25 листопада 2023, коли вся країна відзначала 90-і роковини вшанування пам’яті жертв голодоморів в Україні, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, кандидат історичних наук Анатолій Подольський дав ТРК „Київ” інтерв’ю, присвячене цим трагічним подіям минулого століття.
Під час інтерв’ю науковець наголосив на важливості вшанування пам’яті жертв Голодомору – особливо сьогодні – під час російської війни проти України. Ця пам’ять допоможе нам вистояти й перемогти ворога. А. Подольський зазначив, що нинішній злочинний російський політичний режим є продовженням сталінської політики ненависті до України та українців. Саме в часи суверенності України сформувалась правдива політика і культура пам’яті про людей, що загинули в роки Голодомору. Саме така пам’ять повертає жертвам гідність і допомагає українському суспільству сьогодні поважати та співчувати тим, хто в ті роки протистояв комуністичним злочинам і сьогодні подолати ворога.
Під час інтерв’ю
Також А. Подольський під час свого виступу на телеканалі провів історичні паралелі між злочинами комунізму, нацизму, рашизму. Тоталітарні ідеології завжди були й залишаються найбільшою загрозою людству – наголосив науковець.
Відеозапис інтерв’ю
На сайті Інституту, в розділі „Наші видання”, розміщено електронну версію наукового фахового видання – журналу „Політичні дослідження” (№ 2 (6)’ 2023), засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
В черговому номері журналу опубліковано статті з проблем теорії та історії політичної науки, дослідження політичних інститутів та процесів, політичної культури та ідеології, наукові розвідки з проблем етнополітології та етнодержавознавства.
Приймання рукописів статей до чергового номера журналу розпочнеться в січні наступного року.
16–17 листопада 2023 року у Варшаві відбулась міжнародна конференція на тему „Майбутнє і проблеми видання джерел до історії ХХ століття”. Організатором був Інститут національної памʼяті Республіки Польща (ІНП РП) та Історичний інститут Варшавського університету. У виступах дослідників з Польщі, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Румунії, України було охоплено широкий спектр питань, повʼязаних з виданням архівних та інших джерел. Насамперед – європейської політичної історії ХХ століття.
У роботі конференції взяли участь вчені з України: головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Сергій Кокін, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України, кандидат історичних наук Андрій Когут.
Під час роботи конференції (фото Ю. Шаповала)
Ю. Шаповал виступив з доповіддю на тему „Видання спогадів, щоденників і документів першого секретаря ЦК Компартії України Петра Шелеста “Справжній суд історії ще попереду”. Проблеми, досвід, значення”.
Велику увагу на конференції було приділено польсько-українській співпраці в опрацюванні та виданні важливих джерел про сторінки спільної історії.
На фото зліва направо: Сергій Кокін, доктор історії, Йоланта Карбаж-Віліньська, наукова співробітниця відділу ІНП РП у Гданьску, Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор, Мажена Крук, директорка Архіву ІПН, Андрій Когут, доктор історії,Марцин Маєвський, науковий співробітник Архіву ІНП РП
На сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії старшого наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, кандидата історичних наук М. В. Горбатюка „Політична еліта Вінниччини: організаційні, аксіологічні й поведінкові моделі”.
У монографії на основі широкого кола різнопланових джерел і літератури досліджено процес становлення регіональної політичної еліти Вінниччини – проаналізовано її структуру на різних історичних етапах, а також головні механізми рекрутування та канали просування елітних акторів. Показано іманентний зв’язок старої компартійної еліти радянського часу із сучасною регіональною політичною елітою Вінниччини. Виявлено та охарактеризовано ключові цінності та ідентичності регіональної еліти, встановлено, що реальні цінності різко контрастують із декларованими. Детально висвітлено політичну поведінку представників політичної еліти регіону. З’ясовано важливу роль неформальних зв’язків та практик у формуванні, структуруванні та функціонуванні політичної еліти області.
Розрахована на вчених-суспільствознавців, політиків, експертів та усіх, хто цікавиться регіональними політичними елітами в Україні.
26 жовтня провідний науковий співробітник відділу політичної культури та ідеології Микола Рябчук виголосив доповідь на тему „Повернення геополітики? Російська війна в Україні й перспективи нового світового ладу” у Славістичному дослідницькому центрі Хоккайдоського університету (м. Саппоро, Японія).
На його думку, неспровокована російська агресія – це надзвичайно серйозний виклик не лише для України як головної жертви брутального російського нападу, а й для всієї світової політики та економіки, міжнародного права, інституцій та підставових ліберально-демократичних цінностей і засад. Архаїчна концепція „геополітики”, інкорпорована у Росії до імперської ідеології й некритично засвоєна багатьма західними „політичними реалістами”, традиційно перебільшує роль „твердої сили”, яка буцімто надає окремим націям ексклюзивні права й упривілейовує їхні „спеціальні інтереси” на міжнародній арені, й ігнорує натомість „м’яку силу” альтернативних концептів – свободи, гідності, суверенітету, хоча сама вона мобілізує малі й буцімто „неісторичні” нації до опору, захищає їхню суб’єктність й відвертає від ролі пішаків на геополітичній шахівниці.
Микола Рябчук
Україна наочно підтверджує мобілізаційну спроможність цієї м’якої сили та її ефективність у національно-визвольній, антиколоніальній війні з набагато сильнішим противником. Від перемоги України у цій війні великою мірою залежатиме новий світовий лад, так само як і великий світовий нелад цілком може стати наслідком української поразки.
Журнал „Політичні дослідження”, засновником і видавцем якого є Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, внесено до міжнародної наукометричної бази Index Copernicus.
Журнал увійшов до індексаційної бази ICI Journals Master List. До цієї бази входять наукові видання, які пройшли багатоступеневий процес параметричної оцінки. Основними вимогами до видань, які внесено до переліку тих, що індексуються, є дотримання редакцією принципів прозорої діяльності, академічної доброчесності, підтвердження якості роботи редакції, редакційної колегії та рецензентів видання.
Наукові видання, що відповідають критеріям та умовам індексації, одержують індекс ICV (Index Copernicus Value), який є показником рівня розвитку наукового журналу та його наукового впливу.
7 листопада 2023 року в Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова відбувся Всесвітній конгрес дослідників Голодомору „Непокарані геноциди повторюються!”. Науковий захід було приурочено 90-м роковинам пам’яті українців, знищених у 1932–1933 роках комуністичним тоталітарним режимом. Серед співорганізаторів Конгресу – Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.
На пленарному засіданні конгресу з науковою доповіддю „Історичні паралелі між злочинами комунізму, нацизму, рашизму. Тоталітарні ідеології як загроза людству. Український вимір” виступив провідний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. У своєму виступі науковець головну увагу приділив порівнянню антиукраїнської політики сталінського, комуністичного режиму в СРСР у 30-і роки минулого століття та антиукраїнській пропаганді й російській воєнній агресії проти України з боку путінського політичного режиму. Доповідачем була обґрунтована теза про історичні зав’язки та історичні паралелі між злочинами комунізму та злочинами рашизму проти українців в ХХ–ХХІ століттях.
Під час роботи Конгресу
Під час роботи Конгресу з доповідями виступили Павло Гриценко, д.ф.н., професор, директор Інституту української мови НАН України, Василь Марочко, д.і.н., професор, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, Георгій Папакін, д.і.н. професор, директор Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, Костянтин Колесніков, д.і.н., професор, завідувач кафедри історії Академії митної служби України, Володимир Дутчак, військовослужбовець бригади „Азов” Національної гвардії України, к.і.н., Вікторія Малько, д.і.н., керівниця Центру дослідження Голодомору Каліфорнійського університету м. Фресно, інші українські й зарубіжні науковці.
За результатами роботи Конгресу було ухвалено відповідну резолюцію.
3 листопада 2023 року у Відні, столиці Австрії, відбулась міжнародна конференція на тему „Голодомор і геноцид”. Організатором був Інститут східноєвропейської історії Віденського університету та Австрійсько-українська комісія істориків. Зібрання викликало великий інтерес австрійських вчених-гуманітаріїв та було покликане на фаховому рівні обговорити питання про місце Голодомору 1932–1933 років в Україні в контексті вивчення явища геноциду в історії людства у ХХ і ХХ століттях.
На конференцію було запрошено пʼять доповідачів, кожен з яких мав півгодинний виступ для висвітлення актуальних проблем за темою міжнародної конференції. Відкрив роботу конференції та виступив зі вступною доповіддю директор Інституту східноєвропейської історії Віденського університету професор Вольфганг Мюллер. Швейцарський історик, професор Андреас Каппелер, який є іноземним членом Національної академії наук України, присвятив свою доповідь висвітленню голоду 1932–1933 років в Україні в тогочасній пресі Центральної й Західної Європи. Історик, професор Стенфордського університету (США) Норман Наймарк, автор резонансних досліджень „Вогонь ненависті: Етнічні чистки в Європі у XX столітті” та „Геноциди Сталіна”, аналізував місце і значення Голодомору у низці геноцидів, пережитих людством. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Валерій Васильєв присвятив свою доповідь динаміці відносин центр і субцентр влади на прикладі керівництва України й Росії у 1932–1933 роках.
3 листопада 2023 року. Професор Вольфганг Мюллер виступає на відкритті конференції (Фото Ю. Шаповала)
У конференції взяв участь головний науковий співробітник відділу теорії та історії нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він зупинився на проблемах методології прочитання спогадів сучасників голоду 1932–1933 років, тих, хто не був жертвою, а в силу ідейних переконань брав активну участь у здійсненні трагічного більшовицького соціального експерименту.
Важливо, що робота конференції на таку значущу тему не була обділена увагою з боку Посольства України в Австрії: Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук Василь Химинець взяв участь у роботі цього наукового форуму. Саме він у 2006 році, працюючи в ранзі першого секретаря Посольства України у Федеративній республіці Німеччина, запросив професора Ю. Шаповала виступити в Музеї Берлінської стіни з публічною лекцією, присвяченою Голодомору в Україні.
Надзвичайний і Повноважний Посол України, кандидат історичних наук Василь Химинець і Юрій Шаповал
Вони знайомі близько 40 років. Зліва направо: один з учасників конференції, керівник відділу сучасної історії та історії Східної й Південно-Східної Європи в Університеті Клагенфурта (Австрія) професор Дітер Поль, Юрій Шаповал, професор Андреас Каппелер
На сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в розділі „Наші видання” розміщено текст монографії головного наукового співробітника відділу теорії та історії політичної науки, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України В. Ф. Солдатенка „Концепції української революції та національної соборності у світлі політичної практики 1917–1920 років”.
У монографії зроблено спробу відтворити складний і суперечливий процес ідеологічного обґрунтування органічно пов’язаних між собою концепцій Української національно-демократичної революції та національної соборності, прослідкувати їхню сутнісну еволюцію під впливом досвіду втілення в суспільно-політичну практику 1917–1920 рр. Науковий аналіз і оцінки здійснено в контексті історіографічних тенденцій різних періодів і шкіл.
Дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи „Концепція соборності України: витоки, еволюція, політична актуальність” (державний реєстраційний номер: 0122U000572).
Книга розрахована на науковців, викладачів історії, політології, аспірантів та студентів, усіх, хто цікавиться українською політичною історією та сучасним суспільно-політичним розвитком України.
26 жовтня 2023 р. відбувся регіональний семінар Міжнародної асоціації політичної науки (IPSA). У семінарі взяли участь представники національних асоціацій Болгарії, Хорватії, Чехії, Грузії, Угорщини, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини, Словенії, Естонії, Латвії та України.
Від Асоціації політичних наук України участь у семінарі взяла завідувачка відділу політичних інститутів і процесів нашого інституту, доктор політичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Зеленько.
Темою семінару була координація зусиль національних асоціацій політичної науки країн регіону задля протистояння глобальним викликам.
За результатами семінару ухвалили рішення підготувати колективну монографію, присвячену аналізу стану політичної науки в країнах регіону; провести спільну конференцію національних асоціацій політичної науки регіону навесні 2024 р. в Кракові, на якій обговорити виклики перед країнами регіону і роль національних асоціацій у протидії їм.
До 135-річчя з дня народження дослідника голодомору Дмитра Солов’я (1888–1966) на сторінках популярного ресурсу Kyiv Post головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал розмістив оповідь про науковця-дослідника трагічних часів Голодомору в Україні 1932–1933 рр.
Дмитро Соловей залишив по собі строкату, різножанрову друковану спадщину. Важливо наголосити на тому – зазначає Ю. Шаповал – що Дмитро Соловей був одним із перших, хто звернувся до дослідження теми Голодомору в Україні, до комплексного аналізу причин і наслідків цієї трагедії. Він одним з перших почав збирати свідчення тих, кому вдалося пережити Голодомор, писав не лише про соціально-економічні, але й про політичні причини цього явища.
Публікація Ю. Шаповала в Kyiv Post
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України став співорганізатором VII круглого столу „Історія в нас і ми в історії: психологія історичної пам’яті”. Спецпроєкт: „Цивілізаційна суб’єктність України – Соборність. Звитяжність. Вчинковість” (офлайн-онлайн режим), який відбувся 19 жовтня 2023 року в Інституті соціальної та політичної психології НАПН України.
З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся заступник директора з наукової роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, науковий керівник відділу теорії та історичної політичної науки, доктор політичних наук, професор Юрій Шайгородський.
Активну участь у роботі круглого столу взяли співробітники відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту.
Розпочала роботу круглого столу доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки Тетяна Бевз доповіддю „Політична цінність соборності України в умовах повномасштабної війни”, акцентувавши на тому, що ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. Актуалізація теми соборності в умовах повномасштабної війни постала з новою силою. Адже соборність – це й незалежність, й територіальна цілісність держави. Тема територіальної цілісності України особливої гостроти набула з часу окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей. У доповіді проаналізовані окремі законодавчі новели, які стосуються реінтеграції окупованих територій. Значна увага приділена темі територіальних поступок, які пропонують деякі політики та експерти. Проаналізовані позиції української влади, зарубіжних дослідників та результати соціологічних досліджень щодо відновлення та збереження територіальної цілісності держави. Воєнно-політичне керівництво країни, наголосила доповідачка, наполегливо працюють над стратегією деокупації українських територій, над звільнення їх від російських агресорів.
Соборність і єдність українців, наголосила доповідачка, залишаються фундаментальними цінностями української державності, які Україна захищає сьогодні від російської воєнної агресії з вірою у неминуче відновлення суверенітету та територіальної цілісності держави.
Під час роботи круглого столу
Доктор політичних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки В’ячеслав Яремчук виступив з доповіддю „Феномен соборності як потужна складова національної стійкості України в умовах російсько-української війни”. В доповіді зокрема йшлося про те, що особливу роль у національній стійкості (включаючи такі складові як національна безпека, стійкість держави та її інститутів) відіграє феномен соборності, який є своєрідною сполукою між членами суспільства, тим, що об’єднує їх в єдине ціле. Йдеться не лише про соборність територіальну й етнічну, але й про соборність не менш стійку і важливу – ментальну (сприйняття та тлумачення світу), а також – психологічну, культурно-освітню тощо. В цьому сенсі, йдеться про сукупний соціальний капітал, який здатний забезпечити безпеку та добробут громадян, високий рівень їхньої готовності і ефективності реагування на загрози та викликів цивілізаційному поступу України.
У роботі круглого столу взяли участь також співробітники відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України: Микола Горбатюк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник; Олександр Чорний – кандидат філософських наук, науковий співробітник; Валерій Мачуський – кандидат педагогічних наук, молодший науковий співробітник; аспірантка Марина Баранівська.
Вранці 7 жовтня бойовики палестинського руху “Хамас” напали на Ізраїль, вбили та захопили у полон сотні людей. Атака була заздалегідь спланована, і дата була обрана невипадково, адже, крім звичайного суботнього шабату, це ще було свято Йом-Кіпур у юдеїв, тобто День спокути або Судний день. У відповідь Ізраїль офіційно оголосив війну і почав завдавати ударів по сектору Гази. Це черговий виток арабо-ізраїльського конфлікту, що триває з моменту проголошення держави Ізраїль у 1948 році. Хоча коріння цього конфлікту лежить ще глибше. Дивіться у ПАРАГРАФІ. Телеканал: Ми – Україна. 19 жовтня 2023 р.
Гості студії програми «Параграф» — Ігор Туров, доктор історичних наук, та Євген Добряк, експерт-міжнародник.
На тлі подій, які розгорнулись в Ізраїлі та Секторі Гази, поговорили з Ігорем Туровим доктором історичних наук про історичні причини арабо-ізраїльського конфлікту, можливі шляхи виходу та загрози для України.
Ігор Туров- експерт з єврейської містики й хасидизму, розкриває секрети кабали та створення світу згідно з вченням Тори, пояснює відношення рабинів до неєвреїв.
- Скільки насправді років людству і державі Ізраїль?
- Чому не відбулась єврейська держава в Криму та на Мадагаскарі?
- Коли зникне держава Ізраїль?
- Хто підтримує ХАМАС?
- Які можливі шляхи виходу з конфлікту?
- Чи є загроза геноциду палестинців у Секторі Гази?
- Коли і як переможе Україна?
„Картографування “нації нізвідки“: імперське знання й виклики деколонізації” – так називалася лекція провідного наукового співробітника відділу політичної культури та ідеології нашого Інституту, кандидата політичних наук Микола Рябчука 11 вересня в університеті міста Гент (Бельгія).
„Імперське знання”, в розумінні доповідача, – це система підтримуваних державою наративів, спрямованих, з одного боку, на прославляння імперії, її буцімто „універсальної” видатної культури й „унікальної” історичної ролі, а з другого боку – приниження, маргіналізацію або й зухвале привласнення культурних здобутків підлеглих народів та легітимізацію виключного права промовляти від їхнього імені, позбавляючи їх власного голосу і врешті видимості. „Імперське знання”, витворене в Росії у XVIII ст., було розвинене, інституціалізоване і поширене у світі як начебто „наукове” й тому незаперечне.
Альтернативні погляди, зокрема голоси поневолених націй, були ефективно виключені з публічного обговорення. Російське „імперське знання” спричинилося таким чином до багатьох проблем, зокрема – до фатально неадекватного сприйняття Росії у світі й, відтак, неадекватної політики – як щодо Росії, так і щодо України як головного об’єкта і жертви того псевдознання. Сьогоднішня російська війна в Україні як спроба брутального неоколоніального реваншу робить проблему ревізії й деконструкції „імперського знання” вкрай актуальною, зокрема в рамках ширших деколонізаційних процесів.
Відеозапис лекції
29 вересня 2023 року до 82-х роковин трагедії Бабиного Яру в ефірі Радіо Культура виступив провідний науковий співробітник нашого Інституту, кандидат історичних наук Анатолій Подольський. Говорили про цю трагедію та вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру та жертв Другої світової війни, про нинішню російську воєнну агресію та війну проти України.
Анатолій Подольський у студії Радіо Культура
В інтерв’ю науковця було наголошено: „…можемо згадати 32 роки суверенності України й часи, що передували українські Незалежності. По-перше, в Україні під комуністичною владою нічого не можна було зробити. В Києві жили багато родин, для яких Бабин Яр був цвинтарем. Там лежали їхні близькі, там лежали їхні батьки, сестри, брати. Я знав багато таких родин. Ці люди пішли з життя, так і не відвідавши жодного разу Бабин Яр. Тільки після здобуття Україною незалежності ці офіційні дні пам’яті стали можливими. І в різні роки відбувалася пам’ятна хода – від Лук’янівки до Сирця. Зараз, поки ми не перемогли ворога і не настав мир, важливо, щоб люди були в безпеці. Тож я вважаю, що спільна міжрелігійна молитва до 82-х роковин розстрілів у Бабиному Яру – це правильно. А після перемоги можна буде говорити про інші форми вшанування”.
29 вересня 2023 року втретє поспіль на меморіальних теренах Бабиного Яру було проведено спільну міжрелігійну молитву. Організаторами такого заходу виступили Український інститут національної пам’яті разом із Національним історико-меморіальним заповідником „Бабин Яр” і Державною службою з етнополітики та свободи совісті.
Під час війни, яка триває нині, важливо берегти пам’ять. Це моторошно, це біда, але російський ворог роками робив усе можливе, щоб нас знищити, тож збереження пам’яті про ті події сьогодні – це, зокрема, й наша зброя проти російського агресора.
На сайті Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України в розділі „Наші видання” розміщено текст колективної монографії науковців Інституту „Політична система України: конституційна модель та політичні практики” (керівник колективу авторів, науковий редактор видання – Г. І. Зеленько).
Монографія присвячена дослідженню інституційної, нормативно-правової та інформативно-комунікативної підсистем політичної системи України з точки зору поєднання формального та реального конституціоналізму. Досліджуються неполітичні інститути – організації громадянського суспільства, фінансово-промислові групи, медіа, які безпосередньо впливають на характер політичної системи та політичні практики.
Видання розраховане на політиків, експертів, науковців, студентів та аспірантів та усіх, хто хоче розібратися у тонкощах функціонування політичної системи України, зрозуміти причинно-наслідкові звʼязки і пояснити особливості політичних практик.
Молодший науковий співробітник відділу політичних інститутів та процесів нашого Інституту, доктор філософії з політології Олена Андрєєва обрана для участі в програмі розбудови потенціалу молодих фахівців „Перспективи багаторівневого управління, децентралізації та прав людини”.
Програма організована Університетом Лунда в рамках Академії молодих професіоналів Шведського інституту (SAYP). Щороку університет проводить комплексні навчальні інтенсиви для молодих фахівців з країн Східного партнерства ЄС та Західних Балкан. Ця програма спрямована на вивчення кращих практик розбудови структур управління у Швеції, а також обмін досвідом, підвищення рівня знань та створення мережі зв’язків у галузі публічного управління, вироблення політик та сталого урядування.
Університет Лунда (Швеція)
Важливою частиною програми є обмін досвідом між учасниками з різних країн, такими як Литва, Молдова, Грузія та Вірменія щодо імплементації децентралізаційних заходів на принципах дотримання правах людини, через академічні дослідження, роботу громадських організацій, діяльність органів публічного управління. Цьогоріч в міжнародній академічній програмі беруть участь п’ять українських учасниць – представниць наукової спільноти, інститутів громадянського суспільства та місцевого самоврядування.
25–26 вересня 2023 року у місті Віченца (Італія) відбулась міжнародна конференція на тему „Російська імперія–СРСР–Російська Федерація: еволюція російського націоналізму і його відносини з Україною та іншими національностями”. Організаторами конференції були Фундація Інститут історії (Віченца), Олімпійська академія (Віченца), Інститут Спротиву та сучасної історії провінції Віченца, Соціокультурний інститут у Віченці, неурядова організація Il Ponte/Міст.
На конференцію були запрошені авторитетні італійські вчені, серед яких Андреа Ґраціозі, Джованна Броджі, Альберто Мазоеро, Сімона Мерло, Нікколо П’янчола та інші. Серед обговорюваних були проблеми радикалізація путінізму, російського націоналізму у Радянському Союзі з 1945 року до його розпаду, еволюція України від пострадянської держави до національної держави у 1991–2022 роках, проблеми Голодомору як політичного інструменту, питання взаємин країн Балтії та Росії після «холодної війни» та багато інших цікавих і важливих проблем.
Єдиним запрошеним на конференцію науковцем з України був головний науковий співробітник відділу теорії та історії політичної науки нашого Інституту, доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Він виголосив доповідь „Перетворення України на Велике князівство Російське Василя Шульгіна. Невідомий памфлет російського монархіста 1938 року”.
Відкриття конференції. (Фото Ю.Шаповала)
Юрій Шаповал та один з організаторів конференції, професор Неапольського університету Андреа Ґраціозі
21–24 вересня 2023 року у м. Яремче відбулися ХVІ українсько-польські зустрічі – традиційний, єдиний в Україні науковий форум, який об’єднує українських і польських суспільствознавців. В обговоренні актуальних проблем міждержавних відносин на тлі воєнної російської агресії цього року взяли участь понад 130 інтелектуалів: науковців, експертів та дипломатів.
Від імені співорганізаторів Форуму – Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, виступив заступник директор Інституту з наукової роботи, науковий керівник відділу проблем світового політичного розвитку, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Майборода. Він висловив впевненість, що українсько-польські зустрічі продукуватимуть слушні та цінні думки і пропозиції стосовно зближення позицій наших країн з різних питань їхніх взаємовідносин.
В своїй доповіді науковець зазначив, що нині, коли оголюються і загострюються проблеми у відносинах між державами, міжнародна система опинилася перед загрозою хаосу, тому особлива роль надається інституту народної дипломатії. Доповідач нагадав, що у кризові часи, коли правителям важко дійти консенсусу у міждержавних відносинах, популярною стає фраза „народ мудріший за правителів”. Ця фраза є, безумовно, метафорою, а пересічні люди чекають мудріших рішень і вчинків від представників правлячого класу. Мудрість же правлячого класу, зауважив науковець, полягає у здатності дослухатися до народної думки.
Виступає Олександр Майборода
Олександр Майборода також наголосив, що Україна і Польща разом протистоять геополітичній небезпеці, яка насувається з боку Росії. Спільна українсько-польська боротьба за свободу Європи, за демократичний лад, за права народів і права людини є зараз серцевиною відносин між Республікою Польською і Державою Україна.
Робота зустрічей була зосереджена у шести секціях, які обговорювали важливі геополітичні, військові, гуманітарні, економічні складові українсько-польських взаємин, визначали їх пріоритети та перспективи.
Виконувач обов’язків завідувача відділу політичної культури та ідеології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, доктор історичних наук, професор Юрій Ніколаєць виступив з доповіддю на секції „Військова допомога Польщі та Заходу для України: належна відповідь на загрози безпеці на регіональному та глобальному рівнях”.
Доповідає Юрій Ніколаєць
В роботі секції „Відбудова України: виклики, перспективи, напрямки” взяв участь головний науковий співробітник відділу етнополітології нашого Інституту доктор політичних наук, професор Олег Калакура.
Учасники конференції
Науковий журнал «ПОЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ»
Новини
Оголошення
