема, продовження надання тимчасового захисту переміщеним особам з України, що «є демонстрацією солідарності з Україною та українським народом».
Тетяна Бевз подякувала науковцям Молдови за солідарність з українськими вченими.
16 травня 2024 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбулась експертна дискусія за результатами опитування, що було проведене Центром внутрішньополітичних досліджень НІСД у лютому 2024 року і в якому взяли участь співробітники відділу політичних інститутів і процесів ІПіЕнД ім. І. Кураса НАН України. Опитування проводилося в межах реалізації аналітичного дослідження „Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики”. Метою дослідження було виявлення загроз внутрішній політиці, що їх використовує РФ для дестабілізації України, та оцінка рівня загроз для національної безпеки.
У обговоренні результатів дослідження взяли участь представники наукових установ, викладачі закладів вищої освіти, представники медіасфери та ін. Учасники заходу проаналізували динаміку змін експертних оцінок загроз у сфері внутрішньої політики у порівнянні з оцінками та прогнозами, що їх висловили експерти під час аналогічного опитування 2023 року, а також наголосили на важливості поглиблення співпраці між науковцями дослідницько-аналітичними установами та органами влади.
На заході з доповіддю виступила доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Галина Зеленько.
Доповідає Галина Зеленько
Також у дискусії взяли участь співробітники відділу: головний науковий співробітник Василь Козьма, провідний науковий співробітник Тетяна Ляшенко, провідний науковий співробітник Ростислав Балабан, провідний науковий співробітник Наталія Кононенко, старший науковий співробітник Світлана Ситник.
Під час засідання
Експертна дискусія
Результати дослідження „Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики”
14 травня 2024 року в київському Будинку кіно відбулася організована Національною спілкою кінематографістів України презентація двох книжкових видань науковця нашого Інституту, головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, доктора історичних наук, професора Юрія Шаповала. Ці видання присвячені дослідженню творчого й життєвого шляху письменника і кінорежисера Олександра Довженка.
Перша книга – „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”. Це унікальне видання вийшло друком у 2022 році у Варшаві під егідою Інституту політичних досліджень Польської академії наук. З цією науковою установою, яку очолює знаний польський дослідник професор Ґжеґож Мотика, наш Інститут плідно співпрацює упродовж багатьох років.
Друге, двотомне видання, що має назву „Олександр Довженко”, побачило світ у харківському видавництві Фоліо.
Науковець опрацював унікальні, недоступні раніше документи і матеріали радянських спецслужб, які з 1928 року і до кінця життя Олександра Довженка у 1956 році вели постійне стеження за митцем, фіксували кожен його крок, його настрої, плани, його діяльність, а в його найближчому колі було чимало інформаторів. Дослідження Ю. Шаповала дозволяє почути і зрозуміти зовсім іншого Олександра Довженка. Змушений створювати комуністичний кіноканон, він водночас був нонконформістом, давав реалістичні і безжальні оцінки панівного ладу.
Під час презентації (фото Ю. Шаповала)
Учасники презентації на її початку переглянули документально-художній фільм „Довженко в огні”, створений у 2014 році режисеркою Іриною Шатохіною у співпраці з Юрієм Шаповалом (він був співавтором сценарію і ведучим). А далі відомий кінознавець, кіносценарист, дослідник Сергій Тримбач провів з Юрієм Шаповалом діалог довкола обох згаданих видань. Розмова викликала великий інтерес присутніх, жваву реакцію, запитання.
Презентація проводилась в рамках заходів до 130-річчя з дня народження Олександра Довженка, яке відзначатиметься у вересні цього року.
Зліва направо: Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Борденюк, професор Юрій Шаповал, кінознавець та кіносценарист Сергій Тримбач
8 травня 2024 року, у День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 рр., на базі кафедри історії та документознавства Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету відбувся науковий круглий стіл з міжнародною участю „Документування, використання та поширення інформації під час війн: історична ретроспектива та виклики сучасності”.
З доповіддю „Поштова марка як історичне джерело документування інформації в умовах війни” виступила доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту Тетяна Бевз.
Доповідачка зазначила, що поштові марки розглядають як символи держави та історії; своєрідний соціокультурний код; категорію масмедіа; ефективний інструмент масової комунікації; пропаганду та інструмент для ведення інформаційної війни; як креативну зброю.
Тетяна Безв під час доповіді
Досліджуючи поштові марки з позиції політичної історії – зазначила доповідачка – можемо констатувати, по-перше, що вони часто мають політичне значення і можуть відображати ідеології, культурні цінності та історичні події країни, що їх випустила; по-друге, аналізуючи тематику і зображення на поштових марках, можна отримати інформацію про культурні та ідентичнісні аспекти нації; по-третє, поштові марки можуть використовуватися для підтримки дипломатичних зусиль, відображення культурного обміну тощо.
Особливих характеристик набули поштові марки в умовах повномасштабної війни РФ проти України. По-перше, марки Укрпошти стали символом державності та фактором дипломатії; по-друге, за допомогою марок українці закарбовують визначні події війни з окупантами та збирають кошти на підтримку військових і цивільних; по-третє, сюжети художніх марок об’єднують – це сила і героїзм українського народу; по-четверте, марки стали цінними, такий товар допомагає збирати кошти на опір російським окупантам навіть без окремих аукціонів; по-п’яте, марки стали символи нашої непоборності; по-шосте, марка – чудовий спосіб донести дітям наш шлях до перемоги.
Під час круглого столу
Доповідь Тетяни Бевз викликала великий інтерес. Учасники круглого столу поставили доповідачці низку питань.
2 травня 2024 р. в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса відбулася VI панельна дискусія „Сучасна російсько-українська війна як конфлікт цінностей та ідеологій”.
Організаторами заходу були Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Національна академія Служби безпеки України, Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.
Перед початком роботи панельної дискусії з вітальним словом до учасників наукового заходу звернулися керівники установ-організаторів.
Директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, академік Олег Рафальський висловив вдячність науковим установам, які долучилися до заходу та анонсував подальші проєкти спільно з Національною академією Служби безпеки України.
Директор інституту історії НАНУ, академік Валерій Смолій нагадав, що ідея цього заходу насамперед у тому, щоб бути майданчиком для дискусій, обміну думками між представниками різних галузей знань.
Ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк як представник, з одного боку, освітянської спільноти, а з іншого, – системи державної безпеки зокрема зазначив: „Питання цінностей є не менш важливим, ніж питання зброї чи військового вишколу. Ми в Академії СБУ намагаємося виховувати не лише військових чи силовиків, а в першу чергу громадян та патріотів”.
Валерій Смолій, Олег Рафальський та Андрій Черняк
Дискусія відбувалася на двох панелях, кожна з яких мала свого модератора та окрему тематику. Першу панель „Російсько-українська війна у контексті ціннісних орієнтирів сучасного світу” модерував кандидат політичних наук, провідний науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Ростислав Балабан.
Розпочав дискусію щодо цінностей, намірів, світоглядних орієнтирів доктор філософських наук, завідувач відділу філософії культури, етики та естетики Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Сергій Пролеєв своєю доповіддю на тему „Чи залишилися ціннісні орієнтири у сучасному світі? Війна як знецінення цінностей”.
Сергій Пролеєв та Анна Гончаренко
Анна Гончаренко, доктор юридичних наук, доцент, заступник директора Інституту державної безпеки Національної академії Служби безпеки України запропонувала поглянути на питання крізь призму ідентичності. У своїй доповіді «Українська ідентичність в контексті універсальних цінностей як базових елементів стратегій і концепцій національної безпеки» науковиця порушила питання про те, яким чином українське законодавство визначає поняття ідентичності та які колізії виникають при цьому.
Олександр Лисенко
Модератором другої панелі на тему „Ціннісні пріоритети воюючих сторін” був кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України Володимир Головко. Різниці між Україною та Росією навіть на рівні дотримання традицій ведення війни присвятив свою доповідь Олександр Лисенко, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України. На конкретних прикладах законодавства, яке регулює та встановлює правила ведення війни, науковець продемонстрував не просто нехтування окупантами гуманітарним законодавством, а й свідоме та навмисне його порушення. За словами учасників дискусії, Олександр Лисенко зібрав матеріал, який прислужиться для укладання антології документів щодо правил ведення війни.
Юрій Ніколаєць
Логічним продовженням теми полярності цінностей Російської Федерації та України стала доповідь доктора історичних наук, професора, завідувача відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрія Ніколайця „Політичні цінності: конфлікт у контексті російсько-української війни”.
Під час дискусії. Віктор Котогоренко
Завершував панельну дискусію третій блок, у якому до обговорення, окрім дискусантів, долучилися присутні в залі та учасники в онлайн-форматі.
Медіаресурс „Дзеркало тижня” опублікував статтю Наталії Кононенко – кандидата політичних наук, провідного наукового співробітника відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту.
Стаття присвячена аналізу сучасних суспільно-політичних процесів в Україні та перспектив державотворення. „Щоб уникнути “болотного стану” після війни – зазначила науковиця – вже сьогодні вкрай важливо розпочати пошук нового конституційного дизайну, що не порушуватиме базового для демократій принципу «розподілу влади», неформального розвитку інституцій та механізму його повоєнної імплементації. Оновлення правових норм політичної системи України має стати провідним вектором сучасної загальнонаціональної дискусії”.
Завідувачка відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько дала інтерв’ю програмі „Про науку. Компетентно” (ведучий – академік Володимир Семиноженко).
Зокрема, Г. Зеленько зазначила: „Будь-яка конституція – це результат компромісу. У 1996 р. сильним був вплив лівих і патерналістських настроїв, звідси й в конституції велика кількість передумов для популізму”. Оскільки – зазначила науковиця – молода держава не могла виконати усі закладені соціальні гарантії. Після ваучерної моделі приватизації до цих проблем додалися ще й монополії в економіці й ФПГ, які вже почали підлаштовувати під себе норми конституції через відповідне процесуальне законодавство. Зрештою це призвело до того, що ножиці між формальним і реальним конституціоналізмом стали ледь не катастрофічними. Це все особливо гостро проявилося під час війни, коли ніхто ні за що особливо не відповідає.
Яка форма державного правління краща і чому не працює конституція, яким має бути новий суспільний договір і чому інститути краще реформувати “пакетом”, про ефекти виборчих систем і чому для України органічніша дисперсія (дифузія) влади, а не її концентрація?
Галина Зеленько спробувала дати відповіді на ці та інші питання в інтервʼю YouTube-каналу НАН України.
26 квітня в Запорізькому національному університеті відбулася ХІV Міжнародна науково-практична конференція „Соціальне прогнозування та проєктування майбутнього: відновлення в умовах глобальних ризиків та невизначеностей”. Одним з організаторів конференції виступив Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. У роботі конференції взяли участь понад 120 науковців, освітян та громадських активістів.
На пленарному засіданні конференції з доповідями виступили доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології Віктор Котигоренко та доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу етнополітології Олег Калакура.
В роботі секцій взяли участь доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу проблем світового політичного розвитку Олег Кондратенко; кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу етнополітології Олексій Ляшенко, кандидат історичних наук, молодший науковий співробітник відділу етнополітології Валерій Новородовський. Учасники заходу наголосили на важливості поглиблення співпраці та обміну досвідом між науковцями закладів вищої освіти та дослідницько-аналітичних установ, між органами влади, інститутами громадянського суспільства та міжнародними організаціями, акцентували на необхідності створення підґрунтя для відновлення роботи органів державної влади та місцевого самоврядування на деокупованих територіях.
Під час пленарного засідання конференції
26 квітня 2024 року в Українському дослідницькому інституті Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute Harvard University) відбувся міжнародний вебінар на тему „Останній радянський голод 1946/47: масова смертність в Україні, Молдавії і Росії у повоєнний період”. Серед учасників заходу – відомі науковці – професори Григорій Грабович, Оля Гнатюк, Роман Шпорлюк та інші.
Модерував зібрання директор Українського інституту, професор Сергій Плохій. Близько 100 зацікавлених осіб записалися попередньо для того, щоб взяти участь у вебінарі в режимі онлайн.
Український дослідницький інститут Гарвардського університету
(Фото Ю. Шаповала)
На вебінарі були представлені та обговорені результати трирічної роботи групи науковців з дослідження „забутого” до горбачовської „перебудови” трагічного епізоду радянської історії. Серед учасників цієї групи – головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він зробив доповідь про малознані політичні аспекти історії голоду 1946-1947 років. Ще дві доповіді на засіданні цієї групи вебінару виголосили професори Філіп Славескі (Австралія) і Гіроакі Куромія (США).
Юрій Шаповал, Сергій Плохій, Філіп Славескі
Під час засідання
( Зліва направо: Гіроакі Куромія, Сергій Плохій, Філіп Славескі, Юрій Шаповал)
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” № 1 (7)’ 2024, засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем етнополітології та етнодержавознавства тощо.
Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в липні 2024 року.
У Навчально-науковому інституті публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка 24 квітня 2024 року відбулася щорічна Міжнародна науково-практична конференція „Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього”.
Під час роботи секції „Антикризове публічне управління в Україні в умовах глобалізаційних викликів”, яку модерувала професор кафедри публічної політики Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор наук з державного управління, професор Тетяна Василевська, виступила головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Тетяна Бевз з темою „Солідарність як чинник публічного управління в умовах війни”.
Тетяна Бевз
Доповідачка акцентувала на тому, що солідарність є функцією суспільств, оскільки суспільства, по-перше, прагнуть підтримувати солідарність, а по-друге, збереження солідарності сприяє стійкості суспільств. Політична солідарність відіграє ключову функціональну роль у стійкості державного устрою в умовах війни. Солідарність необхідна для функціонування політичних інституцій.
Публічне управління в умовах війни виявляється особливо важливим та складним завданням. Війна створила низку специфічних викликів для публічного управління, включаючи екстрену потребу в прийнятті швидких та ефективних рішень, координації дій різних владних структур та громадських організацій, забезпечення безпеки та гуманітарної допомоги населенню та збереження нормального функціонування політичної, соціально-економічних та культурної систем.
У військових умовах солідарність може мати важливий вплив на сприйняття влади та прийняття владою рішень. У цьому контексті було розглянуто та проаналізовано кілька ключових аспектів: 1) зміцнення довіри до влади; 2) підвищення легітимності інститутів влади; 3) забезпечення спільної відповідальності влади та суспільства; 4) підтримка владних заходів; 5) відчуття солідарності з воїнами.
Підсумовуючи, доповідачка наголосила, що солідарність і публічне управління взаємопов’язані, оскільки ефективне управління може сприяти створенню умов для розвитку солідарності в суспільстві, а солідарність може служити основою для формулювання та реалізації ефективної політики та програм уряду.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
