На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію збірника наукових праць „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”.
Збірник містить матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”, яка відбулася в м. Києві 15 грудня 2023 року.
Науковий захід організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в межах науково-дослідної роботи „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572) спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціацією політичних наук України та Асоціацією політичних психологів України.
24-25 лютого провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук взяв участь у дводенній конференції „Виклики української культури: поза часом потрясінь”, організованій університетом Кейо в Йокогамі. На другий день заходу він представив доповідь „Україна: здобуття голосу”, у якій головну увагу зосередив на процесах демонтажу російської імперської спадщини в Україні та за її межами – у ментальних і мовних кліше, в академічних програмах, у механізмах продукції та поширення знань.
Оскільки всяка колоніальна влада, наголосив доповідач, позбавляє підкорені нації політичної суб’єктності, культурної вітальності та психологічної впевненості в собі, то головна мета й водночас засіб національного визволення, на думку дослідника, полягає у відновленні власного голосу, осягненні політичної суб’єктності й утвердженні геополітичної присутності поза колоніальними „сферами впливу”.
Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є наш Інститут, проіндексовано в DOAJ (Directory of Open Access Journals) – міжнародному мультидисциплінарному каталозі журналів відкритого доступу.
Місія DOAJ полягає у поширенні надійної інформації про наукові рецензовані журнали відкритого доступу в Інтернеті, наданні можливості науковцям, бібліотекам, університетам та іншим зацікавленим сторонам отримати якісну та достовірну інформацію про результати наукових досліджень, сприяти інтеграції журналів до міжнародного наукового простору. Завдяки цій роботі DOAJ сприяє розвиткові науки та освіти.
До каталогу DOAJ вносяться журнали, які відповідають низці вимог. Ці вимоги стосуються зокрема:
- складу редакційної колегії;
- організації роботи редакції;
- процесу рецензування;
- дотримання авторських прав;
- дотримання періодичності виходу журналу;
- процесу виявлення за запобігання академічній недоброчесності;
- дотримання політики довгострокового архівування;
- використання цифрових ідентифікаторів статей (DOI);
- доступності та змістовності вебсайта журналу тощо.
Редактори DOAJ здійснюють постійний моніторинг якості видань, внесених до бази.
Внесення журналу „Політичні дослідження” до DOAJ сприятиме популяризації видання, розширенню читацької аудиторії та ознайомленню наукової громадськості з публікаціями вітчизняних вчених.
Наприкінці січня в Києві, з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, відбувся XVII щорічний науковий круглий стіл „Українське суспільство і пам’ять про Голокост: досвід сучасної війни проти України”. Організатором заходу виступив Український центр вивчення історії Голокосту за підтримки Goethe-Institut Ukraine та House of Europe, єврейської громади м. Дюссельдорф, а також Української асоціації юдаїки й Магістерської програми з юдаїки НаУКМА.
На відкритті щорічного круглого столу виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук, Анатолій Подольський.
Виступає Анатолій Подольський
У своїй доповіді науковець звернув увагу на важливість академічних студій та викладання історії Голокосту, як складової частини історії України доби Другої світової війни, під час російської агресії проти нашої держави. За два роки повномасштабної війни російського агресора проти України, ворожа пропаганда весь час займається інструменталізацією історичного минулого, зокрема фальсифікацією подій Другої світової війни, історії Голокосту на українських теренах. Тому історична доля євреїв України, вшанування пам’яті жертв Голокосту сьогодні є також полем битви з московськими загарбниками і окупантами. Сформована, за роки суверенності, культура та політика пам’яті щодо жертв Другої світової війни в Україні, сьогодні є нашою зброєю в боротьбі проти російських фальсифікацій минулого, які в тому числі спрямовані на паплюження історії українського єврейства та розпалювання антисемітизму в Україні, якій насправді разом з українофобією та ксенофобією загалом є характеристикою сучасного злочинного російського політичного режиму.
Робота цьогорічного наукового круглого столу була присвячена двом актуальним та важливим аспектам вивчення історії Голокосту на сучасному етапі, які відображені в назвах двох сесій столу:
- „Вища школа та виклики у викладанні історії Голокосту під час війни”
- „Пам’ять і досвід війни, що триває”
Учасники круглого столу
На круглому столі виступили відомі та молоді українські історики, політологи, що студіюють дану проблематику: Павло Худіш з Ужгородського національного університету, Сергій Гірік з Національного університету „Києво-Могилянська академія”, Євген Захарченко з Харківського національного університету, Роман Шляхтич з Державного університету економіки і технологій (м. Кривий Ріг), Віталій Нахманович з Музею історії міста Києва та інші.
Відеозапис доповідей круглого столу
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію аналітичної записки „Політична безпека України: проблеми політичного і державного правління. Прогнозна оцінка, механізми забезпечення”.
Аналітична записка містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – окремі пропозиції щодо їх подолання. Дослідницьку увагу зосереджено на проблемах, які можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії „центр-регіони”, у стосунках між суб’єктами політичного поля країни. Виокремлено та проаналізовано проблеми, які пов’язані з реалізацією завдань з мобілізації країни на опір воєнній агресії, а також – наявні суперечності в міжетнічних відносинах, в міжцерковному протистоянні у православному середовищі, у геостратегічних зусиллях держави. Аналітична записка підготовлена за результатами виконання науководослідної роботи „Прогнозування безпекового середовища України в політичній сфері” (державний реєстраційний номер 0123U102067).
15–16 лютого 2024 року у столиці федеральної землі Райнланд-Пфальц місті Майнц (Німеччина) відбувся міжнародний робочий семінар (workshop) на тему „Європейська історія(ї) України. Про цінність та цінності європейського минулого”. Організаторами конференції були Інститут європейської історії у Майнці та Інститут імені Ґеорґа Еккерта у Брауншвайґу. Обидві установи входять до позауніверситетського (публічного) сектора наукових досліджень. Він включає інститути усіх великих національних науково-дослідних організацій, зокрема Обʼєднання Ляйбніца. Завдяки такому обʼєднанню забезпечується стале і достатнє, для здійснення дослідницької роботи, фінансування.
У минулі роки у громадській думці Німеччини домінував образ України як пострадянської, нефункціональної держави з великою корупцією. Після 24 лютого 2022 року європейські політики почали наголошувати на тому, що Україна є „членом європейської сім’ї”. Інтелектуали, медіа та значна частина громадських активістів почали відрізняти українську історію від історії Росії та Радянського Союзу, зазначаючи, що минуле і сучасне України тривалий час було в тіні Росії, наголошуючи на європейській перспективі України.
Як Україна стала частиною Європи? Яку цінність має європейське минуле для соціальних акторів в Україні та за її межами? Які цінності вони вписують у європейське минуле?
Ці та інші питання стали предметом обговорення учасниками семінару. Серед них був головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Разом зі співробітницею Київського університету імені Бориса Грінченка Юлією Остропальченко він підготував і виголосив доповідь „Російські підручники з історії 2023 року видання: стереотипи і нові акценти”.
Група українських учасників семінару: Юлія Остропальченко, Юрій Шаповал, Марія Ковальчук, Тетяна Портнова
14 лютого 2024 року в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція „Соціокультурні трансформації в Україні ХХ-ХХІ ст. і подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності”.
Співорганізатором наукового заходу став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. В роботі конференції взяли участь співробітники Інституту. На пленарному засіданні з доповіддю „Війна у системі цінностей сучасного російського суспільства” виступив завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць, з доповіддю „Стійкість українського суспільства до експансії ідеології регіонального сепаратизму та “руского міра”” виступив головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура. Активну участь в обговоренні взяв молодший науковий співробітник відділу етнополітології, кандидат історичних наук Валерій Новородовський.
Юрій Ніколаєць та Олег Калакура
Валерій Новородовський
Більшість учасників Конференції наголошували, що головною метою імперської російської політики є геноцид українського народу та знищення України як суверенної держави. Спеціальні інформаційно-психологічні операції Росії спрямовані на боротьбу з історичною пам’яттю, з історичною спадщиною та мають за мету руйнування єдності українського соціуму, розмивання української ідентичності. Для досягнення своїх цілей Москва за допомогою заангажованих фахівців з історіографії та історіософії нав’язує історичній науці набір російських національних міфів.
Подолання радянської спадщини в освіті, культурі, ментальності, наголошували учасники Конференції, можливе лише за умови об’єднання зусиль органів державної влади, науковців, освітян та громадської ініціативи.
Учасники Конференції в Переяславі
Українсько-польське стратегічне партнерство вчергове проходить випробування на міцність. В умовах російської військової агресії забезпечення довірливих відносин між Україною і Польщею є одним з аспектів національної безпеки для України. Важливо, що ця проблема стала предметом обговорення в рамках Форуму українсько-польського діалогу, який відбувся у Києві 10–11 лютого 2024 року.
Організаторами Форуму виступили Інститут міжнародної безпеки (Україна), Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Інститут політичних досліджень Польської академії наук.
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України на Форумі представляли: директор Олег Рафальський – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України; Галина Зеленько – доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу політичних інститутів та процесів; Олег Калакура – доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу етнополітології.
У роботі Форуму взяли участь народні депутати України, представники апарату РНБО, Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України, Інституту національної памʼяті, Держархіву СБУ, Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного інституту стратегічних досліджень, Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та ін.
Проведення Форуму стало прикладом ефективної співпраці та взаємодії органів державної влади, силових відомств та науковців України та Польщі, намаганням координації зусиль та пошуку відповідей на виклики, які виникають з огляду на край складну геополітичну ситуацію у регіоні і ЄС загалом, в українсько-польських стосунках у сьогоденні. Також Форум є продовженням співпраці провідних політологічних установ Національних академій наук України та Польщі, задекларованої у Договорі про співпрацю між цими науковими закладами.
В рамках Форуму відбулися дві панельні дискусії „Єднання українського та польського народів на тлі російської агресії” та „Україна–Польща: від непорозумінь у минулому до спільного майбутнього. Уроки, які повинні бути вивчені задля унеможливлення нових трагедій”.
Вадим Скібіцький, генерал-майор, заступник начальника ГУР Міністерства оборони України
Андрій Куликов, модератор Форуму
Гжегож Мотика, директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук
На першій панелі з доповіддю „Етнокультурний вимір українсько-польського партнерства на тлі російської агресії” виступив Олег Калакура.
Олег Калакура
Учасники Форуму
Лукаш Адамський, заступник директора Центру діалогу Юліуша Мєрошевського
Сергій Чернов, Президент Конгресу самоврядування України
Якуб Бьорні, завідувач кафедри міжнародних відносин Вроцлавського університету
Пьотр Кульпа, директор програми Школи міністрів Київської школи державного управління ім. Сергія Нижнього
Під час неформального спілкування
За результатами Форуму було ухвалено Резолюцію з намірами продовжити співпрацю між представниками влади та науковцями обох країн з окресленням подальших кроків по недопущенню ескалації протиріч між двома країнами. Учасники Форуму наголосили на важливості розвитку українсько-польської співпраці як стратегічного партнерства, перезавантаженні засадничих документів та інституцій українсько-польського міждержавного діалогу.
8 лютого провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виступив з ключовою доповіддю на відкритті міжнародної конференції „Війна Росії проти України та криза в Євразії – виклики для гуманітарних наук” у Саппоро, в Славістичному дослідницькому центрі Університету Хоккайдо.
У своїй презентації „Картографування “нації нізвідки”: Імперське знання та виклики деколонізації” він дослідив причини тривалої невидимості та фактичної відсутності України на ментальних мапах міжнародних науковців, політиків та широкої громадськості. Це незнання, на думку українського вченого, значною мірою було наслідком специфічної політики Російської (а згодом і Радянської) імперії, спрямованої на замовчування та маргіналізацію підкорених народів, зокрема України.
Микола Рябчук
Імперія розробила низку специфічних наративів („імперське знання”) про себе та свої колонії, щоб легітимізувати панування над ними. Широке некритичне засвоєння цих наративів великою мірою посприяло сьогоднішній російській агресії проти України та внеможливило ефективну і своєчасну відповідь на неї на попередніх етапах. Деконструкція цих наративів, на думку доповідача, є першочерговим завданням сучасної інтелектуальної спільноти в рамках реалізації ширшої деколоніальної програми.
Учасники конференції
Головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал дав інтерв’ю Польському радіо. В інтерв’ю йшлося про книгу Ю. Шаповала „Непрощений. Олександр Довженко і комуністичні спецслужби”.
Автором представлено новий погляд на постать режисера і драматурга, українського кінематографіста Олександра Довженка. Дослідницька робота нашого колеги ґрунтується на неопублікованих документах справи-формуляра, яку на Довженка завели совєтські спецслужби, і яку вони вели від початку 20-х років і фактично до кінця, до його смерті у 1956 році. Чекісти ніколи не пробачили Довженку його націоналістичного минулого, його українського патріотизму, хоч і в межах совєтського канону, що перепліталося з конформізмом великого творця.
25 січня 2024 року, на базі Львівського національного університету імені Івана Франка та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у форматі телемосту відбувся черговий з’їзд Асоціації політичних наук України (АПНУ).
Відкриваючи з’їзд, президент АПНУ, чл.-кор. НАН України, доктор історичних наук, професор Олег Рафальський, наголосив на важливості існування вітчизняного професійного об’єднання фахівців та науковців з суспільно-політичних наук. Основною метою діяльності Асоціації є сприяння розвитку вітчизняної політичної науки та її інтеграції у світовий науковий простір шляхом налагодження співробітництва науковців, сприяння здійсненню наукових досліджень, організації наукових заходів та оприлюднення наукової інформації. Він підкреслив, що Асоціація політичних наук України є єдиним членом Міжнародної організації політичних наук (IPSA) а це, своєю чергою, дає можливість українським політологам долучитися до глобальної політологічної спільноти.
Олег Рафальський
Під час роботи з’їзду з доповідями виступили Віктор Котигоренко, доктор політичних наук, професор, завідувач відділу етнополітології ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України та Віталій Литвин, доктор політичних наук, професор кафедри політології Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Під час зʼїзду було презентовано Стратегію розвитку АПНУ на 3 роки, сайт АПНУ і журнал «Політична наука», оновлено керівні органи АПНУ. Президентом АПНУ було обрано директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Олега Рафальського, першим віцепрезидентом завідувачку відділу політичних інститутів та процесів ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса Галину Зеленько, віцепрезидентом АПНУ завідувача кафедри політології ЛНУ ім. І. Франка Анатолія Романюка, вченим секретарем АПНУ Ірину Овчар. Головою Експертної ради АПНУ обрано заступника директора ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрія Шайгородського. До складу Президії АПНУ також обрано Олександра Фісуна (ХНУ ім. В. Каразіна), Юрія Остапця (Ужгородський національний університет), Віталія Литвина (ЛНУ ім. Івана Франка), Олексія Третяка (ДНУ ім. О. Гончара), Дениса Яковлєва (НУ «Одеська юридична академія»), Маргариту Чабанну (НУ «Києво-Могилянська Академія»), Олега Батрименка (КНУ імені Тараса Шевченка), Анатолія Круглашова (ЧНУ ім. Ю. Федьковича), Юрія Якименка (Центр Разумкова).
Під час з’їзду
Учасники з’їзду обговорили широке поле проблем, пов’язаних зі стратегією подальшого розвитку АПНУ, формуванням стандартів політичної освіти в Україні, викладанням політичних наук у ЗВО, розвитку наукових досліджень у галузі політичної науки, інтеграції у міжнародне наукове середовище тощо.
25 січня 2024 року між Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України та Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова укладено Договір про співпрацю.
Урочисто, на засіданні Вченої ради університету, директор Інституту Олег Рафальський та ректор УДУ імені Михайла Драгоманова Віктор Андрущенко підписали відповідний документ про співпрацю наукової установи із закладом вищої освіти.
Договір спрямований на поглиблення багаторічної спільної діяльності з реалізації наукових, навчальних і дослідницьких проєктів.
Під час підписання Договору
Олег Рафальський та Віктор Андрущенко
17 січня 2024 року, напередодні святкування Дня Соборності України, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбувся ІІІ Всеукраїнський історико-культурологічний форум до Дня Соборності України та Дня пам’яті Героїв Небесної сотні.
Співорганізатором заходу, вже традиційно, став Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. У роботі Форуму активну участь брали співробітники нашого Інституту. На панельній дискусії „Україна вільна. Соборна. Неподільна” виступили завідувач відділу політичної культури та ідеології, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць та головний науковий співробітник відділу етнополітології, доктор політичних наук, професор Олег Калакура.
Юрій Ніколаєць та Олег Калакура
Олег Калакура наголосив на ролі Української революції у становленні національної ідентичності українців та реалізації національної ідеї. Знакові події Української революції: утворення Української Центральної Ради і проголошення нею Української Народної Республіки та її усамостійнення, діяльність Української Держави в часи гетьмана П. Скоропадського, становлення Західноукраїнської Народної Республіки, відновлення УНР в добу Директорії, укладання Акту Злуки обох українських держав – супроводжувалися глибинними змінами у суспільній свідомості, формуванням нових цінностей як складових національної ідентичності. Акт Злуки УНР та ЗУНР засвідчив, що Україна відбулась як модерна політична нація. Доповідач порівняв події Української революції з періодом відновлення незалежності України та війни за Незалежність та Соборність України.
Учасники наукового заходу
Юрій Ніколаєць проаналізував специфіку протистояння в інформаційному просторі під час російсько-української війни. Він підкреслив, що під час війни важливим залишається не лише своєчасне і виважене інформування громадян про найважливіші події, а й забезпечення і підтримання високого рівня медіаграмотності населення, що має стати найбільш дієвою перешкодою на шляху реалізації ворожих ІПСО. Для успішної реалізації визначених цілей і завдань у політичній діяльності владні органи мають значно більше уваги приділяти виваженому інформуванню громадян про проблеми, які існують у суспільстві, можливі шляхи їх вирішення та перспективи розвитку країни у складних воєнних умовах. Окреслення таких перспектив та чітких і зрозумілих громадянам шляхів досягнення визначених вищим українським керівництвом цілей та завдань має стати вагомим засобом збереження соціальної стабільності. З цією метою комунікація владних органів та громадян має бути значно покращена. Особливо це важливо для втілення у життя непопулярних серед громадян заходів, реалізація яких вимагає проведення виважених цільових інформаційних кампаній, заснованих на науковому аналізі їх перебігу та можливих результатів. Дискутант наголосив на необхідності сприяння підвищенню рівня медіаграмотності українців, особливо молоді, відзначивши роль Університету Григорія Сковороди в Переяславі у цьому процесі.
ERIH PLUS – європейський індекс академічних журналів із гуманітарних та соціальних наук (HSS).
До системи індексації та реферування включаються наукові журнали, які відповідають низці критеріїв. Зокрема – релевантність журналу для європейських дослідників та напрямів досліджень, наявність цифрового ідентифікатора статей (DOI) та членство в Crossref, наявність журналу у відкритому доступі, відповідність редакційної політики видання європейським стандартам, належність журналу до інших наукометричних баз та його видання протягом щонайменше двох років.
Крім того, оцінюється дотримання процедур зовнішнього незалежного рецензування рукописів статей, відповідний рівень складу академічної редакційної колегії, наявність власного загальнодоступного вебсайту видання та доступність в Інтернеті, забезпечення певних умов до якісного складу авторів журналу. Авторський склад журналу є окремою вимогою до його змісту. Авторство журналу аналізується шляхом оцінки рецензування за останні два роки видання.
Рішення про включення видання до європейського індексу академічних журналів ERIH PLUS ухвалює Консультаційна група, яку очолює професор Alain Peyraube (CNRS, Париж, Франція). До складу експертів входять науковці 33 європейських країн.
Завдяки включенню журналу до європейського індексу академічних видань ERIH PLUS, зі змістом журнальних статей зможе ознайомитися ширше коло європейських науковців, що сприятиме розвитку вітчизняної політичної науки та її інтеграції у європейський науковий простір.
27 грудня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося засідання Президії НАН України.
На засіданні Президії НАН України з науковою доповіддю виступив завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор політичних наук, професор Віктор Котигоренко.
Засідання Президії НАН України
Тема доповіді стосувалася одного з аспектів нещодавно опублікованого дослідження науковців відділу про діалектику національно-громадянського та етнічного в сучасному українському соціумі. Акцент було зроблено на виявах цієї діалектики в процесі становлення й розвитку сучасної українській нації та зв’язку відповідної динаміки з особливостями розвитку Української держави та державної політики від початку 1990-х років.
Віктор Котигоренко
Доповідь викликала жваву дискусію. До обговорення долучилися академік, народний депутат України Олександр Копиленко; академік НАН України, академік-секретар Відділення економіки НАН України Елла Лібанова; член-кореспондент НАН України, голова Донецького наукового центру НАН України та МОН України Володимир Устименко; академік, директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України Ярослав Яцків, директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов та Президент Центру Разумкова, шеф-редактор журналу „Національна безпека і оборона” Юрій Якименко.
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов
Президент Центру Разумкова Юрій Якименко
Президент НАН України Анатолій Загородній, віцепрезидент НАН України В’ячеслав Кошечко, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський
За результатами доповіді та її обговорення, на пропозицію Президента НАН України, академіка Анатолія Загороднього, Президія НАН України постановила: наукову роботу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України у сфері етнополітики схвалити та рекомендувати продовжити розроблення відповідної проблематики у співпраці з іншими науковими установами НАН України з акцентом на підготовці пропозицій та рекомендацій щодо способів і механізмів підвищення ефективності державного етнополітичного менеджменту.
15 грудня 2023 року Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціацією політичних наук України та Асоціацією політичних психологів України провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”.
В роботі конференції взяли участь близько 50 вітчизняних науковців – політологів, психологів, філософів, соціологів мистецтвознавців – співробітників українських наукових установ та закладів вищої освіти. Учасники конференції виголосили доповіді з актуальних проблем сьогодення. Особливу увагу приділили доповідачі, промовці, учасники наукової дискусії сучасним суспільно-політичним і соціально-психологічним проблемам, спричиненим російською воєнною агресією в Україні.
Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”
З доповідями на конференції виступили: доктор психологічних наук Наталія Довгань („Виміри поколінного часу: наукові гіпотези”), доктор історичних наук Тетяна Бевз („Ідеї соборності та територіальної цілісності України – крізь призму зміни поколінь”), доктор політичних наук Денис Яковлев („Зміна поколінь в українському середньому класі”), доктор історичних наук Юрій Поліщук („Вплив російсько-української війни на загальнонаціональну ідентичність громадян України”), доктор наук з державного управління Олена Суший („Травма як соціальний діагноз українського суспільства”), доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода („Ціннісні домінанти українців і світовий дискурс щодо альтернативи між демократією та авторитаризмом”), доктор політичних наук Олег Кондратенко („Сценарії геополітичного майбутнього України та контури нового світопорядку”), доктор політичних наук В’ячеслав Яремчук („Громадянське суспільство України в умовах широкомасштабної російсько-української війни”), доктор політичних наук Василь Козьма („Політика в епоху штучного інтелекту”).
Учасники науково-практичної конференції „Український соціум: політико-психологічний вимір зміни поколінь”
До обговорення доповідей долучилися науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Інституту соціології НАН України, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, закладів вищої освіти України.
Активну участь в обговоренні доповідей взяли співробітники нашого Інституту: кандидат політичних наук Ростислав Балабан, кандидат історичних наук Микола Горбатюк, кандидат філософських наук Максим Кияк, доктор історичних наук Юрій Шаповал, аспірант Ігор Цигвінцев.
Модераторами конференції були: заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, перший віцепрезидент Асоціації політичних наук України, доктор політичних наук Юрій Шайгородський та заступник директора з наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, президент Асоціації політичних психологів України, доктор психологічних наук Ірина Губеладзе.
За результатами роботи конференції планується видання збірника її матеріалів.
9 грудня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування людської гідності й стійкості, запобігання таким злочинам. У зв’язку з цією датою провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав з інтерв’ю на Громадському Радіо. Тема розмови: „Чому геноциди стали можливими у XXI столітті, та як Росія відповідатиме за свої злочини в Україні”.
„Трагедія полягає в тому, що після прийняття Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього вбивство людей не припинялося. Тут важливою є юридична точка зору: не кожне вбивство групи людей вважається геноцидом і підпадає під визначення воєнних злочинів. А як історик я можу сказати про історичний контекст. Коли 75 років тому прийняли конвенцію, то людство взяло мало уроків з Другої світової війни.
Анатолій Подольський під час інтерв’ю
Тому що ще в минулому столітті, після 1948 року, було багато злочинів: і Китай Мао Цзедуна, і злочини Пола Пота в Камбоджі, і Судан, і Руанда. Це і російські злочини в Чечні, Сирії, Грузії. Також скоро буде 10 років як вони напали на нашу країну, і майже два роки повномасштабного вторгнення, під час якого росіяни вбивають цивільних людей…” – наголосив у своєму інтерв’ю Анатолій Подольський.
Аудіозапис і текст інтерв’ю Анатолія Подольського на сайті Громадського Радіо
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію монографії „Діалектика національно-громадянського і етнічного в українському соціумі”.
Монографія містить результати теоретичного та праксіологічного дослідження динаміки діалектичної взаємодії національно-громадянського і етнічного в розвиткові ідентичності української нації, державному будівництві, соціальних і культурних процесах в Україні від часів її суверенізації наприкінці 1980-тих рр. та проголошення незалежності у 1991 р. до 2022 р. – першого року повномасштабної російської агресії проти України та її народу.
Може бути корисною для науковців, викладачів, студентів та політиків, які цікавляться процесами формування сучасної української нації та етнополітикою в Україні.
Протягом листопада – грудня 2023 року провідний науковий працівник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук прочитав кілька лекцій у провідних японських університетах за підтримки програми для гостьових дослідників університету Хоккайдо. 26 листопада він виступив в університеті Гакуїн у Кобе із лекцією „Отруйна магія “імперського знання”» та виклики деколонізації”, окресливши в ній механізми поширення російських імперських наративів у світі і наголосивши конечну потребу їхньої деконструкції.
Лекція 30 листопада в університеті Кейо (токійський кампус), була своєрідним підсумком попередніх досліджень науковця, висвітлених зокрема у статті „”Гуртування довкола прапора”: громадянська ідентичність як чинник суспільно-політичної консолідації в умовах війни”, доповнених новими даними та спостереженнями.
Микола Рябчук під час лекції в Токійському університеті
Виступ 2 грудня у Токійському університеті, був присвячений становищу української літератури й культури під час війни, їхнім утратам, здобуткам та інституційним змінам.
Микола Рябчук з викладачами та аспірантами університету Гакуїн у Кобе
Кожна лекція-доповідь супроводжувалася публічною дискусією – запитаннями та відповідями, які сумарно оприявнювали, з одного боку, все ще слабку обізнаність японських студентів з Україною, з другого боку, – значний інтерес і глибоку емпатію молодих японців до України, яка боронить свою незалежність.
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
